Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л

Вид материала

Содержание

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АКУСТИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ МАЛОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ Акіменко В.Я., Семашко П.В.,
Радіаційно-гігієнічна оцінка району розташування хмельницької аес
Україна, м.Київ, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, Україна, м.Хмельницьк, Хмельницька Обласна

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 38

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АКУСТИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ МАЛОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Акіменко В.Я., Семашко П.В., Шумак О.В.

Україна, м.Київ, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

В процесі гігієнічного нормування шуму потрібно враховувати всі можливі види його шкідливого впливу на організм людини, зокрема біологічні наслідки специфічної та неспецифічної дії. До специфічних ефектів належать порушення функцій слухового аналізатора, що спричинені тривалим спазмом судин звукосприймального апарату та порушенням обмінних процесів. Неспецифічні прояви дії акустичного навантаження зумовлюються збудженням кори великого мозку та гіпоталамусу, що призводить до виснаження нервових клітин і, надалі, до погіршення пам’яті, зниження працездатності та ін. В умовах акустичного навантаження високої інтенсивності виникають головний біль, втомлення, розлади діяльності нервової та серцево-судинної систем, втрата слуху, розвиток гіпертонічної хвороби.

З гігієнічних позицій маловивченим діапазоном шуму (для житлових приміщень) є рівні шуму в діапазоні 50-60 дБА. З метою визначення впливу сумарного дозового акустичного навантаженя в умовах житла досліджували дію шуму 60, 55 та 50 дБА зі спектральними характеристиками побутових приладів і автотранспорту. В камеральних умовах виконані 4 серії експериментальних досліджень на добровольцях, які підлягали почергово дії кожного з вищезазначених рівнів шумового навантаження на фоні контрольних показників. У відповідності до загальноприйнятих методик, у 15 волонтерів віком 20-30 років визначали вплив шуму на стан нервової та серцево-судинної систем. Використані методи оцінки функцій серцево-судинної системи: пульсометрія, електрокардіографія, вимірювання артеріального тиску. При обстеженні стану ЦНС враховано: дослідження функції уваги на основі інтегральної оцінки розумової працездатності та цифрових таблиць, дослідження функції пам’яті, обсягу короткочасної цифрової зорової пам’яті.

Результати виконаних досліджень свідчать про те, що здебільшого значної різниці в реакціях людського організму на шум досліджуваних рівнів не виявляється. Встановлено, що після шумового навантаження (всіх інтенсивностей) показники кардіографії залишаються без суттєвих змін порівняно з контролем. Разом з тим виявлено достовірне зниження систолічного та діастолічного тиску під впливом шуму (особливо при 55 дБА), а також пульсу.

Дослідження функції уваги (у 3-х годинному експерименті) за допомогою цифрових таблиць свідчать про підвищення лабільності цього показника, що, очевидно, пов’язано з розвитком стомленості у частини добровольців.

Коректурні проби дають можливість оцінити рівень плато (стійкої працездатності), що триває у контрольній групі на 10-20-й (70%) або на 20-50-й хвилині озвучення (30%), після чого відмічається незначне підвищення кількості помилок та зниження числа оброблюваних знаків (при 60 дБА у 60%, при 55дБА – у 30% досліджуваних). Виявлені параметри показника майже не відрізняються від фонових значень при 55 дБА та 50 дБА.

Чіткі зміни під впливом шуму є характерними для обсягу короткочасної цифрової зорової пам’яті: звукова експозиція 60 дБА змушує досліджуваних зосереджуватись пильніше на карточках із завданням, що позначається на якості запам’ятовування, і показник зростає. Після цього спостерігається спад, що дає нижчий результат зорової пам’яті порівняно з фоновими показниками. Зміни, встановлені при дії шуму 55 та 50 дБА, є несуттєвими.

Малоінформативними виявились результати проведення хронорефлексо-метричного дослідження.

Більш показовим є метод критичної частоти злиття світлових мигів. При дослідженні цього параметру виявлено зниження лабільності зорового аналізатора: під час дії шуму 60 дБА спостерігається зниження величини показника на 20%, а після озвучення – на 40% (що на 10% нижче рівня фону). Під впливом шуму 55 дБА і 50 дБА значні відхилення не виявлені.

Результати опитування добровольців за методикою “САН” (самопочуття, активність, настрій) у всіх трьох серіях досліджень виявили зниження показників активності та настрою порівняно з фоном на 50%.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що найбільш інформативними і чутливими показниками для гігієнічної оцінки шумового навантаження низького рівня є наступні методи дослідження центральної нервової системи, як головної системи по прийому, збереженню і переробці інформації: метод критичної частоти злиття світлових мигів, дослідження короткочасної цифрової зорової пам’яті, уваги. Ці методики варто рекомендувати для подальшого дослідження звукових сигналів низьких рівнів в умовах житлових приміщень.

РАДІАЦІЙНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РАЙОНУ РОЗТАШУВАННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС

І.І. Карачов, Н.Д. Шабуніна, І.В. Какура, Л.І. Наговіцина, Н.К. Кушнір, Л.К. Маркелова, М.Д. Маленко, Б.Ю. Малицький

Україна, м.Київ, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, Україна, м.Хмельницьк, Хмельницька Обласна СЕС

Хмельницька АЕС (ХАЕС) розташована на північному заході Хмельницької області (Славутський район) на відстані 100 км на північ від обласного центру м. Хмельницька. У лютому 1981 року було розпочато будівництво ХАЕС. В грудні 1987 року введено в експлуатацію блок № 1 (ВВЕР-1000). Повна проектна потужність ХАЕС 4000 МВт – 4 блоки. Зараз будується блок № 2.

В районі розташування ХАЕС до будівництва та перед початком експлуатації проводили дослідження вмісту радіонуклідів в пробах навколишнього середовища. Співробітники лабораторії радіаційної гігієни Інституту ім. О.М.Марзеєва у 1984 році виконали радіаційно-гігієнічні дослідження в районі будівництва Хмельницької АЕС. Потужність експозиційної дози складала 8-12 мкР·год^-1. Радіаційний стан району АЕС обумовлений глобальними випадіннями. Вміст цезію-137 і стронцію-90 у пробах грунту, трави, молоці і деяких харчових продуктах знаходилися в межах 0,037-3,7 Бк·кг^-1(л^-1). Ці величини були аналогічні значенням, зареєстрованим в Україні на той час.

В результаті досліджень 2000-2001 років встановлено, що потужність експозиційної дози випромінювання в пунктах спостереження Хмельницької АЕС не перевищувала 17 мкР·год^-1 (таблиця 1).

Таблиця 1 – Потужність експозиційної дози в населених пунктах (мкР·год^-1)

Найменування населених пунктів спостереження	Відстань від ХАЕС, км	2000 рік			2001 рік
Найменування населених пунктів спостереження	Відстань від ХАЕС, км	мін.	макс.	середнє за рік	мін.	макс.	середнє за рік
м. Нетішин	3	9	12	10,3	9	12	10,3
с. Полянь	5	8	11	9,5	8	10	9,1
м. Славута	18	7	12	9,3	7	11	8,9
м. Шепетівка	38	12	16	13,7	11	17	14,4
м. К.-Подільський	175	7	12	10,1	9	12	10,7
м. Хмельницький	100	13	16	15,0	14	16	15,4

Значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в районі розташування ХАЕС до і після вводу її в експлуатацію не змінилися. Так, до пуску станції ПЕД гамма-випромінювання складала 8–12 мкР·год^-1, а після вводу в експлуатацію – 7–17 мкР·год^-1. Деяке перевищення може бути віднесено за рахунок господарської діяльності, яка проводиться в населених пунктах, а саме – налагодження та поширення доріг, будівництво з використанням природних будівельних матеріалів (граніт, щебінь, бетонні блоки тощо).

В пробах питної води, відібраних в населених пунктах зони спостереження ХАЕС, в динаміці за 2000-2001 рр. було визначено вміст радіонуклідів. Питома активність цезію-137 складала 0,0020,0004 Бк·л^-1, а стронцію-90 – 0,0030,0006 Бк·л^-1. Згідно “Допустимих рівнів вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питної воді” (ДР-97) допустимі рівні для обох радіонуклідів (цезію-137 та стронцію-90) в питній воді становлять 2 Бк·л^-1.

Таким чином, стосовно якості за радіаційним чинником питної води, яку споживає населення на території зони спостереження Хмельницької АЕС, відмічаємо відсутність перевищення нормативних показників. Це стосується як питної води централізованого (водогінна мережа), так і децентралізованого (колодязі) водопостачання.

В 2000-2001 роках питома активність цезію-137 та стронцію-90 в зразках грунту складала 7,51,4 Бк·кг^-1 і 2,40,4 Бк·кг^-1, а щільність забруднення грунту 2,0 кБк·м^-2і 0,6 кБк·м^-2 відповідно.

