Програма вивчення студентської групи Програма вивчення особистості студента І складання його характеристики Тематика проведення зібрань І дискусій студентів академічної групи

Вид материалаДокументы

Содержание


Вступне слово
Типові моделі кураторства
Етапи виховної роботи куратора групи
Вивчення індивідуальних особливостей студента
3. Реалізація програми виховання
2. Допомогти організувати роботу студентського активу групи.
2. Особливості організації навчального процесу на факультеті
3. Особливості поточного контролю навчальної діяльності студентів
4. Особливості підготовки студентів до екзаменаційної сесії
5. Як працювати над життєвим планом?
6. Як можна зробити час перебування у ВНЗ максимально корисним?
7. Як найповніше засвоїти те, що дає університет?
8. Що таке саморозвиток?
9. Як користуватися своєю свободою?
Рання діагностика наркоманії та токсикоманії
Приклади програм вивчення особистості студента
1. Наша група - колектив
2. Ми в майбутньому
3. Учись любити і розуміти мистецтво
4. Посперечаємось про смаки
...
Полное содержание
Подобный материал:

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля


Відділ організації виховної роботи


МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КУРАТОРА

з організації виховної роботи в студентській групі


Луганськ – 2011


За загальною редакцією проректора з науково-педагогічної роботи університету, професора Щедрової Г.П.


Укладач: Барвіна Н.О. – к. філол. н., спеціаліст відділу організації виховної роботи


Зміст

1. Вступне слово…………………………………………………………………4

2. Типові моделі кураторства…………………………………………………...5

3. Напрями роботи кураторів академічних груп 1-го і 2-го курсів…………...6

4. Зразки анкетування студентів академічної групи…………………………...8

5. Перелік питань для обговорення зі студентами І-го курсу…………………8

6. Програма вивчення студентської групи……………………………………..11

7. Програма вивчення особистості студента і складання його характеристики…………………………………………………………………...12

8. Тематика проведення зібрань і дискусій студентів
академічної групи……………………………………………………………….13


ВСТУПНЕ СЛОВО

Нехтування вихованням – це загибель

людей, сімей, держав і всього світу.

Я.А. Коменський.


Викладач – центральна постать освітнього та виховного процесу в університеті. Навчання й виховання студентів, якщо висловитися метафорично, це два береги однієї повноводної ріки, які не можуть існувати одне без одного, є рівнозначними й однаково важливими. Основна місія викладача – постійно навчатися самому й передавати свої знання студентам. Викладач університету має бути прикладом професійного ставлення до виконання службових обов’язків, порядності та дотримання вимог трудової і навчальної дисципліни. Кожний педагогічний працівник також має пам’ятати: навчаючи - виховуємо студентів.

Пріоритетним напрямком в організації виховного процесу є індивідуальний підхід до виховання студентів як особистостей, стимулювання їх внутрішніх зусиль до саморозвитку і самовиховання, духовного пошуку, створення виховного середовища, широке залучення до здобутків духовної та моральної культури нації. Викладач університету має бути творцем здорового морального клімату в колективі студентів, принциповим противником будь-яких проявів недисциплінованості, безкультур’я та безвідповідальності. Завжди слід пам’ятати, що поведінка викладача - це приклад поведінки для студентів. Тому педагогічний працівник нашого університету повинен бути зразком високої культури, моралі, активним пропагандистом національних культурних традицій, патріотом власної справи та свого університету.

Сьогодні велика роль у вихованні студентської молоді належить кураторові. Професіоналізм куратора проявляється в індивідуальному шуканні оптимальних і ефективних форм роботи зі студентами, самостійності та креативності мислення, творчому підході до розв’язання проблемних ситуацій, спрямованості на досягнення суспільно- корисних результатів.

Ми впевнені, що для підвищення рівня готовності кураторів до виховання студентів необхідна організація відповідної методичної роботи вищого навчального закладу. Однією з форм досягнення такого якісного утворення як готовність до ефективної виховної роботи зі студентською молоддю університету вважаємо тренінги як активні діяльнісні форми методичної роботи з викладачами.

