Комунальний заклад «запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді «грані» запорізької обласної ради
| Вид материала | Документы |
- Комунальний заклад «запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської, 811.3kb.
- Комунальний заклад, 1390.83kb.
- Комунальний заклад «запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської, 3041.86kb.
- Навчальнні заклади учасники обласної виставці-конкурсі «космічні фантазії», 537.44kb.
- Нань та практичних навичок І вмінь з метою підвищення рівня професійної компетентності, 263.31kb.
- Україна запорізька обласна державна адміністрація управління освіти І науки нака, 1608.57kb.
- План роботи Навчально-методичного центру дистанційного навчання на 2010 рік, 192.33kb.
- Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
- Творчості учнівської молоді, 213.85kb.
- 1 «Севастопольська станція юних техніків» заснована рішенням виконавчого комітету Севастопольської, 331.69kb.
Структура методичної роботи у обласному Центрі «Грані»
Відповідно до наказу по Центру «Грані» від 28.11.2008 р. № 66 «Про структуру методичної роботи з педагогічними кадрами та її організацію у
2008 – 2009 навчальному році», затверджений склад науково-методичної ради (НМР) та призначені голови методичних об’єднань (МО) та координаційно-методичних рад (КМР).
Головним центром, що координує усю методичну роботу в Центрі «Грані», є науково-методична рада.
В закладі функціонують шість методичних об’єднань і координаційно-методичних рад: автомоделювання і конструювання; авіамоделювання і ракетомоделювання; судномоделювання; інформаційних технологій; фото; початкового технічного моделювання і декоративно-ужиткового мистецтва. Кожні з МО, КМР повинні працювати над своєю темою, яка відповідно пов’язана з єдиною методичною проблемою Центру «Грані». Усі ці ланки методичної служби повинні мати свої плани і здійснювати роботу під керівництвом голови КМР (МО). Для успішної реалізації завдань, що поставлені перед кожною ланкою методичної служби, повинні бути розроблені положення, які визначають цілі, зміст діяльності, права та обов’язки.
Провідна роль в управлінні методичною роботою як цілісної системи належить науково-методичної раді. Вона повинна координувати роботу різних служб закладу і творчих педагогів, які бажають здійснити перетворення у закладі на науковій основі. Науково-методична рада є головним консультативним органом Центру «Грані» з усіх питань науково-методичного забезпечення навчального процесу. Основна відповідальність за роботу ради лягає на заступника директора з навчально-методичної роботи (НМР). Засідання НМР в 2009 році заплановані 1 раз на квартал, як правило, передують засіданням МО (КМР), тому що пропозиції, прийняті на засіданні НМР, впроваджуються в життя методичними об’єднаннями (МО,КМР).
Основні напрями роботи методоб’єднань (МО, КМР)
- Організація досліджень, аналіз, координація і корекція роботи членів КМР (МО) з питань навчальної діяльності закладу, підвищення рівня кваліфікації педагогів, а також рівня навчання, вихованості і розвитку вихованців.
- Забезпечення умов для безперервного удосконалення професійної майстерності педагога ( в т. ч. шляхом роботи шкіл «Перспективного педагогічного досвіду» та «Молодого педагога»).
- Надання допомоги педагогу в роботі з самоосвіти.
- Інформаційне забезпечення навчального процесу, видавнича діяльність.
- Забезпечення умов для вивчення, узагальнення і розповсюдження передового досвіду.
- Забезпечення масової роботи (за напрямками роботи гуртків).
Методична культура – вища форма активності педагога, його творча самостійність, стимул і умова удосконалення навчального процесу.
Високий рівень методичної культури означає, що педагог:
- оволодіває змістом програм і методикою реалізації їх у навчально-виховному процесі;
- виявляє бажання до впровадження нового, передового, озброює вихованців глибокими знаннями, підвищує якість викладання свого предмета шляхом засвоєння досягнень психолого-педагогічної науки, запровадження їх у практику педагогічної діяльності;
- удосконалює професійну діяльність, прогнозує перспективи власної справи з урахуванням самоаналізу досягнутого;
- бере активну участь у різних формах методичної роботи, виявляє зацікавлене ставлення до інновацій;
- уміє узагальнювати свій досвід роботи, пропагує серед колег свої творчі здобутки;
- розвиває творчі здібності вихованців.
Методистами Українського Державного центру позашкільної освіти (УДЦПО) розроблені «Критерії визначення ефективності методичної роботи у позашкільних навчальних закладах».