Радіологічне дослідження рослинності (трава пасовищ) району розташування ХАЕС показало, що питома активність цезію-136 та стронцію-90 знаходиться відповідно на рівні 0,450,12 Бк·кг^-1 і 2,290,73 Бк·кг^-1 в 2000 році та 0,750,20 Бк·кг^-1 і 2,060,57 Бк·кг^-1 в 2001 році. Різниці значень питомої активності цих радіонуклідів до і після введення в експлуатацію ХАЕС не просліджується, усі величини порівнянні поміж собою.

В 2000-2001 роках було досліджено вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у основних продуктах харчування, якими для цієї місцевості є молоко та картопля. В усіх населених пунктах спостереження вміст цезію-137 та стронцію-90 був значно менший, ніж нормативні показники, що наведені в “Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді” (ДР-97). Згідно ДР-97 значення допустимих рівнів цезію-137 та стронцію-90 у молоці дорівнює 100 Бк·л^-1 та 20 Бк·л^-1, у картоплі – 60 Бк·кг^-1 та 20 Бк·кг^-1 відповідно. В зоні спостереження активність цезію-137 в молоці коливалось від 0,03 до 0,56 Бк·л^-1, а у картоплі – від 0,01 до 0,22 Бк·кг^-1. Вміст стронцію-90 реєструвався в молоці на рівні 0,01-0,09 Бк·л^-1, у картоплі – 0,07-0,26 Бк·кг^-1.

В 2000-2001 рр. була визначена в динаміці активність радіонуклідів у продуктах харчування в м. Хмельницькому та м. Кам’янець-Подільському. Так, у молоці і картоплі вміст цезію-137 не перевищував 0,10 Бк·л^-1(кг^-1), а стронцію-90 – 0,24 Бк·л^-1(кг^-1).

В пунктах постійного спостереження в районі ХАЕС, а також у м.Хмельницькому, м.Кам’янець-Подільському за останні 2 роки був проведений в динаміці радіохімічний аналіз проб не тільки молока і картоплі, а й м’яса (свиняче, волове), хліба (житній, пшеничний), овочів (морква, буряк, помідори, капуста), фруктів (яблука) (таблиця 2).

Таблиця 2 – Середні данні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 в продуктах харчування пунктів спостереження ХАЕС м.Хмельницькому та м.Кам’янець-Подільському

Продукти харчування	ДР-97 Допустимі рівні, Бк·л^-1, Бк·кг^-1		Питома активність радіонуклідів, Бк·л^-1, Бк·кг^-1, Бк·раціон^-1 (Mm)
	¹³⁷Cs	⁹⁰Sr	2000 рік		2001 рік
	¹³⁷Cs	⁹⁰Sr	¹³⁷Cs	⁹⁰Sr	¹³⁷Cs	⁹⁰Sr
Хліб	20	5	0,06  0,01	0,22  0,03	0,10  0,01	0,18  0,02
М’ясо	200	20	0,08  0,02	0,06  0,03	0,08  0,04	0,04  0,03
Овочі	40	20	0,09  0,03	0,49  0,11	0,34  0,17	0,35  0,09
Фрукти	70	10	0,03  0,01	0,07  0,01	0,04  0,01	0,05  0,01
Молоко	100	20	0,10  0,04	0,055  0,02	0,07  0,01	0,07  0,01
Картопля	60	20	0,09  0,02	0,17  0,02	0,11  0,03	0,19  0,03
Добовий раціон	-	-	0,09  0,06	0,12  0,02	0,08  0,01	0,09  0,03

Як бачимо, вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 в продуктах харчування не перевищував 1 Бк·кг^-1 і був в 20 та 2500 разів нижчий за значенням допустимих рівнів (ДР-97).

Таким чином, встановлено, що радіаційний стан в зоні спостереження Хмельницької АЕС в 2001 році не відрізняється від такого за попередні роки (до і після початку її експлуатації). Це означає, що Хмельницька АЕС суттєво не впливає на навколишнє середовище при нормальному режимі роботи.

Summary

Before construction and beginning of the exploitation in the region of disposition of the Khmelnitsky NPP (KNPP) a content of Cs-137 and Sr-90 in the soil, grass, milk and some food samples was determined within the limits of 0,037-3,7 Bq·kg^-1(l^-1). At this period the radiation state in the KNPP region was stipulated by the global fallouts. In December 1987 block № 1 was put into operation. Data on the content of Cs-137 and Sr-90 in the environmental samples got in 2000-2001 in the six settlements at 3, 5, 18, 38, 100 and 17 km from KNPP are presented in the paper. It was determined that in the monitoring zone radiation state didn’t change considerably in comparison with a pre-exploitation period. It means that the KNPP doesn’t effect considerably on the environment at normal exploitation regime.

Blog