Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет
| Вид материала | Конспект |
- Конспект лекцій для студентів спеціальностей: 0501 "Фінанси", 0501 "Економіка підприємства", 3660.62kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- М. Д. Чемич організація протиепідемічних заходів при надзвичайних ситуаціях міністерство, 547.81kb.
- Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет, 1631.14kb.
- Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво", 3017.1kb.
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет історія України, 1075.54kb.
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 6359.55kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106 „Екологія,, 1393.76kb.
Питання 1. Соціально-культурна інфраструктура університету. Профспілкові комітети викладачів та студентів.
Питання 2. Відділ інформаційно-рекламної діяльності.
Питання 3. Соціальна робота зі студентською молоддю.
Висновки
Запитання для самоперевірки
Ключові терміни
Профспілковий комітет, інформаційно-рекламна діяльність, соціальна робота, студентський клуб, гуртки, спортивний клуб.
Питання 1. Соціально-культурна інфраструктура університету. Профспілкові комітети викладачів та студентів
Соціально-культурна інфраструктура університету, як правило, досить розвинена. До неї належать: профспілковий комітет викладачів та співробітників, профспілковий комітет студентів, студентський клуб, спортивний зал або спортивний комплекс, музей вищого навчального закладу, бібліотека, кафе, їдальня тощо.
Профспілкові комітети як викладачів, так і студентів вирішують соціальні проблеми, надають у разі необхідності відповідну допомогу, стоять на захисті прав тих, хто працює та навчається.
Професійна спілка – це добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової)діяльності або навчання. Профспілкова організація студентів СумДУ – це громадська організація студентів університету, метою якої є представництво, здійснення та захист навчальних, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. Вступ студентів до профспілки провадиться на добровільних засадах, без будь-якого обмеження через національність, расову належність, стать, партійність або релігійні переконання. Вступ до профспілки проводиться на добровільних засадах, без будь-якого обмеження через національність, расову належність, стать, партійність, форму навчання або релігійні переконання. На сьогодні структура ПОС охоплює профспілкові бюро 6 факультетів та 7 комісій: організаційно-масову, житлово-побутову,культури та спорту, захисту соціальних прав студентів,громадського контролю, міжнародних зв’язків та ревізійну, – які утворюють профспілковий комітет на чолі з головою.
Питання 2. Відділ інформаційно-рекламної діяльності
Частиною соціально-культурної інфраструктури Сумського державного університету є відділ інформаційно-рекламної діяльності, основними напрямками діяльності якого є: розроблення концепції підвищення іміджу університету; формування та реалізація стратегії рекламної політики університету; медіа-супровід заходів, які проводить університет; інформаційна підтримка відповідних сторінок web-сайту, Інтернет-радіо СумДУ; встановлення та розвиток співробітництва із засобами масової інформації; організація інформаційного супроводу делегацій, що прибувають до університету; здійснення інформаційного висвітлення значущих подій, що стосуються ВНЗ, викладачів, студентів та співробітників; організація випуску загальноуніверситетської газети «Резонанс».
Газета "Резонанс" - літописець університетського життя. У ній висвітлюються всі університетські події, життя студентів у стінах СумДУ та за його межами. На сторінках газети дається можливість кожному студенту та викладачу університету поділитися радощами й проблемами, відверто говорити про недоліки в навчальній, виховній, науково-методичній роботі університету. Редакція газети намагається виховувати у викладачів і студентів розуміння того, що будівництво суспільства залежить від кожного з них, від їх життєвих позицій.
Питання 3. Соціальна робота зі студентською молоддю
Відділ соціальної роботи зі студентською молоддю як структурний підрозділ університету опікується такими питаннями: дотримання прав та соціальних гарантій студентів пільгових категорій; питання стипендіального забезпечення, у т. ч. вирішення спірних питань; надання матеріальної допомоги та заохочення; призначення іменних стипендій; організація та координація діяльності волонтерського руху в університеті; здійснення роботи щодо виконання державних та регіональних програм з оздоровлення та організації відпочинку студентської молоді; організаційні питання щодо працевлаштування студентів у літній період; організація роботи щодо утвердження здорового способу життя серед студентської молоді; організація та проведення загальноуніверситетських толок із прибирання території університету, робота трудових загонів у літній період та інше.
