Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет

Вид материала

Конспект

Содержание Навчальний план Основні види навчальних занять Лабораторне заняття Практичне заняття Семінарське заняття Курсові проекти (роботи) Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) Самостійна робота студент Контрольні заходи передбачають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль Документопостачання бібліотечного фонду. Довідково-пошуковий апарат.

Подобный материал:

• Конспект лекцій для студентів спеціальностей: 0501 "Фінанси", 0501 "Економіка підприємства", 3660.62kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
• М. Д. Чемич організація протиепідемічних заходів при надзвичайних ситуаціях міністерство, 547.81kb.
• Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет, 1631.14kb.
• Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво", 3017.1kb.
• Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
• Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет історія України, 1075.54kb.
• Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 6359.55kb.
• Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106  „Екологія,, 1393.76kb.

Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою


Питання 1. Фундаменталізація підготовки фахівців – важливий напрям реформування системи вищої освіти.

Питання 2. Індивідуалізація навчання.

Висновки

Запитання для самоперевірки


Ключові терміни

Фундаменталізація, вища освіта, реформування, інноваційний розвиток, науково-технічний прогрес, індивідуалізація навчання, індивідуальний підхід, індивідуальні заняття.


Питання 1. Фундаменталізація підготовки фахівців – важливий напрям реформування системи вищої освіти


Найважливішим напрямом реформування системи освіти справедливо вважають її фундаменталізацію. Спрямованість на фундаменталізацію освіти необхідна для того, щоб майбутній фахівець у процесі навчання зміг здобути необхідні фундаментальні базові знання, сформовані в єдину світоглядну наукову систему на основі сучасних уявлень про науку та її методи. Даний підхід дасть можливість одержувати необхідні знання не тільки з обраної спеціальності, а й з усього комплексу пов’язаних з нею наук, включаючи природничо-наукові та гуманітарні знання, що формують не тільки професійні навички, але й особистісні потреби, відповідальність фахівця перед наукою й людством.

Фундаменталізація – це процес якісної зміни вищої освіти на основі принципу її фундаментальності. У термінах експертів «Римського клубу» це означає необхідність переходу від «підтримувальної» до «випереджальної» інноваційної освіти.

Основною метою реформування системи вищої освіти України є її орієнтація на науково-освітню інноваційну діяльність, в якій університет є сучасним навчально-науковим інноваційним комплексом, що інтенсивно генерує та передає суспільству не лише нові знання, а й нові технології. В умовах інтеграції системи вищої освіти України у європейське та світове освітнє співтовариство саме функції трансферу знань та технологій разом із фундаменталізацією навчання створюють умови для експорту як знань, так і технологій.

Ефективний розвиток вищої освіти вимагає фундаменталізації навчального процесу на основі інноваційних підходів. Випереджальна освіта має спиратися на те, що свідомо випереджає виробництво, – на фундаментальну науку. Таким чином, освіта, продовжуючи «підтягуватися» до рівня сучасного виробництва, повинна одночасно залучати до навчального процесу найсучасніші досягнення фундаментальних наук, досить глибоко знайомити з ними студентів і навчати студента «уловлювати» паростки нового в сфері своєї майбутньої професійної діяльності.

Фундаменталізація як основа розвитку інноваційної вищої освіти передбачає: збереження ядра змісту, яке за своєю природою повинне бути консервативним; навчання базових компетентностей; посилення загальноосвітніх компонентів у професійних освітніх програмах; перехід до підготовки фахівців широкого профілю; пізню профілізацію навчання; посилення наукового потенціалу навчальних закладів, створення науково-технологічних парків.


Питання 2. Індивідуалізація навчання


Модернізація вищої школи відповідно до законів України про освіту та документів Болонської декларації передбачає посилену увагу до підвищення якості навчального процесу, наслідком якого є розвиток професійної компетентності майбутнього фахівця. Одним із напрямів досягнення цього поряд із самостійною роботою є індивідуальна робота зі студентами. Це має важливе значення і в контексті професійної адаптації студентів до навчання у вузі. Як показує практика, розвиток індивідуальної роботи зі студентами позитивно впливає на формування їх професійної мотивації та успішне входження у студентське середовище.

