Методичні рекомендації до нового навчального року з економіки

Вид материала

Содержание

Формування системи економічних знань на уроках із базових дисциплін.
Початкові економічні знання
У початковій школі
Ситуація неуспіху
Схема 1. Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху»
Концептуальні положення
Успіх у навчанні
Успіх із психологічної точки зору

Подобный материал:

Методичні рекомендації до нового навчального року з економіки

Денісова О.Д., зав відділом природничих дисциплін Донецького облІППО

Зміни в житті сучасного суспільства пов'язані з особливим періодом його розвитку - епохою інформатизації та глобалізацією. Постійне збільшення інформації, поява нових технологій у науці і виробництві, збільшення ролі всесвітніх економічних, політичних, правових, соціокультурних та інших форм відносин проникають в усі сфери діяльності людини. Прагнення країн до стійкого соціально-економічного розвитку підвищують суспільну значущість економічних знань для кожної людини як передумови якісного та безпечного споживання.

Розбудова громадянського суспільства, важливою умовою існування якого є наявність грамотного активного споживача, неможлива без організації в масштабі всієї країни системного і комплексного впровадження економічного виховання і навчання у всіх формах і на всіх рівнях загальної середньої освіти. Економічна освіта в Україні є однією з головних форм адаптації людей до нових і швидко змінних умов життя, заснованого на принципах ринкової економіки.

Одним з пріоритетних напрямків роботи у минулому році була підтримка та розвиток обдарованої дитини. Моніторинг результативності роботи у цьому напрямку засвідчив, що на сьогодні в області склалася певна система роботи з обдарованими: оновлено банк даних, відпрацьована система пошуку, відбору та педагогічна підтримка обдарованих дітей. Систематично проводяться учнівські предметні олімпіади, Інтернет-олімпіади, турніри, конкурси.

Аналіз результатів участі команд в обласному етапі учнівської олімпіади з економіки у поточному навчальному році показав, що серед переможців 100% переважають учні з міст Донецької області, 19% - учні обласного ліцею «Ерудит» і тільки 27% - учні шкіл з профільним навчанням економіки. На Всеукраїнському рівні Донецьку область у цьому році представляли Мішалов Павло, учень 10 класу обласного ліцею «Ерудит» м. Донецька (учитель Кушнір В.О.) і Лисенко Антон, учень 11 класу ЗОШ №5 м. Маріуполя (учитель Добровольська С.В.) Павло виборов диплом І ступеня, а Антон – диплом ІІІ ступеня. Як результат - Донецька область має ІІ рейтинг серед областей України. Щира подяка цим учням і їх учителям! Але загальна якість економічної освіти учнів, як відмічають члени журі обласного етапу олімпіади, у цьому році була значно нижче, чим у минулому році. Вчителям рекомендуємо працювати з обдарованими учнями більш системно.

У цьому році вперше учні навчальних закладів Донецької області (ЗОШ №6 м. Дружківки, гімназія «Інтелект» м. Горлівки, гімназія м. Єнакієвого, обласний ліцей «Ерудит») прийняли участь у заочному етапі Internet-олімпіаді з економіки, але на очний етап до міста Одеси, на жаль, ні один учень не виїхав.

З 2005 року започатковано проведення Всеукраїнських турнірів з економіки, але за останні три роки команда жодного міста (района), навчального закладу так і не спромоглася прийняти участь, тому звертаємо увагу методистів рай (міськ) методичних кабінетів, які курирують економіку, керівників МО та учителів економіки - у журналі «Географія та основи економіки у школах України» №5 будуть надруковані питання УІ Всеукраїнського турніру. Опрацюйте їх із своїми учнями, скомплектуйте команду, покажіть на що ви спроможні! Пропонуємо учнівським командам загальноосвітніх закладів області взяти участь у VІ Всеукраїнському турнірі юних економістів який відбудеться у жовтні-листопаді 2010р. У першу чергу це стосується обласних базових навчальних закладів, а саме: Макіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №44, Харцизького різнопрофільного ліцею №2, Горлівської гімназії "Інтелект", Маріупольської спеціалізованої школа І-ІІІ ступенів №5, Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Мар’їнського району.

