Сборник статей зміст міжсекторальна співпраця громада-влада-бізнес-освіта-змі, мгц«Еталон», м. Івано-Франківськ 4 Центри праці ефективний інструмент самореалізації молоді на сучасному ринку праці

Вид материала

Содержание

Великі ідеї маленького міста
Інформаційний світ у подарунок незрячим
Переймаємо всеукраїнський досвід
Гендерні особливості працевлаштування молоді
Рівні економічної активності чоловіків та жінок в Україні
Студентська біржа праці
Проект «молодіжний працестарт»
Бене: будуємо село європейських стандартів
Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

Ірина Комазова

ВЕЛИКІ ІДЕЇ МАЛЕНЬКОГО МІСТА

За шість років свого існування активісти МГО «Інститут громадського розвитку «Ортега-і-Гасет» створили та реалізували немало соціально важливих проектів. Одним з таких став соціальний проект з відродження міського парку «Активна молодь обирає активний відпочинок!», на прикладі якого можна продемонструвати успішні методи міжсекторальної співпраці нашої організації.

Основною нашою метою у співпраці з іншими секторами є бажання зацікавити майбутніх партнерів. Ми створюємо цікаві, актуальні та корисні проекти як для громади міста, так і для місцевої влади та підприємців. Проводячи переговори з нашими потенційними партнерами, головні акценти ми ставимо на значенні проекту для міста, на вагомості внеску у проект саме цієї особи та організації, а також на тому, які переваги можна отримати у разі партнерства при реалізації соціально значущого проекту. Після отримання бажаного результату ми завжди підтримуємо зв’язки для подальшого партнерства та дотримуємося своєї частини обов’язків по договору. Партнери в одному проекті стають постійними партнерами організації у майбутніх проектах.

Щоб заперечити думку багатьох мешканців м. Токмака, що знаходиться в Запорізькій області, ніби доля міста у руках будь-якого високопосадовця (мера, президента, прем’єр-міністра), але не всіх його мешканців, активісти місцевих громадських організацій створили проект з відродження міського парку. Метою проекту «Активна молодь обирає активний відпочинок!» стала організація змістовного та корисного дозвілля жителів Токмака у міському парку культури і відпочинку шляхом активізації діяльності і об’єднання зусиль Токмацької громади у реконструкції інфраструктури зеленої зони. Ідея соціального проекту отримала таку назву, адже основна цільова аудиторія – це молодь та діти. Саме вони повинні скласти платформу активних, сильних й кмітливих, які зможуть гідно представляти місто, у тому числі і за його межами.

Проект з поліпшення стану парку розпочався ще 2010 року. З того дня, як автор проекту, десятикласниця Ірина Комазова звернулася до керівників громадських організацій Наталі Жукової та Сергія Івка, відбулась низка заходів.

Одним із перших пунктів плану проекту було проведення прес-конференції за участю представників місцевої влади, ЗМІ та громадськості. Основні внески влади у цей захід – це безкоштовне надання приміщення для проведення прес-конференції та активна участь в обговоренні проекту на міському рівні. Щоб дізнатися, на які зміни сподівається наша цільова аудиторія, було проведено конкурс творчих робіт «Яким я бачу міський парк?». Завдяки співробітникам відділу освіти Токмацької міської ради, про конкурс було оголошено у всіх школах міста і участь у ньому взяли понад 80 школярів.

Для інформування населення та збирання коштів на відродження парку відбулись декілька благодійних акцій «Активна молодь обирає активний відпочинок!», що включали майстер-класи з виготовлення ляльки-мотанки, авіамоделей, орігамі; концерти юнацької творчості та молодіжні дискотеки. Близько двох тисяч гривень було зібрано мешканцями Токмака на реконструкцію парку: літнього театру та танцмайданчика, лавок, урн. На цей раз внеском органів місцевого самоврядування стало надання дозволу на безоплатну оренду приміщення холу міського Будинку культури та концертного залу, а також надання скриньки для благодійних внесків на реалізацію проекту. Підприємці міста спонсорували придбання шоколадних цукерок, які кожний учасник акції отримував, залишаючи у скриньці свій благодійний внесок. Також завдяки бізнес-структурам міста були закуплені витратні матеріали для проведення майстер-класів. Власниками нічних клубів була надана діджейська апаратура для проведення молодіжної дискотеки.

За допомогою комунальних служб міста напередодні старту акції «Вальс квітів» (метою якої було художнє оформлення квітами центральної клумби парку), був підготовлений грунт на клумбі та здійснювався щотижневий полив висаджених квітів. Підприємці міста надали насіння та квіткову розсаду, які і висадили громадські активісти. Тому в ході акції-конкурсу «Вальс квітів» було створено чудову клумбу у центральній частині парку. Також були відновлені щорічні весняні міські суботники на території парку, у яких взяли участь представники усіх органів виконавчої влади Токмака та органів місцевого самоврядування. За сприяння місцевої влади до суботників на території парку долучилися й учні загальноосвітніх шкіл міста, студенти Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету та професійного ліцею, а також комунальні служби міста.

Чому місцева влада допомагає нам у реалізації проекту?

