Методичні рекомендації до нового навчального року (2010-2011) підготовлені відділом суспільних дисциплін для вчителів галузі Донецької області Суспільні дисципліни

Вид материала

Содержание

VIІ Всеукраїнський турнір з правознавства
Загальні висновки, пропозиції та рекомендації
Орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з правознавства (10 клас)

Подобный материал:

Рибак І.М.,

завідувач відділу суспільних дисциплін Донецького облІППО,

Ольхіна Н.І., Хаталах О.В.,

методисти відділу суспільних дисциплін Донецького облІППО

Методичні рекомендації до нового навчального року (2010-2011) підготовлені відділом суспільних дисциплін для вчителів галузі Донецької області

Суспільні дисципліни

Кожна епоха має свою парадигму та модель освіти. Потреба в трансформації змісту освіти взагалі, і суспільствознавчої зокрема, акцентує увагу на результатах навчання, причому показником їх є не тільки сума засвоєної інформації, а здатність людини успішно реалізовувати власні життєві цілі і пріоритети. Перед системою загальної середньої освіти суспільство ставить завдання сформувати компетентного громадянина, спроможного активно та відповідально діяти в політико-правовому, соціальному, економічному, культурному просторі держави. Саме в цьому проявляється взаємообумовленість особистих та громадських інтересів.

Нормативно-правові документи, освітні стандарти, спираючись на соціальне замовлення, визначають стратегічним завданням формування компетентної особистості, озброєної знаннями, досвідом та системою ціннісних орієнтацій для ефективного функціонування в соціумі. Тому актуальною залишається проблема оновлення змісту шкільної суспільствознавчої освіти відповідно до європейських освітніх тенденцій, а саме: толерантності, полікультурності, релігійної багатоманітності, усвідомлення національної ідентичності та взаємозалежності націй на європейському просторі тощо. На сьогоднішній день триває обговорення Концепції шкільної історичної освіти, постає необхідність оновлення Концепції правової освіти, здійснюється критичний аналіз чинних шкільних підручників та йде пошук оптимальної моделі сучасного підручника, який би акумулював як приватні інтереси окремих осіб незалежно від політичних орієнтацій, так і загальнонаціональні, державницькі.

Шкільна суспільствознавча освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, певних емоцій, що зумовлює принципові зміни в організації навчання. Є потребою переосмислення уроку як основної форми навчання в системі загальної середньої освіти. Зауважуємо, що сучасний урок ґрунтується на засадах поєднання компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у їх нерозривному зв’язку та взаємообумовленості. Навчання набуває інтегративно-діяльнісного характеру. Відповідно до цих підходів, у структурі особистості виникають і закріплюються ті новоутворення, у «конструювання» яких учень вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність. Предметні знання, не зникаючи зі структури освіченості, виконують в ній підпорядковану роль. Предметна компетентність формується тільки за умов, якщо учень бере реальну участь у діяльності, в якій апробуються, перевіряються на практиці відповідні цінності. Опанування навчального матеріалу з базових дисциплін здійснюється через роботу з дефініціями, аналіз джерел, розв’язання ситуативних задач засобами активних технологій (розвитку критичного мислення, кооперативних, інтерактивних, групових, проблемних, ігрових, евристичних тощо). Звертаємо увагу на те, що оцінювання має ґрунтуватись на позитивному принципі, що, насамперед, передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Важливою передумовою успішності школярів є чітке усвідомлення вчителем рівнів навчальних досягнень учнів, передбачених компетентнісно орієнтованим підходом, та очікуваних результатів.

Новацією у 2010-2011 навчальному році має стати початок переходу старшої школи на профільне навчання.

Профільне навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Згідно з Концепцією профільного навчання в старшій школі, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 р. № 854, профільне навчання в 10-11 класах здійснюється за такими напрямами: суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним, технологічним, спортивним. За основними напрямами профілізації визначаються навчальні профілі.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів, як базові, профільні предмети та курси за вибором і факультативи.

Базові предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Профільні предмети визначаються відповідно до напрямку (так, у суспільно-гуманітарному напрямку профільними предметами може бути історія України та всесвітня історія, правознавство, філософія).

Звертаємо вашу увагу, що навчальні заклади України працюватимуть за новими профільними програмами різних рівнів:

рівень стандарту (обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який передбачає їх вивчення як базових незалежно від профілю та не передбачає їх вивчення у вищій школі);
рівень академічний (обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, забезпечує вивчення не профільних, але близьких для них предметів);
рівень профільної підготовки (зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію).

Курси за вибором – це навчальні курси, які забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів у старшій школі. Такі курси створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Кожен учень старшої школи протягом 3 років навчання обирає для вивчення не менше 4-5 курсів за вибором. Для старшої школи з історії України та всесвітньої історії МОНУ України пропонує такі курси за вибором, як «Спеціальні історичні дисципліни» (автори програми – Ю.Василюк та В.Островський), «Історія українського кінематографа ХХ ст..» (А.Приходько), «Досліджуємо історію України» (Ю.Малієнко), «Українське відродження у ХХ ст. » (Т. Мацейків), «Історія першої половини ХХ ст. в особах» (Т.Чубукова), «Історія української культури» (В.Власов). З правознавства, громадянської освіти та етики можуть вивчатися курси «Досліджуючи гуманітарне право», «Права людини» (О.Пометун, Т.Ремех), «Історія держави і права» (Л.Кульчак), «Конституційне право» (М.Галенко, О.Куцакова), «Етикет та етика» (І.Костюк) тощо. Найближчим часом ці програми будуть надруковані.

