Geum.ru

У письменників, фальсифікації документів для формування громадської думки заради посад, отримання дивідендів у вигляді літературних премій та грошових винагород

Вид материалаКнига
“Новый союз писателей потерпел поражение в суде
Офіційний веб-портал Київської міської Ради (25. 08. 2004 р.)
Джерело: Київ Прес Iнформ
6. Вибір кримчан
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

“Новый союз писателей потерпел поражение в суде



Печерский местный суд Киева запретил государственным учреждениям, предприятиям и организациям регистрировать протокол и решение собрания Национального союза писателей Украины от 29 октября, которым вместо Владимира Яворивского главой союза была избрана Наталья Околітенко. Об этом на пресс-конференции в четверг в Киеве сообщил народный депутат, председатель Национального союза писателей, народный депутат Владимир Яворивский (фракция блока "Наша Украина")”.


А між тим, “Українські Новими” з посиланням на адвоката Віктора Борківського, який раніше захищав інтереси НСПУ в суді, повідомили, що Київський апеляційний суд визнав законним рішення зборів письменників про обрання Наталії Околітенко головою Національної спілки письменників України. Вони нагадали, наприкінці жовтня 2003 року пройшли збори письменників, на яких Околітенко була обрана головою Спілки, але НСПУ оскаржила рішення в Печерському суді Києва. У листопаді 2003 року Печерський районний суд Києва заборонив реєстрацію протоколів зборів письменників, на яких Околітенко була обрана головою НСПУ.


До Апеляційного суду м. Києва відбулося декілька засідань Святошинського районного суду м. Києва. Інформаційне повідомлення щодо рішення суду по цивільний справі за позовом П’янова Володимира Яковича до НСПУ і Наталії Околітенко про визнання недійсними протоколів та рішень загальних зборів НСПУ роз’яснило, чому було оскаржене рішення Печерського суду м. Києва. Виявляється “ухвала Печерського районного суду м. Києва не є дійсною, бо судового засідання Печерського суду не було. Ухвала написана одноосібно суддею Гримич М. 5 листопада ц.р. (2003 р. — В. Б.) А судове засідання було призначене на 17 листопада, що засвідчує письмовий виклик до суду Наталії Околітенко. І знову судове засідання не відбулося, бо рішенням Апеляційного суду м. Києва справа була передана до Святошинського районного суду м. Києва”.

Показовим є рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2003 р.:

“Судом встановлено, що в період з 18. 09. 2003 р. по 20. 10. 2003 р. в структурних підрозділах — обласних організаціях НСПУ відбулися збори членів НСПУ, на яких піднімалися питання скликання позачергового з’їзду і переобрання керівних органів НСПУ. Був організований оргкомітет, до складу якого увійшли представники обласних підрозділів НСПУ, які ініціювали проведення позачергового з’їзду.

29. 10. 2003 р. загальні збори НСПУ відбулись, на які прибуло 317 членів НСПУ і 156 делегатів від 13 обласних організацій.

Згідно ст. 15 Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7. 10. 1997 р. загальні збори (з’їзд, конференція) є вищим органом творчої спілки.

В листі Міністерства юстиції від 3. 12. 2003 р. зазначено, що загальні збори-з’їзд-конференція є тотожні за своїм значенням.

Тобто, те, що 29. 10. 2003 р. були проведені загальні збори НСПУ, відповідає вимогам вищевказаного Закону та статуту спілки письменників України.

Як вбачається з довідки Міністерства юстиції України від 2. 12. 2003 р., станом на 29. 10. 2003 р. були зареєстрованими, легалізованими 19 територіальних осередків спілки письменників України.

Суду надані протоколи обласних організацій НСПУ, які пройшли реєстрацію і ця кількість є більше половини від 19, які зареєстровані, тому суд вважає, що у оргкомітету з підготовки та проведення зборів були всі підстави на їх скликання.

29. 10. 2003 р. збори відбулися і були прийняті рішення по всіх пунктах порядку денного.

Як вбачається з протоколу загальних зборів, на збори було обрано 156 делегатів від 13 обласних організацій НСПУ. Рішення приймалось прибувшими на з’їзд 120 делегатами.

