Теоретичні І методичні питання оцінки І прогнозування економічного потенціалу соціально-економічних систем
| Вид материала | Документы |
СодержаниеРегион Регіон |
- Програма Розвитку ООН в Україні Інститут економічного прогнозування Національної академії, 931.97kb.
- Постанова президії вак україни від 14., 23.38kb.
- Рактичні питання організації оцінки потенціалу промислового підприємства, в яких зацікавлені, 102.15kb.
- Ні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу, 82.87kb.
- О. А. Комарова Теоретичні основи дослідження економічної природи освітнього потенціалу, 163.53kb.
- Методичні рекомендації до нового навчального року з економіки, 201.8kb.
- Розглянуто питання управління стратегічним потенціалом та підходи до оцінки потенціалу, 28.58kb.
- Евої структури місцевому природно − ресурсному потенціалу, а для економіки малих міст, 125.14kb.
- Решетняк О. О., к е. н, доц, 37.58kb.
- Прогнозування соціально-економічних процесів, 172.27kb.
На данный момент среднеукраинская норма рождаемости для женщины – 1,5 ребенка. На даний момент середня норма народжуваності для жінки по Україні - 1,5 дитини. Практично Практически во всех регионах страны женщины, как правило, ориентированы на двухдетную модель. Практично у всіх регіонах країни жінки, як правило, орієнтовані на двухдетную модель.в усіх регіонах країни жінки, як правило, орієнтовані на Рождение одного ребёнка наиболее характерно для восточно-центрального региона. Народження однієї дитини найбільш характерно для східно-центрального регіону. модель сім'ї В Сумской области 10 женщин рождают 14 детей, в Луганской области и Крыму – по 1,1 ребенка. У Сумській області 10 жінок народжують 14 дітей, в Луганській області і Криму - по 1,1 дитини. з двома дітьми. Народження однієї дитини найбільш характерно для східно-центрального регіону. В Сумській області 10 жінок народжують 14 дітей, в Луганській області та Криму – по 1,1 дитині. І лише в західних областях України число народжених перевищує число померлих.И только в западных областях Украины число рожденных превышает число умерших. І тільки в західних областях України кількість народжених перевищує число померлих.
Аналізуючи графік народжуваності (рис 2.2) можна констатувати, що найменша кількість дітей на Сумщині народилося на початку 30-х і 40-х рр. (голод) та в 1941-1944 рр (Друга світова війна). Після війни ситуація покращилась та, починаючи з середини 40-х рр., "бебі-бум" повторювався з періодичністю приблизно в 20 років. Зараз же більшість жінок народжують першу дитину не в 20 років, а пізніше, а другу – не в 23-24 роки, а в 30-35, або взагалі зупиняються на одній дитині. Динаміка народжуваності в залежності від віку жінки в Україні представлено в табл. 2.4. (голод) и в 1941–1944 гг. (Голод) і в 1941-1944 рр.. – Вторая мировая война. - Друга світова війна. После войны ситуация улучшилась и начиная с середины 40-х годов, «бэби-бум» повторяется с периодичностью приблизительно в 20 лет. Після війни ситуація покращилась і починаючи з середини 40-х років, «бебі-бум» повторюється з періодичністю приблизно в 20 років. В 60-х годах семьи начали создавать те, кто родился в послевоенное время. У 60-х роках сім'ї почали створювати ті, хто народився в післявоєнний час. В 1963 г. выдача паспортов сельским жителям, которые перестали быть современными «крепостными» и мигрировали в города, также благотворно повлияла на демографическую ситуацию в Украине в целом и на Сумщине в частности. У 1963 р. видача паспортів сільським жителям, які перестали бути сучасними «кріпаками» і мігрували в міста, також благотворно вплинула на демографічну ситуацію в Україні в цілому і на Сумщині зокрема. В результате в середине 80-х наблюдался всплеск рождаемости. У результаті в середині 80-х спостерігався сплеск народжуваності.
Рисунок3.4. Тенденции рождаемости в Сумской области по годам [3] Рисунок.2.2. Тенденції народжуваності в Сумській області по роках [80].