Одним з провідних напрямків діяльності Донецького облІППО є розробка регіональної складової освіти. Педагогами області створені авторські програми за різними напрямками профілізації, які пройшли експертизу у відповідних наукових-методичних установах, апробацію вчителями-практиками. Найкращі з них, що відбивають регіональну специфіку, увійшли до збірника «Авторські програми курсів за вибором та факультативів суспільно-гуманітарного напрямку профілізації». До збірника включені такі курси за вибором для старшої школи освітньої галузі «Суспільствознавство»: «Історія світових цивілізацій» (О.В.Толстікова), «Історія релігії» (Нікітіна), «Історія Запорозького козацтва» (Л.А.Нікітська, В.В.Пестрецов), «Українці і революція» (Л.І.Савченко), «Історія рідного краю» (Л.А.Нікітська, В.В.Пестрецов), «Юридичний практикум з правознавства» (І.П.Ляшенко), «Основи господарського права» (Н.М.Борисевич) тощо.

Факультативні програми збірника (усього 15) передбачають прикладний характер змісту та спрямовані на набуття власного досвіду діяльності в межах галузі. Такі курси підсилюють інтерес до предмету та сприяють профорієнтації школярів.

Залишається проблемою готовність педагогів до роботи в умовах допрофільної та профільної школи, опрацювання особливостей ведення уроку в класах з різним профілем навчання. Значну допомогу керівникам навчальних закладів та вчителям-практикам в організації допрофільного в основній та профільного навчання в старшій школі надало видавництво «Шкільний світ», яке в газеті «Історія України» (№ 14-15, 16 2010 р.) надрукувало ґрунтовні матеріали: інтерв’ю з головним спеціалістом МОНУ Р.І.Євтушенко «Про перехід старшої школи на профільне навчання»; програми різних рівнів навчання для суспільно-гуманітарного напрямку профілізації, огляд публікацій з проблеми на сторінках видань «Шкільного світу».

Здійснення вчителем цих важливих завдань робить необхідним удосконалення системи післядипломної освіти кадрів. Перехід до очно-дистанційної та кредитно-модульної системи навчання передбачає активізацію самоосвітньої діяльності педагога й більш ретельну підготовку до них слухача. У 2010 р. за кредитно-модульною формою перепідготовки кадрів пройшли підвищення кваліфікації 84 педагога. Новацією є також запровадження такої форми підвищення кваліфікації, як стажування у вчителів-майстрів. Є затребуваною і така форма, як спеціалізація для перепідготовки кадрів до викладання нових навчальних дисциплін. У 2010 році апробується формат дистанційного навчання. На сайті облІППО розміщений рекламний проспект курсів підвищення кваліфікації на 2011 р., який включає в себе як курси загальної підготовки, так і проблемні, тематичні, авторські очного, очно-дистанційного та дистанційного формату. Учителі, які будуть проходити педагогічну атестацію у 2012 р., мають уже зараз обрати для себе тематику й формат курсів та надати замовлення у відділи освіти за місцем роботи.

Важливим напрямком діяльності педагогів залишається робота зі школярами щодо розкриття їх творчого потенціалу. Як і в попередні роки, шкільні олімпіади продовжують спрямовувати молодь до інтелектуального зростання та вибору майбутньої професії. Проте важливою ланкою роботи стають обласні, всеукраїнські та міжнародні конкурси учнівської творчості, МАН, турніри, соціальні проекти. Коло здібних дітей, залучених до творчості, щороку збільшується. Науково-теоретичний рівень учнівських робіт постійно зростає, у чому велика заслуга їх наставників.

Одним з провідних показників компетентності вчителя є участь у професійних конкурсах та змаганнях. Відповідно до наказу УОН № 508 від 18.09.2009 р. був проведений обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у номінації «Правознавство». До участі було подано 37 документів, серед яких журі визначило 10 учасників: Н.В.Петровська (Маріупольський НВК "Технічний ліцей – школа І-ІІ ст."), Л.І.Савченко (Володарська ЗОШ №3, Володарський р-н), Т.В.Карпенко (Шахтарська ЗОШ №18), В.А.Волоховський (Донецька ЗОШ № 61, Київський р-н), А.В.Кошелєва (Харцизька ЗОШ № 2), Н.М.Тимофєєва (Макіївська ЗОШ № 34), Н.В.Галицька (Ближненська ЗОШ, Волноваський р-н), О.Є.Ніколаєв (Донецький багатопрофільний ліцей № 124, Пролетарський р-н), Н.А.Доценко (Мирнодолинська ЗОШ, Олександрівський р н), Л.П.Кононенко (Краматорська економіко-гуманітарна гімназія). Перемогу одержала А.В.Кошелєва (Харцизька ЗОШ № 2), яка стала учасником ІІІ туру ХV Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Правознавство» та посіла 6 місце.

Необхідна інформація щодо організації навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін та підготовки до професійних конкурсів подається на сторінках фахових видань, серед яких провідне місце належіть журналу «Історія в школах України».

Правознавство і громадянська освіта

Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню активності особи як суб’єкта цих відносин, а тому й вимагає глибокого розуміння нею тих процесів, які відбуваються у суспільстві і, зокрема, їх сутності, особливостей організації, функціонування та керування ними.