Частиною соціально-культурної інфраструктури університету є культурно-мистецький центр СумДУ, який спрямовує свою діяльність на збереження та примноження кращих культурних традицій університету та на розвиток сучасних напрямів мистецтва. Культурно-мистецький центр створює умови для духовного розвитку та художньо-естетичного виховання студентської молоді. У гуртках, творчих майстернях, мистецьких студіях та клубах за інтересами студенти та школярі мають змогу не тільки розкрити свої таланти, але й під керівництвом професіоналів набути навичок виконавської майстерності, розвинути творчі здібності та отримати знання у галузі вокального, музичного, хореографічного, театрального, кіно- та фотомистецтва.
Студентський клуб веде активну роботу з організації дозвілля студентів, залучення їх до занять у гуртках художньої самодіяльності та клубах за інтересами, розвитку їх талантів та творчих здібностей. Студентським клубом Сумського державного університету згідно з планом проведення культурно-масових заходів у СумДУ на навчальний рік проводяться як загальноуніверситетські, так i факультетські заходи. З метою розвитку студентської художньої творчості, виявлення кращих мистецьких обдарувань серед першокурсників, залучення їх до участi у колективах самодіяльної творчості студентського клубу, виховання художнього смаку у молоді проводиться конкурс-огляд художньої самодіяльності факультетів "Золотий інтеграл". У СумДУ діють такі гуртки: ансамбль сучасного бального танцю, ансамбль естрадного танцю, гурток художнього читання, інструментальний ансамбль, гурток солістів-вокалістів, театр танцю «Феєрія», драматичний гурток, чоловічий вокальний ансамбль, гурток історичної реконструкції, гурток східного танцю.
Спортивний клуб «Університет» є структурним підрозділом Сумського державного університету. Створений з метою сприяння розвитку фізичної культури і спорту в університеті, зміцнення його високого авторитету шляхом досягнення вагомих результатів у міських, обласних та всеукраїнських змаганнях, формування здорового способу життя молоді. Спортивний клуб «Університет» також здійснює всебічну роботу з розвитку фізичної культури і спорту серед учнівської та студентської молоді, аспірантів, професорсько-викладацького складу, співробітників університету і членів їх сімей.
Висновки
До соціально-культурної інфраструктури університету належать: профспілковий комітет викладачів та співробітників, профспілковий комітет студентів, студентський клуб, спортивний зал або спортивний комплекс, музей вищого навчального закладу, бібліотека, кафе, їдальня тощо. Частиною соціально-культурної інфраструктури Сумського державного університету є також відділ інформаційно-рекламної діяльності, культурно-мистецький центр СумДУ, студентський клуб, спортивний клуб.
Запитання для самоперевірки
- Назвіть підрозділи, що входять до соціально-культурної інфраструктури університету.
- Назвіть основні напрямки діяльності відділу інформаційно-рекламної діяльності університету.
- Що входить до завдань культурно-мистецького центру Сумського державного університету?
- Дайте характеристику діяльності та наведіть структури студентського клубу університету.
Тема 6. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
Питання 1. Студентське самоврядування в університеті: загальні положення.
Питання 2. Функції, завдання та структура органів студентського самоврядування.
Питання 3. Студентська рада студмістечка.
Висновки
Запитання для самоперевірки
Ключові терміни
Студентське самоврядування, органи студентського самоврядування, ректорат, гуртожитки, студмістечко.
Питання 1. Студентське самоврядування в університеті: загальні положення
Студентське самоврядування в Сумському державному університеті функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків, захисту їх прав, бере участь в управлінні університетом та сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутнього організатора, керівника. Студентське самоврядування створюється на добровільних виборних засадах за ініціативою осіб, які навчаються, і є невід’ємною частиною громадського самоврядування університету. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури студентів, зростання соціальної активності студентської молоді.
