Програма економічного І соціального розвитку миколаївської області на 2011-2014 роки
| Вид материала | Документы |
- Програми економічного І соціального розвитку Миколаївської області "Миколаївщина-2014"за, 171.22kb.
- Програма економічного І соціального розвитку конотопського району на 2012 рік та основні, 843.96kb.
- Програма економічного І соціального розвитку сумської області на 2012 рік та основні, 1097.56kb.
- Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
- Програма розроблена з урахуванням завдань І положень наступних документів: Програми, 2595.57kb.
- Проекту Програми економічного І соціального розвитку Сумської, 134.7kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирської області, 1113.76kb.
- Програма підтримки малого підприємництва в красилівському районі на 2009-2010 роки, 855.93kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирської області на 2009 рік, 1059.36kb.
- Кабінет міністрів україни постанова, 48.27kb.
2.3. Подолання бідності, підвищення рівня добробуту, забезпечення зайнятості населення та розвиток системи соціальної підтримки
2.3.1. Подолання бідності, підвищення рівня добробуту, забезпечення зайнятості населення
Створення умов для забезпечення підвищення рівня добробуту громадян та надання соціальної підтримки тим, хто її потребує є пріоритетними завданнями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до Указу Президента України від 26 лютого 2010 року № 274/2010 «Про невідкладні заходи з подолання бідності» подолання бідності є найважливішим пріоритетом у здійсненні реформ в Україні, - соціальній державі, яка має на меті впровадження європейських стандартів життя.
Для аналізу ситуації з бідністю використовуються такі терміни та показники:
бідність - неможливість унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу;
глибина бідності - відхилення величини доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності;
межа бідності - рівень доходу, нижче від якого є неможливим задоволення основних потреб. Нині межа бідності встановлюється як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. На її основі визначаються сім’ї, які належать до категорії бідних;
(згідно Методики комплексної оцінки бідності межа бідності визначається на підставі відносного критерію зарахування різних верств населення до категорії бідних, який розраховується за фіксованою часткою середньодушових витрат - 75% медіанного рівня сукупних витрат на умовного дорослого.);
рівень бідності - питома вага сімей (домогосподарств), у яких рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим від визначеної межі бідності.
Аналіз показників бідності свідчить про те, що Миколаївська область відноситься до групи областей з позитивною ситуацією відносно рівня бідності
В області найвищий рівень бідності зафіксовано у І півріччі 2000 року – 45,9%. В той же час до категорії бідних в Україні належали 26,7% населення. За останніми даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, що проводить Держкомстат на постійній основі, рівень бідності в області в І кварталі 2010 року становив 24,4%, що нижче показника в Україні – 26,2%, це відповідає 9 місцю серед регіонів України. Глибина бідності в області в І кварталі 2010 року становила 18,0% (в Україні – 23,1%) – 2 місце серед регіонів.
Межа бідності в І кварталі 2010 року склала 915 грн., що на 90 грн. вище середнього розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць на цей період (825 грн.).
Одними із ключових характеристик матеріального становища населення є витрати домогосподарств.
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства області у І кварталі 2010 року склали 2971,9 грн. (по Україні – 3014 грн.), що на 2% вище рівня відповідного періоду попереднього року.
В середньому на 1 члена домогосподарства за місяць сукупні витрати становили 1147,5 грн., що на 1,4% нижче середніх по країні. Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 91,8% становили споживчі витрати (у І кварталі 2009 р. – 85,8%), що на 1 в.п. вище середньодержавного рівня.
Свої потреби домогосподарства задовольняють за рахунок ресурсів, які надходять з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства області у І кварталі 2010 року склали 3014,4 грн. (на 0,5% менше, ніж у І кварталі 2009 року). Середньодушовий рівень сукупних ресурсів склав 1163,8 грн., що на 5,9% нижче загальнодержавного рівня.
Важливою складовою сукупних ресурсів домогосподарств регіону залишаються грошові доходи, які становили 89,9% сукупних ресурсів
Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств – 52,6% складали доходи від зайнятості. Питома вага оплати праці зросла на 0,5% і становила 44,6%.
Різниця між грошовими витратами та доходами склала 262 грн.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного домогосподарства; доходи від особистого підсобного домогосподарства та від самозаготівель – 9,3%.
Одним з основних критеріїв підвищення добробуту населення є створення умов для повноцінної участі його в економіці країни.
