Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів 2011

Вид материала

Содержание

Претензій до працівників бібліотеки
Список використаних джерел
Роль бібліотечного краєзнавства в організації культурно-інформаційного простору місцевої громади

Подобный материал:

1 2 3 4 5

традиційними каталогами – 65% респондентів;

електронними каталогами – 16%;

7% вважають, що у бібліотеці мають бути як карткові, так і електронний каталоги;

не змогли відповісти на запитання – 12% опитаних.

Отже, ці результати свідчать, що користувачі все ж таки надають більшу перевагу традиційному бібліотечному обслуговуванню та друкованим джерелам інформації, ніж електронним. Читачі пояснюють, що їм так більш зручно, більш зрозуміло, вони так звикли, а електронний каталог ще не опанували.

Незважаючи на це, користувачі хочуть бачити вузівську бібліотеку сучасною, комп’ютеризованою, що відповідає вимогам нового інформаційного суспільства.

49% респондентів визнають наявність Wi-Fi-Zone необхідною в бібліотеці.

70% опитаних студентів ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка бажають бачити читальний зал гуманітарних наук комп’ютеризованим.

Таким чином, аналіз результатів опитування користувачів підтверджує думку про те, що на сьогодні книга, як друкований носій інформації,

Internet – віртуальний інформаційний простір, що забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів, спрямовані на виконання спільних завдань щодо організації інформаційно-бібліотечного забезпечення запитів та потреб користувачів, взаємно доповнюють один одного, формуючи єдиний інформаційний простір бібліотеки, а не конкурують між собою.

На сьогоднішній день більшість респондентів вказують, що Internet в тій чи іншій мірі замінити, особисто для них, книгу не може. Вузівська бібліотека приваблює їх універсальним змістом книжкових фондів.

Чи влаштовує студентів наявність літератури при підготовці до семінарських занять, при написанні рефератів, курсових, дипломних робіт, до педагогічної практики в школі?

59% опитаних відповіли – «так»;
18% - «частково»;
23% - «ні».

Читачі кожної вузівської бібліотеки надали рекомендації – яких саме необхідних їм видань не вистачає у фонді.

Спільне в них: більше періодичних видань, сучасної літератури з історії, політики, економіки, правознавства,філософії, мистецтва, сучасної художньої літератури, наявність більшої кількості примірників підручників та навчальних посібників.

Більшість опитаних розуміють, що навіть найбагатший локальний бібліотечний фонд – обмежений – і на його основі неможливо повністю задовольнити потреби користувачів в інформації.

53-м% респондентів доводиться звертатися до фондів інших бібліотек;
40% - не звертається;
7% - не змогли відповісти на запитання.

Наскільки допомагають користувачам у підборі необхідної літератури експоновані в бібліотеці книжкові виставки?

49% опитаних часто користуються літературою з виставок;
40% - не користуються;
11% - не змогли відповісти на запитання.

При цьому,

20% - звертають увагу на літературу за допомогою бібліотекаря;
37% - звертають увагу самі;
43% - не змогли відповісти на запитання.

Зорієнтуватися у величезному потоці інформації, допомогти знайти бажану користувачеві інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших затратах зусиль і часу покликані бібліографи.

Чи звертаються студенти до чергового бібліографа та чи задоволені вони консультацією?

«часто звертаються і задоволені» – 38% опитаних;
«нечасто, але задоволені» - 36%;
«не задоволені» - 3%;
зовсім не звертаються за консультацією – 13%;
не змогли відповісти - 10%.

Оскільки бібліотека, в першу чергу, спрямована на обслуговування читача, читач має бути найвищим пріоритетом, а обслуговування – якісним та комфортним.

Більшість респондентів (92%) влаштовує графік роботи книгозбірні, лише 8% - «ні».

Претензій до працівників бібліотеки не має 89% опитаних.

87% студентів витрачає не більше 15 хвилин, чекаючи своє замовлення.

Вузівські бібліотеки приваблюють користувачів багатством книжкових фондів; затишною атмосферою, сприятливою для навчання; зручністю та дизайном; доброзичливим ставленням працівників бібліотек, які завжди допоможуть у підборі необхідної інформації.

Взагалі, найважливішими рисами працівника бібліотеки читачі вважають:

привітність – 76%;
професіоналізм – 70;
вміння знайти компроміс – 19%.
Респонденти обирали кілька варіантів відповідей.

На 88% опитаних бібліотека справляє позитивні враження; на 16% - «непогані». Лише на 5% респондентів бібліотека не справляє вражень.

