Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів 2011
| Вид материала | Документы |
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- З. Й. Красовицького 5 листопада 2008 року, м. Суми, 936.73kb.
- Вимір Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «vii прибузькі юридичні, 10728.41kb.
- Гендерна мапа центрально-східної європи матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 1924.01kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
- Вах європейського вибору матеріали IIІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27, 2505.29kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
Вузівська бібліотека у формуванні та розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу
Матеріали науково-практичної конференції
м. Чернігів, 1 листопада 2011 року
Чернігів
2011
УДК 027.7
ББК Ч73
В 88
Вузівська бібліотека у формуванні і розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу : матеріали наук.-практ. конф. (м.Чернігів, 1 листопада 2011 р.) / уклад. В. Л. Полешко ; відп. ред. Г. Г. Макарова – Чернігів : Наук. б-ка ЧНПУ ім. Т. Г Шевченка, 2011. 65 с.
Матеріали науково-практичної конференції складено редакційною групою Наукової бібліотеки ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка.
Тексти доповідей всебічно висвітлюють тему конференції «Вузівська бібліотека у формуванні і розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу». Кожен виступ базується на практичному досвіді окремої бібліотеки.
Гол. ред. Г. Г. Макарова
Відп. ред. Л. Г. Ушак
Мовне редагування В. І. Кавінська
Уклад., комп’ютерна
верстка і дизайн В. Л. Полешко
Редакторська група поважає авторське право: за виклад, зміст публікацій, достовірність інформації відповідальність несуть автори доповідей
ЗМІСТ
| Макарова Г. Г. Освітньо-інформаційна діяльність вузівської бібліотеки з формування екологічної культури користувача | 4 |
| Мігрін С. В. Збереження користувача у сучасних умовах роботи вузівської бібліотеки | 10 |
| Аліференко І. М. Роль бібліотечного краєзнавства в організації культурно-інформаційного простору місцевої громади | 17 |
| Мартиненко О. В. Електронний каталог. Переваги машиночитаємої каталогізації. Лінгвістичне забезпечення електронного каталогу | 25 |
| Морозов О. С. Книжкове зібрання «Полоніка» бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя як об’єкт історико-книгознавчих досліджень | 29 |
| Макаренко Г. В. Аспекти наукової діяльності бібліотеки Чернігівського державного інституту економіки та управління | 36 |
| Мачача С. М. Проблеми і можливості організації інформаційно-бібліографічного супроводу навчального процесу | 41 |
| Карпенко Н. О. Індексування, анотування та реферування як види аналітико-синтетичної обробки документів | 49 |
| Ільченко І. О. Маркетингові дослідження бібліотечних послуг | 55 |
| Бакун С. М. Роль університетської бібліотеки у підготовці сучасного висококваліфікованого спеціаліста | 59 |
| Відомості про авторів | 67 |
УДК 027.7:37.015.31:57.081.1
Ганна Макарова
ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВУЗІВСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ
КУЛЬТУРИ КОРИСТУВАЧІВ
Термін «екологічна культура» вперше з’явився у 20-х роках ХХ ст. у працях американської школи «культурної екології» [10, c. 6]. У 60-х рр. ХХ століття людство зіткнулося з проблемою «глобальної екологічної кризи». З цього часу починається переосмислення змісту категорії «екологічна культура».
Поняття «культура» походить від латинського «cultura» – догляд, обробіток, виховання [89, с. 203]. Найбільш прийнятим є трактування: культура – це вид діяльності, засобами якого по історичній вертикалі створюються духовні та матеріальні цінності [7, c. 7].
За всю історію існування людей виник «неприродний», тобто створений людиною світ з певними правилами існування в ньому.
В освітньо-виховному процесі тема культури і природи набуває особливої важливості, оскільки безпосереднім чином пов'язана з вивченням природних процесів і їх впливу на людину. [6, c.30-31].