Особливе занепокоєння викликає виникнення та поширення бідності серед працездатного населення, основними причинами якої є:
- низький рівень оплати праці,
- недоотримання належних сум заробітної плати через порушення норм діючого законодавства щодо оплати праці, зокрема: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, норм Генеральної, Регіональної, галузевих угод; наявність заборгованості із заробітної плати;
- безробіття серед економічно активного населення (в тому числі приховане безробіття через запровадження неповного робочого часу, надання відпусток без збереження заробітної плати тощо);
- тривалий пошук роботи через наявний кількісно-якісний дисбаланс між попитом на робочу силу та її пропозицією, недостатню кількість актуальних вакансій;
- поширення неоформлених трудових відносин, що призводить до соціальної незахищеності працівників, зокрема у разі хвороби, нещасного випадку тощо.
Як наслідок, зазначені причини зумовлюють поширення проявів бідності і серед непрацездатного населення, непрацюючої молоді через незабезпечення достатнього наповнення фондів соціального страхування, державного та місцевого бюджетів, що призводить до надмірного навантаження на них, відсутності ресурсів для реалізації соціальних програм, наявності заборгованості з соціальних виплат, передбачених законодавством.
Ситуація щодо зазначених причин виникнення та поширення бідності в Миколаївської області наступна.
2010 року рівень заробітної плати в області збільшився у порівнянні з 2009 роком на 18,8 відс. і досяг 2122 грн. За рівнем оплати праці серед регіонів України Миколаївська область посідає 8 місце (в Україні - 2239 грн.).
Зберігається значна диференціація рівнів оплати праці за видами економічної діяльності. Рівень оплати праці працівників основних видів економічної діяльності за 2010 рік знаходиться в межах 175-58 відс. середньообласного показника (2122 грн.). Найбільший розмір середньомісячної заробітної плати мали у 2010 році працівники підприємств,
- що здійснюють виробництво та розподілення електроенергії та газу (3707 грн.),
- транспорту (3473 грн.),
- фінансової діяльності (3290 грн.).
Найнижчий рівень оплати праці мали працівники:
- рибальства та рибництва (1224 грн.),
- сільського господарства (1399 грн.),
- охорони здоров’я та надання соціальних послуг (1632 грн.).
Частка працівників, (за останніми звітними даними, обрахованими головним управлінням статистики за грудень 2010 року по працівниках, що відпрацювали 50% і більше норми робочого часу) яким заробітна плата нарахована у розмірі, що не перевищує прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи (922 грн.), у загальній кількості штатних працівників області становить 8,6 відс. (по Україні – 7,2 відс.).
Незважаючи на те, що частка витрат на оплату праці в собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) за даними статистики по Миколаївській області (8,0 відс.) є вищою ніж в цілому по Україні (6,3 відс.), цей показник залишається низьким.
За звітними даними загальна сума невиплаченої заробітної плати в цілому по області на 1 січня 2011 року становила 56,7 млн. грн. (зростання боргу протягом 2010 року - на 18,9 млн. грн., або на 49,8 відс.). Кількість працівників, які своєчасно не одержали заробітну плату протягом 2010 року на економічно-активних підприємствах області збільшилась з 3030 до 5517 осіб.
Сума боргу, обрахована головним управлінням статистики, на 1 працівника економічно-активного підприємства на 01.01.11 становить 3865 грн. (по Україні – 3493 грн.).
В області спостерігається зростання рівня зайнятості населення та зниження безробіття. За останніми даними Держкомстату України за 9 місяців 2010 року порівняно з відповідним періодом 2009 року в області:
- рівень зайнятості населення віком 15-70 років зріс з 58,8% до 59,4%, що вище ніж в середньому по Україні (58,9%);
- рівень безробіття економічно активного населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, знизився з 9,0% до 8,2% (в Україні – 8,0%).
2010 року комплекс соціальних послуг та матеріального забезпечення отримали 60957 осіб, що на 6063 особи, або 9,0% менше ніж у 2009 році.
2010 року база даних обласної служби зайнятості налічувала 29459 наявних вакансій, що надійшли від 5795 роботодавців. Кількість наявних вакансій скоротилась проти тогорічного періоду на 3445 одиниць, або на 10,5%. Внаслідок цього співвідношення між пропозицією та попитом на вільні та новостворені робочі місця за станом на 01.01.11 збільшилось до 18 осіб проти 17 осіб на 01.01.10.
За розмірами запропонованої заробітної плати відбулась тенденція зростання кількості вакансій з мінімальним розміром з 19,8% у 2009 році до 22,4% у 2010 році. Лише кожна 23 вакансія у 2010 році мала розмір заробітної плати вищий від середньої по області.