Таким чином, результати дослідження виявили, які сподівання пов’язують з вузівською бібліотекою наші користувачі.

Як бачимо, друковані видання все ж таки залишають за собою провідні позиції у забезпеченні їхніх інформаційних запитів.

Інформаційні ресурси Internet-мережі, як правило, доповнюються інформацією з друкованих джерел, тобто Internetі книга взаємно доповнюють одне одного і вирішують спільні завдання. Переваги друкованих носіїв інформації в їх доступності, практичності використання, точності, достовірності інформації, не потребують ПК. Переваги Internet-мережі: оперативність, інформативність, мобільність.

Отже, читачі розглядають сучасну вузівську бібліотеку як інформаційний центр, який організовує важливу частину інформаційно-освітнього простору університету, і, поєднуючи в собі традиційні та інноваційні характеристики і послуги, забезпечує користувачам доступ у світовий інформаційний простір.

Бібліотека може полегшити доступ до Інтернету, але вона не може бути витіснена ним. Інформаційне суспільство лише створює нові умови для роботи бібліотек і висуває до них нові вимоги. Необхідно вміти показати нестандартний зміст і форму, нове бачення, нову лексику, нові засоби комунікації, внести ауру новизни і працювати у режимі випередження.

Перш за все, обслуговування має бути комфортним. Саме про комфортність бібліотечного обслуговування слід піклуватися як про одну з умов конкурентоспроможності бібліотек в сучасному світі інформаційних технологій і обов’язковою умовою подальшого розвитку бібліотечної справи.

Комфорт має бути фізичним, психічним і, найважливіше, інтелектуально-інформаційним. Він виникає внаслідок інтелектуального задоволення від необхідної і достатньої зручності доступу до інформації. Поступове перетворення читацьких місць в ділові місця, в офіс з комп’ютером, сканером, Інтернетом, двома моніторами для одночасної роботи з різними блоками текстової і графічної інформації зможуть відіграти значну роль у створенні інтелектуально-інформаційного комфорту. Можливості такої діяльності у бібліотеці мають бути вищими ніж ті, що є у користувачів вдома.

Тобто, одне із завдань бібліотек – формувати випереджуючий рівень інформаційного середовища, а отже, і рівень інтелектуально-інформаційного комфорту.

Серед багатьох напрямків удосконалення бібліотечного обслуговування можна виділити формування фонду з використання традиційних форм комплектування, а також формування фонду електронних книг, зокрема тих, зміст яких формується у вузі (курси лекцій, практичні та лабораторні роботи, рекомендовані допоміжні матеріали тощо).

Причиною того, що деякі ресурси та послуги залишаються незатребуваними, може бути недостатня поінформованість користувачів. Бібліотекам необхідно активізувати просування ресурсів і послуг шляхом розробки буклетів, пам’яток, системи масового бібліографічного інформування, через веб-сайт та ін.

Справити враження на сучасного користувача, зробити його відвідування бібліотеки яскравою подією – завдання колективу працівників.

Зміст і стиль, професіоналізм і креативність – це своєрідна концепція успіху.

Ресурси, послуги, якість – це своєрідний вектор розвитку вузівської бібліотеки.

Дотримуватись наданих рекомендацій і робити це постійно, щоденно, цілеспрямовано… Тоді у бібліотек є шанс не зникнути у просторах глобалізації, забезпечити якість послуг і удосконалити модель сучасної бібліотеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Амлинский, Л. З. Библиотечно-информационная деятельность: теория и практика [Текст] / Л. З. Амлинский //Науч. и техн. б-ки. – 2011. - № 7. – С. 5–16.
Клименко, О. Основні напрями діяльності бібліотек вишів Міністерства культури України на сучасному етапі [Текст] / О. Клименко, Н. Бачинська //Бібл. вісн. – 2011. - № 4. – С. 38–45.
Красикова, Е. Г. Библиотека современного вуза: информационные ожидания и особенности информационного поведения пользователей [Текст] / Е. Г. Красикова // Науч. и техн. б-ки. – 2010. - № 6. – С. 26–37.
Семилет, Н. Читатель изменился. А мы?! [Текст] / Н. Семилет, Г. Гречко //Бібл. форум України. – 2011. - № 2. – С. 17–20.

УДК 027.022:908

Інна Аліференко

РОЛЬ БІБЛІОТЕЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ

Потреба місцевих громад у корінних перетвореннях зумовила необхідність пошуку нових шляхів і підходів до вирішення всієї сукупності соціальних і культурних проблем територій.