Екологічна криза, яка стала сьогодні реальністю, порушує проблему кардинальних змін у екологічній культурі, потрібно щоб сучасна людина усвідомлювала екологічні проблеми, відповідала за наслідки своєї діяльності у середовищі та визнавала самоцінність довкілля, що відповідає екологічному способу життя.
Факторами, які сприятимуть формуванню усвідомлюваного та відповідального екологічного способу життя є:
- світогляд, що базується на високому рівні екологічної культури;
- вміння проектувати екологічну діяльність;
- вміння прогнозувати наслідки екологічної діяльності [85, с.131].
Рівень відповідальності залежить від того наскільки особистість може попередити негативні наслідки своєї екологічної діяльності та ліквідувати їх, якщо вони вже трапились, а також від того, наскільки вона може спроектувати свою екологічну діяльність, щоб не завдати шкоди довкіллю. Рівень відповідальності формується через засвоєння екологічної культури.
Екологічна культура це і знання, що стосуються основних закономірностей і взаємозв'язків у природі і суспільстві, це і емоційно-чуттєві переживання, і емоційно-ціннісне і діяльністно-практичне відношення до природи, суспільства, до дійсності.
Екологічна культура - це і рівень сприйняття людьми природи, навколишнього світу і відношення людини до світу. [88, c. 43].
Екологічна культура поєднує два світи - природний і соціальний, що визначається відношенням «людина — діяльність — природа» [4, c. 217]. Формується шляхом екологічної освіти та екологічного виховання.
Екологічна освіта включає розповсюдження екологічних рішень, інформації про стан навколишнього середовища, природних ресурсів, екологічної безпеки в цілях формування в суспільстві основ екологічної культури. Екологічне виховання ставить завдання формування екологічної поведінки людини в навколишньому природному середовищі. [54, c. 118].
Формування екологічної культури в процесі навчання - це оптимальна форма екологічного виховання.
Особливе значення, на наш погляд, має процес формування екологічної культури в період навчання у вищій школі. Для якої б діяльності не готувався фахівець, він повинен володіти екологічною етикою і екологічною культурою. Тому екологізація освіти розглядається як важлива сучасна тенденція в освітніх системах.
Найголовнішим завданням виховного процесу у вузі є всебічний розвиток особистості, формування активної життєвої позиції студента, комплексу мотивацій для подальшого активного трудового життя.
Поза сумнівом, додатковою педагогічною умовою підвищення екологічної культури студентів буде створення екологічного виховуючого середовища в бібліотеці навчального закладу. Тому що дієвим засобом виховання екологічної культури є інформаційно-просвітницька робота вузівських бібліотек.
Розвиток сучасного суспільства, заснованого на інформаційно-комунікаційних технологіях, висуває нові вимоги до бібліотек. Головна місія бібліотек – збирання, зберігання, створення, розповсюдження та використання загальнодоступної інформації перетворила їх в нових умовах на центри інформатизації суспільства [128, с. 12].
Бібліотеки як комунікативні центри традиційно називають закладами позашкільної освіти та виховання [127, c. 121].
Вузівські бібліотеки працюють з молоддю, яку формують за допомогою книги. І тому виховна функція для вузівських бібліотек є однією з головних. [78, c. 36].
Одним з основних напрямків виховної роботи Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка є формування екологічної культури.
Представляє інтерес створений спільно з кафедрою екології на базі Наукової бібліотеки інформаційно-екологічний центр. Одне із завдань Центру — визначення і комплектування «ядра» літератури екологічного профілю, що покликане допомогти освоєнню основного змісту екологічної проблематики і формуванню у користувачів бібліотеки екологічної культури.
Створенню центру передувало вивчення досвіду роботи бібліотек Росії з цього питання. Такі центри почали створюватись у них у кінці 90-х років ХХ століття. До речі, на базі Російської державної юнацької бібліотеки в 2002 р. був створений Всеросійський бібліотечний науково-методичний Центр екологічної культури.
В Україні, нажаль, не дивлячись на активну роботу бібліотек різних відомств з цього напрямку, робота не скоординована, не має достатнього методичного забезпечення.