1. зацікавлена в активізації молоді на місцевому рівні, у тому числі й волонтерського руху. Активна молодь – це є активне суспільство сьогодні, і краще майбутнє завтра.

2. зацікавлена у відродженні міського парку, як місця культурного відпочинку жителів Токмака. Урізноманітнене дозвілля – це задоволене та щасливе населення.

3. зацікавлена у розкритті творчого потенціалу токмачан, підвищенні престижу міста. Серед учасників концертів, благодійних акцій можна знайти майбутніх зірок естради, а після перемоги у конкурсі благодійних проектів «Добро починається з тебе» про Токмак заговорили і у Києві.

4. Для багатьох державних службовців співпраця з нами та підтримка у проведенні заходів – ще один пункт у щорічному звіті.

Незважаючи на критику деяких громадян, наш проект продовжує життя з метою відновлення міського парку й активізації зусиль молоді задля створення яскравого й сонячного майбутнього у нашому чудовому, маленькому та затишному місті…

Оксана Логвін

Голова правління Івано-Франківської ТПО УТОС

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СВІТ У ПОДАРУНОК НЕЗРЯЧИМ

Івано-Франківська територіальна первинна організація Українського товариства сліпих (УТОС) є однією із найстаріших громадських організацій міста Івано-Франківська (створена у березні 1960 року). На обліку перебуває 350 інвалідів 1-ої та 2-ої груп по зору (з них – 102 особи тотально сліпі).

Основне її завдання – соціальна, трудова, медична реабілітація незрячих інвалідів. З цією метою влітку 2009 року правлінням Івано-Франківської ТПО УТОС був написаний проект „Інформаційний світ у подарунок незрячим”, основна мета якого – забезпечити вільний доступ незрячих інвалідів до сучасних цифрових технологій та ресурсів Інтернету. Реалізація даного проекту стала життєво необхідною потребою для незрячих, одним зі шляхів їхньої реабілітації. Прослуховування озвученої літератури для них є криницею, з якої вони черпають знання, духовність і високі почуття, а для декого – порятунок, схованка, куди тікають від жорстокості сьогодення, відчаю, самотності, сірості існування. Слухаючи озвучену літературу, утосівці хоча б на деякий час разом з героями книг проживають яскраве, сповнене пригод і любові життя.

Наш проект взяв участь у конкурсі проектів, який організували Фонд Східна Європа і Теленор Груп в Україні у рамках програми „Світ без обмежень – вільний доступ для людей з особливими потребами”, і виграв грант №к09-0071 у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень на створення комп’ютеризованої бібліотеки озвученої літератури для незрячих інвалідів у приміщенні Івано-Франківської ТПО УТОС. Тривалість проекту з 12 жовтня 2009 року до 01 березня 2010 року.

За кошти Фонду Східна Європа та Теленор Груп було придбано:

два комп’ютери з ліцензійним програмним забезпеченням та голосовою програмою NVDA, яка зчитує вголос інформацію з монітора комп’ютера і користуючись набором комбінацій клавіш на клавіатурі, дозволяє самостійно працювати за комп’ютером незрячій людині;
сканер і ксерокс, зовнішній жорсткий диск з обсягом пам’яті 1,5 Тб;
придбано 1050 аудіокниг, записаних на 105 CD і 80 DVD дисках, створено бібліотечний каталог у пам’яті комп’ютерної сітки;
закуплено 53 MP3-плеєри для запису і прослуховування озвученої літератури;
підключено комп’ютерну сітку бібліотеки до мережі Інтернет;
здійснено ремонт і облаштування читального залу бібліотеки у приміщенні Івано-Франківської ТПО УТОС.

У рамках проекту 50 членів УТОС пройшли навчання на курсах, на яких здобули навички користування комп’ютером, бібліотечним каталогом озвученої літератури, мережею Інтернет та МР3-плеєрами.

Наглядний результат – доступ до сучасних інформаційних технологій подарував незрячим очі, дозволив самостійно записувати і відтворювати озвучену літературу, мандрувати мережею Інтернет, шукаючи нової інформації, розширяти коло знайомств, відчувати себе повноцінними людьми.

До реалізації нашого проекту приєдналась і міська влада. З міського бюджету було виділено 36 тис. гривень на проведення капітального ремонту приміщення Івано-Франківської ТПО УТОС. Ремонт здійснювався житлово-комунальним господарством міста Івано-Франківська. Так, об’єднавши зусилля громадської організації, міжнародного благодійного фонду, владних і бізнесових структур, Івано-Франківська ТПО УТОС в результаті отримала чудове офісне приміщення, облаштований читальний зал і комп’ютеризовану бібліотеку озвученої літератури.

На 1 травня 2011 року число відвідувачів бібліотеки зросло до 120 осіб, відбулися літературні зустрічі „за круглим столом” з відомими прикарпатськими літераторами: Емілією Турковською, Ольгою Бабій, Ярославом Ткачівським та Юрієм Андруховичем.

