Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л

Вид материала

Документы

Содержание ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ В УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОТРАНСПОРТУ Обухан К.І., Пригода Ю.Г.

Подобный материал:

• В. О. Сердюк основи анатомії та фізіології тварин, 1509.76kb.
• М. И. Кузнецова букварь: методический комментарий к урок, 6117.76kb.
• В. А. Федосеев Публикуется по изданию: Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев, 1752.72kb.
• Госдума РФ мониторинг сми 2 августа 2007, 1558kb.
• Кузнецова Наталья Вячеславовна учебно-методический комплекс, 371.04kb.
• Кузнецова Нина Владимировна методические рекомендации, 625.25kb.
• Коньков Николай Леонидович, Останина Людмила Васильевна. 2008 @ тгпи им. Д. И. Менделеева,, 389.81kb.
• С. П. Пуденко Актуализация наследия и идей П. Г. Кузнецова в 2000-е годы, 129.95kb.
• Алексей Николаевич Арбузов Иркутская история, 1933.82kb.
• Всероссийский заочный финансово-экономический институт Кафедра права, 189.78kb.

ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ В УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОТРАНСПОРТУ

Обухан К.І., Пригода Ю.Г.

Україна, м.Київ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

У наш час кількість автомобілів у всьому світі невпинно зростає, що пов’язано із збільшенням споживання енергії видобувних моторних палив, особливо бензину і підвищенням викидів в об’єкти довкілля хімічних забруднень у складі відпрацьованих газів (ВГ), які негативно впливають на різні екологічні системи, здоров’я людини, флору та фауну.

В процесі функціонування автотранспортних засобів в найбільшій мірі забруднюється атмосферне повітря. Пріоритетними компонентами ВГ є оксиди вуглецю, вуглеводневі сполуки, оксиди азоту, альдегіди, тверді частинки. Доля забруднень повітря від автотранспортної мережі займає від 50 % до 90 % сумарної кількості усіх можливих хімічних викидів антропогенного походження. У зв'язку з цим останнім часом все більшої ваги набуває проблема екологічного моніторингу автомобільного парку великого промислового міста, який здійснює процеси повторювального спостереження та вимірювання параметрів якості довкілля з метою збереження природного середовища.

Шкідливий вплив пересувних джерел автотранспорту пов’язаний також з шумовим забрудненням, транспортною вібрацією і електромагнітним випромінюванням системи запалювання та електронних систем управління. Звідси випливає, що перспективним напрямком підвищення рівня екологічної безпеки автомобільного транспорту є, перш за все, комплексна оцінка й покращення інфраструктури міських пересувних систем з урахуванням еколого-гігієнічних вимог до всіх можливих небезпечних чинників, пропускної здатності вулиць, стану відповідних автомобільних парків та автостоянок, організації та поліпшення дорожнього руху впродовж року, зменшення рівня шуму тощо.

На світовому рівні важливе значення для екологічної безпеки автотранспорту має введення нормативних документів, що обмежують застосування окремих видів палива, особливо вміщуючих свинець, а також впровадження вимог до зниження оксидів вуглецю, азоту та вуглеводнів у складі вихлопних газів автомобільних двигунів.

Загальною тенденцією на шляху модернізації двигунів внутрішнього згоряння є проведення наукових (теоретичних та експериментальних) досліджень по визначенню у складі продуктів емісії мілкодисперсних механічних часток при різних режимах експлуатації дизельних двигунів. Фахівці Західної Європи інтенсивно розробляють спеціальні способи визначення хімічного складу та приладів для їх вимірювання.

Оцінку екобезпеки автотранспорту здійснюють на основі розрахунків викидів ВГ для різних марок рухомого складу автомобілів і з урахуванням індивідуальних викидів кожного автомобіля на різних трасах.

Зростаючі ціни на нафту та нафтопродукти на фоні критичного стану екологічних проблем за умов інтенсивного руху автотранспорту пов’язані з підвищенням сфери використання альтернативних видів палива, зокрема природного газу та спирту. Крім того, для заміни двигунів внутрішнього згоряння розробляють водневі паливні елементи, які є єдиним джерелом енергії, що не забруднює довкілля.

Сучасні концепції управління охороною навколишнього середовища від дорожньо-транспортного комплексу передбачають можливі зниження екологічної небезпеки від пересувних та стаціонарних автотранспортних засобів для атмосферного повітря, водних джерел, грунту шляхом удосконалення робочих процесів дизелів з підвищенням рівня паливної економічності, а також з обмеженням димності і токсичності ВГ. Теоретичною основою для розробки малотоксичного і економічного циклу дизеля є принцип раціонального управління кінетичними параметрами робочих процесів, які впливають на зниження витрат палива та викидів шкідливих речовин.

Останнім часом для управління якістю навколишнього середовища на основі екологічного моніторингу широко використовується концепція прийнятного ризику від дії шкідливих екзогенних чинників, зокрема ВГ автомобілів, на об’єкти довкілля та здоров’я людини. В оцінку ризику, який характеризує вірогідність формування негативних біологічних наслідків під впливом дії тих чи інших подій або факторів, входить весь комплекс питань, пов’язаних із розвитком патології, в тому числі і показників небезпечності багатокомпонентної суміші вивчаємих забруднювачів. Кількісне визначення ризику від дії продуктів неповного згоряння двигунів є складною проблемою, оскільки ВГ уявляють хімічні суміші, в яких ідентифіковано понад 200 сполук, і які можуть викликати антагоністичні, синергічні або адитивні ефекти.

Сучасні методичні прийоми дозволяють оцінювати зв’язування хімічних речовин з макромолекулами клітини і виявити непрямими методами порушення клітин, що використовують для ідентифікації ризику. Разом з тим результати досліджень, виконаних в лабораторії гігієни транспорту, свідчать, що одним із найбільш чутливих біомаркерів для оцінки ризику від дії ВГ на організм людини є ольфакторні відчуття. До складу ВГ входять такі сильнопахучі речовини як нафталін, бензол та його похідні, формальдегід, фенол, акролеїн, піридин тощо. Запах ВГ є показником впливу на нюхові рецептори. Разом з тим подразнення органу ольфакторного відчуття в свою чергу впливає на функції ЦНС, органів дихання, серцево-судинну та статеву системи, емоційний стан людини, працездатність, внутрішньочерепний тиск, пульс, зір і т.ін.

Підсумовуючи вищезгадане, слід зазначити, що вирішення проблеми моніторингу екологічної безпеки автотранспортної мережі є надзвичайно складним завданням і потребує, перш за все, остаточного концептуального визначення. Крім того, екологічна безпека та захист населення від наслідків довготривалого впливу забруднень довкілля, за рахунок викидів автотранспорту вимагає посилення контролю щодо виконання санітарно-гігієнічних правил і стандартів на всіх рівнях функціонування санепідслужби. Наукові розробки в межах екологічного моніторингу і оцінки прийнятного ризику для довкілля та здоров’я людини від дії хімічних чинників транспортної мережі потребують відповідного інформаційного забезпечення, зокрема належного використання комплексу інформаційних банків даних від санепідслужби МОЗ України, управління медичною статистикою та дорожньо-автомобільної інспекції, метеорологічної служби та ін.