У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються в університеті за всіма формами навчання. До органів самоврядування можуть бути обрані особи, які навчаються за денною формою навчання. Органи студентського самоврядування (ОСС) організовують заходи з навчальної, наукової, культурно-масової, спортивно-масової та іншої діяльності за участю осіб, які навчаються в університеті. Студентське самоврядування може здійснюватися на рівні академічної групи, курсу, відділення, спеціальності, факультету, технікуму, коледжу, інституту, університету, а також гуртожитків, студмістечка, підрозділів післядипломної освіти, аспірантури, інтернатури тощо. Рішення ОСС в межах своїх повноважень доводяться до відома адміністрації відповідного рівня. Між ОСС, профспілковою організацією студентів та адміністрацією університету може укладатись угода про співробітництво.
Питання 2. Функції, завдання та структура органів студентського самоврядування
Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом. Головними напрямками діяльності університету, в яких беруть участь особи, які навчаються, є:
- навчально-виховна робота;
- наукова робота;
- культурно-освітня робота;
- спортивно-масова робота;
- сфера студентського побуту і дозвілля;
- інформаційна робота тощо.
Основними завданнями ОСС університету є:
- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів шляхом організації наукових, культурно-масових, спортивних, оздоровчих та інші заходів;
- сприяння створенню необхідних умов для проживання і відпочинку студентів;
- сприяння працевлаштуванню випускників та залученню студентів до вторинної зайнятості у вільний від навчання час;
- організація співробітництва зі студентами інших навчальних закладів, молодіжними організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування;
- пропаганда здорового способу життя, безпечної поведінки, запобігання вчиненню студентами правопорушень;
- сприяння участі студентів у реалізації державної молодіжної політики;
- створення та організація діяльності різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
Організовує і координує роботу студентського самоврядування студентський ректорат. Очолює студентський ректорат голова – студентський ректор, який обирається строком на два роки. Вибори студентського ректора відбуваються шляхом таємного голосування, як правило, у березні-квітні. Структуру студентського самоврядування СумДУ наведено на рис. 6.1
Рисунок 6.1 - Структура студентського
самоврядування СумДУ
Питання 3. Студентська рада студмістечка
Згідно з положенням від 23 квітня 2010 року про студентське самоврядування в гуртожитках студмістечка Сумського державного університету діє студентська рада студмістечка. Це самостійна громадська діяльність осіб, які навчаються в СумДУ і проживають у гуртожитках, зі здійснення управління студмістечком, спрямованого на захист прав мешканців та представництво їхніх інтересів. Студентське самоврядування у гуртожитках студмістечка діє на основі принципів добровільності, демократичності, законності та гласності.
Основними завданнями студентського самоврядування гуртожитків є:
- забезпечення і захист прав та інтересів мешканців гуртожитків;
- забезпечення виконання мешканцями гуртожитків своїх обов’язків;
- сприяння створенню необхідних умов для проживання і відпочинку мешканців гуртожитків;
- організація роботи та координація діяльності студентських рад гуртожитків, старост секцій;
- сприяння проведенню поселення та виселення студентів із гуртожитків СумДУ;
- участь у формуванні рейтингу на поселення до гуртожитків.
Вищим навчальним і представницьким органом студентського самоврядування студмістечка є студентська рада студмістечка.
Висновки
Метою студентського самоврядування в університеті є забезпечення виконання студентами своїх обов’язків, захист їх прав. Органи студентського самоврядування організовують заходи з навчальної, наукової, культурно-масової, спортивно-масової та іншої діяльності за участю осіб, які навчаються в університеті. Організовує і координує роботу студентського самоврядування студентський ректорат. Очолює студентський ректорат голова – студентський ректор.
Запитання для самоперевірки
- Назвіть основні завдання органів студентського самоврядування в університеті.
- Охарактеризуйте структуру студентського самоврядування СумДУ.
- Що входить до основних завдань студентського самоврядування гуртожитків?
ЧАСТИНА 2.