Науково-методична діяльність Центру «Грані» в 2009 році спланована відповідно до цих критеріїв. А саме: підготовка і розповсюдження методичних матеріалів, проведення обласних семінарів та майстер-класу (в Чернігівському районі), випуск інформаційних вісників, вивчення передового педагогічного досвіду керівників гуртків Стеблевського О. В. і Левіта Л. В. та підготовка експертно-аналітичних довідок, розробка й упровадження варіативних, авторських програм, організація роботи з обдарованими учнями тощо. Передбачено 4 засідання НМР - січень, квітень, жовтень, листопад.
Література
- «Директор школи», газета №3-4 (435-436) , січень 2007 р.
- Є.М. Павлютенков, В.В.Крижко «Організація методичної роботи».
- «Методична робота в школі». Київ, видавничий дім «Шкільний світ», 2007 (Б-ка «Шк. світу»).
- «Методична робота в школі». Київ, видавничий дім «Шкільний світ», 2007 (Б-ка «Шк. світу»).
- «Перспективний педагогічний досвід», вересень 2007 (Б-ка «Шк. світу»).
- Прохоревич В.М. «Организация методической работы в школе». Журнал «Завуч. Управление современной школой» М. №4, 2006 г.
Ревков О. В. -
заступник директора з НМР
КЗ «ЗОЦ НТТУМ «Грані» ЗОР
Додаток 1
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПРАЦІВНИКІВ
ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Питання психології
- Зміст і мета навчальної діяльності в сучасній системі позашкільної освіти.
- Психологічні умови, що забезпечують ефективне застосування індуктивно-дедуктивних методів навчання.
- Розвиток учня у системі позашкільного навчання: психофізіологічний аспект.
- Молодший школяр як суб'єкт навчальної діяльності.
- Підліток як суб'єкт навчальної діяльності.
- Старшокласник як суб'єкт навчальної діяльності.
- Способи визначення та врахування в навчально-виховній діяльності темпераменту учнів.
- Мета і форми співпраці педагога з шкільним психологом.
- Мотивація, як ключовий фактор засвоєння навчальної інформації .
- Загальні правила оптимізації навчального процесу.
- Основні компоненти педагогічної діяльності.
- Особистісні якості педагога, що сприяють успішній педагогічній діяльності.
- Особливості педагогічної діяльності молодого педагога.
- Труднощі в педагогічної діяльності і способи їх подолання.
- Психологічний підхід до організації особисто-центрованої освіти.
- Врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів при організації навчально-виховного процесу.
- Забезпечення психологічного комфорту учасників навчально-виховного процесу.
- Технологізація педагогічної діяльності.
- Творчість вчителя як умова збереження психічного здоров'я.
- Виховний потенціал доцільно організованого навчання.
- Формування адекватної самооцінки учня в процесі навчальної діяльності.
- Формування вольових рис особистості в навчальній діяльності.
- Розвиток "Я - концепції"" учня в навчальній діяльності.
24. Способи визначення темпераменту (Типи темпераменту та види типової поведінки)
25.Врахування особливостей темпераменту учнів в навчально-виховній діяльності.
26.Поняття характеру і його відображення в навчальній діяльності.
27.Фактори, що впливають на формування характеру в учнів.
- Визначення акцентуацій підлітків і врахування їх в навчально-виховному процесі.
- Аналіз елементів індивідуального педагогічного досвіду - розвиток навичок рефлексії.
- Створення мотивації успіху в учнів.
- Врахування індивідуальних якостей учнів в навчальній діяльності.
- Забезпечення підтримки навчальної діяльності з боку батьків.
- Аналіз елементів власного педагогічного досвіду.
- Уніфікація методів навчальної діяльності, як основа для створення авторської педагогічної технології.
35.Виділення суттєвих елементів педагогічного досвіду та їх психологічне обґрунтування.
36.Творчість, як засіб збереження психічного здоров'я вчителя і учнів.
Національне виховання учнів у гуртках технічного напряму
37.Вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадянського досвіду засобами позашкільної освіти.
38. Виховання патріотичних почуттів учнів засобами ...
39.Формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів як обов'язковий компонент
системи національної освіти.
Організація процесу навчання
40.Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі.
41. Організація соціально-комунікативної діяльності учнів
42.Удосконалення занять гуртка як засіб розвитку творчої особистості учня.
43. Умови розвитку технічних здібностей вихованців під час занять у гуртках науково-технічного напряму.
44.Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до масових заходів.
45.Формування патріотичних почуттів учнів через залучення учнів до масових заходів.
46.Розвиток пізнавальної активності учнів через ігрові форми діяльності у гуртках ПМТ.
