Робоча навчальна програма з дисципліни " Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення комп’ютерно-інтегрованих систем " (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"

Вид материалаДокументы

Содержание


1.2. Задачі вивчення навчальної дисципліни
1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця
1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.
1.5 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів.
1.6 Міждисциплінарні зв'язки навчальної дисципліни “Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення комп`ютерно-інтегрованих
2.1. Тематичний план навчальної дисципліни.
Обсяг навчальних занять
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
Обсяг навчальних занять (годин)
Модуль №1 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
Обсяг навчальних занять
Модуль №1 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення
Модуль №2 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення
2.2.3. Індивідуальна робота
2.2.4 Самостійна робота студента і контрольні заходи
Номер модуля
Підготовка до модульної контрольної роботи №1
Підготовка до модульної контрольної роботи №2
2.2.4.1 Зміст домашнього завдання
...
Полное содержание
Подобный материал:

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих комплексів


ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з навчальної роботи

_________________М.С. Кулик
” “________________2005 р.

Індекс Р01-8.092502 - 16





РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з дисципліни “ Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення комп’ютерно-інтегрованих систем ”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”

Спеціальність 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і

виробництва”


Курс 5 Семестр 9

Диф. залік  9 семестр

Лекції  години

Лабораторні заняття  години

Самостійна робота  години

Індивідуальна робота  годин

Всього  години

Домашнє завдання  семестр (1)


Київ – 2005

Робоча навчальна програма дисципліни “Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення комп`ютерно-інтегрованих систем” складена на основі робочого навчального плану № РСМ-3-502/01 напряму 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми цієї дисципліни індекс H-3-8.092502-16, затвердженої 27.05.2002 р., „Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та „Тимчасового положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склали


доцент, кандидат технічних наук В.О. Рогожин

доцент, кандидат технічних наук М.П. Мухіна


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні випускової кафедри комп’ютерно-інтегрованих комплексів, протокол №__ від „__” __________ 2005 р.


Завідувач кафедри КІК В. Синєглазов


Робоча навчальна програма обговорена та ухвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління, протокол №___ від „__” _________ 2005 р.


Голова НМРК Ю. Безкоровайний


“Згоден”

Декан факультету систем управління

________________Кривоносенко О.П.

“___”_________2005 р.


Зміст


Вступ...............................................................................................................4
  1. Пояснювальна записка..........................................................................4
    1. Мета викладання навчальної дисципліни..............................................4
    2. Задачі вивчення навчальної дисципліни................................................4
    3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця........................................................................................................4
    4. Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни.............4
    5. Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальних модулів..................5
    6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни...............................6
  2. Зміст навчальної дисципліни................................................................7
    1. Тематичний план навчальної дисципліни..............................................7
    2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ......8
      1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг...................................................8
      2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг...........................................10
      3. Індивідуальні заняття...........................................................................10
      4. Самостійна робота студента і контрольні заходи.............................11

2.2.3.1 Зміст домашнього завдання...............................................................11
  1. Навчально-методичні матеріали з дисципліни.................................12
    1. Основна та додаткова література........................................................12
    2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до технічних засобів навчання....................13
  1. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь...........................................................................................................13

4.1 Основні терміни, поняття, означення......................................................13

4.2 Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь...15


Вступ

Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаних студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах на оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

  1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Основною метою вивчення дисципліни є оволодіння принципів побудови, алгоритмічного та програмного забезпечення комп`ютерно-інтегрованих систем (КІС), пілотажно-навігаційного обладнання (ПНО) повітряних суден (ПС), а також інформаційного забезпечення цих систем.

1.2. Задачі вивчення навчальної дисципліни

Головна задача дисципліни – досягнення рівня знань, достатнього для успішного використання в розробці, дослідженні, сертифікації та експлуатації КІС.

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Навчальна дисципліна відноситься до головних професійно орієнтованих дисциплін і використовує знання з загальнотеоретичних та інженерних дисциплін. У свою чергу ця навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення деяких спеціальних дисциплін за фахом.

