Jar-ops 1 Секція 2 прийнятні методи встановлення відповідності та інтерпретативний/пояснювальний матеріал (amc & іem)

Вид материала

Содержание

Базовий літак
Льотні характеристики
Базовий літак
Льотні характеристики
Базовий літак
Льотні характеристики

Подобный материал:

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Реалізація можливостей екіпажу (CRM)

Див. JAR-OPS 1.943/1.945(a)(9)/1.955(b)(6)/1.965(e)

Див. AMC-OPS 1.943/1.945(a)(9)/1.955(b)(6)/1.965(e)

1. CRM підготовка повинна відображати культуру експлуатанта, і повинна проводитися за допомогою теоретичної підготовки і практичних вправ, включаючи групові обговорення й огляд аварій і серйозних подій, щоб проаналізувати проблеми спілкування й окремі випадки або приклади відсутності інформації або управління екіпажем.

2. Коли це здійсненно, варто врахувати проведення значної частини CRM підготовки в пристроях для комплексної льотної підготовки, що відтворюють, прийнятним способом, реальні умови експлуатації і дозволяють взаємодію. Вони включають, але не обмежені до, тренажери з придатними LOFT сценаріями.

3. Рекомендується, що де можливо, що початкова CRM підготовка повинна проводитися у вигляді групових занять поза приміщеннями компанії, так щоб надавалася можливість взаємодії і спілкування членів льотного екіпажу удалині від тиску їх звичайного робітничого середовища.

4. Оцінка CRM навичок

4.1 Оцінка є процесом спостереження, реєстрації, тлумачення й оцінювання, коли доцільно, роботи льотчика і знання за необхідним стандартом в контексті загальної ефективності роботи. Вона включає поняття самокритики і зворотного зв'язку, що може надаватися постійно під час підготовки або у вигляді короткого викладу після перевірки.

4.2 Оцінка CRM навичок повинна бути включена в загальну оцінку роботи членів екіпажа і відповідати затвердженим стандартам. Придатні методи оцінки повинні бути встановлені, разом із критеріями вибору і вимогами до підготовки експертів і до їх кваліфікації в цій галузі, знанням і навичкам.

4.3 Окремі оцінки недоречні доти, поки член екіпажа не завершить початковий CRM курс і перший OPC. Для першої оцінки CRM навичок, наступна методологія вважається задовільною:

а. Експлуатант повинен скласти програму CRM підготовки, що включає погоджену термінологію. Вона повинна бути оцінена у відношенні методів, тривалості підготовки, глибини предметів і ефективності.

b. Підготовка і програма стандартизації для інструкторського складу повинні бути потім складені.

с. Для перехідного періоду, система оцінювання повинна спиратися скоріше на екіпаж, а не на окремих його членів.

5. Рівні підготовки

а. Загальне уявлення. Якщо потрібна підготовка на рівні загального уявлення, вона звичайно буде інструктивною за стилем. Така підготовка повинна освіжити знання, отримані під час попередньої підготовки.

b. Глибоко. Якщо потрібна глибока підготовка, вона звичайно буде інтерактивною за стилем, і повинна включати, в залежності від ситуації, вивчення конкретних випадків, групові обговорення, рольову гру і зміцнення знань і навичок. Основні елементи повинні бути пристосовані до особливих потреб фази підготовки, яка проходиться.

[Попр. 3.01.12 .01]

AMC OPS 1.945(a)(9)

Реалізація можливостей екіпажу - використання автоматики

Див. JAR-OPS 1.945(a)(9)

1. Курс перепідготовки повинен включати підготовку у використанні і знанні автоматики й у представленні систем і обмежень можливостей людини, пов'язаних з використанням автоматики. Тому експлуатант повинен гарантувати, що член льотного екіпажу одержує підготовку з:

а. Застосування політики експлуатації, відносно використання автоматики, як зазначено в Керівництві з виконання польотів; і

b. Систем і обмежень можливостей людини, пов'язаних з використанням автоматики.

2. Метою цієї підготовки повинне бути надання відповідних знань, навичок і моделей поведінки для управління й експлуатації автоматичних систем. Особлива увага повинна бути приділена тому, як автоматика підвищує необхідність для екіпажу мати загальне розуміння способу, яким працює система, і будь-яких властивостей автоматики, що роблять це розуміння складним.