Таким чином, підсумовуючи результати реалізації проекту „Інформаційний світ в подарунок незрячим” доходимо очевидного висновку: якщо людям з особливими потребами допомогти оволодіти високими інформаційними технологіями, вони стануть повноцінними членами суспільства, спроможними до суспільно-корисної праці, цікавого спілкування, духовного та розумового самовдосконалення.

Павло Стангрит,

голова Крижопільської районної молодіжної громадської організації РМГО «Ізвір»

ПЕРЕЙМАЄМО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Крижопільська РМГО «Ізвір» функціонує з 2007 року, але проблемою молодіжного працевлаштування детально не цікавилися, хоча про її існування було відомо. Після участі у форумі «Обмін кращими практиками впливу неурядових організацій України на формування регіональних молодіжних ринків праці» вирішили поглиблено зайнятися вивченням вищевказаної проблеми на місцевому рівні та активізувати підвищення впливу локальних громадських організацій на формування місцевого молодіжного ринку праці.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалася у районі із молодіжною зайнятістю, дійшли до висновку, що район поступово втрачає молодіжний потенціал. Більшість молодих людей, які виїжджають на навчання до великих міст, залишаються там назавжди. А ті, які повертаються, не маючи за плечима грошовитих батьків, залишаються наодинці із проблемою працевлаштування. Не знаходячи роботи в аграрному секторі та на існуючих в районі підприємствах, сільська молодь поповнює сферу неформальної зайнятості, або ж стає на шлях алкоголізму, наркоманії, проституції, шахрайства або сідає на шию батькам. Низький рівень оплати праці у сільськогосподарській та промисловій сфері району, відсутність умов пристойного життя у сільській місцевості спричиняють той факт, що значна частина сільської молоді, навіть при наявності вакансій, мігрує до міст, або за кордон, заради більш престижних заробітків.

Одним із варіантів вирішення проблеми є впровадження таких форм зайнятості, яким приділено мало уваги, або не приділяється взагалі. За приклад візьмемо сільський зелений туризм та розвиток власної справи, пов’язаної із цим видом діяльності (готельний бізнес, тощо).

Галузь сільського зеленого туризму у районі зовсім не розвинена. Немає жодної агросадиби, жодного куточка, де би можна було приймати туристів, хоча, враховуючи немалий туристичний потенціал району та його вигідне розташування, є можливість влаштовувати екскурсійні мандрівки до визначних історичних місць, таких як Буша, Лядівський скельний монастир, та інші. Та й у самому районі є такі архітектурні пам’ятки, як Казанська церква 1619 р., Костьол Пресвятої Діви Марії та церква Іоанна Богослова 1747 року. Цей перелік можна продовжувати. Ніхто із молодих людей навіть не замислюється, що розвиток цієї справи може бути прибутковим та дасть змогу залучити додаткові інвестиції на потреби розвитку територіальної громади.

З метою підвищення обізнаності молоді з питань створення та функціонування осередків сільського зеленого туризму, ознайомлення із необхідною нормативно-правовою базою, організація планує найближчим часом провести ряд відповідних семінарів-тренінгів для молодих людей та організувати проведення круглого столу за участю місцевої влади, представників центру зайнятості, навчальних закладів, громадськості, ЗМІ на тему: «Актуальні проблеми працевлаштування молоді у районі. Шляхи вирішення» з метою привернути увагу громадськості до проблем молодіжного працевлаштування та підвищити відповідальність влади за прийняття рішень із даного питання.

А підсумовуючи сказане, хочеться висловити подяку організаторам форуму за надану можливість прийняти участь у такому потрібному для нашої організації заході, за новий досвід, ідеї та знайомства з представниками НУО України, котрі займаються проблемою молодіжного працевлаштування.

Сєрікова О.М.,
молодіжна міська громадська організація «Нові ресурси»

Вовк О. І.,
Харківська обласна організація Всеукраїнського жіночого товариства ім. О.Теліги

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДІ

Основними індикаторами, котрі визначають становище на ринку праці, виступають рівень економічної активності населення та рівень безробіття. Економічно активне населення – це населення, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні. Безробітні – особи, які не мають роботи; активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу; готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу.

Рівень економічної активності (далі – РЕА) визначається як відношення (у%) кількості економічно активного населення певної вікової групи до всього населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Рівні економічної активності чоловіків та жінок в Україні

Вік	15-24р.		25-29р.		30-34р.
Стать,%	ч	ж	ч	ж	ч	ж
2000р.	42,8	37,5	90,0	79,4	91,0	84,0
2009р.	47,1	36,5	88,6	72,3	89,6	77,7

Протягом усього досліджуваного періоду РЕА практично для усіх вищезазначених статевовікових груп демонстрував негативну динаміку.

Рівень безробіття (далі – РБ) визначається як відношення (у %) кількості безробітних серед певної вікової групи до економічно активного населення відповідної соціально-демографічної ознаки. За період 2000–2009 рр. РБ серед усіх проаналізованих статевовікових груп зменшився: для жінок у віці 15-24 років – на 40,32%, для чоловіків – на 15,02%; для жінок у віці 25-29 років – на 25,19%, для чоловіків – на 27,81%; для жінок у віці 30-34 років – на 43,65%, для чоловіків – на 17,09%. Разом із тим, впродовж різних відрізків часу досліджуваного періоду у різних статевовікових груп спостерігалися принципові відмінності. До 2007 року РБ серед жінок був стабільно вищим, ніж серед чоловіків.