Анализируя график рождаемости (рис 3.4) можно констатировать, что наименьшее количество детей на Сумщине родилось в начале 30-х и 40-х гг. С тех пор 20-летняя периодичность изменилась. Сейчас большинство женщин рожают первого ребёнка, не в 20 лет, а позже, а второго – не в 23–24 года, а лет в 30-35, либо вообще останавливаются на одном ребёнке. Динамика рождаемости в зависимости от возраста женщины в Украине представлена в табл. 3.5. Динаміка народжуваності в залежності від віку жінки в Україні представлена у табл. 3.5. Ще одна демографічна проблема України, раніше властива лише розвинутим країнам, - старіння населення. Дослідники сьогодні говорять про "герентрологічну революцію"Исследователи говорят сегодня о «геронтологической революции» – революции стариков. Дослідники говорять сьогодні про «геронтологічну революцію» - революції людей похилого віку. – революцію стариків.Наиболее интенсивно процесс старения общества будет происходить между 2010 и 2040 гг., когда в пенсионном возрасте окажутся послевоенные поколения, родившиеся в период «беби-бума». В Украине процесс старения населения имеет свою особенность. Найбільш інтенсивно процес старіння суспільства буде відбуватися між 2010 і 2040 рр.., Коли в пенсійному віці виявляться повоєнні покоління, які народилися в період «бебі-буму». В Україні процес старіння населення має свою особливість. Найбільш інтенсивно процес старіння суспільстваС одной стороны, как и на Западе, он обусловлен спадом рождаемости. З одного боку, як і на Заході, він обумовлений спадом народжуваності. буде відбуватись між 2010 та 2040 рр., С другой – повышением смертности в трудоспособном возрасте. З іншого - підвищенням смертності в працездатному віці. Коли в пенсійному віці опиняться покоління, що народились в період "бебі-бума". В Україні процес старіння населення має свою особливість. З одного боку, як на Заході, він обумовлений падінням народжуваності. З іншого – підвищенням смертності в працездатному віці. За даними статистики, ймовірність померти в працездатному віці для українських чоловіків в 1,5 рази вища, ніж для європейських.
Демографічна діра утворилася на Північному-сході (Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська область) і по суті "розповзлася" по всій Україні.Причиной такой ситуации является государственная политика, осуществляемая после Второй мировой войны вплоть до 1991 года, когда происходило перераспределение трудовых ресурсов между регионами Советского Союза, а также внутреннее переселение сельского населения в южные регионы Украины. В 1970 - 1980 годы проявился негативный результат этого процесса. Причиною такої ситуації є державна політика, що здійснюється після Другої світової війни аж до 1991 року, коли відбувався перерозподіл трудових ресурсів між регіонами Радянського Союзу, а також внутрішнє переселення сільського населення в південні регіони України. У 1970-1980 роки проявився негативний результат цього процесу.
Что касается других важных демографических показателей, то по данным последней переписи населения (2001 г.), в среднем по Украине на 1000 мужчин приходится 1198 женщин, что в процентном соотношении составляет – 46,3% мужчин и 53,7% женщин. Що стосується інших важливих демографічних показників, то за даними останнього перепису населення (2001 р.), в середньому по Україні на 1000 чоловіків припадає 1198 жінок, що в процентному співвідношенні складає - 46,3% чоловіків та 53,7% жінок. Необходимо отметить, что регионы с более высоким процентом женщин характеризуются и более высоким процентом старших возрастных групп в составе населения. Необхідно відзначити, що регіони з більш високим відсотком жінок характеризуються і більш високим відсотком старших вікових груп у складі населення. Продолжительность жизни «слабого пола» в среднем на десять лет больше, чем у мужчин, и поэтому перевес женского населения характерен преимущественно для старших возрастных групп. Тривалість життя «слабкої статі» у середньому на десять років більше, ніж у чоловіків, і тому перевага жіночого населення характерний переважно для старших вікових груп. Доля женщин в составе населения велика в Центральном регионе (Черниговская и Полтавская области), а также в Сумской области. Частка жінок у складі населення велика в Центральному регіоні (Чернігівська та Полтавська області), а також у Сумській області. Закарпатье – регион, где доля женщин в населении наименьшая по всей стране. Закарпаття - регіон, де частка жінок у населенні найменша по всій країні. Здесь на каждые 1000 мужчин приходится 1072 женщины [9]. Тут на кожні 1000 чоловіків припадає 1072 жінки [9]. Преимущественно, процесс уменьшения доли женщин в составе населения в последнее время происходит в сельской местности. Переважно, процес зменшення частки жінок у складі населення останнім часом відбувається в сільській місцевості. В городах же, наоборот, этот показатель растет. У містах же, навпаки, цей показник зростає. Вероятно, это может свидетельствовать о тенденции роста интенсивности старения городского населения по сравнению с сельским. Ймовірно, це може свідчити про тенденцію зростання інтенсивності старіння міського населення порівняно з сільським.