[Попр. 3.01.12 .01]

AMC OPS 1.965(c)

Перевірка маршруту

Див. JAR-OPS 1.965(c)

1. Там, де від льотчика вимагається робота як літаючого льотчика і нелітаючого льотчика, він повинен бути перевірений на одному секторі, як літаючий льотчик і на іншому секторі - як нелітаючий льотчик.

2. Проте, якщо порядок експлуатації вимагає комплексну передпольотну підготовку, комплексну ініціалізацію кабіни екіпажу і те, що кожен льотчик виконує льотні і нельотні обов'язки в тому самому секторі, то перевірка маршруту може виконуватися на одному секторі.

AMC OPS 1.965(d)

Навчання користуванню аварійно-рятувальним обладнання

Див. JAR-OPS 1.965(d)

1. Успішне рішення непередбачених ситуацій на літаку вимагає взаємодії між льотним екіпажем і бригадою бортпровідників, і наголос повинен бути зроблений на важливість ефективної узгодженості і двосторонньому зв'язку між усіма членами екіпажу в різних аварійних ситуаціях.

2. Навчання користуванню аварійно-рятувальним обладнання повинне включати спільну практику евакуацій так, щоб всі, хто бере участь, усвідомлювали обов'язки, які повинні виконувати інші члени екіпажа. Якщо така практика неможлива, спільна підготовка льотного екіпажу і бригади бортпровідників повинна включати спільне обговорення сценаріїв розвитку аварійних ситуацій.

3. Навчання користуванню аварійно-рятувальним обладнання повинно, наскільки доцільно, проводитися разом із проходженням аналогічної підготовки бригадою бортпровідників з наголосом на погоджених процедурах і двосторонньому зв'язку між кабіною екіпажу і салоном.

[Попр. 3.01.12 .01]

ІEM OPS 1.965

Перепідготовка і перевірка

Див. JAR-OPS 1.965

1. Лінійна перевірка, компетенція маршруту й аеродрому і сучасні вимоги до кваліфікації призначені для забезпечення здатності членів екіпажа ефективно працювати в звичайних умовах, у той час, як інші перевірки і навчання користуванню аварійно-рятувальним обладнання, головним чином, призначені для підготовки члена екіпажу для дій у нестандартних/аварійних умовах.

2. Лінійна перевірка виконується в літаку. Все інше навчання і перевірка повинне виконуватися в літаку того ж типу або STD або на схваленому льотному тренажері або, у випадку навчання користуванню аварійно-рятувальним обладнання, у репрезентативному навчальному пристрої. Тип обладнання, що використовується для навчання і перевірки, повинен бути характерним для приладів, обладнання і їхнього розташування для типу літака, що експлуатується членом льотного екіпажу.

3. Лінійні перевірки

3.1 Лінійна перевірка вважається особливо важливим фактором у розробці, підтримці й удосконалюванні високих експлуатаційних стандартів, і може надати експлуатанту цінну вказівку корисності його цілей і принципів навчання і методів. Лінійні перевірки являються іспитом здатності члена льотного екіпажу задовільно виконувати повні польоти по авіалініях, включаючи передпольотні і післяпольотні процедури і використання оснащеного обладнання, і можливість загальної оцінки його здатності виконувати необхідні обов'язки, як зазначено в Керівництві з виконання польотів. Обраний маршрут повинен бути таким, щоб дати адекватне представлення про об'єм звичайних дій льотчика. Коли погодні умови перешкоджають посадці в ручному режимі, автоматична посадка є прийнятною. Лінійна перевірка не призначена для того, щоб визначати компетенцію якого-небудь конкретного маршруту. Командир або будь-який льотчик, який може замінити командира, повинен також продемонструвати його здатність "управляти" польотом і приймати відповідні командні рішення.

4 Професійна підготовка і перевірка

4.1 Якщо використовується STD, варто скористатися з можливості, де можливо, використовувати льотну підготовку в умовах максимально наближених до реальних (LOFT).

4.2 Професійна підготовка і перевірка операторів панелі систем повинна, де можливо, проходити в той же час, коли проходить професійну підготовку і перевірку льотчик.

[Попр. 3.01.12 .01]

AMC до Доповнення 1 до JAR-OPS 1.965

Навчання в разі втрати льотчиком дієздатності

Див. Доповнення 1 до JAR-OPS 1.965, частина (a)(1)

1. Повинен бути встановлений порядок навчання льотного екіпажу в усвідомленні і поводженні з втратою льотчиком дієздатності. Це навчання повинне проводитися щороку, і може складати частину іншої перепідготовки. Воно повинно мати вигляд теоретичних занять, обговорення або відео або інших аналогічних засобів.

