Примітка Облікова політика. Примітка Основна діяльність

Вид материала

Закон

Содержание Примітка 1.7. Цінні папери у портфелі банку на продаж Примітка 1.8. Цінні папери в портфелі банку до погашення

Подобный материал:

• Примітка Облікова політика 8 Примітка, 5805.21kb.
• Примітка Облікова політика Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 481.64kb.
• Примітка Облікова політика Примітка Основна діяльність, 1902.66kb.
• Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 493.85kb.
• Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 194.91kb.
• Примітка Кошти в інших банках 35 Примітка, 4256.2kb.
• Примітка „Облікова політика”, 3999.67kb.
• Примітка Основні засоби та нематеріальні активи, 249.14kb.
• Комерційний Банк «Глобус», 4171.14kb.
• Примітка 28. «Справедлива вартість фінансових інструментів», 36.2kb.

Примітка 1.7. Цінні папери у портфелі банку на продаж

У примітці 1.7 банк зазначає:

- метод оцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж та порядок застосування переоцінки щодо них (визнання зменшення корисності цінних паперів);

У звітному періоді у портфелі банку на продаж обліковується 24886 тис.грн., із них 5777 сертифікати інвестиційного фонду за справедливою вартістю, які вільно обертаються на фондовому ринку; 3317тис.грн – облігації внутрішньої державної позики, що емітовані Міністерством фінансів; 11844 тис.грн. облігації підприємства; 3947 тис.грн. – векселі.


В обліковій політиці банку передбачено здійснення операцій з цінними паперами в портфелі банку на продаж в наступному порядку:


У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:

• боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які Банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;
  
• цінні папери, які Банк готовий продати у зв’язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов’язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;
  
• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;
  
• фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;
  
• інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.
  

На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються:

• за справедливою вартістю;
  
• за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності – акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;
  
• за найменшою з двох величин: балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов’язаних з продажем, – інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;
  
• за найменшою з двох величин: вартістю придбання (собівартістю) та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов’язаних з продажем, – інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.
  

Цінні папери в портфелі Банку на продаж, що обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. Обов’язково на дату балансу результати переоцінки відображаються в капіталі Банку.

Усі цінні папери в портфелі Банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності.

Дохід за борговими цінними паперами визнається під час кожної переоцінки, але не рідше одного разу на місяць.

Витрати на операції, пов’язані з придбанням боргових цінних паперів у портфель на продаж, відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) під час первісного визнання цих цінних паперів.

Цінні папери з портфеля Банку на продаж можуть бути переведені в портфель до погашення в разі закінчення строку, протягом якого банк був позбавлений права формувати портфель до погашення.

Переведення акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком з портфеля банку на продаж в інвестиції в асоційовану або дочірню компанію відображається в обліку як поетапне придбання інвестицій.

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких надалі неможливо достовірно оцінити, обліковуються за собівартістю в портфелі Банку на продаж.

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які обліковувалися за собівартістю, у разі наявності критеріїв достовірної оцінки їх справедливої вартості переводяться на оцінку за справедливою вартістю в портфелі Банку на продаж.

Інвестиції в асоційовані (дочірні) компанії, що придбані або раніше переведені з метою продажу протягом 12 місяців, але не продані протягом 12 місяців, переводяться до інвестицій в асоційовані (дочірні) компанії та відображаються ретроспективно, тобто, починаючи з дати придбання (переведення).


- наявність цінних паперів на продаж, які є об`єктом операцій репо;

Станом на 31 грудня 2009 року в портфелі ПАТ «Банк Камбіо» цінних паперів на продаж, які є об’єктом операцій репо, немає.

Примітка 1.8. Цінні папери в портфелі банку до погашення

У примітці 1.8 банк зазначає:


- метод оцінки цінних паперів у портфелі банку до погашення;

У звітному періоді банк не здійснював операції з цінними паперами у портфелі банку до погашення.

В обліковій політиці банку передбачено здійснення операцій з цінними паперами в портфелі банку до погашення в наступному порядку:


У портфелі до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим строком погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо Банк має намір та змогу утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу.

Банк первісно не визнає цінні папери в портфелі до погашення, якщо:

• не має фінансових ресурсів для фінансування цінних паперів до погашення;
  
• є юридичне або інше обмеження, яке може перешкодити наміру Банку утримувати цінні папери до погашення;
  
• протягом поточного фінансового року або протягом двох попередніх фінансових років Банк продав до дати погашення значну суму інвестицій порівняно із загальною сумою інвестицій, утримуваних до погашення.
  

Банк не визнає цінні папери як утримувані до погашення, якщо:

• має намір утримувати цінні папери протягом невизначеного часу;
  
• готовий продати їх у разі змін ринкових ставок відсотка, ризиків, потреб ліквідності;
  
• умови випуску безстрокових боргових цінних паперів передбачають сплату відсотків протягом невизначеного часу (тобто немає фіксованого строку погашення);
  
• емітент має право погасити цінні папери сумою, значно меншою, ніж їх амортизована собівартість.
  

Цінні папери, за якими емітент передбачає дострокове погашення, можуть бути визнані в портфелі до погашення, якщо Банк має намір і змогу утримувати їх до строку погашення.

Придбані боргові цінні папери відображаються в бухгалтерському обліку в розрізі таких складових: номінальна вартість, дисконт або премія, сума накопичених процентів на дату придбання. Витрати на операції, здійснені під час придбання боргових цінних паперів, уключаються у вартість придбання та відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії).