Усе це й зумовлює особливу актуальність вивчення державно-правових явищ, які є одним із провідних засобів упорядкування цих відносин, і саме цим було зумовлене введення у систему загальноосвітньої підготовки правознавчих курсів: «Правознавство. Практичний курс» (9 клас) та «Основи правознавства» (10 клас).

Досвід вивчення у 2009-2010 навчальному році практичного курсу права довів, що він став важливою складовою системи правової освіти учнів. Цей курс наповнений переважно інформацією, орієнтованою на життєві потреби неповнолітніх, побудований на нерозривній єдності нових для учнів юридичних знань та соціального досвіду, практичних дій щодо вирішення конкретних життєвих проблем, що дозволяє школярам вийти за межі урочної діяльності й включитися в активне громадське життя, використовуючи набуті знання. Практичний курс права націлений на виховання учнів у дусі демократичних і національних цінностей, які визначають громадянську самосвідомість та правомірну поведінку особистості; містить профорієнтаційний компонент для забезпечення можливості свідомого вибору учнями правового профілю навчання в старшій школі.

Досвід роботи за новою програмою свідчить, що дев’ятикласники не тільки засвоюють певні правові та соціологічні поняття, а й починають свідомо оперувати ними, що сприяє формуванню в них інтересу до права, поваги до закону та навичок правомірної поведінки. Засвоєний ними соціальний досвід перетворюється на власні цінності та установки, що є підставами для формування предметних і надпредметних компетентностей особистості.

Школярі України продовжують працювати за підручниками 9 класу:

Правознавство (практичний курс) (авт. О.Д.Наровлянський), видавництво «Грамота»;
Правознавство (практичний курс) (авт. О.І.Пометун, Т.О.Ремех), видавництво «ТОВ «Літера ЛТД»;
Правознавство (практичний курс) (авт. В.Л.Сутковий, Т.М.Філіпенко), видавництво «Генеза».

У 2010-2011 навчальному році школярі вперше будуть вивчати правознавство в 10 класі (рівень стандарту або академічний) за новою програмою (укладачі: І.І.Котюк, Н.Й.Палійчук), 35 годин, 1 година на тиждень.

Метою курсу є формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин.

Завданнями, реалізація яких забезпечить досягнення означеної мети, є:

ознайомити учнів з основами теорії держави та права і на цій основі сформувати їхнє уявлення про державно-правові реалії України;
поглибити знання учнів про виникнення, типи та форми держави, історію розвитку української державності, сучасну українську державу та її органи;
поглибити знання учнів про соціальні норми, сформувати системне уявлення про правові норми, галузі права, правовідносини, правопорядок, правопорушення та юридичну відповідальність;
сформувати системне уявлення про способи підтримання правопорядку, механізми захисту прав і свобод;
виховувати переконаність у необхідності дотримання правових норм, непримиренність до протиправної поведінки;
виробити в учнів уміння аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;
формувати в учнів навички діяти згідно з нормами права в конкретних життєвих ситуаціях тощо.

Практична потреба розв’язання зазначених проблем зумовила актуальність створення програми означеного курсу, а на її основі й підручника, який би сприяв опануванню понятійно-категоріальним апаратом, на якому базується теорія і практика правознавства, і, таким чином, став загальнотеоретичною основою для розуміння питань, що собою являє сучасна держава і право, особливості їх виникнення, функціонування і розвитку, їх роль та функції в організації суспільних відносин, їх національні особливості тощо.

Приємною звісткою для освітян Донеччини стала перемога у конкурсі підручників для 10 класу наших земляків, Заслуженого учителя України Т.М.Філіпенко та Заслуженого працівника освіти В.Л.Суткового.

З урахуванням змісту сучасної системи знань про державно-правові явища та особливостей організації навчального процесу курс «Основи правознавства» складається з чотирьох частин: Ч. 1. Основи теорії держави; Ч. 2. Основи теорії права та правовідносин; Ч. 3. Основи публічного права України; Ч. 4. Основи приватного права України. У першій та другій частинах розкривається загальнотеоретична характеристика держави і права як соціальних явищ, а частини третя і четверта присвячені характеристиці української держави та її правової системи.

Особливостями організації навчально-виховного процесу при вивченні курсу «Основи правознавства» як шкільного предмета є, насамперед, висока активність кожного учня й обов’язкове використання у навчальному процесі:

– системного та аналітичного підходу до загальнотеоретичних положень, а також правових актів та окремих правових норм, історичних і сучасних суспільних та державно-правових явищ, правових ситуацій;

– традиційних та активних й інтерактивних методів, зокрема: тестування, дискусій, проектної діяльності в індивідуально-груповій формі;

– форм позаурочної діяльності: екскурсій, зустрічей, проведення соціологічних досліджень тощо.

Означені методи покликані забезпечувати не тільки оволодіння програмним матеріалом, а й сприяти формуванню в учнів навичок оперативно і чітко формулювати та обґрунтовувати власні думки з посиланням на відповідні норми права, давати належну правову оцінку конкретних вчинків, уміння орієнтуватися в правових актах та користуватися ними, використовувати набуті знання в практичному житті.

Об’єктом оцінювання в даному курсі є не тільки правові знання, а й загальна компетентність учня, уміння вести пошук і аналізувати правову інформацію та конкретні життєві ситуації, уміння чітко сформулювати та обґрунтувати власну думку, участь у дискусіях, комунікативні здібності та володіння практичними навичками, емоційно-ціннісне ставлення до державно-правових реалій.

