Студента групи

Вид материала

Содержание

Теми і запитання до реферативної роботи студентів.
IV. Перелік та ключ до вибору свого варіанту контрольної роботи
V. Питання до контрольної роботи та заліку.
VI. Зразок виконання контрольної роботи

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Теми і запитання до реферативної роботи студентів.

Світогляд як поняття.

Дайте визначення поняттю “світогляд”.
Назвіть суттєві риси світогляду, розкрийте їх.
Назвіть структурні рівні світогляду.
У чому полягає своєрідність світоглядних знань?

Історичні типи світогляду.

Назвіть їх і дайте коротку характеристику кожному з них.
Які причини зміни історичних типів світогляду?
Чи зберігаються попередні типи світогляду у наступних?
Чи співпадає світогляд і світоглядне ядро у будь-якому історичному типі?

Основне питання філософії.

Дві сторони основного питання філософії.
Напрями філософії у зв’язку з вирішенням основного питання (назвіть їх, коротко охарактеризуйте).
Що таке агностицизм, його підвалини?
Світоглядні засади основного питання філософії.

Відмінність суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму

Чи можлива кінцева перемога одного з цих напрямів? Чому?
У зв’язку з чим філософи поділяються на об’єктивних і суб’єктивних ідеалістів?
Чи можуть суб’єктивні ідеалісти бути дуалістами або плюралістами? Чому ви так гадаєте?

Напрями філософії.

Чому в філософії склалися різні напрями?
Чим відрізняється матеріалізм від ідеалізму?
Які відмінності суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму?
Яким чином людина розрізняє матеріальне й ідеальне буття?

Головні аспекти філософії.

Назвіть їх і дайте коротку характеристику кожному з них.
Як пов’язані аспекти філософії між собою?
Який вплив мають аспекти на специфічну особливість філософського знання?
Чи розрізняються аспекти і розділи філософського знання?

Чи є певна єдність між всіма аспектами філософського знання?
Чи змінюється співвідношення аспектів філософії в різні епохи її розвитку?

Функції філософії в життєдіяльності людини.

Назвіть їх і коротко охарактеризуйте відмінності кожної з них
Гуманістична спрямованість кожної з функцій і всіх загалом
Чи є зв’язок між особливістю предмета філософії і її функціями?
Навіщо філософія будь-якому фахівцю?

Співвідношення філософського і частково-наукового пізнання.

Чи є філософія наукою? А наука філософією? Чому ви так думаєте?
Чому вивчення філософії стало обов’язковим для формування спеціаліста у будь-якій галузі науки і техніки?
Чи може наука бути всезагальною методологією пізнання?
Що заважає філософії бути однією з наук?

Характерні особливості філософського знання порівняно з науковим.
Як поєднуються у філософії теоретичність і світоглядність?

Особливості предмету філософії.

Специфіка підходу філософії до пізнання світу. Як саме підходить філософія до пізнання світу?
Що саме вивчає філософія?
Чітко назвіть предмет філософії, відмінний від предмету інших систем знання.
Чому центральною категорією філософії є поняття “буття”?

Проблема виникнення філософії

Назвіть основні умови, причини і чинники виникнення цієї специфічної форми суспільної свідомості.
Яку роль у становленні філософії відіграли попередні історичні типи світогляду: міфологія, релігія?
Чи могла філософія зародитися у первісному суспільстві?
Чим принципово відрізняється філософ від мудреця?

В яких цивілізованих регіонах філософія найраніше досягає класичного рівня?

Стародавня класична філософія Індії.

Загальна характеристика.
Основні школи ортодоксальної традиції (астіка): дайте коротку характеристику.
Даршани настіка: чому ці школи вважались неортодоксальними?
Чи є у проблематиці індійської стародавньої філософії щось подібне до проблем, поставлених античністю?

Конфуціанська традиція китайської філософії.

Принципи “тянь”, “інь” і “ян”.

Хто такий Кун Фу-цзи? Принципи його вчення.
Головні школи конфуціанської традиції (дайте коротку характеристику кожній).
Яка на ваш погляд провідна тенденція у зміні проблематики шкіл (від класичного конфуціанства до “законників”)?

Філософська традиція даосизму.

Принципи “дао” і “де”.
Назвіть різновиди даосистської традиції, охарактеризуйте вчення Лао Цзи і його наступників.