Рівень економічної зайнятості жінок у країнах Європейського Союзу помітно нижчий, ніж серед чоловіків: 54,9% проти 73,0% у віці 15-64 рр. Серед жінок менше, ніж серед чоловіків, самозайнятих (тобто зайнятих власним бізнесом, професійною діяльністю і сільським господарством з метою отримання прибутку для себе, якого може і не бути - у процесі налагодження справи, очікування клієнта, замовлення тощо). Найменші відмінності за часткою самозайнятих серед зайнятих в економіці чоловіків і жінок відзначаються у Португалії, де до цієї категорії відноситься більше 19% зайнятих, в Австрії та Нідерландах. А в Люксембурзі частка самозайнятих серед жінок вища, ніж серед чоловіків. Рівень оплати жіночої праці у всіх країнах Європейського Союзу нижчий, ніж чоловічої. Найменші відмінності за рівнем оплати спостерігаються у Португалії та Італії (на 5-9%), найбільші - у Великобританії, Ірландії, Австрії та Нідерландах (на 20-22%). При цьому у громадському секторі гендерні відмінності в оплаті праці нижчі, а в приватному секторі - вищі.

Головною причиною цього дослідники України вважають нерівномірний розподіл чоловіків і жінок за професіями та галузями економіки. Так, і в традиційно жіночих видах діяльності (наприклад, сфера освіти, медицина та роздрібна торгівля) їх зарплати нижчі за чоловічі. Причин існуючої в нашій країні гендерної нерівності багато. Одна з них пов'язана з трудовим законодавством (наприклад, з обмеженнями зайнятості жінок у шкідливих умовах праці), дискримінаційними практиками і стереотипами, прийнятими у суспільстві. У силу останнього фактору в Україні трудова кар'єра жінок частіше переривається неоплачуваними періодами (відпустка по догляду за малолітньою дитиною, тимчасова непрацездатність по догляду за хворими та ін.) На великих промислових підприємствах жінки найчастіше займають місця низового інженерно-управлінського персоналу. Часто жінки і чоловіки починають з однакового освітнього рівня, але надалі жінки відстають по кваліфікації на два-три розряди, що пов'язано з періодом народження і виховання дітей. А результатом усього цього стає різна оплата праці. Також гендерні відмінності сфери зайнятості невіддільні від питання національного менталітету. У нашій країні нерівність у соціальному становищі статей, нерівність шансів чоловіків і жінок у різних соціальних сферах обумовлені традиційними уявленнями про їх призначення. Історично склалося, що жінка повинна була вести господарство і виховувати дітей, тоді як чоловік був «годувальником». У традиційних сім'ях дружини і дочки виконують близько 85% всієї хатньої роботи.

На думку ряду фахівців, жінки більше зайняті в низькооплачуваних галузях (у першу чергу, в бюджетному секторі), заради більш високого рівня соціальної захищеності: здійснюються виплати за лікарняними листками, виплачується допомога по догляду за дітьми, зберігається робоче місце протягом трьох років після народження дитини, діє фіксований режим робочого часу тощо.

Та все ж таки сьогодні для роботодавця все більше значення має професіоналізм кандидата та все меншу роль грає його стать, це надає нові можливості для роботи НУО та підтримки молоді у працевлаштуванні. Важливим інструментом впливу на органи влади є організація та реалізація громадських слухань з проблематики працевлаштування молоді, особливо жінок, у різних сферах народного господарства, а також проведення інформаційних заходів та розповсюдження інформаційної літератури як для здобувачів робочих місць, так і для роботодавців. Момент «зустрічі» здобувача з роботодавцем повинен бути вивіреним, зваженим, спланованим та підготовленим. Підготовку цієї «зустрічі» мають інформаційно супроводжувати НУО, які займаються проблемами працевлаштування молоді. Щоб здобувач став потрібним кандидатом для певного роботодавця, слід потурбуватися про всі складові успішного досвіду працевлаштування. НУО мають можливість донести до роботодавця, що наприклад, на певних посадах краще з трудовими обов’язками можуть справитись саме жінки, або молоді та енергійні спеціалісти, ніж досвідчені.

Сенченко Юлія,
співробітник «Студентської біржі праці СумДУ»

СТУДЕНТСЬКА БІРЖА ПРАЦІ
СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

«Студентська біржа праці Сумського державного університету» є новоствореною організацією, яка в даний час діє в структурі відділу інтеграційних зв’язків та практики. Лише восени 2010 року ініціативна група студентів, яким набридло бути у «постійному пошуку» та у стані «підвішеності» почала працювати, отримавши підтримку та сприяння зі сторони адміністрації ВНЗ. Хоча наша організація є новоствореною, але від самого початку ведеться активна робота по залученню більшої кількості студентів, випускників та роботодавців до співпраці. Так, одразу було створено сайт біржі праці Сумського державного університету (job.sumdu.edu.ua). Після цього головною задачею для нас стало наповнення цього сайту. Отже, команду активістів було поділено на наступні підрозділи: інформаційний, відповідальний за сезонне працевлаштування та тимчасову роботу, за зв’язки з підприємцями. Укладено договори про співпрацю з великими підприємствами Сум (Хімпром, Фрунзе, Укрросметал, Приватбанк і т.д.) та області (Імпульс, Шостка), залучаються приватні підприємці, які надають й розміщують інформацію про вакансії, можливості проходження практик, варіанти тимчасової та неповної зайнятості. Формується централізована база даних з вільним доступом до інформації на сайті. Завдяки діяльності нашої біржі праці студентству СумДУ надана нагода різнопланової зайнятості (повної та неповної, часткової та тимчасової).