Питома вага працівників, які перебували у адміністративних відпустках без збереження заробітної плати складала 2010 року – 2,1 відс. середньооблікової кількості штатних працівників (2009р. – 2,6%), відповідний показник по Україні становить 3,4 %.
Питома вага працівників, які працювали в режимі неповної зайнятості складала 12,1 відс. середньооблікової кількості штатних працівників (2009р. – 14,8% ), по Україні – 13,6 %.
2010 року зменшилась середня тривалість пошуку роботи зареєстрованого безробітного з 118 календарних днів у 2009 році до 97.
За рахунок коштів Державного бюджету України на перше робоче місце шляхом надання дотацій роботодавцям 2010 року працевлаштовано 85 випускників навчальних закладів.
В області проводиться робота щодо професійної реабілітації та працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями. 2010 року працевлаштовано 203 особи з обмеженими фізичними можливостями особи .
З метою забезпечення легалізації заробітної плати та зайнятості населення 2010 року відповідними комісіями проведено 10,6 тис. перевірок суб’єктів господарювання щодо наявності документів, які підтверджують оформлення трудових відносин з працівниками, що більше ніж за 2009 рік на 362 перевірки. В результаті проведеної роботи виявлено та усунено 2,6 тис. порушень укладання трудових договорів, реєстрації підприємницької діяльності тощо.
Подолання проявів бідності серед непрацюючого населення, сімей з низьким рівнем доходів забезпечується через систему соціальної підтримки, надання державних допомог, соціальних виплат.
Завдання Програми на 2011-2014 роки передбачають:
- щорічне зменшення рівня та глибини бідності не менше ніж на 0,5 відсоткових пункти (до 22,4 відс. та 16 відс. відповідно у 2014 р.).
- підвищення рівня заробітної плати у 2014 році порівняно із 2010 роком майже на 80 відс. (з 2122 до 3808 грн.) (Додаток 1);
- зменшення кількості працівників, які відпрацювали 50% і більше норми робочого часу та отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи щорічно не менше ніж на 0,5 відсоткових пункти (до 6,5 у 2014 р.);
- зростання рівня зайнятості населення віком від 15 до 70 років та зниження рівня безробіття, визначеного за методологією Міжнародної організації праці;
- ріст кількості зайнятого населення (обрахованого за методологією Міжнародної організації праці) до 543,7 тис. осіб до 2014 року;
- зменшення рівня безробіття до 7,4% у 2014 році;
- детінізація доходів та відносин у сфері зайнятості населення;
- створення робочих місць (додаток 1), у тому числі завдяки реалізації інвестиційних проектів;
- скорочення чисельності працівників, які перебувають в адміністративних відпустках не менш ніж на 0,25 відсоткових пункти щороку; працівників, що працюють на умовах неповної зайнятості – не менш ніж на 1 відсотковий пункт щороку (до 1,1відс. та 8,1 відс. відповідно у 2014 р. ) .
- зменшення навантаження на 1 вільне робоче місце до 14 осіб у 2014 році (додаток 1);
- надання соціальних послуг безробітним, які потребують додаткових соціальних гарантій щодо зайнятості і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;
- скорочення середньої тривалості пошуку роботи зареєстрованими безробітними з 90 у 2011 році до 80 у 2014;
Заходи та етапи реалізації Програми
На всіх етапах реалізації програми забезпечуватиметься :
- здійснення контролю з питань дотримання чинного законодавства з праці, зокрема щодо розмірів та своєчасності виплати заробітної плати, вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень;
- вжиття заходів спільно із соціальними партнерами щодо зростання питомої ваги фонду оплати праці в собівартості реалізованої продукції на підприємствах області;
- проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності, направлених на детінізацію доходів та відносин у сфері зайнятості населення;
- реалізація заходів Програми зайнятості населення Миколаївської області, направлених на забезпечення зайнятості та зниження рівня безробіття, розширення сфери докладання праці шляхом створення робочих місць, у тому числі завдяки реалізації інвестиційних проектів;
- працевлаштування за сприяння служби зайнятості на вільні та новостворені робочі місця;
- організація професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації;
- залучення громадян до участі в оплачуваних громадських роботах;
- охоплення профорієнтаційними заходами, а також заходами, спрямованими на прискорення працевлаштування, посилення мотивації до праці, психологічну підтримку та навчання методам пошуку роботи;
- проведення індивідуальної профорієнтаційної роботи з випускниками та з учнівською молоддю, з урахуванням потреб ринку праці;
- проведення обласною службою зайнятості у співпраці з органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування бронювання якісних робочих місць на діючих підприємствах з метою працевлаштування осіб, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, зокрема для різних категорій молоді;
- надання соціальних послуг безробітним, які потребують додаткових соціальних гарантій щодо зайнятості і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;
- співпраця з роботодавцями у формуванні банку вакансій; здійснення контролю та проведення інформаційно-роз”яснювальної роботи направленої на подання роботодавцями даних про наявні вакансії та вільні робочі місця у повному обсязі;
Критерії
2011 рік
- зменшення рівня та глибини бідності до 23,9 відс. та 17,5 відс. відповідно;
- зростання рівня оплати праці не менше ніж на 15 відс.
