Geum.ru

Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Електронний каталог. перевага машиночитаємої каталогізації. лінгвістичне забезпечення електронного каталогу
Вільне координатне індексування –
Список використаних джерел
Книжкове зібрання «полоніка» бібліотеки ніжинського державного університету імені миколи гоголя як об’єкт
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Олена Мартиненко


ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ. ПЕРЕВАГА МАШИНОЧИТАЄМОЇ КАТАЛОГІЗАЦІЇ. ЛІНГВІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ


Електронний каталог всебічно розкриває фонд бібліотеки з різних сторін. Метою будь-якої інформаційно-пошукової системи є надання користувачеві можливості пошуку інформації за відомими даними.

Точність і повнота пошуку необхідної інформації в існуючому розмаїтті є одними з найактуальніших проблем сьогодення, а результативність пошуку залежить не лише від якості пошукової системи, а й від інформаційно-лінгвістичного забезпечення процесу пошуку.

З 1994 року в нашій бібліотеці поряд з традиційними каталогами й картотеками ведеться електронний каталог. З моменту свого створення ЕК бібліотеки зазнав різноманітних змін з таких причин: перехід на іншу програму Арм-проект, удосконалення лінгвістичних засобів опрацювання інформаційних технологій.

Мета цієї статі – обґрунтування комплексного підходу до лінгвістичного забезпечення електронного каталогу бібліотеки із застосуванням різних інформаційно-пошукових мов, для повного розкриття змісту документа та задоволення інформаційних потреб користувачів.

Лінгвістичне забезпечення – сукупність мовних засобів спілкування людини і машини, а також термінологічний апарат, що використовується в процесі цього спілкування.

Лінгвістичне забезпечення включає: мову опису даних, мову маніпулювання даними; мову запитів, засоби і методи індексування, словники.

Розвиток інформаційно-пошукової системи (ІПС) пов'язаний з якістю лінгвістичного забезпечення (ЛЗ). Будь-яка ІПС містить такі елементи: інформаційний масив (група однорідних даних, об'єднаних за певною ознакою), інформаційно-пошукова мова (штучна мова, призначена для вираження семантичних аспектів інформаційних джерел (частіше всього, документів) і запитів у формі, придатній для здійснення пошуку інформації, індексування (процес вираження змісту документа або запиту на інформаційно-пошуковій мові), критерії видачі, тобто правила порівняння перекладу запиту на ІПМ вхідної інформації для видачі за запитом.

Лінгвістичні засоби забезпечують індексування документів і запитів, проведення ефективного інформаційного пошуку в інформаційно-пошукових системах, формують і структурують бази даних (БД), визначають тематичні межі, сприяють сумісності ЕК різних бібліотек для обміну даними. Як правило, до складу ЛЗ входить декілька інформаційно-пошукових мов, кожна з яких виконує свою функцію в ІПС. Сумісність інформаційно-пошукових мов дозволяє формувати інформаційні запити тією ІПМ, якою користувач володіє.

Види ІПМ є: класифікаційна, предметизаційна, дескрипторна.

Класифікаційна мова призначена для індексування документів та інформаційних запитів за допомогою понять і кодів класифікаційної системи (Універсальна десяткова класифікація УДК, Бібліотечно-бібліографічна класифікація ББК).

До мов вербального типу відносяться предметизаційна й дескрипторна мови.

Предметизаційна мова використовується для індексування документів за допомогою рубрикаторів (словників предметних рубрик), а в разі їх відсутності – за методикою предметизації. Предметизаційна мова створена на основі абеткового переліку предметних рубрик (ПР). Предметні рубрики не придатні для глибокого пошуку за темою в машиночитних бібліографічних базах. За ПР неможливо знайти аспект теми, неможливо перерахувати всі власні назви предметів, про які йдеться в документі.

Дескрипторна мова слугує для індексування документів і запитів за допомогою дескрипторів і ключових слів. В основі дескрипторних ІПМ лежить алфавітний перелік лексичних одиниць. Дескриптор –лексична одиниця ІПМ використовується для описання основного змісту документа (тексту). Функціональна значимість КС визначається тим, що вони є одним з найкращих способів класифікування, зберігання інформації.