47.Формування вмінь самостійної роботи учнів .
48.Упровадження нових інформаційних технологій у процес занять у гуртках науково-технічного напряму.
49.Відродження народних традицій, культури у гуртках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва та під час масових заходів.
50. Організація групової та індивідуальної форм навчання як передумова ефективності навчально-виховного процесу.
51. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування особистості учнів.
52. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів під час занять у гуртках, групах чи інших творчих об'єднаннях.
53. Здійснення трудового виховання та профорієнтаційної роботи під час занять у гуртках.
54. Реалізація завдань естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного напряму.
55. Практична спрямованість занять гуртка авіамоделювання.
56.Здійснення індивідуального підходу до учнів у гуртках....
57.Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань у позашкільній освіті.
58.Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів задоволення їх особистісних потреб.
59.Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів стимулювання прагнення розвинути індивідуальні здібності.
60.Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів розширення обсягу знань.
61. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів вирішення особистісних проблем, спілкування з однолітками.
62. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів допрофесійної підготовки, формування основних компетенцій, яких вимагає від своїх громадян сучасне суспільство.
63. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів змістовної організації вільного часу,
66. Формування початкових технічних та технологічних умінь та навичок у роботі гуртків технічного напряму.
67.Розвиток конструкторських здібностей, досвіду власної творчої діяльності у роботі гуртків науково-технічного профілю.
68. Формування навичок інформаційної культури учнів у гуртках комп'ютерних технологій.
69. Розвиток творчої ініціативи, стійкого інтересу до технічних професій засобами позашкільної освіти.
70. Розвиток спілкування з однолітками, формування доброзичливості, товариських відносин у процесі колективної роботи підлітків у гуртках технічної творчості.
71. Створення умов для творчої самореалізації та духовного самовдосконалення, прояву кращих якостей особистості учнів у процесі позашкільної освіти.
72. Реалізація завдань загального розвитку особистості засобами позашкільної освіти.
73. Вплив змісту позашкільної освіти на процес теоретичного та практичного оволодіння основами творчої діяльності учнів. •
74. Роль позашкільної освіти у створенні умов для розвитку творчих здібностей учнів.
75.Психолого-педагогічні умови розвитку художньої (естетичної) діяльності учнів.
Психолого-педагогічні умови розвитку здібностей учнів
Психолого-педагогічні умови розвитку технічної творчості учнів.
Психолого-педагогічні умови професійної орієнтації учнів.
78. Розвиток ціннісних орієнтирів особистості на основі гуманістичного підходу у вихованні.
79.Спільна робота школи та позашкільних закладів у забезпеченні цілісного підходу до розвитку особистості.
80. Реалізація принципів загальнолюдської моралі у навчально-виховній роботі позашкільного закладу.
81. Система роботи педагога позашкільного закладу з попередження шкідливих звичок учнів.
82. Система роботи педагога позашкільного закладу по пропаганді здорового способу життя.
83. Психолого-педагогічні умови вивчення індивідуальних особливостей учнів.
84. Формування правосвідомості учнів у процесі позашкільної освіти та виховання.
85. Розвиток мотивації до праці, працьовитості як високої моральної цінності.
86. Організація роботи педагогічного колективу позашкільного закладу з батьками та громадськістю.
87. Система роботи педагогічного колективу позашкільного закладу по попередженню правопорушень серед неповнолітніх.
88. Соціально-психологічні проблеми взаємодії педагогів позашкільних закладів та вихованців у навчально-виховному процесі.
89. Шляхи реалізації концепції громадянського виховання у позашкільних закладах.
90. Виховання в учнів бережливого ставлення до…
91. Формування в учнів якостей особистості, необхідних для трудової діяльності.
92. Реалізація гуманістичних цінностей у навчально-виховному процесі.
93. Роль педагогічної етики в особистісно орієнтованому вихованні.
94. Виховання моральності особистості як найважливішої складової громадянської освіти та виховання
Методика занять гуртків
95. Здійснення структурно-методичного аналізу навчальної теми - один із шляхів удосконалення професійної майстерності педагогів позашкільного закладу.
96. Моделювання різних форм навчально-виховного процесу позашкільного закладу - шлях до технологізації процесу.
97. Моделювання занять гуртків науково-технічного напряму.
98. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка ПТМ
99. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка судномоделювання.
100. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка авіамоделювання
101. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка
102. Моделювання занять гуртків...
103. Моделювання занять гуртків...
104. Наукова організація праці при проведенні гурткової роботи.