По данным статистики, вероятность умереть в трудоспособном возрасте для украинских мужчин в 1,5 раза выше, чем для европейских. За даними статистики, вірогідність померти в працездатному віці для українських чоловіків у 1,5 рази вище, ніж для європейських.
Таблица 3.5 Число родившихся на 1000 женщин соответствующего возраста. Таблиця 2.4 Кількість народжених на 1000 жінок відповідного віку.
| Год Рік | Коефіцієнти народжуваності за віком матері | Суммарный коэффициент рождаемости** Сумарний коефіцієнт народжуваності ** | |||||||
| 15-49* 15-49 * | 15-19* 15-19 * | 20-24 20-24 | 25-29 25-29 | 30-34 30-34 | 35-39 35-39 | 40-44 40-44 | 45-49* 45-49 * | ||
| 1990 1990 | 53,3 | 59,1 59,1 | 161,7 161,7 | 87,7 87,7 | 41,6 41,6 | 15,1 15,1 | 3,4 3,4 | 0,1 0,1 | 1,844 1,844 |
| 1991 1991 | 51,2 | 60,3 60,3 | 156,9 156,9 | 82,4 82,4 | 37,9 37,9 | 13,8 13,8 | 3,1 3,1 | 0,1 0,1 | 1,773 1,773 |
| 1992 1992 | 48,2 | 60,5 60,5 | 147,8 147,8 | 76,5 76,5 | 34,6 34,6 | 12,5 12,5 | 2,8 2,8 | 0,2 0,2 | 1,674 1,674 |
| 1993 1993 | 44,6 | 58,4 58,4 | 135,5 135,5 | 72,2 72,2 | 32,0 32,0 | 11,7 11,7 | 2,5 2,5 | 0,2 0,2 | 1,563 1,563 |
| 1994 1994 | 41,4 | 57,0 57,0 | 126,1 126,1 | 67,8 67,8 | 29,6 29,6 | 10,9 10,9 | 2,4 2,4 | 0,2 0,2 | 1,470 1,470 |
| 1995 1995 | 38,9 | 55,1 55,1 | 119,1 119,1 | 65,7 65,7 | 27,5 27,5 | 9,9 9,9 | 2,1 2,1 | 0,2 0,2 | 1,397 1,397 |
| 1996 1996 | 36,8 | 51,5 51,5 | 114,2 114,2 | 62,8 62,8 | 26,6 26,6 | 9,3 9,3 | 1,9 1,9 | 0,1 0,1 | 1,332 1,332 |
| 1997 1997 | 34,9 | 46,2 46,2 | 108,6 108,6 | 61,4 61,4 | 26,4 26,4 | 9,4 9,4 | 1,9 1,9 | 0,1 0,1 | 1,270 1,270 |
| 1998 1998 | 33,1 | 41,5 41,5 | 103,3 103,3 | 59,2 59,2 | 26,2 26,2 | 9,1 9,1 | 2,0 2,0 | 0,1 0,1 | 1,207 1,207 |
| 1999 1999 | 30,8 | 35,0 35,0 | 95,8 95,8 | 56,8 56,8 | 25,9 25,9 | 8,7 8,7 | 1,9 1,9 | 0,1 0,1 | 1,121 1,121 |
| 2000 2000 | 30,6 | 32,1 32,1 | 94,9 94,9 | 57,8 57,8 | 26,5 26,5 | 8,7 8,7 | 1,9 1,9 | 0,1 0,1 | 1,110 1,110 |
| 2001 2001 | 30,0 | 29,2 29,2 | 90,7 90,7 | 58,7 58,7 | 27,6 27,6 | 9,0 9,0 | 1,9 1,9 | 0,1 0,1 | 1,086 1,086 |
| 2002 2002 | 31,2 | 29,2 29,2 | 91,3 91,3 | 62,7 62,7 | 30,2 30,2 | 9,8 9,8 | 1,9 1,9 | 0,1 0,1 | 1,126 1,126 |
| 2003 2003 | 32,7 | 29,0 29,0 | 92,3 92,3 | 67,1 67,1 | 33,0 33,0 | 10,9 10,9 | 2,0 2,0 | 0,1 0,1 | 1,172 1,172 |
| 2004 2004 | 34,3 | 29,6 29,6 | 93,4 93,4 | 70,6 70,6 | 35,4 35,4 | 12,2 12,2 | 2,2 2,2 | 0,1 0,1 | 1,218 1,218 |
| 2005 2005 | 34,4 | 28,6 28,6 | 88,8 88,8 | 71,7 71,7 | 37,7 37,7 | 13,3 13,3 | 2,3 2,3 | 0,1 0,1 | 1,213 1,213 |
| 2006 2006 | 37,5 | 29,5 29,5 | 92,2 92,2 | 79,4 79,4 | 42,7 42,7 | 15,5 15,5 | 2,5 2,5 | 0,1 0,1 | 1,254 1,254 |