Таким чином, суд вважає необгрунтованими твердження позивача та його представника про незаконність організації та проведення загальних зборів НСПУ.

Не можна вважати недійсними протоколи загальних зборів і прийняті на них рішення.

Оскільки голосування по обраному порядку денному делегатами, їх кворум відповідає вимогам статут НСПУ, протоколи були направлені до Міністерства юстиції України до відома, то у суду немає підстав визнавати ці протоколи та прийняті рішення недійсними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15 Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”, ст. 15, 30, 62, 202, 203 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову П’янова Володимира Яковича до Національної спілки письменників України, Околітенко Наталії Іванівни про визнання недійсними протоколів та рішення зборів НСПУ”.


А ось ухвала цього ж суду від 16. 01. 2004 р.:


“…суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозов М. О., вивчивши апеляційну скаргу представника Яворівського Володимира Олександровича, як голови Національної спілки письменників України — Сапи Леоніда Опанасовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва (мається на увазі ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2003 р., що подана вище. — В. Б.),

встановив:

Представник Яворівського Володимира Олександровича як голови Національної спілки письменників України — Сапа Л. О. подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського райсуду м. Києва від 11. 12. 2003 р. про скасування забезпечення позову, накладене ухвалою судді Печерського райсуду м. Києва 5. 11. 2003 р., якою знято заборону на реєстрацію протоколу та рішення зборів Національної спілки письменників України від 29. 10. 2003 р. в державних установах, підприємствах та організаціях, до компетенції яких це відноситься.

У прийнятті апеляційної скарги необхідно відмовити з слідуючих підстав.

Позивач по справі П’янов В. Я. Подав позов до суду про визнання недійсними протоколів та рішення зборів НСПУ від 29. 10. 2003 р., відповідачами по якому вказав Околітенко Н. І. та Національну спілку письменників України під її головуванням. Такі вимоги підтримала в судовому засіданні і представник позивача.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду подав представник Яворівського В. О. як голови Національної спілки письменників України — Сапа Л. О. по дорученню від 3. 11. 2003 р. Між тим, станом на дану дату головою спілки НСПУ вже була обрана Околітенко Н. І., позов по суті стосувався НСПУ під керівництвом Околітенко Н. І., а також — особисто останньої, і тому доручення на ім’я Сапа Л. О. і, зокрема, на оскарження судових рішень не можна вважати таким, що має законну силу.

Крім того, доручення на ім’я Сапа Л. О. від 3. 11. 2003 р. видане не від імені Національної спілки письменників України, а, як вбачається зі змісту доручення, від імені голови НСПУ Яворівського В. О. на представлення саме його інтересів, в тому числі і при оскарженні рішень судів. Однак, Яворівський В. О. стороною на справі не являвся.

Таким чином, в прийнятті апеляційної скарги необхідно відмовити, бо вона подана від імені особи, а також особою, які не користуються правом апеляційного оскарження.

На підставі викладено, керуючись ст. 200 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги представника Яворівського Володимира Олександровича як голови Національної спілки письменників України — Сапа Леоніда Опанасовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2003 р.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів.

Суддя. Підпис”.


19. 02. 2004 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва розглянула на своєму засіданні цивільну справу за позовом П’янова Володимира Яковича до Національної спілки письменників України, Околітенко Наталії Іванівни про визнання недійсними протоколів та рішень загальних зборів Національної спілки письменників України; за апеляційними скаргами Сапи Леоніда Опанасовича в інтересах Національної спілки письменників України; на ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва від 16. 01. 2004 р. Колегія суддів відмовила у задоволенні заяви позивачів і залишила рішення Святошинського районного суду м. Києва 16. 01. 2004 р. в силі.


Нижче подається прес-реліз Верховного Суду України, де детально відтворено процес розгляду “письменницької справи”:


“Інформаційний сервер Верховного Суду України


Верховний Суд України


П Р Е С-Р Е Л І З


Деякі засоби масової інформації, висвітлюючи 26 серпня ц.р. засідання Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, де розглядалася справа за позовом П’янова Володимира Яковича до Національної спілки письменників України, Околітенко Наталії Іванівни про визнання недійсним протоколу та рішень загальних зборів членів Національної спілки письменників України від 29 жовтня 2003 року, припустилися помилки у коментуванні ухвали, винесеної судовою палатою Верховного Суду України.

