Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л

Вид материалаДокументы

Содержание


ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Корчак Г.І.
ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ В ГЕНЕЗЕ СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У МЕХАНИЗАТОРОВ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА Довжанский И.С., Тютюнченк
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   38

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

Корчак Г.І.

Україна, м. Київ, Інститут гігєни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України


Санепідслужба МОЗ України та колишнього СРСР декілька десятиліть здійснювала і продовжує здійснювати по тій чи іншій програмі моніторинг якості вод. Накопичено великий матеріал досліджень. Але це не призвело до істотного покращання якості води відкритих водоймищ (основних джерел питного водопостачання).

Враховуючи важку екологічну ситуацію, яка склалася в Україні, оцінка якості водних обєктів вже давно вийшла за межі одного відомства. Це найшло відображення у відповідних законах та постановах останніх років:
  • Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (введений в дію Постановою Верховної Ради України № 4005-XII від 24 лютого 1994 р.);
  • Водний кодекс України. Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р.;
  • Постанова КМУ від 20 липня 1996 р. № 815 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод»;
  • Постанова КМУ від 18 грудня 1998 р. № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів».

Проведено розмежування кола питань, які вирішуються кожним з відомств. У той же час існуюча міжвідомча відокремленість не сприяє розробці єдиної стратегії та тактиці відносно моніторингу даного водного обєкту, прийняттю і контролю виконання рішень. Особливо це стосується таких потужних водних магістралей як Дніпро, Західний Буг, Дністер і Дунай. Вирішення питання оздоровлення таких обєктів на відомчому рівні неможливо, оскільки буде носити формальний характер.

Головним недоліком практично всіх моніторингів, які проводяться в Україні, є невиконання заходів стратегічного плану дій. Враховуючи критичний стан якості води відкритих водоймищ, подібний моніторинг повинен прийматися на державному рівні з відповідним контролем за його виконанням.

Головною метою моніторингу є розробка стратегічного плану дій, за допомогою якого можна покращити, захистити та підтримувати належну якість води і тим самим знизити ризик для здоровя населення і негативні екологічні наслідки.

Виходячи з пріорітетних функцій водокористування, - здоров’я населення, питне водопостачання, рекреація і спорт, господарсько-побутове водокористування, - МОЗ повинне очолювати подібні моніторинги із залученням інших організацій, тобто вести його на міжвідомчому рівні як головна організація.

Представляється раціональним перш за все у моніторингу, який планується, виділити рівні, у відповідності з якими розроблюються програми:
  • міжнародний;
  • національний;
  • регіональний;
  • місцевий.

Отже, насамперед, потрібно обгрунтувати необхідність спеціального фінансування моніторингу (бюджет України, міжнародні організації та ін.) в залежності від визначеного рівня.

Після прийняття рішення на урядовому, міжнародному або інших рівнях стосовно підтримки проведення моніторингу, наступним етапом являється розробка програми та обгрунтування вартості моніторингу (подібні моніторинги організують спеціально створені міжвідомчі робочі колективи).

Програма моніторингу різних рівней розроблюється за принципіально єдиною схемою, основними пунктами якої є наступне: інвентаризація характеру водокористування та джерел забруднення, ретроспективний аналіз бази даних, визначення «гарячих» ділянок водокористування і ведучих джерел забруднення, критичний аналіз існуючої програми моніторингу, коригування його стратегії і тактики, оцінка вже запропонованих у рамках здійснюваного моніторингу рішень і ступеня їх виконання, розробка стратегічного плану дій для досягнення поставленої мети і механізму його реалізації.

Summary


The main goal of the monitoring is elaboration of strategical action plan which can help to improve, protect and keep suitable water quality. It can decrease risk for human health and negative ecological consequences.