ФАХОВА ПІДГОТОВКА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ:
ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ
Тема 7. Вступ до економіки
Питання 1. Що вивчає економічна наука.
Питання 2. Типи потреб і їх ранжування.
Питання 3. Основні елементи економічної діяльності.
Висновки
Запитання для самоперевірки
Ключові терміни
Економіка, блага, потреби, виробництво, обмін, торгівля, спеціалізація, продуктивність, товар, послуга, земля, праця, капітал, інформація, підприємницький ресурс.
Питання 1. Що вивчає економічна наука
Для того щоб жити, люди повинні споживати, тобто задовольняти різні потреби за допомогою різноманітних благ. Велику частину таких благ люди виробляють, а не одержують від природи. Для цього вони здійснюють спеціальну діяльність, яка називається господарською. Ця діяльність полягає у тому, що люди використовують обмежені виробничі ресурси (праця, природні ресурси, машини, устаткування і т. д.), що є у них, для створення життєвих благ і подальшого обміну ними.
Блага – все, що цінується людьми як засіб задоволення своїх потреб.
Сукупність способів і методів, використовуваних при організації господарської діяльності, входить в поняття «економіка».
Економіка – 1) діяльність людей, спрямована на створення необхідних їм благ; 2) наука, що вивчає, як люди використовують обмежені ресурси, що є у них, для задоволення своїх необмежених потреб у життєвих благах.
Оскільки господарська діяльність здійснюється людьми зі стародавніх часів, то її проблеми також турбують людей з глибокої старовини. У будь-якому разі першим ученим-економістом вважають великого мислителя Стародавньої Греції Арістотеля (384-322 рр. до н. э.). Саме він створив термін «економіка», поєднавши два грецькі слова «ейкос» – господарство і «номос» – закон, отже «економіка» в перекладі зі старогрецького – це «закони господарства», тобто правила, яких люди зазвичай додержуються в процесі господарської діяльності.
Ці правила люди вивчають вже більше 2 тисяч років, але і сьогодні процес розвитку економічної науки ще не завершений.
У сфері економічного життя є три головні учасники:
1) сім'ї;
2) фірми;
3) держава.
Вони взаємодіють між собою, координуючи свою діяльність як безпосередньо, так і через різноманітні ринки. От чому коло проблем, досліджуваних економічною наукою, охоплює:
1) економіку сім'ї (тобто економічні процеси, пов'язані з господарством, яке веде група близьких людей, що живуть разом, або самотня людина);
2) економіку фірми (тобто економічні процеси, пов'язані з діяльністю організацій, що виробляють блага для продажу);
3) економіку ринків факторів виробництва, товарів і послуг (тобто економічні процеси, пов'язані з купівлею-продажем благ, безпосередньо споживаних людьми або використовуваних для організації діяльності фірм);
4) загальноекономічні процеси (тобто процеси, які впливають не тільки на економіку сім'ї, фірми, регіону або певного ринку, але й на все економічне життя країни в цілому).
Сучасна економічна наука – це фундамент, на який спираються рішення державних органів управління і рекомендації прикладних бізнес-наук (менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку, фінансового менеджменту та ін.). Нарешті, знання економічних основ життя суспільства допомагає будь-якій людині краще зрозуміти, що відбувається навколо нього, як ті або інші економічні процеси можуть позначитися на рівні його добробуту.
Питання 2. Типи потреб і їх ранжування
Головна з економічних проблем – як розпорядитися обмеженими виробничими ресурсами, щоб створити з них більше тих життєвих благ, які потрібні людям для задоволення своїх потреб.
Потреби – конкретна форма прояву людських потреб, що залежить від умов життя, навиків, традицій, культури, рівня розвитку виробництва і інших чинників.
Скажімо, щонайперша з потреб людини – підтримка сил в організмі. Реально це виявляється потребою в їжі, тобто конкретних благах, які люди можуть використовувати для задоволення. Відповідно створення благ у формі продуктів харчування, що задовольняють потребу в їжі, і є завданням господарської діяльності.