Тренінги сприяють усвідомленню куратором, по-перше, ситуацій виховної діяльності, що викликають напруження, тривогу, страх, невпевненість та інші негативні емоції; по-друге, особливостей своєї поведінки та емоційного реагування у процесі здійснення виховних впливів; по-третє, оцінки поведінки викладача іншими, наслідків такої поведінки; по-четверте, власного образу «Я» та власних мотивів, потреб, установок, а також міри їх адекватності, реалістичності й конструктивності; по-п’яте, специфіки міжособистісної взаємодії, міжособистісних конфліктів і їх причин у навчально-виховному процесі; по-шосте, нових форм поведінки, зорієнтованої на адаптацію, високу емоційну стійкість і функціонування в реальних ситуаціях виховної діяльності.

Наприкінці 2010 р. в університеті було організовано й проведено тренінги для кураторів студентських груп, кожного факультету окремо, які в подальшому стануть традиційними. Також будуть задіяні й нові форми виховання студентів.


Типові моделі кураторства


Викладачі знають, з яким моральним багажем з родини та школи приходить більшість абітурієнтів до університету. На жаль, повсякденні реалії зазвичай калічать молодь, наповнюючи її не моральними, а аморальними принципами. Без сумніву, у такій ситуації значно зростає роль кураторів академічних груп, особливо на першому та другому курсах. У цій делікатній справі навряд чи існують готові дієві рецепти. Стилі та форми роботи куратора багато в чому залежать від його особистого досвіду, характеру, уподобань, авторитету тощо. Однак зрозуміло єдине: хороших результатів куратор зможе досягти під час повсякденної, сумлінної та, як правило, неформальної роботи.


Можна виділити й схарактеризувати такі моделі кураторства:

1. Куратор-інформатор.

Він упевнений, що його основна функція полягає у своєчасній передачі необхідної інформації студентам. Куратор-інформатор не вважає за потрібне заглиблюватися в життя групи, адже, на його думку, студенти – дорослі й самостійні люди.

2. Куратор-організатор.

Уважає за необхідне організовувати життя групи за допомогою різноманітних позанавчальних заходів (вечори, походи до театру, музею тощо). До своїх обов’язків він також відносить участь у зборах активу групи, відчуває відповідальність за існуючі міжособистісні конфлікти в групі й намагається брати участь у їх розв’язанні.

3. Куратор-психотерапевт.

Він бере близько до серця особисті проблеми студентів, завжди вислуховує їх одкровення, намагається допомогти порадою. Багато часу витрачає на психологічну підтримку студентів, встановлює дуже близькі контакти з ними та майже цілодобово займається вирішенням студентських проблем.

4. Куратор-батько.

Такий куратор бере на себе батьківську роль у ставленні до студентів. Він занадто їх контролює, часто позбавляє ініціативи, бере на себе відповідальність власноруч вирішувати особисті справи студентів, але не з позиції психологічної підтримки, я як контролюючий батько, що вимагає повного визнання його рішень.

5. Куратор-приятель.

Він зацікавлений усім, чим живе студентська група. Намагається брати участь у всіх групових заходах. Студенти сприймають куратора як члена групи. Він користується повагою, однак йому часто не вистачає необхідної дистанції для того, щоб у необхідних випадках висунути вимоги студентам.

6. Куратор-адміністратор.

Основним своїм обов’язком вважає інформування адміністрації факультету про невідвідування занять студентами, веде облік їхньої успішності, доводить до відома студентів вимоги деканату. Такий куратор насамперед виконує контролюючу функцію без особистої зацікавленості й залучення до інтересів студентської групи.


Якщо Ви не змогли віднести себе до жодного з перелічених типів, однак маєте певні риси усіх моделей кураторства, вітаємо – Ви куратор-професіонал!


Слід завжди пам’ятати: одна з головних і першорядних задач куратора – переконати студента, що сьогодні найважливіше для нього – це навчання. Вирішення цього кураторського завдання багатоаспектне. Воно передбачає як особисту форму виховних заходів (бесіди, лекції, організація зустрічей з авторитетними спеціалістами, з кращими викладачами й ін.), так і дуже жорстку (покарання за прогули, контроль виконання навчального графіка, інформування батьків студента).


