Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л
| Вид материала | Документы |
- В. О. Сердюк основи анатомії та фізіології тварин, 1509.76kb.
- М. И. Кузнецова букварь: методический комментарий к урок, 6117.76kb.
- В. А. Федосеев Публикуется по изданию: Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев, 1752.72kb.
- Госдума РФ мониторинг сми 2 августа 2007, 1558kb.
- Кузнецова Наталья Вячеславовна учебно-методический комплекс, 371.04kb.
- Кузнецова Нина Владимировна методические рекомендации, 625.25kb.
- Коньков Николай Леонидович, Останина Людмила Васильевна. 2008 @ тгпи им. Д. И. Менделеева,, 389.81kb.
- С. П. Пуденко Актуализация наследия и идей П. Г. Кузнецова в 2000-е годы, 129.95kb.
- Алексей Николаевич Арбузов Иркутская история, 1933.82kb.
- Всероссийский заочный финансово-экономический институт Кафедра права, 189.78kb.
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ "В ПРОЦЕССЕ ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ ВРАЧЕЙ САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ.
Проф. Ермаченко А.Б., асе. Пономарева И.Б., доц. Ермаченко Т.П.
Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького
Большой объём научной информации вынуждает к поискам новых организационных форм учебной работы и применения аудио-визуальных приёмов при чтении лекций, проведении семинаров и практических занятий, которые бы обеспечили максимальное усвоение знаний курсантами. Программы циклов усовершенствования врачей-гигиенистов предусматривают не только повышение уровня теоретических знаний профильных специалистов, но и ознакомление их с передовыми формами и методами работы органов и учреждений здравоохранения, а также овладение практическими навыками своей профессии.
На кафедре гигиены ФПО Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького вышеуказанные задачи обучения решаются с помощью проведения занятий на базах санитарно-эпидемиологических станций, промышленных предприятий, коммунальных объектах, предприятиях пищевой промышленности, объектах общественного питания, дошкольных и учебных учреждениях. Обучение конкретно ориентировано на специфику деятельности врачей-гигиенистов, а также учитывает особенности работы в экстремальных ситуациях и в условиях стихийных природных бедствий.
В настоящее время все в большей степени уделяется внимание влиянию факторов окружающей и производственной среды на состояние здоровья работающих и населения страны. Система современного обучения помогает работникам здравоохранения действовать более профессионально, принимать самостоятельные решения в сложных ситуациях.
Организация совместных занятий при проведении циклов усовершенствования врачей - гигиенистов с разной степенью подготовленности дает значительное преимущество. Прежде всего, это помогает достигнуть лучшего понимания роли каждого специалиста, уровня его компетентности и потенциального вклада в общее дело, а также способствует преодолению многих коммуникационных барьеров. Посещение курсов и научно - практических конференций не по месту работы, а в специализированных институтах и медицинских университетах приводит к тому, что практические врачи могут изменить свое отношение к какой-то проблеме и осознать, что их стремление получить в свое распоряжение новейшие методы и формы работы, а также высокочувствительное оборудование и аппаратуру будет способствовать повышению эффективности и качества исследований факторов окружающей и производственной среды.
Проведение циклов усовершенствования врачей гигиенических специальностей на кафедре гигиены ФПО увязана с местными условиями работы и соответствующим уровнем подготовленности специалистов, включает в себя тематическое усовершенствование, научно-практические конференции и предаттестационные циклы. В системе последипломного обучения важной проблемой остаётся оценка его эффективности. Мы считаем целесообразным начинать определение исходного уровня знаний с компьютеризированного контроля, который проводится по конкретным специальностям. Предлагаемые компьютерные задания моделируют те или иные реальные ситуации, для решения которых необходимы знания и умения по основным и смежным гигиеническим специальностям. В дальнейшем каждая тема включает текущий контроль с использованием специальных программ, созданных сотрудниками кафедры. Важным этапом оценки усвоения материала является итоговый контроль знаний курсантов, который включает практические навыки и теоретические знания. В зависимости от квалификации специалиста подготовлены различные по степени сложности и кругу рассматриваемых проблем теоретические вопросы и тестовые задания.