Нашою Науковою бібліотекою здійснена спроба вивчення та узагальнення роботи з формування екологічної культури. З цією метою проводиться наукове дослідження, в рамках якого, проведена дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування екологічної культури користувачів вузівської бібліотеки. Для участі в експерименті залучались чотири контрольні групи студентів хіміко-біологічного факультету. Протягом місяця організовувались заходи екологічної тематики, двічі проводилось анкетування. Результати якого свідчили про ефективність проведених заходів. Через рік з цими ж контрольними групами проводився повторний експеримент, результати узагальнювались.
У рамках діяльності інформаційно-екологічного центру та наукового дослідження протягом останніх років проводився ряд масових заходів екологічного спрямування, зміст яких був націлений на формування екологічної грамотності, екологічної культури та пропагування здорового способу життя. Використовувались різні форми роботи: конференції, усні журнали, Дні інформації, презентації книг, тематичні бесіди, конкурси, вікторини. Стали традиційними заходи за участю наукових співробітників та викладачів. Щорічно проводяться заходи до знаменних, пам'ятних дат і подій - Дня Землі, Всесвітнього дня навколишнього середовища, Всесвітнього дня води і т.д.
Перелік заходів, їх сценарії знайшли своє відображення у підготовленому до друку методичному посібнику для бібліотечних працівників «Виховна робота екологічного спрямування Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка».
Окрім цього в бібліотеці налагоджена робота з природоохоронними органами, органами державного управління, громадськими і іншими зацікавленими організаціями з виховання екологічної культури.
Достатньо укомплектований фонд літературою екологічного напрямку, забезпечується повноцінна необхідна підписка на періодичні видання екологічного спрямування.
Фонд з екології постійно поповнюється за рахунок придбання друкованих видань (збірки статей, монографії, програми, конспекти лекцій, періодичні матеріали), подарункові видання кафедри екології університету.
Систематичні масові заходи з користувачами допомагають бібліотеці знайти своє місце та усвідомити свою роль в системі неперервного екологічного виховання студентів університету.
Щорічно проводиться ґрунтовний аналіз діяльності книгозбірні з цього питання, виявляється і розповсюджується кращий досвід, активізується діяльність бібліотеки з формування екологічної культури користувачів та приєднання до вирішення екологічних проблем, здійснюється активна участь у розповсюдженні екологічної інформації, екологічних знань, пропаганді природоохоронних ідей; активізували нові форми роботи з використанням новітніх інформаційних технологій.
Фахівцями науково-бібліографічного відділу пропонується довідково-бібліографічна методика пошуку екологічної літератури, що сприяє найбільш повному задоволенню потреб користувачів та підвищенню грамотності в області екології. Щорічно до електронної головної картотеки статей вноситься понад 2000 аналітичних описів з питань екології. На замовлення кафедр готуються списки літератури, бібліографічні покажчики, перегляди літератури, традиційні та віртуальні книжкові виставки, тематичні масові заходи.
Результатом проведення масових заходів стало обґрунтування важливості виховання екологічної культури як самостійного напряму діяльності бібліотек; ініціація вивчення досвіду роботи бібліотек України та зарубіжжя в цій сфері.
На сучасному етапі в роботі інформаційно-екологічного центру визначилось декілька напрямів розвитку:
- Розширення тематики фондів з екології за рахунок додавання інформаційних ресурсів по екологічному краєзнавству, як логічне об'єднання інформаційного поля.
- Залучення додаткових, зокрема малотиражних документів по екології від організацій і державних структур.
- Створення горизонтальних зв'язків з подібними структурними підрозділами в регіонах, які дозволять надати додаткові можливості для інформаційної підтримки користувачів.
Для виконання часто виникаючих запитів користувачів за екологічною інформацією потрібна наявність оперативних і доступних джерел. Такими джерелами могли б стати бібліотеки.