Рекомендуємо учителям при підготовки учнів звернути увагу на:

- важливо при вивченні економіки засвоїти формули, розміркування пошуку розв’язань задачі. Курс шкільної економіки зітканий з певних «вузликів»: взаємопов’язаних понять, дій, логічних кроків;

стійкою увагу учня робить розумова активність. Там, де можливо розвернути зміст та емоційну зацікавленість, увага довго лишається стійкою, якщо немає можливості заглибитися або вскрити нові зв’язки спостерігається швидке її зниження;
особливістю процесу порівняння є те, що учні скоріше помічають різницю ніж їх подібність;

З метою підвищення обізнаності шкільної молоді в питаннях реалізації прав споживачів, вміння орієнтуватись на сучасному ринку товарів, підвищення іміджу Донецької області, був проведений обласний етап ІІ-го Всеукраїнського конкурсу для школярів «Молодь тестує якість».

До обласного оргкомітету було надіслано 34 роботи учнів 7–11 класів середніх загальноосвітніх закладів з більшості міст та районів Донецької області. Обласне журі конкурсу відзначило творчий підхід конкурсантів щодо вибору теми творчих проектів та високу якість виконання дослідницької частини проектів учнів з таких міст, як Вугледар, Горлівка, Дружківка, Єнакієве, Красний Лиман, Макіївка, 18 проектів були нагороджені дипломами різних ступенів. У цілому учні продемонстрували обізнаність в питаннях реалізації прав споживачів та вміння орієнтуватись на сучасному ринку товарів.

Особливістю цього навчального року є впровадження профільного навчання у старшу школу, головною метою якого є — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Саме профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Звертаємо вашу увагу на те, що у цьому році згідно наказу МОН №66 від 05.02.09 р. «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи.» економіка у старшій школі (10 клас) вивчається тільки у класах з економічним профілем навчання у кількості 2 годин на тиждень за рахунок інваріантної частини плану (Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів. Частина І. Кам’янець-Подільський «Аксіома». 2008) і 3-4 години на введення спецкурсів, курсів за вибором, елективних курсів або факультативів. (Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів для курсів за вибором. Частина ІІ. Кам’янець-Подільський «Аксіома». 2008).

У 11 класі вивчення здійснюватиметься за чинними навчальними планами та програмами (Економіка. Програми для профільних класів. Київ. «Педагогічна преса». 2005р. або за вищеназваними програмами)

Безперечно підґрунтям безперервної економічної освіти є економіка як наука, що віддзеркалює закономірності складної економічної системи. Формування економічних знань реалізується через поєднання пізнавальних, теоретичних і практичних компонентів навчання. Причому пізнавальні компоненти створюють не тільки систему фінансових, технологічних, економічних і правових знань, а й визначають внутрішню культуру молоді, формують її готовність до свідомої гармонізації стосунків «людина — суспільство — природа — економіка». До теоретичних компонентів навчання належать світогляд і уміння творчо мислити, які створюють підґрунтя економічно доцільних і водночас соціально-відповідальних рішень, дослідницьких навиків, практичних умінь.

Практичні компоненти економічно освіченої людини складають мотивацію та вміння постійно підвищувати компетентність та практично використовувати нові знання для вдосконалення та розвитку технічного, технологічного, фінансового, соціально-економічного, правового та іншого забезпечення організаційно-економічних та управлінських процесів, розвивати особистісний та колективний потенціал економічної діяльності на засадах соціального партнерства та соціальної відповідальності і, доцільно це робити у системі.

Акцентуємо вашу увагу на те, що система безперервної економічної освіти може створюватися не тільки за рахунок введення окремого предмета «Основи економіки» чи інших елективних курсів економічного спрямування, а й за рахунок єдиного підходу до економічної освіти, тобто за рахунок упровадження безперервної економічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, а саме через:

Формування освітнього економічного простору та його інфраструктури.
Створення системи методичної роботи в районі (місті), спрямованої на підвищення рівня економічної освіти педагогів.
Організація економічної освіти учнів на дошкільному, початковому, середньому, допрофільному і профільному рівнях через упровадження обов'язкового предмета «Основи економіки» та різних елективних курсів економічного спрямування.
Формування системи економічних знань на уроках із базових дисциплін.
Створення системи шкільної та позашкільної роботи з питань підготовки обдарованих учнів до участі в інтелектуальних змаганнях.