| 2007 2007 | 38,8 | 30,3 30,3 | 92,2 92,2 | 81,3 81,3 | 45,4 45,4 | 16,8 16,8 | 2,9 2,9 | 0,1 0,1 | 1,317 1,317 |
| * В эти группы соответственно включено число родившихся у матерей моложе 15 и старше 49 лет; * У ці групи відповідно включено число народжених у матерів молодше 15 і старше 49 років; ** На одну женщину ** На одну жінку | |||||||||
Еще одна демографическая проблема Украины, ранее свойственная лишь развитым странам, – старение населения.
Демографическая дыра образовалась на Северо-востоке (Сумская, Черниговская, Полтавская, Кировоградская область) и по сути «расползлась» по всей Украине. По уровню смертности населения в Украине лидирует центральный регион (Черниговская, Винницкая, Черкасская области), а также Луганская и Сумская области. Центральный регион также лидирует по количеству смертей от болезней системы кровообращения и новообразований. Жертвами несчастных случаев чаще других становились жители восточного региона, а также Черниговской, Киевской и Днепропетровской областей. За рівнем смертності населення в Україні лідирує центральний регіон (Чернігівська, Вінницька, Черкаська області), а також Луганська та Сумська області. Центральний регіон також лідирує за кількістю смертей від хвороб системи кровообігу та новоутворень. Жертвами нещасних випадків частіше за інших ставали жителі східного регіону, а також Чернігівської, Київської та Дніпропетровської областей. От заболеваний органов дыхания чаще всего умирают в западном (Черновицкая и Волынская области), центральном (Черниговская и Житомирская области) и восточно-центральном (Сумская и Кировоградская области) регионах. При этом смертность в стране росла медленнее, чем падала рождаемость. Від захворювань органів дихання найчастіше вмирають у західному (Чернівецька та Волинська області), центральному (Чернігівська та Житомирська області) і східно-центральному (Сумська та Кіровоградська області) регіонах. При цьому смертність в країні зростала повільніше, ніж падала народжуваність. Снижение рождаемости особенно заметно происходило в урбанизированных регионах. Зниження народжуваності особливо помітно відбувалося в урбанізованих регіонах. Если интенсивность рождения детей на момент переписи населения 1986 г. Якщо інтенсивність народження дітей на момент перепису населення 1986 в городах была выше, чем в селах, то к 1990 г. уровни рождаемости в городской и сельской местности Украины уже не отличались, а в последующие годы дети в деревне стали рождаться чаще, чем в городе. в містах була вищою, ніж у селах, то до 1990 р. рівні народжуваності у міській та сільській місцевості України вже не відрізнялися, а в наступні роки діти в селі стали народжуватися частіше, ніж у місті.