У широкому змісті індивідуалізацію розуміють як комплекс заходів, спрямованих на визначення об'єктивних чинників виховання. При вузькому розумінні поняття "індивідуалізація" являє собою сукупність форм і методів виховання, спрямованих на формування гармонійно розвиненої особистості в умовах вузу.

Відповідно до нині діючого Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах широко практикується використання індивідуальних занять як виду навчальних занять з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття, як правило, організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін. А в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для певного освітньо-кваліфікаційного рівня. При цьому індивідуальний підхід до студентів посилюється шляхом упровадження індивідуальних завдань з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо), які видаються студентам у терміни, передбачені вузом, та виконуються ними самостійно при консультуванні з викладачем.

Для того щоб індивідуалізований підхід та індивідуалізація у вузівському навчанні виявили свій розвиваючий ефект необхідне залучення до активної діяльності і спілкування суб'єкта, що розвивається, оскільки студент у процесі навчання є не тільки об'єктом, але й суб'єктом власного навчального процесу. Таким чином, універсальною умовою ефективної реалізації індивідуалізації є активність суб'єкта, який навчається.


Висновки


Фундаменталізація вищої освіти є найважливішим напрямом рефермування системи підготовки висококваліфікованих фахівців. Фундаменталізація – це процес якісної зміни вищої освіти на основі принципу її фундаментальності. Дисципліни, що викладаються студентам в університеті, мають спиратися на досягнення науково-технічного прогресу, враховувати результати інноваційного розвитку суспільства та досліджень в галузі фундаментальних наук.

Одним із напрямів підвищення ефективності навчання студентів в університеті є його індивідуалізація, тобто застосування методів викладання дисципліни, спрямованих на формування гармонійно розвиненої особистості в умовах вузу, необхідною умовою якого є залучення студентів до активної науково-дослідної діяльності.


Запитання для самоперевірки

1. Що означає термін «фундаменталізація вищої освіти»?
   
2. Назвіть основні принципи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою.
   
3. Що означає термін «індивідуалізація підготовки фахівців»?
   
4. У чому полягає індивідуальний підхід в університетському навчанні студентів?
   

Тема 3. Організація навчального процесу в університеті


Питання 1. Організація навчального процесу в університеті, його принципи. Навчальний план.

Питання 2. Форми організації навчання. Форми навчання.

Висновки

Запитання для самоперевірки


Ключові терміни

Навчальний процес, навчальний план, робоча програма, лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація; денна, вечірня, заочна, дистанційна форми навчання; екстернат.


Питання 1. Організація навчального процесу в університеті, його принципи. Навчальний план


Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій. Мова навчання визначається Законом України "Про мови".

Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та спрямовується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.

Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і охоплює всі нормативні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

Вищий навчальний заклад дає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.


Питання 2. Форми організації навчання. Форми навчання


Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація. Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фазового завдання.

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових,технічних, економічних, виробничих та інших завдань; розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи).

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Контрольні заходи передбачають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль передбачає семестровий контроль та державну атестацію студента. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою,і в терміни, встановлені навчальним планом. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат. Можливе поєднання різних форм навчання.

Висновки


Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та спрямовується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу, є навчальний план.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат.


Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні принципи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
   
2. Дайте визначення терміна «навчальний план».
   
3. Можливості користування якими приладами та приміщеннями дає вищий навчальний заклад студентам?
   
4. Назвіть основні форми, за якими здійснюється навчальний процес у вищих навчальних закладах.
   
5. Назвіть основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах.
   
6. Назвіть форми навчання у вищих навчальних закладах.
   

Тема 4. Бібліотека університету і правила користування її фондами


Питання 1. Бібліотека університету: загальні положення та функції.

Питання 2. Структура бібліотеки. Фонди бібліотеки: загальні положення та правила користування.