Ключові слова доцільно використовувати для додаткового розкриття змісту документа на більш глибокому рівні, тобто предметні рубрики використовувати для опису основних предметів документа, а КС - для деталізації та описування другорядних тем документа. Такий підхід зручний для всіх категорій користувачів: для тих, хто приблизно знає, яку інформацію хоче знайти і для тих, кого цікавить щось дуже особливе.

Наукова бібліотека ЧДІЕУ використовує як лінгвістичні засоби декілька ІПМ. Паралельне використання декількох ІПМ сприяє швидкому й різноманітному доступу користувачів до інформації найбільш відомою їм інформаційно-пошуковою мовою. У бібліотеці для якнайширшого розкриття змісту документів їх опрацювання здійснюється в рамках моделі «Комплексне індексування». Для цього використовуються такі ІПМ:

Класифікаційні мови (УДК, ББК);

Вербальні мови (мова предметних рубрик і мова ключових слів)

Для розширення пошукових можливостей ЕК бібліотека використовує предметний пошук, який є міждисциплінарний, комплексний. За таким запитом користувачі отримують комплекс усіх документів з предмета, проблеми незалежно від галузі знань. Основою для створення предметних рубрик систематичного каталогу став перелік рубрик абетково-предметного покажчика (АПП), організованого за ББК.

Для подальшої деталізації використовується мова ключових слів, це обумовлено такими факторами:
  • Простота методики використання лексики КС, близької до природної мови;
  • Можливість доповнення й оновлення списку КС, оскільки до абеткового переліку можна вводити будь-яку лексичну одиницю, необхідну для індексування.

У створенні записів для ЕК Наукової бібліотеки ЧДІЕУ застосовується метод вільного координатного індексування.

Вільне координатне індексування – це індексування ключовими словами, вибраними з повного тексту документа. Під час вільного індексування словник КС створюється одночасно з формуванням бази.

Слід враховувати, що неконтрольоване і неправильне застосування КС призводить до значних втрат у характеристиках повноти й точності пошуку. Для усунення недоліків у використанні КС, фахівці бібліографічного відділу повинні дотримувати певних встановлених правил:
  • поняття повинно бути однозначне, якщо одне й те ж саме поняття має два або більше синонімів, то тільки одне з них умовно вибирати як дескриптор;
  • терміни подавати у множині, в однині подаються терміни, які означають: конкретні поняття (Сонце, Всесвіт), абстрактні поняття процесів, явищ (культурна спадщина, трудове виховання), назви конкретних наук (психологія; педагогіка), поняття, що у множині мають інше значення наприклад дисципліни (як навчальні предмети), дисципліна (як твердо встановлений порядок);
  • мовним критерієм при створенні бази КС доцільно використовувати національні терміни, незважаючи на наявність іноземного еквівалента, за винятком, якщо іноземний еквівалент є більш розповсюдженим і вживаним, наприклад: гносеологія (а не теорія пізнання).
  • широковживані у природній мові абревіатури використовуються, як дескриптори наприклад: ЮНЕСКО, (а не Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури).

Це дозволяє здійснювати контроль лексики, котра використовується в інформаційно-пошуковій системі, з метою створення єдиного засобу спілкування між ІПС і користувачем; підвищувати якість та ефективність використання ІПМ.

Можна зробити висновок, що сучасні інформаційні технології, що впроваджуються в бібліотечне виробництво, загострюють проблему доступу користувачів до інформаційних ресурсів. Бібліотека повинна мати розвинену структуру лінгвістичного забезпечення, що включає в себе комплекс ІПМ різних видів і відповідні методики індексування. Найважливіші функції лінгвістичних засобів є забезпечення якості інформаційних послуг, забезпечення доступу користувачів до інформаційних ресурсів бібліотеки у зручній формі.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Вилегжаніна Т. Інформаційно-пошуковий тезаурус як інструмент індексування документів/ Бібліотечна планета.- 2004.- № 1.- 7-10c.
  2. Скарук Г. Лингвистическое обеспечение тематического поиска в электронном каталоге/ Библиография.- 2001.- № 2.- 75-77c.
  3. Скарук Г. Тематический поиск в электронном каталоге: проблемы лингвистического обеспечения/ Библиотековедение.- 2001.- № 3.- 48-57c
  4. Лобановські І. Лінгвістичне забезпечення електронного каталогу Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського / Освітянські бібліотеки України в реалізації програми рівного доступу до якісної освіти [Електронний ресурс]: матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару, Черкаси, 20–22 жовт. 2008 р.