В університеті проводяться роз’яснювальні лекції для студентів, лекторами яких є представники бізнес-сектору, влади та психологи. Для більшості молодих людей стає проблемою навіть написання власного резюме, «рекламування» себе, отже зараз нашою ініціативною групою ведеться робота над створенням стандартної форми резюме, яка буде розміщена на сайті організації. Компаніям, які підписали договори про співпрацю, надаються можливості:

проводити презентації у рамках ВНЗ,
вільне розміщення інформації на Інтернет ресурсах органів студентського самоврядування та офіційному сайті СумДУ,
проведення круглих столів,
тестування для обрання найкращих кадрів з наших кращих студентів.

Так, нещодавно Сумська обласна адміністрація провела конкурс на заміщення вільних посад, і компанія, провайдер послуг контакт-центрів Global Bilgi теж. Ми вважаємо, що для будь-якого підприємства області немає кращої та більш продуктивної реклами, аніж та, що розміщена саме у стінах навчального закладу.

За весь час роботи було підготовлено й юридичну основу нашої діяльності. І ось, 12-го травня 2011 року на Вченій Раді університету підтримано положення про «Центр сприяння працевлаштуванню». Завдяки цьому зараз ведеться активна робота по розробці емблеми, назви та роздаткового матеріалу, аби про наше існування знали не лише у місті, а й по різних областях України. Кожної весни-літа лави безробітних поповнюють нові й нові дипломовані випускники, тож хочеться дещо вплинути на цю сумну реальність, поки що нехай лише в межах області, та лише для наших студентів. Але це вже щось, для досягнення великої мети треба починати з малого.

Піпкун Наталія Вікторівна

Чернігівська обласна агенція регіонального розвитку «Вектор»

ПРОЕКТ «МОЛОДІЖНИЙ ПРАЦЕСТАРТ»

Проект було реалізовано у Чернігівський області, місті Чернігові. Проаналізувавши стан молодіжного працевлаштування та активність потоку молоді, яка їде на пошук роботи до Києва, наша громадська організація вирішила реалізувати проект, який би допоміг студентам отримати навички працевлаштування та мати змогу працювати у рідному місті.

Головною метою проекту було: підвищити рівень спроможності молоді до працевлаштування, навчити її основам пошуку роботи (написання резюме, проходження співбесід, адаптація у новому колективі), дати можливість молоді поспілкуватись з провідними роботодавцями Чернігова.

Нами, спільно з міським державним центром зайнятості, було розроблено відповідний тренінг. Даний тренінг було проведено у 5 найбільших ВНЗ Чернігова. Цільова аудиторія – студенти четвертих-п’ятих курсів, але ми цим не обмежували молодих людей, які висловлювали бажання взяти участь у тренінгу. Було розгорнуто широку інформаційну капанію, а саме: прес-конференція про старт проекту, афіши – анонси, порозклеювані по місту і в гуртожитках та університетах. Додатково ми домовилися з проректорами по виховній роботі цих ВНЗ про анонсування тренінгів та забронювали аудиторії для їх проведення.

Під час тренінгів ми запрошували на зустрічі зі студентами провідних роботодавців міста, які приймали участь у обговорення і ділились досвідом та випускників, які мають досвід вдалого працевлаштування. Сам тренінг передбачав три модулі:

теоретичний – де розповідалось про можливості працевлаштування, написання резюме, проходження співбесід.
практичний, де кожен бажаючий мав змогу взяти участь у співбесіді, а потім аудиторія аналізувала помилки за допомогою тренера.
юридичний, де ми говорили про нормативно-правову базу трудових відносин.

Загалом, тренінгове навчання пройшли близько 350 представників ВНЗ. Насамкінець, для аналізу нашої роботи ми проводили анкетування. Його результати показали :

середня оцінка користі поданої інформації склала 4.45 балів (по 5ти бальній шкалі);
рівень організації - 4,36 балів;
робота тренерів 4.42 балів.

Серед основних коментарів та побажань були:

«Продовжити роботу проекту/зробити проект щорічним» - 47 осіб.
«Більше прикладів та практичних занять» - 33 особи.
«Презентація реальних вакансій» - 21 особа.

Оцінюючи хід і отримані результати проекту, очевидним стало те, що його реалізацію можна назвати вдалою. А продовження цього проекту у майбутньому, з урахуванням набутого досвіду, є і надалі актуальним.