Інноваційний пошук концепції подальшого розвитку бібліотек, розташованих у малих містах і сільській місцевості та, мабуть, і в обласному центрі також потребує нових підходів і нестандартних дій.

Зрозуміло, що це обумовлено:

змінами в соціокультурному середовищі місцевих громад
зростаючою потребою цих територіальних утворень в більш якісних та доступних послугах і більш повній інформації
загостренням протиріч між сьогоднішніми функціями бібліотек і новими потребами громади
недостатньою адаптацією бібліотек до сучасних економічних, культурних та ідеологічних умов територій.

Так само зрозуміло, що для вирішення цих потреб, протиріч і пошуків нових підходів бібліотека, насамперед, має інтегруватися у виробниче, соціальне і культурне життя міста чи села, стати його духовною складовою.

Різнопланова краєзнавча діяльність бібліотеки якнайкраще підходить, є найбільш важливим чинником злиття бібліотеки з іншими складовими повсякденного життя громад.

Передумови для цього у нас досить вагомі. Чернігівщина край з багатою і славною історією, великою, з давніх-давен територією, від Києва до Мглина нинішньої Брянської області, і від Дніпра на заході до Глухова нинішньої Сумської області. Чернігівська єпархія займала території сучасних Орловської, Калузької, Тульської, Московської, Смоленської областей (Росія), частину Могилевської (нині Білорусь), край з багатими традиціями книгодрукування і видавничої діяльності починаючи з 1679 року, з часу заснування Чернігівської типографії. Багата історія книговидання підтримується і сьогодні.

Краєзнавчий напрямок роботи бібліотек на Чернігівщині традиційно був вагомим.

Краєзнавство нині взагалі в суверенній Україні перебуває в авангарді національно-культурного відродження, є опорою її державності.

Про це свідчать офіційні документи і матеріали, зокрема Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року" від 10 червня 2002 року, в якій зазначалося, що «на сучасному етапі духовного відродження незалежної України невід'ємною складовою громадського руху та наукових досліджень є історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної пам'яті, формування у громадян і, передусім, у молоді любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання».

Краєзнавча робота бібліотек області багатовекторна, від докомплектування фондів аж до соціокультурних заходів і видання краєзнавчих книг і покажчиків.

Наша ОУНБ, для прикладу, для поповнення краєзнавчого каталогу електронних баз даних та фонду літературою краєзнавчого характеру вже давно займається пошуком і створенням колекцій рідкісних і цінних книг з історії краю. Останні 10 років вівся активний пошук краєзнавчих джерел їх описів з відображенням їх в краєзнавчому каталозі.

Сьогодні цій роботі приділяється особлива увага, дещо нетрадиційний напрямок. Нині мова іде не стільки про бібліографічні записи джерел, скільки про електронні копії і повнотекстові бази даних. Ведеться робота по оцифруванню чернігівських книг не тільки з власних фондів, а з фондів великих бібліотек України, обласного історичного музею імені Тарновського, меморіальної бібліотеки М. М. Коцюбинського в його меморіальному заповіднику, приватних колекціонерів, обласного архіву.

Це наше реагування на ініціативу Національної Парламентської бібліотеки по створенню електронної бібліотеки «Культура України». Чернігівська бібліотека має на меті створення повнотекстової бази «Книжкова пам`ять. Чернігівщина», яка стане частиною майбутньої електронної бібліотеки. Це надасть змогу якнайповніше представити громаді наші фонди, шляхом забезпечення вільного, безкоштовного доступу користувачів до книжкових надбань, можливість користування електронними копіями якнайбільшого числа користувачів в On-line режимі.

Крім книг, в планах проект оцифрування видових фото та поштівок – пейзажів краю, вулиць, архітектурних пам’яток Чернігівщини, які збереглись в приватних колекціях і старих альбомах кінця 19 поч. 20 ст.

Працівники відділу краєзнавства бібліотеки ведуть 3 власних краєзнавчих бази даних: «Відомі особистості регіону», «Історико-культурні місця Чернігівської області», «Історико-культурний портрет регіону».

Створенням електронних баз сьогодні займаються ряд районних і навіть сільських бібліотек області. Так Прилуцька районна бібліотека має на сайті власні бази даних «Краєзнавці Прилуччини», «Молоді таланти Прилуччини», «Світлини минулого». Зібрані фото по селах всього району. Тепер з ними зможуть познайомитись, віднайти своїх далеких пращурів ті, хто цікавиться своїм родоводом, шукає своє родове коріння.

З'явилися у фонді відділу краєзнавства і декілька рукописів краєзнавчих досліджень, які з тих чи інших причин у свій час не були опубліковані. Наразі вони представляють неабиякий інтерес для користувачів бібліотеки і мають у них попит.