Оцінювання процесу та результатів вивчення основ правознавства вимагає розробки та дотримання вчителем чітких, зрозумілих і відомих учням критеріїв, відповідно до яких виставляється оцінка. Автори програми пропонують орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які додаються до програми, але на сайті МОНУ відсутні (див. додаток 1).

Навчальна програма з правознавства для 10-11 профільних класів підготовлена авторським колективом (С.П.Ратушняк, Т.О.Ремех).

Курс має на меті повноцінно завершити систему правової освіти школярів, сформувати в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на самостійності та єдності суспільства і держави, значущості дотримання законів у повсякденному житті. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

Особливої уваги вчителя потребують способи організації навчальної діяльності учнів у старшій школі. Пізнавальна діяльність учнів на уроках правознавства має включати: пошук, первинний аналіз і застосування правової інформації; аналіз положень нормативних правових актів; груповий та індивідуальний аналіз правових ситуацій; формулювання й аргументацію учнем власної точки зору з посиланням на норми права; застосування набутих знань для визначення відповідного закону способу поведінки в конкретних ситуаціях, визначення процедури звернення до відповідних органів та установ за кваліфікованою юридичною допомогою, моделювання юридичних процедур і суспільних процесів, дискусії тощо.

При відборі елективних курсів, що мають забезпечувати профільну освіту, слід врахувати вікові особливості учнів, рівень їх навченості та мотивації, специфіку регіону, наявність підручників і навчальних посібників, рівень підготовки вчителів. Повне навчально-методичне забезпечення мають такі курси за вибором, як «Права людини», «Досліджуючи гуманітарне право», «Громадянська освіта» (9-11)

Одним із важливих чинників досягнення цілей навчання правознавства, розвитку пізнавальних можливостей учнів, орієнтації їх на вибір профілю навчання є допрофільна підготовка учнів основної школи, що має здійснюватись у 7-9 класах. Допрофільна підготовка з правознавства в 5-6 класах здійснюється, в основному, на уроках етики та в системі позакласної роботи. Можуть викладатись і невеличкі курси за вибором, які розробляються вчителями та після відповідної експертизи в облІППО впроваджуються в систему роботи. Серед них, наприклад, «Про права людини і права дитини». Формами допрофільної правової підготовки учнів у 7-9 класах можуть бути правові та громадянознавчі курси, які допоможуть у вихованні сучасного громадянина, патріота, готуватимуть учнівську молодь до ролі активних громадян та знайомлять її з громадянськими навичками і цінностями, необхідними для ефективної участі в житті громади, а також сприятимуть усвідомленому вибору учнями профілю навчання в старшій школі та слугуватимуть орієнтирами у виборі майбутньої професії.

Курси за вибором та факультативи допрофільної підготовки вивчаються в основній школі за рахунок годин варіативної складової навчального плану.

Для ефективного вивчення основ правознавства та інших правознавчих курсів важливою є підготовка вчителя, досконале знання ним змісту предмета, володіння новими інноваційними педагогічними технологіями, потреба і зацікавленість у самоосвіті. З метою підготовки кадрів до викладання правознавчих дисциплін в умовах профілізації освіти відділом суспільних дисциплін облІППО запланований на початку жовтня 2010 р. Постійно діючий семінар для керівників методичних об’єднань вчителів суспільних дисциплін за темою «Організація вивчення правознавства у старшій профільній школі».

Важливу роль у правовій освіті та вихованні учнів відіграє Всеукраїнська учнівська олімпіада з основ правознавства. Результати робіт учасників олімпіади засвідчують, що більшість учнів ґрунтовно володіє знаннями з теорії держави і права, конституційного, трудового і земельного права; на належному рівні орієнтуються в питаннях сімейного та кримінального права. Разом з тим, аналіз показав недостатні знання адміністративного, цивільного, господарського права. Більшість учасників належним чином виконали тестові завдання, оскільки останнім часом саме тестові завдання широко використовуються в освітньому процесі; певні проблеми виникли при визначенні понять: більшість учасників, розуміючи сутність понять, замість визначень подавали опис ознак, функцій тощо. Відповіді теоретичних і практичних (юридичних ситуацій) у багатьох учасників мали фрагментарний характер і являли собою узагальнені роздуми, тобто були недостатньо конкретні, в окремих роботах був відсутній аналіз правової ситуації.

Необхідно відзначити, що більшість учасників мали достатню теоретичну підготовку. Традиційно високі результати продемонстрували вихованці вчителів Т.Г.Цись (ЗОШ № 4 м.Костянтинівки), В.Л.Суткового (ЗОШ № 11 м.Артемівська), Т.М.Філіпенко (НВК м.Курахового Мар’їнського району), Г.П.Непоп (ліцей Ерудит), які стали переможцями ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства. Щороку впевнено виступають вихованці С.І.Глушанівської (Горлівський ліцей "Інтелект"), С.В.Михальової (ЗОШ № 22 м.Краматорська), Т.Ф.Сварської (ЗОШ № 72 м.Макіївки).

VIІ Всеукраїнський турнір з правознавства проходив у м.Миколаєві у жовтні 2009 року. В ньому взяли участь збірна команда, до складу якої ввійшли учні ЗОШ №11 м.Артемівська та ліцею "Інтелект" м.Горлівки, що вибороли друге місце. Команда ліцею „Ерудит” посіла друге місце у Всеукраїнському конкурсі „Знавці права”. Бажаємо вчителям та їх учням подальших перемог!

