Geum.ru

Сборник статей зміст міжсекторальна співпраця громада-влада-бізнес-освіта-змі, мгц«Еталон», м. Івано-Франківськ 4 Центри праці ефективний інструмент самореалізації молоді на сучасному ринку праці

Вид материалаСборник статей

Содержание


ОБ'ЄДНАЄМОСЯ ЗАРАДИ СВІТЛОЇ МЕТИ (проблеми соціально-трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі)
Форум-театр проти молодіжного безробіття
Вплив діяльності інформаційно-консультаційних служб на формування регіонального ринку праці
Межсекторальное сотрудничество
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

ОБ'ЄДНАЄМОСЯ ЗАРАДИ СВІТЛОЇ МЕТИ

(проблеми соціально-трудової реабілітації осіб, звільнених

з місць позбавлення волі)


"Залиш надію кожний, хто сюди ввійшов, - стверджує ВІЛ-інфікований з туберкульозом, знаходячись у виправній колонії. У мене відібрали все: здоров'я, надію на майбутнє, життя". А йому чи не хором відповідають медпрацівники тубдиспансера зони: "На волі хворі туберкульозом такої можливості для лікування не мають". Де ж істина і що робити? Давайте розбиратися.

24 березня 1882 р. Роберт Кох оголосив про відкриття цієї страшної хвороби - туберкульозу (ТБ). Палички Коха є у кожного. Інвалідами ж по ТБ найчастіше є особи середнього і навіть молодого віку. На це існують об'єктивні причини. Епідеміологічна обстановка по ТБ залишається несприятливою. Захворюваність зберігається на досить високому рівні, а тенденції до її зниження не спостерігається. Цьому сприяють низький рівень життя значної частини населення України, неповноцінне харчування, зростання алкоголізму і наркоманії, велике число осіб без певного місця проживання і осіб, що знаходяться у місцях позбавлення волі з незадовільним їх утриманням. А якщо до ТБ приєднується і ВІЛ-інфекція, ситуація стає загрозливою. Розвиток туберкульозу у ВІЛ-інфікованих зустрічається у 6 разів частіше, ніж у тих, у кого ця інфекція відсутня. Це спостерігається ‎‎‎‎ переважно у осіб працездатного віку. Серед хворих на ТБ одиниці мають постійне джерело доходу. Хворіють на нього значно частіше чоловіки (у 4-5 разів), ніж жінки, а вони найчастіше і повинні матеріально утримувати сім'ю, батьків або заробляти гроші на "нормальне" спільне життя з партнером. Проте і супутника по життю не знайдеш, коли відкривається діагноз ТБ або ще страшніше - подвійний діагноз: ВІЛ і ТБ. Особи, звільнені з колоній, більше за інших схильні до маргінальної поведінки (пиятики, безладний секс і вживання наркотиків), що сприяє погіршенню стану їх здоров'я. Більше половини осіб з діагнозом ТБ зовсім не мають коштів для існування, у 40% дохід нижчий за прожитковий мінімум. У 40-50% хворих туберкульоз починається у місцях позбавлення волі і після звільнення вони визнаються інвалідами за соціальними показами, внаслідок відсутності матеріальної забезпеченості, (безумовно, якщо той, що звільнився знаходить час на збирання нескінченної кількості довідок, відвідування лікарень і комісій). Реабілітація хворих на ТБ - важлива медико-соціальна проблема, яка тісніше, ніж інші захворювання, переплітає питання медичної і соціально-трудової реабілітації. Медична реабілітація визначається лікуванням хворого. Соціально-трудова реабілітація передбачає відновлення працездатності і колишнього ставлення до нього співробітників і членів сім'ї. Основними перешкодами до реабілітації- хворих туберкульозом є:
  • припинення лікування хворими, безвідповідальне відношення до свого здоров'я;
  • невчасне звертання до лікаря при симптомах ТБ і пізнє виявлення, у зв'язку з цим, поява запущених, часто невиліковних форм туберкульозу;
  • маргіналізована поведінка хворих і спосіб життя з негативною установкою на роботу;

Перед громадськими організаціями стоїть складне і важливе завдання - підготувати молодих людей, що звільняються з колоній, до соціальної адаптації. Для цього засуджений ще у виправній установі має бути вилікуваний від ТБ, а при діагнозі ВІЛ засуджений повинен знати, що при виході йому треба стати на облік в СНІД - центр і отримувати відповідну терапію.

