Комунальний заклад «запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді «грані» запорізької обласної ради

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Дидактичні функції і можливості ІКТ
До дидактичних функцій ІКТ відносяться
3. Системні уявлення про інформаційні технології в системі розвитку інформаційної культури керівника гуртка і вихованця
4. Прикладні програми системи ІКТ
Створення мотивації успіху в учнів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

2. Дидактичні функції і можливості ІКТ


ІКТ володіють наступними дидактичними можливостями:

• можливість оперативної передачі на будь-якій відстані інформації будь-якого об'єму, будь-якої форми подання;

• зберігання цієї інформації в пам'яті комп'ютера протягом необхідного часу, можливість її редагування, обробки, виводу на друк і т. і.;

• можливість доступу до різних джерел інформації, у тому числі видалених і розподілених баз даних, багаточисельних конференцій по всьому світу через систему Інтернет, роботи з цією інформацією;

• можливість організації електронних конференцій, у тому числі в режимі реального часу, комп'ютерних аудіоконференцій і відеоконференцій;

• можливість діалогу з будь-яким партнером, можливість перенести отримані матеріали на свій носій, вивести на друк і працювати з ними тоді, коли і як це найзручніше користувачеві.


До дидактичних функцій ІКТ відносяться:

• організація різного роду спільних дослідницьких робіт вихованців (метод проектів, робота в малих групах і таке інше);

• організація оперативних консультацій вихованців з центрів дистанційного навчання;

• формування у вихованців комунікативних навичок і культури спілкування (що передбачає уміння коротко і чітко формулювати власні думки, з повагою відноситися до думки співбесідника, аргументовано доводити свою точку зору і уміти слухати і поважати думку партнера);

• формування уміння добувати інформацію з різних джерел і обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій.

Успішність і ефективність вживання ІКТ у роботі гуртків різних напрямів можна гарантувати лише в тому разі, коли керівник гуртка:

• в достатній мірі мотивований на використання ІКТ,

• має широкий кругозір,

• володіє програмними засобами, як загального, так і навчального призначення,

• здатний визначити місце ІКТ в методичній системі викладання навчального предмету.

Тому, на цей час, одним з найбільш актуальних завдань системи безперервної педагогічної освіти є необхідність формувати інформаційно-комунікаційну компетентність педагога, яка включає:

• сукупність знань, навичок і умінь, які формуються в процесі навчання і самонавчання інформатиці і інформаційним технологіям,

• здібність до виконання педагогічної діяльності за допомогою інформаційних технологій,

і складається з трьох компонентів:

• знати,

• уміти користуватися,

• уміти застосовувати в навчальній діяльності.


3. Системні уявлення про інформаційні технології в системі розвитку інформаційної культури керівника гуртка і вихованця


Сучасний період розвитку суспільства характеризується потужним впливом на нього комп'ютерних технологій, які проникають у всі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. В даний час в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними з внесенням коректив до змісту технологій вчення, які мають бути адекватні сучасним технічним можливостям, і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство. Інформаційні технології покликані стати не додатковим «доважком» у навчанні, а невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, що значно підвищує його ефективність.

За останні 5 років число дітей, що вміють користуватися комп'ютером, збільшилося приблизно в 10 разів. Як відзначають більшість дослідників, ці тенденції прискорюватимуться незалежно від шкільної освіти. Проте, як виявлено в багатьох дослідженнях, діти знайомі в основному з ігровими комп'ютерними програмами, використовують комп'ютерну техніку для розваги. При цьому пізнавальні, зокрема освітні, мотиви роботи з комп'ютером стоять приблизно на двадцятому місці. Таким чином, для вирішення пізнавальних і навчальних завдань комп'ютер використовується недостатньо.

Під інформаційною технологією розуміється процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для здобуття інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища (інформаційного продукту).

