Комунальний заклад «запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді «грані» запорізької обласної ради

Вид материалаДокументы

Содержание


П’янкова О. Н. - завідувач науково-технічного
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8



З таблиці видно , що підхід до оцінювання є рівневим:


  • І та ІІ рівні характеризують репродуктивну діяльність учнів;
  • ІІІ рівень – змішану репродуктивно-продуктивну або репродуктивно-конструктивну діяльність;
  • ІV рівень регламентує продуктивну або творчу діяльність учнів.



По-друге, усі оцінки в 12-бальній системі позитивні. Наголошується на досягненнях учнів, а не на ступені їх невдач. Жодна з оцінок не може бути підставою для покарання за неуспішність, в тому числі через залишення на повторний курс. Кожен учень має можливість покращити свій результат. Особистісне зростання, навіть незначне, є позитивом і визнається навчальним досягненням. Перспектива – привести ці досягнення у відповідність з вимогами критеріїв.


Врешті решт, дванадцятибальна система більш відповідає основним функціям оцінювання досягнень учнів. Це такі функції:
  • Контролююча – дозволяє визначити рівень досягнень учня, групи, класу, що дає змогу вчителеві планувати і викладати навчальний матеріал.
  • Навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок.
  • Діагностико-коригуюча – дозволяє з’ясувати труднощі, виявити прогалини у засвоєному, спланувати корекційну роботу з метою усунення недоліків.
  • Стимулюючо-мотиваційна – полягає в тому, що оцінювання стимулює бажання покращити результати, формує мотиви.
  • Виховна передбачає внесок оцінювання у виховання позитивних рис учнів, а саме: відповідальності, здатності до самоконтролю, самостійності, упевненості, працелюбності, акуратності, адекватної самооцінки тощо.



Обговорюючи оцінювання досягнень учнів, слід ще згадати про компетентності.

Якщо взяти за основу твердження, що зміст освіти є не сукупністю складових (системи наукових знань, умінь та навичок, досвіду здійснення творчої діяльності, емоційно-ціннісних ставлень до навколишньої дійсності), а їх "критичною масою", інтегрованим результатом, то засвоєння змісту освіти повинно оцінюватися не як сума знань, умінь і навичок, а як загальна здатність учня(вихованця позашкільного закладу) до життєдіяльності. У залежності від потреб життя загальна здатність людини до життєдіяльності має конкретні прояви – компетентності.

Основними групами компетентностей є:
  • соціальні, що пов'язані з готовністю проявляти активність і відповідальність у суспільному житті, розвитку демократії;
  • полікультурні, що стосуються екзистенціональної рівності людей, взаємоповаги до їхньої культури, релігії, мови тощо;
  • комунікативні, що передбачають опанування усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;
  • трудові, що реалізуються у прагненні і здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності;
  • інформаційні, що передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміння здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію; саморозвиток та самоосвіту, пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися.

Отже, виявлення рівня опанування учнем змісту освіти як інтегрованого результату його навчальної діяльності, його компетентностей і повинно бути об'єктом оцінювання. Так це чи ні, важко сказати.


Декілька слів про оцінювання досягнень в інших країнах.

За кордоном у визначенні системи оцінок спостерігається велика різноманітність, як у самих принципах, так і в конкретному виборі способів виставлення оцінок.

Шкали оцінювання в різних країнах не стандартизовані, але більшою мірою багатобальні (більшість стобальні). Наприклад, в навчальних закладах Німеччини поширена 6-рівнева шкала оцінок, оцінки від 0 до 15. У французькому ліцеї, наприклад, результати складання випускних екзаменів визначаються за 20-бальною шкалою (від 0 до 20).

П’ятибальною шкалою оцінювання користуються в школах Колумбії, Куби, Латвії, Монголії, Росії, Угорщини тощо.


У нашій країні кілька років тому, з’явилася ще одна форма оцінювання досягнень учнів з різних профільних предметів – зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), за результатами якого відбувається зарахування до вищих навчальних закладів України. Учасники ЗНО проходять тестування з вибраного предмету у чітко запланований час (одночасно по всій країні) і отримують свої результати у вигляді тестових балів (суми балів за правильно вказані відповіді на завдання тесту), які можна обчислити самостійно. Проте в сертифікаті ЗНО записується результат за шкалою 100-200 балів (тобто результати учасників будуть належати інтервалу від 100 до 200 балів). Саме цей результат використовується при зарахуванні до ВНЗ. Навіщо потрібне таке шкалювання?

Якби порівнювалися результати учасників тестування тільки з одного предмета, то можна було брати результати в тестових балах: учасник, що набрав більшу кількість балів, має кращі знання з предмета. Проблеми виникають тоді, коли потрібно порівнювати результати учасників із кількох тестів і використовувати для цього додавання тестових балів з різних тестів. Адже результат кожного тесту буде виражений у своїй власній шкалі. До того ж складність тестів може виявитися різною. Не можна додавати результати, що виражені в різних шкалах без додаткового переведення їх до єдиної спільної шкали (перешкалювання), як не можна додавати 100 гривень і 200 рублів, не конвертувавши спочатку ці суми в якусь єдину валюту, яка буде виконувати функцію спільної шкали.

Шкалювання результатів оцінювання не є чимось новим для учнів і абітурієнтів. Подібну процедуру виконує кожний учитель одразу ж після виконання учнями контрольної роботи. У класний журнал він виставляє не кількість правильно виконаних вправ, а оцінки від 1 до 12.