УДК 069.015(477.5)


Олександр Морозов


КНИЖКОВЕ ЗІБРАННЯ «ПОЛОНІКА» БІБЛІОТЕКИ НІЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ ЯК ОБ’ЄКТ

ІСТОРИКО-КНИГОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Книгозбірня Ніжинського державного університету імені Мико­ли Гоголя – одна з найдавніших науково-освітніх бібліотек Лівобе­режної України, яку було започатковано 1820 року разом з відкрит­тям у Ніжині Гімназії вищих наук князя О.Безбородька. За 190-річну історію бібліотеки до її складу влилося чимало надзвичайно цінних книжкових і рукописних фондів, що справді перетворило цей заклад на уніка­льне історико-культурне явище.

Початок формування книжкових зібрань університетської бібліо­теки сягає першої чверті XIX ст. й тісно пов'язаний з іменами засно­вників ніжинської Гімназії братів Олександра та Іллі Безбородьків. З нагоди відкриття цього навчального закладу відомий меценат та його почесний попечитель О.Г. Кушелєв-Безбородько, нащадок засновників, подарував Гімназії частину родинного книж­кового зібрання, що містило чимало унікальних видань російської та європейської літератури XVII-XVIII ст. Згодом фонди бібліотеки поповнювали нові над­ходження від різноманітних благодійників, спеціальна література, навчальні посібники, передплатні та періодичні видання. Після реорганізації Гімназії в Ніжинський історико-філологічний інститут у 1875 році бібліотека придбала цінні книжкові зібрання професорів Московського університету С.П.Шевирьова (1806-1864), Лейпцизь­кого – Ф.-В.Річля (1806-1876), директора Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту І.Б.Штейнмана (1819-1872). Не­вдовзі її склад поповнили дублетні примірники польських стародру­ків з бібліотеки Варшавського університету та рідкісні палеотипи та стародруки ХУІ-ХУІІІ ст. з бібліотеки ніжинського Грецького Олександрівського училища. Пізніше, у 1920-1930 pp. надійшли цінні приватні книжкові зібрання професорів Ніжинського історико-філологічного університету І.Г.Турцевича (1856-1930), М.Н.Бережкова (1850-1934), К.Ф.Радченка (1872-1908), академіка В.І.Рєзанова (1856-1930) та ін. Формувався унікальний рукописний фонд бібліо­теки, де містилися документи Х-ХІХ ст., у тому числі грецькі руко­писні Євангелія Х-ХІ ст., окремі редакції козацьких літописів, авто­графи творів та листи М.В.Гоголя тощо. На жаль, ці унікальні руко­писи та інші стародруки впродовж 1930-1950-х pp. безжально вилучалися з Ніжина й перебувають тепер у книгозбірнях інших науко­вих центрів – Національній бібліотеці України імені В.Вернадського та Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національ­ного університету імені Т. Шевченка. Але, незважаючи на це, загаль­на кількість стародруків, рідкісних та цінних видань, наявних сього­дні в бібліотеці Ніжинського держуніверситету, оцінюється приблизно у 20 тис. примірників.

