Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л
| Вид материала | Документы |
- В. О. Сердюк основи анатомії та фізіології тварин, 1509.76kb.
- М. И. Кузнецова букварь: методический комментарий к урок, 6117.76kb.
- В. А. Федосеев Публикуется по изданию: Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев, 1752.72kb.
- Госдума РФ мониторинг сми 2 августа 2007, 1558kb.
- Кузнецова Наталья Вячеславовна учебно-методический комплекс, 371.04kb.
- Кузнецова Нина Владимировна методические рекомендации, 625.25kb.
- Коньков Николай Леонидович, Останина Людмила Васильевна. 2008 @ тгпи им. Д. И. Менделеева,, 389.81kb.
- С. П. Пуденко Актуализация наследия и идей П. Г. Кузнецова в 2000-е годы, 129.95kb.
- Алексей Николаевич Арбузов Иркутская история, 1933.82kb.
- Всероссийский заочный финансово-экономический институт Кафедра права, 189.78kb.
ГІГІЄНІЧНА ДІАГНОСТИКА ДОНОЗОЛОГІЧНИХ СТАНІВ КРИТИЧНИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ
Е.М. Білецька, О.В. Антонова, Т.А. Головкова, Т.Д. Землякова, Л.Є. Чуб, М.О.Тіщенко, В.С. Жук
Здоровя населення України в дійсний час характеризується суттєвим погіршенням його показників, особливо в індустріально розвинутих регіонах . За думкою А.М.Сердюка (1998) серед багатьох факторів, які впливають на здоров’я людини за критеріями небезпечності, хімічне забруднення займає провідне місце. Однією з причин такого становища безумовно є значний рівень техногенного навантаження організму, серед складових якого важливе місце посідають
пріоритетні забрудники довкілля - важкі метали (ВМ). Вони надходять у навколишнє середовище внаслідок розвитку промисловості, нераціонального використання природних ресурсів та урбанізації життя суспільства. Міграція їх здійснюється за умовною схемою: джерела забруднення (викиди, стоки) - депонуючі середовища ( грунт, донні відкладення) -життєзабезпечуючі середовища (повітря, вода, продукти харчування) - організм людини. У кругообігу ВМ харчова ланка є провідною, оскільки всі харчові продукти містять речовини, що надходять до них із повітря, води та грунту. Між тим відомо, що із загального обсягу чужерідних хімічних речовин, що проникають в організм людини, 30-80% та більше надходять саме з їжею.
Складний характер їх міграції у суміжних обєктах формує комбіноване надходження та навантаження організму людини, а здатність до накопичення - високий рівень внутрішнього забруднення, що в свою чергу може обумовити розвиток різних захворювань населення,в т. ч. у найчутливіших його верств – вагітних жінок та дітей. Тому проблема техногенного надходження важких металів є актуальною перш за все для промислових територій, до яких відноситься і Дніпропетровська область.
Однією з найбільш чутливих в організмі є репродуктивна функція, вона зазнає особливого напруження, у звязку з несприятливою тропністю до неї важких металів. Крім того,відомо, що шкідливі чинники середовища особливо небезпечні для здоров’я дітей.
У зв’язку з цим, метою роботи порівняльна є гігієнічна характеристика динаміки добового надходження ВМ в організм та оцінка їх вмісту в біологічних середовищах чутливих верств населення (вагітних жінок та дітей) протягом 1988-1994 та 1995-2001 рр.
Вивчення комплексного надходження ВМ в організм населення з повітрям, водою, харчовими продуктами показало, що воно формується як металами-токсикантами, так і ессенціальними елементами. Головним є те, що в даних умовах має місце систематичне надходження пріоритетних забруднювачів Pb та, особливо, Cd, а також зниження надходження Cu та Zn, як мікроелементів. ВМ надходять в організм переважно харчовим шляхом, питома вага якого складає 96,7-99,0 %.
