Сборник статей зміст міжсекторальна співпраця громада-влада-бізнес-освіта-змі, мгц«Еталон», м. Івано-Франківськ 4 Центри праці ефективний інструмент самореалізації молоді на сучасному ринку праці

Вид материала

Сборник статей

Содержание Міжсекторальна співпраця Центри праці – ефективний інструмент Реалізовані проекти Модель формування регіональних Від сходинки до сходинки Місце сучасної молоді на ринку праці Центри кар’єри та підтримки працевлаштування на базі внз дніпропетровська «молодь полтавщини стає до праці» Соціальна адаптація та працевлаштування молоді Великі ідеї маленького міста Інформаційний світ у подарунок незрячим Переймаємо всеукраїнський досвід Гендерні особливості працевлаштування молоді Рівні економічної активності чоловіків та жінок в Україні Студентська біржа праці Проект «молодіжний працестарт» Бене: будуємо село європейських стандартів Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного ОБ'ЄДНАЄМОСЯ ЗАРАДИ СВІТЛОЇ МЕТИ (проблеми соціально-трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі) Форум-театр проти молодіжного безробіття ... Полное содержание

Подобный материал:

• Оголошується конкурс бізнес-планів серед молоді конкурс бізнес-планів серед молоді, 46.67kb.
• Програми «Магістр міжнародного бізнес права»: Престижний диплом державного британського, 101.76kb.
• Економіка праці та соціально-трудові відносини”, 56.96kb.
• Пропону є мо тур «Карпатський калейдоскоп» на свята або у вихідні дні, 28.55kb.
• Про профорієнтаційний захід обласний турнір «Ерудити професій» серед учнівських команд, 110.5kb.
• Ковалевський. Рпс. Зміст, 4669.5kb.
• План вступ Міжнародно-правове регулювання праці в Україні Загальні напрями діяльності, 247.86kb.
• 9 клас Навчальний пріоритетний матеріал, 200.29kb.
• План заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській, 362.84kb.
• Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві, 139.44kb.

РАЗОМ ВПЛИВАЄМО

НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО

РИНКУ ПРАЦІ


Збірник статей


ВЛИЯЕМ НА ФОРМИРОВАНИЕ

МОЛОДЁЖНОГО РЫНКА ТРУДА

ВМЕСТЕ


Сборник статей








ЗМІСТ

1. Міжсекторальна співпраця ГРОМАДА-ВЛАДА-БІЗНЕС-ОСВІТА-ЗМІ, МГЦ«Еталон», м. Івано-Франківськ 4
   
2. Центри праці – ефективний інструмент самореалізації молоді на сучасному ринку праці, Євсеєва Л.Р., Івано-Франківськ. 6
   
3. Модель формування регіональних молодіжних ринків праці: напрям участі НГО, Бобровнік Ю. В., Переяслав-Хмельницький; 9
   
4. Від сходинки до сходинки, Негуляну Світлана, Молдова, м. Фалешть; 11
   
5. Від будзагонівських традицій до сьогоднішнього АТОМа,
   Ірина Ребежа, м.Луганськ; 12
   
6. Місце сучасної молоді на ринку праці, Шмаюн Алла, м. Житомир; 14
   
7. Центри кар’єри та підтримки працевлаштування на базі ВНЗ Дніпропетровська, Сосницька Катерина; 17
   
8. «Молодь Полтавщини стає до праці», Двойнікова Оксана, м. Полтава 18
   
9. Соціальна адаптація та працевлаштування молоді з числа етнічних меншин, Іван Геревич, м. Берегово, Закарпаття 20
   
10. Великі ідеї маленького міста, Наталія Жукова, Ірина Комазова, м. Токмак 22
    
11. Інформаційний світ у подарунок незрячим, Оксана Логвін, УТОС,
    м.Івано-Франківськ; 24
    
12. Переймаємо всеукраїнський досвід, Павло Стангрит, м. Крижопіль; 25
    
13. Гендерні особливості працевлаштування молоді, Сєрікова О.М.;
    Вовк О.І., м. Харків; 27
    
14. Студентська біржа праці Сумського державного університету,
    Сенченко Юлія, м. Суми; 29
    
15. Проект «Молодіжний працестарт», Піпкун Наталія, м. Чернігів; 30
    
16. Бене: будуємо село європейських стандартів, Серьогіна Катерина, Закарпаття 31
    
17. Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного, Віталій Ткачук, м. Луцьк 34
    
18. Об'єднаймося заради світлої мети, Сергій Чистяков,
    м. Углегорськ, Донецької обл. 37
    
19. Форум-театр проти молодіжного безробіття, Семиженко В.Г., м. Цюрупинськ, Херсонська обл. 39
    
20. Вплив діяльності інформаційно-консультаційних служб на формування регіонального ринку праці, Бучацький А.Г., м. Симферопіль 41
    

МІЖСЕКТОРАЛЬНА СПІВПРАЦЯ
ГРОМАДА-ВЛАДА-БІЗНЕС-ОСВІТА-ЗМІ

МГЦ «Еталон», м. Івано-Франківськ

Міжсекторальна співпраця – це взаємовигідне партнерство ГРОМАДИ-ВЛАДИ-БІЗНЕСУ-ОСВІТИ-ЗМІ для вирішення конкретних локальних і глобальних проблем.

Критерії успішної міжсекторальної співпраці:

• Взаємопогоджене визначення проблеми/запиту для вирішення;
  
• Чітка постановка мети і завдань;
  
• Планування спільної діяльності;
  
• Прогнозування результатів;
  
• Погоджені бюджет і ресурси, які надають сторони;
  
• Підведення підсумків, планування перспектив.
  

Форми міжсекторальної співпраці:

• Договір про спільну діяльність, договір про співпрацю, меморандум
  
• Спільні програми, спільні проекти, спільні заходи, акції
  
• Медіа-плани: на термін, проектні, паблісіті.
  

Для співпраці НГО, бізнесу і ЗМІ існують наступні інструменти:

• Для ефективного встановлення контактів і плідної партнерської співпраці активно використовуємо громадську дипломатію;
  
• Для розвитку бізнесу користуємось бізнес-планами;
  
• Для висвітлення інформації/реклами ЗМІ використовують медіа-плани;
  
• Для партнерства з НГО (іншими соціальними інституціями) є такі інструменти, як проекти або спонсорські пакети.
  

СПОНСОРСЬКИЙ ПАКЕТ являє собою повний набір юридичних, творчих, програмних, фінансових документів, які забезпечують необхідний ефект заходу (акції), що спонсорується.

Чому вигідно співпрацювати з ГО? Тому, що це експерти і консультанти; зв’язки з потрібними людьми; представництво, захист інтересів і лобіювання; навчання персоналу і тренінги; добровольці, як кадровий резерв; маркетинг; відпочинок і розваги; залучення інвестицій; поїздки за кордон.