The planning monitoring has to involve levels such as international, national, regional, local. The monitoring programme of different levels work out on principal one whole scheme, which include: inventarisation of water supply character and pollution source; retrospective analys of data base; determination of “hot” site of water supply and main pollution sources; critical analys of the existing monitoring programme; correction of the monitoring strategy and tactics; evaluation of the resolution, which has proposed within limits of the monitoring; elaboration of strategical action plan for achievement of aim and mechanism its realization.

ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ В ГЕНЕЗЕ СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У МЕХАНИЗАТОРОВ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА

Довжанский И.С., Тютюнченко О.В.

Россия, Саратовский НИИ сельской гигиены


Методической основой оценки здоровья механизаторов с/х являлось донозологическое гигиеническое прогнозирование его качества. Т.е. установление причинно-следственных связей между значимыми производственными факторами, условиями труда и объективным анализом состояния здоровья рабочих и служащих. На протяжении последних лет на в хозяйствах Оренбургской и Саратовской областей России изучали экогигиеническую безопасность работ механизаторов с/х и рассчитывали степень профессионального риска для их здоровья.

Установлено, что трактора и комбайны в 80% случаях не отвечают санитарно-гигиеническим требованиям при фактическом значении факторов производственной среды, характерных для 3 класса 2 степени на 39% р/м и для 3 класса 3 степени - на 4% р/м. Всего обследовано 330 механизаторов с/х, 60 учащихся СПТУ отделения механизаторов с/х в возрасте 15-18 лет и 50 аграриев группы сравнения.

Проведение социально-гигиенических исследований показало, что большинство механизаторов - 66% имело средне специальное образование, 21,5% - среднее и 12,5% - неполное среднее. Уже в процессе учебы в СПТУ у 36,7% учащихся нередко наблюдались различные функциональные расстройства со стороны сердечно-сосудистой системы. Среди последних уже в подростковом возрасте имелись различные факторы риска, преимущественно стрессового порядка, способствующих развитию психастении – факторов риска АГ 2-го порядка. Так 15% учащихся проживали в семьях с низкой материальной обеспеченностью, 14,5% - в плохих бытовых условиях, 34,8% - в неполных семьях, 12,1% - без родителей. На момент обследования 96,1% механизаторов курили, 59,4% - употребляли алкоголь умеренно, 22% - злоупотребляли. Среди учащихся СПТУ 41,8% отметили, что курят с 12-15 летнего возраста, 23,6% - употребляют спиртные напитки. Учились в учебных заведениях вне места своего проживания 83,6%, из них 11,5% трудно усваивали общепринятые нормы поведения.

Среди отдельных факторов риска, влияющих на повышение АД у учащихся СПТУ, следует также наличие аффективных и психастенических реакций в различные возрастные периоды.

Путем проведения исследований межличностных взаимоотношений среди учащихся СПТУ установлено, что с периодически повышающимся АД 36,4% были включены в благоприятные статусные категории и 63,2% - в неблагоприятные. Учащихся с оптимальными показателями АД в данных статусных категориях было, соответственно, 60,5% и 39,5% . То есть, на обучающихся подростков отделения механизаторов с/х СПТУ в течение непродолжительного периода их жизни действовали самые различные социально-средовые факторы, оказывающих влияние на способность переносить специфические нагрузки.

Стратификация механизаторов с/х по степени риска позволила установить высокую частоту встречаемости сердечно-сосудистых синдромов. Так распространенность артериальной гипертонии с риском 2 и 3 составила - 18,1 % и АГ с риском 1 – 29,2%. Наблюдаемые на фоне артериальной гипертонии осложнения среди лиц в возрасте до 40 лет, связанные с развитием ишемической болезни сердца и цереброваскулярной патологии, составили 3,2%.

Установлены случаи ранней липоперексидации у высокостажированных аграриев, с чем связано увеличение частоты сердечно-сосудистой патологии.

Таким образом, изучение состояния здоровья механизаторов и разработка комплекса санитарно-гигиенических мероприятий является важной и действенной мерой в предупреждении развития экопатологии в сельской местности.