Не менш важливим, а може і головним у краєзнавчій діяльності є партнерство, координація діяльності.

Багаторічна робота відділу краєзнавства ОУНБ імені В. Г. Короленка по збору, опрацюванню, збереженню та популяризації джерел інформації краєзнавчого змісту посприяла тісній співпраці бібліотеки з Інститутом історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Чернігівським історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Чернігівською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, державним архівом Чернігівської області, Сіверським інститутом регіональних досліджень тощо.

Прикладом цьому є кандидатські і докторські дисертації, магістерські і дипломні роботи користувачів бібліотеки, при підготовці яких використано краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат та фонд. Науковці інституту історії, етнології та правознавства імен О. М. Лазаревського постійно беруть участь як у загально-бібліотечних масових заходах, так і засіданнях клубу „Краєзнавець”.

У 2008 – 2010 рр. було презентовано книгу кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Т. П. Демченко „Батько Шраг”, мемуари земського діяча І. Петрункевича „На Чернігівщині: Уривки із спогадів громадського діяча кінця ХІХ – поч. ХХ ст.”, збірник документів і матеріалів „Батурин: сторінки історії”, які були підготовлені до друку науковцями місцевого педуніверситету та Чернігівського державного інституту економіки та управління.

Вже цього року спільно з кафедрою етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, проведено загально-бібліотечний захід до Міжнародного дня рідної мови „У мові – і минуле, й майбуття; У ній народу суть, його життя”.

Працівники бібліотеки брали участь у конференціях, „круглих столах”, які готували науковці історичного музею ім. В. В. Тарновського, інституту історії, етнології та правознавства імен О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Сіверського інституту регіонального досліджень. Ось лише кілька назв: „Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини” (2007 р.), „Гетьман Павло Скоропадський та Українська держава 1918 р.” (2008 р.), „Пам’яті Джеймса Мейса” (2008 р.), „Історична пам'ять: повернення із забуття” (2009 р.), „Друга світова війна в національній пам’яті Українського народу” (2010 р.), „Дворянство Черниговской губернии. История и судьбы” (2010 – 2011 рр.).

Є позитивні приклади співпраці бібліотеки і у підготовці до видання цікавих проектів Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського: „Чернігівці – лауреати державних премій” (2009), Зайченко В. „Вишивка Чернігівщини” (2010), „Качанівка. Альбом автографів” (2010) та ін.

Протягом 15 років зберігаються тісні контакти у бібліотеки з відомим всій Україні громадським об’єднанням – товариством „Чернігівське земляцтво” у Києві. Як і завжди, при підготовці своїх видань члени земляцтва дуже широко використовують довідково-бібліографічний апарат і фонд нашої бібліотеки. Потрібний матеріал, підготовлений працівниками відділу краєзнавства, копіюється на ксероксі або сканується й електронною поштою відправляється у Київ. Саме так працював над своєю книгою „Жукля” керівник Корюківського відділення т-ва „Чернігівське земляцтво”, генерал В. Є. Устименко. До речі, це солідне видання побачило світ у 2009 р. і було презентовано на засіданні клубу „Краєзнавець” в ОУНБ ім. Короленка. А саме зараз триває підготовка до презентації наступної книги „славного генерала”, яка присвячена 100-річчю Свято-Покровського храму с. Жукля „Зведи свій храм”.

З кожним роком міцнішають партнерські відносини відділу краєзнавства бібліотеки з Чернігівською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. Діяльність цієї громадської організації направлена на дослідження та збереження історико-культурної спадщини Сіверського краю, формування знань про долі видатних людей, окремих родин, представників різних націй Чернігівщини, а бібліотека всіма засобами сприяє досягненню цієї високої мети. У 2007 – 2010 рр. було проведено презентації збірок статей і матеріалів по історії сіл та містечок нашого краю, які були підготовлені місцевим осередком Національної спілки краєзнавців України: „Містечко над Сновом” (Седнів) (2007), „Село над Десною – Шестовиця” (2009), „Пакуль поживемо тут” (2010). У лютому 2009 року в стінах бібліотеки презентував свою діяльність Чернігівський районний осередок Національної спілки краєзнавців України.