Спеціалісти МГЦ «Еталон» дуже завдячують донорам і спонсорам, за фінансової підтримки яких реалізовувались проекти: МФ «Відродження», Фундація Стефана Баторія, МФ «Дрейфус», Фонд Ч.С.Мотта, ШАРС – Швейцарске агенство развитку і співпраці, USAID – агенство США з міжнародного розвитку, БФ «Салюс», ІСАР “Єдність”, Міністерство закордонних справ Республіки Польща, Посольство Королівства Нідерландів.

Партнерство є ефективним засобом реалізації завдання, проекту. Виконувати поставлені завдання, якісно реалізовувати взяті на себе зобов’язання нам допомагає співпраця з місцевими інституціями та організаціями, з органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та приватним сектором, ЗМІ, освітніми інституціями.

Спільні напрямки діяльності зблизили МГЦ «Еталон» з багатьма громадськими організаціями та благодійними фондами України та зарубіжжя (зокрема Польща, Молдова, Азербайджан, Росія, Грузія). Ми плідно співпрацюємо з НГО «Європейський діалог», м.Львів, Україна, «Подільський центр соціальних технологій», м.Вінниця, Україна, НГО «Студентське братство» м.Надвірна, Україна, НГО «Агентство з розвитку приватної ініціативи», м.Івано-Франківськ, Україна, Центр свідомого батьківства «Дівія», м.Івано-Франківськ, Україна, Центр захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу, м.Чернівці, Україна, «Асоціація Економічного Розвитку Коломийщини», м.Коломия, Україна, БФ Закарпатський Центр розвитку і Консультацій, м.Берегово, Україна, Фонд «Освіта для демократії» (Fundacja Edukacja dla Demokracji) м.Варшава, Польща, Асоціація оновлення сільських територій «Wies I Europa», м.Краків, Польща, Центр місцевої освіти, м. Свентохловіце, Польща,Фонд розвитку м. Свентохловіце, Польща, Центр «Молодь за свободу слова» Калінінград, Росія, Центр громадської освіти та правової просвіти, Ростов-на-Дону, Росія, Асоціація «Покоління ІІІ тисячоліття”, м.Кишинів, Молдова.

Чому важливе співробітництво громадського та державного секторів?

Більшість НГО створюються для вирішення тих же проблем, що повинні вирішуватись органами державної влади та місцевого самоврядування; здійснюють таку діяльність, яку неможливо здійснювати на комерційному, ринковому ґрунті; вирішення деяких завдань можуть бути обтяжливими для державного сектора і вони готові передоручити їх виконання НГО; через НГО держава може залучати іноземні інвестиції.

Нам дуже приємно відзначити, що проекти МГЦ «Еталон» підтримують державні інституції. Івано-Франківська обласна державна адміністрація, її Головне управління у справах сім’ї, молоді та спорту, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Управління освіти и науки Івано-Франківського міськвиконкому, Служба у справах дітей Івано-Франківського міськвиконкому, Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Івано-Франківського міськвиконкому, Центр практичної психології та соціальної роботи Управління освіти и науки Івано-Франківського міськвиконкому, Відділ освіти і науки Рогатинської райдержадміністрації, Тлумацька РДА Івано-Франківської обл., Івано-Франківські міський і обласний центри зайнятості, Івано-Франківський обласний молодіжний центр праці.

Постійну інформаційну підтримку реалізації проектів надають ЗМІ: івано-франківські газети «Світ молоді», «Репортер», «Західний кур’єр», «Галицький кореспондент», обласне телебачення «Галичина», ТРК «Вежа», Канал новин 24, обласне радіо, ТРК «3 студія». Також працює веб-сторінка www. mgcetalon.org.ua

Реалізація проектів базується на співпраці з освітніми інституціями Івано-Франківська і області: обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (ПНУ), Інститут туризму і менеджменту ПНУ, Вище професійне училище готельного сервісу і туризму, загальноосвітня школа-інтернат №1, школа-садок №3, гімназія №3, ЗОШ №5, Карпатський лісотехнічний коледж, (м.Болехів), ЗОШ №1 і Інститут декоративних мистецтв,( м.Косів), Рогатинська ЗОШ №1.

Загальновідомо, що демократичне суспільство базує свій добробут і розвиток на трьох елементах: вільноринковій економіці, репрезентованій сектором бізнесу, демократично обраній публічній владі, представниками якої є парламентарі, члени рад різних рівнів та працівники управлінь, а також на добровільних громадянських інституціях, до яких входять, передусім, громадські організації. І ці три платформи, які творять базу сучасного суспільства, можуть виконати своє завдання тільки за умови партнерської співпраці як зовнішньої (міжсекторальної) так і внутрішньої, співпраці на розумних умовах.


Євсеєва Л.Р.,

Івано-Франківський обласний молодіжний центр праці

ЦЕНТРИ ПРАЦІ – ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ

САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ НА СУЧАСНОМУ РИНКУ ПРАЦІ

Створення Івано-Франківського обласного молодіжного центру праці зумовлене нагальною потребою непростого бурхливого розвитку економіки нашого регіону України, яка вимагає сучасних знань, уміння швидко адаптуватись до ринкових умов, активної життєвої позиції, відповідальності; тобто ранньої соціалізації молодої людини. Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Тому створення таких Центрів повинне «заповнити» цю важливу освітню нішу. Наш Центр є різновидом молодіжних центрів розвитку підприємливості та сприяння соціальній адаптації та самореалізації. Тут молода людина завжди може, з нашою допомогою, не тільки здобути «знання про те, як отримані в середньоспеціальних та вищих навчальних закладах професійні знання перетворити в успішну власну кар’єру», але й набути реального досвіду працевлаштування, який так високо цінується роботодавцями. Це набагато підвищує конкурентоздатність молодої людини на сучасному ринку праці.

Центр заснований 21.07.2008р. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією при управлінні у справах сім`ї та молоді; це спеціалізована державна установа, яка діє на госпрозрахунковій основі.

Мета діяльності: вирішення питань працевлаштування молоді, забезпечення її зайнятості у вільний від навчання час, сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері, фахова перепідготовка та підвищення професійної кваліфікації молоді.


Основними завданнями Центру є:

• забезпечення прав та інтересів молодих громадян на ринку праці;
  
• сприяння працевлаштуванню, підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації молоді;
  
• організація зайнятості молоді у позанавчальний час;
  
• залучення молоді до підприємницької діяльності;
  
• профорієнтаційна діяльність серед учнівської та студентської молоді;
  
• співпраця з відповідними міжнародними організаціями.
  

Центр здійснює:

• створення бази даних про молодь, яка потребує працевлаштування, та про наявність вільних робочих місць для молоді у регіоні та за кордоном;
  
• дослідження ринку праці в регіоні;
  
• пошук місця роботи для молодіжних трудових об`єднань, сприяє організації їх діяльності;
  
• заходи на підтримку вітчизняного виробника;
  
• міжнародні зв`язки для сприяння навчанню молоді, стажуванню та проходженню практики за кордоном;
  
• організацію ярмарків, виставок товарів, вироблених молоддю.
  