Для молоді розуміння і втілення прав людини – це вагомі аспекти підготовки до життя в демократичному, багатоманітному суспільстві. Пріоритетним напрямком залишається міжкультурна освіта. Під час уроків та в позакласній діяльності учні знайомляться з основними категоріями прав, обов’язків і відповідальності; поняттями «толерантність», «стереотипии», «релігійна багатоманітність», «громадянськість», «взаємність», «полікультурність»; різними видами несправедливості, нерівності і дискримінації, у тому числі расизмом, насильством щодо дітей.

Історія України. Всесвітня історія. Краєзнавство

Кількість годин на вивчення історії у 2010-2011 навчальному році залишилась незмінною. Всесвітню історію та історію України доцільно викладати шляхом синхронізації. Проте, вчитель може організувати опанування учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії як послідовно, так і паралельно; планувати повторювально-узагальнюючі уроки після вивчення певних тем.

У 2010 2011 навчальному році учні 5-10 класів вчитимуться за програмою 12-річної школи «Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи» (Київ, «Перун», 2005 р.). Відповідно до типових навчальних планів для старшої школи, затверджених наказом МОНУ від 05.02.2009 р. № 66, вивчення предметів зазначеної галузі в 10 класі відбуватиметься за програмами, створеними відповідно до одного з трьох змістовних рівнів, залежно від обраного профілю: стандарту, академічного, профільної підготовки. Авторами-укладачами програми для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів з історії України (10-11 класи) є С.В.Кульчицький та Ю.Г.Лебедєва. Керівником авторського колективу, який створив програму з історії України (10-11 класи) для класів поглибленого академічного рівня вивчення (історико-філологічного, правового, філософського, економічного профілів) є О.І.Пометун (члени авторського колективу: Н.М.Гупан, Г.О.Фрейман). Укладачами профільної програми з всесвітньої історії стали Т.В.Ладиченко, О.С.Черево, Я.М.Камбалова.

Звертаємо лише увагу на кількість годин, що передбачається виділити на вивчення предметів галузі в цілому та історії зокрема. На рівні стандарту, академічному для вивчення історії України та всесвітньої історії відведено 1 годину на тиждень, а на рівні профільної підготовки –відповідно по 3 години. Учні 11 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи» (Київ, «Шкільний світ», 2001 р.).

Для 11 класів різних профілів чинними є програми (ІсторіяУкраїни. Всесвітня історія. Людина і суспільство. Основи філософії), видані окремою брошурою у видавництві «Педагогічна пресса», 2005 р.

Учні 5-9 класів працюватимуть за підручниками нового покоління, що стали переможцями щорічних конкурсів навчальної літератури (їх перелік дає МОНУ на своєму сайті перед початком нового навчального року у серпні місяці).

У 10 класі за результатами конкурсу рукописів підручників в загальноосвітніх навчальних закладах країни використовуватимуться підручники – переможці, яким надано гриф МОНУ в 2010 р.

Історія України - рівень стандарту, академічний рівень:

Історія України (автори О.Пометун, Н.Гупан, Г.Фрейман).
Історія України (автори О.Реєнт, О.Малій).

Історія України – профільний рівень:

Історія України (автор Ф.Турченко)

Всесвітня історія - рівень стандарту, академічний рівень:

Всесвітня історія (автор П.Полянський).
Всесвітня історія (І.Щупак, Л.Морозова.

Всесвітня історія – профільний рівень.

Всесвітня історія (Т.Ладиченко, С.Осмоловський).

Для якісної підготовки викладання історії в сучасному навчальному закладі, учителям необхідно опрацювати такі актуальні статті:

Мисан В. Про суб’єктивний фактор у змісті шкільної історії, або Чи пізнають правду донецькі школярі на «уроках історичної правди» // Історія в школах України. – 2010. – № 1. – С. 3-8.
Мисан В. Проблема суб’єктивізації змісту в шкільних підручниках історії // Історія в школах України. – 2010. – № 3. – С. 3-7.
Мисан В. Як в умовах суб’єктивізації навчального змісту вивчати шкільну історію // Історія в школах України. – 2010. – № 4. – С. 18- 22.
Власов В. Як перевірити та оцінити історичну компетентність учнів (до концепції контрольних робіт Державної підсумкової атестації з історії України) // Історія в школах України. – 2010. – № 3. – С. 3-17.

В 11 класі учні користуватимуться підручниками, що подаються в Переліку навчальних програм підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих МОНУ для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році (учителям та адміністрації шкіл необхідно буде слідкувати за новим листом МОНУ, що готуватиметься до 2010-2011 н.р. і де відіб’ються зміни щодо підручників і програм, які забезпечать викладання інваріантної та варіативної складової освітньої галузі.).

Згідно з Державним стандартом базової та повної середньої освіти серед восьми структурних компонентів галузі «Суспільствознавство» першим у переліку є історія рідного краю. Викладання предмета та краєзнавча діяльність у школі залишаються одним із найважливіших напрямків життєдіяльності.

Вивчення історії рідного краю здійснюватиметься у 7 10 класах за новими регіональними навчальними програмами 2008-2010 рр. (автори Л.А.Нікітська, В.В.Пестрецов).

Згідно з Указом Президента України «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» (2009-2015 рр.), у навчальних закладах Донецької області доцільно посилити краєзнавчу діяльність, що ґрунтуватиметься на відзначенні знаменних дат, подій, пов’язаних з історією та культурою рідного краю; участі в експедиції «Досліди золоту скарбницю історії та культури Донеччини», складанні реєстру шефської роботи над об’єктами культурної спадщини в області, організації тематичних походів «Стежками військової слави» тощо.

