Програма економічного І соціального розвитку миколаївської області на 2011-2014 роки

Вид материала

Документы

Содержание V. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5.1. Розвиток сільського господарства У додатку 6 наведено перелік першочергових заходів щодо розвитку галузі «сільського господарства» Миколаївської області на 2011-

Подобный материал:

• Програми економічного І соціального розвитку Миколаївської області "Миколаївщина-2014"за, 171.22kb.
• Програма економічного І соціального розвитку конотопського району на 2012 рік та основні, 843.96kb.
• Програма економічного І соціального розвитку сумської області на 2012 рік та основні, 1097.56kb.
• Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
• Програма розроблена з урахуванням завдань І положень наступних документів: Програми, 2595.57kb.
• Проекту Програми економічного І соціального розвитку Сумської, 134.7kb.
• Програма економічного І соціального розвитку Житомирської області, 1113.76kb.
• Програма підтримки малого підприємництва в красилівському районі на 2009-2010 роки, 855.93kb.
• Програма економічного І соціального розвитку Житомирської області на 2009 рік, 1059.36kb.
• Кабінет міністрів україни постанова, 48.27kb.

V. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

5.1. Розвиток сільського господарства

Стан агропромислового комплексу Миколаївської області

Миколаївщина має значні можливості для розвитку аграрного сектору, перетворення його у високоефективний, експортноспроможний сектор економіки, який здатний забезпечити продовольчу безпеку. Природно-кліматичні умови та родючі землі сприяють подальшому його розвитку, одержанню високих врожаїв усіх сільськогосподарських культур в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Миколаївщина традиційно вважається одним із регіонів інтенсивного землеробства в Україні, за наявністю потужнішого природно-ресурсного потенціалу та значних земельних ресурсів.

Сільське господарство області є стратегічною галуззю економіки, яка визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, сприяє розвитку інших галузей, які поставляють засоби виробництва та споживають продукцію сільського господарства як сировину, а також надають транспортні, торговельні та інші послуги.

Загальна площа сільськогосподарських угідь регіону перевищує 2 млн. га (близько 5% площ України), з яких 1,7 млн. га становить рілля.

Господарську діяльність здійснюють 931 великотоварне сільськогосподарське підприємство (обробляють 754,4 тис. га), 4,6 тис. фермерських господарств (276,8 тис. га), 67,4 тис. одноосібників (501,6 тис. га), 143,0 тис. особистих селянських господарств (77,6 тис. га).

Основним показником, який визначає результати діяльності сільськогосподарської галузі є виробництво валової продукції в порівняних цінах 2005 року, обсяг якої щорічно коливається в межах 3 млрд. грн.

Щорічно Миколаївська область забезпечує в середньому (у % до України):

- 5,4% валового збору зернових та зернобобових культур;

- 8,7% насіння соняшнику;

- 4,0% овочів відкритого та закритого ґрунту;

- 9,8% винограду;

- 3,0% молока та м’яса.


РОСЛИННИЦТВО

Аналіз розвитку галузі

Природно-кліматичні умови та родючі землі всіх зон області сприяють вирощуванню практично всіх сільськогосподарських культур і дозволяють отримувати високі врожаї.

Разом з тим, подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілого ряду позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу.

У зв’язку з реформуванням агропромислового комплексу, появою нових форм господарювання та типів господарств, за останні 15 років значно змінилася структура посівних площ. Скорочення поголів’я тварин в громадському секторі призвело до значного зменшення питомої ваги кормових угідь, різкого збільшення площ під соняшником та зменшення обсягів внесення органічних добрив.

Рівень забезпечення сільського господарства тракторами, комбайнами та іншою технікою не відповідає нормативним вимогам. Більша частина технічних засобів потребує оновлення та модернізації. На сьогодні аграрії мають в користуванні 10,1 тис. тракторів, 2,6 тис. зернозбиральних комбайнів та 21,5 тис. одиниць іншої сільськогосподарської техніки, які зношений на 70 %.

За останні 3 роки придбано сільськогосподарської техніки на загальну суму 345,3 млн. грн., що дало можливість оновити парк сільськогосподарської техніки лише на 8 %.