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
  • принцип побудови КІС ПНО;
  • задачі, що вирішуються КІС ПНО;
  • принципи побудови, основні характеристики та математичні моделі елементів та підсистем, що входять до складу КІС ПНО;
  • принципи побудови комплексних систем відображення інформації в КІС;
  • питання оцінки основних властивостей елементів та підсистем, що входять до складу КІС, а також оцінки інтегральних характеристик КІС ПНО.



У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:
  • проводити перевірки та регулювання систем, що входять до складу КІС;
  • аналізувати причини виникнення відмов та несправностей КІС і давати обґрунтовані рекомендації по їх попередженню.



1.5 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів.

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.


1.5.1. В результаті засвоєння матеріалу навчального модуля М1 „Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення автономних КІС” студент повинен

знати:
  • принцип побудови автономних КІС ПНО;
  • задачі, що вирішуються автономними КІС ПНО;
  • принципи побудови, основні характеристики та математичні моделі елементів та підсистем, що входять до складу автономних КІС ПНО;
  • принципи побудови комплексних систем відображення інформації в автономних КІС;
  • питання оцінки основних властивостей елементів та підсистем, що входять до складу автономних КІС, а також оцінки інтегральних характеристик автономних КІС ПНО;

вміти:
  • проводити перевірки та регулювання систем, що входять до складу автономних КІС;
  • аналізувати причини виникнення відмов та несправностей автономних КІС і давати обґрунтовані рекомендації по їх попередженню.


1.5.2 В результаті засвоєння матеріалу навчального модуля М2 „Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення неавтономних КІС” студент повинен:

знати:
  • принцип побудови неавтономних КІС ПНО;
  • задачі, що вирішуються неавтономними КІС ПНО;
  • принципи побудови, основні характеристики та математичні моделі елементів та підсистем, що входять до складу неавтономних КІС ПНО;
  • принципи побудови комплексних систем відображення інформації в неавтономних КІС;
  • питання оцінки основних властивостей елементів та підсистем, що входять до складу неавтономних КІС, а також оцінки інтегральних характеристик неавтономних КІС ПНО;

вміти:
  • проводити перевірки та регулювання систем, що входять до складу неавтономних КІС;
  • аналізувати причини виникнення відмов та несправностей неавтономних КІС і давати обґрунтовані рекомендації по їх попередженню.


1.6 Міждисциплінарні зв'язки навчальної дисципліни “Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення комп`ютерно-інтегрованих систем”

Навчальна дисципліна “Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення комп`ютерно-інтегрованих систем” відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Вивчення дисципліни потребує наявність у студентів основних знань з загальнотеоретичних та загально-інженерних дисциплін таких як (рис. 1):
  • "Вища математика";
  • "Теорія автоматичного керування";
  • „Підсистеми та елементи інформаційно-вимірювальних комплексів”;
  • "Технічні засоби автоматизації";
  • “Основи автоматизованого керування рухом”.

У свою чергу, навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення спеціальних дисциплін за фахом таких як "Пілотажно-навігаційні комплекси повітряних суден”, „Системи активного управління ПС”.





Рис.1

  1. Зміст навчальної дисципліни.

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни.

Таблиця 1



п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього

Лекції

Лабора-торні

СРС

ІР

1

2

3

4

5

6

7

Модуль №1 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення автономних КІС”

1.1

Загальна структура КІС ПНО.

