Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л

Вид материалаДокументы

Содержание


Экологические и гигиенические аспекты утилизации лекарственных препаратов
Украина, г. Киев, Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н.Марзеева АМН Украины
Основні принципи поводження з відходами неякісних лікарських засобів в лабораторіях, уповноважених на проведення державного та п
Останіна Н.В., Попович Г.М.
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   38

ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ И ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УТИЛИЗАЦИИ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ

Н.В. Останина, Е.М. Кузнецова, Н.Н. Очеретяная, Е.В. Клименко.В.В. Брязкало, А.Н.Череменко, Е.Н. Пивненко

Украина, г. Киев, Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н.Марзеева АМН Украины


В настоящее время следует отметить высокие темпы развития химико-фармацевтической промышленности. В связи с этим особое внимание следует уделять охране окружающей среды.

Одной из важнейших проблем современности является утилизация некачественных лекарственных средств, в т.ч. фармацевтических субстанций. Утилизация и уничтожение лекарственных препаратов в наше время проводится в соответствии с правилами, которые утверждаются Министерством здравоохранения Украины. Существующий в наше время нормативный документ по правилам утилизации и уничтожения некачественных лекарственных средств (фальсифицированных лекарств, препаратов с законченным сроком годности, с нарушенной технологией производства и т.д.) базируется на том, что все некачественные лекарственный препараты следует рассматривать как химические вещества различной степени токсичности. Такого рода вещества должны быть захоронены на специальных полигонах для токсических отходов или подлежать уничтожению.

К сожалению, в настоящее время еще не для всех типов веществ, произведены обширные токсикологические исследования и разработаны методы определения данных веществ и продуктов их разложения в воде, почве и воздухе.

Это является очень важной гигиенической проблемой. Задача утилизации приобретает особую актуальность в свете перспективы строительства новых и реконструкции уже существующих предприятий фармацевтической промышленности. Синтез новых лекарственных препаратов, разработка новых технологических процессов и усовершенствование традиционных технологий, а также смена оборудования предприятий ставят перед производителями все новые и новые задания.

В настоящее время существует три принципиально разных с химической точки зрения метода утилизации лекарственных препаратов: сжигание (разложение при высоких температурах в условиях доступа кислорода, пиролиз), придание нетоварного вида с последующим захоронением на специально оборудованных санитарных свалках (в зависимости от класса безопасности уничтожаемых веществ), а также разбавление водой с последующим сливом в коммунальный коллектор.

При оценке экологической безопасности процессов, происходящих следует учитывать физико-химические свойства веществ, физические процессы, связанные с их переносом, биологические процессы, а также циклические процессы, которые имеют место в отдельных экосистемах и особенно устойчивость химических веществ к разложению.

Причиной загрязнения окружающей среды может быть нарушение герметизации мест захоронения и выход химических веществ за их пределы.

В отдельную группу препаратов, которые подлежат уничтожению, следует выделить биопрепараты, например вакцины. Для их утилизации используют метод гидротермального окисления для обезвреживания органических веществ, содержащихся в воде. Его суть состоит в окислении кислородом воздуха органических и элементоорганических веществ в водной среде при температуре 150-350° С и давлении 20 - 280 кг/см².

Особо актуальной проблемой в настоящее время является утилизация высокотоксических препаратов, к которым относятся препараты для лечения онкологических заболеваний. Утилизация этих препаратов представляет собой серьезную проблему в связи с отсутствием необходимой информации по уничтожению и разложению таких препаратов.

Таким образом, влияние химических веществ при утилизации некачественных лекарственных средств на окружающую среду зависит от химико-физических свойств самих веществ, их продуктов разложения, а при захоронении - также от типа грунта и климатических условий. Все эти факторы необходимо тщательно изучать и учитывать при разработке технологических регламентов утилизации некачественных лекарственных средств, в т.ч фармацевтических субстанций, для того, чтобы негативное влияние на окружающую среду было минимальным.

В лаборатории контроля качества при проведении исследований разрабатываются методы по утилизации различных групп препаратов.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ НЕЯКІСНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В ЛАБОРАТОРІЯХ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ТА ПЕРЕДРЕЄСТРАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

Останіна Н.В., Попович Г.М.

Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України


Відходи виробництва та споживання при їх накопиченні у місті є джерелом суттєвої екологічної небезпеки. Вони створюють негативний імідж столиці України та наносять шкоди оточуючому середовищу.

За експертними оцінками у Києві утворюється щорічно від 1,2 до 1,5 млн. тонн різних видів відходів. Біля 80% відходів утилізується на полігоні №5 фірми “Київспецтранс”, 20% – на заводі “Енергія”. Характерною особливістю побутових відходів є їх багатокомпонентний склад. Приблизно 50% складають харчові та паперові відходи, інші – поліетилен, пластмаса, гума, скло, метали та деревина є цінними компонентами, що через відсутність роздільного збору, служби по сортуванню та складуванню, утилізуються без переробки, оскільки вимагають додаткової площі на полігоні та енергетичних витрат при їх спалюванні. Необхідно звернути особливу увагу на медичні відходи, що включають відходи лікувально-профілактичних та аптечних закладів, а також виробництв медичних препаратів. Однією з найбільш шкідливих груп відходів є неякісні лікарські засоби, кількість яких на сьогодні невідома. Технологія їх утилізації/знищення розглядається по аналогії з технологією промислових та побутових відходів різного класу токсичності. Тому, нагальною є потреба інвентаризації відходів даної групи на підприємствах та закладах, де вони утворюються.

В той же час в Україні діє тільки один нормативний документ (наказ Міністерства охорони здоров’я), що затверджує правила проведення утилізації/знищення неякісних лікарських засобів. З часу, коли було прийнято цей документ (1996 р.), відбулися зміни у технології та масштабах виробництва лікарських засобів, продовжує загострюватися проблема нестачі вільних площ для створення полігонів для захоронення відходів.

Аналіз обсягу робіт, які проводить Державна науково-дослідна лабораторія по контролю якості лікарських засобів Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва, технічних можливостей лабораторії та чинного законодавства дозволяє сформулювати основні принципи поводження з неякісними лікарськими засобами, які підлягають знищенню, а саме:
  1. Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, які не можуть бути утилізовані та використані для науково-дослідних робіт, підлягають знищенню.
  2. Підставою для знищення є наказ завідуючого лабораторією.
  3. Неякісні лікарські засоби, які не можуть бути знищені по технічним причинам в лабораторії, можуть бути передані з метою знищення до іншої уповноваженої установи, про що складається акт приймання-передавання.
  4. Всі роботи, пов’язані зі знищенням неякісних лікарських засобів, повинні проводитись з обов’язковим дотриманням правил техніки безпеки.
  5. Методи знищення неякісних лікарських засобів визначають з урахуванням їх ступеню небезпечності для оточуючого середовища, фармакологічної дії та фізичного стану лікарського засобу.
  6. Факт знищення неякісних лікарських засобів оформлюється актом за відповідним зразком

На підставі проведених досліджень створена стандартна операційна процедура та проект інструкції для лабораторій, уповноважених на проведення державного та перед реєстраційного контролю лікарських засобів.