Друга сторона цієї проблеми – це соціальна інтеграція таких людей, профілактика спілкування з ними інших членів громади. Як, спілкуючись з хворими людьми, уберегтися від цих страшних інфекцій? Тут теж відкривається широке поле для діяльності громадських організацій. "Те, що Україна названа серед 13 країн, де оголошена епідемія туберкульозу - дуже тривожний факт, - вважає Віра Худіна, сімейний лікар, асистент кафедри сімейної медицини Медичного університету ім. Богомольця. - Це означає, що небезпечна паличка Коха може очікувати на нас де завгодно: у метро, на ринку, у супермаркеті і навіть на дитячому майданчику (не секрет, що в дерев'яних будиночках, призначених для дитячих ігор, часто знаходять місце для нічлігу бомжі). І, на жаль, навіть поголовна вакцинація, яка багато років проводиться у країні, не гарантує 100% захисту. Прийнято вважати, що хвороба вражає тільки представників асоціальних груп - бездомних, жебраків, ув'язнених. Але це не так! Заразитися ТБ може будь-яка людина, незалежно від свого статусу і соціального стану. У моїй практиці не раз зустрічалися цілком соціально благополучні пацієнти, у яких виявляли захворювання після перенесених бронхітів, ОРЗ, пневмонії. Оголошений після флюорографічного дослідження діагноз був повною несподіванкою і для хворого, і для лікаря".

Яка кількість відвідувачів вашої організації мають діагноз «туберкульоз»? Звичайно, ви не знаєте! Не треба думати, що ТБ десь там, за колючим дротом і вам особисто нічого не загрожує. Для того, щоб наші співгромадяни не піддавалися ризику зараження ТБ або ВІЛ від колишніх засуджених, ми повинні навчити їх профілактичним заходам на робочому місці, оскільки не завжди працедавці сумлінно до цього ставляться ( перукарні, кухні, салони тату - основні місця роботи колишніх засуджених).

Щоб убезпечити себе і своїх близьких від зараження туберкульозом, необхідно кожному дотримуватись широко відомих, не раз оприлюднених профілактичних медичних рекомендацій. І при цьому пам'ятати: поряд з нами проживають хворі люди, які гостро потребують нашої допомоги і підтримки саме тому, що вони після відбуття покарання повинні видужати, працевлаштуватися і влитися у повноцінне життя громади. Інакше вони, не маючи можливості заробити на чесне життя, швидше за все знову опиняться у місцях позбавлення волі, або загинуть від своїх хвороб і злиднів.

Можливо, у когось з'явилися ідеї відповідних адвокасі-кампаний або проектів по проблемах, що згадувались у статті, і вам потрібна підтримка інших організацій? Давайте об'єднаємося заради світлої мети соціально-трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі! Необхідно разом вирішувати ці гострі проблеми, (корені яких знаходяться і не зовсім може, у дружній вищезгаданій групі ризику наших співгромадян), але не вирішивши цих проблем, ми так і залишимося на одному з лідируючих місць по поширенню туберкульозу і ВІЛ.


Семиженко Віта Григорівна

Керівник ГО «Районний ресурсний центр громадянської освіти та виховання», м. Цюрупинськ, Херсонської обл..

ФОРУМ-ТЕАТР ПРОТИ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ

Нинішній етап формування українського суспільства потребує висунення на перший план справи громадянського виховання молоді, як потужного знаряддя зміцнення громадянського суспільства на засадах рівності, взаємної відповідальності й почуття власної гідності. Пошук шляхів і засобів ефективних форм роботи з молоддю спонукав до створення нашої громадської організації. Центр став не просто осередком позакласної і позашкільної роботи учнівської молоді, а й місцем набуття досвіду ефективної та свідомої участі у житті громади, співпраці з державними органами та різноманітними громадянськими структурами, ініціювання корисних суспільних справ. Маючи за плечима суттєвий досвід по організації районного конкурсу соціальних міні-проектів серед учнівських колективів «Вчимося діяти разом», у 2011р. ГО взяла на себе ініціативу по організації акції «Відкрий для себе шлях в майбутнє», метою якої стала активізація роботи по вирішенню проблем непрацевлаштованості молоді та соціально-вразливих верств населення у Цюрупинському районі. У рамках акції планувалося проведення:

- інформаційно – практичних семінарів для молоді «Право на працю»

- майстер-класи «Уроки реального життя»( обмін успішним досвідом підприємців з молоддю)

- створення мультимедійної презентації з популяризації робітничих професій

- створення відеоролика (на основі інтерв’ю представників місцевого бізнес-сектору та небайдужих до проблеми представників громади) з питань працевлаштування та організації власної справи «Реальність та ілюзії»

- практичні навчальні заняття спільно з центром дитячої та юнацької творчості ( ЦДЮТ) «Ремесла»

- висвітлення досвіду роботи у місцевій газеті «Вісник Олешшя» та телеканалу «Скіфія»

- формування інформаційної правової бази даних для молоді з питань працевлаштування

- створення «Карти робочих місць» району

- організація юридичних консультацій з питань працевлаштування для молоді

- проведення форум-театру «Молодь та сьогодення».