4

2

-

2



1.2

Системи повітряних сигналів (СПС) Інформаційні комплекси висотно-швидкісних параметрів (ІКВШП)

8

4

-

4



1.3

Системи курсовертикалі. Курсові системи

18

4

4

10



1.4

Фізичні та теоретичні основи інерціальної навігації

9

2

-

3

4

1.5

Початкова виставка ІНС. Функціонування ІНС в польоті

16

2

5

9



1.6

Безплатформенні ІНС (БІНС)

6

2

-

2

2

1.7

Домашнє завдання

8

-

-

8



1.8

Модульна контрольна робота №1

4

2

-

2

-

Усього за модулем №1

73

18

9

40

6

Модуль №2 “ Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення неавтономних КІС”

2.1

Астрономічні та астро-інерціальні засоби навігації

6

2

-

4



2.2

Радіотехнічні системи ближньої навігації та посадки (РСБН)

6

2

-

4



2.3

Радіотехнічні системи дальньої навігації (РСДН). Супутникові системи навігації (ССН). Автоматичні радіокомпаси(АРК)

22

4

4

10

4

2.4

Радіовисотоміри (РВ). Доплеровські вимірювачі швидкості та кута зносу (ДВШЗ). Радіолокаційні пристрої, що входять до складу ПНК

6

2

-

4



2.5

Системи відображення інформації (СВІ)

14

2

4

8



2.6

Особливості експлуатації КІС

4

2

-

2



2.7

Модульна контрольна робота №2

4

2

-

2



Усього за модулем №2

62

16

8

34

4

Усього за навчальною дисципліною

135

34

17

74

10


2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять


2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 2

п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять (годин)

Лекції

СРС

1

2

3

4

Модуль №1 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення

автономних КІС”

1.1

Короткий історичний нарис розвитку КІС ПНО ПС. Роль КІС ПНО в розв’язанні основних задач, які стоять перед ПС. Забезпечення безпеки, регулярності польоту, економії палива.

2

2

1.2

Задачі СПС. Принципи побудови СПС. Аналогові та цифрові СПС. Структурна схема СПС. Переваги СПС. Алгоритм роботи каналу обчислення барометричної висоти польоту до висоти 11км і більше. Вимірювання вертикальної швидкості польоту за допомогою СПС. Алгоритми роботи каналів обчислювання індикаторної та істинної повітряних швидкостей та числа М.

2

2

1.3

Принципи побудови ІКВШП. Завдання, що вони вирішують. Склад ІКВШП. Принципи формування в ІКВШП сигналів наближення землі та зіткнення. Роль СПС та ІКВШП у підвищенні безпеки польоту.

2

2

1.4

Принципи побудови курсових систем. Силова гіростабілізація. Трьохвісний гіростабілізатор. Системи курсовертикалі.

2

2

1.5

Інерціальні курсовертикалі. Похибки та особливості технічного обслуговування. Режими виставки та стабілізації. Перетворювач координат.

2

2

1.6

Задачі інерціальних навігаційних систем (ІНС). Принципи побудови та класифікація ІНС. Структурна схема платформенної ІНС. Умови стійкості ІНС до зовнішніх впливів. Період Шулера. Демпфірування ІНС.

2

3

1.7

Горизонтування та гірокомпасування ІНС. Методи пришвидшеної підготовці ІНС до польоту. Алгоритми функціонування ІНС в режимі обчислювання швидкості польоту та пройденого шляху

2

2

1.8

Особливості побудови БІНС. Алгоритмічне забезпечення БІНС. Похибки БІНС та методи їх зміщення

2

2

1.9

Модульна контрольна робота №1

2

2

Усього за модулем №1

18

19

Модуль №2 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення

неавтономних КІС”

2.1

Задачі астро-інерціальних навігаційних систем (АІНС). Астрономічні системи координат *. Основні теореми сферичної геометрії *. Алгоритми обчислювання істинного курсу та координат місцезнаходження ПС. Принципи побудови АІНС. Структурна схема АІНС. Похибки АІНС та методи їх зміщення

2

4

2.2

Задачі РСБН. Принципи побудови та дії РСБН. Основні технічні характеристики. Наземна та бортова апаратура РСБН*. Пілотування ПС за допомогою РСБН. Алгоритми роботи РСБН в режимах навігації та посадки. Введення програми польоту у РСБН *.