Центр надає:

• послуги, пов`язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією;
  
• інформацію з питань отримання освіти або професії, працевлаштування, ситуації на регіональному ринку праці, діяльності молодіжних організацій тощо.
  

Центр пропонує:

• поширення передового вітчизняного й міжнародного досвіду з питань забезпечення зайнятості та професійної підготовки молоді.
  

Центр взаємодіє:

• з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, внутрішніх справ; закладами освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, культури; громадськими об`єднаннями, підприємствами тощо.
  

Створення умов для ефективної як первинної, так і вторинної зайнятості молоді є важливим елементом соціальної політики держави. Це стає можливим тільки при застосуванні реальних підходів до вирішення цієї проблеми, а саме:

• міжсекторальна співпраця: бізнес – влада – громада –освіта - ЗМІ;
  
• активна співпраця з учнівською, студентською та безробітною молоддю, батьками підлітків та молоді, вчителями та викладачами закладів освіти, керівниками підприємств, установ та організацій, громадськими та міжнародними організаціями;
  
• формування та пропагування серед учнівської та студентської молоді громадської думки про привабливість трудової діяльності у позанавчальний час (працевлаштування або волонтерство), як першого кроку в серйозне професійне життя;
  
• проведення для молоді навчально-просвітницьких заходів з питань профорієнтації, активного пошуку робочого місця, заснування власної справи тощо, з використанням новітніх інтерактивних методик;
  
• пошук нових, ефективних шляхів забезпечення зростаючих потреб роботодавців через вторинну зайнятість молоді;
  
• залучення молоді до підприємницької діяльності, сприяння процесу заснування власної справи.
  

Реалізовані проекти

За три роки з моменту відкриття нашого Центру відбулося багато корисних і цікавих для молоді заходів і проектів. Серед них:

• Організована реєстрація дівчат та юнаків, що шукають роботу, на базі основної і вторинної зайнятості. Створений і підтримується електронний варіант бази претендентів;
  
• Серія виїзних учбово-практичних семінарів «Школа молодого підприємця» у віддалених райцентрах нашої області (Болехів, Верховина, Косів, Снятин, Надвірна, Яремча);
  
• Всеукраїнський семінар «Розвиток молодіжного підприємництва на селі. Сільський зелений туризм»
  
• Круглі столи з обов'язковою участю ЗМІ регулярно проводяться спільно з партнерами і зацікавленими організаціями на злободенні теми. Це: «Реальні підходи до вторинної зайнятості», «Проблеми працевлаштування молоді з обмеженими можливостями», «Крок в майбутнє», «Молодь і працевлаштування. Виходи в умовах економічної кризи» тощо;
  
• програма «Дисконтна картка «Активний відпочинок молоді -2009»;
  
• Тренінгові програми «Крок до успіху» та «Компас правових знань» для соціально-незахищеної шкільної молоді Франківська за підтримки Служби у справах дітей Івано-Франківського міськвиконкому;
  
• Розробка збірників: «Позитивні підходи до формування сучасного ринку праці»; «На допомогу керівнику молодіжного центру праці», «Організація діяльності молодіжних трудових загонів»; «Ринок праці – це варто знати».
  
• Проведено 12 виїзних засідань робочих груп по районних центрах області щодо формування обласної мережі молодіжних центрів праці ;
  
• Переможниця обласного конкурсу бізнес –планів підприємницької діяльності серед молоді стала призеркою Всеукраїнського конкурсу;
  
• 2 роки поспіль команда-переможець обласного фестивалю молодіжних трудових загонів посідала ІІІ місце на Всеукраїнському фестивалі молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!»;
  
• У 2009-2011рр. проведені обласні фестивалі-конкурси молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!»;
  
• У 2009-2011рр. реалізовані регіональні, всеукраїнські та міжнародні проекти: «У співпраці – дієвіше!» ( Азербайджан- Монголія – Україна) за сприяння МФ «Відродження», 2009-2010рр; «Соціальні аніматори – рушійна сила сільських громад», (Україна-Польща), МФ «Відродження»; 2009-2010рр; «Сприяння працевлаштуванню випускників інтернатних установ для дітей-сиріт в Україні» (за сприяння ОБСЄ), «Молодь і влада: впливаємо на формування ринку праці разом» (2010р.), за сприяння Посольства Нідерландів в Україні.
  

За час своєї діяльності колектив обласного молодіжного центру праці неодноразово відзначався подяками Управління у справах сім’ї та молоді ОДА. У 2010р. колектив ІФОМЦП отримав Подяку Президента України за вагомий внесок у розбудову Української держави та зміцнення її незалежності. Підсумовуючи наш невеликий досвід, переконуємось: діяльність нашого Центру дуже потрібна нашій молоді, особливо в теперішніх економічних умовах. Молодь – майбутнє нашої держави, її надія на заможне, щасливе життя громадян та процвітання країни. Успішний старт для неї сьогодні – це успішне завтра для всіх нас. Сприяння цьому старту є багатогранним, складним завданням, і активне функціонування молодіжних центрів праці буде і надалі важливою ланкою міжсекторальної співпраці у його вирішенні. Саме такий реальний, системний підхід до діяльності подібних центрів зробить їх ефективним видом соціальної допомоги молоді у нашій державі.


Бобровнік Юрій Вікторович,
к.і.н., голова МГО «Незалежна асоціація молоді»

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ

МОЛОДІЖНИХ РИНКІВ ПРАЦІ: НАПРЯМ УЧАСТІ НГО

(на прикладі Переяслава-Хмельницького)

На перший погляд, досить складно вести дискусію про можливості участі неприбуткової організації маленького міста у напрямі формування місцевого молодіжного ринку праці у післякризовий час. Однозначно, тон і головний напрям руху мають задавати органи місцевого самоврядування. Проте, на жаль, досить часто так складається, що піднімати ініціативу змушені самі ж потопаючі, не професійні у цьому напрямі молоді громадяни. Шляхом спроб і помилок викристалізовується загальна стратегія впливу на формування молодіжного ринку праці. Враховуючи те, що місто не має загальної економічної стратегії розвитку, керівництво МГО «Незалежна асоціація молоді» обрало шлях об’єднання в одному напрямі зусиль усіх зацікавлених сторін: молоді, влади, навчальних закладів міста (у першу чергу місцевий педагогічний університет), бізнесу.