Першою цільовою групою проекту стали учні загальноосвітніх шкіл району, які, бажаючи набути досвіду громадської діяльності, розпочали співпрацю з Центром. Другою - непрацевлаштована молодь, безробітні, представники місцевих рад, підприємці, фермери, центр зайнятості, ЗМІ.

Ставлячи перед собою завдання провести інформаційну кампанію, просвітницькі заходи, та беручи на себе роль інформаторів, учні у своїх населених пунктах проводили конференції, лекторії з популяризації робітничих професій, створювали мультимедійні презентації, розробляли і розповсюджували буклети, проводили тренінги для цільових груп, «круглі столи» з підприємцями і фермерами. Фінальний етап проекту заплановано на вересень-жовтень 2011р. Ним має стати проведення форум-театру «Молодь та сьогодення», на який приїде учнівська молодь району та будуть запрошені безробітні.

Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на ініціювання захисту прав і інтересів різноманітних соціальних груп. Суть методики форуму-театру – це пошук у рамках запропонованого спектаклю (ситуації пригнічення) разом з учасниками і глядачами шляхів вирішення проблеми або виходу із складної життєвої ситуації. Основна ідея форум-театру - пояснити людям сценічними засобами, що у більшості випадків покращення їх життя залежить від них самих. Технологія його проведення допомагає ефективно і швидко змінювати запропоновану ситуацію пригнічення, передбачає активну участь глядачів у виставі наряду з акторами, допомагаючи їм знайти альтернативне вирішення проблеми та набути досвіду особистої ініціативи. Інсценування закінчується піком конфлікту, а глядачі, взявши на себе певну роль, змінюють ситуацію так, щоб вона перестала бути загрозливою чи принизливою для жертви. У нашому форум-театрі ми плануємо розглянути найбільш поширені ситуації процесу працевлаштування: відмова чиновника прийняти заяву, моральний тиск під час підписання угоди з порушенням прав працівника, проблеми гендерного характеру тощо. Оскільки всі учасники проекту набувають свого особистого досвіду, то мають право обирати ситуації самостійно, але узгоджують їх на організаційному рівні (для уникнення повторів), що також допомагає розширити коло охоплення інсценованих ситуацій з метою вирішення існуючих проблем. Обов’язковою у процесі проведення форум-театру є особа модератора. Його роль полягає у здійсненні координаційних дій з аудиторією і глядачами під час показу мізансцен. Робота форум-театру складається з наступних етапів:
  1. найбільш відповідальний: проведення тренінгів з учасниками проекту для підготовки акторів та сцен (оскільки ця робота потребує певних знань, навичок і часу, та як ініціатор акції, наша ГО взяла на себе організацію цього етапу);
  2. формування групи, «вхідний інструктаж», підготовка акторів і підготовка сцен.

Другий етап потрібно поділити на частини. Першу частину необхідно присвятити обговоренню проблеми (ситуацій порушення прав і свобод, пригнічення, образ, які сталися з запрошеними безробітними, або свідками яких вони були). Ці ситуації стануть основою для майбутніх сцен. Важливим аспектом проведення театру є так званий «розігрів». Обов’язковим правилом його проведення є прийняття «Правил форуму», оскільки захід інтерактивний, викликає багато емоцій, пов’язаних з досвідом негативних переживань. Правила можуть пропонувати як самі учасники, так і модератор, (це допоможе контролювати час, знімати напруження, уникати суперечок). Приміщення роблять схожим на сцену і глядацький зал.

Оскільки всі необхідні приготування вже проведено, можна розпочинати форум-театр. Учасники по черзі представляють свої сценки, незадіяні групи беруть на себе роль глядачів, пропонують різні варіанти замін, допомагають покращити сценки.

Як правило, пропонуються 3-5 сценок тривалістю 10-15 хвилин. Кожна закінчується «стоп-кадром», (пік конфлікту), після чого глядачі мають передбачити та змінити хід подій. Замінюючи головного героя, глядач намагається запропонувати свій, ідеальний на його думку хід подій, власним прикладом показує, як можна виправити ситуацію. Суттєвим і важливим моментом є присутність серед глядачів тих, хто володіють інформацією, як вирішити питання найбільш позитивно. У нашому випадку це, безумовно, учасники, які попередньо брали участь у проектній роботі і вже мають певні правові знання та досвід.