На кожному з цих етапів для кожної дитини зміст і форма освітнього процесу повинна сприяти задоволенню потреб особистості відповідно до вікових та соціо-психологічних особливостей. З цієї точки зору всіх, хто навчається, можна поділити на дві групи: учні, для яких економіка в майбутньому стане основним предметом діяльності (майбутні економісти і підприємці, менеджери та інші управлінські кадри), та учні, для яких економічна наука буде засобом покращання їх економічного стану, удосконалення умов їх життя, підвищення добробуту та всебічного розвитку особистості. Для кожної з цих груп зміст економічної освіти має бути різним.

Упровадження безперервної економічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Донецької області дасть можливість: створити єдиний освітній економічний простір; забезпечити послідовність у викладанні основ економіки - від буденних знань до наукових уявлень про їх суть; витримати наступність при вивченні основ економіки на різних рівнях; забезпечити варіативність вимог з урахуванням вікових особливостей індивідуальних можливостей і потреб школярів чи слухачів; дати можливість поетапно опановувати економічні знання залежно від профілю та потреб учасників навчального процесу.

Шкільна економічна освіта включає три блоки дисциплін, які формують сучасний світогляд і обумовлюють потребу постійного оновлення соціально-економічних знань, умінь, навичок: загальноосвітній; інноваційно-практичний: блок дисциплін спеціальної підготовки.

Дисципліни економічного спрямування, що входять у названі блоки, забезпечують комплексне, багатоаспектне вивчення закономірностей економічної сфери суспільства і можуть вивчатися залежно від рівня, який обрав навчальний заклад:

■ початковий рівень: початкова економічна освіта (1-4 класи);

■ перший рівень: основна економічна освіта (5-7 класи);

другий рівень: допрофільна економічна освіта (8-9 класи);
третій рівень: профільна економічна освіта (10-11 (12) класи). Вибір року початку навчання залишається за середнім закладом освіти.

Перелік та зміст елективних курсів економічної спрямованості залежить як від рівня, на якому починається їх вивчення, так і від моделі, яку обрав навчальний заклад:

■ Модель І. ДНЗ - 1 (2)-11 класи

Модель II. 5-11 класи.

Модель III. 8-11 класи.
Модель IV. 10-11 класи.

Кожна з цих моделей підпорядковується принципам доступності, наступності, безперервності та виконує такі функції:

загальноосвітню, пов'язану з формуванням світогляду та розвитком розумових здібностей на основі економічного способу мислення;
компетентнісну, пов'язану з виробленням умінь практичного і творчого застосування здобутих економічних знань, які є основою прийняття багатьох повсякденних рішень;
профорієнтаційну, пов'язану з формуванням і розвитком професійних навичок до підприємницької діяльності та діяльності в економічній сфері взагалі;
виховну, пов'язану з формуванням сучасної економічної культури особистості, фінансової грамотності, трудової моралі, ділової етики тощо.

Початковий рівень вивчення економіки (1-4 класи) Молодший шкільний вік - це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду та оточення.

Початкові економічні знання засвоюються у молодшому шкільному віці через емоційно-естетичне сприйняття основ домашнього господарства та розвиток навичок у ставленні до матеріальних цінностей, природних багатств, вартості, сприйняття реальних економічних явищ, усвідомлення життєво необхідних потреб, а також ознайомлення з елементарними відомостями про економічні стосунки людей. Учні отримують початкове уявлення про навколишнє економічне середовище, оволодівають умінням бережливого ставлення до предметів, що їх оточують. Відбувається формування первинної економічної культури та грамотності. На цьому рівні передбачається:

* вивчення основних економічних понять, з якими учні зустрічаються в повсякденному житті;

навчання учнів здатності робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і своєї родини, друзів;
формування відчуття відповідальності за прийняті рішення;
прищеплення почуття бережливості.

У початковій школі економічні знання мають інтегруватися у зміст інших предметів. Будь-яке ознайомлення з економічними явищами на цьому еташ навчання слід проводити у формі гри або за допомогою алегоричної розповіді, казок.

Перший рівень вивчення економіки (5-7 класи)

У 5 класі доцільно розпочати формування первинних уявлень про родинну економіку: доходи і витрати родини, витоки доходів (заробітної плати, стипендії, дотації); про роль родини в суспільстві, економічні зв'язки родини з іншими суб'єктами ринкової економіки тощо.

У 6 класі доцільно вивчати економічні умови життя міста (села), регіону, в якому мешкає дитина. Для цього потрібно дати уявлення про економічні потреби міста (школи, лікарні тощо), ознайомити з діяльністю таких ланок виробництва, як завод, фабрика, ферма тощо, та професіями, які потрібні виробництву регіону. На прикладі школи можна сформувати уявлення про господарську діяльність установ сфери послуг та існуючі господарські взаємозв'язки між підприємствами сфери виробництва та послуг.