2

4

2.3

Задачі РСДН. Принципи побудови та дії РСДН. Основні технічні характеристики. Наземна та бортова апаратура РСДН. РСДН - як коректор координат ПС. Підготовка РСДН до польоту. Задачі АРК. Принципи побудови та дії АРК. Технічні характеристики АРК *. Розв’язання навігаційних завдань за допомогою АРК.

2

2

2.4

Принципи побудови та типи супутникових систем навігації. Основні технічні характеристики. Наземна та бортова апаратура супутникових систем навігації. Алгоритми розв’язання навігаційних задач за допомогою супутникових систем.

2

2

2.5

Призначення, основні технічні характеристики, принципи побудови та дії радіовисотомірів. Призначення, основні технічні характеристики, принципи побудови та дії ДВШЗ. ДВШЗ як коректор інерціальних систем навігації. Метеонавігаційний радіолокатор *. Призначення, основні технічні характеристики, принцип побудови та дії. Літаковий відповідач *. Призначення, основні технічні характеристики, принципи побудови та дії, зв’язок з КІС ПНО *.

2

4

2.6

Ергономічні принципи побудови СВІ. Системи електронного відображення пілотажно-навігаційних параметрів, автономної сигналізації, комплексна інформаційна система сигналізації, мовний інформатор та електромеханічні прилади *. Призначення, принцип побудови та дії авіаційних планшетів, індикаторів навігаційного стану (КІНС) та комплексних пілотажних індикаторів .

2

2

2.7

Особливості підготовки елементів та підсистем, що входять до складу КІС ПНО, до польоту. Заходи безпеки при обслуговуванні КІС. Метрологічні вимоги до контрольно- перевірочної апаратури КІС.

2

2

2.8

Модульна контрольна робота №2

2

2

Усього за модулем №2

16

22

Усього

34

41


2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 3


п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять

Лабор. заняття

СРС

1

2

3

4

Модуль №1 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення

автономних КІС”

1.1

Дослідження характеристик ІКВ (СКВ). Вивчення принципу дії та особливостей функціонування системи. Визначення основних пілотажно-навігаційних параметрів.

4

6

1.2

Дослідження характеристик інерціальної системи навігації-І-21. Вивчення принципу роботи, особливостей конструкції та експлуатації інерціальної системи І-21.

Дослідження характеристик інерціальної системи навігації-І-11. Вивчення принципу роботи, особливостей конструкції та експлуатації інерціальної системи І-11.

5

7

Усього за модулем №1

9

13

Модуль №2 “Алгоритмічне, програмне та інформаційне забезпечення

неавтономних КІС”

2.1

Дослідження супутникової навігаційної системи GPS Gl-50. Вивчення принципу дії та особливостей функціонування системи. Визначення основних навігаційних параметрів.

4

6

2.2

Дослідження індикатору навігаційної обстановки ІНО. Вивчення принципу роботи та особливостей конструкції індикатору навігаційної обстановки ІНО. Визначення характеристик ІНО.

4

6

Усього за модулем №2

8

12

Усього

17

25

2.2.3. Індивідуальна робота

За навчальним планом на індивідуальну роботу приділяється 10 годин. Основні види її проведення – співбесіди та навчальні заняття за напрямками:
  • основні системи координат, що використовуються при інерціальній навігації – 4 год;
  • сучасні типи інерціальних навігаційних систем, зокрема безплатформенних – 2 год;
  • принципи побудови диференціальних супутникових навігаційних систем – 4 год.

2.2.4 Самостійна робота студента і контрольні заходи

Таблиця 4


Номер модуля

Номер тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг, год.