Однією з особливостей форум-театру є відсутність рекомендацій глядачам, тобто їм надається право робити свій вибір самостійно. На цьому етапі модератору бажано брати інтерв’ю у глядачів, щоб вони ділилися своїми емоціями, почуттями і переживаннями, а підводячи підсумки, обговорити ефективність театру для конкретно взятої людини.

Чому для фіналу ми обрали саме форум – театр? Відповідь лежить, на нашу думку, у принципах, на яких він базується : ясність і реальність сюжету; можливість змінити ситуацію з негативної на позитивну; наявність модератора, який координує роботу всіх учасників та володіє основною інформацією про героїв сценок; встановлюючи контакт з аудиторією, сприяє створенню належного робочого та емоційного стану. Враховуючи ці принципи, ми отримуємо наступні переваги: підготовка і проведення передбачають активну участь всіх учасників проектної діяльності, можливість знайти реальні виходи із складних життєвих ситуацій, отримання різноманітної інформації з питань працевлаштування, доступність отримання правових знань, неформальність та простота у спілкуванні, відкритість і щирість у стосунках.


Бучацький А.І., ГО «Майбутнє Криму»

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ СЛУЖБ НА ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Однією з найважливіших проблем соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі є врегулювання й удосконалювання взаємовідносин на ринку праці між усіма зацікавленими сторонами. Високий рівень прихованого безробіття, слабкий розвиток сектора малого й середнього підприємництва, наростаючий комплекс проблем у сфері середньої, середньо-спеціальної й вищої освіти – все це є потужними дестабілізуючими факторами становлення й розвитку нашої держави.

У країнах з розвиненою економікою давно вже напрацьовані механізми ефективного впливу й регулювання ринку праці. Одним з таких механізмів є консалтингова діяльність, на сучасний момент ринок консалтингових послуг оцінюється майже в 90 млрд. дол. з річним потенціалом зростання порядку 15-20 %. Число фірм у світі, що спеціалізуються тільки в області управлінського консалтингу біля 1700, і чисельність фахівців-консультантів досягає 700 000 осіб.

Особливий інтерес становлять організації, що займаються аграрним консалтингом, тому що саме у сільській місцевості, де проживає третина населення України, спостерігається найбільш високий рівень безробіття й найнижчий рівень життя населення. Відповідно до Закону України № 1807-IV від 17.06.04р. «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», дорадча діяльність - «сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності й господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства».

Внаслідок відсутності цілеспрямованої державної політики в області сільськогосподарської дорадчої діяльності на сьогоднішній день ринок консалтингових послуг в Україні являє собою вільний ринок суб'єктів консалтингової діяльності різних форм власності з дуже низьким рівнем конкуренції й високим рівнем протекціонізму. Основними суб'єктами на регіональному ринку консалтингових послуг Криму є КДАНКЦ (міністерська модель), ДЦ ПФ НУБіП України «КАТУ» (університетська модель), ДЦ при Асоціації фермерів і землевласників Криму (приватне підприємство), а також безліч підприємств, які надають юридичні й бухгалтерські послуги.

Розглянемо більш детально вплив сільськогосподарських інформаційно-консультаційних служб на ринок працевлаштування.

Внаслідок непродуманості й перекосів під час реформування сільського господарства й формування політики державної продуктової безпеки, більшість аграрних формувань мають низький рівень прибутковості, що не дозволяє повноцінно оплачувати консультаційні послуги й впроваджувати інноваційні технології у виробництво сільськогосподарської продукції. Тому на сьогоднішній день більшість сільськогосподарських інформаційно-консультаційних служб працюють як неприбуткові організації, що багато в чому зближує їх із громадськими організаціями по формах і методах роботи.

ДЦ ПФ НУБіП України «КАТУ» (9 штатних співробітників), як будь-яка служба, створена при аграрному університеті, активно займається профорієнтаційною діяльністю серед сільської молоді. За 2010 рік співробітники ДЦ особисто відвідали й провели бесіди у 128 випускних класах шкіл регіону, скоординували близько 300 виїздів професорсько-викладацького складу у сільську місцевість, організували й провели 4 інтернет-мости із сільськими школами із залученням працівників центрів зайнятості у деякі свої заходи.