У 7 класі можна перейти до вивчення елементів національної економіки, знайомства з функціями держави, деяких ринкових інститутів, таких, як банки, страхові компанії тощо.

Економічні знання на першому рівні повинні містити:

послідовне розширення економічного кругозору учнів, що передбачає подапьше вивчення економічних понять;

нагромадження нового досвіду в самостійному прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору,
висвітлення зв'язків, які існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), родиною, державою.

Досягнути поставлених цілей на цьому рівні можна через введення окремих курсів, факультативів. Також необхідна інтеграція економічних знань у зміст географії, історії, математики, правознавства, трудового навчання.

Другий рівень вивчення економіки (допрофільний) - (8-9 класи)

Саме у 8-9 класах відбувається допрофільна підготовка учнів з метою створення умов для виявлення нахилів учнів, формування практичного досвіду та інтересів у різних сферах пізнавальної діяльності, орієнтації у виборі профілю навчання в старшій школі. Загальноосвітня підготовка та життєвий досвід учнів 8-9 класів дозволяє вивчати економіку на рівні систематизованого підходу до знань про економічні поняття, категорії, закони. Цей вік найбільш придатний для того, щоб вивчати основи споживчих знань, основи малого бізнесу. Водночас учні можуть отримати певні професійні орієнтири.

Економічна освіта у 8-9 класах передбачає:

вивчення ключових економічних концепцій та законів;
розуміння основних принципів раціональної поведінки споживача;

оволодіння елементами економіки, які дозволяють застосовувати їх для вирішення життєвих ситуацій;

" розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця;

■ здобуття вмінь та навичок застосовувати отримані знання для аналізу різноманітних подій економічного життя;

■ набуття досвіду роботи з періодичною економічною літературою. Третій рівень вивчення економіки (профільний) - (10-12 класи)

Для реалізації основних принципів профільного навчання в старшій школі Міністерством освіти і науки України розроблено Типові навчальні плани для профільного навчання, в яких запропоновано вивчення предмета «Основи економіки» як інваріантної складової навчального плану в 10 або 10-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Кожний з профілів передбачає вивчення предметів економічної спрямованості на одному з трьох рівнів:

на рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими;

на академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими чи наближеними до профільних;
на профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Третій рівень є завершальним у формуванні економічної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі. У цей період повторюється та поглиблюється раніше пройдений матеріал, вивчаються ті категорії і закони, які через свою складність не розглядалися на попередніх етапах.

Маючи уявлення про універсальні економічні концепції та поняття, у цьому віці учні можуть ефективно вивчати у якості регіонального та шкільного компонента, курси, що мають професійний напрям (основи менеджменту, елементи маркетингу тощо).

Економічна освіта учнів 10-12 класів передбачає:

поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій та законів;

розвиток творчих здібностей учнів;
здобуття досвіду роботи зі спеціальною літературою;

формування вміння і навичок економічного аналізу і розрахунків;

надбання досвіду планування свого подальшого життя: освіти, праці, кар'єри, наукової діяльності тощо.

Одним із ключових напрямів розвитку економічної освіти має стати підвищення якості навчання через упровадження в навчальний процес новітніх освітніх технологій та розвиток педагогічної майстерності.

Серед сучасних педагогічних технологій, які дають змогу гуманізувати навчально-виховний процес, усе більше поширюється технологія «створення ситуації успіху».Гуманізація освітнього простору передбачає цілеспрямоване створення, поєднання умов, спрямованих на розкриття і розвиток здібностей як особистості педагога, так і особистості учня. Така спрямованість освіти виявляється у взаємодії всіх учасників педагогічного процесу, у свободі висловлювання та реалізації різних точок зору, у визнанні прогресивними й пріоритетними цілей особистісного розвитку дитини, створенні ситуації успіху для тих, хто навчає і навчається.

Кожна людина намагається бути успішною - і це природно. Саме в дитинстві вона особливо гостро потребує піднесеного сприйняття світу, а тому, якщо не бажаємо «зламати» дитину в сензитивний період її становлення, то не станемо позбавляти її віри у себе, свої можливості, сподівань на позитивні перспективи на майбутнє, очікування завтрашньої радості.