Так, сумарне добове надходження (СДН) в організм вагітних жінок Pb становило у середньому у 1988-1994 році – 0,27 мг/добу, а у 1995-2001 роках - 0,14 мг/доб (при максимальному 0,26 мг/доб), що нижче допустимого (0,24 мг/доб), але вище ніж у Західних областях України та Польщі (0,11 мг/доб). СДН Cd становить 28 мкг/доб (за даними останніх досліджень),в той час як за 1988-1994 роки – 20,4-33,7 мг/доб. Особливу тривогу викликає СДН Cu та Zn, величини яких у вагітних становлять 1,7 та 8,1 мг/доб відповідно за 1995-2001 роки та 2,56 та 13,25 мг/доб.за 1988-1994 роки, що набагато нижче від фізіологічної потреби. Це умови підвищеного ризику мідь- та цинк-дефіцитних станів у населення і, особливо, ускладненнь репродуктивної функції людини.
Сумарне добове надходження ВМ в організм дітей свідчить про його перевищення у порівнянні з літературними по свинцю майже у двічі. Харчовий раціон дитячого населення району спостереження дефіцитний за есенціальними елементами – цинком та міддю.
Біомоніторинг ВМ найбільш точно віддзеркалює зовнішній вплив їх на організм населення промислово забрудненого міста. Наші дослідження свідчать, що вміст провідних металів-забрудників довкілля Pb та Cd в сечі вагітних та дітей перевищує як дані для техногенних регіонів (В.Ю. Ярушкін, 1992), Європейський стандарт, так і існуючі норми для населення (И.М. Трахтенберг, 2001).
Таким чином, проведені дослідження свідчать про наявність тенденції до збільшення “металевого навантаження” організму мешканців промислових районів,тим самим проблема вивчення несприятливого впливу ВМ як пріоритетних техногенних забрудників довкілля на здоровґя чутливих верств населення належить до актуальних наукових напрямків профілактичної медицини, оскільки є гігієнічним обґрунтуванням необхідності впровадження активних профілактичних заходів по упередженню екозалежної патології, зниженню захворюваності та зміцненню здоровґя населення .
МОНІТОРИНГ ТА ГІГІЄНІЧНА ДІАГНОСТИКА ДОНОЗОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ОПАНОВУЮТЬ РІЗНІ ПРОФЕСІЇ ПРИ ТРАДИЦІЙНИХ ТА НОВИХ ФОРМАХ НАВЧАННЯ
Коробчанський В.О., Воронцов М.П., Міхеєв В.В., Іваненко Т.О., Васильченко І.О., Дяченко І.О., Мусульбас А.А., Карасьов В.І., Усенко С.А., Дейнеко В.П., Герасименко О.І.
Харківський державний медичний університет
Виходячи з даних літератури, а також власних багаторічних натурних досліджень у галузі розробки системи динамічного спостереження за умовами професійного навчання підлітків, було встановлено, що послідовність формування гігієнічного моніторингу за впливом специфічних комплексів учбово-виробничих факторів на стан здоров’я учнів включає наступні етапи:
1. Формування динамічних, гнучких моделей учбово-виробничої діяльності підлітків при опануванні ними сучасних виробничих професій при різних формах навчання.
2. Використання цих моделей з метою оцінки існуючого та прогнозування можливого стану здоров’я підлітків – учнів ПТУ, коледжів та інших навчальних закладів, де здійснюється їх підготовка.
На першому етапі нами вивчались основні компоненти системи зовнішньо-середовищних факторів, що супроводжують навчальний процес професійної підготовки підлітків при опануванні ними операторських та будівельних професій на базі ПТУ при однорічному та трирічному термінах навчання, а також фахівців банківської справи, які навчаються у коледжі з дворічним терміном підготовки. За допомогою метода професіографічного моделювання був проведений фізіолого-гігієнічний аналіз виробничої діяльності штукатурів, як найбільш характерних представників будівельних професій з домінуванням моторного компоненту діяльності; операторів ЕОМ, як найбільш характерних представників сенсорного виду стереотипної розумової праці; фахівців банківської справи, як представників професій невиробничого сектору, зайнятих переважно інтелектуальною розумовою працею.