Свою роботу розпочали з вивчення іноземного та українського досвіду вирішення даної проблеми. З’ясувалось, що від іноземців можна взяти якісь загальні речі, український досвід досить бідний; крім того, має свої суто регіональні особливості, які на території нашого регіону не спрацюють. Так виникла ідея створення на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відділу підтримки освітніх ініціатив, професійного розвитку та кар’єри. Потрібно було на науковому і системному рівні провести аналіз усього того, що відбувається на ринку праці регіону, з’ясувати можливості створення нових перспективних робочих місць для молоді, відповідно до рівня та напрямів підготовки майбутніх фахівців, отримання молоддю додаткових умінь, знань та навичок. Визначити перелік спеціальностей і робочих місць, де можуть, наприклад, працювати студенти, маючи диплом педагога, особливо у тому випадку, якщо у школі з вини держави для них не знайшлося місця. Або, яким додатковим видом діяльності може зайнятися випускник педагогічного вишу після того як провів уроки; крім того, ні для кого не є секретом, що заробітна плата молодого вчителя бажає бути кращою.

Загалом на початковому етапі роботи зроблено наступні висновки:

• Початок роботи має бути побудований на вивченні статистичної інформації, її аналізуванні, що допоможе у майбутньому сформувати головні напрями працевлаштування, виходячи з тієї ситуації, що склалася сьогодні.
  
• З такими відділами (як вищезгаданий відділ підтримки освітніх ініціатив, професійного розвитку та кар’єри) постійний взаємозв’язок мають підтримувати навчальні заклади, органи влади та бізнес структури, і відповідно навпаки.
  
• Потрібно з’ясувати всі особливості ринку праці регіону у минулому, сьогоденні і майбутньому та визначити точки впливу для його корекції.
  
• Формування молодіжного кадрового резерву для органів місцевого самоврядування. Цей пункт має бути обов’язковим у планах роботи, оскільки в органах влади віднайдеться не один десяток посад, на які вільно можуть претендувати, наприклад, педагоги.
  
• Для формування перспективних нових робочих місць потрібне прийняття органами місцевого самоврядування соціально-економічної програми розвитку мінімум на 20 років. Звідси відділ (центр) має прийняти свою програму проведення мотиваційних навчань для молоді, підготувати рекомендації для професійних навчальних закладів про те, яких саме спеціалістів потребуватиме регіон у майбутньому. А якщо потрібно, то підготувати таку програму соціально-економічного розвитку регіону, пролобіювати її затвердження органами місцевого самоврядування та прослідкувати за її виконанням.
  
• Формування індивідуальних планів професійного та кар’єрного зростання молодої людини - головний важливий критерій особистісного успіху того, хто звернувся до відділу за допомогою. Проте важливо цю роботу запровадити на рівні загальноосвітніх шкіл.
  
• Висвітлення усіх можливих механізмів для заробітку, які надають сучасні інформаційні технології.
  

Враховуючи особливості розвитку регіону, головним завданням роботи такого відділу є не просто проведення розподілу бажаючих працевлаштуватися відповідно до відкритих вакансій. А посилено працювати над тим, щоб у сільськогосподарському регіоні була впроваджена інноваційна модель сталого розвитку депресивних територій.


Негуляну Світлана,
Будинок Дитячої Творчості м. Фалешть, Молдова

ВІД СХОДИНКИ ДО СХОДИНКИ

" Коріння навчання - гірке, а плоди - солодкі "

(Лат. прислів'я )

У 2005 році, при Будинку дитячої творчості м. Фалешть, була набрана група дітей для реалізації проекту " Я люблю свою країну і хочу працювати у ній", організаторами якого виступили: Міжнародна організація по Міграції МОМ (м. Кишинів) і жіноча громадська організація "Арт-Елегант". Учасниками проекту стали діти дев'яти шкіл-інтернатів і діти з малозабезпечених сімей різних районів Республіки Молдова.

Зі сходинки на сходинку: початком стало плетіння гачком іграшок і сувенірів, які надалі продавалися як у Польщі, Німеччині, Австрії, Голландії, так і у Кишиневі на республіканських виставках: "МолдЕкспо", щорічному "Святі Вина", і на виставках місцевого рівня. У кожній дитячій роботі відчувався свій творчий підхід, була присутня та родзинка, яка надавала роботі особливого естетичного вигляду. З часом роботи дітей збільшилися за розмірами і ускладнилися: головні убори, шарфи, шалі, жилети, спідниці, сукні, скатертини, покривала, в'язана галантерея (браслети, намиста, сумочки, пояси, чохли для мобільних телефонів). Творчі здібності розвиваються успішніше, якщо трудові завдання різноманітні, оскільки одноманітність призводить до швидкого стомлення і втрати інтересу до роботи. У ході проекту також були організовані семінари з профорієнтації, екскурсії, проведені тести і тренінги консультантами з Кишинева. У процесі навчання дітей при роботі у гуртку були організовані різні конкурси: "А нумо, дівчата", "Міс Плетіння".

Розповімо про цікаву учасницю цього проекту, - Олю Чебан. Це юна, тендітна дівчина, яка дуже любить малювати, цілеспрямована, не боїться труднощів і долає перешкоди наперекір усьому. У 2009р., під час однієї з екскурсій, білетер Державного Етно-історичного музею, яка виявилася любителькою плетіння і помітила на Ользі вражаючий плетений гачком жилет, у ході діалогу познайомила нас з директором музею. Так ми отримали запрошення на 1 червня стати учасниками "МолдЕкспо" з виставкою дитячих робіт, де наш гурток посів 2-е місце по Республіці Молдова (1-е місце було віддане Коледжу Мистецтв) і отримав відповідний кубок. А вже 10 червня 2009р., на центральній площі Кишинева, на святі Меду і Полуниці був організований підсумковий показ-продаж в'язаних виробів усіх учасників проекту з дев'яти шкіл-інтернатів Молдови. І тут ексклюзивні роботи Олі Чебан мали великий попит. Всі діти отримали матеріальну підтримку і були щасливі, що їх роботи були виставлені і так престижно оцінені.

" Праця - це закон сучасного людства, у якому немає місця лінощам", - писав М. Емінеску. Це стосується і Олі, яка не лінувалася, а прикрашала і ускладнювала свої в'язані вироби макраме, бісероплетінням, шнуроплетінням, вишивкою і атласною стрічкою. Так її інтерес до такого рукоділля переріс у мрію стати дизайнером, а набуті навички у нашому гуртку стали першою сходинкою до вступу у Технологічний Коледж на спеціальність "Моделювання і технологія одягу". Її прохідним балом на вступному іспиті в цей коледж став в'язаний костюм, у якому вона прийшла. Навчаючись у коледжі, Оля упевнено йде до опанування професії і творчого розвитку, зосереджено і відповідально ставлячись до виконуваних завдань. На сьогодні це успішна студентка, яка з тонким смаком і креативністю вивчає і використовує нові і цікаві технології.

"Успіхи учня - це щастя учителя" – каже російське прислів'я. Я дуже щаслива, що була причетна до становлення особистості Олі Чебан.