У зв’язку з цим прес-служба Верховного Суду України повідомляє наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2003 року відбулися загальні збори членів Національної спілки письменників України, на яких було обрано головою правління НСПУ Наталію Іванівну Околітенко замість Володимира Олександровича Яворівського. Член НСПУ П’янов Володимир Якович звернувся до суду з позовом до Національної спілки письменників України, Околітенко Н.І. про визнання недійсним протоколу та рішень зборів членів НСПУ від 29 жовтня 2003 року, посилаючись на те, що порядок повідомлення про скликання зборів, порядок їх проведення та прийняття ними рішень здійснено з порушеннями вимог Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”, Статуту НСПУ, що в свою чергу призвело до порушення його прав як члена НСПУ.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2003 року в задоволенні позову відмовлено. Цього ж дня суд виніс ухвалу, якою дозволив реєстрацію протоколу та рішення зборів членів НСПУ від 29 жовтня 2003 року в державних установах, підприємствах та організаціях. Діючи в інтересах НСПУ (голова правління Яворівський В. О.), її представники Сапа Л. О. і Сольський М. П. подали апеляційні скарги на зазначені судові рішення. У їх прийнятті було відмовлено ухвалами суду від 16 січня 2004 року. Ці ухвали суду були в свою чергу оскаржені в апеляційному порядку 30 січня 2004 року. При вирішенні справи в апеляційному суді м. Києва туди надійшла заява голови правління НСПУ Околітенко Н. І. про відмову від апеляційних скарг, поданих від імені НСПУ (голова правління Яворівський В. О.). Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2004 року прийнято відмову НСПУ від апеляційних скарг на ухвали суду від 16 січня 2004 року та апеляційне провадження закрили.

Після цього представник НСПУ (голова правління Яворівський В. О.) Сапа Л. О. подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, де поставив питання про скасування ухвали апеляційного суду від 19 лютого 2004 року та направлення справи на розгляд апеляційного суду з підстав порушення судом норм процесуального закону при вирішенні питання про закриття апеляційного провадження. Лише це питання, а не правильність чи неправильність рішення Святошинського районного суду стало предметом розгляду у найвищому судовому органі держави. Тож судді Верховного Суду України, які розглядали цю касаційну скаргу, уважно вивчивши матеріали справи, переконались в наявності низки порушень норм процесуального права, допущених апеляційною інстанцією. Зокрема, приймаючи відмову від апеляційної скарги НСПУ та закриваючи провадження в справі, апеляційний суд виходив із наявності в Околітенко Н. І. як голови правління НСПУ (якою подана заява про відмову від апеляційної скарги) повноважень на підставі Статуту НСПУ і рішення зборів НСПУ від 29 жовтня 2004 року. Тоді як рішення зборів про обрання Околітенко Н. І. головою правління НСПУ не завірене печаткою НСПУ. Інших документів, які відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦПК України мають посвідчувати її службове становище та повноваження як керівника установи, Околітенко Н. І. не надала. Крім того, відповідно до чинного законодавства суд не приймає відмови від апеляційної скарги, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Керуючись ст. 334 ЦПК України Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила: касаційну скаргу Національної спілки письменників України задовольнити. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2004 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд. Ухвала оскарженню не підлягає.

27 серпня 2004 р. Прес-служба Верховного Суду України”.


com/news/2004/08/27/181813.phpl

ВСУ: Спілкою письменників керує Яворівський

27.08.2004 18:18

Колегія суддів Верховного Суду задовольнила клопотання Національної спілки письменників про незгоду з попередніми судовими рішеннями, що підтверджували керівництво НСПУ Наталею Околітенко. Про це “ссылка скрыта повідомили в прес-службі “Нашої України”.

Нагадаємо, що 29 жовтня 2003 року відбулися “загальні збори” НСПУ, на яких головою спілки була обрана Наталя Околітенко.