Висновки

Запитання для самоперевірки


Ключові терміни

Бібліотека, читальний зал, довідково-пошуковий апарат, довідково-бібліографічний фонд, електронний каталог, література, документопостачання.


Питання 1. Бібліотека університету: загальні положення та функції


Бібліотека є структурним підрозділом вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації, який забезпечує літературою та інформацією навчально-виховний та науковий процес вищого навчального закладу і діє на підставі Положення про бібліотеку, що затверджується керівником вищого навчального закладу. Своєю діяльністю бібліотека сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі. Порядок доступу до бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів, перелік основних послуг і умови їх надання визначаються правилами користування бібліотекою, які затверджуються ректором вищого навчального закладу і складаються на основі Типових правил користування бібліотекою.

До основних функцій бібліотеки університету входить:

1. здійснювати інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів;
   
2. організовувати диференційне (індивідуальне та групове) обслуговування користувачів на абонементах, у читальних залах та інших пунктах видачі літератури;
   
3. безкоштовно надавати користувачам бібліотеки основні бібліотечні послуги;
   
4. реалізовувати можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою міжбібліотечного та міжнародного абонементів, внутрішнього та міжнародного книгообміну, електронної доставки документів тощо;
   
5. вивчати інформаційні потреби користувачів та здійснювати оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців і студентів вищого навчального закладу, використовуючи різні форми і методи індивідуального, групового і масового інформування; проводити соціологічні опитування та дослідження читацьких інтересів з метою оптимізації їх задоволення;
   
6. підвищувати ефективність інформаційного забезпечення користувачів за рахунок взаємодії зі всеукраїнськими та галузевими інформаційними центрами; забезпечувати користувачам доступ до інформаційних ресурсів як в Україні, так і за її межами;
   
7. організовувати роботу громадських інформаторів кафедр і наукових підрозділів вищого навчального закладу, надавати їм необхідну методичну допомогу;
   
8. укладати і готувати до видання бібліографічні покажчики, списки літератури, створювати електронні бази даних на допомогу науковій та навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, виконувати всі види бібліотечних довідок, проводити бібліографічні огляди, організовувати книжкові виставки тощо;
   
9. організовувати для студентів заняття з основ інформаційної культури, бібліотекознавства та бібліографії; пропагувати бібліотечно-бібліографічні знання шляхом проведення індивідуальних бесід, консультацій, організації книжкових виставок тощо;
   
10. надавати користувачам додаткові платні послуги згідно з чинним законодавством.
    

Питання 2. Структура бібліотеки. Фонди бібліотеки: загальні положення та правила користування


Бібліотека Сумського державного університету – це інтегрована система, до складу якої входять:

1. Бібліотечно-інформаційний центр:
   

1. відділи:
   

• комплектування і обробки літератури;
  
• абонементів;
  
• інформаційно-бібліографічний;
  
• автоматизації;
  

2. читальні зали:
   

• навчальної літератури;
  
• науково-технічної та економічної літератури;
  
• віртуальний читальний зал;
  

3. сектори:
   

• МБА;
  
• організації використання фондів;
  

4. літературна вітальня;
   
5. методичний кабінет організації і методики бібліотечної роботи;
   
6. відділ патентно-ліцензійної документації.
   

2. Віддалені бібліотеки:
   

1. кафедральні бібліотеки;
   
2. бібліотеки інститутів;
   
3. бібліотеки технікумів;
   
4. бібліотеки коледжів;
   
5. бібліотеки навчально-консультаційних пунктів;
   
6. бібліотеки локальних центрів дистанційного навчання.
   

Бібліотечні фонди – це стратегічний ресурс розвитку університету, основа багатогранної роботи університетської бібліотечної системи. Інформаційний потенціал бібліотечного фонду є основою наукового, навчального, виховного процесів університету, загальнодоступне і універсальне за змістом джерело інформації.