Катерина Серьогіна,

БФ «Бене», Закарпаття

БЕНЕ: БУДУЄМО СЕЛО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Спостерігаючи за буденним життям сільської молоді, доходиш висновку: якщо не почати щось змінювати уже сьогодні – через кілька років, можливо буде вже запізно, ситуація може стати геть безнадійною. Більшість нашої молоді після закінчення школи вирушає продовжувати навчання за кордон. Багато хто з них, маючи на руках закордонний диплом, не повертаються на Україну, але є й такі, що повертаються і продовжують своє життя у селі. Саме для них і разом із ними ми стараємося, щоб наше село та район загалом не стали схожими на безлюдний острів, бо вважаємо, що розвиток держави в першу чергу залежить від розвитку молоді, від її світогляду та її дій. Для таких дій і створений Благодійний фонд «Бене», який діє на території села Бене та Берегівського району від 18 грудня 2007 року.

Наші контакти, юридична адреса:

90261, Закарпатська область, Берегівський район, с. Бене, вул. Курія 25.

моб. тел. 80679767741; 80956765190; 80500152916; e-mail: fondbene@gmail.com

Основними завданнями Фонду є: надання матеріальної, фінансової, соціальної і моральної допомоги мешканцям с. Бене та Берегівського району, які потребують соціальної допомоги і захисту; розвиток інфраструктури; сприяння підвищенню добробуту; матеріальна підтримка підвищення кваліфікації та опанування нових професій, надання допомоги у навчанні; розвиток інформаційної мережі, інформаційне обслуговування; видавництво книг, брошур, газет тощо; організація відпочинку, дозвілля дітей та дорослих, організація пізнавальних подорожей і екскурсій; сприяння розвитку охорони здоров’я, масової фізичної культури, спорту, туризму, пропагування здорового способу життя; надання фізичним і юридичним особам різних послуг.

Наша організація має комп’ютерний комплекс та оргтехніку, доступ до мережі Інтернет, а також кваліфікованих спеціалістів.

Благодійний фонд «Бене» - організація молода, але ми енергійні та відкриті для співпраці. Наші представники уже брали участь у конференціях проекту TACIS/IBPP «Підтримка маргінальних груп населення, розбудова мережі громадських організацій у Західній Україні». Також лідер організації прийняв участь у візиті до Республіки Польща з метою обміну досвідом роботи. БФ «Бене» активно співпрацює з органом місцевого самоврядування нашого села.

У грудні 2007р. Фонд підписав угоду про співпрацю з благодійним фондом «Закарпатський Центр Розвитку та Консультацій «Едванс». У квітні 2008 р. Фондом було заключено угоду про співпрацю з Культурною спілкою м. Онга (Угорщина). У травні 2008 р. представники Фонду були учасниками створення мережі Західноукраїнських громадських організацій «ACCORD». В жовтні 2008 р. Фонд підписав договір про співпрацю із «Rákoshegyi polgári kör» та Vidyázó Ferenc művelődési társaság».

Влітку 2008 р. БФ «Бене» брав участь у грантовій програмі «Програма малих грантів для підтримки місцевих громадських ініціатив». У рамках цієї програми було здійснено проект «Сприяння покращенню умов праці соціального працівника с. Бене». У жовтні 2009р. представник нашої організації взяв участь в інформаційно-просвітницькому заході на тему: „Соціальний аніматор – рушійна сила сільських громад”, що відбувся в місті Берегово Закарпатської області. Другим етапом цього проекту була навчальна поїздка до м. Краків (Польща), яка відбулася в лютому 2010 р., результатом якого було отримання посвідчення соціального аніматора Західної України. У січні 2010 р. брали участь у реалізації спільного міжнародного проекту «У співпраці - дієвіше», організованого молодіжним громадським центром МГЦ «Еталон» (м. Івано-Франківськ) та Державним підприємством «Івано-Франківський обласний молодіжний центр праці» в партнерстві з азербайджанськими НУО: «Улучау» (м. Шекі) та «Інтелект» (м. Гянджа) за сприяння фонду «Відродження».

У червні та листопаді 2010 р були проведені дві акції «Подаруємо дітям чисте майбутнє». Також у червні – липні 2010 р. представник Фонду брала участь у спільному проекті Асоціації «Школа лідерів» з Варшави та ГО «Європейський діалог» «Маєш голос – маєш вибір». У рамках проекту відбувся 3-денний тренінг у Львові та 10-денний у Польщі. 25-26 жовтня було проведено заключний етап проекту, який відбувся вже у с. Бене, і складався з двох частин: семінару та дебатів. Крім того, за результатами проекту було видано посібник „Голос для мешканців”. У серпні-жовтні 2010 р. нами було реалізовано проект «Ремонт амбулаторії в с. Бене» у рамках ПРООН в Україні «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Крім того, менеджер із зв’язків з громадськістю БФ „Бене” брала участь в освітньому проекті, організованому Фондом Humanity in Action Польща для майбутніх лідерів в Білорусі, Литві, Україні і Польщі на тему прав людини та, зокрема, прав національних меншин, що є досить важливим для діяльності у нашому регіоні. Наступним етапом проекту був 10-денний курс навчання безпосередньо у Варшаві. Завдяки досвіду і навичкам, отриманим під час Програми та реалізації проекту з прав національних меншин, ми мали змогу взяти участь у конкурсі проектів, організованому Humanity in Action Польща. За результатом конкурсу нами було отримано грант на виконання проекту „Знай свої права та вмій їх захищати”

08 квітня 2011 року представники фонду були учасниками та отримали сертифікати з курсу "Комунікація заради змін", "Права жінок і дітей в Україні – комунікаційний компонент ", що відбувся у м. Львові за підтримки ЄС та компанії Сафеж.