В настоящее время доля городского и сельского населения практически не меняется, что свидетельствует о стабилизации процесса урбанизации. В даний час частка міського і сільського населення практично не змінюється, що свідчить про стабілізацію процесу урбанізації.С 1991 г. две трети населения Украины являются городскими жителями, а сокращение населения происходит приблизительно одинаковыми темпами как в городах, так и в сельской местности. Самый высокий уровень урбанизированности (90–83%) в восточном регионе и Днепропетровской области. З 1991 р. дві третини населення України є міськими жителями, а скорочення населення відбувається приблизно однаковими темпами як у містах, так і в сільській місцевості. Найвищий рівень урбанізованих (90-83%) у східному регіоні та Дніпропетровській області. Наиболее низкий (менее 50%) – в западном регионе (кроме Львовской области). Найбільш низький (менше 50%) - у Західному регіоні (крім Львівської області). Чисельність міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису 2001 року, склала 32 млн 574 тис. осіб, або 67,2%, сільського - 15 млн 883 тис. осіб, або 32,8%. Порівняно з 1989 роком міське населення зменшилось на 2,0 млн чоловік, сільське – на 1,2 млн чоловік, проте співвідношення між ними в цілому у країні залишалось практично незмінним. В табл. 2.5 надані дані про розміщення та співвідношення міського та сільського населення за регіонами України на 2001 року.
Численность городского населения, по результатам Всеукраинской переписи 2001года, составила 32 млн 574 тыс. человек, или 67,2%, сельского - 15 млн 883 тыс. человек, или 32,8%. По сравнению с 1989 годом городское население уменьшилось на 2,0 млн человек, сельское – на 1,2 млн человек, тем не менее соотношение между ними в целом по стране на протяжении последних двух переписей оставалось практически неизменным. У порівнянні з 1989 роком міське населення зменшилося на 2,0 млн людей, сільське - на 1,2 млн людей, тим не менше співвідношення між ними в цілому по країні упродовж останніх двох переписів залишалося практично незмінним. В таблице 3.6 представлены данные о размещении и соотношении городского и сельского населения по регионам Украины на 2001 г. У таблиці 3.6 представлені дані про розміщення та співвідношення міського і сільського населення за регіонами України на 2001 р. На показатели рождаемости влияют многие факторы. На показники народжуваності впливають багато чинників. Среди них следующие [6]: Серед них наступні [6]: Серед них такі [37]:
1. Повышение выплат при рождении первого ребенка, а также второго и третьего положительно влияет на решение людей иметь детей, но стимулирующий эффект от данного мероприятия не будет долгосрочным. 1. Підвищення виплат при народженні першої дитини, а також другої та третьої позитивно впливає на рішення людей мати дітей, але стимулюючий ефект від даного заходу не буде довгостроковим. На початку 1980-х рр. був проведений подібний експеримент, що призвело збільшенню народжуваності протягом 4-5 років. В начале 1980-х годов был проведен аналогичный эксперимент, и проведенные мероприятия способствовали увеличению рождаемости в течении 4-5 лет. На початку 1980-х років був проведений аналогічний експеримент, та проведені заходи сприяли збільшенню народжуваності протягом 4-5 років.
Больше всего детей (так было до революции 1917 г. и такая ситуация наблюдается в настоящий момент во многих небогатых странах) рождается или в очень бедных, или в очень богатых семьях. Найбільше дітей (так було до революції 1917 р. і така ситуація спостерігається зараз в багатьох небагатих країнах) народжується або в дуже бідних, або в дуже багатих сім'ях. В настоящий момент в Украине наблюдается низкая рождаемость в бедных семьях, и лишь некоторые богатые семьи могут себе позволить содержать несколько детей. На даний момент в Україні спостерігається низька народжуваність в бідних сім'ях, і лише деякі багаті сім'ї можуть собі дозволити утримувати кілька дітей. Сьогодні в Україні спостерігається низька народжуваність в бідних сім'ях, та лиш деякі багаті сім'ї можуть собі дозволити утримувати декількох дітей.
2. Одним из негативных факторов, влияющих на рождаемость, является выезд замужних женщин из сельской местности и малых городов на работу за рубеж. 2. Одним з негативних факторів, що впливають на народжуваність, є виїзд заміжніх жінок з сільської місцевості та малих міст на роботу за кордон.
3. В Украине перемещение населения внутри страны достаточно интенсивное, в результате чего семьи разделены территориально. Данная тенденция тоже препятствует решению супругов иметь детей. 3. В Україні переміщення населення всередині країни досить інтенсивне, в результаті чого сім'ї розділені територіально. Дана тенденція теж перешкоджає рішенню подружжя мати дітей.