Провідні ідеї і принципи трактату “Дао де цзін”. Хто його автор?
Класичний даосизм Чжуан цзи: що нового вніс цей класик у порівнянні з “Дао де цзін”?
У чому відмінність неодаосизму і даоської теологічної філософії?

Загальна характеристика античної філософії.

Назвіть 5 основних напрямів та їхню проблематику і характер філософствування.
Назвіть і коротко охарактеризуйте основні школи чи течії кожного з напрямів.
Виділіть найзначніші, на вашу думку, досягнення й ідеї античної філософії.
Чому саме еллінам удалося досягти класичного рівня філософії?
Значення античної філософії для наступного її розвитку..

Натурфілософський космологізм.

Назвіть основних представників Мілетської школи та їхні уявлення про першопочатки буття світу.
Позиція і принципові засади вчення Геракліта Темного.
Що Геракліт уважав першопочатком буття світу?
Як Ви розумієте вислів Геракліта: “Все тече”?

Онтологія піфагорійців.

Сенс вчення про числову гармонію світу.
Число як субстанція. Єдність і множинність світу.
Назвіть досягнення і здобутки “піфагорійського союзу”.
Відкриття числових можливостей раціоналізації ірраціонального буття.
Вчення про бога і душу людську.

Вчення про буття у елеатів.

Сенс і основний зміст вчення.
Представники і засновник елейської школи (назвіть).
Розуміння справжнього (mens) і несправжнього (doxa) мислення буття у елеатів.
Назвіть підстави, за якими Парменід уважав, що буття: -єдине, -нерухоме, -лише мислиме?
Хто був засновником “апорістичної діалектики”? Назвіть відомі Вам його апорії про нерухомість.
Чим принципово й діаметрально протилежно розрізняються філософські позиції елеатів і Геракліта?

Атомістичне вчення античної філософії.

Хто був засновником атомізму в Елладі (назвіть)?
Що в попередній філософії, на ваш погляд, вплинуло на появу атомістичного вчення?
Позиція стосовно єдності та дроблення світу.
Розуміння атомів і порожнечі як першооснови буття.
Відмінність позицій Демокрита й Епікура.
Проблема свободи й необхідності в етиці епікуреїзму.

Розвиток “афінської школи” античної філософії.

Роль софістики у розвитку афінської школи.
Хто є засновником цієї “школи” й основні його погляди?
Порівняйте позиції та вчення Емпедокла й Анаксагора.
Вчення Анаксагора про “гомеомерії” – подолання атомістичного й апорістичного підходів до розуміння світу.
Які твори Сократа Ви можете назвати? Чим відомий став Сократ?
Хто й чому казав: ”Платон мій друг, а істина дорожче”?
Принципова зміна проблематики філософії в “Афінській школі”.

“Афінська школа”. Висока класика.

Вплив Сократа на філософію Платона. Проблема “загального”.
Основні засади платонізму (світ справжнього та тіньового буття).
Відмінність філософії Аристотеля від платонівської.
Досягнення Аристотеля у філософії і їх значення для наступних епох.
Розуміння “форми” і “матерії” Аристотелем.

Етичні школи античної філософії

Хто засновник теорії моралі? Назвіть етичні школи та їх принципові засади.
Позиції епікуреїзму. Як атоміст Епікур перетворив вчення про фізичні атоми у вчення про індивідуумів (атоми суспільства)? Що таке “сад Епікура”?
Позиції стоїцизму. “Розумного доля веде, дурника – волочить” – дайте тлумачення цьому виразу стоїків.
Позиції скептицизму.
Які життєві орієнтації (за указаними вченнями) має займати людина стосовно зовнішнього світу?

Філософія античного неоплатонізму.

Дайте загальну характеристику вченню, розумінню світу та його природи.
Рівні буття світового ідеального Універсуму.
Поняття еманації у неоплатоників.
Назвіть основних представників і головні їх праці(трактати).
Неоплатонізм у філософії Відродження. Античний та ренесансний пантеїзм.

Філософія середньовіччя і Відродження.

Принципова відмінність античного і середньовічного світогляду. Навколо чого центрується антична філософська думка і навколо чого –середньовічна?
Відмінність предмету й характеру філософствування античної та середньовічної доби; зміна проблематики.
Чим відрізняються позиції: -космоцентризму, -теоцентризму, -антропоцентризму?
Загальна періодизація філософії середніх віків і Відродження.
Відношення віри й розуму на різних етапах розвитку.