Після цього Спілка, яку очолює народний депутат Володимир Яворівський (фракція “Наша Україна”), звернулася до Святошинського районного суду Києва. Спілка Яворівського вимагала визнати недійсними рішення “загальних зборів”, на яких було ухвалено рішення про відставку голови НСПУ Яворівського, а також про внесення змін до статуту організації. Святошинський суд Києва, однак, визнав законним обрання Околітенко.

Київський апеляційний суд визнав законним таке рішення Святошинського суду Києва.

Після цього голова Яворівський оскаржив рішення Святошинського суду Києва у Верховному Суді.

Як повідомили в прес-службі, тепер матеріали щодо ситуації в НСПУ вирішено знову направити для розгляду справи по суті до столичного апеляційного суду.

Сьогодні також продовжує свою роботу пленум ради Національної спілки письменників України, на якому, зокрема, підбиваються підсумки щодо останніх подій.

Як відомо, Яворівський звинуватив Околітенко в тому, що її діями керує адміністрація президента, для того щоб заволодіти майном НСПУ. Він навів доказ, що членів НСПУ на форум, де обрали Околітенко, звозили автобусами адміністрації президента.

Яворівський також заявляв, що Околітенко намагається його усунути, оскільки він підтримує Ющенка.


В. Яворівський провів прес-конференцію, де прокоментував засідання Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України. Матеріал з цього приводу під заголовком “Яворівський дякує Медведчуку за згуртування НСПУ” вмістив тижневик “Слово просвіти”:


“26 серпня Верховний Суд України задовольнив клопотання Національної спілки письменників України про незгоду з попередніми рішеннями Святошинського районного суду міста Київ щодо ситуації в НСПУ та направив матеріали для розгляду справи, по суті, до столичного апеляційного суду. Голова Спілки Володимир Яворівський назвав рішення ВСУ важливою психологічною перемогою над страхом і адміністративним тиском, який чинився на письменницьку організацію.

Нагадаємо, що 29 жовтня 2003 року в Пущі-Водиці під Києвом відбулися “загальні збори” за участю невеликої кількості членів НСПУ, які виступали проти теперішнього її керівництва. На зборах було прийнято рішення про відставку Яворівського, про внесення змін до статуту організації, головою Спілки обрано Наталю Околітенко.

За свідченням Яворівського, до списку учасників зборів у Пущі-Водиці було додано тих письменників, які не брали в них участі й не підтримували їхньої леґітимності. Після цього НСПУ звернулася до Святошинського районного суду в Києві з вимогою визнати недійсним рішення “загальних зборів”. Але цей суд ухвалив рішення на користь Околітенко та визнав її обрання законним. Київський апеляційний суд, у свою чергу, визнав законним рішення Святошинського суду Києва. Після цього голова НСПУ Володимир Яворівський оскаржив рішення Святошинського суду Києва у Верховному Суді. Якби Суд відхилив це клопотання, чинними стали б рішення Святошинського районного та міського апеляційного судів. Відтак через день у приміщення НСПУ могли прийти судові виконавці, показати відповідні документи, й Околітенко з нечисленною групою людей була б визнана Спілкою письменників. У цій ситуації чимало відомих майстрів слова, які виступили проти Околітенко, залишилися б поза Спілкою. За словами голови НСПУ, за день-два нове керівництво проголосило б, що Спілка письменників на майбутніх виборах підтримує Януковича.

Коментуючи під час прес-конференції можливе негативне рішення Верховного Суду, Володимир Яворівський повідомив, що тиск на Національну спілку письменників має під собою політичне та майнове підґрунтя. Політична опозиційність НСПУ до нинішньої влади не могла залишитися поза увагою чиновників з Адміністрації Президента. До того ж, перед засіданням Верховного Суду Пленум Спілки ухвалив рішення про підтримку на президентських виборах кандидатури Віктора Ющенка, і це, як каже голова одеської організації НСПУ Геннадій Щипківський, показало, що Спілка “не плазуватиме й не тикатиме дулі в кишені”. Як зауважив Дмитро Павличко, письменники підтримують Ющенка, і це — причина утисків.