Незаперечним є той факт, що довгий час педагогіка не рахувалася з дітьми: їх індивідуальністю, здібностями, інтересами. Знання, знання, знання - за будь-якої ціни, а дитина з її своєрідністю, внутрішнім світом, проблемами відходить на другий план. За короткий час діти втрачають радість і бажання навчатися.

Ситуація неуспіху - це суб'єктивно емоційні переживання, незадоволення собою в ході діяльності чи на стадії її завершення .

Доведено, що інтелектуальні контакти не забезпечують емоційного контакту. Розуміння вчителем учня - це однобічний емоційний зв'язок. Потрібен і зворотний зв'язок, щоб і учень розумів стан учителя. Однобічний емоційний контакт - це початок індивідуального підходу, а двосторонній - особистісного. Навчитися дарувати дитині радість - це майстерність педагога, доведена до мистецтва.

Очікування радості має пронизувати все життя дитини. Тому головний зміст діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити кожному вихованцеві ситуацію успіху, в основі якої лежить особистісно орієнтований підхід до дитини (схема 1.).

Схема 1. Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху»

(за А.С. Бєлкіним)

Історія виникнення

ідея «Завтрашньої радості» Створення «Школи радості»

А.С. Макаренка В.О. Сухомлинського

Концептуальні положення

Ситуація успіху - в основі педагогічної технології «створення ситуації успіху» лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

Мета: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати кожному відчути радість від подолання труднощів, можливість відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

Завдання: зрушення в напрямі успіху при активній пошуковій поведінці дитини: допомогти дитині зрости в успіху; дати дитині можливість пережити успіх, а потім здивуватися разом із нею психологічній силі успішної діяльності в перетворенні особистості.

В основі очікування успіху лежить прагнення здобути схвалення, зміцнити почуття власної гідності, самоствердитися.

При цьому важливо пам'ятати, що в педагогіці, як і в медицині, не існує єдиної панацеї на всі випадки життя. Тому і ситуацію успіху необхідно застосовувати обдумано, з урахуванням багатьох факторів: прагнення до успіху, надія на успіх, імовірність досягнення успіху та ін. Крім того, педагогу, який застосовує педагогічну технологію «створення ситуації успіху», необхідно розуміти психолого-педагогічні механізми, що лежать в основі ситуації успіху.

Успіх у навчанні - єдине джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання вчитися.

Успіх із соціально-педагогічної точки зору - оптимальне співвідношення між очікуваннями дорослих від особистості та результатами її діяльності.

Констатований: Передбачений: Узагальнюючий:

Дитина фіксує, радіє Очікування

їм. Успіх відбувся, Дитина очікує успіх, успіху стає

створив у дитині чу сподівається на нього. потребою.

довий настрій, дав В основі такого очікування

їй можливість можуть бути і

пережити обгрунтовані надії.

радість визнання,

відчуття своїх можли Однак якщо очікуваного

востей, віри у завтраш успіху не відбулося, то

ній день. на усунення можливої реакції

може піти багато зусиль, часу,

бо наслідки «нездійсненого чуда»

буває важко навіть передбачити

Успіх із психологічної точки зору - це переживання стану радості, задоволення результатами діяльності.

Ситуація успіху з педагогічної точки зору - це таке цілеспрямоване організоване поєднання умов, за якого створюється можливість досягти значних результатів у конкретній діяльності. Успіх може бути результатом продуманої, підготовленої тактики вчителя і сім'ї.

У пошуках власного підходу до розробки шляхів створення ситуації успіху радимо:

спостерігати, чи співпадають результати діяльності з домаганнями дітей, і прагнути формувати рівень цих домагань;
ретельно вивчати особистість кожної дитини;
орієнтуватися на реакції дітей під час успіхів чи невдач (досліджувати не лише випадкові прояви характеру, а і сталу поведінку, емоції, головним чином, що збуджує, що штовхає дитину до діяльності);
окреслювати для кожної дитини і дитячого колективу взагалі радісну оптимістичну перспективу, а якщо випало розчарування -пом'якшити його;
досягати емоційного комфорту в колективі, створювати атмосфери доброзичливості та взаємодопомоги [8].

О. Я. Савченко наголошує, що «як сонце потрібне всьому живому, так і розвитку мотивації учіння потрібні стимулююче середовище і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів».