Таблица 3.6. Распределение городского и сельского населения по регионам Украины на 2001г. [10] Таблиця 2.5. Розподіл міського та сільського населення за регіонами України на 2001р. [52]
| Регион Регіон | Чисельність наявного населення, тыс. человек тис. осіб | В % ко У% до всему населению всього населення | Справочно Довідково за 1989 год за 1989 рік | |||
| городское міське | сільське | городское міське | сельское сільське | городское міське | сельское сільське | |
| Автономная Республика Крым Автономна Республіка Крим | 1274,3 | 759,4 759,4 | 63 63 | 37 37 | 65 65 | 35 35 |
| Винницкая Вінницька | 818,9 | 953,5 953,5 | 46 46 | 54 54 | 44 44 | 56 56 |
| Волынская Волинська | 533,2 | 527,5 527,5 | 50 50 | 50 50 | 49 49 | 51 51 |
| Днепропетровская Дніпропетровська | 2960,3 | 607,3 607,3 | 83 83 | 17 17 | 83 83 | 17 17 |
| Донецкая Донецька | 4363,6 | 477,5 477,5 | 90 90 | 10 10 | 90 90 | 10 10 |
| Житомирская Житомирська | 775,4 | 614,1 614,1 | 56 56 | 44 44 | 53 53 | 47 47 |
| Закарпатская Закарпатська | 466,0 | 792,3 792,3 | 37 37 | 63 63 | 41 41 | 59 59 |
| Запорожская Запорізька | 1458,2 | 471,0 471,0 | 76 76 | 24 24 | 76 76 | 24 24 |
| Ивано-Франковская Івано-Франківська | 593,0 | 816,8 816,8 | 42 42 | 58 58 | 42 42 | 58 58 |
| Киевская Київська | 1053,5 | 774,4 774,4 | 58 58 | 42 42 | 54 54 | 46 46 |
| Кировоградская Кіровоградська | 682,0 | 451,1 451,1 | 60 60 | 40 40 | 60 60 | 40 40 |
| Луганская Луганська | 2190,8 | 355,4 355,4 | 86 86 | 14 14 | 86 86 | 14 14 |
| Львовская Львівська | 1558,7 | 1067,8 1067,8 | 59 59 | 41 41 | 59 59 | 41 41 |
| Николаевская Миколаївська | 838,8 | 425,9 425,9 | 66 66 | 34 34 | 66 66 | 34 34 |
| Одесская Одеська | 1624,6 | 844,4 844,4 | 66 66 | 34 34 | 66 66 | 34 34 |
| Полтавская Полтавська | 956,8 | 673,3 673,3 | 59 59 | 41 41 | 57 57 | 43 43 |
| Ровенская Рівненська | 549,7 | 623,6 623,6 | 47 47 | 53 53 | 45 45 | 55 55 |
| Сумская Сумська | 842,9 | 456,8 456,8 | 65 65 | 35 35 | 62 62 | 38 38 |
| Тернопольская Тернопільська | 485,6 | 656,8 656,8 | 43 43 | 57 57 | 41 41 | 59 59 |
| Харьковская Харківська | 2288,7 | 625,5 625,5 | 79 79 | 21 21 | 79 79 | 21 21 |
| Херсонская Херсонська | 706,2 | 468,9 468,9 | 60 60 | 40 40 | 61 61 | 39 39 |
| Хмельницкая Хмельницька | 729,6 | 701,2 701,2 | 51 51 | 49 49 | 47 47 | 53 53 |
| Черкасская Черкаська | 753,6 | 649,3 649,3 | 54 54 | 46 46 | 53 53 | 47 47 |
| Черновицкая Чернівецька | 373,5 | 549,3 549,3 | 40 40 | 60 60 | 42 42 | 58 58 |
| Черниговская Чернігівська | 727,2 | 518,1 518,1 | 58 58 | 42 42 | 53 53 | 47 47 |
| г. Киев м. Київ | 2611,3 | - - | 100 100 | - - | 100 100 | - - |
| г. Севастополь* м. Севастополь * | 358,1 | 21,4 21,4 | 94 94 | 6 6 | 95 95 | 5 5 |
*– Включая населенные пункты, подчиненные городскому совету *- Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді
4. Отсутствие собственного жилья и работы также является негативным фактором. 4. Відсутність власного житла та роботи також є негативним чинником. За даними досліджень, більше 60% опитаних говорить, що хотіли б мати 2 дітей, але цьому перешкоджає відсутність матеріальних можливостей. Для молодих це головна проблема. Вирішення цих проблем може сприяти збільшенню народжуваності. По данным исследований, больше 60% опрошенных говорят, что хотели бы иметь 2 детей, но этому препятствует отсутствие материальных возможностей. За даними досліджень, більше 60% опитаних говорять, що хотіли б мати 2 дітей, але цьому перешкоджає відсутність матеріальних можливостей. Для молодых это главная проблема. Для молодих це головна проблема. Решение этих проблем может способствовать увеличению рождаемости. Вирішення цих проблем може сприяти збільшенню народжуваності.