До речі, у сертифікаті ЗНО виставляється і оцінка за 12-бальною шкалою (вона визначається за критеріями оцінювання (див. таблицю) спеціалізованою предметною комісією). Проте, 12-бальна шкала не є найкращою для проведення відбору абітурієнтів для вступу до ВНЗ. Якщо, наприклад, надто багато абітурієнтів отримають найвищий бал 12, то ВНЗ матимуть значні труднощі з відбором на навчання кращих абітурієнтів. Тим часом як в цій групі, насправді, абітурієнти з різними тестовими балами. З цього випливає, що шкала результатів для використання під час вступу до ВНЗ повинна мати більше категорій (позначок). Університетам необхідно знати, хто з абітурієнтів є кращим. Ці два різні завдання ЗНО (виставити 12-бальну оцінку для атестата і оцінку для ВНЗ) безпосередньо пов’язані з двома різними підходами до шкалювання результатів: шкалювання на критеріальній основі і шкалювання на нормативній основі.

За шкалою 100-200 балів найкращі результати будуть завжди дорівнювати 200 балам (навіть у тих випадках, коли тест був надто складним і не було можливості отримати всі бали за тест). Найгірший результат – 100 балів. Учасник тестування, який знаходиться в середині рейтингової послідовності учасників за тестовими балами, повинен отримати 150 балів.


Говорячи про форми оцінювання для дітей старшої вікової категорії, слід ще згадати
  • рейтингову систему, яка повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях;
  • метод портфоліо для оцінювання індивідуальних досягнень учнів. Основна суть портфоліо - «показати все, на що ти здібний». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту на індивідуальні досягнення учнів, їх активну участь у різних видах робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.



Завершуючи огляд основних положень системи оцінювання, доцільно визначити основні напрямки діяльності вчителя, вихователя, керівника гуртка:
  • перш за все, керуватися критеріями оцінювання і уникати суб’єктивізму;
  • починати характеристику досягнень учня (вихованця) з позитивної інформації, фокусувати увагу на досягненнях учнів, а не на ступені їх невдач;
  • подавати конкретну інформацію;
  • вказувати на те, що учень (вихованенць) повинен відкорегувати; такі рекомендації мають виконувати функції психологічної установки на зростання.



Які форми оцінювання вибрати нам в нашій діяльності позашкільного закладу? Напевне, це кожен вирішить для себе сам. Скоріш за все - діагностика результативності нашої роботи пов’язана з демонстрацією досягнень вихованців на конкурсах, виставках, змаганнях, олімпіадах, конференціях, звітних концертах тощо.


Література
  1. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти / Наказ МОН № 371 від 05.05.2008 року



  1. Родригіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання // Бібліотека журналу «Управління школою» - Видавнича група «Основа»


  1. Фирсов В. Вопросы без ответов // Школьное обозрение, № 2, март-апрель 2003



П’янкова О. Н. - завідувач науково-технічного

відділу (МАН) КЗ «ЗОЦ НТТУМ «Грані»


КЛАСИФІКАЦІЯ

гуртків н а у к о в от е х н і ч н о г о напряму за профілями

(відповідно до технічно-цільової спрямованості й психофізичних особливостей вихованців )

(витяг з Програм для гуртків науково-технічного профілю, затверджених міністерством освіти і науки України, випуск №1, Київ, 2007)

Профілі гуртків

Назва гуртків
  1. Початково - технічний

Початкового технічного моделювання (ПТМ)

ПТМ з елементами художнього конструювання

Механічної і електрифікованої іграшки

Умілі руки

Інші
  1. Спортивно - технічний

Авіамоделювання

Ракетомоделювання

Автомоделювання

Трасового автомоделювання

Картингу

Судномоделювання

Операторів колективної радіостанції

Операторів швидкісної радіотелеграфії

Спортивної радіопеленгації

Конструювання повітряних зміїв

Інші
  1. Предметно - технічний

Радіоконструювання

Радіоелектроніки

Історико-технічного стендового моделювання

Космічного макетування та моделювання

Винахідників та раціоналізаторів

Технічного моделювання

Конструювання

Конструювання малогабаритної техніки

Конструювання сільськогосподарської техніки

Кібернетики

Автоматики

Фізико-технічні

Математичні

Хімічні

Астрономічні

Інші
  1. Інформаційно - технічний

Користувачів персональних комп’ютерів

Інформатики

Програмування

Web - дизайну

Інші



  1. Художньо - технічний


Декоративно-ужиткового мистецтва

Народних промислів і ремесел

Бісероплетіння

Писанкарства

Художньої кераміки

Гончарства

Різблення по дереву

Лозоплетіння

Соломоплетіння

Художньої обробки шкіри

Художньої обробки деревини

Художньої обробки металу

Художньої обробки каменю

Дизайну

Образотворчого мистецтва

Декоративно-художнього розпису

Архітектурного моделювання

Оригамі та паперопластики

Юних фото- та кіноаматорів

Витинанки

Рукоділля

Клаптикової пластики

Ткацтва

Художньої вишивки

Плетіння

Макраме

Конструювання одягу (крою та шиття)

М’якої іграшки

Моделювання іграшок-сувенірів

Іграшок-сувенірів з природних матеріалів

Флористики

Інші
  1. Виробничо - технічний

Столярів

Токарів

Автослюсарів

Ремонту побутової техніки

Поліграфії

Автолюбителів (водіїв автомобіля)

Водіїв мотоциклів

Юних інспекторів руху

Юних бортпровідників

Юних залізничників

Операторів комп’ютерного набору

Інші