Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л
Вид материала | Документы |
СодержаниеОмельянець М.І., Гунько Н.В., Дубова Н.Ф., Омельянець С.М.,Савченко А.Б. |
- В. О. Сердюк основи анатомії та фізіології тварин, 1509.76kb.
- М. И. Кузнецова букварь: методический комментарий к урок, 6117.76kb.
- В. А. Федосеев Публикуется по изданию: Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев, 1752.72kb.
- Госдума РФ мониторинг сми 2 августа 2007, 1558kb.
- Кузнецова Наталья Вячеславовна учебно-методический комплекс, 371.04kb.
- Кузнецова Нина Владимировна методические рекомендации, 625.25kb.
- Коньков Николай Леонидович, Останина Людмила Васильевна. 2008 @ тгпи им. Д. И. Менделеева,, 389.81kb.
- С. П. Пуденко Актуализация наследия и идей П. Г. Кузнецова в 2000-е годы, 129.95kb.
- Алексей Николаевич Арбузов Иркутская история, 1933.82kb.
- Всероссийский заочный финансово-экономический институт Кафедра права, 189.78kb.
МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗИРОВАННОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ МОНІТОРИНГУ МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ В СИСТЕМІ ЕКОЛОГО-ГІГІЕНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Омельянець М.І., Гунько Н.В., Дубова Н.Ф., Омельянець С.М.,Савченко А.Б.
Науковий центр радіаційної медицини, Україна, Київ
Згідно зі статтею 3 Конституції України, життя та здоров’я людини, її безпека є найвищими соціальними цінностями, за збереження яких держава відповідає перед нею. Однак, сучасний період розвитку суспільства характеризується все більш зростаючими суперечностями між людиною та навколишнім природним середовищем. Яскравим прикладом такого протиріччя є техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Уже понад п’ятнадцять років в Україні продовжуються роботи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЧК). Значний обсяг медико-демографічних та епідеміологічних досліджень в країні виконано завдяки Автоматизованій системі управління базами даних моніторингу медико-демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи (АСУ БД ДЕМОСМОНIТОР), яка створена і функціонує у НЦРМ АМН України [Омельянець М.І. і співавт., 1992-2001, Інформаційний лист, 1998].
АСУ БД ДЕМОСМОНIТОР є складовою частиною організаційно-технічної системи “МНС-Інформ”. Призначена для комп’ютерного забезпечення робіт, які здійснюють Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), МОЗ України, обласні та районні адміністрації щодо ліквідації наслідків ЧК. Супровід і підтримку функціонування АСУ забезпечує НЦРМ (лабораторія медичної демографії).
Основною метою створення АСУ БД ДЕМОСМОНIТОР є інформаційно-аналітичне забезпечення моніторингу медико-демографічної ситуації на територіях України, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок ЧК, та у групах постраждалих осіб.
Система АСУ БД ДЕМОСМОНIТОР забезпечує виконання таких робіт:
- створення, супровід і оновлення банку даних медико-демографічних показників, а також показників деяких факторів, що впливають на медико-демографічну ситуацію (рівень радіаційного забруднення, дози опромінення населення);
- реалізація стандартних і довільних запитів до банку даних;
- статистичний аналіз показників і табличне відображення його результатів;
- формування стандартних звітів за результатами запитів.
Як інструментальний засіб для розробки програмного забезпечення використано систему управління базами даних (СУБД) Microsoft Access 7.0, 8.0. Ці СУБД можуть бути реалізовані користувачами з різним комп’ютерним оснащенням. Вони забезпечують швидкий доступ і обробку великих масивів даних. СУБД MS Access функціонують у середовищах WINDOWS 95/98. Робота із системою може забезпечуватися фахівцями, які володіють навичками роботи на ПЕОМ. Для користувачів розроблено "Керівництво користувача".
В АСУ спостереженнями охоплені:
- території України, які відповідно до чинного національного законодавства віднесено до забруднених радіоактивними викидами внаслідок ЧК (12 областей та їх 73 райони, міста обласного підпорядкування);
- контрольна (радіоактивно не забруднена) територія (Полтавська область та її Лохвицький район);
- м. Київ, територія якого знаходиться поблизу радіоактивно забруднених місцевостей;
- територія України в цілому.
Одиницею спостереження є адміністративна територія (держава, область, район, місто обласного підпорядкування). В межах територій дані подано з розподілом за групами населення (усе населення, міське населення, сільське населення), статтю (обидві статі, чоловіки, жінки) та віком (19 вікових груп за п’ятирічними інтервалами).
Період спостережень - понад 20 років, розпочинаючи з 1979 р. (із часу останнього Перепису населення перед аварією на ЧАЕС), або з 1981 року (за 5 років до аварії). Вихідні дані користувач отримує за бажанням та метою дослідження (1 рік, 5 років, до- та після аварійні періоди, міжпереписні періоди населення і т. п.).