- зменшення кількості працівників, які отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи не менше ніж на 0,5 відсоткових пункти;
- зростання рівня зайнятості, визначеного за методологією Міжнародної організації праці, до 59,4% за підсумками 2011 року.
- зниження рівня безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, до 8,5% за підсумками 2011 року.
- скорочення чисельності працівників, які перебувають в адміністративних відпустках та працівників, що працюють на умовах неповної зайнятості до 1,85 відс. та 11,1 відс. відповідно;
- зменшення навантаження на 1 вільне робоче місце з 18 осіб у 2010 році до 16 осіб у 2011 році;
- зменшення середньої тривалості пошуку роботи до 90 календарних днів за підсумками 2011 року.
2012-2013 рр.
- зменшення рівня та глибини бідності до 22,9 відс. та 16,5 відс. відповідно;
щорічне зростання рівня оплати праці не менше ніж на 16 відс. до 3283;
- зменшення кількості працівників, які отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи не менше ніж на 0,5 відсоткових пункти;
- поступове зростання рівня зайнятості населення віком від 15 до 70 років та зниження рівня безробіття, визначеного за методологією Міжнародної організації праці.
- ріст кількості зайнятого населення (обрахованого за методологією Міжнародної організації праці) з 538,4 тис. осіб у 2011 році до 541,8 тис. осіб за підсумками 2013 року.
- зменшення рівня безробіття з 8,5% у 2011 році до 7,8% за підсумками 2013 року.
- скорочення чисельності працівників, які перебувають в адміністративних відпустках та працівників, що працюють на умовах неповної зайнятості до 1,35 відс. та 9,1 відс. відповідно;
- зменшення навантаження на 1 вільне робоче місце з 16 осіб у 2011 році до 15 осіб у 2013 році;
- зменшення середньої тривалості пошуку роботи, з 90 календарних днів у 2011 році до 85 календарних днів у 2013 році;
- зменшення кількості випадків використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
2014 рік
- зменшення рівня та глибини бідності до 22,4 відс. та 16 відс. відповідно;
- зростання рівня оплати праці не менше ніж на 16 відс.
- зменшення кількості працівників, які отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи не менше ніж на 0,5 відсоткових пункти;
- зростання рівня зайнятості населення віком від 15 до 70 років та зниження рівня безробіття, визначеного за методологією Міжнародної організації праці.
- ріст кількості зайнятого населення (обрахованого за методологією Міжнародної організації праці) з 541,8 тис. осіб у 2013 році до 543,7 тис. осіб за підсумками 2014 року.
- зменшення рівня безробіття з 7,8% у 2013 році до 7,4% за підсумками 2014 року.
- скорочення чисельності працівників, які перебувають в адміністративних відпустках та працівників, що працюють на умовах неповної зайнятості до 1,1 відс. та 8,1 відс. відповідно;
- зменшення навантаження на 1 вільне робоче місце з 15 осіб у 2013 році до 14 осіб у 2014 році;
- зменшення середньої тривалості пошуку роботи, з 85 календарних днів у 2013 році до 80 календарних днів у 2014 році.
2.3.2. Розвиток системи соціальної підтримки
Надання соціальних послуг громадянам похилого віку, інвалідам, особам, які перебувають у складній життєвій ситуації
Проблеми
Затвердження на державному рівні структури органів праці та соціального захисту населення Миколаївської області із сільськими (селищними) центрами соціального захисту
З метою наближення соціального захисту до населення на території області діє 305 сільських (селищних) центрів соціального захисту населення.