2. Якщо в наявності є літний тренажер для експлуатованого типу літака, практичне навчання по втраті льотчиком дієздатності повинне здійснюватися через періоди, що не перевищують 3 роки.

[Зміна 1, 01.03.98; Попр. 3.01.12 .01]

AMC OPS 1.970

Відсутність перерв у польотах

Див. JAR-OPS 1.970

Використовуючи льотний тренажер для виконання посадкових вимог AR-OPS 1.970(a)(1) і (a)(2), повинна бути пройдена повна візуальна схема руху або повні ІFR процедури, починаючи з контрольної точки початкового етапу заходу на посадку.

[Зміна 1, 01.03.98; Попр. 3.01.12 .01]

ІEM OPS 1.970(a)(2)

Кваліфікація другого льотчика

Див. JAR-OPS 1.970(a)(2)

Другий пілот, що обслуговує важелі управління, означає, що льотчик є або літаючим, або нелітаючим льотчиком. Єдина необхідна кваліфікація в зльотах і посадках для другого льотчика - це перевірки кваліфікації експлуатантом або JAR-FCL кваліфікаційної позначки.

[Зміна 1, 01.03.98]

AMC OPS 1.975

Компетентна кваліфікація маршруту й аеродрому

Див. JAR-OPS 1.975

1. Компетенція маршруту

1.1 Навчання компетенції маршруту повинне включати знання:

а. місцевості і мінімальної безпечної висоти польоту;

b. Сезонних метеорологічних умов;

с. Метеорологічного, зв'язкового й обладнання повітряного транспорту, послуг і процедур;

d. Порядку пошуку і порятунку; і

e. Навігаційного обладнання, пов'язаного з маршрутом, по якому відбувається політ.

1.2 В залежності від складності маршруту, як оцінено експлуатантом, наступні методи ознайомлення повинні бути використані:

а. Для менш складних маршрутів, ознайомлення за допомогою самоінструктажу з маршрутною документацією або за допомогою програмних інструкцій; і

b. Для більш складних маршрутів, на додаток до пункту 1.2 а вище, польотне ознайомлення як командира, другого льотчика або спостерігача під контролем або ознайомлення в навчальному пристрої для комплексної підготовки, використовуючи базу даних, що підходить для даного маршруту.

2 Компетенція аеродрому

2.1 Керівництво з виконання польотів повинне точно визначати метод категоризації аеродромів і обумовлювати вимоги, необхідні для кожної з цих категорій. Якщо найменш вимогливим аеродромам присвоюється Категорія А, Категорії В и С повинні присвоюватися аеродромам з поступово зростаючою вимогливістю. Керівництво з виконання польотів повинне точно визначати параметри, що кваліфікують аеродром для Категорії А и потім надати список тих аеродромів, яким присвоюються Категорії В и С.

2.2 Всім аеродромам, на які експлуатант здійснює польоти, повинна бути привласнена одна з цих трьох категорій. Розподіл на категорії експлуатантом повинен бути прийнятним для Адміністрації.

3. Категорія А. Аеродром, що задовольняє всім наступним вимогам:

а. Затверджена схема заходу на посадку за приладами;

b. Щонайменше одна злітно-посадочна смуга без обмеженої процедури виконання для зльоту та/або посадки;

с. Опублікований мінімум для польотів по колу не вище 1000 футів над рівнем аеродрому; і

d. Можливість виконання польотів у темний час доби.

4. Категорія В. Аеродром, що не задовольняє вимогам Категорії А або який вимагає додаткового розгляду, наприклад:

а. Нестандартні засоби заходу на посадку і/або схеми заходу на посадку; або

b. Незвичайні погодні умови; або

с. Незвичайні характеристики або обмеження виконання; або

d. Будь-які інші важливі розгляди, включаючи перешкоди, розташування, освітлення і т.д.

4.1 Перед польотом на аеродром Категорії В, командир повинен пройти інструктаж або самоінструктаж за допомогою програмних інструкцій про аеродром Категорії В та повинен підтвердити, що він виконав усі ці інструкції.

5. Категорія С. Аеродром, що вимагає додаткового розгляду до аеродрому Категорії В.

5.1 Перед польотом на аеродром Категорії С, командир повинен пройти інструктаж і відвідати аеродром в якості спостерігача і/або пройти навчання на льотному тренажері. Це навчання повинне бути підтверджене експлуатантом.