Банк постійно на дату балансу оцінює свій намір та змогу утримувати цінні папери до погашення.

Після первісного визнання боргові цінні папери в портфелі до погашення на дату балансу відображаються за їх амортизованою собівартістю.

Банк визнає дохід та здійснює амортизацію дисконту (премії) за борговими цінними паперами не рідше одного разу на місяць із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Боргові цінні папери в портфелі Банку до погашення підлягають перегляду на зменшення їх корисності.

У разі продажу значної суми інвестицій, утримуваних до погашення (при одноразовому продажу понад 50% від суми портфеля до погашення на дату продажу), цінні папери з портфеля Банку до погашення мають бути переведені в портфель на продаж. У такому разі Банк анулює портфель до погашення шляхом переведення залишку інвестицій в портфель на продаж.

Не є порушенням намірів утримувати портфель до погашення, якщо продаж цінних паперів з портфеля до погашення був здійснений у таких випадках:

• не більше ніж за 3 місяці до дати погашення;
  
• після того, як отримано в основному всю первісну вартість фінансової інвестиції у вигляді планових платежів або передоплати;
  
• значного погіршення кредитоспроможності емітента;
  
• реорганізації емітента;
  
• змін законодавчих або регулятивних вимог;
  
• значного підвищення регулятивних вимог до капіталу;
  
• у зв’язку з непередбаченою подією, яка відбулася з незалежних від Банку причин, яка не повторюється і стосовно якої є докази, що Банк не мав змоги її спрогнозувати.
  

Примітка 1.9. «Інвестиційна нерухомість».

У примітці 1.9. банк визначає:

Критерії визнання інвестиційної нерухомості;

Метод оцінки інвестиційної нерухомості.


Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля або частина будівлі, або земля і будівля, що перебувають у розпорядженні власника або лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отримання орендних платежів, доходів від зростання капіталу або того чи іншого, а не для надання послуг або адміністративних цілей. Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов'язані з її придбанням. Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об'єкта інвестиційної нерухомості визнаються витратами під час їх здійснення.

Капітальні інвестиції на реконструкцію об'єкта інвестиційної нерухомості, який в довгостроковій перспективі використовуватиметься як інвестиційна нерухомість, збільшують його вартість.

Банк визначає первісну вартість об'єкта нерухомості, який утримується на умовах оперативного лізингу (оренди) і класифікований як інвестиційна нерухомість, згідно з вимогами для фінансового лізингу (оренди) за меншою з двох оцінок: за справедливою вартістю нерухомості або дисконтованою вартістю мінімальних лізингових (орендних) платежів.

Банк визнає інвестиційну нерухомість, що придбана на умовах відстрочення платежу, за первісною вартістю ціни об'єкта. Різниця між цією сумою та загальною сумою платежів визнається процентними витратами за період надання кредиту.


Після первісного визнання об'єкта інвестиційної нерухомості подальшу його оцінку банк здійснює за одним з таких методів:

а) за справедливою вартістю з визнанням змін справедливої вартості в прибутку або збитку; амортизація та зменшення корисності не визнаються;

б) за первісною вартістю (собівартістю) з урахуванням накопиченої амортизації та втрат від зменшення корисності.

Банк здійснює оцінку інвестиційної нерухомості на кожну наступну після первісного визнання дату балансу. Якщо банк не може достовірно визначити справедливу вартість об'єкта інвестиційної нерухомості (операції з аналогічними об'єктами нерухомості на ринку здійснюються рідко, альтернативної оцінки справедливої вартості немає), то він здійснює його оцінку за первісною вартістю. Ліквідаційна вартість такого об'єкта нерухомості має дорівнювати нулю, первісна вартість амортизується протягом строку його корисного використання.

Якщо банк обрав метод оцінки об'єкта інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то він має послідовно застосовувати цей метод до часу його вибуття або рекласифікації. У разі здійснення банком оцінки об'єкта нерухомості за методом справедливої вартості інженерне обладнання (ліфти, кондиціонери тощо), що є невід'ємною частиною будівлі, не визнається в обліку окремо як основний засіб, а включається до справедливої вартості єдиного об'єкта інвестиційної нерухомості.

Якщо бухгалтерський облік будівлі як об'єкта інвестиційної нерухомості банк здійснює за методом первісної вартості, то обладнання, що є невід'ємною частиною цієї будівлі, обліковується окремо.

Переведення об'єкта нерухомості до категорії інвестиційної нерухомості та з категорії інвестиційної нерухомості до інших банк проводить лише в разі зміни способу його функціонального використання, що підтверджується такими подіями:

а) початком зайняття власником нерухомості - у разі переведення з інвестиційної нерухомості до нерухомості, зайнятої власником;

б) закінченням зайняття власником нерухомості - у разі переведення з нерухомості, зайнятої власником, до інвестиційної нерухомості;

в) завершенням будівництва або забудови - у разі переведення з нерухомості в процесі будівництва або забудови до інвестиційної нерухомості. Банк припиняє визнавати в балансі об'єкт інвестиційної нерухомості під час його вибуття внаслідок продажу або передавання у фінансовий лізинг (оренду), або якщо більше не очікується отримання будь-яких економічних вигід від його використання.

Відшкодування, отримане від третіх сторін як компенсація за інвестиційну нерухомість, корисність якої зменшилася, банк визнає доходом і відображає в бухгалтерському обліку на дату надходження грошових коштів.

Станом на 31.12.2009 року банк придбав інвестиційну нерухомість в кількості 6 квартир на загальну суму 14867 тис.грн з метою отримання доходу від здачі даних об’єктів в оренду.