Нині в Україні АСУ є джерелом значного обсягу медико-демографічної інформації для постійного інформування фахівців із медичної екології, епідеміологічних досліджень та оцінки медичних наслідків катастрофи на популяційному рівні. У структурі моніторингу є 12 блоків із багатьма БД. Основними є:
1) БД DOSOBL - дані щодо доз загального опромінення населення (усереднені за районами), колективних доз опромінення (за областями) та опромінення щитовидної залози (усереднені за районами). Джерело даних: дані відділу дозиметрії НЦРМ та публікації. БД наповнена даними по частині територій;
2) БД IZOTOP – дані щодо щільностей забруднення грунтів радіоізотопами цезію й стронцію (усереднені за районами). Джерело даних: дані відділу дозиметрії НЦРМ та публікації. БД наповнена даними по частині територій;
3) БД DEMOS – основні наслідки природного руху населення. Джерело даних – державна статистична звітність за формою А-1 Держкомстату України;
4) БД POPUL_S – середньорічна чисельність населення та його розподіл за статтю та віком. Джерело даних – статистичні збірники Держкомстату України “Склад населення України за статтю та віком на 1 січня … року”. Середньорічні значення визначаються як середні із суми чисельності населення та його складу за два суміжних роки за станом на 1 січня відповідних років;
5) БД MORTCLA – дані щодо розподілу померлих за причинами смерті, статтю та віком. Джерело даних – державна статистична звітність за формою С-8 Держкомстату України;
6) БД SABOL – дані щодо захворюваності населення. Розподілені за віком – захворюваність дітей у віці 0-14 років та дорослих і підлітків. Джерело даних – статистичні дані МОЗ України.
Окремо є бази даних із соціально-економічними показниками в країні за 1985-2000 рр.
Система є відкритою і може поповнюватися шляхом створення нових баз наних. АСУ система відповідає сучасним статистично-інформаційним потребам для проведення медико-демографічних, епідеміологічних та еколого-гігієнічних досліджень. Використання різноманітних даних дає можливості для суцільних та вибіркових досліджень. Статистичний аналіз показників виконується в залежності від цілей та завдань, які визначає користувач (t-статистика, кореляційний і регресійний аналізи, розрахунки абсолютного та відносного ризиків тощо). Можливо використання пакетів прикладних програм EPI-INFO та STATGRAPHICS.
Діюча АСУ створює умови для автоматизац ії управлінської та дослідницької діяльності управлінців, лікарів, демографів, екологів, спрямованої на спостереження за станом і динамікою медико-демографічних процесів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок ЧК, та допомоги у прийнятті управлінських рішень. Органам та установам радіоактивно забруднених територій АСУ надається безкоштовно.
АСУ БД ДЕМОСМОНIТОР стане у нагоді працівникам охорони здоров’я, міністерств, відомств, органів територіального управління, організацій і фахівців, які займаються проблемами медичної екології взагалі, та медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема, і зацікавлені у всебічній та об’єктивній інформації.
Нині моніторингом в АСУ охоплено 14 адміністративних територій (областей та міст республіканського підпорядкування). В системі еколого-гігієнічної безпеки АСУ може бути використана шляхом:
1) доповнення існуючих баз даних різними новими чинниками. З урахуванням наявних даних з медико-демографічних показників з’явиться можливість без значних додаткових витрат оцінювати еколого--гігієнічний стан на більш ніж на половині території країни;
2) доповнення існуючих даних по всіх регіонах, що дасть можливість охопити моніторингом всю країну. Вартість її запровадження скоротиться більш ніж вдвічі.
Супровід та підтримку функціонування такої АСУ міг би взяти на себе Інститут гігієни і медичної екології АМНУ.
Анотація
В останні роки для визначення екологічної (радіаційної) безпеки Чорнобильської катастрофи для здоров’я людей використовується створена в НЦРМ Автоматизована система управління базами даних медико-демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи (АСУ БД ДЕМОСМОНІТОР). Нею забезпечується накопичення, зберігання, отримання вихідних даних та статистичний їх аналіз по медико-демографічним показникам та захворюваності населення по регіонах, які складають більше половини території країни. Шляхом створення нових баз даних по чинникам дії та введення медико-демографічних показників по інших територіях вона може бути використана в системі еколого-гігієнічної безпеки в країні.
Summary
Into last years for determination of ecological (radiation) safety of the Chornobyl catastrophe for health of peoples uses Automated control system of data bases of monitoring of medical and demographic consequences of Chornobyl catastrophe (ACS DB DEMOSMONITOR) created into Research Centre for Radiation Medicine. By it provides accumulation, keeping, being of outgoing data and accorded statistic their analysis on medico-demography indexes and morbidity of population on regions, which compose more half of the territory of country. By dint of creation of new data bases on action factors and introduction of medico-demographic indices on other territories it in system of ecologo-hygienic safety in the country can be gone.