Ірина Ребежа, АТОМ, м. Луганськ

ВІД БУДЗАГОНІВСЬКИХ ТРАДИЦІЙ ДО СЬОГОДНІШНЬОГО АТОМа

Жоден пристойний студент не мислить свого існування поза рамками паралельної трудової діяльності. А як же інакше? Адже окрім духовних цінностей homo studentiсus (хомо студентикус) гостро потребує цінностей матеріальних. Відпочинок на гроші батьків не відповідає етично-моральним уявленням дорослих людей (а студенти щиро вважають себе саме такими), бо стипендії не вистачить навіть на те, щоб доїхати до моря, не кажучи вже про те, щоб біля цього моря відпочити. Отже, доводиться знаходити шляхи організації літнього відпочинку.

Історія будзагонівського руху Луганської області налічує не багато, не мало - 15 років. Першим кроком, зробленим нами у цьому напрямі, стало відродження будзагонівського руху у 1996 році, вже під назвою молодіжних трудових загонів (об’єднань), які згодом об’єднались у Асоціацію трудових об’єднань молоді (АТОМ). Місцем прикладення зусиль бійців нового покоління стала робота у Кримських радгоспах. Робота важка і відповідальна, але виконана вона була на "відмінно". А далі ? Далі усе і розпочалося!

Навіщо і для чого ці хлопці їхали так далеко від домівки? Причини були різними. Практичні і ділові їхали на заробітки, а романтики і мандрівники вирушали у далекі подорожі за новими пригодами, зустрічами і знайомствами, за морем, вітром і сонцем. За ці роки сумарна чисельність бійців загонів перевищила 14 тис. осіб. У кожного з нас у гардеробі є різні категорії футболок для визначених випадків. Одні - для побачень, інші можна надягнути, йдучи гарно провести час у нічному клубі. Але у наших загонівців є окрема категорія футболок (або сорочок), які носять горду назву - "бійцівки". Вигорілі на сонці, розписані побажаннями друзів, - вони незмінно дбайливо зберігаються. Зберігаються по багато років, як пам'ять про ті незабутні дні, про дружний колектив, про море, сонце і, звичайно, про роботу. А у багатьох бійців таких форм декілька: тому що той, хто одного разу побував у студентському загоні, мріє ще і ще раз повернутися. Повернутися у літо, у дружбу, повернутися у загін.

Так усе-таки, що ж таке ці студентські загони? У загоні можна відчути те, чого майже не залишилося у нашому звичайному житті. Це романтика доріг і відчуття того, що до тебе у будь-який момент хтось готовий прийти на допомогу. Тут немає поняття "велика" або "маленька" зарплата, але існують поняття "команди", "дружби" в істинному значенні цього слова.

Хто може сказати, що без батьківської опіки не можна відмінно відпочити і попрацювати? Та тільки той, хто не бував влітку у студентському загоні. Ну, не знаю як ви, - а ми там були! Що, завидно? Погода чудова, умови хороші, їжа - не проблема, а колектив! Чи бувало у вас таке, що сидиш десь літнім вечором, спілкуєшся зі своїми однолітками і розумієш, що краще тобі вже не буде ніколи? Тебе розуміють з півслова, тобою цікавляться, з тобою сміються. А уяви - це відчуття у тебе триває два місяці поспіль, без перерви. Можна з упевненістю сказати: цього не придбаєш ні за які гроші! Звичайно, де робота - там є і труднощі. Але потрібно ж у цьому житті з чогось починати вчитися їх долати ! А під чуйним керівництвом і у дружному колективі будь-яка проблема вирішувана. Це гарантуємо. Плюс до усього, якраз тут кожен може виділитися і показати свої уміння. Це завжди цінують. Умієш грати на гітарі - здорово, малюєш - відмінно, співаєш - тебе обожнюють, крутиш вогні у файр-шоу – круто! Безумовно, ти чим-небудь та займешся. А у вільний час можна з друзями піти на море, сходити на концерт, побувати на цікавій екскурсії. Сказати, що сподобалося, - це означає, що нічого не сказано. Адже не можна передати усіх почуттів однією фразою. І просте переказування розпорядку дня студзагону нічого не скаже. Але одне можна казати впевнено: немає такої роботи, яка займала б багато часу. Швидше згадується тільки низка студентських традицій, до яких можна долучитися. Будзагонами не можна не загорітись! Загорітись, і багато років не згорати. Так і цього літа - усе знову закрутилося! У загоні дуже багато заходів, практично щодня якесь свято - безліч приводів придумувати щось нове і смішне, безліч приводів забути про сон, про їжу і все те інше, що у нормальному активному житті повинно бути зведено до мінімуму. Історія триває, цього року хтось уже випускається і разом з отриманим досвідом у рідному загоні впевненою ходою рухається у доросле життя, знаючи, як працювати по-справжньому, як дружити по-справжньому, як відпочивати по-справжньому. Можливо, хтось стане гендиректором якої-небудь своєї фірми; інший, можливо, буде начальником складу в автосервісі, або проектувальником в офісі, або кимось ще. Це вже не має значення. Головне, що усі вони будуть вільними людьми, вільними художниками, не пустоцвітами, тому що вони відчули смак життя, а це не забувається!.


Шмаюн Алла Борисівна,

заступник голови Житомирської ОМГО «Реалізація ініціатив молоді»

МІСЦЕ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ НА РИНКУ ПРАЦІ

З метою виявлення проблем працевлаштування молоді у 2010 році обласним молодіжним центром праці було проведено соціологічне опитування молоді Житомирщини. В опитуванні взяли участь 1500 респондентів у віці від 14 до 35 років. 31% серед опитаних - молодь з повною загальною середньою або професійно-технічною освітою. Повна вища освіта (ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації) є у 32 % опитаної молоді, базову вищу освіту отримали 29 %, закінчили повних
9 класів – 8%. 

Працювати за фахом: так чи ні? Майже половина опитаної молоді з вищою та професійно-технічною освітою працюють не за фахом. Основні причини - відсутність вакансій та незадоволеність роботою у матеріальному плані та умовами, або просто не подобається. Також молодь відмовляється працювати за фахом через те, що така робота не передбачає кар'єрного зростання. Для більшості респондентів привабливою є професія або банківського працівника, або ІТ-спеціаліста та дизайнера, тому що молодь вважає, що саме вона забезпечить успішне майбутнє. Також молодь вважає привабливою професію лікаря, але лише четверта частина висловлює думку, що вона забезпечить успіх. Найбільш привабливою уже декілька років залишається професія юриста. Останніми у рейтингу професій знаходяться фермери, інженерні посади, працівники торгівлі. 

З погляду абітурієнтів, з-поміж найпрестижніших на ринку праці виділяються юридичні та спеціальності з обслуговування банківсько-фінансової сфери. Високий рівень зарплати у сферах банківської справи, фінансів, страхування, фондового ринку, бухгалтерського обліку, права є найпереконливішим аргументом на користь вибору саме цих спеціальностей. На жаль, підростаюче покоління навіть на здогадується, скільки треба працювати та сходинок подолати, щоб досягнути саме тих посад у цій галузі, які і отримують заробітну плату у представлених розмірах. Адже простий консультант, спеціаліст, менеджер банку отримує від 1000 грн. (принаймні, у Житомирському регіоні).