Протягом 2009-2010 навчального року учні Донеччини досягли значних результатів, беручи участь у Всеукраїнських олімпіадах, турнірах, конкурсах, проектах.

Так у м.Миколаєві, де проходив ІV етап Всеукраїнської олімпіади з історії, від Донецької області була представлена команда з 8 осіб, які продемонстрували наступне: Острожна Ганна (учениця 8 кл. Костянтинівської школи № 4) посіла абсолютне перше місце серед восьмикласників України, Бурлака Олександр (учень 8 кл. Курахівської гімназії «Престиж» Мар’їнської райдержадміністрації) – ІІІ місце, Усиков Олександр (учень 9 кл. Макіївського міського ліцею) набрав 113 балів (щоб отримати ІІІ призове місце необхідно було мати 124 балів), Найдіна Вікторія (учениця 9 кл. Маріупольського міського ліцею) – ІІІ місце, Фірсов Олексій (учень 10 кл. Донецького ліцею № 12) – ІІ місце, Кубай Данило (учень 10 кл. Димитрівської школи № 1) – ІІІ місце, Мєлєкєсцев Кирило (учень 11 кл. Донецької гімназії № 72) – ІІ місце, Міхеєв Андрій (учень 11 кл. ліцею ДонНУ) – ІІ місце.

Переможцями ХІІ Всеукраїнського турніру юних істориків, що проходив у м.Славута Хмельницької області з 23 по 27 квітня 2010 р., стала команда учнів 10-11 класів ліцею ДонНУ, яка посіла ІІ призове місце.

Переможцем від Донецької області у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості в номінації «Історія України і державотворення» став учень 9 класу школи №97 м.Донецька Мідянка Андрій, якому 22 травня цього року у Шевченківському національному заповіднику м.Канева (де він був присутнім з нагоди урочистостей) вручили нагороду.

Переможцями VІІ Всеукраїнського конкурсу учнівських пошукових робіт «Слідами історії», який проводився 16 квітня 2010 р. у м.Києві, від Донецької області стали:

учні 9 класу школи № 9 м.Дружківки: Гайдамака Наталя, Федорченко Тетяна та Яровий Іван з проектом «…І серце моє поділилось навпіл» – Депортація лемків у Сталінську (Донецьку) область у 1944-1947 рр. (консультант – учитель історії, старший учитель вищої кваліфікаційної категорії, «Відмінник освіти України» Макарова Ніна Георгіївна);
група учнів 9, 11 класів школи № 6 (20 осіб) м.Амвросіївки з проектом «Ніколи пам’ять серця не мовчить» (керівник проекту – учитель історії, учитель-методист вищої кваліфікаційної категорії, «Відмінник освіти України» Тур Лариса Іванівна).

Всеукраїнський інтерактивний конкурс юних істориків «Лелека», що розрахований на учнів 5-11 класів і розпочався з метою активізації та актуалізації вивчення історії в загальноосвітніх навчальних закладах та підвищення рівня знань з історії, відбувся 17 квітня 2010 р. Слід відмітити, що із 32 тис. учнівських робіт, які надійшли на адресу оргкомітету, більше 5 тисяч належить школярам Донецької області. (Це найвищий показник, який мають дві області в Україні – Донецька та Львівська). Цей конкурс щорічний, тому тим, хто ще не приєднався до нього, радимо взяти участь у наступних інтелектуальних змаганнях для розвитку своїх дослідницьких здібностей. Конкурс проводиться Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України спільно з Всеукраїнською Спілкою викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти. Матеріали для підготовки до змагань знаходяться на сайті: vita.org.ua Отримати інформацію щодо умов проведення конкурсу можна за тел. (044)520-12-07; (050)145 46 31; (097) 992 37 05. Е-mail: hromadosvita@meta.ua

Відзначились школярі Донеччини і як активні учасники Міжнародного конкурсу «Мій рідний край», який підводив підсумки своєї роботи за 2008-2009 навчальний рік 16 жовтня 2009 р. у м.Києві:

у номінації «Видатні постаті – гордість України» перлиною конкурсу стала учениця 11 класу школи № 9 м.Дружківки за науково-дослідну роботу «Товаришування через океан і десятиліття. Невідомі сторінки з біографії Ю.Шевельова» (науковий керівник Макарова Н.Г.);
у номінації «Україна на новому шляху» перше місце отримала Бабко Альона, учениця 11 класу Амвросіївської школи № 6 за дослідницько-пошукову роботу «Запалена від спогадів пам’ять (голодомор 1932-1933 років очима свідків Амвросіївського району)»; друге місце посів учень 11 класу цієї ж школи Шуляк Юрій за творчу роботу «Так і живи – шукай утрачене, наздоганяй давно минуле» (науковий керівник обох проектів Тур Л.І.);
у номінації «За оригінальність» перше місце журі конкурсу присудило дослідницькій роботі «Голодомор 1932-1933 років – злочин радянської влади проти українського народу (аналіз проблем на основі правових документів та свідчень очевидців)», авторами якої були Балабанова Анастасія та Скакун Ольга, учениці 11 класу Донецького ліцею № 12 (науковий керівник Кожем’яка О.Л., учитель історії Донецького ліцею № 12, учитель-методист вищої кваліфікаційної категорії, «Відмінник освіти України»).