Яскравим свідченням “поваги” до одного з найшанованіших членів НСПУ, а саме Павла Загребельного, стало те, що 25 серпня, день 80-річчя цього видатного українця, який зробив величезний внесок не лише в українську, а й у світову літературу, привітав лише Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Щодо майнової сторони протистояння, то приміщення спілки письменників залишається єдиним по вулиці Банковій, яке не належить Адміністрації Президента. За словами голови НСПУ, це приміщення вже давно “впало в око” Леоніду Даниловичу. І він як зазначив Яворівський, після завершення президентського терміну хотів би створити там свій фонд.

Повертаючись до рішення Верховного Суду України: якби воно було негативним, НСПУ могла б звертатися тільки до Європейських судових інстанцій, бо вітчизняні себе вичерпали. Але “засідання суду було коректним і процесуально дуже точним”. Юристи від “Нашої України”, які захищали Спілку, чітко довели, що в судах нижчої інстанції ніхто, фактично, не розглядав справи по суті. А суть справи була простою — Околітенко мала показати список учасників зборів, які відбулися в Пущі-Водиці.

Відповідаючи на запитання журналістів у переддень прийняття рішення суду, Яворівський подякував Вікторові Медведчуку за згуртування спілки письменників. Адже письменники — це “кабінетні люди”. Влада ж їх вивела на вулицю. Після винесення рішення на користь НСПУ, “відтепер ні Околітенко, ні її команда не мають права говорити про те, що вони представляють НСПУ”, — зазначив Яворівський. “Не виключено, що буде здійснюватися тиск на міський суд, бо на нього легше тиснути. Але є рішення Верховного Суду розглянути справу по суті, а тому політичним іграм уже місця не буде”.


Офіційний веб-портал Київської міської Ради (25. 08. 2004 р.) розмістив на своєму сайті наступний огляд подій:


“Завтра, 26 серпня, пленум Верховного суду України розгляне справу за касаційною скаргою, поданою Національною спілкою письменників України на рішення Святошинського районного суду міста Києва щодо легітимності керівництва Спілки. Про це повідомив сьогодні голова НСПУ, народний депутат Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, повідомляє УНІАН. Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ зауважив, що спілчани стурбовані ситуацією, яка склалась навколо завтрашнього засідання, зауваживши, що за існуючою в нього інформацією "влада здійснює тиск на суддів, щоб рішення було негативним". Він звинуватив главу Адміністрації Президента України Віктора МЕДВЕДЧУКА в тому, що "він очолює акцію" по дискредитації справжнього керівництва Спілки. Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ зауважив, що події навколо спілки пов'язані з двома чинниками: перш за все політичний чинник — Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ переконаний, що у разі негативного рішення Верховного Суду обрана головою 7-8 членами Спілки Наталія ОКОЛІТЕНКО заявить про підтримку НСПУ на президентських виборах Віктора ЯНУКОВИЧА; а також майновим чинником — Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ не виключає, що Президенту України Леоніду КУЧМІ сподобалось приміщення Спілки, розташоване на Банковій для його майбутнього фонду, який він відкриє після завершення терміну його перебування на посаді глави держави. Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ розповів, що в ці хвилини відбувається перший етап пленуму спілки письменників, а другий етап пройде завтра після завершення засідання Верховного Суду і буде визначатись на основі цього рішення. "Я не хотів би забігати наперед (щодо реакції пленуму Спілки на рішення ВС), але моя позиція як людини, полягає в тому, що необхідно вживати адекватних заходів, якщо влада дотисне, і суд ухвалить негативне рішення", — сказав голова спілки письменників.