Класична та пізня патристика.

Представники окцідентальної (латиномовної) й орієнтальної (грекомовної) традицій.
Суть і спрямованість основних ідей і вчень.
Головні праці (назви і короткий зміст).
Вплив на схоластичну філософію.
Хто з патристів особливо наголошував на абсолюті Божественної Волі?
Роль св. Леонтія й А. Боеція у становленні середньовічної освіти Заходу.
Яку назву має головний трактат Боеція?
Основні ідеї І. Дамаскіна та І.С. Еріугени.
Які чотири “природи” виділяє Еріугена й який зв`язок його вчення з неоплатонізмом і схоластикою?

Схоластична філософія

Виникнення монастирських шкіл і “шкільної” (схоластичної) філософії у Західній Європі.
Проблема “подвійної істини”.
Проблема “універсалій”.
Вчення Фоми Аквінського про гармонію віри та розуму
Що означає вираз “бритва Оккама”?
Прокоментуйте вираз: ”Буриданів віслюк”. У зв`язку з чим він виник?

Протистояння “реалізму” і “номіналізму” у вирішенні проблеми “універсалій”.

Протистояння “платонізму” й “аристотелізму” в університетській філософії.
Проблема “універсалій” (у чому вона?).
Позиція реалізму та його представники й деякі їхні ідеї.
Позиція номіналізму та його представники й ідеї.
“Концептуалізм” П`єра Абеляра.
Номіналізм і пізня схоластика. Антитомізм або августинізм.

Відношення віри і розуму в середньовічній філософії

Як ви розумієте вислів Тертуліана: “Вірю, бо безглуздо”? З точки зору якого розуму християнська віра здавалась абсурдною?
Віра – розум – воля у розумінні Августина Блаженного.
Проблема “віри” та “розуму” у схоластичний період.
Як ця проблема відбилась у взаємостосунках філософії й теології, у концепції “двоїстої істини”, у принципі гармонії віри та розуму Фоми Аквінського?
Кому належить вислів: “Філософія – служниця богослов’я”?
Що таке “раціональна теологія”?

Філософія епохи Відродження.

Головні періоди розвитку та зміна проблематики в них..
Антропоцентризм і гуманізм. Етична проблематика ранніх гуманістів.
Представники гуманістичного мислення в “італійському” та “північному” ренесансі.
Філософські погляди Миколи Кузанського.
Платонівська Академія у Флоренції: розуміння гармонії людини й світу.
“Натурфілософський” період розвитку філософії Відродження: ідеї, представники, відкриття у науці й техніці та наслідки для становлення філософії Нового часу.
Революція у світобудовних уявленнях: геліоцентристська модель М.Коперніка та вчення Джордано Бруно.
Вплив на філософію Нового Часу ренесансного натурфілософського знання.

IV. Перелік та ключ до вибору свого варіанту контрольної роботи

№ п/п в списку групи	питання з першого розділу	питання з другого розділу	питання з третього розділу
1.	1.	1.	1.
2.	2.	2.	2.
3.	3.	3.	3.
4.	4.	4.	4.
5.	5.	5.	5.
6.	6.	6.	6.
7.	7.	7.	7.
8.	8.	8.	8.
9.	9.	9.	9.
10.	10.	10.	10.
11.	11.	11.	11.
12.	12.	12.	12.
13.	13.	13.	13.
14.	14.	14.	14.
15.	15.	15.	15.
16.	16.	16.	16.
17.	17.	17.	17.
18.	18.	18.	18.
19.	19.	19.	19.
20.	20.	20.	20.
21.	21.	21.	21.
22.	22.	22.	22.
23.	23.	23.	23.
24.	24.	24.	24.
25.	25.	25.	25.

Вимоги до написання контрольних робіт:

Виконання контрольних робіт для заочників є однією з головних умов вивчення курсу і важливим засобом перевірки самостійної роботи студентів у міжсесійний період. Робота винна показати не лише вміння сліпого копіювання готових текстів, але й навички самостійного осмислення певних питань, проблем, тематики. Контрольна робота може стати приводом як проміжної бесіди, так і кінцевого заліку для старанних студентів.