Здійснення цієї діяльності вимагає організації сільськогосподарського виробництва. А це пов'язано з необхідністю вирішення величезного кола різних проблем, які входять до сфери економічної науки. Такого роду ланцюжки зв'язків ми легко знайдемо в будь-якому з розділів економіки.
Щоб визначити коло тих потреб, які задовольняються завдяки, перш за все, господарській діяльності, скористаємося спеціальною «пірамідою потреб», запропонованою знаменитим американським соціологом Абрахамом Маслоу. Вигляд цієї піраміди показаний на рис. 7.1.
Рисунок 7.1 – Вигляд піраміди людських потреб
(модель А. Маслоу)
Як ми бачимо, основу цієї піраміди утворюють біологічні потреби (у їжі, воді, одязі, житлі, лікуванні). Задоволення саме цих потреб – щонайперше і постійне завдання господарської діяльності.
Але,, як правило,, господарська діяльність покликана допомагати людям задовольняти всі їх потреби, включаючи ті, які перебувають на вищих ступенях «піраміди потреб», наприклад, духовні.
Питання 3. Основні елементи економічної діяльності
Щоб одержати життєві блага, людям доводиться здійснювати найрізноманітніші типи господарської діяльності. До основних типів такої діяльності можна віднести:
- виробництво товарів і послуг;
- обмін виробленими товарами.
Коли про виробництво говорять інженери, то вони розуміють під цим діяльність людей з використовування технологій для перетворення природних матеріалів за допомогою енергії в більш корисні блага і в більшій кількості, ніж здатна створити дика природа. Коли про виробництво говорять економісти, вони вкладають в це поняття дещо інше значення.
З точки зору економічної науки виробництво – це процес поєднання, комбінування виробничих ресурсів (чинників виробництва), що є у людей, з метою створення більшого, ніж раніше, обсягу бажаних благ (товарів або послуг).
Виробництво – процес комбінування виробничих ресурсів для створення товарів або послуг.
Мета обміну – передача вироблених благ тим, хто бажає їх одержати і має на це право відповідно до певних критеріїв (наприклад, за принципом «всім порівну» або «одержує той, хто може заплатити таку ціну, яка склалася в даний період»). Завдяки обміну люди одержують ті різноманітні блага, які їм потрібні для підтримки життя і здатності трудитися далі, відтворення людського роду, а також отримання задоволення.
Для виробництва життєвих благ люди використовують ресурси природи, свою працю і спеціальні пристосування (інструменти, устаткування, виробничі об'єкти та ін.). Все це має загальну назву «фактори виробництва», або «виробничі ресурси».
Як правило, виділяють 3 основні види факторів виробництва:
- праця;
- земля;
- капітал.
Говорячи про працю як чинник виробництва, ми маємо на увазі діяльність з виробництва товарів і послуг. Вона здійснюється людьми і передбачає використовування їх фізичних і розумових можливостей, а також навиків, набутих у результаті навчання і досвіду роботи. Іншими словами, для організації виробничої діяльності купуються не здібності людей як такі, а право на використовування цих здібностей протягом деякого часу для створення певного виду благ.
Праця – використання розумових і фізичних здібностей людей для здійснення роботи, пов'язаної з виробництвом економічних благ.
Відповідно обсяг трудових ресурсів суспільства залежить від кількості працездатного населення країни і кількості часу, який це населення може відпрацювати за рік.
Говорячи про землю як чинник виробництва, ми маємо на увазі всі види природних ресурсів, що є на планеті і придатні для використовування при виробництві економічних благ. Обсяг природних ресурсів не можна звести до єдиної шкали вимірювання, а розміри їх окремих елементів, як правило, виражаються площами земель того або іншого призначення, обсягами водних ресурсів або корисної копалини в надрах.
Земля – всі види природних ресурсів, що є на планеті і придатні для використовування при виробництві економічних благ.