Разом з різними громадськими організаціями Криму («Слоу Фуд Крим», «Майбутнє Криму», «Світло», Кримська Асоціація розвитку сільського зеленого туризму, Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму) і фондами (ПРІК ПРООН, фонд «Відродження») ДЦ ПФ НУБіП України «КАТУ» з 2008 року провели 7 молодіжних науково-практичних конференцій і круглих столів, у яких брали участь учні старших класів загальноосвітних шкіл Криму й студенти технікумів і вищих навчальних закладів.

У середньому співробітниками ДЦ і залученими експертами-консультантами в рік надається близько 1600 консультацій агроформуванням різних форм власності, тому в базі даних ДЦ накопичується інформація про потреби виробників сільгосппродукції у кваліфікованій робочій силі. За останні три роки таким чином була надана допомога у працевлаштуванні 148 людей, що мають виробничий стаж, і 44 випускникам ПФ НУБіП України «КАТУ».

Таким чином, активна співпраця між громадськими організаціями, сільськогосподарськими інформаційно-консультаційними службами, органами влади й місцевого самоврядування та бізнесу допоможе більш ефективно регулювати регіональні ринки праці. Причому, саме громадські організації повинні виступати у ролі координаторів взаємодії усіх суб'єктів на ринку праці.

СОДЕРЖАНИЕ
  1. Межсекторальное сотрудничество ОБЩЕСТВО-ВЛАСТЬ-БИЗНЕС-ОБРАЗОВАНИЕ-СМИ, МОЦ "Эталон", г. Ивано-Франковск; 45
  2. Центры труда - эффективный инструмент самореализации молодёжи на современном рынке труда, Евсеева Л. Р.,
    г.Ивано-Франковск; 47
  3. Модель формирования региональных молодежных рынков труда : направления участия НОО, Бобровник Ю. В., Переяслав-Хмельницкий; 51
  4. От ступеньки к ступеньке, Негуляну Светлана, Молдова, г. Фалешть; 52
  5. От стройотрядовских традиций к сегодняшнему АТОМу,
    Ирина Ребежа, г.Луганск; 54
  6. Место современной молодежи на рынке труда, Шмаюн Алла, г. Житомир; 55
  7. Центры карьеры и поддержки трудоустройства на базе ВУЗов Днепропетровска, Сосницкая Екатерина; 59
  8. "Молодежь Полтавщины начинает трудовой путь",
    Двойникова Оксана, г. Полтава; 60
  9. Социальная адаптация и трудоустройство молодёжи из числа этнических меньшинств, Иван Геревич, г. Берегово, Закарпатье; 62
  10. Большие идеи маленького города, Наталия Жукова,
    Ирина Комазова, г. Токмак 65
  11. Информационный мир в подарок незрячим, Оксана Логвин, УТОС, г.Ивано-Франковск; 67
  12. Перенимаем всеукраинский опыт, Павел Стангрит, г. Крыжополь; 69
  13. Гендерные особенности трудоустройства молодежи, Серикова Е. М.; Вовк О. И., г.Харьков; 70
  14. Студенческая биржа труда Сумского государственного университета, Сенченко Юлия, г. Сумы; 72
  15. Проект "Молодежный трудстарт", Пипкун Наталия, г. Чернигов; 74
  16. Бене: выстраиваем село европейских стандартов,
    Серёгина Екатерина, Закарпатье 75
  17. Объединяем усилия для занятости каждого, Виталий Ткачук, г. Луцк 78
  18. Объединимся ради светлой цели, Сергей Чистяков, г. Углегорск, Донецкой обл. 81
  19. Форум-театр против молодежной безработицы, Семиженко В.Г.,
    г. Цюрупинск, Херсонская обл. 84
  20. Влияние деятельности информационно-консультационных служб на формирование регионального рынка труда, Бучацкий А.Г., г. Симферополь 87


МОЦ "Эталон", г. Ивано-Франковск

МЕЖСЕКТОРАЛЬНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО

ОБЩЕСТВО-ВЛАСТЬ -БИЗНЕС-ОБРАЗОВАНИЕ-СМИ

Межсекторальное сотрудничество - это взаимовыгодное партнерство общества, власти, образования, бизнеса и СМИ для разрешения конкретных локальных и глобальных проблем

Критерии успешного межсекторального сотрудничества :
  • Взаимосогласованное определение проблемы/запроса для решения;
  • Четкая постановка цели и заданий;
  • Планирование совместной деятельности;
  • Прогнозирование результатов;
  • Согласование бюджета и ресурсов, предоставляемых сторонами;
  • Подведение итогов, планирование перспектив.