Форма контролю

Номер тижня, коли проводиться контроль

М1

1

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.1

2

ПК

1

2

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.2

2

ПК

2

2

Підготовка до виконання лабораторної роботи №1.1

3

ЛК

2

3

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.3

2

ПК

3

4

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.4

2

ПК

4

4

Підготовка до захисту лабораторної роботи №1.1

3

ЛК

4

5

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.5

2

ПК

5

6

Підготовка до виконання лабораторної роботи №1.2

3

ЛК

6

6

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.6

3

ПК

6

7

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.7

2

ПК

7

7

Підготовка ДЗ

8

ДЗ

7

8

Підготовка до захисту лабораторної роботи №1.2

4

ЛК

8

8

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.8

2

ПК

8

9

Підготовка до модульної контрольної роботи №1

2

МК1

9

Всього

40

М2

10

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.1

4

ПК

10

10

Підготовка до виконання лабораторної роботи №2.1

3

ЛК

10

11

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.2

4

ПК

11

12

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.3

2

ПК

12

12

Підготовка до захисту лабораторної роботи №2.1

3

ЛК

12

13

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.4

2

ПК

13

14

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.5

4

ПК

14

14

Підготовка до виконання лабораторної роботи №2.2

3

ЛК

14

15

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.6

2

ПК

15

16

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.7

2

ПК

16

16

Підготовка до захисту лабораторної роботи №2.2

3

ЛК

16

17

Підготовка до модульної контрольної роботи №2

2

МК2

17

Всього

34

Разом по дисципліні

74


2.2.4.1 Зміст домашнього завдання

Домашнє завдання має за мету навчити студента аналізувати структурні схеми ІНС, динаміку їх похибок, розрахувати похибки ІНС в залежності від їх структури, проводить порівнювальний аналіз різних схем ІНС.

Домашнє завдання включає:
  • складення рівнянь похибок ІНС;
  • рішення цих рівнянь;
  • розрахунок похибок ІНС;
  • порівнюваний аналіз різних схем ІНС.

Для виконання домашнього завдання відводиться 8 годин самостійної роботи. Виконана робота захищається у викладача.


3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни


3.1 Основна і додаткова література


Основна література
  1. Красовский А.А., Лебедев А.В., Неветруев В.В. “Теоретические основы пилотажно-навигационных комплексов”. Изд-во ВВИА им. проф. Н.Е. Жуковского, 1982.
  2. Рогожин В.А., Черных Ю.А. “Пилотажно-навигационные комплексы”. Изд-во КВВАИУ,1990.
  3. Воробьев В.Г. и др. “Основные принципы построения базового комплекса стандартного цифрового пилотажно-навигационного оборудования”. М.:МИИГА, 1989.
  4. Кочетков Ю.А. и др. “Вычислительные машины комплексов авиационного оборудования”. Изд-во им. проф. Н.Е. Жуковского, 1985.
  5. Бимбас В.А., Блохин Л.Н. “Основы инерциальной навигации.” Учебное пособие. Киев, КИИГА, 1990.
  6. В.О.Рогожин, В.М. Синєглазов, М.К. Філяшкін «Пілотажно-навігаційні комплекси повітряних суден»: Підручник. – К. Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 316 с.


Додаткова література
  1. Сменковский Е.Г. Автоматизация неустановившихся режимов полета самолетов. М., Машиностроение 1980. - 144 с.
  2. Унгурян С.Г., Лупандин М.В. Расчет системы автоматического управления самолета. К., КИИГА. 1971.-134с.
  3. Лабораторные работы 1-7. Автоматизированные бортовые системы управления пилотажно-навигационные комплексы воздушных суден К., КИИГА. 1995. - 175 с.
  4. Лабораторные работы 8-12, Автоматические системы управления воздушных суден К.,КИИГА 1994.-15ІС.
  5. Красовский Системы автоматического управления полетом и их аналитическое конструирование. М., Наука. 1973. - 558 с.
  6. Александров А.Д., Андреев В.П., Кейн В.М. и др. Системы цифрового управления самолетом. М., Машиностроение. 1983. - 223 с.
  7. Буриченко Л.А. «Охрана труда ГА», М.: Транспорт, 1978.
  8. ГОСТ 12.1.009-76 «Электробезопасность. Термины и определения»



    1. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до технічних засобів навчання.