105. Самоаналіз власної педагогічної діяльності - шлях до удосконалення професійної майстерності педагогів.
Додаток 2
Орієнтовні теми засідань методичних об'єднань гуртків
спортивно-технічного напряму
1.Шляхи розвитку творчого потенціалу керівника гуртка на основі самовдосконалення його професійних умінь.
2.Впровадження сучасних технологій навчання та виховання як шлях реалізації діяльнісного підходу та засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу у гуртках спортивно-технічного напряму.
3.Вивчення та впровадження перспективного досвіду у практику роботу керівників гуртків спортивно-технічного напряму.
4.Методика опрацювання та аналізу матеріалів власного педагогічного досвіду в процесі поглибленого вивчення методичної теми.
5.Самоаналіз діяльності керівника гуртка як шлях підвищення його професійної компетентності.
6.Психологічні основи індивідуального підходу до учнів у процесі навчання та виховання.
7.Соціально-психологічні умови взаємодії педагогів і вихованців у процесі навчання та виховання.
8.Реалізація диференційованого та індивідуального підходів до учнів у навчально-виховному процесі.
9.Шляхи реалізації особистісно-орієнтованого підходу до учнів у процесі гурткової роботи.
10.Психолого-педагогічні умови використання активних методів виховної роботи.
11.Технології проведення рольових, ділових ігор, «мозкових» атак, аналізу життєвих ситуацій тощо.
12.Спільна робота позашкільного навчального закладу, сім'ї, громадських організацій у процесі виховання.
13.Шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у гуртках спортивно-технічного напряму в умовах оновлення змісту освіти.
14.Психолого-педагогічні умови системно-методичного забезпечення педагогічного процесу у гуртках спортивно-технічного напряму.
15. Сучасні підходи до планування навчально-виховного процесу у гуртках спортивно-технічного напряму.
16. Критерії оцінювання результативності навчально-виховного процесу в гуртках спортивно-технічного напряму.
17.Особливості роботи з обдарованими дітьми у гуртках спортивно-технічного напряму.
18.Вплив методичної роботи на удосконалення професійних умінь керівників гуртків та якість навчально-виховного процесу.
19.Психолого-педагогічні умови педагогічної етики керівника гуртка.
20.Психолого-педагогічні особливості взаємодії керівників гуртків та учнів у навчально-виховному процесі на основі гуманістичного підходу.
21.Психолого-педагогічні умови розвитку технічної творчості вихованців у гуртках спортивно-технічного напряму.
22.Психолого-педагогічні умови професійної орієнтації учнів у гуртках спортивно-технічного напряму.
23.Спільна робота позашкільного закладу, сім'ї та громадськості по організації змістовного дозвілля учнів.
24.Система роботи керівників гуртків по формуванню готовності учнів до професійного самовизначення у сфері технічної діяльності.
25.Проблеми управління процесом формування готовності школярів до вибору професії.
26.Психолого-педагогічні умови проектування навчально-виховного процесу у гуртках спортивно-технічного профілю.
27.Залучення учнів до дослідницької та раціоналізаторської діяльності - шлях до професійного самовизначення.
28.Педагогічні умови формування готовності учнів до професійного самовизначення у сфері технічної діяльності.
29.Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом залучення їх до дослідницької та пошуково-інформаційної діяльності.
30.Навчальна програма як модель освітнього процесу та впровадження сучасних технологій навчання.
31.Організація масових заходів як якісний результат діяльності гуртків спортивно-технічного напряму.
32.Реалізація концепції національного виховання у гуртках спортивно-технічного напряму.
33.Військово-патріотичне виховання учнів у гуртках спортивно-технічного напряму.
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ВИХОВАНЦІВ ГУРТКА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
З М І С Т
- Вступ
- Дидактичні функції і можливості ІКТ
- Системні уявлення про інформаційні технології в системі розвитку інформаційної культури керівника гуртка і вихованця
- Прикладні програми системи ІКТ
- Висновок
- Література
- Вступ
Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього комп'ютерних технологій, які проникають у всі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Причина тому – нечуване для попередніх епох підвищення ролі інформації, перетворення її в одну з найважливіших рушійних сил всього виробничого і суспільного життя. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають наступні завдання, направлені на підготовку школярів до життя в умовах інформаційного суспільства:
• Формування умінь і навичок критичного мислення в умовах роботи з великими об'ємами інформації, здатними здійснювати вибір і нести за нього відповідальність;
• Формування навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом з використанням засобів ІКТ (пошук і обробка інформації, використання різних джерел даних, робота з документами);
• Розвиток уміння знаходити і інтерпретувати зв'язки між навчальними знаннями і явищами реального життя, до яких ці знання можуть бути застосовані; здібності вирішувати нетрадиційні завдання, використовуючи придбані знання, уміння і навички;
• Розвиток комунікабельності, що передбачає врахування різних точок зору, уміння аналізувати їх підстави, навички публічних виступів, участі в дискусії, уміння встановлювати і підтримувати контакти, співпрацювати і працювати в команді.