Способи взаємодії на основі сучасних технологій можуть бути:
- Електронна доставка документів;
- Обмін власними ресурсами на електронних носіях, зокрема на компакт-дисках;
- Надання відповідей на запити при здійсненні зв'язку в режимі «питання-відповідь»;
- Розподілена підготовка і створення ресурсів по екології.
На основі наявних інформаційних ресурсів з екології, висококваліфікованих бібліотечних кадрів, напрацьованих зв'язків з організаціями, що працюють у напрямі екології, доцільним стає створення на базі бібліотек інформаційних центрів-партнерів з екології. У наших інформаційних центрах може бути зосереджений основний масив інформації з екології як для завдань користувачів, так і для завдань місцевого самоврядування і державних структур.
Бібліотека володіє всіма можливостями стати тією структурою, яка робить безпосередній вплив на формування екологічної культури на користь стійкого розвитку, структурою, що відповідає всім вимогам переходу суспільства на нову фазу розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Агаларова, П. И. К вопросу о формировании экологической культуры молодого поколения [Текст] / П. И. Агаларова // Высш. образование сегодня. – 2008. – № 6. – С. 42–47.
- Бокань, В. Культурологія [Текст] / В. Бокань. – К. : МАУП, 2003. – 136 с.
- Бровкін, А. Інформаційна місія бібліотекаря [Текст] / А. Бровкін, Н. Каліберда // Бібл. вісн. – 2002. – № 6. – С. 6–9.
- Гончаренко, С. У. Український педагогічний словник [Текст] / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
- Грабар, Н. Інформаційно-виховні функції бібліотеки вищого навчального закладу [Текст] / Н. Грабар // Вісн. Книжк. палати. – 2004. – № 1. – С. 35–37.
- Добровольський, В. В. Екологічні знання [Текст] : навч. посіб. / В. В. Добровольський. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. – 300 с.
- Каган, М. С. Философия культуры [Текст] / М. С. Каган. – СПб. : Петрополис, 1996. – 416 с.
- Крисаченко, В. С. Екологія. Культура. Політика: концептуальні засади сучасного розвитку [Текст] / В. С. Крисаченко, М. І. Хилько. – К. : Знання України, 2002. – 598 с.
- Культурология [Текст] / под ред. В. А. Фортунатовой, Л. Е. Шапошникова. – М. : Высш. шк., 2003. – 304 с.
- Льовочкіна, А. Екологічна культура в умовах екологічної кризи [Текст] / А. Льовочкіна // Еколого-психологічні чинники сучасного способу життя / АПН України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. : Пед. думка, 2007. – С. 129–135.
- Формирование экологической культуры и развитие молодёжного движения [Текст] / под. ред. В. М. Захарова ; Центр экол. политики и культуры, Центр экол. политики России. – М. : Акрополь, 2008. – 340 с.
УДК 024.1:027.7
Світлана Мігрін
ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ КОРИСТУВАЧА
В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОБОТИ
ВУЗІВСЬКОЇ БІБЛІОТКИ
Створення і функціонування єдиного інформаційно-освітнього середовища вищої освіти надає підготовці фахівців нову сучасну якість, що відповідає потребам і перспективам науково-технічного розвитку суспільства у ХХІ столітті, яке називають століттям знань.
Для досягнення нової якості та успішного її розвитку визначальним є рівень інформаційно-бібліотечного обслуговування, максимальне забезпечення навчальної та наукової діяльності вузів навчально-методичними комплексами, доступом до світових баз даних. Бібліотека, яка є посередником між постійно зростаючим потоком інформації та її користувачами, покликана забезпечувати успішний інформаційний супровід навчального процесу вузу, і , у підсумку, стає гарантом якості освіти.
Університетське середовище є найоптимальнішим для використання існуючих і створення нових інформаційних ресурсів, подальшого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій, бо саме у ВНЗ одночасно і в різних формах, у навчанні та наукових дослідженнях створюються і використовуються сучасні інформаційні ресурси і технології.