Говорячи про капітал, ми маємо на увазі весь той виробничо-технічний апарат, який люди створили з речовини природи для збільшення своїх сил і розширення можливостей виготовлення необхідних їм благ. Простіше кажучи, капітал складається з будівель і споруд виробничого призначення, верстатів і устаткування, залізниць і портів, складів і трубопроводів – усього, без чого неможливо реалізувати сучасні технології виробництва товарів або послуг. Обсяг капіталу, як правило, вимірюють його сумарною грошовою вартістю.
Капітал – устаткування, будівлі і споруди виробничого призначення.
Для зручності аналізу економічних процесів нерідко з праці виділяють ще один особливий різновид факторів виробництва – підприємницький ресурс (підприємництво). Цим терміном ми називатимемо послуги особливого роду, які здатні надавати суспільству люди, наділені підприємницьким талантом. Ці послуги полягають у створенні нових комерційних організацій, називаних фірмами, для виробництва і розподілу життєвих благ.
Підприємницький ресурс – трудові послуги особливого роду, які здатні надавати суспільству люди, наділені підприємницьким талантом.
Обсяг підприємницького ресурсу – це кількість людей, наділених особливою комбінацією здібностей, а саме:
- підвищеним чуттям до потреб ринку – вмінням правильно оцінювати, які нові товари можна в даний час з успіхом запропонувати до уваги покупців або які технології виробництва товарів, що вже є на ринку, варто впровадити, щоб досягти якнайбільшої вигоди;
- готовністю взяти на себе ризик втрати своїх заощаджень, вкладених в новий комерційний проект, і неокупності зусиль і часу, витрачених на його реалізацію;
- талантом координації використовування інших чинників виробництва для створення потрібних суспільству благ.
Обсяг підприємницького ресурсу виміряти практично неможливо. Але непряме уявлення про нього можна одержати на основі даних про кількість власників фірм, які не тільки створили їх на свої гроші, але й здійснюють особисте керівництво ними.
Відзначимо відразу, що найманий керівник, або менеджер, не може бути названий підприємцем – він веде справу не на свої гроші, а втрат у разі невдачі фірми він зазнає значно менших, ніж власник фірми. Менеджер може втратити тільки свою посаду і заробітну плату. Власник фірми може втратити всі гроші, які він вклав колись в її створення.
У XX столітті невимірно більшого, ніж раніше, значення для економічної діяльності набув ще один дуже специфічний вид чинників виробництва – інформація. У даному випадку під інформацією ми розуміємо всі ті знання і відомості, які необхідні людям для усвідомленої діяльності у світі економіки. Обсяг цього ресурсу точному вимірюванню не підлягає, хоча його цінність величезна. При цьому названий чинник виробництва достатньо специфічний: з одного боку, від споживання він не зменшується (хоча може втрачати цінність), з іншого – його виробництво так само вимагає витрат інших ресурсів.
Може здатися дивним, що до складу виробничих ресурсів (чинників виробництва) економічна наука не відносить гроші, хоча всім зрозуміло, що без грошей здійснювати господарську діяльність практично неможливо. Річ у тому, що гроші як такі жодним чином не беруть участі у самому процесі створення благ – вони лише допомагають його організувати. Праця, земля, капітал і підприємницький ресурс, навпаки, є тими елементами, без комбінування яких неможливо створити матеріальне благо або послугу.
Удосконалюючи способи використовування економічних ресурсів (чинників виробництва), людство, врешті-решт, поклало в основу своєї господарської діяльності два найважливіші елементи: спеціалізацію і торгівлю.
Спеціалізація – зосередження певного виду діяльності в руках певних людей або фірм.
В основі всієї піраміди спеціалізації лежить спеціалізація праці людей. Вона ґрунтується на принципах, вироблених людьми за довгі століття розвитку свого господарства.
Найважливішими з них слід вважати:
- Свідомий розподіл праці між людьми.
- Навчання людей нових професій і навиків.
- Можливість кооперації, тобто співпраці заради досягнення загальної кінцевої мети (наприклад, створення складного виробу або будівництва заводу).