Нагадаємо, що 29 жовтня 2003 року було повідомлено, що НСПУ висловила недовіру своєму голові Володимиру ЯВОРІВСЬКОМУ, який є членом фракції "Наша Україна". Рішення було ухвалено на "загальних зборах" Спілки. Крім того, було повідомлено, що Володимиру ЯВОРІВСЬКОМУ закидали "надмірну політизацію" НСПУ і нібито привласнення майна Спілки. Ці ж збори головою Спілки обрали Наталію ОКОЛІТЕНКО. Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ потім заявив, що на цих зборах були присутні близько 70 членів НСПУ, а Спілка налічує 1 тисяч 832 члени. Крім того, згідно зі Статутом НСПУ, голову організації має право обирати лише з'їзд. 12 грудня 2003 року Святошинський районний суд міста Києва підтвердив легітимність обрання головою Спілки Наталії ОКОЛІТЕНКО. 28 лютого 2004 року з‘їзд Національної спілки письменників України підтвердив повноваження голови НСПУ Володимира ЯВОРІВСЬКОГО — із 965 делегатів один проголосував проти, один утримався, всі решта голосували “за”. З‘їзд також затвердив резолюцію, у якій різко засуджуються “розкольницькі дії групи Наталії ОКОЛІТЕНКО”. Водночас, 13 квітня 2004 року Печерський районний суд столиці зобов'язав Мін‘юст видати Наталії ОКОЛІТЕНКО дублікат свідоцтва про державну реєстрацію НСПУ для здійснення нею повноважень голови НСПУ. Мін‘юст, крім цього, видав їй ще й копію статуту Спілки. 7 травня цього року низка відомих членів Національної спілки письменників України заявили про намір відправити листи до Президента України Леоніда КУЧМИ, голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА та прем'єр-міністра України Віктора ЯНУКОВИЧА з проханням зупинити „нечуваний тиск” на НСПУ, який відчувається протягом останніх місяців. Крім цього, повідомив Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, готуються відповідні звернення до Верховного Суду України та Генеральної прокуратури. Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ додав, що заяву щодо ситуації, яка склалася навколо Спілки, буде також надіслано до всіх іноземних посольств. 3 червня Володимир ЛИТВИН у своєму листі попросив Президента України Леоніда КУЧМУ застосувати в ситуації, що склалася в Національній спілці письменників, “моральний авторитет і владні повноваження Президента України, щоб не допустити дальшої політизації питання, запобігти остаточному розколові та знищенню Спілки”. Володимир ЛИТВИН цього ж дня звернувся з листом до Голови Верховного Суду України МАЛЯРЕНКА з приводу ситуації в НСПУ і попросив його “особисто розглянути це питання, взяти його, по можливості, під свій контроль або перевести розгляд зазначеної судової справи у провадження Верховного Суду України”. На переконання голови ВР, необхідно зупинити політичний тиск і впливи на рішення судів. “Можливо, найбільш правильним як з позиції чинного законодавства, так і з суспільного бачення справедливості, було б рішення про відновлення статус-кво Національної спілки письменників України (станом до 29 жовтня 2003 року), встановлення мораторію на розгляди судами взаємних позовів і звинувачень до проведення Загального з'їзду українських письменників”, — йдеться в листі Володимира ЛИТВИНА. 10 червня Верховний Суд України, розглянувши касаційну заяву Володимира ЯВОРІВСЬКОГО, прийняв ухвалу: “Справу за касаційною скаргою, поданою Національною спілкою письменників України, передати на розгляд судової колегії ВСУ”. Також у ухвалі зазначалось, що “виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2003 року зупинити до закінчення касаційного провадження”.


Джерело: Київ Прес Iнформ


А потім, у першій половині грудня 2004 р., кияни мені повідомили, що 06. 12. 2004 р. Апеляційний суд м. Києва, розглянувши на вимогу судової колегії ВСУ ще раз матеріали щодо ситуації в НСПУ, визнав В. Яворівського головою НСПУ.


6. ВИБІР КРИМЧАН


Такий перебіг подій визначив подальші дії кримчан. Після тривалої наради групи літераторів в редакції журналу “Йылдыз” (“Зірка”) було прийнято рішення: скликати загальні збори письменників Криму, де затвердити новий статут творчої організації з подальшою реєстрацією у Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Арк. 22 січня 2005 року збори відбулися у читальному залі республіканської кримськотатарської бібліотеки імені І. Гаспринського. По суті, це були установчі збори нової творчої організації. Довго визначалися з назвою. Аж поки Ш. Селімов не подав слушну пропозицію: “Ми обговорили декілька назв організації. Але ж їх потрібно узгодити з Головним управлінням юстиції. Хто буде займатися реєстрацією організації, той і узгодить назву”.