Відповідно до попиту на «модні» професії вищі навчальні заклади вводять актуальні спеціальності, що посилює конкуренцію між ними. Кількість абітурієнтів, які обирають престижні спеціальності, збільшується за рахунок розширення діапазону навчальних закладів усіх форм власності. Але перевищення кількості випускників вишів вказаних спеціальностей відповідно потребам ринку та недостатня увага до внесення змін у довгострокове планування попиту та пропозицій призводять до зростання безробіття у молодіжному сегменті ринку праці України. Більшість опитаних працюючих молодих людей задоволені своєю роботою, але кожному п'ятому вона не подобається. Молодь називає кілька основних причин незадоволення. Найвагоміша з них - низький рівень оплати праці. Однак, якщо в 2009 р. на це вказало 64 % опитаної молоді, незадоволеною своєю роботою, то в 2010 р. – 68 %. До того ж, молодь стала більш вимогливою до умов праці та перспектив кар'єрного зростання. 

Результати дослідження засвідчили, що для молоді найважливішим у роботі є:

• гідна оплата праці (95 %);
  
• її цікавість (87%);
  
• гарантованість та стабільність (81%);
  
• робота, де молодь відчуває можливість чогось досягти (81%);
  
• робота, яка викликає повагу (86%)
  

Отже, для української молоді важливим у роботі є не тільки високий рівень заробітної плати, а й можливість кар'єрного зростання, реалізації знань і здібностей, набуття досвіду.

На питання щодо започаткування власної справи, тільки половина опитаних молодих людей дала позитивну відповідь. Майже третина опитаних зазначили, що бажанню розпочати власний бізнес заважають різні обставини. Основними причинами є: відсутність первинного капіталу та недоступність кредиту; високі податки; складна економічна і політична ситуація у країні, новий податковий кодекс. На недостатній рівень освіти вказала тільки чверть опитаних. 23 % молоді, яка бажає розпочати власну справу, вважають, що на цьому шляху їм ставляться бюрократичні перешкоди. І тільки 2 % зазначили, що планують найближчим часом організувати власний бізнес.

Безробіття і міграція молоді

У молоді віком 25-34 років головною причиною незайнятості є звільнення за скороченням штату та за власним бажанням. Основною причиною звільнення (серед тих, хто змінював своє місце роботи) стала низька оплата праці (56 %). Незадовільна організація праці, умови праці - на другому місці (38 %). Стільки ж звільнилися через сімейні або життєві обставини. Невідповідність зарплати рівню кваліфікації виявилася причиною звільнення 10 % молоді. 15 % молоді назвали причиною звільнення нерегулярність надання вихідних днів і відпусток. По 38 % звільнилися через реорганізацію або ліквідацію організації. Відсутність соціальних пільг стала причиною звільнення 8 % молоді. За ініціативою адміністрації пішли з роботи 11 % молоді. Лише 2 % залишили попереднє місце роботи заради відкриття власної справи. 
Чимало української молоді мігрує за кордон у пошуках роботи. Так, протягом останніх 2-3 років за межами України побували 17 % респондентів. З цієї кількості 29 % виїздили за кордон, щоб заробити. Майже половина серед них була задіяна у будівництві, кожен п'ятий - у сільському господарстві. Тільки 5 % молоді в іншій країні працювали за фахом. Виконували хатню роботу 22 % респондентів, 11% - доглядали за людьми похилого віку та дітьми. Надавали послуги у сфері дозвілля і розваг 3% молодих українців.

Реальна ситуація працевлаштування молоді (студентів).

Молоді без досвіду роботи вперше працевлаштуватися дуже непросто. Тут потрібно знати, де і як шукати. Існує кілька способів пошуку:

- сайти з працевлаштування;

- газети з оголошеннями;

- кадрові агенції;

- безпосереднє звертання до працедавця.

У принципі, усі «молодіжні» професії давно відомі. Для студентів, які вчаться на 1-2 курсах університетів, підходять вакансії, які не вимагають серйозної професійної підготовки: офіціант, продавець-консультант, промоутер, оператор call-центру, підсобник, різноробочі. Компаній, які пропонують такі варіанти, надзвичайно багато: мережі кафе і ресторанів, великі мережеві магазини, оператори мобільного зв’язку, сільськогосподарські підприємства. Їх відмінною рисою є те, що якщо мережа зростає швидкими темпами, то попит на працівників не змінюється. Відповідно, існує безперестанний набір нових працівників і можливість швидкого кар’єрного зростання для тих, хто уже працює у мережі. Чим ближче до закінчення навчання, тим більше можливостей для працевлаштування. Студентів старших курсів часто приймають менеджерами з оформлення кредитів у банківські структури, менеджерами з продажу у різноманітні організації. Якщо володіти навиками роботи з комп’ютером, можна влаштуватися, наприклад, секретарем. Крім того, студентів 4-5 курсів великі компанії охоче беруть на стажування (у відділи підбору персоналу, технічної підтримки та ін.) Умови стажувань різні: у деяких компаніях воно оплачуване, а у деяких — ні. Останній варіант, наприклад, практикується у компанії Coca-Cola, але відоме ім’я надає стажеру у майбутньому непогані шанси для працевлаштування. До речі, конкурс, що існує при відборі на стажування, залишається дуже серйозним, незалежно від умов, які пропонує компанія. Також у старшокурсників є можливість влаштуватися працювати згідно професії. Наприклад, студентів юридичних факультетів часто запрошують на позиції помічника в юридичні відділи. Також багато «профільних» пропозицій для студентів і випускників технічних, економічних і харчових спеціальностей. На думку працедавців, у молодих кандидатів є чимало переваг перед більш досвідченими: вони амбітні, багато чого хочуть досягнути, прагнуть усьому навчитися і схоплюють нову інформацію буквально «на льоту». Основний мінус, що вчити їх потрібно багато чому, а це процес довгий і дорогий, який часто ще й буває невиправданим — молодий спеціаліст, отримавши достатньо досвіду, може просто перейти в іншу компанію. До обласного молодіжного центру праці щодня звертається до 10 молодих людей, переважно студентів без досвіду роботи. Заповнюючи анкету, більшість не може вказати, яку роботу бажають виконувати, а 60 % зазначають свою готовність виконувати будь-яку роботу, тільки б допомогли її знайти. Але коли є конкретна вакансія – частіше різноробочі, сльськогосподарські роботи, молоді люди відмовляються, адже пригадують, що бажають сидіти в офісі за комп’ютером у мережі Інтернет та спілкуватися у чатах соціальних мереж. Навіть, коли є і такі вакансії, доволі часто заробітна плата студентів не влаштовує. Отже, виникає питання: чи дійсно студентам потрібна робота?