Останніми роками термін «інформаційні технології» часто виступає синонімом терміну «комп'ютерні технології», оскільки всі інформаційні технології в даний час так чи інакше пов'язані із застосуванням комп'ютера. Проте, термін «інформаційні технології» набагато ширше і включає «комп'ютерні технології» як складову. При цьому, інформаційні технології, засновані на використанні сучасних комп'ютерних і мережевих засобів, утворюють термін «Сучасні інформаційні технології».

Міжнародні освітні установи розробляють нові напрями діяльності для створення умов переходу на сучасні інформаційні технології. На їх думку, найбільш швидкий спосіб включення нашої країни в світову освітню систему – створення навчальним закладам України умов для використання глобальної мережі Інтернет. Можливі наступні шляхи входження вітчизняної системи освіти в світове інформаційно-освітнє середовище.

Комп'ютеризація позашкільної освіти належить до масштабних інновацій. В даний час можна виділяти наступні основні етапи розвитку навчання:

1) використання комп'ютерної техніки як засобів автоматизації процесів контролю, корекції, тестування і психодіагностики; напрями впровадження комп'ютерної техніки в позашкільній освіті;

2) використання комп'ютерної техніки як засобу навчання, що удосконалює процес викладання та підвищує його якість і ефективність;

3) використання комп'ютерних технологій як інструменту навчання, пізнання себе і дійсності;

4) розгляд комп'ютера і інших сучасних засобів інформаційних технологій як об'єкту вивчення;

5) використання засобів нових інформаційних технологій як засобу творчого підходу до виконання конструкторських завдань, які постають перед вихованцями на заняттях гуртка;

6) організація комунікацій на основі використання засобів інформаційних технологій з метою передачі і набуття педагогічного досвіду, методичної і навчальної літератури;

7) використання засобів сучасних інформаційних технологій для організації інтелектуального дозвілля;

8) інтенсифікація і вдосконалення управління позашкільним навчальним закладом і навчальним процесом на основі використання системи сучасних інформаційних технологій.

Можливості сучасної обчислювальної техніки в значній мірі адекватні організаційно-педагогічним і методичним потребам освіти:

обчислювальні – швидке і точне перетворення будь-яких видів інформації (числовою, текстовою, графічною, звуковою і ін.);

трансдьюсерні – здатність комп'ютера до прийому і видачі інформації у найрізноманітнійших формах (за наявності відповідних пристроїв);

комбінаторні – можливість запам'ятовувати, зберігати, структурувати, сортувати великі об'єми інформації, швидко знаходити необхідну інформацію;

графічні – представлення результатів своєї роботи в чіткій наочній формі (текстовою, звуковою, у вигляді малюнків і ін.);

моделюючі – побудова інформаційних моделей (у тому числі і динамічних) реальних об'єктів і явищ, конструкторських розробок тощо.

Перераховані можливості комп'ютера можуть сприяти не лише забезпеченню первинного становлення особи вихованця, але і виявленню, розвитку у нього здібностей, формуванню умінь і бажання вчитися, створенню умов для засвоєння в повному обсязі знань і умінь.

На етапах занять, коли основна навчальна дія і управління передається комп'ютеру, керівник гуртка дістає можливість спостерігати, фіксувати прояв таких якостей в учнів, як усвідомлення мети пошуку, активне відтворення раніше вивчених знань, інтерес до поповнення бракуючих знань з готових джерел, самостійний пошук. Це дозволить керівнику гуртка проектувати власну діяльність по управлінню і поступовому розвитку творчого відношення вихованців до навчання.

Під інформаційною технологією навчання вважається дидактичний процес із застосуванням цілісного комплексу сучасних педагогічних програмних продуктів, що дозволяє на системній основі організувати оптимальну інформаційну взаємодію між керівником гуртка і вихованцями з метою гарантованого досягнення прогнозованого результату.

Можна виділити наступні основні педагогічні цілі використання засобів сучасних інформаційних технологій.

1) Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу за рахунок використання засобів сучасних інформаційних технологій:

- підвищення ефективності і якості процесу навчання;

- підвищення активності пізнавальної діяльності;

- поглиблення міжнаочних зв'язків;

- збільшення об'єму і оптимізація пошуку потрібної інформації.

2) Розвиток особи вихованця, підготовка індивіда до комфортного життя в - -- умовах інформаційного суспільства:

- розвиток різних видів мислення;

- розвиток комунікативних здібностей;

- формування умінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти - рішення в складній ситуації;

- естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа;

- формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації;

- розвиток умінь моделювати завдання або ситуацію;

- формування умінь здійснювати експериментально–дослідницьку діяльність.

3) Робота на виконання соціального замовлення суспільства:

- підготовка інформаційно грамотної особи;

- підготовка користувача комп'ютерних засобів;

- здійснення роботи профорієнтації в області інформатики.

У числі позитивних моментів використання інформаційних технологій в освіті вважається можливість самостійного навчання з відкритим доступом до обширних інформаційних ресурсів, наявність зворотнього зв'язку. Через використання комп'ютера перед учнем можуть постати різні задачі, що вимагає від нього творчого підходу. У числі позитивних моментів використання інформаційних технологій використання Інтернету сприяє зміні авторитарного стилю навчання на демократичний, коли учень стикається з різними точками зору на проблему, сам формує свою думку. Комп'ютер лише певною мірою може моделювати міжособову комунікацію керівника гуртка і гуртківця, суть якої складають стосунки наставництва, співпраці і підтримки, невербальні компоненти людського спілкування.

Інформаційну культуру слід розглядати як досягнутий рівень організації інформаційних процесів, міри задоволення людей в інформаційному спілкуванні, рівень ефективності створення, збору, зберігання, переробки, передачі, подання і використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу, передбачення наслідків при прийнятті рішень. Інформація стає стратегічним ресурсом суспільства, надає те, що управляє, упорядковує вплив на процеси розвитку, має важливе ідеологічне значення, що полягає у формуванні світогляду особи, діалектики матеріалістичного сприйняття світу, класового сприйняття соціальних процесів.

Все сказане визначає актуальність педагогічної проблеми, що включає розробку і наукове обгрунтування змісту і методики формування основ інформаційної культури керівника гуртка, їх підготовки до використання інформаційної технології в навчальному процесі.

Найважливішими складовими інформаційної культури керівника гуртка є: уміння вибирати і формулювати цілі, здійснювати постановку завдань, будувати інформаційні моделі процесів, що вивчаються, і явищ, аналізувати інформаційні моделі за допомогою автоматизованих інформаційних систем і інтерпретувати отримані результати; передбачати наслідки рішень, що приймаються, і робити відповідні виводи; використовувати для аналізу процеси, що вивчаються і сучасну інформаційну технологію (бази даних, бази знань, системи штучного інтелекту і інші засоби збору, зберігання, передачі, відображення інформації). При цьому важливі уміння впорядкування, систематизації, структуризації даних і знань, розуміння суті інформаційного моделювання, способів представлення даних і знань (таблиці, тексти, тезауруси, правила логічного виводу і ін.).

В рамках інформаційно-технологічного забезпечення інформаційну технологію навчання доцільно розглядати не лише як процес або результат його проектування (опис, модель), але і як специфічний засіб, своєрідний “інструмент” в руках педагога, що дозволяє йому організувати навчальний процес на технологічному рівні.


4. Прикладні програми системи ІКТ


Істотною перешкодою на шляху вживання сучасних технологій в навчальному процесі є низька комп'ютерна грамотність учасників цього процесу. Педагоги, що закінчили вузи більше 15 років, практично не знайомі з комп'ютерами. Тому вони або взагалі не використовують нову техніку в навчальному процесі, або використовують епізодично. Велика частина педагогів, які пройшли комп'ютерні курси, застосовують комп'ютер як засіб для виготовлення різного роду дидактичних карток, тестів і інших роздавальних матеріалів, а також для ведення всілякої документації і звітності. При цьому програмним продуктом, який використовується, є пакет прикладних програм фірми Microsoft Office: Word, Excel і Power Point.