п/п


Назва посібника

Номери лекцій, в яких використовується посібник

1

Слайди: структура КІС ПНО та взаємозв’язок їх елементів

1

2

Плакати з структурними схемами пристроїв, що входять до складу КІС.

1-12

3

Макети діючих пристроїв, що входять до складу КІС.

2-4

4

Плакати: структурні схеми ІНС, СПС, астро- та астро-інерціальних засобів навігації.

2, 4, 6

5

Плакати: структурні схеми курсових систем, радіотехнічних та радіолокаційних навігаційних систем.

3, 8, 9, 10



4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1. Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль - це логічно завершена,, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) - це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплома фахівця.


4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1 Оцінювання поточних, контрольних та семестрових видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.2.

4.2.3 Заохочувальні бали розподіляються наступним чином: за стовідсоткове відвідування – 1 бал, за наявність конспекту – 1 бал, за здачу термінів по дисципліні – 1 бал (для англомовного проекту).

Додаткові бали, що дозволять студенту підвищити поточну модульну оцінку, можуть бути одержані за підготовку реферату, участь у студентських олімпіадах чи конференціях, виконання індивідуальних додаткових завдань. Але максимальна сума додаткових балів не повинна перевищувати 10 балів.


Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

Виконання та захист лабораторної роботи

Виконання та захист домашнього завдання

Виконання модульної

контрольної роботи

7

11-12

6

Відмінно

5-6

9-10

5

Добре

4

7-8

3-4

Задовільно

менше 4

менше 7

менше 3

Незадовільно


Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента


Модуль №1

Модуль №2

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Поточний контроль лекційний занять (тестування)

2  8 = 16

Поточний контроль лекційний занять (тестування)

2  7 = 14




Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

7

Виконання та захист лабораторної роботи №2.1

7

Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

7

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

7

Виконання та захист домашнього завдання

12

Заохочувальні заходи

3

Заохочувальні заходи

3

Виконання модульної контрольної роботи №1

6

Виконання модульної контрольної роботи №2

6

Усього за модулем №1

51

Усього за модулем №2

37

Семестровий диференційований залік

12

Усього за семестр

100



4.2.4 Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.5 Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.6 Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи у вигляді тестування тривалістю до двох академічних годин.

4.2.7 Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3


Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною шкалою

46-51

33-37

Відмінно

38-45

28-32

Добре

30-37

22-27

Задовільно

менше 30

менше 22

Незадовільно

4.2.8 Модуль зараховується студенту, якщо він отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову модульну рейтингову (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою, яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.9 У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.10 У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.11 При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, зменшується на один бал.

4.2.12 Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.13 Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

4.2.14 Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до семестрового контролю з дисципліни, який здійснюється в формі семестрового диференційованого заліку.

4.2.15 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, які виконав всі попередні види навчальної роботи, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів не менше “задовільно” за національною шкалою з дисципліни, за якою передбачений диференційований залік, визначається як сума підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та мінімально можливої за шкалою табл. 4.5 екзаменаційної оцінки в балах, яка відповідає рівню підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки за національною шкалою (для “відмінно” – 11 балів, “добре” – 9 балів, “задовільно” – 7 балів).

Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність екзаменаційної

модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінкам за національною шкалою за національною шкалою

Оцінка

В балах

Оцінка

за національною шкалою




Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно


4.2.16 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості встановленої форми, за національною шкалою та шкалою ECTS – до залікової книжки студента (наприклад, “відмінно/А") (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно


FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)

4.2.17 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та мінімальної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

Наприклад, якщо студент має підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку 71 бал, що відповідає оцінці “Добре” за національною шкалою, то до 71 бала викладач повинен додати 9 балів. Тоді підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента буде дорівнювати 80 балам, що відповідає оцінці “Добре” за національною шкалою та оцінці “С” за шкалою ECTS (табл. 4.6).

4.2.18 Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.19 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.20 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.