НАПРЯМИ РОБОТИ КУРАТОРІВ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП 1-го І 2-го КУРСІВ


Не можна вважати кураторство тільки контролем за успішністю й відвідуванням занять студентами. Досвід спілкування з першокурсниками засвідчує, що зазвичай учорашні школярі не вміють користуватися бібліотекою (каталогами, довідково-бібліографічним апаратом, електронними ресурсами), не вміють записувати лекції, конспектувати першоджерела, готуватися до практичних занять. По-перше, необхідно навчити студентів вчитися й допомогти адаптуватися в умовах нового для них студентського побуту. По-друге, саме на перших курсах треба пробудити у студентів інтерес до навчання. Для цього їм необхідно показати цікаві моменти як окремих предметів, так і майбутньої спеціальності загалом. По-третє, важливо «згуртувати» групу. Згуртований, дружний колектив – велика удача і для студентів, і для куратора, і для деканату.


Етапи виховної роботи куратора групи

1. Визначення сукупності рис і якостей особистості, які слід сформувати у студента (ідеал майбутнього професіонала). Коли йдеться про виховання колективу академічної групи, то мають на увазі досягнення таких результатів, які б відповідали еталону, виробленому на основі мети виховання, поставленої суспільством перед вищим навчальним закладом.

2. Вивчення індивідуальних особливостей студента, його позитивних рис, недоліків у характері й поведінці, визначення якостей, які ще не сформовані або перебувають на стадії зародження. Знання особистості, порівняння її з ідеалом дає змогу спрогнозувати її розвиток. Необхідно ознайомити студента із запланованим, докласти зусиль, щоб він прийняв пропонований взірець і працював над собою.

3. Реалізація програми виховання шляхом залучення студентів до різних видів діяльності, участь у яких сприяє формуванню досвіду поведінки.

4. Самостійна робота студента над собою, самоосвіта й самовиховання.


Кураторові групи І-го курсу необхідно:


1. Ознайомити студентів зі:

- Статутом університету;

- Правами й обов’язками студентів;

- Правилами внутрішнього розпорядку університету;

- Положенням про студентський гуртожиток;

- Положенням про органи студентського самоврядування університету;

- Наказами ректора університету, що стосуються профілактики правопорушень.

2. Допомогти організувати роботу студентського активу групи.

3. Проводити в групі різноманітні заходи, зокрема: для згуртування колективу, культурні (походи до театру, на виставки тощо), дискусійні (тематичні, аналіз складних життєвих ситуацій), розважальні.

4. Інформувати студентів про різні заходи (факультетські, університетські, міські) з метою активізації їхньої участі; про нові документи, які регламентують студентське життя.

5. Здійснювати роботу з батьками студентів (заохочення успішних, інформування про правопорушення тощо).

6. Сприяти вирішенню житлово-побутових питань студентів.

7. Вирішувати інші питання, з якими звертаються студенти.


Зразки анкетування студентів академічної групи


Для оперативного збирання інформації доцільно використовувати метод анкетування.

Анкета 1
  1. Прізвище, ім’я та по батькові.
  2. Рік, місяць, число народження.
  3. Сімейний стан, склад родини.
  4. Ім’я та по батькові батьків, їхнє місце роботи.
  5. Які пільги маєте?
  6. Адреса батьків.
  7. Номери мобільного і домашнього телефонів (свій і одного з батьків).
  8. Медична група за станом здоров’я (основна, спецгрупа).



Анкета 2
  1. Прізвище, ім’я та по батькові.
  2. Які громадські обов’язки виконували в школі?
  3. У яких олімпіадах брали участь?
  4. Яким спортом займалися або займаєтеся?
  5. Як ви оцінюєте власні організаторські здібності? (Добре, не дуже добре, задовільно, практично не маю досвіду, незадовільно, не знаю).



Одну з перших кураторських годин слід присвятити особливостям поточного та підсумкового контролю навчальної діяльності студентів, формуванню культури навчальної праці студента, особливостям підготовки до екзаменаційної сесії.


Перелік питань для обговорення зі студентами І-го курсу

1. Формування культури навчальної праці студента
  1. Конспект та проблеми його написання.
  2. Використання базового підручника з максимальною користю.
  3. Робота зі списком рекомендованої літератури.
  4. Ефективне читання та систематизація виписок.