Чинним законодавством обмежено категорії громадян, які обслуговуються в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) структурними підрозділами яких є сільські центри соціального захисту. Це унеможливлює виконання сільськими центрами покладених на них функцій.
Сільські центри соціального захисту населення обслуговують 145 тисяч сільських пенсіонерів, 48 тис. отримувачів різних видів державної допомоги (52 відс. від загальної кількості отримувачів).
Для функціонування центрів необхідно щороку виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів у сумі 10,6 млн. грн..
Застаріла матеріально-технічна база будинків-інтернатів.
З 10 діючих будинків-інтернатів 6 розміщено в пристосованих приміщеннях побудови 1900-1920 років.
За весь період експлуатації будинків-інтернатів через обмежене фінансування проводились тільки вибіркові капітальні ремонти.
Недостатність ліжко-місць в психоневрологічних інтернатах для чоловіків.
Існує черга у кількості 40 осіб для влаштування до психоневрологічних інтернатів чоловіків. У зв’язку з цим є необхідність розширення ліжкомережі психоневрологічних інтернатів для чоловіків.
Забезпечення безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів соціальної інфраструктури.
Створено безперешкодний доступ до 5470 об’єктів соціальної інфраструктури. Необлаштованими за станом на 01.01.2011 залишилися 239 об’єктів (м.Миколаїв, м.Вознесенськ, м.Первомайськ, м.Южноукраїнськ, Вознесенський, Братський, Березансський, Арбузинський, Веселинівський райони).
На усіх етапах реалізації Програми (2011–2014 роки) необхідно працювати над
- збереженням системи соціального захисту області з сільськими центрами;
- створенням безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів соціальної інфраструктури;
- зміцненням матеріально-технічної бази будинків-інтернатів;
- покращення умов надання соціальних послуг підопічним будинків-інтернатів;
- розширенням ліжко-мережі в психоневрологічних інтернатах для чоловіків;
- забезпеченням надання адресної допомоги гостропотребуючим верствам населення територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) через продфонди, пункти гарячого харчування тощо.
Заходи та етапи реалізації Програми
2011 рік
- залучення додаткових коштів місцевих бюджетів на утримання сільських центрів соціального захисту населення;
- забезпечення фінансування першочергових заходів щодо укріплення матеріально-технічної бази Миколаївського, Баштанського, Новосвітлівського, Первомайського, Виноградівського, Лупаревського, Баратівського, Горожанського, Степівського будинків-інтернатів .
- забезпечення безперешкодним доступом об’єктів соціальної інфраструктури відповідно до потреби 2010 року та результатів проведеної 2011 року інвентаризації об’єктів соціальної інфраструктури на їх відповідність до державних будівельних норм .
2012- 2013 роки
- залучення додаткових коштів місцевих бюджетів на утримання сільських центрів соціального захисту населення.
- підготовка проектно-кошторисної документації на проведення капітальних ремонтів в Баштанському, Новосвітлівському, Виноградівському психоневрологічних інтернатах для жінок з метою розширення ліжко-мережі в Баштанському та Новосвітлівському психоневрологічних інтернатах та перепрофілювання Виноградівського психоневрологічного інтернату в інтернат для чоловіків.
- проведення капітальних та поточних ремонтів в Миколаївському, Баштанському, Вознесенському, Новосвітлівському, Первомайському, Виноградівському, Лупаревському, Баратівському, Горожанському будинках- інтернатах
- забезпечення контролю за облаштуванням об’єктів соціальної інфраструктури для осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до потреби, виявленої під час щорічного проведення інвентаризації об’єктів.
2014 рік
- залучення додаткових коштів місцевих бюджетів на утримання сільських центрів соціального захисту населення.
- проведення капітальних ремонтів, встановлення пожежної сигналізації та впровадження протипожежних заходів в Миколаївському, Баштанському, Вознесенському, Новосвітлівському, Первомайському, Виноградівському, Лупаревському, Баратівському, Горожанському, Степівському будинках-інтернатах
- забезпечення безперешкодного доступу до всіх об’єктів соціальної інфраструктури.
Критерії
- збереження функціонування сільських центрів соціального захисту населення в структурі соціального захисту області;
- 100% створення безперешкодного доступу для осіб з обмеженими можливостями до об’єктів соціальної інфраструктури;
- зміцнення матеріально-технічної бази будинків-інтернатів;
- покращення умов надання соціальних послуг підопічним будинків-інтернатів;
- 100%, відповідно до потреби, влаштування чоловіків до психоневрологічних інтернатів області.