В обласному конкурсі пошукових і творчих робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів «Духовні скарби мого краю» взяла участь 271 особа. Серед них переможцями стали 15 школярів, а лауреатами – 71. Обласне журі відзначило, що усі роботи, подані дітьми, заслуговували на увагу. Юні автори мали власні цікаві погляди на світ, трактуючи поняття «духовність». Роботи виявились відвертими, емоційними, самобутніми, з широким історико-культурним діапазоном. У різножанрових матеріалах простежувався власний погляд авторів на розуміння проблем збереження та вивищення духовності в сучасному світі. Члени журі особливо відзначили естетичне оформлення та глибокий зміст робіт тих учнів, які набрали найбільшу кількість балів.

До 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні був проведений обласний конкурс «Пам’ять серця» в номінації „Історичні дослідження”. За його результатами кращі учнівські роботи будуть надруковані у збірці, підготовленій відділом суспільних дисциплін облІППО – «Доля, опалена війною».

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України ініціював підготовку до прийняття концепції історичної освіти, розробленої Українським інститутом національної пам’яті. Педагоги Донеччини стали учасниками нарад, круглих столів, семінарів з обговорення даного питання. Матеріали проекту Концепції та програм знаходяться на сайті облІППО (ippo.dn.ua, відділ суспільних дисциплін).

Курси етично-філософського, духовно-морального спрямування

У 2010-2011 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах в інваріантній складовій вивчатимуться такі курси етично-філософського спрямування: «Етика» (5-6 класи), «Людина і світ», «Людина і суспільство» (11 клас).

Пропедевтичними для цих курсів є предмет «Я і Україна» (суспільствознавча складова), який вивчався учнями у початковій школі. В свою чергу, курс «Етика» в 5-6 класах є пропедевтичним для інших суспільствознавчих курсів, що будуть вивчатися в основній та старшій школі.

Етика – наука, що формує світогляд людини, побудований на засадах загальнолюдських цінностей. Надзавданнями шкільного курсу «Етика» є формування поведінкових умінь і якостей учнів, що відповідають вимогам сучасного суспільства, виховання емоційно-ціннісних орієнтацій відповідно до етичних цінностей людства і українського народу: повага до цінностей демократії, виховання чеснот, патріотизм. Тому завданнями уроків цього курсу є: навчити дітей висловлювати свої думки й почуття в усній і письмовій формах, давати оцінку певним вчинкам, поведінці. Надзвичайно важливим є й розвиток в учнів таких якостей особистості, як: почуття власної гідності, порядності, кодексу честі людини, формування моделей поведінки, що базуються на засадах моралі та моральності.

У п’ятому класі викладання проводиться за двома основними підручниками: О.Данилевська, О.Пометун. «Етика. 5 клас» та В.І.Фесенко, О.В.Фесенко, Т.С.Бакіна. «Етика. 5 клас.» У шостому класі викладання здійснюється за підручниками «Етика. 6 клас» авторів О.Данилевської, О.Пометун та авторів А.Мовчун, Л.Хоружої. До підручників авторами розроблені робочі зошити.

У п’ятому класі, на основі бази, що була отримана учнями під час вивчення курсу «Я і Україна», вивчаються фундаментальні етичні категорії: мораль, добро, зло, совість, гідність, честь, щастя, дружба. Основну увагу зосереджено на зовнішніх проявах людської культури таких, як вихованість, дотримання етикетних норм, правил спілкування, звичаїв, традицій тощо.

У шостому класі продовжується і поглиблюється опрацювання етичних категорій в їх філософському сенсі, що забезпечує цілісну картину людського буття в його моральному вимірі. Додаються більш складні поняття: моральні цінності людини і суспільства, цінність людського життя, духовність, духовна краса, ідеал, почуття, справедливість, правда, щирість, милосердя тощо. Найважливішим і досить складним для учнів розділом є громадянознавчий компонент, в якому розглядаються шляхи підтримки справедливості й прав людини, засвоюються поняття свободи волі й вибору, самореалізації, патріотизму тощо.

У програмах 5-6 класів визначено, якими навчально-інтелектуальними уміннями та поведінковими навичками мають оволодіти школярі (див. «Педагогічну скарбницю Донеччини», 2009 р., № 1-2, С. 61).

Під час навчання особливе значення надається розвиткові вмінь учня робити моральний вибір, формулювати, пояснювати й обґрунтовувати власну позицію і поведінку та позицію інших людей. Тому всі важливі питання й поняття курсу обов’язково обговорюватимуться учнями у вільному і відкритому інтерактивному спілкуванні, в якому беруть участь усі учні класу, таким чином, вони мають можливість порівнювати власну точку зору не тільки з думкою учителя, а й з точкою зору інших дітей.

Уроки етики можливо будувати у формі подорожей, екскурсій, етичних гостин, диспутів, свят тощо.

Запропоновані в тексті підручника завдання не обмежують учителя, оскільки є лише можливим варіантом, орієнтиром. Водночас ці завдання застерігають від одноманітності обраних учителем форм роботи на уроці, небажаної монологічності та моралізаторства.

Учитель може вносити корективи в розподіл навчального матеріалу між уроками в межах курсу. Використання тексту підручника в повному обсязі не є обов’язковим. Учитель, на власний розсуд, виходячи з плану уроку, обирає подані в підручнику матеріали, тексти, завдання.

Уроки етики відкривають перспективу спілкування в позакласний та позашкільний час (про форми роботи ми писали в «Педагогічній скарбниці Донеччини», 2009 р., № 1 2, С. 62). Форми можуть мати характер вправ, колективних проектів, етичних вистав.