[Зміна 1, 01.03.98; Попр. 3, 01.12.01]

AMC OPS 1.980

Польоти на більш, ніж одному типі або варіанті

Див. JAR-OPS 1.980

1. Термінологія

1.1 Терміни, використовувані в контексті вимог для експлуатації більш одного типу або варіанті, мають наступне значення:

а. Базовий літак. Літак або група літаків, призначені експлуатантом, і використовувані як еталон для порівняння розходжень з іншими типами/варіантами в межах парку повітряних судів експлуатанта.

b. Варіант літака. Літак або група літаків, що мають ті ж характеристики, але у яких є відмінності від базового літака, що вимагають додаткових знань льотного екіпажу, навичок і/або здібностей, що впливають на безпеку польоту.

с. Залік. Визнання навчання, перевірки або недавнього досвіду на одному типі або варіатнті як дійсного для іншого типу або варіанту, завдяки достатній подібності між двома типами або варіантами.

d. Вивчення відмінностей. Див. JAR-OPS 1.950(a)(1).

е. Ознайомлювальне навчання. Див. JAR-OPS 1.950(a)(2).

f. Основна зміна. Зміна або зміни в межах типу літака або пов’язаного типу, що істотно впливають на взаємодію льотного екіпажу з літаком (наприклад, льотні характеристики, режими, конструкція/кількість силових установок, зміна чисельності необхідного льотного екіпажу).

g. Незначна зміна. Будь-яка зміна, відмінна від основної.

h. Вимоги експлуатанта до відмінності (ODR). Формалізований опис відмінностей між типами або варіантами, на яких літає конкретний експлуатант.

1.2 Навчання і перевірка рівнів відмінності

а. Рівень А

і. Навчання. Навчання на рівні А може бути адекватно пройдене через самонавчання члена льотного екіпажу через записи змін, бюлетені або роздавальні матеріали про зміни. Рівень А представляє версію системи, що відрізняється, або деталі, що член льотного екіпажа вже показав здатність використовувати і розуміти. Відмінності не приведуть до змін або приводять до мінімальних змін у процедурах.

іі. Перевірка. Перевірка, що відноситься до відмінностей не потрібна під час навчання. Проте, член екіпажу несе відповідальність за одержання знань, і може бути перевірений під час перевірки професійної придатності.

b. Рівень В.

і. Навчання. Навчання на рівні В може бути адекватно пройдене через напівавтоматичне навчання, таке як показ слайдів/стрічок, комп'ютерне навчання, що може бути інтерактивним, відео або теоретичним навчанням. Таке навчання типово використовується для систем напівзадач, що вимагають знань і підготовки з, можливо, частковим застосуванням процедур (наприклад, паливні або гідравлічні системи і т.д.).

іі. Перевірка. Письмова або усна перевірка потрібна для початкового або повторного вивчення відмінностей.

с. Рівень С

і. Навчання. Рівень С може бути завершений із практичним використанням STD, придатних згідно JAR-STD 2A, Рівень 1 або вище. Відмінності впливають на навички, здібності, а також знання, але не вимагають пристроїв реального часу. Таке навчання торкається як стандартних, так і нестандартних процедур (наприклад, для систем управління польотом).

іі. Перевірка. STD, що використовується для навчання на рівні С або вище, застосовується для перевірки перепідготовки або повторного навчання. Перевірка повинна використовувати умови польоту в "реальному часі", такі як демонстрація використання системою управління польотом. Маневри, що не відносяться до специфічних завдань, не повинні випробуватися.

d. Рівень D

i. Навчання. Навчання на Рівні D спрямовано на відмінності, які впливають на знання, навички і здібності, для яких буде надане навчання в модельованих умовах польоту, включаючи льотні маневри в "реальному часі", для яких використання STD, придатних згідно JAR-STD 2A, Рівень 1 не буде достатнім, але для яких рух та зорові орієнтири не потрібні. У такому навчанні типово використовується STD як визначене в JAR-STD 2A, Рівень 2.

іі. Перевірка. Перевірка рівня професійної підготовки для кожного типу або варіанту повинна проводитися після початкового і повторного навчання. Проте, можуть бути зараховані маневри, загальні для кожного типу або варіанту, і немає необхідності їх повторювати. Маневри, які тренуються до рівня D відмінностей, можуть бути перевірені в STD, придатні згідно JAR-STD 2A, Рівень 2. Перевірки рівня D будуть тому складати, щонайменше, повну перевірку професійної підготовки на одному типі або варіанті і часткову перевірку на цьому рівні або іншому.