Головною галуззю рослинництва залишається зернове господарство, яке є стратегічною і найбільш ефективною складовою господарського комплексу. Зернова група в структурі ріллі коливається в межах 50 відсотків. За останні 10 років середньорічне виробництво зерна по області склало 1,8 млн. тонн. Слід зазначити, що на формування цього показника значно вплинули досить складні погодні умови зими 2003 та посуха 2007 років коли аграрії області втратили більше половини врожаю зернових культур. В середньому за останні три роки було отримано біля 2,4 млн. тонн зерна.

Обсяги вирощування соняшника займають в області друге місце після зернового господарства і зросли з 235,6 тис. тонн в 2000 році до 614 тис. тонн в 2010 році. Однак, в структурі ріллі посівні площі цієї культури займають більше 20 відсотків. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164 „Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах” вживаються заходи по зменшенню площ соняшника до науково обґрунтованих норм (12-15%) та за рахунок інтенсифікації виробництва збільшенню обсягів його виробництва.

Поряд з цим значно зросли площі таких високоліквідних культур, як ріпак, соя, сорго та гірчиця.

Для забезпечення населення області та інших регіонів вітамінною продукцією з кожним роком зростає виробництво овочевих культур. Так, якщо в 2004 році було отримано 217,9 тис. тонн, то вже в 2010 – 350 тис. тонн. Цій галузі приділяється особлива увага і нарощування обсягів овочевих культур продовжується, особливо завдяки діяльності холдингу „Agrofusion”.

В окремих районах області розвинуто виноградарство та садівництво.

В усіх категоріях господарств в середньому за останні три роки отримано біля 45 тисяч тонн винограду та 35 тисяч плодів і ягід, при цьому їх урожайність постійно зростає.

Проблеми, які перешкоджають розвитку галузі

Складна економічна і соціальна ситуація в галузі рослинництва зумовлена:

- відсутністю паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;

- не достатнім забезпеченням господарств, що провадять діяльність із зрошувального землеробства, високопродуктивною поливною технікою;

- сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, довготривалістю виробничих циклів і відповідно уповільненим оборотом капіталу;

- фізичне і моральне і зношення зрошувальних систем, які відпрацювали 30-50 років, обсяги використання яких поступово скорочуються, тому існуюча внутрішньогосподарська мережа за своїми технічними характеристиками не відповідає вимогам сучасних дощувальних установок потребує модернізації;

- недостатнім рівнем фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва;

- недостатнім рівнем впровадження інноваційних технологій та залученням інвестицій в агропромислове виробництво;

- недостатнім рівнем розвитку інфраструктури аграрного ринку, тінізацією та монополізацією каналів реалізації сільськогосподарської продукції.

Цілі та пріоритети розвитку галузі

В цілому розвиток рослинництва здійснюватиметься шляхом удосконалення земельних відносин і запровадження сучасних технологій виробництва продукції рослинництва. Проводитиметься роз’яснювальна робота щодо необхідності інтенсифікації виробництва для нарощування обсягів виробництва зерна, соняшнику, інших технічних культур, картоплі, овочевих, плодоягідних культур та винограду.

Для досягнення поставлених цілей планується надання фінансової підтримки як на державному так і регіональному рівнях, шляхом запровадження системи субсидування для підвищення конкурентоспроможності галузі. Крім цього, необхідно створити умови для надходження інвестицій, які дозволять підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва.

В період до 2014 року здійснюватимуться заходи по оптимізації структури посівних площ та приведення їх до науково-обгрунтованих норм, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164 „Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах”.

З цією метою передбачається:

- забезпечення раціонального використання землі шляхом оптимізації структури посівних площ;

- підвищення екологічної чистоти довкілля;

- зміцнення матеріально-технічної бази аграрного сектору;

- впровадження екологічно безпечних, ресурсо- і енергозберігаючих ґрунтозахисних, технологій та стимулювання органічного землеробства;

- впровадження новітніх технологій та нових сортів культур високих репродукцій;

- запровадження комплексу організаційно-технологічних і фінансових заходів, спрямованих на ефективне використання зрошуваних земель, з метою зменшення залежності сільськогосподарського виробництва від несприятливих природно-кліматичних умов;

- сприяння розвитку інвестиційної політики в галузі рослинництва.