Характерною прикметою сьогодення є поєднання моделей діяльності бібліотек ВНЗ, тобто паралельне застосування ними традиційних та електронних каналів (ЕК) і засобів комунікації, поєднання лінійного і нелінійного подання інформації. Водночас відзначається поступове, але невпинне домінування електронної комунікації, яка має нелінійну структуру, бо саме завдяки їй можливим є вирішення проблеми інтеграції всього інтелектуального потенціалу суспільства в систему документальних комунікацій та максимально ефективне забезпечення його подальшого використання.
Це в свою чергу призводить до об’єктивних причин зменшення кількості користувачів в бібліотеках. Ось більш детальний їх перелік:
- наявність у багатьох користувачів персональних комп’ютерів;
- можливість звертатися через мережу Internet до повнотекстових баз даних, до електронних каталогів, виставлених на сайтах, які одразу, без відвідування бібліотеки, допомагають вирішити: йти до бібліотеки чи ні;
- можливість віддаленого перегляду читачем персонального електронного формуляру з будь-якого робочого місця в режимі реального часу;
- віртуальні виставки, які допомагають користувачам ознайомитись з книгами у зручний час;
- виставлені на сайтах тематичні бібліографічні списки за ЕК, покажчики, пошук інформації за темами;
- одержання віртуальної довідки;
- можливість зробити on-line замовлення, якщо необхідний документ знайдено в ЕК;
- продовження термінів користування літературою дистанційно (електронна пошта або через сайт бібліотеки);
- наявність у бібліотеках ксерокопіювальної техніки.
Отже, з упровадженням в повсякденну практику нових інформаційних технологій, відбувається стрімкий перехід реальних читачів у віртуальний світ, що, безумовно, позначається на роботі вузівських (та інших) бібліотек, які в значній мірі зазнають спаду читацької активності. Виникає гостра проблема збереження користувача в сучасних умовах роботи бібліотек ВНЗ.
У 2011 р. бібліотеками вузів Чернігівського регіону:
Науковою бібліотекою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка; бібліотекою Чернігівського державного технологічного університету; науковою бібліотекою Чернігівського державного інституту економіки та управління; бібліотекою Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці; бібліотекою Ніжинського державного університету імені М. Гоголя було проведено анкетне опитування, об’єктами якого стали 168 студентів цих вузів.
Мета дослідження – визначення стратегії і тактики оптимального інформаційного забезпечення освітньо-наукової діяльності.
У ході дослідження вирішувались такі завдання:
- визначення відповідності функціонування вузівської бібліотеки сучасним тенденціям та вивчення оцінки користувачами сучасної бібліотеки;
- вивчення інформаційних сподівань, інформаційної поведінки користувачів та проблем, які виникають у них у процесі роботи з інформацією;
- вивчення факторів, що обумовлюють потреби звертатися до бібліотеки;
- визначення ступеня задоволення запитів читачів та якості використання відповідних інформаційних ресурсів;
- визначення рівня бібліотечного комфорту для користувачів.
Результати дослідження свідчать:
- 73% студентів відвідують бібліотеку кілька разів на тиждень, тобто це наші постійні користувачі;
- 11% - раз на два тижні;
- 16% - раз у три-чотири тижні.
Основними мотивами звернення до послуг книгозбірні для 96% респондентів є навчання, самоосвіта – для 33%; дозвілля – для 17%; потреба душі – для 14%. Питання передбачало кілька варіантів відповідей.
Вузівська бібліотека приваблює більшість опитаних:
- уважним ставленням бібліотекарів до користувачів – 42%;
- універсальним фондом – 40%;
- оперативним обслуговуванням – 31%.
Крім цього,
- зручним графіком роботи – 29%;
- широким спектром послуг – 19%;
- цікавими масовими заходами – 14%.
Питання передбачало кілька варіантів відповідей.
Цікаво відзначити, як користувачі сприймають впровадження у діяльність бібліотек нових інформаційних технологій.
- 52% опитаних надали перевагу традиційному бібліотечному обслуговуванню;
- 42% - електронному;
- 6% - не змогли відповісти.
Частіше користуються: