Теоретичні І методичні питання оцінки І прогнозування економічного потенціалу соціально-економічних систем
| Вид материала | Документы |
- Програма Розвитку ООН в Україні Інститут економічного прогнозування Національної академії, 931.97kb.
- Постанова президії вак україни від 14., 23.38kb.
- Рактичні питання організації оцінки потенціалу промислового підприємства, в яких зацікавлені, 102.15kb.
- Ні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу, 82.87kb.
- О. А. Комарова Теоретичні основи дослідження економічної природи освітнього потенціалу, 163.53kb.
- Методичні рекомендації до нового навчального року з економіки, 201.8kb.
- Розглянуто питання управління стратегічним потенціалом та підходи до оцінки потенціалу, 28.58kb.
- Евої структури місцевому природно − ресурсному потенціалу, а для економіки малих міст, 125.14kb.
- Решетняк О. О., к е. н, доц, 37.58kb.
- Прогнозування соціально-економічних процесів, 172.27kb.
ВИСНОВКИ
Основою розвитку соціально-економічних систем є їх економічний потенціал. Перехід до сталого розвитку припускає поступове подолання різких структурних диспропорцій і нерозвиненості механізмів реалізації наукового, трудового, природного, виробничого потенціалів адміністративних і виробничих систем. Економічний потенціал регіону концентрує одночасно три рівні зв'язків і відносин: він відображає минуле, тобто сукупність особливостей, накопичених регіональною системою в процесі її становлення і таких, які обумовлюють можливість її функціонування і розвитку; він показує рівень практичного використання існуючих можливостей; містить елементи майбутнього розвитку. Цей розвиток відбувається опосередковано (через розвиток регіональної системи), тобто реалізація наявних можливостей породжує нові можливості.
До найбільш важливих структурних елементів регіону відносять: населення і його середовище існування, природно-ресурсний блок, виробничу підсистему, соціальну підсистему, духовну сферу, фінансово-бюджетний механізм, інформаційний комплекс. Кожному з виділених елементів притаманні властивості самоорганізації, певної автономії, і здатність до розвитку відповідно до властивих йому закономірностей.
Суть соціально-економічного потенціалу регіону (СЕПР) полягає в сукупності ресурсів і властивостей, які визначають можливості сталого і ефективного функціонування соціально-економічної системи регіону в ринкових умовах, що змінюються.
Величина економічного потенціалу регіону характеризується потенційними резервами, можливостями регіону при залученні всього комплексу ресурсів, що є на території, і використанні особливостей його структури, географічного положення, інерції економічного зростання, соціально-інституційних чинників. В умовах ринкової економіки оцінка економічного потенціалу території повинна полягати перш за все в оцінці чинників регіонального розвитку, що відображають конкурентні переваги території.
Аналіз особливостей регіональної економіки України продемонстрував, що структура, потужність і потенціал різних територій істотно різняться. Отже, ті або інші області потребують різних підходів до вибору моделей соціально-економічного розвитку. При пошуку інструментарію державної регуляції економіки слід спиратися на інтегрований облік ступеня задоволення потреб внутрішніх споживачів і витрат національного виробника на їх забезпечення.
В таких умовах підвищується роль державної регіональної політики в системі забезпечення стійкого розвитку регіону, оскільки саме збалансований підхід допоможе ліквідовувати негативний взаємовплив структурних відмінностей економік регіонів.
Існують певні параметри, які визначають особливості економічного розвитку регіонів України.
1. Особливості регіональної економіки України засновані на істотних відмінностях в структурі, потужності і потенціалі різних територій. Отже, ті або інші області потребують різних підходів до вибору моделей соціально-економічного розвитку.
2. Проблемою територіальної організації регіональної економіки є її незбалансованість, що стає причиною виникнення депресивних і повністю залежних від обласних центрів територій в межах регіону.
3. Галузева спеціалізація регіональної економіки досить одностороння. По-перше, області переважно орієнтуються на окремі види економічної діяльності. По-друге, в регіонах з розвиненою промисловістю істотно страждає розвиток соціальної сфери, що негативно впливає на рівень життя населення.
4. Узагальнюючи аналіз особливостей динаміки регіонального соціально-економічного розвитку, можна стверджувати, що регіональні диспропорції заглиблюються в процесі реформування
5. Загальною тенденцією є зростання об'ємів інвестицій в економіку регіонів, проте основний їх об'єм зосереджений в обласних центрах, а депресивні райони страждають від нерівномірного розподілу отриманих коштів. Має місце галузевий дисбаланс в розподілі інвестицій.
6. Концентрація капіталу, ресурсів і потужності регіону безпосередньо впливає на рівень екологічного ризику території.
7. Аналіз демографічних процесів регіонів України показав, що Центральний, східно-центральний і східний регіони, за результатами перепису, в найбільше схильні до процесів депопуляції. У найгіршій ситуації опинився центральний регіон. Чисельність населення тут знижується, не поповнюючись мігрантами. Тут спостерігається максимальний рівень смертності взагалі, найбільший показник смертності від хвороб системи кровообігу, новоутворення, а також захворювань органів дихання. Але в цьому регіоні і найбільша частка жінок, а цей показник може свідчити як про потенціал народжуваності, так і про старіння населення.
Розвиток регіонів залежить від розв'язання гострих проблем в забезпеченні паливними ресурсами, пошуку технічних пропозицій ефективного використання палива і зниження потреб у ньому, формування ринку електричної і теплової енергії, розроблення і реалізації проектів енергозбереження, підтримання в робочому режимі, розвитку і підвищенні ефективності матеріальної основи енергетики міст, поліпшення генеральної схеми енергозабезпечення з урахуванням змін, що відбуваються у виробництві та соціальній сфері. Ці дії мають бути фундаментальними для визначення стратегії енергетичної безпеки та розвитку енергетичного потенціалу регіону. Становлення і вдосконалення системи енергетичної безпеки регіону повинно здійснюватися в рамках загальної стратегії його розвитку.
В ході дослідження визначено сутність природно-рекреаційного потенціалу території, який відіграє важливу роль в визначенні і управлінні соціально-економічним потенціалом регіону. Під природно-рекреаційним потенціалом регіону (ПРП) ми розуміємо систему соціальних, економічних і екологічних елементів, взаємозв’язків і взаємовідносин, а також організаційно-економічних механізмів, що їх опосередковують, яка синтезує динамічно змінювану здатність певної території максимально формувати і задовольняти рекреаційні потреби населення, шляхом оптимального використовування природних, трудових, матеріальних і фінансових рекреаційних ресурсів в умовах конкретних соціо-еколого-економічних відносин.
Однією з суттєвих проблем розвитку регіонів визначено розвиток експортного потенціалу регіонів України. Ми характеризуємо категорію "експортний потенціал регіону" як потенційну спроможність і можливість регіону експортувати наявні вироби, ресурси і послуги та нарощувати експорт нових. Реалізація експортного потенціалу значною мірою залежить від геополітичної сили регіону, а саме: фізичної, економічної та політичної його складових.
Для використання загально методологічних принципів визначення складу і структури потенціалу регіону необхідно застосувати комплексний аналіз його економічної, екологічної, соціальної і політичної сфер, що дозволить врахувати всі умови і чинники, що впливають на якість формування і оптимального використання потенціалу регіону. З метою впровадження принципів збалансованого розвитку економічного потенціалу регіонів була запропонована модель механізму сталого розвитку регіону та розроблені пропозиції щодо системи індикаторів сталого розвитку регіону.