Адаптированы компьютерные программы по статистической обработке результатов сани-тарно-гигиенических исследований, а также по моделированию и прогнозированию тех или иных ситуаций.
Summary
Realization of cycles of improvement of doctors of hygienic specialties on faculty of hygiene it is coordinated to local operating conditions and the appropriate level of readiness of experts, includes thematic improvement, scientific - practical conferences and preattestative cycles. The important problem in system the post-graduate training is the estimation of its efficiency.
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПИТАННЯХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗДОРОВ”Я НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
Савіна Р.В., Савицька О.І., Гладка С.О., Чабан Л.І., Савон Л.В.
Київ, Інститут гігієни та медичної екології імені О.М.Марзеєва
Серед найважливіших проблем сучасності, без сумніву, найбільш складною являється екологічна.
За останні роки значно ускладнилась демографічна ситуація, зформувалась чітка тенденція до погіршення здоров”я населення України, зокрема, новонароджених та дітей раннього віку.
Прогнозовані до 2010 р. зміни довкілля в ряді регіонів України посилять несприятливі тенденції у зміні здоров"я людей, що полягають у більш тяжкому перебігу захворювань, хронізації патології, збільшенні розповсюдженості ряду нозологічних форм та класів хвороб.
Дослідженнями вчених-гігієністів України доведено стабільне забруднення довкілля (атмосферного повітря, води водоймищ, грунту) комплексом шкідливих чинників хімічної, фізичної, біогенної природи.
Винятковою особливістю екологчного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, екологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.
Результатом негативного впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на організм людини, особливо на тлі соціально-економічних зрушень в суспільстві, є погіршення здоров"я нації.
Для вирішення усіх згаданих нових та старих проблем необхідне створення єдиної програми досліджень законів функціонування і структури екозалежної системи з метою всебічного комплексного вивчення закономірностей взаємодії організму з факторами довкілля, вдосконалення наукових основ регламентування цих факторів та розробки гігієнічних рекомендацій по оздоровленню оточуючого середовища.
Складність та багатоаспектність проблем гігієни навколишнього середовища, залежність їх від суміжних медичних та біологічних дисциплін призводить до того, що проведення повноцінних наукових досліджень по виявленню закономірностей взаємодії організму з факторами оточуючого середовища на сучасному етапі звичайними, традиційними методами стає неможливим. Воно потребує застосування програмно-цільового підходу до проблеми, концентрації наукових зусиль на найбільш важливих та перспективних напрямках наукових досліджень, комплексування та координації наукових розробок, забезпечення безперервності та послідовності виконання наукової тематики, а також використання нових інформаційних технологій.
Саме тому фахівцями Інституту гігієни та медичної екології АМН України відповідно до Конституції України і Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та Постанови Верховної Ради України № 188/ 98-ВР "Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" зформовано наукову програму “Охорона навколишнього середовища та здоров”я населення на 2000-2010 рр.”.
Мета програми – запропонувати комплекс заходів, спрямованих на покращання екологічної ситуації в Україні та запобігання дії на здоров”я людини шкідливих чинників навколишнього середовища.
Основою, а також першим етапом реалізації цієї програми можна вважати весь досвід наукової діяльності гігієнічних установ України. Спільність цільових установок та комплексне вирішення окремих завдань дозволили виділити 3 найважливіші наукові напрямки:
- оцінка стану навколишнього середовища і контроль його якості;
- розробка наукових основ оцінки впливу оточуючого середовища на здоров”я населення України;
- науковий прогноз та розробка оздоровчих заходів, спрямованих на покращання якості довкілля і стану здоров”я людей.
План дій в рамках програми передбачає виконання науково - дослідних робіт, спрямованих на вирішення питань охорони довкілля та захисту народу України від шкідливої дії забруднювачів.