2. Особливості організації навчального процесу на факультеті
  1. Форми навчальних занять.
  2. Вимоги до поведінки студентів під час навчальних занять.
  3. Особливості підготовки студентів до навчальних занять різного типу.


3. Особливості поточного контролю навчальної діяльності студентів
  1. Особливості організації поточного та підсумкового контролю.
  2. Модульний контроль, оцінки ECTS.
  3. Основні параметри вступу України в єдиний європейський простір вищої освіти (Болонський процес).


4. Особливості підготовки студентів до екзаменаційної сесії

та участь у ній

  1. Правила допуску студентів до сесії.
  2. Правила проведення іспиту.
  3. Проблема своєчасності та відповідності записів у екзаменаційні відомості та залікові книжки.
  4. Умова перескладання іспиту.
  5. Підстави нарахування стипендії студентам, які успішно склали сесію.


5. Як працювати над життєвим планом?
  1. Технологія пошуку мети.
  2. Необхідність організованості та дисципліни.
  3. Уміння приймати рішення.


6. Як можна зробити час перебування у ВНЗ максимально корисним?
  1. Особливості планування діяльності.
  2. Для чого потрібно навчатися?
  3. Що таке саморозвиток та самовдосконалення?


7. Як найповніше засвоїти те, що дає університет?
  1. Мистецтво спілкування.
  2. Правила раціонального використання свого часу.
  3. Основи колективної діяльності.
  4. Поділ завдань на основні та другорядні.
  5. Уміння оптимізувати й інтенсифікувати навчальну діяльність.
  6. Аналіз результатів діяльності.

8. Що таке саморозвиток?
  1. Уміння відповідати за свої вчинки.
  2. Набуття досвіду.
  3. Кризові ситуації і їх розв’язання.
  4. Розширення світогляду.


9. Як користуватися своєю свободою?
  1. Складання індивідуального розкладу на день, тиждень, місяць.
  2. Основи самоконтролю.
  3. Уміння правильно відпочивати.



Велике значення у роботі куратора мають виховні години, особливо на перших курсах навчання, які мають сприяти розвитку студентів, їхній самореалізації. Серед методів проведення виховних годин - бесіди, розповіді, дискусії, екскурсії, ділові ігри. Слід звернути увагу куратора на так звані профілактичні бесіди. Наведемо кілька прикладів.


Рання діагностика наркоманії та токсикоманії
  1. Як можна визначити, що хтось почав вживати наркотичні речовини?
  2. Класифікація тривожних симптомів від куріння коноплі, вживання ХТС (екстазі), вживання транквілізаторів, галюциногенів тощо.


Проблема вживання алкоголю в наші дні
  1. Вживання чи зловживання?
  2. Ризики вживання алкоголю.
  3. Культура вживання алкоголю.

Досить цікавою для куратора є методика залучення самих студентів до проведення виховних годин. Це відбувається так. Студентська група поділяється на кілька мікрогруп. Спочатку куратор може доручити підготовку спільних заходів кожній мікрогрупі окремо, а потім може запропонувати студентам готувати той матеріал, який, на їхню думку, викличе найбільший інтерес у присутніх. Цінність даної методики полягає в тому, що підвищується активність студентів, формуються комунікативні й організаторські вміння. У роботі куратора існує проблема вибору тематики виховних годин. Вікова різниця, яка об’єктивно наявна між куратором та студентами, призводить до деяких непорозумінь, тому цю проблему можна розв’язати за допомогою мозкового штурму. У результаті куратор отримує велику кількість цікавих ідей і пропозицій, що підтверджує прагнення студентів до співпраці з куратором.


Слід назвати ще один досить важливий функціональний обов’язок куратора – це вивчення та дослідження процесу поведінки й діяльності як окремих студентів, так і академічної групи в цілому. Дослідження мають тривати протягом усього навчання і бути спрямовані на розв’язання конкретних виховних завдань.

Методи вивчення особистості студента й академічної групи розподіляються залежно:
  1. від характеру участі студентів у їх проведенні — на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання);
  2. від часу проведення — на одномоментні (анкетування, тестування) та тривалі (цілеспрямоване спостереження);
  3. за сутністю — на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда тощо), діагностичні (тести), експериментальні.

Для об’єктивності анкетування бажано проводити його анонімно.


Приклади програм вивчення особистості студента

та академічної групи в цілому


І. Програма вивчення студентської групи


Склад студентської групи. Віковий склад. Співвідношення між особами різної статі, між міським і сільським складом студентської групи.

Рівень розвитку групи. Лідери в групі, їхній вплив на життєдіяльність групи. Угруповання в студентській групі. Актив групи, його вплив на життя групи. Традиції групи. Стиль взаємин у групі. Культура взаємин між студентами. Причини особистих і групових антипатій.

Пізнавальний рівень студентів, рівень їхньої освітньої підготовки. Успішність і працездатність студентів. Система навчальної роботи в групі. Способи взаємодопомоги. Спрямованість групи на навчання. Коло інтересів групи. Рівень відповідальності та навчальної дисципліни студентів.

Рівень морально-духовного розвитку групи. Рівень загальної культури студентів. Особливості вияву почуттів й особистих реакцій студентів.

Рівень фізичного розвитку студентів. Загальний стан здоров’я. Кількість студентів, які мають відхилення від норми. Ставлення до спорту. Спосіб життя. Потреби у фізичному розвитку.

Рівень трудового виховання студентів. Ставлення студентів до праці та громадської діяльності. Сформованість умінь і навичок студентів у сфері трудової, навчальної діяльності. Професійна спрямованість студентів. Організаційні вміння. Уміння планувати та контролювати свою діяльність.

Рівень естетичного виховання та розвитку творчих здібностей. Сформованість почуття прекрасного, естетичних смаків, здатність керуватися ними в повсякденній діяльності. Розвиток творчих здібностей студентів. Коло творчих інтересів. Досвід творчої діяльності.

Наявні негаразди в студентській групі та способи їх подолання.


ІІ. Програма вивчення особистості студента і складання його характеристики
  1. Демографічні відомості. Прізвище, ім’я, по батькові студента, рік народження, число та місяць. Прізвище, ім’я, по батькові матері та батька, їхні професії, місце роботи, посада, домашня адреса, телефон.
  2. Умови розвитку та виховання в родині. Склад родини, матеріально-побутові умови, вплив батьків на виховання та навчання студента.
  3. Рівень фізичного розвитку. Стан здоров’я, володіння санітарно-гігієнічними навичками, спосіб життя, спортивні інтереси.
  4. Моральні якості. Загальний рівень морального розвитку, знання морально-етичних норм і правил, поведінка, соціально-моральний статус у групі, рівень та особливості спілкування у групі, рівень правової культури, законослухняність, здатність до самооцінки, особливості вияву дисциплінованості, відповідальності, совісті, соціальної зрілості й активності, милосердя.
  5. Розумовий розвиток. Загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту, потенційні розумові можливості, інтереси, нахили, ставлення до знань, навчання, сформованість пізнавальних мотивів, рівень володіння методами самоосвіти, успішність, її адекватність розумовим можливостям.
  6. Трудове виховання. Сформованість ставлення до праці різних видів, мотиви трудової діяльності, уміння та навички праці з самообслуговування, культура праці, рівень і стійкість професійної орієнтації.
  7. Естетична вихованість. Сформованість естетичних смаків, творчі здібності.
  8. Компоненти психічного розвитку. Розвиток уваги, культури мови, почуттів, особливості пам’яті та мислення, волі, характеру. Темперамент.
  9. Висновки. Позитивні якості особистості, недоліки та труднощі, шляхи подолання.



Однією з форм організаційно-виховної роботи куратора в академічній групі студентів є підготовка й проведення тематичних зібрань і диспутів. Пропонуємо деякі теми і проблемні питання до них.