е. Рівень Е

і. Навчання. Рівень Е надає реалістичні і эксплуатаційно орієнтовані умови польоту, що досягаються тільки використанням льотних тренажерів Рівня С або D або самого літака. Навчання Рівня Е повинне проводитися для типів або варіантів, що у значній мірі відрізняються від базового літака і/або для яких є значні відмінності в пілотажних характеристиках.

іі. Перевірка. Перевірка рівня професійної підготовки на кожному типі або варіанті повинна проводитися на льотному тренажері рівня С або D або на самому літаку. Навчання або перевірка на кожнім типі Рівня Е або варіанті повинна проводитися кожні 6 місяців. Якщо навчання і перевірка чергуються, за перевіркою на одному типі або варіанті повинно йти навчання на іншому так, щоб член екіпажу одержував, щонайменше, одну перевірку кожні 6 місяців і, щонайменше, перевірку на кожному типі або варіанті кожні 12 місяців.

[Зміна 1, 01.03.98; Попр. 3, 01.12.01]

AMC OPS 1.980(b)

Методологія - Застосування таблиць вимог експлуатанта до відмінностей (ODR)

Див. JAR-OPS 1.980(b)

Див. також ІEM OPS 1.980(b)

1. Загальні положення

1.1 Використання методології, описаної нижче, являється прийнятною для Адміністрації як засіб оцінювання відмінностей літака і подібності, щоб обґрунтувати експлуатацію більш одного типу або варіанту, і якщо необхідно одержати залік.

2. ODR таблиці

2.1 Перед тим, як вимагати від льотчиків експлуатувати більш одного типу або варіант, експлуатанти повинні призначити один літак як базовий, від якого показувати відмінності з другим типом літака або варіантом, "літаком відмінностей", у термінах техніки (систем), процедур, пілотажних характеристик і керування літаком. Ці відмінності, відомі як Вимоги експлуатанта до відмінностей (ODR), переважно представлені у вигляді таблиць, складають частину обґрунтування для експлуатації більш одного типу або варіанту, і також основу для навчання/ознайомлення льотного екіпажа, пов'язаного з відмінностями.

3. ODR таблиці повинні бути представлені як викладене нижче:

3.1 Таблиця 1 - ODR 1 - Загальні положення

БАЗОВИЙ ЛІТАК: ЛІТАК ВІДМІННОСТЕЙ:				МЕТОД ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	ВІДМІННОСТІ	ЛЬОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ	ЗМІНА СХЕМ	НАВЧАННЯ	ПЕРЕВІРКА	НЕДАВНІЙ ДОСВІД
Загальний опис повітряного судна (розміри, вага, обмеження і т.д.)	Визначення важливих відмінностей між базовим літаком і літаком відмінностей	Вплив на льотні характеристики (льотні якості і управління)	Вплив на схеми (так чи ні)	Оцінка рівнів відмінності згідно Таблиці 4

3.2 Таблиця 2 - ODR 2 -системи

БАЗОВИЙ ЛІТАК: ЛІТАК ВІДМІННОСТЕЙ:				МЕТОД ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	ВІДМІННОСТІ	ЛЬОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ	ЗМІНА СХЕМ	НАВЧАННЯ	ПЕРЕВІРКА	НЕДАВНІЙ ДОСВІД
Короткий опис систем і підсистем, класифікуємих відповідно до каталогу АТА 100)	Список відмінностей для кожної важливої підсистеми між базовим літаком і літаком відмінностей	Вплив на льотні характеристики (льотні якості і управління)	Вплив на схеми (так чи ні)	Оцінка рівнів відмінності згідно Таблиці 4

3.3 Таблиця 3 - ODR 3 – маневри

БАЗОВИЙ ЛІТАК: ЛІТАК ВІДМІННОСТЕЙ:				МЕТОД ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	ВІДМІННОСТІ	ЛЬОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ	ЗМІНА СХЕМ	НАВЧАННЯ	ПЕРЕВІРКА	НЕДАВНІЙ ДОСВІД
Описані відповідно до фази польоту (ворота, рулювання, політ, рулювання, ворота)	Список важливих відмінностей для кожного маневру між базовим літаком і літаком відмінностей	Вплив на льотні характеристики (льотні якості і управління)	Вплив на схеми (так чи ні)	Оцінка рівнів відмінності згідно Таблиці 4

4. Складання ODR таблиць

4.1 ODR 1 - Загальні положення про літак

а. Загальні характеристики літака відмінностей повинні бути порівняні з базовим літаком у відношенні:

і. Загальних розмірів і конструкції літака;

іі. Загальної конструкції кабіни екіпажу;

ііі. Компонування кабіни;

іv. Двигунів (кількість, тип і положення);

v. Обмежень (діапазон режимів польоту).