Перлиною бібліотеки НДУ безумовно слід вважати унікальну збірку європейських палеотипів (видань першої половини XVI ст.) та видань латинського шрифту XVI-XIX ст., яка, як не дивно, най­менше постраждала під час масових вилучень та переміщень літера­тури у 1930-х роках. Наукове вивчення збірки ніжинської універси­тетської бібліотеки, яке започаткувала в першій половині 1990-х ро­ків київська дослідниця, відомий книгознавець М.Шамрай, а згодом продовжили співробітники НДУ імені М.Гоголя, сприяло виділенню в її складі низки унікальних зібрань. Особливе місце серед них посі­дають польські стародруки XVI – початку XIX століть з колекції «Polonica», унікальні видання, пов'язані з польською культурою та історією.

Початок формування ніжинської колекції «Polonica» припадає на 1875 рік і пов'язаний з діяльністю видатного вченого та освітянина, професора М.О.Лавровського. Обійнявши посаду директора щойно створеного на базі ліцею Ніжинського історико-філологічного інституту князя О.Безбородька, Микола Олексійович визначив найго­ловнішою своєю справою облаштування та укомплектування бібліо­теки очолюваного ним навчального закладу. У цей час частина польських стародруків була успадкована від книгозбірні Ніжинсько­го ліцею князя Безбородька. Декілька цінних видань надійшли 1877 р. разом з бібліотекою професора Фрідріха Річля. Але найголовніша та най­цінніша частина колекції «Polonica» (дублетні видання XVI-XIX століть, усього 564 назви у 639 томах) надійшла з бібліотеки Вар­шавського Імператорського університету.

У середині та другій половині XIX століття польські видання масово з'являлися в бібліотеках та навчальних закладах царської Росії. Переважно це були книги та навіть цілі книгозбірні, конфісковані царським урядом та виве­зені з території Польщі після жорстокого придушення польських повстань. Нага­даємо, що після трьох поділів Речі По­сполитої, що завершилися ліквідацією польської державності в 1795 p., частина Східної Польщі (у т.ч. й Варшава) віді­йшли до Російської імперії й були прого­лошені імперським урядом однією з про­вінцій Росії. Польські патріоти неоднора­зово піднімали повстання проти русифікаторської та кріпосницької політики російського уряду, заохочуючи й інші народи імперії до боротьби за національне визволення. Традиційним девізом цих революційних виступів стали слова: «За вашу і нашу свободу!». Царський уряд жорстоко їх придушував, намагаючись знищити не тільки польський патріотизм, але й набутки національної культури та освіти.

Що стосується колекції «Роlоnіса», то обставини появи її в біб­ліотеці ніжинської вищої школи були зовсім іншими. Як слушно засвідчила завідувачка відділу стародруків Публічної Бібліотеки у Варшаві п. Марія Бринда, Варшавський імператорський Універси­тет, який був потужним бастіоном науки та просвітництва на тере­нах підкореної Росією Польщі, мав за звичай дарувати дублети автентичних книг зі свого власного зібрання без політичного контексту. Тим більше, що цей вищий навчальний заклад мав давні дружні вза­ємини та наукові стосунки з Ніжинським історико-філологічним інститутом князя О. Безбородька. Між цими двома науково-освітніми центрами, що плідно працювали в галузі славістичних до­сліджень, існував інтенсивний обмін як студентами, так і науково-педагогічними кадрами. Ніжинські вчені-славісти часто друкували свої праці в наукових виданнях Варшавського університету. У різ­ний час викладачами в Ніжині та Варшаві працювали або співпра­цювали з Польською Академією Наук вже згадуваний нами акаде­мік М.О.Лавровський (у 1883-1890 pp. обіймав посаду ректора Ва­ршавського університету), академік Ю.Ф.Карський, професори-славісти В.В.Качановський, А.С.Будилович, М.Я.Аристов, Г.Е.Зенгер, П.О.Заболотський, І.П.Козловський, Г.А.Ільїнський та ін.

Найбільшу історико-культурну цінність із усіх видань, що об'єднані в колекцію «Роlоnіса» Ніжинського держуніверситету імені М. Гоголя, безпере­чно, становлять видання XVI-XVIII століть, значна частина яких нині є бібліографічною рідкістю. Слід зазначити, що, окрім видань польською мовою, цей період книговидання репрезентований і стародруками латиною та грецькою мовою, у тому числі – європейськими виданнями класичних античних авторів. На превеликий жаль, ката­лог згаданих видань не зберігся, що значною мірою ускладнює ре­конструкцію складу колекції.