Тематика проведення зібрань і дискусій студентів
академічної групи



1. Наша група - колектив
  1. У своїй групі ви будете навчатися п’ять років. Ці роки залишать найсвітліші спогади, якщо група - дружний, веселий колектив. Чи впевнені ви, що група не залишить вас у біді, завжди допоможе, протягне руку?
  2. Чому деякі студенти ні з ким не дружать, увесь час наодинці, живуть осібно? Адже вони збіднюють собі життя, не приносять користі колективу групи. Як ви до них ставитесь?
  3. Хто такий, на вашу думку, друг? Хто такий товариш? Чи дружать студенти в групі? Як група розцінює цю дружбу? Кого ви вважаєте справжнім товаришем?
  4. Студент дорожить колективом лише тоді, коли він учасник усього доброго, що робить колектив. Чи всі беруть участь у справах групи?
  5. Колектив у групі створюється і перевіряється лише за конкретними справами (навчання, суспільно-корисна праця, культурний відпочинок), а не розмовами. З чого слід розпочинати створення колективу у своїй групі?
  6. Чи є у вашій групі протистояння "міських" і тих, хто мешкає в гуртожитку? Що ви особисто робите, щоб об’єднати групу в дружний колектив?


2. Ми в майбутньому

Життя і навчання в університеті мають бути тісно пов’язані з майбутнім кожного. Хочете знати, якими ви будете завтра, - дивіться, як ви працюєте сьогодні, що робите, аби стати кращими, корисними людям.
  1. Як ви вчитесь? В університеті ви набуваєте знань, які вам будуть потрібні для роботи в ринкових умовах. Від того, що ви візьмете сьогодні, залежить, якими ви будете завтра. Чи мають рацію ті студенти, які вважають, що можна вчитися на «трійки» і стати висококваліфікованим спеціалістом?
  2. Людина не може уявити себе в майбутньому, якщо в неї немає мети в житті. Чи можна жити, не думаючи про майбутнє?
  3. Людина з вищою освітою - це висококультурна, всебічно розвинена особистість. Чим ви цікавитесь, крім своєї майбутньої спеціальності? Як ви збагачуєте свій духовний світ?


3. Учись любити і розуміти мистецтво

Немає людей, які нічим у житті не цікавляться. Один любить театр, інший - музику, третій проводить вільний час з цікавою книгою. Але є й такі, які витрачають своє дозвілля на гру в карти, розпивання спиртного й т. ін.
  1. Як зробити духовний світ людини більш глибоким, культурно насиченим?
  2. Що, на вашу думку, визначає духовний світ людини? Які ваші інтереси?
  3. Ваше ставлення до літератури і мистецтва. Який вид мистецтва вам подобається найбільше?
  4. Як ви розумієте класичну музику? Чи можна любити одночасно класичну й естрадну музику?
  5. Чи любите ви образотворче мистецтво? Що ви знаєте про вітчизняних і зарубіжних майстрів художньої творчості? Як ви ставитесь до абстрактного мистецтва?
  6. Що ви читаєте? Чи любите вірші? Ваша думка про сучасну літературу.
  7. Що таке художній смак? Чим визначається добрий і поганий смак?


4. Посперечаємось про смаки

Як правило, люди без великих духовних запитів, які не мають достатнього культурного виховання, неохайні в побуті, їхні смаки однобокі, коло інтересів вузьке. Що таке естетичні смаки? Чи замислювалися ви над цим?
  1. Чим визначаються добрі й погані смаки? Як ви вважаєте, смаки і поведінка людини віддзеркалюють її духовний світ?
  2. Чи можна за смаками людини судити про її характер, внутрішній світ? Чи може добра людина мати поганий смак?
  3. Добрий смак - вимогливий. Як ви це розумієте?
  4. Чи впливає навколишнє середовище на виховання смаку?


5. Поговоримо про красу людську

Що ви розумієте під красою людини? Інколи під вродливою зовнішністю ми бачимо цинізм, лінощі, егоїзм, безпринципність. Як ви ставитесь до цього?
  1. Що приваблює вас у людині і що може відштовхнути від неї оточення? Що значить бути культурним?
  2. Чому ми інколи не вміємо відрізнити прекрасне від потворного в людині і як цього навчитись?
  3. У чому велич і краса праці?
  4. Чесність, сміливість, скромність, гуманність, працелюбність… Хіба ці чесноти не роблять людину красивою? Хіба краса людини не втілена у красі її діяння?
  5. Яку роль відіграє колектив (у даному разі ваша група) у вихованні духовно красивої людини?
  6. Яка роль самоосвіти у вихованні культурної людини?