Шановна молодь! Добре подумайте перед тим, як просити про допомогу у пошуку підробітку чи працевлаштуванні: чи готові ви працювати; що саме готові виконувати на цій роботі.


Сосницька Катерина

ЦЕНТРИ КАР’ЄРИ ТА ПІДТРИМКИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НА БАЗІ ВНЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Дніпропетровськ – місто- мільйонник, тому проблема працевлаштування молоді дуже актуальна. Кожен день на ринку праці виникають нові місця та вакансії, але через велике різноманіття професій виникає проблема працевлаштування не за фахом. Це обумовлюється багатьма факторами:

• вибір молодою людиною професії не за власним бажанням, а через умовляння батьків;
  
• мода на ту чи іншу професію;
  
• розмір заробітної плати та інше.
  

Через це у нашому місті функціонують інститути з перепідготовки фахівців, всілякі курси підвищення кваліфікації тощо. Головна проблема, яка постає перед випускником ВНЗ - працевлаштування після закінчення навчального закладу. Для вирішення цієї проблеми у Дніпропетровську відкриваються Центри кар’єри та підтримки працевлаштування на базі ВНЗ. Такі центри уже працюють у Національній металургійній академії, Державній фінансовій академії та Дніпропетровському університеті економіки та права ім. Альфреда Нобеля. Основними функціями цих центрів є:

1. Надання інформації студентам щодо потреб сучасного ринку праці.
   
2. Орієнтація студентів у виборі майбутньої професії на підставі аналізу їх знань, умінь та бажань.
   
3. Підтримка працевлаштування випускників ВНЗ.
   
4. Спостереження за успіхами студентів та кар’єрою випускників. Це дає можливість правильно скласти політику ВНЗ.
   

Також проблемами працевлаштування у нашому місті займаються: обласний центр працевлаштування, комісія з питань соціального захисту, молодіжного підприємництва та працевлаштування Дніпропетровської молодіжної ради при міському голові п’ятого скликання, управління праці та соціального захисту Дніпропетровської міської ради та інші центри з підтримки працевлаштування.

У нашому місті щорічно проводиться «День кар’єри», або «Ярмарок вакансій»

У заході приймають участь кілька десятків великих компаній
м. Дніпропетровська та області. Прийнявши участь у заході, компанія може:

• ознайомити студентів міста з підприємством;
  
• долучитися до освітнього процесу шляхом надання тематики курсових та дипломних робіт ;
  
• знайти кандидатів на працевлаштування до себе серед кращих студентів ВНЗ.
  

Захід відбувається у будній день, коли студенти знаходяться на навчанні в університетах й мають змогу відвідати експозицію. На мальовничо оформлених стендах компанії надають інформацію про себе, супроводжуючи її презентацією (відеороликом) на екрані. Кваліфіковані консультанти відповідають на запитання та анкетують студентів, які виявили цікавість до наданих пропозицій. Основне завдання заходу - забезпечити неформальні контакти зацікавлених сторін у комфортних, звичних для студентів умовах. Для учасників такий захід є безкоштовним.


Двойнікова Оксана,

Фахівець з аналізу ринку праці Полтавського ОО ВМГО «Молодіжний центр працевлаштування»

«МОЛОДЬ ПОЛТАВЩИНИ СТАЄ ДО ПРАЦІ»

Основою стабільності соціально-економічного життя будь-якої країни є працююча людина. Та що робити, коли в результаті фінансово-економічної кризи кількість робочих місць зменшилась і, відповідно, збільшилась кількість людей, які втратили роботу і перебувають у процесі пошуку іншої. І тут перевага у тих, хто має більший стаж та досвід. Але як бути молодій людині, яка після закінчення навчального закладу не має ні стажу, ні досвіду? Цими та іншими питаннями займається Полтавський обласний молодіжний центр праці (ПОМЦП) спільно з Полтавським обласним осередком Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний центр працевлаштування», який здійснює свою діяльність з метою сприяння працевлаштування молоді, її зайнятості у вільний від навчання час, розвитку підприємницького і наукового потенціалу підростаючого покоління, створенню та підтримці діяльності молодіжних підприємств.

За даними Головного управління статистики, у Полтавській області показник працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян у січні-жовтні 2008 року в середньому складав 12,97 %, а починаючи з листопада-грудня 2008 року (початок фінансово-економічної кризи) зменшився до 5,35 %. У 2009 році цей показник становив 6,7 %, а у 2010 – 8,4%. Очевидною є тенденція до збільшення показника працевлаштування громадян, однак для досягнення його докризового рівня ще далеко. Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на кінець 2010 року складало 11 осіб.

Серед факторів, які зумовлюють низький рівень працевлаштування молоді, ми виділяємо наступні:

• необізнаність молоді зі своїми правами при працевлаштуванні на перше робоче місце після закінчення навчання;
  
• у зв’язку з відсутністю досвіду працевлаштування молоді люди не вміють писати резюме та проходити співбесіду з роботодавцем;
  
• за даними Полтавського обласного молодіжного центру праці близько 38% молодих людей, які звернулися за працевлаштуванням після закінчення вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, не бажають працювати за фахом;
  
• через наявність великої кількості безробітних роботодавці більш прискіпливо ставляться до підбору кадрів, і окрім диплому вимагають досвіду роботи і практичних навичок з тієї чи іншої професії;
  
• низький рівень державної підтримки молодих людей, які бажають розпочати власну справу.
  

Враховуючи цю ситуацію, Полтавський обласний молодіжний центр праці спільно з відділом у справах сім’ї та молоді Полтавської обласної державної адміністрації, управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавським міським центром зайнятості за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» реалізовує проект «Молодь Полтавщини стає до праці». Основною проблемою, на вирішення якої спрямований проект, є відсутність у молоді знань та психологічних якостей, які б сприяли формуванню конкурентоспроможної особистості на ринку праці у період фінансово-економічної кризи. Впродовж терміну реалізації проекту ПОМЦП уже завершила навчання «Школа успішного працівника», де молоді люди отримали знання щодо їх переваг при працевлаштуванні на перше робоче місце, навчилися писати резюме, правильно проходити співбесіду з роботодавцем, отримали навики роботи в команді та самопрезентації. Позитивним результатом стало працевлаштування однієї із випускниць ще під час навчання у Школі.

Наступним етапом реалізації проекту є проведення навчання молодих осіб у Школі з основ підприємницької діяльності «Молодь обирає бізнес». Навчання передбачає проведення семінарів та тренінгів, які допоможуть молодій особі зорієнтуватися у напрямі підприємницької діяльності, грамотно та правильно написати бізнес-план, отримати знання щодо ліцензування, оподаткування в умовах чинного законодавства у сфері бізнесу, основ бухгалтерії. По закінченню навчання учасники Школи будуть допущені до захисту бізнес-планів, а переможці отримають фінансову допомогу на започаткування та ведення власного бізнесу.