Поділюсь досвідом використання інформаційних технологій в навчальному процесі на заняттях гуртка, як за допомогою пакету прикладних програм фірми Microsoft Office: Word, Excel і Power Point можна підготувати свої цікаві розробки. Звичайно ж, в даний час існує безліч готових програмних продуктів практично з усіх предметів, але далеко не завжди вони ідеально адаптовані і до навчального матеріалу, і до можливостей нашої комп'ютерної техніки. Це доступно будь-кому, хто має елементарні знання з перерахованих програм. Застосовуючи розвиваючі і логічні ігри на заняттях, можна показати дітям, що існують корисні ігри, завдяки яким пізнаєш багато нового, вчишся застосовувати знання, отримані на заняттях, розвивати своє мислення. Ще більше можливостей надає табличний процесор Excel. Треба набратися терпіння, навчитись і навчити вводити формули у вікна, створювати гіперпосилання, при цьому відкриються необмежені можливості. Наприклад, не потрібно сидіти з ручкою і калькулятором, щоб підготувати звіт з якості навчання або за результатами масових заходів. Потрібно лише один раз створити сторінку в табличному процесорі, внести необхідні формули і комп'ютер сам обчислить за вашими даними все, що вам необхідно.

Ще один метод використання інформаційних технологій – це тестування. Тестовий облік усуває випадковість, суб'єктивність і приблизність оцінки роботи учнів. Складання тестів справа трудоємна, але сповна окупиться підвищенням ефективності навчального процесу.


5. Висновок


Комп'ютерні телекомунікації, інформаційні ресурси, послуги ІНТЕРНЕТ і мультимедійні комплекси при грамотному використанні сприяють залученню вихованців в активний пізнавальний і виховний процес, вільному доступу до необхідної інформації з метою формування власної аргументованої думки з тієї або іншої проблеми, можливості її всестороннього дослідження, використання у практичній конструкторській діяльності вихованців технічних гуртків.

До того ж використання інформаційних технологій знімає у дитини страх самовираження, стимулює творчу активність, звільняє від фізіологічних обмежень і робить процес виховання емоційно-позитивним і комфортним.


  1. Література



  1. В. Ткаченко «Электронные книги и обучение в Интернет» Источник: ссылка скрыта
  2. Хоружая А. А. «Использование информационно-коммуникационных технологий в учебно-воспитательном процессе».
  3. Материалы научно-практической конференции «Современные пользователи АБИС: (Целесообразность компьютеризации детских образовательных учреждений) проблемы обслуживания, изучения, обучения», Санкт-Петербург



Тарасова В. М. – керівник гуртка

«Основи користування офісними

програмами на ПК» КЗ «ЗОЦ

НТТУМ «Грані» ЗОР


СТВОРЕННЯ МОТИВАЦІЇ УСПІХУ В УЧНІВ


Досить часто діти висловлюють небажання виконувати домашні завдання, йти до школи, вчитися, пасивні. Що може змінити цю ситуацію і перетворити навчання у захоплюючу подорож безмежною країною знань?

Серед сучасних педагогічних технологій специфічне місце займає технологія створення мотивації успіху в учнів. Вона є однією з тих технологій, що дають змогу гуманізувати процес навчання і виховання. Гуманізація освіти передбачає створення умов, спрямованих на розкриття і розвиток здібностей гуртківців, їхню позитивну самореалізацію. Ця спрямованість грунтується на повазі та вірі в дитину і відображається в цілях життєдіяльності у гуртку, в її змісті, організації і засобах, а також в характері взаємодії членів колективу гуртківців.

