Сердюк А. М., Останина Н. В., Кузнецова Е. М., Череменко А. Н., Босых Ю. С., Брязкало В. В., Олейник И. Л
| Вид материала | Документы |
- В. О. Сердюк основи анатомії та фізіології тварин, 1509.76kb.
- М. И. Кузнецова букварь: методический комментарий к урок, 6117.76kb.
- В. А. Федосеев Публикуется по изданию: Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев, 1752.72kb.
- Госдума РФ мониторинг сми 2 августа 2007, 1558kb.
- Кузнецова Наталья Вячеславовна учебно-методический комплекс, 371.04kb.
- Кузнецова Нина Владимировна методические рекомендации, 625.25kb.
- Коньков Николай Леонидович, Останина Людмила Васильевна. 2008 @ тгпи им. Д. И. Менделеева,, 389.81kb.
- С. П. Пуденко Актуализация наследия и идей П. Г. Кузнецова в 2000-е годы, 129.95kb.
- Алексей Николаевич Арбузов Иркутская история, 1933.82kb.
- Всероссийский заочный финансово-экономический институт Кафедра права, 189.78kb.
СОЗДАНИЕ WWW-СЕРВЕРА "ИНДИКАТОРЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ НА УКРАИНЕ"
Сердюк А.М., Останина Н.В., Брязкало В.В., Череменко А.Н., Олейник И.Л., Босых Ю.С.
Институт гигиены и медицинской экологии (ИГМЭ) имени А.Н.Марзеева АМН Украины (Киев)
Развитие медицинской экологии в Украине на современном этапе связано со становлением эффективной системы оценки количественных показателей загрязнения окружающей среды, которые характеризуют состояние каждого региона страны по воздействию на него различных составляющих антропогенного фактора. Такие количественные оценки можно назвать индикаторами экологического здоровья, и они могут характеризовать широкий спектр человеческой жизнедеятельности, начиная от оценки объемов веществ выбрасываемых в атмосферу и заканчивая оценкой участия какого-либо региона в различных экологических программах.
Институт гигиены и медицинской экологии, совместно с Министерством экологии и природных ресурсов и МЗУ, принял участие в Украинско-Датском проекте «Данси». Сотрудниками института был спроектирован и реализован WWW-сервер для обеспечения сбора, обработки, хранения и визуализации данных по различным индикаторам экологического здоровья для заданных регионов Украины. Предусмотрена возможность дальнейшего расширения предоставляемых данных для всех регионов Украины с необходимым уровнем детализации. Такое техническое решение стало возможным благодаря объединению в себе ряда технологий, таких как: сервер реляционных баз данных, сервер документоориентированных баз-данных, сервер визуализации географических карт и собственно сам WWW-сервер.
Важнейшей особенностью сервера является возможность его полноценной эксплуатации с использованием только стандартной программы броузера. Кроме визуализации распределения индикаторов по географическим картам реализована возможность построения графиков - гистограмм для заданного показателя и выбранного региона за указанный промежуток времени. Как карта, так и гистограмма динамически формируется сервером по данным региона, которые извлекаются из баз данных. Следует отметить, что кроме сбора и обработки статистических данных WWW-сервер обеспечивает сбор и систематизацию различных отчетов и научно-исследовательских материалов по принятым индикаторам экологического здоровья.
На сервере организован мониторинг посещаемости отдельных блоков данных, которые классифицируются по индикатору и региону. Это касается не только статистических данных индикаторов, но и посещаемости отчетов и научно-исследовательских материалов и публикаций.
На сайте все главные страницы реализованы на трех языках украинском, русском, английском.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ГАЛУЗІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА АНАЛІЗУ ВПЛИВУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Бердник О.В., Антомонов М.Ю., Зайковська В.Ю., Сєрих Л.В.
Україна, Київ, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва
Однією з основних задач у справі збереження і зміцнення здоров'я населення є виявлення несприятливого впливу забрудненого навколишнього середовища і запобігання його впливу шляхом опти- мізації умов проживання.
Як показує досвід, для постійного глибокого аналізу стану здоров'я на популяційному рівні розрізнених несистематизованих даних наукових досліджень і робіт, що констатують зрушення у стані здоров'я населення на підставі оперативної звітної статистики явно недостатньо. Для цього доцільним є створення постійно діючої системи спостереження, в основі якої лежить принцип формування статистичних баз даних про стан здоров'я населення, стан навколишнього середовища і паралельний аналіз динаміки їх зміни.
В останні роки, як метод спостереження за зміною здоров'я населення, усе ширше використовується принцип створення різних інформаційних систем, моніторингів, систем спостереження.