Сьогодні фонди бібліотечної системи Сумського державного університету становлять близько 2,5 млн. різних документів: від видань початку XІХ ст. до публікацій наших часів, які представлені 27 мовами світу.

Важливою складовою є довідково-бібліографічний фонд бібліотеки: енциклопедії, загальні та галузеві довідники і бібліографічні покажчики, бібліографічні, реферативні, оглядово-аналітичні видання органів інформації, міжнародних інформаційних центрів тощо.

Фонд містить монографії, наукові періодичні видання, матеріали наукових конференцій, дисертації, автореферати, описи винаходів, навчальні посібники та методичні матеріали, звіти про науково-дослідні роботи, нормативно-виробничі документи тощо.

За змістовим складом фонд бібліотеки універсальний, містить друковані та електронні видання з суспільно-політичних та економічних, природничих та технічних, медичних, юридичних, гуманітарних та інших галузей знань.

Документопостачання бібліотечного фонду. Щорічно до бібліотеки надходить понад 60 тисяч примірників, 8,5 тисяч найменувань книг, журналів, газет та інших матеріалів. Суттєвим джерелом комплектування є централізоване розповсюдження навчальної літератури, яке здійснюється Міністерством освіти за попереднім замовленням бібліотеки. З метою поповнення фондів налагоджено документообмін з 70 бібліотеками. Щорічно передплачується понад 500 найменувань наукових періодичних видань. Видання, що відсутні в фонді бібліотеки, можна замовити і отримати через міжбібліотечний абонемент (МБА) з інших бібліотек.

Всі види наявних у фонді документів відображено в електронному каталозі, який налічує понад 190 тисяч бібліографічних описів та понад 13 тисяч електронних копій книг, методичних посібників, конспектів лекцій, стандартів, дисертацій, авторефератів тощо.

Довідково-пошуковий апарат. Основою діяльності бібліотеки є довідково-пошуковий апарат бібліотеки, тобто сукупність традиційних та електронних довідкових та бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек. З 2002 року традиційні каталоги і картотеки бібліотеки СумДУ замінені електронним каталогом, який містить перелік усіх зареєстрованих документів. Елементом електронного каталогу є опис документа.

Функції електронного каталогу – це оперативний пошук документів з метою їх подальшого замовлення та забезпечення on-line доступу до електронних копій документів у локальній мережі з усіх персональних комп’ютерів бібліотечної системи та університету, та в режимі віддаленого доступу через Інтернет. Для більш ефективного пошуку документів у структурі електронного каталогу створені класифікатори за рахунок попередньої класифікації документів за певними ознаками (темою, місцем зберігання документів та ін.). Передбачені засоби відбору документів в електронному каталозі за різними ознаками. Пошук можливий за автором, назвою, словами з назви, мовою видання, роком видання, УДК, ключовими словами, а також за видами документів: книги, брошури, методичні вказівки, технічні документи, книги CD, аудіо-книги, статті з періодичних видань, дисертації (захист у СумДУ), автореферати дисертацій з 1999 р. (захист на території України), звіти про науково-дослідну роботу СумДУ, реферативні журнали, періодичні видання, вісники вузів. Електронний каталог доступний з локальної мережі університету та Інтернет.


Висновки


Бібліотека сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі.

Бібліотека Сумського державного університету – це інтегрована система, до складу якої входять бібліотечно-інформаційний центр та віддалені бібліотеки, які, у свою чергу, мають свою структуру.

Бібліотечні фонди – це стратегічний ресурс розвитку університету, основа багатогранної роботи університетської бібліотечної системи. Важливою складовою є довідково-бібліографічний фонд бібліотеки. Всі види наявних у фонді документів відображено в електронному каталозі, що дозволяє здійснювати оперативний пошук документів з метою їх подальшого замовлення та ознайомлення з ними.


Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні функції бібліотеки університету.
   
2. Дайте характеристику структури бібліотеки Сумського державного університету.
   
3. Поясніть сутність електронного каталогу бібліотеки і розкрийте його функції та правила користування ним.