У сфері навчання молоді, як планувати та вести бізнес ОМЦП уже має досвід. У 2010 році у рамках Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді проведено регіональний етап цього конкурсу; 50 осіб пройшли навчання на курсах з бізнес-планування, а автори кращих 35 бізнес-планів отримали можливість започаткувати власну справу у «Містечку молодих підприємців» на території найбільшого в області Торгово-розважального центру «Київ» на пільгових умовах. Троє фіналістів регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді отримали фінансову підтримку інвесторів.

Також у рамках проекту планується проведення професійної орієнтації учнівської молоді, проведення семінарів для випускників вищих навчальних закладів «Правові аспекти працевлаштування молоді на підприємстві», «Успіх у пошуку роботи». У подальшому планується організація нових проектів, розширення бази даних вакантних робочих місць для молоді та іще багато цікавого.


Іван Геревич,

Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс»

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДІ
З ЧИСЛА ЕТНІЧНИХ МЕНШИН

Як зазначають психологи, найбільший попит на працю має молодь. На сьогоднішній день в Україні, в тому числі і у Берегівському районі Закарпатської області, безробіття, (зокрема і приховане) сягає значних розмірів. Більшість молодих людей, які працюють, прагнуть мати роботу як джерело для існування та реалізації своїх професійних навичок. Важливими проблемами є незайнятість молоді віком від 15 до 19 років, вимушена незайнятість, безробіття серед сільського населення, працевлаштування молодих спеціалістів тощо. Слід зауважити, що фахівці дуже часто мало уваги приділяють проблемам працевлаштування національних меншин, особливо їх молоді.

Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс» працює у м. Берегово та Берегівському районі Закарпатської області. Загальна чисельність населення району та міста складає приблизно 78 тис. осіб, з яких 73% - угорці, 4,5% - роми. Крім проблеми нестачі робочих місць, молодь з числа національних меншин зустрічається і з іншими проблемами, які перешкоджають працевлаштуванню. Першою з них є незнання державної мови. У районі представники угорської національної меншини живуть компактно, молодь здебільшого навчається у школах з національною мовою навчання, де хоча й викладається державна українська мова, але відсутність потреби користування нею на місцевому рівні призводить до того, що випускники цих шкіл слабо, або зовсім не володіють державною мовою. У подальшому ця проблема стає перепоною для працевлаштування чи подальшого навчання. Друга проблема пов’язана з першою. Оскільки ці діти не володіють укрїнською мовою, вони практично відрізані від усієї інформації, поданою державною мовою у ЗМІ, в тому числі і тієї, яка стосується працевлаштування. Дуже часто вони не знають, яких професій можна набути, який фах отримати. До того ж, оскільки і розмір заробітної плати порівняно із сусідніми Угорщиною чи Словаччиною маленький, ці всі фактори спричиняють масовий виїзд молоді за кордон для працевлаштування. Навіть ті представники молоді, які володіють державною мовою і здобули вищу освіту в Україні, у більшості випадків виїжджають за кордон. Інша частина (особливо некваліфікована) залишається і працює на місцевих заводах і «мігрує» між центрами зайнятості та різними підприємствами, які працюють на давальницькій сировині.

Вищеназвані проблеми ще більшою мірою стосуються ромської молоді. Аналіз проблем зайнятості працездатного ромського населення засвідчує, що їх позитивне вирішення ускладнюється через відсутність відповідної освіти, спеціальності, трудового стажу, мотивації до трудової діяльності у значної частини ромів та недостатнього фінансування для створення робочих місць, сприяння самозайнятості ромського населення, залучення до цивілізованої торгівельної діяльності, громадських робіт, відсутність відповідних документів (що унеможливлює їхнє офіційне працевлаштування).

У 2005 році Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс» створив Навчальний центр «Перспектива», оскільки до того часу молодь для проходження різних навчальних курсів вимушена була їхати за межі району. Метою створення центру було надання безкоштовних навчальних послуг для соціально незахищених верств населення району та міста. У результаті НЦ «Перспектива» пройшов акредитацію у Міністерстві освіти України і отримав ліцензію на проведення курсів «Оператор комп’ютерного набору» та «Соціальний працівник». Серед слухачів курсів багато представників національних меншин. При роботі з представниками національних меншин особливу увагу необхідно приділяти формуванню груп. Важливо, щоб усі слухачі могли навчатися чи вивчати більшість предметів рідною мовою. Це підвищує ступінь засвоєння навчального матеріалу. Крім того, для національних меншин необхідно організувати курси української мови, для оволодіння хоча б її основами. Наприклад, завдяки програмі «Освітні програми, направлені на покращення стану вразливих груп населення на ринку праці у м. Берегові та м. Мішкольці (Угорщина)», яка здійснюється у рамках транскордонного співробітництва «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007 – 2013» та співфінансування ЄС, слухачі з числа вразливих груп населення можуть опанувати робітничу професію, вивчення якої доповнене курсами української та англійської мови. Також важливими є тренінги, на яких можна показати молоді, як започаткувати власну справу. Наприклад, у рамках програми «Основні знання про підприємницьку діяльність у Європейському Союзі та забезпечення закарпатських підприємців практичними знаннями у цій сфері» молоді люди могли ознайомитися з правилами відкриття і введення бізнесу у ЄС, правилами зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки більшість жителів району володіють угорською мовою, успішно можуть співпрацювати у сфері бізнесу з партнерами з Угорщини.

Для того, щоб працевлаштування молоді з числа національних меншим було більш успішним, ми, крім навчання, використовуємо і наступні методи:

• надання групової консультаційної допомоги у формі лекцій, зустрічей з проблем профорієнтації та працевлаштування, трудового права;
  
• проведення індивідуальної консультаційної роботи з безробітними;
  
• створення та поповнення банку даних про фірми, вакантні робочі місця у м. Берегово та у Берегівському районі;
  
• виїзні консультування сільської молоді;
  
• видання різних книг, методичних матеріалів, брошур на рідній мові національних меншин;
  
• форми працевлаштування та профорієнтаційної роботи для молоді з числа вразливих груп населення (курси здобуття професії для інвалідів, ромів тощо).
  

У сприянні працевлаштуванню молоді важливим елементом є співпраця з різними установами та організаціями, без підміни і дублювання їхньої роботи: центрами зайнятості, підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами, з якими укладаються угоди про співробітництво, започатковуються спільні проекти і заходи.

Для вирішення вищевказаних проблем необхідно постійно збільшувати кількість та удосконалювати форми і методи соціального впливу на молодь, сприяти підвищенню рівня її професійної підготовки, налагоджуючи співробітництво із зацікавленими установами та підприємствами, залучаючи якомога більше кваліфікованих спеціалістів на допомогу молоді.


Наталія Жукова,

МГО «Інститут громадського розвитку «Ортега-і-Гасет»,