Етапи реалізації та критерії виконання Програми у галузі

Реалізація заходів щодо розвитку галузі рослинництва дасть можливість:

- забезпечити виробництво зерна в 2011 році на рівні до 2,28 млн. тонн, в 2012 році 2,36 млн. тонн, в 2013 році 2,42 млн. тонн, в 2014 року 2,5 млн.тонн,

- обсяги виробництва соняшнику зберегти на рівні середньорічних показників за рахунок підвищення його урожайності.

- розширити площі овочевих культур до 25 тис. га та підвищити їх урожайність до 250 ц з 1 га, за рахунок впровадження нових прогресивних технологій, з урахуванням діяльності холдингу „Agrofusion”.

- розширити кормову базу для потреб тваринництва, збільшивши площі кормових культур до 5 відсотків в структурі ріллі;

- підвищити конкурентоспроможність та забезпечити високоліквідність продукції рослинництва.

З метою досягнення зазначеного заплановано протягом 2011-2014 років:

- удосконалити систему виробництва високоякісного насіння сільськогосподарських культур, в пергу чергу за рахунок якісного протруєння та своєчасного обробітку насінницьких посівів;

- реконструкція державних зрошувальних систем та поліпшення екологічного стану зрошуваних земель на площі 4,2 тис. га;

- побудувати та реконструювати близько 3 тис. га зрошення не державної власності, зокрема:

• в 2011 році побувати 1500 га зрошення ТОВ „Ольвіяладінвест” Снігурівського району (сума інвестицій 40 млн. грн.), 24 га краплинного зрошення в ПСП „Заповіт” Первомайського району (480 тис. грн.) та 20 га – ЗАСТ „Зоря Інгулу” Баштанського району (300 тис. грн.),
  
• в 2012 році провести реконструкцію зрошення на площі 150 га в ПСП „Заповіт” Первомайського району (750 тис. грн.), побудувати 365 га крапельного зрошення ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району (6 млн. грн.) та 20 га – ЗАСТ „Зоря Інгулу” Баштанського району (1,1 млн. грн.);
  
• в 2013-2014 роках будівництво нових та реконструкція існуючих зрошувальних та іригаційних систем для відновлення інтенсивного землеробства в ПСП „Агрофірма „Роднічок” Жовтневого району (12 млн. грн.).
  

- в 2011 році побудувати тепличний комплекс площею 3 га по вирощуванню розсади овочевих культур ФГ „Органік Системс” Жовтневого району (40 млн. грн.);

- в 2012 році завершити будівництво цеху з переробки плодових ЗАСТ „Зоря Інгулу” Баштанського району (4 млн. грн.).

- придбати протягом 2011-2014 років сільськогосподарської техніки на суму 1,1 млрд. грн., що дасть можливість оновити парк на 13 % (додається).


ТВАРИННИЦТВО

Аналіз розвитку галузі

Тваринництво області представлене такими основними галузями як скотарство, свинарство і птахівництво. Пріоритетним напрямом діяльності галузі є забезпечення раціонального харчування населення високоякісними, екологічно чистими продуктами тваринного походження за доступними цінами.

Поряд з цим, негативні процеси, що спостерігалися в аграрному секторі в період переходу до ринкової економіки, спричинили зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби в цілому і корів зокрема.

В порівнянні з 2000 роком в 2010 році поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 60 %, в тому числі корів на 63 %.

Не зважаючи на зазначене, останніми роками почали відбуватися процеси стабілізації чисельності поголів’я худоби та птиці, підвищення продуктивності, а як наслідок і збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції. Зокрема, надій молока на одну корову в 2000 році становив 2069 кг, а в 2010 році він збільшився на 88 % та склав 3892 кг.

Господарствами усіх категорій в середньому за останні три роки вироблено 43,9 тис. тонн м’яса у живій вазі, 366,8 тис. тонн молока та 477,6 млн. шт. яєць.

Основними виробниками тваринницької продукції в області залишаються господарства населення, якими забезпечується майже 80 % загальних обсягів, а саме 92 % молока, 80 % м'яса та 76 % вовни.