5. Важным является вопрос системы ценностей в обществе. 5. Важливим є питання системи цінностей в суспільстві. Раніше діти в цій системі займали одне з перших місць, нині ж система цінностей змінилася. Жінки прагнуть до ділової кар'єри, роботи, що важко поєднується з функціями материнства. За радянських часів пріоритетом у державній політиці було колективне виховання дітей, тоді як сімейне виховання знаходилося на другому плані. Сьогодні ж сім'я повинна виконувати функції безпосереднього виховання дітей.Раньше дети в этой системе занимали одно из первых мест, в настоящее же время система ценностей изменилась. Женщины стремятся к деловой карьере, работе, что трудно совмещается с функциями материнства. Раніше діти в цій системі займали одне з перших місць, нині ж система цінностей змінилася. Жінки прагнуть до ділової кар'єрі, роботі, що важко поєднується з функціями материнства. В советское время приоритетом в государственной политике было коллективное воспитание детей, тогда как семейное воспитание находилось на втором плане. Сегодня же семья должна выполнять функции непосредственного воспитания детей. За радянських часів пріоритетом у державній політиці було колективне виховання дітей, тоді як сімейне виховання знаходилося на другому плані. Сьогодні ж сім'я повинна виконувати функції безпосереднього виховання дітей.
Многие ученые первопричину демографического кризиса видят в радикальных экономических и политических изменениях в обществе. Багато вчених першопричину демографічної кризи бачать у радикальних економічних і політичних змінах в суспільстві. Вважається майже аксіомою, що зниження народжуваності в країні викликано падінням рівня та якості життя. Відомий польський соціолог П. Штомпка стверджує, що постсоціалістичні країни зіткнулися з проблемою негативних, дисфункціональних наслідків соціальних перетворень. Побудова ринкової економіки та стабільної демократії вимагає, як з'ясувалося, певних соціальних витрат. Для подібних явищ і наслідків, що супроводжуються падінням рівня життя, інфляцією, безробіттям, зростанням злочинності, радикальною зміною стратифікаційній ієрархії, П. Штомпка використовує поняття травми [76]. Дослідник виділяє два види травм: Почти аксиомой считается, что снижение рождаемости в стране вызвано падением уровня и качества жизни. Майже аксіомою вважається, що зниження народжуваності в країні викликано падінням рівня та якості життя. Известный польский социолог П. Штомпка утверждает, что постсоциалистические страны столкнулись с проблемой негативных, дисфункциональных последствий широких социальных преобразований. Построение рыночной экономики и стабильной демократии требует, как выяснилось, определенных социальных издержек. Відомий польський соціолог П. Штомпка стверджує, що постсоціалістичні країни зіткнулися з проблемою негативних, дисфункціональних наслідків широких соціальних перетворень. Побудова ринкової економіки і стабільної демократії вимагає, як з'ясувалося, певних соціальних витрат. Для подобных явлений и последствий, сопровождающихся падением уровня жизни, инфляцией, безработицей, ростом преступности, радикальным изменением стратификационной иерархии, П. Штомпка использует понятие травмы [11]. Для подібних явищ і наслідків, що супроводжуються падінням рівня життя, інфляцією, безробіттям, зростанням злочинності, радикальною зміною стратифікаційній ієрархії, П. Штомпка використовує поняття травми [11]. Исследователь выделяет два вида травм: Дослідник виділяє два види травм:
1) демографическая травма. 1) демографічна травма. Вона характеризується зростанням числа захворювань, психічних розладів, падінням народжуваності, зростанням смертності та інше; Она характеризуется ростом числа заболеваний, психических расстройств, падением рождаемости, ростом смертности и пр.; Вона характеризується зростанням числа захворювань, психічних розладів, падінням народжуваності, зростанням смертності та інше;
2) культурная травма. 2) культурна травма. Вона спровокована подіями, що відбуваються у межах країни, та загострюється, інтенсифікується в процесі зіткнення з іншими соціокультурними європейськими практиками, які були відсутні в Україні радянського періоду. Она спровоцирована событиями, переживаемыми внутри страны, и обостряется, интенсифицируется в процессе столкновения с другими социокультурными европейскими практиками, которые отсутствовали в Украине советского периода. Вона спровокована подіями, що відбуваються у межах країни, і загострюється, інтенсифікується в процесі зіткнення з іншими соціокультурними європейськими практиками, які були відсутні в Україні радянського періоду.