На базі аналізу даних, одержаних при професіографічному моделюванні різних за змістовною стороною спеціальностей нами проводилось наукове обґрунтування диференційованих переліків медичних протипоказань до професійного навчання конкретним професіям.
На другому етапі роботи, беручи за основу розроблені на першому етапі дослідження моделі, здійснювались моніторинг та гігієнічна діагностика донозологічних станів у підлітків, можливість виникнення яких зв’язана, насамперед, з нервово-емоційною напругою (перенапругою) в процесі адаптації до специфічних умов професійного навчання.
Отримані нами дані дозволяють зробити висновок, що процес психофізіологічної адаптації учнів ПТУ та коледжів до умов професійного навчання різним спеціальностям при традиційних та нових формах підготовки може не завершатись до кінця терміну навчання сформуванням у підлітків необхідних оптимальних параметрів функціональної системи забезпечення роботи.
Результати гігієнічного та фізіологічного моніторингу за впливом специфічних комплексів учбово-виробничих факторів на стан здоров’я підлітків – учнів ПТУ та коледжів свідчать про те, що адаптаційний процес у підлітків, які опановують різні професії носить стадійний характер і включає початкову та перехідну стадії, а також, у більшості випадків – стадію довгострокової адаптації.
З фізіолого-гігієнічних позицій характер і тривалість адаптаційного процесу у підлітків залежать від специфіки освоюваної професії, терміну професійного навчання та форми навчання.
За нашими даними, найбільш тривалий і ускладнений процес адаптації має місце у підлітків при однорічному навчанні професіям сенсорного типу на базі ПТУ. З психогігієнічної точки зору найбільшу увагу має привертати той факт, що у доволі значної кількості учнів ПТУ цього профілю нами діагностовані деякі донозологічні стани і перш за все нервово-емоційне перенапруження, яке без цілеспрямованої корекції може трансформуватись у клінічні форми неврозів та інші психогенні захворювання.
Отримані нами дані стали об’єктивною базою для розробки низки концептуальних положень, щодо гігієнічної оптимізації процесу професійної підготовки учнів:
1. На основі системного методологічного підходу розроблені стандартизовані критерії для моніторингу стану основних психофізіологічних функцій організму підлітків та їх адаптації у динаміці процесу навчання.
2. Науково обґрунтовані критерії прогнозування та ранньої гігієнічної діагностики донозологічних станів, пов’язаних з нервово-емоційною напругою та можливим зривом процесу професійної та психофізіологічної адаптації учнів.
3. Визначені об’єктивні показники груп підвищеного ризику серед учнів, у яких, за даними індивідуальної динаміки нервово-емоційного стану, найбільш висока вірогідність порушення адаптаційного процесу та виникнення донозологічних станів.
4. Розроблена комплексна система профілактичних та оздоровчих заходів, спрямованих на збереження та укріплення здоров’я підлітків у процесі навчання, попередження донозологічних станів та можливого зриву адаптації.
В першу чергу, використання вищенаведених заходів повинне цілеспрямовано охоплювати підлітків з “ груп ризику”, серед яких вже на початковій стадії професійної підготовки повинні застосовуватися заходи гігієнічної та психолого-педагогічної корекції, з урахуванням стадії адаптації а також змістовних та професіографічних особливостей конкретної спеціальності.
5. Розроблені науково обґрунтовані рекомендації з оптимізації загального учбово-виробничого режиму та як найбільш можливому використанню здоров’язберігаючих технологій при нових формах навчання підлітків.
Summary
The system of a monitoring for conditions of professional training among teenagers studying contemporary trades by training’s traditional and new forms was worked out. On the basis of analysis of this problem and as a results of own research criteria of early diagnostics of the prenozological states connecting with neuro-emotional overstraine were scientifically grounded. Complex system in prophylaxis of some prenozological states among teenagers studying at Vocational Schools and colleges was worked out.