Проблеми, які перешкоджають розвитку галузі

До основної проблеми галузі відноситься те, що основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих господарствах населення, з яких близько 70 % утримують по 1-2 корови, що не дає можливості технологічно забезпечити необхідну якість молока, яке приймається переробними підприємствами. Із-за низької якості молока виникають проблеми з виробництвом якісних молочних продуктів та їх реалізацією на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Крім цього, до руйнівних наслідків призвели і продовжують свою негативну дію:

- низька купівельна спроможність більшої частини населення;

- нестабільний рівень закупівельних цін на продукцію тваринництва;

- недосконалий механізм державного регулювання імпорту, що ставить вітчизняного товаровиробника в складні умови та несе загрозу подальшого згортання виробництва;

- морально застарілі технологічні і технічні засоби виробництва, що обумовлює високий рівень собівартості більшості видів тваринницької продукції та її низьку якість;

- відсутність організаційно-економічних механізмів регулювання взаємовідносин у ланцюгу "виробництво-заготівля-переробка-торгівля", що призводить до непропорційного розподілу доходів між його учасниками.

Цілі та пріоритети розвитку галузі

Основної метою розвитку галузі повинно стати забезпечення продовольчої безпеки шляхом розвитку конкурентноспроможного молочного тваринництва на основі концентрації державних ресурсів та коштів на пріоритетних напрямах розвитку галузі.

До основних цільових пріоритетів необхідно віднести:

- збільшення поголів’я молочних корів і обсягів виробництва молока в обсягах, що забезпечують продовольчу безпеку країни і експортний попит;

- підвищення якості молока, що виробляється;

- досягнення економічної стабільності галузі.

- розвиток великотоварного виробництва;

- зміцнення кормової бази за рахунок збільшення кількості, асортименту та покращення якості кормів власного виробництва та розвитку комбікормової промисловості;

- реконструкція та будівництво комплексів по вирощуванню худоби за рахунок залучення інвестиційних проектів;

- поліпшення якісного складу поголів'я та підвищення його генетичного потенціалу.

Етапи реалізації та критерії виконання Програми у галузі

Виробництво основних видів тваринницької продукції в 2011 році стабілізується на рівні м'яса - 46 тис. тонн, яєць - 573 млн. штук, молока - 370 тис. тонн.

В 2012-2014 роках прогнозується поступове зростання обсягів виробництва продукції тваринництва в середньому на 0,5-4%% в рік за рахунок збільшення чисельності поголів'я худоби і птиці та підвищення їх продуктивності.

Таких результатів вдасться досягти за рахунок:

• зростання питомої ваги обсягів виробництва продукції тваринництва у суспільному секторі (за рахунок інтенсивного розвитку великотоварних господарств) та поступового скорочення їх у приватному секторі у межах до 5 % на рік;
  
• сприяння розвитку великотоварного виробництва;
  
• впровадження ефективних методів регулювання ринку сільськогосподарської продукції;
  
• надання фінансової підтримки розвитку галузі тваринництва за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно до затверджених Програм.
  

Перелік тваринницьких об’єктів, які планується побудувати, реконструювати та комплектувати поголів’ям великої рогатої худоби додається.

Формування конкурентного середовища на регіональних ринках

З метою підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств передбачається:

- зміна підходів до організації ведення сільськогосподарського виробництва - від екстенсивної системи до інтенсивної, коли завдяки підвищенню продуктивності землі та худоби досягається збільшення обсягів валового виробництва;

- оновлення машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств;

- сприяння подальшому розвитку переробної промисловості сільськогосподарської продукції;

- визначення та поступове освоєння ринку збуту сільськогосподарської продукції як в області, так і за її межами.

Розвиток ринкової інфраструктури

З метою розвитку аграрного ринку передбачається:

- сприяння запровадженню системи форвардної торгівлі як засобу самофінансування товаровиробника з використанням оптимальної системи гарантованого виконання зобов’язань за відповідними контрактами;

- будівництво оптових сільськогосподарських ринків, овоче-, картопле- та плодосховищ, холодильників для зберігання плодоовочевої продукції та винограду за участю великотоварних підприємств та одноосібників;

- сприяння реалізації проектів створення сільськогосподарськими товаровиробниками мережі кооперативних елеваторів;

- вжиття заходів щодо надання сільгоспвиробникам безперешкодного доступу до реалізації власної продукції на ринках, що належать Облспоживспілці;

- сприяння процесам кооперації, особливо за участю дрібних сільськогосподарських товаровиробників та одноосібників;

- ознайомлення сільськогосподарських товаровиробників з перевагами кооперативних та інших видів реалізації сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки.


У додатку 6 наведено перелік першочергових заходів щодо розвитку галузі «сільського господарства» Миколаївської області на 2011-2014 роки.