Именно воздействие таких факторов, на наш взгляд, и сказывается на социальном облике страны, и на ее демографической ситуации в частности, некоторые параметры которой изложены ниже. Ситуация в Западной Европе показывает, что с повышением уровня жизни рождаемость автоматически не увеличится. Саме вплив таких факторів, на наш погляд, і позначається на соціальному вигляді країни, і на її демографічної ситуації зокрема, деякі параметри якої викладені нижче. Ситуація в Західній Європі показує, що з підвищенням рівня життя автоматично народжуваність не збільшується.
З розпадом СРСР та утворенням суверенної української держави відбувся корінний перелом в динаміці, структурі і напрямах міграційних процесів: змінилися міграційні пріоритети, отримали розвиток нові, раніше невідомі в Україні види міграційного руху населення. У 1991-1993 рр.. міграційний потік нових жителів в Україну компенсував природне зменшення населення, проте, 1994 р. вперше було зафіксовано помітний відтік населення з України. Україна стала країною еміграції. З року в рік збільшувалася еміграція населення в країни Західної Європи, Північної Америки, Ізраїль. За національною ознакою серед емігрантів переважають українці, росіяни, євреї, німці. Україна стає ареною транзитної нелегальної міграції.
На сьогоднішній день, за даними М. Шульги [77], найбільше як прибуває, так і вибуває населення зі східного регіону, а також з Одеської, Харківської та Дніпропетровської області. Це пояснюється їх високою індустріальної розвиненістю, складної етнічної структурою, прикордонних областей (за винятком Дніпропетровської). У Криму спостерігається збільшення чисельності кримських татар, а також, азербайджанців і вірменів.
Аналіз демографічної ситуації в Україні дав можливість виділити деякі регіональні особливості [77].
1. Західний регіон – єдиний, де чисельність населення практично не змінилася за період між переписами. Відбувається це, ймовірно, за рахунок підвищення народжуваності в сільській місцевості (саме цей регіон найменш урбанізований, і частка міського населення продовжує знижуватися). Можна припустити, що в перспективі для цього регіону буде меншою мірою характерне старіння населення, оскільки саме тут найменша частка жінок. Але саме в цьому регіоні найбільша смертність через захворювання органів дихання.
2. Центральний, східно-центральний і східний регіони, за результатами перепису, в найбільше схильні до процесів депопуляції. З одного боку, ускладнює ситуацію те, що для східно-центрального та південного регіонів характерна модель сім'ї з однією дитиною. З іншого боку, саме східний, східно-центральний та південний регіони є найбільше приймають мігрантів, а в перспективі, за прогнозами фахівців, інтенсивність міграції повинна буде збільшуватися. Вже зараз ці регіони мають досить низьку, в порівнянні з західними, етнонаціональну однорідність.
3. У найгіршій ситуації опинився центральний регіон. Чисельність населення тут знижується, не поповнюючись мігрантами. Тут спостерігається максимальний рівень смертності взагалі, найбільший показник смертності від хвороб системи кровообігу, новоутворення, а також захворювань органів дихання. Але в цьому регіоні і найбільша частка жінок, а цей показник може свідчити як про потенціал народжуваності, так і про старіння населення.