Контрольна робота зараховується при дотриманні таких вимог:

Робота може бути у будь-який спосіб друкованою або рукописною (при чіткому написані розбірливим почерком, без скорочення слів, дотримання полів) при використані аркушів білого паперу стандартного формату А.
Обсяг роботи має складати 12-15 аркушів за стандартами друкованого тексту з одиничним інтервалом між строчками.

Ні в якому разі не дозволяється користуватися посередниками (родичами, виконавцями за платню, стандартними шаблонами ІНТЕРНЕТ тощо), застарілими матеріалами та рефератами. Адже робота має відповідати темі, пунктам плану, відбивати індивідуальні особливості мислення студента.

Структурно робота має складатися з таких елементів: тема, план роботи, невеличкий вступ, роздільне за рубриками з назвами висвітлення кожного пункту плану (див. далі зразок), коротенькі висновки, перелік літератури, підпис у кінці тексту.
Варіант роботи визначає кожному студентові викладач за певними випадковими підставами чи за суб’єктивним бажанням окремих студентів при узгодженні з викладачем. Варіант розподілу для загалу приведено вище. У будь-якому разі дуже бажано, щоб варіанти роботи не повторювалися в межах групи.
На титульному аркуші вказати своє прізвище й ініціали, шифр групи й спеціальності, назву дисципліни та прізвище викладача, номер варіанту роботи. Обов’язково перевірити текст і виправити граматичні помилки.
Контрольна робота має бути подана на рецензію викладачеві не пізніше, ніж за 14 діб до початку заліку. Після зарахування робота студентові не повертається, а зберігається протягом року в архіві кафедри.

При недотриманні указаних вимог робота повертається студентові на доопрацювання.

V. Питання до контрольної роботи та заліку.

Питання з філософії.

І. Історико-філософські:

Виникнення та розвиток філософських знань у давніх цивілізаціях. Причини переходу від міфорелігійних до філософських знань про світ.
Філософія стародавньої Індії і Китаю: особливості, школи, напрями.
Загальна характеристика античної філософії: особливості, етапи, школи.
Натурфілософія (Мілетська школа) й онтологія (вчення елеатів) в давньогрецькій філософії. Піфагореїзм. Діалектика Геракліта.
Розвиток Афінської школи: Анаксагор, софісти, Сократ, Платон, Аристотель.
Атомістичні та етичні вчення в античній філософії: Демокрит, епікурейці, стоїки, скептики. Неоплатонізм – витончена філософія пізньої античності.
Головні етапи розвитку й основна проблематика середньовічної філософії.
Номіналізм і реалізм та проблема "універсалій" в середньовічній філософії. Гармонія віри і розуму у вченні Фоми Аквінського.
Філософія європейського Відродження: гуманістично-етичний та натурфілософський періоди. Ренесансний пантеїзм.
Філософія Нового часу: від Ф. Бекона до Г. Лейбніца. Механістичний матеріалізм. Раціоналізм і сенсуалізм (Локк проти Декарта).
Філософія французького і німецького Просвітництва. Метафізичний матеріалізм і скептицизм XVIII ст.
Класична німецька філософія.
"Некласична" філософія XIX-XX ст. в Європі: загальна характеристика основних течій.
Філософія марксизму – діалектичний матеріалізм.
"Філософія життя". Ф. Ніцше, Дільтей, Зіммель, Бергсон, Шпенглер.
Феноменологія і герменевтика як особливі філософські методології.
Проблема людини в екзистенціалізмі та філософії релігії неотомізму.
Фрейдизм і неофрейдизм. Проблема свідомого і несвідомого.
Аналітична філософія позитивізму.
Філософія французького структуралізму і постмодернізму.
Російські мислителі "срібного віку" (кінець XIX – поч. XX ст.).
Особливості розвитку української філософії: етапи, проблематика, досягнення.
Філософія Г.С. Сковороди.
“Філософія серця” П.Д. Юркевича.
Протистояння техносцієнтистських і антропоцентристських поглядів.