Історія стародруків зі згаданої бібліотечної колекції є досить складною. Абсолютна їх більшість, як уже про це згадувалося, була передана з бібліотеки утвореного 1816 року наказом російського імператора Олександра І Варшавського імпера­торського університету. Бібліотечна збірка Варшавського університету свого часу теж зазнала значних кон­фіскацій, особливо після придушення польського повстання 1831 року, коли її було нагло зачинено, а найцінніші колекції вивезено до Санкт-Петербурга. З 1862 до 1871 рік, коли було відновлено Варшавський уні­верситет під назвою «Головної школи», бібліотека була відома як «Biblioteka Glowna». Незважаючи на репресії та русифікаторську політику з боку імперського уряду, бібліотека в той час нараховувала понад 260 тис. примірників книг і відігравала надзвичайно важливу роль у науково-освітньому житті польського суспільства. Треба зазначити, що значна частина стародруків з її зібрання (особливо дублетний фонд) не була бібліографічно опрацьована. Саме тому переважна більшість найдавніших польських стародруків з ніжинської колекції не мають інвентарних номерів та облікових позначок бібліотеки Варшавсько­го університету. Лише на деяких примірниках видань XVII-XIX ст. нам пощастило виявити печатки Варшавської публічної бібліотеки, Бібліотеки імператорського Варшавського університету та «Biblioteki Glowney w Warszawie». До того ж, в інвентарних книгах бібліотеки Ніжинського історико-філологічного інституту кн. О.Безбородька, які збереглися до нашого часу, ці видання не були записані єдиним масивом, що значним чином ускладнює роботу з реконстру­кції складу колекції. Отже, виявлені на сьогодні в Ніжині видання з колекції «Polonica» можуть бути віднесені до дублетного фонду книгозбірні Варшавського університету лише на підставі непрямих даних, власницьких записів, провінієнцій та з огляду на час надхо­дження. Можна також гадати, що упорядкування подарованих кни­жок у бібліотеці Ніжинського історико-філологічного університету тривало до 1879 року, оскільки переважна більшість книг унесена до інвентарних книг саме під цим роком. Дослідник ніжинської «Полоніки» М. Потапенко цілком слушно зауважує: аналіз колекції дає змо­гу також стверджувати, що значна частина книг була передана з Ва­ршави в розсипах і перепліталася та упорядковувалася вже у Ніжині. Більше половини колекції становили стародруки XVI-XVIII ст., зна­чна частина яких збереглася до нашого часу. Ураховуючи ті втрати, яких зазнали польські книгозбірні і, зокрема, бібліотека Варшавсь­кого університету під час світових воєн XX ст., можна з упевненістю сказати, що в складі ніжинської колекції можна знайти справжні ра­ритети, кількість яких у самій Польщі сьогодні може рахуватися одиницями примірників.

У 1934-1936 роках, під час хвилі репресій та масових вилучень і переміщень рукописних та рідкісних книжкових фондів ніжинської бібліотеки, частина польських видань була вилучена та передана до наукової бібліотеки Київського державного університету імені Т. Шевченка, що засвідчують записи в старих інвентарних книгах. Цю інформацію в приватних розмовах підтвердили й працівники відділу стародруків Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Т. Шевченка. Обсяги та об­ставини цих переміщень, як і подальша доля окремих примірників книг, вилучених із Ніжина, потребують подальшого ґрунтовного вивчення спільними зусиллями науковців. На сьогодні завдяки ста­ранням працівників бібліотеки Ніжинського державного університе­ту більшість видань, які залишилися у Ніжині, збереглися в задові­льному стані.