Ще один напрямок нашої співпраці – створення серії біобібліографічних покажчиків „Історики та краєзнавці Чернігівщини” започаткованої ще в 2003 р. В 2010 р. побачили світ чергові покажчики «Олександр Володимирович Шекун», «Юрій Степанович Виноградський», «Тамара Павлівна Демченко». Всього за час існування серії вже випущено 18 покажчиків. Готуються до друку наступні випуски «Ігор Михайлович Ситий», «Олександр Борисович Коваленко». Доречним буде додати, що видання серії «Історики та краєзнавці Чернігівщини» були відзначені на республіканському конкурсі методично-бібліорафічних матеріалів, який був проведений у 2005 р. Національною історичною бібліотекою України.

Життя диктує нові напрямки роботи, які направлені на задоволення потреб громади. Роль бібліотеки, як регіонального центру краєзнавства сьогодні - це ще і збирання інформації про історію краю безпосередньо серед громадян: спогадів, фотографій тощо. І ми намагаємось надавати ті послуги, які будуть корисні членам нашої громади.

Так з`явився проект по збору матеріалів для книги з історії цивільної авіації на Чернігівщині. У 2010 р. під час презентації книги П. П. Невойта «Ледяной перелет» про неймовірний і унікальний переліт навесні 1992 р. на АН-2 (знаний у народі під назвою «кукурузник») із Чернігова через Крайню Північ, Аляску, Канаду до штату Теннессі в США, який здійснили льотчики Чернігівського об’єднаного авіазагону на чолі з автором видання, було жваве обговорення книги, а також минулого і сьогоднішнього стану цивільної авіації. В ході розмов виявилось, що інформації з історії та розвитку цивільної авіації на Чернігівщині в цілому майже немає.

Є розрізнена інформація в періодичних виданнях, залишились якісь документи в архіві після розформування авіазагону. Авіаторам хотілось знайти своїх друзів, тих з ким вони працювали. Льотчики попросили працівників відділу краєзнавства допомогти їм у зборі, систематизації інформаційного матеріалу, фото, спогадів про славну історію цивільної авіації Чернігівщини і як підсумок видати книгу. Пілот 1-го класу Анатолій Марценюк висловив сподівання, що дослідження теми допоможе сучасному економічному розвитку регіону.

За справу взялись бібліотекарі відділу краєзнавства і це вилилось у проект «Віддані магії неба: Історія цивільної авіації на Чернігівщині».

Темою зацікавились науковці, студенти Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Чернігівського державного інституту економіки та управління.

У ході проекту бібліотека співпрацює з управлінням у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівською державною радіокомпанією „Сівер-центр”, отримує консультативну та наукову підтримку від Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Фінансово проект підтримує ТОВ «ДЕДАЛ», а також Чернігівське обласне відділення УБА.

Для збору коштів на видання майбутньої книги були відкриті розрахункові рахунки Чернігівського обласного відділення УБА. Сьогодні вже зібрано 500,0 грн.

Створено блог проекту „Чернігівський об’єднаний авіазагін”. На блозі і сайті нашої бібліотеки розміщене оголошення про цей проект, вказані електронна адреса проекту, контактні телефони, розрахункові рахунки, а також анкета працівника цивільної авіації, розроблена працівником відділу краєзнавства, складачем книги. З початку року до проекту видання художньо-документальної книги з історії становлення та діяльності Чернігівського об’єднаного авіазагону долучилось майже 50 колишніх працівників . Анкети, документи особистого характеру, фотографії, нагороди надали майже 40 авіаторів. Схематичну структуру авіазагону зробив колишній замполіт Г. Ю. Беленок, списки працівників підприємства складаються та уточнюються завдяки допомозі льотчиків В. П. Казанцева, В. І. Генералова, О. І. Хомуленка.

Ведеться активний пошук інформації. За цей період упорядником видання знайдено та опрацьовано більше 20 джерел інформації. Серед них книги, обласні газети 40 – 60 - х рр. ХХ ст. з фондів ОУНБ ім. В. Г.Короленка, обласна газета 30-х – початку 40-х рр. „Більшовик” з фондів Державного архіву Чернігівської області.

2 передачі прозвучали по обласному радіо: розмова про Чернігівський авіазагін з працівником бібліотеки та інтерв’ю з льотчиками.

Загалом роль краєзнавчої діяльності бібліотеки в організації культурно-інформаційного простору для місцевої громади набагато глибша і ширша. У виступі згадано лише фрагменти цікавинок і знахідок. Багатогранна вона і у більшості ЦБС області.

В підсумку все це дає підставу зробити висновок, що бібліотечне краєзнавство є важливим чинником перспективним напрямком діяльності будь якої бібліотеки, що суттєво впливає на культурний та інформаційний простір місцевої громади.

УДК 025.35:004

Blog

Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів 2011

Содержание