Демократичне суспільство не тільки дозволяє освіті реалізувати свій гуманістичний потенціал, але й створює умови для його збагачення, висуваючи  на перший план його розвиваючу, людино-утворюючу функцію. Така спрямованість освіти виявляється в відкритості самої освітньої структури відносно інших суспільних інститутів, у взаємодії учасників навчально-виховного процесу, свободи висловлювання та реалізації різноманітних точок зору, визнання прогресивними і провідними цілей особистісного розвитку дитини, створення ситуації успіху для тих, хто навчається.

Ситуація успіху дарує атмосферу приязні та взаємодопомоги, впевненості і захищеності. Керівник гуртка повинен створити джерело внутрішніх сил дитини, джерело, яке дає енергію для подолання труднощів і формування бажання вчитися.  

Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти гуртківцям усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні.

Керівник гуртка хоче бачити своїх вихованців також успішними. Що таке успіх? Кожен розуміє це по своєму. Для одного це бути багатим, інший вважає успіхом вчені звання, відкриття, інший - спор­тивні досягнення. Для когось успіх — це велика дружна сім'я, здорові діти, надійні друзі. Скільки людей - стільки думок.

Успішні люди - це люди, які чогось у житті досягли.
Успіх — це явище багатогранне. Воно включає всі сфери життя: стан здоров'я, репутацію, кар'єру, спілкування, талант, забезпеченість, фізичні навички, бізнес. Успіх - це фінансова стабільність, гроші. Гроші не головне в житті, але без них, як без повітря, довго не проживеш. Матимеш можливість працювати за покликом душі, відпочивати, забезпечити своїх близьких, дати хороший старт дітям, допомогти усім, кому хочеш. Успіх — це свобода від страху за день завтрашній.

Говорячи про успіх, керівник гуртка має на увазі його позитивне підґрунтя. База успіху не кримінал, а праця, пра­ця над собою, усвідомлена й улюблена, яка приносить радість, моральне задово­лення, достаток, гро­мадське визнання.

Основою педагогічної технології «Створення ситуації успіху» є особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання і виховання.

Існують такі типи успіху. До них відносяться:

- неочікувана радість - це почуття задоволення від того, що результати діяльності гуртківця перевершили його очікування. З педагогічної точки зору - це результат продуманої, підготовленої діяльності керівника гуртка;  

- спільна радість – полягає в тому, щоб гуртківець досяг необхідної для себе реакції колективу. Вона може бути підготовленою керівником гуртка або спонтанною. Спільною радістю вважають тільки ті реакції колективу, які дають можливість дитині відчути себе задоволеним, стимулюють її зусилля. Це, перш за все, має бути емоційний відгук оточуючих на успіх членів цього колективу;

- радість пізнання – це радість пізнання нового, хоча вона по своїй суті альтруїстична. Пізнання опирається на самоосвіту й самопізнання. Така радість не може вирости на пустому місці, народитися без серйозних причин. Її головна умова – спілкування.

Немає більших цінних мотивів для навчання, ніж інтелектуальні, в основі яких лежить проблема пізнавати світ, коли важливий не стільки результат, скільки процес пізнання. Радість навчального процесу та радість пізнання тісно пов’язані .

Створення пізнавального інтересу є предметом турботи керівника гуртка, який формує радість пізнання.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм. 

1. Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Діти вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем).

2. Авансування успішного результату. Допомагає керівнику гуртка висловити тверду переконаність у тому, що його гуртківець обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях. (У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті.)

3. Прихований інструктаж гуртківця про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. (Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудь про…)

4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. (Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…)

5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. (Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…)

6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. (Ми дуже хочемо розпочати роботу…)

7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. (Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…;  найбільше тобі вдалося…) 

Ситуація успіху має штучно створений характер, бо керівник гуртка на деякий час посилює акцент на позитивних досягненнях гуртківців і не зважає їх недоліки.

Створення ситуації успіху – це педагогічна технологія, яка допомагає дитині зрости успішною, відчути радість від подолання труднощів, формує переконання, що все в житті дається завдяки затраченим зусиллям.