Загалом ніжинська бібліотечна колекція «Polonica» є малодослідженою. Перша спроба її опису була здійснена лише 2002 року І. Костенком та Г. Тимбровською, які нарахували й класифікували в ній 156 книг XVI-XVIII століть польською та латинською мовами.[1] У 2006 асистент кафедри історії Ніжинського державного педуніверситету імені М. Гоголя Максим Потапенко підготував до друку ко­ротенький нарис про польськомовні стародруки XVI-XVII ст. релі­гійного характеру, що репрезентовані в колекції, до якого додавався й перелік виявлених томів.[2] Ширший варіант цієї публікації поба­чив світ у збірнику «Поляки в Ніжині» 2007 року.[3] Зрештою. 2010 року за сприяння Ніжинської культурно-просвітницької спілки по­ляків «Астер» та Посольства Республіки Польща в Україні побачи­ла світ перша частина каталогу «Стародруки з колекції «Polonica» бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Го­голя», у якому описано 212 примірників стародруків хронологічно від 1521 до 1750 рік.[4] Робота працівників бібліотеки НДУ імені М.Гоголя з виявлення, ідентифікації та науково-бібліографічного опису польських стародруків триває. Готується до друку друга час­тина каталогу, що охопить видання від 1750 до 1830 рік, а також до­датки та уточнення до першої частини.

Найбільший за кількістю тематичний блок стародруків «Polonica» становлять давні польські видання юридичного, історич­ного, релігійного та літературного змісту. Філологів, культурологів, фахівців-книгознавців приваблять історичні та історико-церковні книги, актово-юридичні та регулятивні документи, життєписи й ге­неалогії, художні твори та публіцистика. Чимало видань є унікаль­ними зразками друкарського мистецтва та палітурної майстерності XVI-XVII ст.

Зібрання ніжинської колекції «Polonica» також варте бібліографі­чного вивчення з точки зору історії книжкової культури. Провінієнції, власницькі записи та маргіналії на сторінках окремих примірни­ків свідчать про їх колишню приналежність бібліотекам Варшавсь­кого ліцею, Воєводської школи у Калішу, бенедиктинців Св.Хреста із Жешува та Любліна, цистеріанців з Вонхоцька та Сулєва, Краківсь­кої єзуїтської колегії тощо. Серед власників книг, чиї рукописні та друковані екслібриси виявлено, трапляються вельми колоритні та відомі персони свого часу, зокрема великий литовський канцлер Ян Фрідерік Сапєга, власники величезних бібліотечних зібрань Карл-Християн Воог і брати Анджей та Йосип Залуські, коронний геть­ман Петро Озаровський, науковець та колишній ад'ютант французь­кого імператора Наполеона Бонапарта Олександр Сапєга та багато інших. Загалом на стародруках польської мови XVI-XVIII століть, що зберігаються в бібліотеці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, виявлено також значну кількість печаток, роз­логих записів, читацьких поміток на полях, екслібрисів, які можуть стати предметом окремого наукового дослідження. Значна частина видань має оригінальні оклади, які є яскравими зразками художньої майстерності та палітурного ремесла XVI-XVII ст.

Безумовно, бібліотечна колекція «Polonica» Ніжинського держа­вного університету імені Миколи Гоголя є унікальним історико-культурним явищем, безцінним джерелом наукових досліджень для книгознавців та культурологів, яскравим свідченням плекання набутків і традицій, плідної роботи працівників бібліотеки, які зуміли її зберегти для прийдешніх поколінь.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Костенко І., Тимбровська Г. «Polonica» університетської бібліотеки // Поляки в Ніжині -К.,2002.-С.50-51.
  2. Потапенко М. Польськомовні стародруки релігійного характеру XVI-XVII століть у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя // Український вимір. Збірник матеріалів з України та діаспори. - Вип. 5. - Ніжин, 2006. - С172-173.
  3. Потапенко М Польськомовні стародруки XVI-XVII ст. з колекції «Polonica»: забута перлина університетської бібліотеки // Поляки в Ніжині. -Ніжин, 2007.-С.64-78.
  4. Морозов О., Потапенко М. Стародруки ХУІ - першої половини ХУІ-II ст. з колекції «Polonica» бібліотеки Ніжинського державного університету імені М.Гоголя. Каталог. - Ніжин: Гідромакс, 2010. - 180 с, іл.



УДК 027.7(477.51)