Функціонування будь-якої системи спостереження в галузі охорони здоров’я має профілактичну спрямованість і дозволить з часом виявити тенденції в зміні частоти і наслідків патології; визначити чинники ризику та оцінити заходи контролю.
Практична санітарна служба колишнього СРСР і України зокрема, була покликана вирішувати питання аналізу впливу навколишнього середовища на здоров'я населення в рамках автоматизованої державної інформаційної системи (АДІС) "Здоров'я", що функціонувала з 1981 року в санітарно-епідеміологічних станціях 105 міст Союзу
За роки функціонування АДІС накопичений значний позитивний досвід. Разом з тим, наявність цілого ряду істотних організаційних, методичних і технічних недоліків АДІС значно знижувала ефективність її функціонування в масштабі країни й окремих її регіонів.
Усе це, з одного боку, а також нові соціально-економічні умови, і, зокрема, розпад Союзу, з іншої, обумовили необхідність створення нових систем спостереження за станом здоров'я населення в зв'язку зі станом навколишнього середовища.
Так, в Росії розроблений соціально-гігієнічний моніторинг (СГМ). Основу СГМ складає систематичний аналіз залежності здоров'я населення від факторів середовища з метою визначення пріоритетів керування санітарно-епідеміологічним благополуччам через розробку науково-обгрунтованих цільових програм і окремих природооздоровчих заходів.
Система моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров'я населення створена і в Чеській республіці. Існує досвід створення регіональних моніторингів і в нашій крані (Дніпропетровська область, м.Запоріжжя).
Таким чином, в теперішній час в багатьох країнах, у тому числі і в Україні, накопичений певний досвід організації систем спостереження за станом здоров’я населення в зв’язку із впливом навколишнього середовища, який може бути використаний при подальших розробках у цьому напрямку.
Згідно із Рішенням Колегії МОЗ України N 14-2 від 17.12.1997 Головне санітарно-епідеміологічне управління повинно "забезпечити організацію, впровадження та наукове супроводження системи спостереження за станом здоров'я населення і моніторингу навколишнього середовища". У відповідності до цього, в теперішній час в Україні розпочаті розробки національного медико-екологічного моніторингу (МЕМ), метою якого є створення на території країни державної моніторингової мережі спостереження за здоров'ям різних контингентів населення і якістю навколишнього середовища (з урахуванням дії інших здоров’яформуючих факторів) з визначенням причинно-наслідкових залежностей між ними.
Медико-екологічний моніторинг необхідно розглядати як інструмент оперативного контролю екологічною ситуацією, її впливом на здоров'я людей, що дає можливість своєчасного й обгрунтованого приймати рішення по вибору першочергових заходів і формуванню довгострокових планів керівництвом міста чи регіону.
При створенні моніторингу передбачається розмежувати три організаційні рівні ієрархії: місто/сільський район – область - держава. Накопичення й обробка інформації, аналіз і прийняття рішень повинні здійснюватися на всіх трьох рівнях, але по-різному, відповідно до розв'язуваних задач.
Різна інформаційна ємність даних про захворюваність різними видами патології вимагає різних підходів для одержання репрезентативних даних. З цього погляду доцільно виділити декілька груп захворювань.
1.Гострі захворювання з високим рівнем поширеності.
2.Онкозахворювання і вроджені аномалії розвитку.
3.Хронічні захворювання.
Такий підхід забезпечить функціонування 2-х підсистем: "Неінфекційна захворюваність" і "Інфекційна захворюваність, що, поряд із третьою - "Демографічні показники здоров'я" - є обов'язковими.
Крім того, в рамках МЕМ передбачена можливість поглибленого вивчення здоров'я населення з метою вирішення задач, актуальних для даного населеного пункту.
Реалізація представлених принципів організації і функціонування медико-екологічного моніторингу "Навколишнє середовище - здоров'я населення" дозволяє створити на базі органів практичної охорони здоров'я національну систему спостереження за станом здоров'я населення і, відповідно, підняти на якісно новий рівень систему охорони здоров'я населення України, виявляти найбільш ефективні важелі його керуванням на популяционном рівні.
Summary
Creation of constantly operating monitoring system based on the principle of statistic data base on the population health state, environmental state and parallel analysis of the dynamics of the chanses expedient for constant deep analysis of health state at the population level.
At present, in Ukraine, the medical-ecological monitoring “Environment – Public Health” has been worker out, the aim of which is the creation on the territory of Ukraine of a state interdepartmental monitoring network of surveillance of different groups of population’s health and environmental quality with determination of causal-consequential dependencies between them.
Realization of the principles of organization and functioning medical and ecological monitoring “Environment – Health of the Population” will allow to create a national system for the monitoring of the health state of the population on the basis of the bodies of practical public health and to elevate the system of public health in Ukraine, to reveal the most effective levels for its management at the population level.