Таким чином, сформувати в учнів потребу у навчанні можна тільки доброзичливими стосунками між учителями й учнями, які базуються на повазі та вимогливості. Уже сама ситуація успіху надає змогу почуватися впевнено і ствердити власне «Я».

Наголошуємо, що і в цьому навчальному році, як і впопередні, в школах викладається курс «Ділова активність». Його можна викладати як у 10 – 11 так і у 8 - 9 класах. Саме цей курс сприяє розвитку ділових якостей особистості та активної життєвої позиції учнів, вмінню майбутніх підприємців ефективно працювати в ринкових умовах. «Ділова активність» - це практичний курс, який заснований на використанні вчителем інтерактивних методів та проектної технології навчання. Курс забезпечений навчально-методичним комплексом як для учнів так і для вчителів, які в цьому навчальному році будуть оновлені. З метою застосування вмінь та навичок на практиці пропонуємо провести у місцях і районах конкурси по складанню бізнес-планів шкільних комерційних підприємств та прийняти участь у пілотному проекті «Шкільне виробництво»

Акцентуємо увагу на те, що вчителі, які не пройшли триденний семінар-тренінг у минулому році можуть його пройти у вересні місяці цього року. Для цього треба подати заявку від міських (районних) методичних служб до 05 вересня у відділ природничих дисциплін облІППО для Денісової О.Д. (тел. 345-18-09).

Запровадження системи безперервної економічної освіти передусім залежить від професійної компетентності педагогів. Виходячи із зазначеного, рекомендуємо на засіданнях предметних методичних об’єднань вчителів розглянути такі питання:

- шляхи реалізації основних положень концепції профільної

освіти у навчально-виховний процесс;

- психолого-педагогічний супровід викладання предметів

природничого циклу у профільних классах;

- інноваційні технології навчання, як шлях до вивищення якості профільної освіти: продуктивні технології навчання; технологія створення ситуації успіху; розвиток креативного мислення тощо;

компетентнісний підхід як одна із засад оновлення освіти;
моніторинг якості економічної освіти;
шляхи підвищення ефективності сучасного уроку економіки;
система роботи вчителя щодо ліквідації прогалин у знаннях учнів;
корекція та контроль знань з економіки в умовах реформування шкільної економічної освіти;

Для самовдосконалення професійної діяльності педагогів рекомендуємо ознайомитися з літературою:

Література

Учнівські конкурси та турніри:організаційно-методичні засади підготовки та проведення. – Донецьк, облІППО: Витоки, 2010.
Профільне навчання і допрофесійна підготовка старшокласників Донеччини//Матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції. М. Донецьк, 16 листопада 2009 – 28 січня 2010 року. Донецьк: Каштан, 2010.
Абчук В. Задачник по экономике. Санкт-Петербург. 1999
Азаров Ю.П. Радость учить и учиться. - М: «Политиздат», 1989 - 355 с.
Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. - Минск: Изд-во БГУ, 1990. - 560 с.
Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. Для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 176 с.
Винокуров Е.Ф., Винокурова Н.А. Новый задачник по экономике с решениями. М. Вита пресс. 2007
Горленко Г.О. Власна справа (посібник для вчителя і посібник для учнів). Кам’янець-Подільський, «Абетка-Нова», 2008
Калошин В.Ф., Гуменюк Д.В. Практичні рекомендації вчителю щодо ефективного виховного впливу на учнів у критичних ситуаціях. //Економіка в школах України №2,3 2010 с. 2-9.
Калошин В. Ф., Гуменюк Д.В. Як вийти з критичної ситуації переможцем //Економіка в школах України №1 2010 с. 3-10.
Клімюк І. Конспект лекцій з економіки для учнів старших класів. Кам’янець-Подільський, «Абетка-Нова», 2005
Клімюк І. Збірник завдань для тематичного оцінювання учнів з економіки. Кам’янець-Подільський, «Абетка-Нова», 2006
Клімюк І. Методичний посібник для вчителя до збірника завдань для тематичного оцінювання учнів з економіки. Кам’янець-Подільський, «Абетка-Нова», 2006
Кожемяка О. Роль шкільного методоб’єднання в роботі навчального закладу. Харків. Видавнича група «Основа». 2008
Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. -К.: А.С.К., 2002. - 255 с.
Смехова В., Бєлкін А. Невдачі - випадкові, успіх - закономірний // Дошкільне виховання. - 2003. - № 8.

Blog

Методичні рекомендації до нового навчального року з економіки

Содержание