Розподіл праці в людському суспільстві постійно змінюється, а сама схема спеціалізації стає все більш складною. При цьому в нормальних умовах спеціалізація веде до того, що здійснення кожного виду діяльності зосереджується в руках тих людей або фірм, які справляються з цим краще за інших (скажімо, витрачають на це менше часу чи ресурсів або добиваються кращої якості).
Спеціалізація виявилася головним способом підвищення продуктивності всіх ресурсів (чинників виробництва), які люди застосовують для виробництва потрібних їм економічних благ. Тому є декілька головних причин.
Підвищення продуктивності, тобто ефективності використовування ресурсів, дає можливість за один і той самий час виробити більше потрібних людям благ, тобто прискорити зростання добробуту.
Продуктивність – обсяг благ, який вдається одержати від використовування одиниці певного виду ресурсів протягом фіксованого періоду часу.
Результат розвитку спеціалізації спонукав людей зайнятися обміном.
Товар – матеріальний предмет, корисний людям і тому цінований ними як благо.
Послуга – нематеріальне благо, що має форму корисної для людей діяльності.
За такої організації господарської діяльності кожному (і людині, і фірмі) вигідно займатися виготовленням тільки тих потрібних людям благ, які він здатний виготовляти краще за інших (з абсолютно або відносно меншими витратами ресурсів або з кращою якістю). Тоді всю решту потрібних благ можна одержати за допомогою обміну.
Регулярний обмін товарами і послугами лежить в основі найважливішої сфери діяльності людей – торгівлі.
Торгівля – добровільний і взаємовигідний обмін результатами спеціалізованого виробництва благ у формі купівлі-продажу.
Розвиток виробництва і торгівлі є найважливішою умовою зростання добробуту громадян, але сам цей розвиток може бути забезпечений лише за певних умов. Про те, що це за умови, мова піде далі.
Висновки
Таким чином, на базі вивченого матеріалу ми з’ясували, що коріння економіки як науки і сфери діяльності людини, сягають трьохсот років до нашої ери. Суттєвим для розуміння є визначення економіки як науки та сфери діяльності людини. У сучасній економічній системі виокремлюють трьох її головних учасників - сім’ї, підприємства і державу, і відповідно коло проблем, які досліджує економічна наука, можна звести до проблем економіки сім'ї, економіки фірми, економіки ринків факторів виробництва, товарів і послуг та проблем загальноекономічних процесів.
Головною з економічних проблем є проблема розпорядження обмеженими виробничими ресурсами, щоб створити з них більше тих життєвих благ, які потрібні людям для задоволення їхніх потреб. Щоб визначити коло тих потреб, які задовольняються завдяки, перш за все, господарській діяльності, знаменитий американський соціолог Абрахам Маслоу запропонував спеціальну «піраміду потреб».
Щоб одержати життєві блага, людям доводиться здійснювати такі основні типи господарської діяльності, як виробництво товарів і послуг та обмін виробленими товарами. Для виробництва людина використовує різні види ресурсів, серед яких виділяють основні фактори виробництва – працю, землю і капітал, а також специфічні – інформацію та підприємницький ресурс. Удосконалюючи способи використання економічних ресурсів, людство поклало в основу своєї господарської діяльності два найважливіші елементи: спеціалізацію, яка стала чинником зростання продуктивності праці, і торгівлю.
Запитання для самоперевірки
- У чому полягає відмінність визначення категорії «економіка» як діяльності людей і як науки?
- Коли і хто запропонував до вживання термін «економіка» і що він означав?
- Назвіть і дайте коротку характеристику основних учасників економічного життя країни.
- Поясніть сутність «піраміди потреб» А. Маслоу і наведіть відповідно до неї приклади потреб.
- Назвіть 3 основні фактори виробництва і дайте їх економічну характеристику.
- Що містить у собі капітал як фактор виробництва?
- Які специфічні фактори виробництва виділяють у сучасній економіці?
- Що стало причиною виникнення спеціалізації? Назвіть принципи, на яких вона ґрунтується.
- Як кількісно можна оцінити підприємницький ресурс країни?
- У чому полягає специфіка землі як основного фактора виробництва?