Так народилася Кримська республіканська творча спілка “Кримська асоціація письменників” (КРТС КАП). Був затверджений Статут та обрані керівні органи організації.

Рада КРТС КАП:

Басиров В.М. (голова Ради), Селімов Ш. С. (заступник голови Ради), Гуменюк В. І., Митрохін В. В., Кулик О. П., Панасенко Л. М., Фазилов Р.

Ревізійна комісія КРТС КАП:

Умеров Н. А. (голова комісії), Велієв А., Тарасенко Д. М.

Дещо затягнувся процес реєстрації організації. Як виявилося, потрібно було отримати експертний висновок міністерства культури АРК про законність реєстрації творчої спілки. 28 січня 2005 р., я передав необхідні документи голові експертної комісії, першому заступнику міністра культури АРК Л. Білому. Експертні висновки за його підписом і підписом міністра культури АРК Т. Аронової отримав лише 23 лютого 2005 р. Як мені потім передали, в експертній комісії не тільки документи, але й сама підготовка до реєстрації КРТС КАП приховувалися від віце-прем’єра В. Казаріна. “Ви не уявляєте, що буде, коли він взнає”, — заклопотано поділився зі мною Л. Білий.

Розуміючи, що перешкоди на шляху реєстрації КРТС КАП будуть чинитися, я прагнув якнайшвидше зареєструвати статут та отримати свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки. Це мені вдалося. 15. 03. 2005 р. основні документи КРТС КАП я отримав на руки.

Так закінчився період “кримсько-київського” протистояння. Письменник Д. Кулиняк у статті “Розбрат чи консолідація?” (“Молодь України”, 17. 02. 2005 р.) зауважує: “22 січня в Сімферополі відбулися збори кримських письменників, де було оголошено про створення своєї регіональної спілки. А цього можна було б уникнути, коли б Яворівський не дозволив собі, знехтувавши Статутом, самовільно прийняти в один день 61 (64. — В. Б.) літератора або принаймні адекватно відреагувати на звернення кримських письменників від 17 травня 2003 року під назвою “Україна в небезпеці”. Саме з цього й почався процес, що вилився в загальноукраїнські збори кількох сотень письменників 29 жовтня 2003 року. У тому, що частина з них відреклася, дивуватися не доводиться: сталінська кампанія залякування з вимогою каяття, незаконні масові виключення з НСПУ, до чого вдалися активні прибічники В. Яворівського, тривають і досі, а колишні репресії з трагічними для творчої особистості наслідками ще свіжі в колективній пам’яті української інтелігенції”. Наприкінці публікації Д. Кулиняк пише: “Отож для унеможливлення будь-яких політичних спекуляцій навколо конфлікту в НСПУ і зміцнення єдиної Української держави пропонуємо:

1. Провести повноцінний з’їзд НСПУ з переобранням з посади голови В. Яворівського (Н. Околітенко свою кандидатуру з голосування знімає теж).

Ми, наприклад, пропонуємо обрати головою правління НСПУ Василя Куйбіду.

2. Поновити (з вибаченням у ЗМІ) незаконно виключених після 29 жовтня 2003 р. з НСПУ письменників (а їх, якщо вірити в пресі, кілька десятків по Україні), яких досі тероризує місцева преса.

3. Запропонувати Міжрегіональній Спілці письменників України (створена з центром у Луганську, об’єднує кількасот літераторів. — В. Б.) увійти до складу НСПУ і об’єднатися з нею на майбутньому з’їзді, так само вчинити і з кримськими колегами.

4. Згідно з майбутнім законом про опозицію подбати про оформлення відповідної опозиції в НСПУ та гарантію її прав.

Інакше наслідки можуть бути аж надто серйозними”.


У єдиній організації кримські письменники вже були. Були до того часу, поки не спробували їх використати у власних цілях. Не думаю, що письменники охоче кинуться в нові обійми.