Також, нещодавно ми почали займатися протидією молодіжному безробіттю у селі та у районі. Проблема молодіжного безробіття у селах є досить страхітливою. Для запобігання молодіжному безробіттю наша організація вже півроку здійснює проект „Єдина інформаційна мережа”. У рамках проекту нами організовується інформування сільської молоді та громади в цілому про різноманітні конкурси, гранти, тренінги, семінари, консультації, можливості навчання та роботи як на території України, так і за кордоном. Ми намагаємося якось зацікавити молодь діяти в інтересах особистого розвитку, вирвати її з обіймів сірої буденності, довести, що існує маса цікавих можливостей і, звернути увагу на те, що якщо не сидіти склавши руки, можна зробити своє життя набагато більше захоплюючим та цікавішим.

У кінці квітня 2011 р., взявши участь у проекті «Обмін кращими практиками впливу НУО України на формування регіональних молодіжних ринків праці», організованому МГЦ «Еталон», у нас з’явилося море цікавих ідей, які ми збираємося втілити у життя. Наприклад, у кінці травня ми плануємо провести громадське обговорення по темі сприяння молодіжній підприємливості та протидії молодіжному безробіттю «Шанс на веселе майбутнє». Також, протягом року ми плануємо створити на базі Бенянської сільської ради „Молодіжний інформаційний центр”.

Віталій Ткачук,

голова ВООМГО інвалідів з вадами зору

«Генерація успішної дії»

ОБ’ЄДНУЄМО ЗУСИЛЛЯ ДЛЯ ЗАЙНЯТОСТІ КОЖНОГО

З 1 вересня 2010 р. до 31 червня 2011 р. Волинський обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії» реалізує у Волинській області проект «Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного», спрямований на поширення обізнаності населення з основами «Конвенції по правам інвалідів»(КПІ), а також реалізації статті 27 цієї Конвенції про рівні можливості інвалідів у сфері працевлаштування.

Мова про інтеграцію осіб з функціональними обмеженнями у суспільство неможлива без їх самореалізації, а саме – без створення умов для їх працевлаштування. Ця проблема, а також механізм її вирішення, пропонований державою, залишають чимало питань.

Важливою проблемою у цій сфері є зайнятість фахівців та дипломованих спеціалістів з обмеженими можливостями: бізнес практично не довіряє юристам, економістам з інвалідністю, відкритою залишається й проблема працевлаштування у бюджетні установи, органи виконавчої влади. Згідно з офіційною статистикою, не більше 15 % інвалідів мають роботу на сьогоднішній день, наявна і така тенденція: знайти роботу інваліду I групи майже неможливо, тоді як у інвалідів II та III групи таких шансів набагато більше.

Проаналізувавши статистичні дані, можна сміливо говорити, що на сьогоднішній день випадки працевлаштування інваліда є поодинокими і немає чіткої схеми і програми, які б забезпечили людей з обмеженими можливостями робочими місцями. Власне, формально механізм існує, але фактично він не діє через відсутність взаємодії усіх суб’єктів цього процесу: Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Волинського центру зайнятості, місцевого відділення Фонду соціального захисту інвалідів з одного боку та роботодавцями з іншого.