Серед нових проблем, що потребують вирішення, слід назвати розробку ефективних ситем управління для науково-дослідних організацій, діяльність яких повинна все більше спиратися на використання інформаційних технологій. З цією метою в головній по проблемі науковій установі – ІГМЕ був створений і зараз функціонує спеціалізований підрозділ, що займається задачами інформатизації як самого інституту, так і питаннями застосування науково-дослідних, науково-практичних та методологічних інновацій, спрямованих на впровадження нових комп” юторних технологій в структурах санепіднагляду, а також системі охорони здоров”я в цілому. Завдяки цьому в 1995 році була зпроектована і введена в дію локальна мережа інституту, розрахована на 100 робочих місць.
Створення та підтримка баз даних з основних напрямків реалізації запропонованої програми дозволяє оперативно вирішувати завдання координації наукових досліджень, визначати шляхи подальшого розвитку наукових пошуків дослідників. Завдяки існуванню локальної мережі в ІГМЕ координаційний центр програмимає змогу обробляти та накопичувати інформацію щодо виконаних робіт безпосередньо на сітьових дисках.
В результаті об”єднання локальних мереж МОЗ України й Інституту гігієни та медичної екології в рамках єдиної корпоративної мережі став можливим цілодобовий доступ усіх користувачів головної установи до Інтернету і серверу МОЗ.
За умови подальшого виконання програми “Охорона навколишнього середовища та здоров”я населення на 2000-2010 рр.” наступним кроком стане створення єдиного інформаційного простору такої галузі профілактичної медицини, як гігієна навколишнього середовища, на основі поетапного переходу від локальних до інтегрованих інформаційних систем обробки медичних, статистичних, екологічних та економічних даних, і, в кінцевому рахунку, - до цілісного банку інформації з виконання програми різними науковими закладами країни.
Вказані заходи будуть сприяти визначенню характеру та специфіки шкідливих факторів довкілля на території країни, одержанню загальної оцінки захворюваності населення в окремих регіонах, визначенню тенденції і характеру змін у стані здоров”я населення при дії конкретних сполучень забруднювачів, розробці профілактичних та оздоровчих заходів з оцінкою їх ефективності. Для вирішення ряду нових проблем, безпосередньо пов”язаних зі складними екологічними умовами, необхідно закласти наукові основи біомоніторингу, створити карти та реєстри регіонів з урахуванням рівнів забруднення довкілля і стану здоров”я людей.
Програмою передбачається розробка доступних скринінгових методів дослідження, пріоритетною залишається також підготовка законодавчих та нормативних документів.
Науково-дослідні праці як по вивченню і регламентації факторів навколишнього середовища, так і по виявленню їх негативного впливу на стан здоров”я населення і генофонд країни, передбачається здійснювати спільно з рядом установ МОЗ України, АН та АМН України та ін. Зараз в центрі розпочато виконання ряду наукових розробок, які можуть бути продовжені при здійсненні програми, що пропонується.
Резюме
Результатом негативного впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на організм людини, особливо на тлі соціально-економічних зрушень в суспільстві, є погіршення здоров”я нації. Встановлено, що населення багатьох міст і сіл України підпадає під дію факторів навколишнього середовища в рівнях, що перевищують гранично допустимі величини.
Для вирішення цих проблем спеціалістами Українського наукового гігієнічного центру була розроблена наукова програма “Охорона навколишнього середовища та здоров”я населення”. Мета програми – створити комплекс заходів, спрямованих на покращення екологічної ситуації в Україні та запобігання дії на здоров”я людини шкідливих чинників навколишнього середовища. Планується також розробка законодавчих та нормативних документів, інформатизація гігієнічних досліджень
Summary
A deterioration of nation health against a background of social and economic changes in the society is a result of negative effect of hazardous environmental factors on population health. It was determined, that the population of many cities and villages were affected the environmental factors at levels, that exceeded the maximal allowable ones.
For the solution on those problems a scientific programme “Environmental Health Protection and Population Health” was elaborated by the specialists of the Ukrainian Scientific Centre of Hygiene. The goal of this programme is to create the complex of the measures for the improvement of the ecological situation in the Ukrain and prevention of the effect of hazardous factors on the population health. Elaboration of the legislative and standard documents and informatization of the hygienic investigations are also planning.