7. ПІСЛЯМОВА


А зараз я, Валерій Басиров, — людина з серцем кримського татарина, а душею — українця, звертаюся до Володимира Яворівського з декількома запитаннями:


1. Для чого ви, знаючи, що Кримська республіканська організація НСПУ (КРО НСПУ) легалізована Міністерством юстиції шляхом повідомлення ще у 1994 році з юридичною адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 7, а постановою Секретаріату НСПУ ця організація “та Спілка письменників Криму користуються в Сімферополі майном СПУ порівно з пропорційною оплатою за оренду приміщення та комунальні послуги по 50 (п’ятдесят) відсотків кожна”, вводили в оману громадськість, стверджуючи: КРО НСПУ ніде не зареєстрована і свого приміщення не має?

2. Чому ви знехтували Статутом НСПУ і в обхід існуючій організації письменників прийняли до НСПУ за один день списком 64 кримських літераторів і навіщо ви створили з них паралельну структуру всупереч рішенню місцевої організації?

3. Навіщо ви пішли на проведення в Криму 27. 09. 2003 р. нелегітимних зборів, порушуючи вами ж підписаний 03. 09. 2003 р. Статут КРО НСПУ?

4. Які цілі ви переслідували, стверджуючи на засіданні Президії НСПУ 27. 10. 2003 р., що вісім відсотків спілчанського майна в Криму належать не Спілці письменників Криму (голова Л. Панасенко), а підставній організації, хоча самі просили Л. Панасенко навести лад у Будинку творчості ім. Чехова у Ялті?

5. Як розцінити вашу спробу створити в Криму дві республіканські організації за національним принципом з підпорядкуванням НСПУ, надавши перевагу тим літераторам, частина з яких стоїть на шовіністичних позиціях, на неприйнятті української державності?

6. Хто надав вам право без розгляду справ письменників в обласних організаціях виключати їх із НСПУ?

7. На якій підставі ви проводили “позачерговий IV з’їзд письменників”, якщо територіальні організації збори з цього приводу не проводили і делегатів не обирали?

8. Навіщо ви дали вказівку редактору газети “Літературної України” надрукувати неправдиву інформацію стосовно участі Ю. Кандимова у “IV позачерговому з’їзді”? Невже годали, що цим самим пересварите кримськотатарських письменників?

9. Невже у вашу совість настільки глибоко всотався вірус безкарності, що ви пішли на порушення трудового законодавства і повернули мені трудову книжку через сторонню людину без жодного запису?


Гадаю, що ви знайомі із Кодексом законів про працю України (За станом на 1 січня 2005 року). Якщо ж ні — нагадаю окремі з нього положення:

Стаття 48. Трудові книжки.

“Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів”.

Стаття 97. Оплата праці на підприємствах, в установах і організаціях.

“Оплата праці здійснюється в першочерговому порядку”.

Стаття 141. Обов’язок власника або уповноваженого ним органу.

“Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці… неухильно додержувати законодавства про працю… уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту”.

Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чим районного суду за вирішенням трудових спорів.

“У разі порушення трудового законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком”.

Стаття 256. Пенсійне забезпечення.

“Працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення… за вислугу років відповідно до закону”.

Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

“Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами”.

Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю.

“Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством”.


Тільки в дев’ятому пункті моїх запитань ви порушили сім статей із Кодексу законів про працю України. Ви напевне знаєте, скільки порушень законів інших Кодексів (у тому числі — і честі) за часів вашого головування в НСПУ можна перелічити. Їх безліч. Вони чи не на кожній сторінці цього видання. Знаєте, бо не вели б себе так зухвало стосовно своїх колег. Саме тому письменники вам не довіряють. Саме тому вони і збиралися в Пущі-Озерній: аби покласти край беззаконню. Збиралися з надією на справедливість. А може з відчаю? Подумайте пане Яворівський над словами голови ради кримськотатарських письменників Шакіра Селімова, які він озвучив на Всеукраїнських зборах літераторів: “У тріснутому глечику вода не тримається”. Подумайте, якщо ще здатні прислухатися…


Додаткові матеріали, які характеризують В. Яворівського, його оточення, письменників та читачів:


Украинский центр Интернет-рекламы “ECHO”