Одним з найбільш перспективних варіантів вирішення окресленого класу завдань на рівні позашкільної освіти є організація єдиного інформаційного простору закладу, що передбачає:
• використання комп'ютерної техніки як засобу навчання, удосконалення процесу викладання, що підвищує його якість і ефективність;
• використання комп'ютерних технологій як інструменту навчання для творчого розвитку;
• розгляд комп'ютера і інших сучасних засобів інформаційних технологій як об'єктів вивчення;
• використання комп'ютерної техніки як засобу автоматизації процесів контролю, корекції, тестування і психодіагностики;
• використання засобів сучасних інформаційних технологій для організації інтелектуального дозвілля.
Педагогіка співпраці, діяльністний підхід до навчального процесу, активація учнів, індивідуалізація навчання – всі ці тенденції сучасної педагогіки змушують замислитися над кардинальним переосмисленням ролі керівника гуртка в навчальному процесі. Зміна матеріальної основи, яка намітилася з появою комп'ютерів, відкрила нові горизонти для глибинних педагогічних пошуків, у тому числі і пошуків принципово нових структур навчального процесу. Комп'ютер надає керівнику гуртка великий резерв технічної і технологічної підтримки, що вивільняє значну частину його часу саме для живого спілкування з учнями, і дає можливість зробити це спілкування навіть ближчим і людянішим, ніж раніше. Комп'ютер замикає на собі велику частину контрольних функцій і оперативних реакцій на помилки учня. Всі помилки негайно фіксуються комп'ютером, але стають в значній мірі приватною справою учнів, а не приводом для здобуття ними негативних емоцій. Керівник гуртка стає вільнішим і позитивнішим в своєму відношенні до дітей. Вступаючи з вихованцем в партнерські стосунки, комп'ютер дозволяє кожному встановлювати найбільш сприятливий для себе темп і ритм навчальної діяльності, звільняє керівника гуртка від необхідності постійно контролювати і активізувати цей процес.
Звільнившись від завдань безперервної дріб'язкової опіки, керівник гуртка дістає велику можливість бачити обстановку в цілому і приділяти індивідуальну увагу кожному окремому вихованцю. А вихованці дістають можливість працювати в своєму власному ритмі відповідно до свого рівня підготовки. І це робить позитивний вплив на процес навчання. Природно, що все це реалізується при хорошому технічному, програмному і методичному забезпеченні заняття, а сам керівник гуртка повинен досить невимушено володіти загальними навичками роботи з комп'ютером і правильно усвідомлювати свою роль, яка змінилася.
Сучасна система освіти покликана готувати дітей, які житимуть в інформаційному суспільстві. Сьогодні ми повинні підготувати дитину, яка вчиться швидкому сприйняттю і обробці великих об'ємів інформації, озброїти її сучасними засобами і технологіями роботи, сформувати в неї інформаційну культуру. Одним з пріоритетних завдань освіти є створення ефективної системи інформаційного забезпечення управлінської і навчально-виховної діяльності. Реалізувати це навантаження ми зможемо, лише використовуючи сучасні інформаційно-комп'ютерні технології і телекомунікації. Вони надають педагогу нові можливості, дозволяють разом з гуртківціям отримувати задоволення від захоплюючого процесу пізнання, за допомогою новітніх технологій занурюватися в яскравий барвистий світ, значно розширюють можливості людини в його інтелектуальному і особистому розвитку, і цей факт не можна не враховувати у виховному процесі.
Цим повинен займатися кожен педагог, а не лише вчитель інформатики. Кожен педагог повинен розуміти ту роль, яку він може зіграти у формуванні особи учня - особи інформаційної цивілізації. Педагог має бути готовий використовувати засоби інформатизації і інформаційні технології у навчанні, у вихованні і розвитку своїх гуртківців. Щоб формувати інформаційну культуру учнів, вчитель і сам повинен володіти такою культурою.
Інформаційні технології і комп'ютерні комунікації (ІКТ) представляють велику важливість для вирішення завдань, що стоять перед сучасною школою, тобто інформатизація виступає як чинник модернізації всієї системи освіти.