4.2 ODR 2 - Системи літака

a. Варто розглянути відмінності в конструкції між літаком відмінностей і базовим літаком. Це порівняння повинне бути виконане з використанням каталогу АТА 100 для встановлення класифікації систем і підсистем, і потім аналіз, виконаний для кожного пункту каталогу, у відношенні основних архітектурних, функціональних і/або експлуатаційних елементів, включаючи важелі керування і сигнали на системному пульті управління.

4.3 ODR 3 - Маневри літака (експлуатаційні відмінності)

а. Експлуатаційні відмінності охоплюють стандартні, нестандартні й аварійні ситуації і включають будь-яку зміну в управлінні літаком і польотом. Необхідно установити перелік питань для розгляду, по якому може бути зроблений аналіз відмінностей. Експлуатаційний аналіз повинен врахувати наступне:

і. Розміри кабіни екіпажу (наприклад, конструкція, кут закриття, висота очей льотчика);

іі. Відмінності у важелях керування (конструкція, форма, розташування, функція);

ііі. Додаткова або змінена функція (важелі керування польотом) у стандартних і нестандартних умовах;

іv. Процедури;

v. Пілотажні характеристики (включаючи силу інерції) у стандартних і нестандартних конфігураціях;

vі. Льотно-технічні характеристики в маневрах;

vіі. Статус літака після відмови;

vіі. Управління (наприклад, ECAM, EІCAS, вибір навігаційних засобів, автоматичні контрольні таблиці).

4.4 Як тільки були установлені відмінності для ODR 1, ODR 2 і ODR 3, наслідки відмінностей, оцінені у термінах льотних характеристик (FLT CHAR) і зміни схем (PROC CHNG) повинні бути внесені у відповідні стовпці.

4.5 Рівні відмінностей - навчання екіпажу, перевірка і тривалість

4.5 1 Останній етап пропозиції експлуатанта експлуатувати більш одного типу або варіанту повинен встановити вимоги до навчання екіпажа, перевірки і тривалості. Це може бути встановлено, застосовуючи закодовані рівні відмінностей з Таблиці 4 стовпці Методи встановлення відповідності в таблицях ODR.

5. Перелік відмінностей, визначених у ODR системах, як ті, що впливають на льотні характеристики та/або схеми, повинен бути проаналізований у відповідній секції АТА ODR маневрів. Стандартні, нестандартні й аварійні ситуації повинні бути розглянуті відповідно.

6 Таблиця 4 - Рівні відмінностей у порівнянні з навчанням

Рівень відмінності	Метод/Мінімальн специфікація навчального пристрою
А: Становить вимоги до знань	Самонавчання через експлуатаційні бюлетені і роздавальний матеріал відмінностей
B: Потрібно напівавтоматичне навчання, щоб гарантувати розуміння екіпажа, акцентувати проблеми, автоматичне збереження інформації, або: напівавтоматичне навчання з частковим застосуванням схем	Напівавтоматичне навчання, наприклад, комп'ютерне навчання (СВТ), теоретичне навчання або відеокасети. Інтерактивне CBT
C: Для варіантів, які мають часткові відмінності в завданнях, які впливають на навички і здібності, а також знання. Навчальний пристрій, необхідний для забезпечення придбання і збереження навичок екіпажу	STD (JAR-STD 2A, Рівень1)
D: Повні відмінності завдань, які впливають на знання, навички і/або здібності, з використанням STD, здатних виконувати льотні маневри	STD (JAR-STD 2A, Рівень2)
E: Повні відмінності завдань, які вимагають умов максимально наближених до реальних, щоб придбати і підтримувати знання, навички і здібності.	STD (JAR-STD 1A, РівеньC)

Примітка: Рівні А и В вимагають ознайомлювального навчання, рівні С, D і Е вимагають вивчення відмінностей. Для рівня Е характер і розміри відмінностей можуть бути такими, що не може бути можливим літати на типі або варіанті із заліком відповідно до Доповнення 1 до JAR-OPS 1.980, пункт (d)(7).

[Зміна 1, 01.03.98; Попр. 3, 01.12.01]

Blog

Jar-ops 1 Секція 2 прийнятні методи встановлення відповідності та інтерпретативний/пояснювальний матеріал (amc & іem)

Содержание