ІІ. Загально філософські:

Співвідношення філософії, культури і світогляду. Філософське поняття й історичні типи світогляду.
Філософія як форма суспільної свідомості та як особливе теоретичне вчення. Аспекти й функції філософського знання.
Предмет і коло питань філософії. Наука і філософія. Філософія як теоретична основа сучасного світогляду.
Практичне відношення людини до світу: універсальність людської предметно-перетворюючої діяльності. Предметний спосіб буття людини у світі.
Практичне, теоретичне і духовно-практичне осягнення буття.
Проблема буття. Основні форми буття. Універсальність буття людини. Категорії абсолют, універсум, буття, субстанція.
Категорії одиничного і загального в характеристиці буття.
Матерія як філософська категорія: поняття, атрибути, види матерії, простір і час як форми існування матерії.
Рух і матерія. Форми руху матерії, їх взаємозв’язок і значення для класифікації наук.
Проблема свідомості у філософії. Фізіологічне, психічне і свідоме. Структура психічного.
Духовність і духовні здібності людини. Інтенціональність свідомості.
Свідомість як соціокультурний феномен. Практична діяльність, спілкування, мова як чинники свідомості. Образи свідомості: абстрактні, чуттєві, ейдоси.
Системність. Категорії: система, структура, елемент. Ціле і часткове.
Категорії визначеності буття: форма і зміст, явище і сутність.
Принцип детермінізму. Категорії: причина і наслідок, необхідність і свобода.
Діалектика необхідності та випадковості, можливого і дійсного. Вірогідність.
Закон як філософське поняття. Види законів.
Основні закони діалектики: їх єдність і відмінність, характер і зміст.
Процес пізнання світу людиною. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Практика і пізнання.
Діалектика чуттєвого і раціонального моментів пізнання. Форми і межа чуттєвого пізнання.
Раціональне пізнання: сутність, форми, можливості та межі. Як виникають і формуються поняття? Чи має сенс позиція агностицизму?
Теорія істини у сучасній гносеології. Істина як процес. Абсолютна та відносна істина.
Наукове пізнання. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнанні.
Основні методи емпіричного і теоретичного пізнання. Мова науки.
Форми наукового пізнання. Система людського знання. Наука як соціальний інститут.

ІІІ. Соціальна філософія. Філософія культури.

Поняття природи і суспільства. Жива і нежива природа в життєдіяльності людей.
Поняття суспільства. Суспільство як підсистема універсального буття людини. Суспільні відносини, комунікації, соціальні інститути. Особливість вивчення законів суспільства.
Головні сфери суспільного життя. Матеріальне і духовне виробництво суспільного життя.
Екологічна проблема. Причини загострення екологічної кризи і можливі шляхи її подолання.
Економічна сфера суспільного життя. Спосіб виробництва. Відношення власності.
Політична і правова сфери суспільного життя. Відношення владності і законності в суспільстві. Держава.
Соціальна сфера суспільного життя і її підсистеми. Соціальний статус людини.
Духовне життя суспільства. Форми та рівні суспільної свідомості. Діалектика суспільної й індивідуальної свідомості. Суспільна думка.
Моделі історичного розвитку. Прогрес і регрес у суспільстві.
Суспільне життя як історичний процес. Види історичного розвитку: еволюція, революція, інволюція, коеволюція.
Історичні форми спільності людей.
Антропогенез і його головні чинники. Етногенез.
Еволюція перетворення біосфери в біосоціотехносферу. Сучасний стан біосфери. Вчення про ноосферу.
Джерела, мета і рушійні сили суспільного розвитку. Провіденціалізм і суб’єктивізм.
Науково-технічний і соціальний прогрес. Критерії і наслідки прогресу.
Проблема людини у філософії: сутність, природа, зміст. Індивід, особа, індивідуальність.
Сенс буття людини в світі. Культурні цінності. Самоцінність життя людини.
Культура і цивілізація: єдність і відмінність понять.
Особа як суб’єкт культурно-історичного процесу цивілізаційного розвитку. Свобода як головний атрибут особи. Необхідність і свобода.
Діалектика потреб і здібностей особи: що хоче і що може людина, причини її відчуження від культури і природи.
Особа як міра універсальності людини. Культура як вираз особливої якості світу людини і людини в світі.
Особливості і протиріччя сучасної цивілізації. Глобальні проблеми людства.
Мова в культурному бутті людини.
Стратегія майбутнього і перспективи людства.
Майбутнє людської цивілізації. Футурологічні й утопічні проекти майбутнього. Соціальне прогнозування: необхідність, поняття, типи.

VI. Зразок виконання контрольної роботи

Варіант Х.

Blog

Студента групи

Содержание

Теми і запитання до реферативної роботи студентів.