Виконання пункту 3 статті 4 КПІ про консультації з інвалідами через організації, що їх об’єднують, реалізовуватиметься через створену у межах проекту робочу групу, яку складатимуть фахівці органів влади, що реалізовують політику зайнятості у межах Волині, приватного сектору – безпосередніх роботодавців та інвалідів, представників організацій інвалідів. ВОО ВМГО «Генерація успішної дії» не може претендувати на першість у справі вирішення проблеми зайнятості, однак саме на цьому етапі унікальністю є налагодження взаємодії між вищевказаними суб’єктами. Основною метою проекту є створення умов для зайнятості дипломованих спеціалістів- інвалідів шляхом об’єднання зусиль органів влади, до повноважень яких належать питання працевлаштування, залучення приватного сектору та об’єднань громадян, напрацювання методів та умов, необхідних для працевлаштування на тій чи іншій посаді осіб з обмеженими можливостями. На сьогоднішній день налагоджена співпраця з органами державної влади, місцевого самоврядування, ЗМІ, частиною приватного сектору, які готові співпрацювати у сфері працевлаштування людей з інвалідністю, про що свідчить підписання в грудні 2010 року Меморандуму про співпрацю між органами державної влади, місцевого самоврядування, організаціями роботодавців та громадськими організаціями інвалідів. Окрім цього відібрано 13 стажерів, людей з обмеженими можливостями різних груп та нозологій, які готові розпочати стажування у різних державних та приватних структурах, які і будуть визначати необхідні умови та методи для створення спеціалізованих робочих місць. Для людей, які претендували на участь у Програмі стажування, були проведені тренінги по основам КПІ, а також для держслужбовців, робота яких пов’язана з людьми з інвалідністю (Центри зайнятості, Управління праці, Управління сім’ї та молоді Волині) були проведені інформаційні сесії по основах КПІ, можливостям інвалідів у сфері працевлаштування, коректному ставленню до неповносправних людей. На першому етапі проекту, який тривав з 1 вересня до 31 листопада 2010 р. налагоджено зв’язки між місцевими органами влади, потенційними роботодавцями та громадськими організаціями інвалідів. У цей період нами була проведені інформаційна кампанія та серія тренінгів, присвячених основам КПІ та процесу підготовки до запровадження програми стажування. Відбулись зустрічі з потенційними роботодавцями і представниками громадських організацій для спільного обговорення і створення можливостей для влаштування дипломованих спеціалістів інвалідів на стажування. Також в цей час приймаються анкети від бажаючих потрапити на стажування. На наступному етапі проекту (грудень 2010 р.) було проведено круглий стіл, на який були запрошені: представники органів влади, центрів зайнятості, Волинського відділення фонду соціального захисту інвалідів, представники організацій роботодавців (Федерація роботодавців України, Спілка промисловців та підприємців України), журналісти. У рамках круглого столу було обговорено можливості вирішення проблеми зайнятості інвалідів у Волинській області. За результатами круглого столу було підписано меморандум про співпрацю і створення робочої групи з представників різних організацій. З 1 лютого до 31 травня 2011 р. реалізовувалась програма стажування для інвалідів з вищою та середньо-спеціальною освітою. Стажування проводилось як у приватному секторі, (особливо віталось залучення фахівців з інвалідністю до менеджменту підприємств та організацій), так і в управліннях органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, особливо в установах, дотичних до вирішення соціальних проблем. Отримуючи стипендію, стажери могли проявити власні здібності та претендувати на отримання вказаної посади у разі успішного завершення стажування, що координуватиметься учасниками робочої групи проекту. Крім того, стажери визначали потреби та умови, необхідні для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями на держслужбі та у менеджменті підприємств. Передбачалось, що участь у стажуванні візьмуть 10 осіб: 5 - в органах влади ( по одному в Управлінні праці області, обласному центрі зайнятості, Департаменті соціальної політики міста Луцька, обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, управління сім’ї та молоді області); 5 - у менеджменті підприємств, 2 - на підприємствах громадських організацій інвалідів, 2 – на підприємствах великої промисловості, 1 – на малому підприємстві. Загалом же учасниками програми стажування стали близько 30 осіб. З їх числа на конкурсній основі відібрано відповідну кількість стажерів. Учасникам програми пропонувався тренінговий курс зі специфіки діяльності тих чи інших органів влади та господарської діяльності підприємств, а також специфіки працевлаштування інвалідів. Курс проведений експертами проекту та членами робочої групи.

Напрацьовані у ході проекту механізми ляжуть в основу підготовленої експертами проекту та фахівцями робочої групи та виданої за його підсумками «Методики зайнятості осіб з обмеженими можливостями». До методики входитимуть можливості тієї чи іншої посади для працевлаштування інвалідів та умови, необхідні для повноцінного виконання обов’язків посадовцями з інвалідністю, які є дипломованими спеціалістами.

Завершить проект конференція «Механізми реалізації статті 27 КПІ: проблеми реалізації та локальні можливості», на якій буде представлена апробована методика. Запрошені на конференцію експерти, науковці, що працюють із сферою роботи з інвалідами обговорять механізми застосування апробованої методики в інших регіонах країни та яким чином підготовлена Методика може бути інтегрованою у місцеві програми соціальної політики.

Очікувані результати:

10 осіб з інвалідністю, дипломованих спеціалістів, пройдуть стажування в органах влади та менеджменті приватних підприємств та отримають можливість подальшого працевлаштування. Загалом же у навчальній програмі візьмуть участь 30 осіб.
Опублікування 100 примірників «Методики зайнятості інвалідів» для фахівців установ, до повноважень яких належить політика працевлаштування осіб з обмеженими можливостями та поширення досвіду в інших областях країни.
Апробація реалізації положень Конвенції по правам інвалідів на місцевому рівні.
Визначення галузей, в яких можуть працювати інваліди в залежності від своєї нозології;
Налагодження співпраці громадських організацій інвалідів з органами місцевого самоврядування та приватним сектором;
Виявлення труднощів на шляху працевлаштування інвалідів;
З’ясування причин неможливості або небажання працевлаштовувати інвалідів;
Зміна у ставленні суспільства до інвалідів, як до повноцінних і самодостатніх осіб;
Підвищення самооцінки самого інваліда, який відчуває, що він корисний суспільству і може сам себе забезпечувати.

Сергій Чистяков,

ГО "Резус", м. Углегорськ, Донецька обл.

Blog

Содержание