Учителям етики та адміністрації шкіл варто звернути увагу на те, що школа як установа, що здійснює процес спрямованої соціалізації учня, також певною мірою відповідає за моральний і соціальний розвиток учня. Результативність викладання етики буде набагато ефективнішою, якщо в школі існують і діють норми поведінки і взаємовідносин, побудовані на етичних витоках і відповідній громадянській етиці рівноправних партнерських відносин, взаємоповазі учнів і вчителів. Створення етичної атмосфери в школі сприятиме тому, що теоретичні знання будуть використовуватись учнями в щоденній практиці.

Звертаємо увагу керівників шкіл: бажано, щоб курс «Етика» в 5-6 класах викладав з року в рік один педагог. Рекомендуємо, щоб курс етика, як предмет освітньої галузі «Суспільствознавство», викладався учителем історії. Згідно з рекомендаціями МОНУ, допускається викладання цього курсу філологами та учителями художньо-естетичного циклу. До викладання етики мають залучатися педагоги, які користуються високим моральним і професійним авторитетом у дітей, глибоко переконані у вищості та значущості тих моральних цінностей, які вони будуть намагатися сформувати в учнів. Такі педагоги повинні мати яскраво виражений гуманістичний стиль викладання, належний рівень знань з етики.

Про посібники на допомогу вчителю ми писали в методичних рекомендаціях минулого року (див. «Педагогічна скарбниця Донеччини», № 1-2 за 2009 р., С. 62).

З метою формування у дітей та молоді високоморальних якостей, ціннісних орієнтирів, Міністерство освіти і науки України пропонує вивчати предмети духовно-морального спрямування як предмети за вибором та ті, що вивчаються факультативно. Набув популярності серед педагогів області курс «Основи християнської етики», який є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, що вибудовує фундамент цінностей сучасної людини. Ще раз звертаємо вашу увагу на те, що цей предмет не є вченням віри, не включає релігійні обряди, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмета передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань учнів; здатності до співжиття в полікультурному і поліконфесійному українському суспільстві. Певний досвід викладання курсу накопичений у педагогів мм.Донецька, Маріуполя, Красноармійська, Волноваського р-ну та ін.

Про навчально-методичний комплекс для викладання основ християнської етики в 5 класі та особливості організації навчально-виховного процесу див. «Педагогічну скарбницю Донеччини», 2009 р., № 1-2, С. 62. Наразі готується програма курсу «Основи християнської етики» для учнів 1-11 класів і відповідне навчально-методичне забезпечення.

Містком між курсами етики та основами філософії стають курси за вибором та факультативи філософсько-етичного спрямування. Педагогами області розроблені авторські програми, які пройшли відповідну експертизу в облІППО та направлені на затвердження до Міністерства освіти і науки України. Перелік цих курсів був наданий у 2009 р., а текст програм можна отримати у відділі засобів навчання облІППО (пр. Миру, 10, каб. №10).

У старшій школі формування світоглядної позиції школяра забезпечується курсами: «Людина і суспільство» («Людина і світ»), «Основи філософії».

Десятикласники в цьому навчальному році переходять на профільне навчання. Програма «Філософія» для учнів 10, 11 класів філософського профілю навчання розрахована на 210 годин (по 70 годин у кожному класі). Укладачами програми для класів історико-філологічного, правового, філософського, економічного профілів з курсу «Людина і світ» (11 клас) є Т.В.Бакка, Л.В.Марголіна, Т.В.Мелещенко, Т.О.Ремех.

Викладання суспільствознавчих курсів «Людина і світ», «Людина і суспільство» в 11 класі здійснюється за програмами для загальноосвітніх навчальних закладів. («Основи правознавства», 9 клас. «Людина і світ», «Людина і суспільство», 11 клас – Київ: Шкільний світ, 2001. – С. 42 155). Цей предмет є обов’язковим в 11 класах незалежно від профілю. Години, відведені для його вивчення, не можуть бути замінені іншими предметами. Для 11 класів суспільно-гуманітарного та інших профілів чинними є програми «Основи філософії», «Людина і суспільство» (журнал «Історія в школах України», 2004, № 6), а також збірка програм для профільних класів (Історія України. Всесвітня історія. Людина і суспільство. Основи філософії: Програма для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів.” – К.: Пед. преса, 2005. – 128 с.), програма «Основи філософії» (www.mon.gov.ua).

Філософські курси є інтегрованими, допомагають об’єднати суспільствознавчі, природничі, філологічні знання та сформувати в учнів цілісне уявлення про світ, суспільство, особистість. При вивченні філософських курсів у старшій школі доречним є використання активних та інтерактивних методів навчання, що дає змогу залучити учнів до активної співпраці, поєднати теоретичні знання з власним практичним досвідом підлітків як важливої умови формування життєвої компетентності, соціалізації школяра. Особливої значущості набуває метод проектів. Проекти повинні мати практичну спрямованість і ґрунтуватись на поєднанні кількох дисциплін (наприклад, філософія та історія, психологія та біологія тощо). Обов’язковим для використання методу проектів є етап захисту. Учні вчаться презентувати власні дослідження, одержують досвід публічних виступів, ведення дискусії, захисту власної позиції.

Курси філософського спрямування мають досить складний понятійний апарат. Рекомендуємо на уроках широко використовувати додаткову літературу, енциклопедії, тлумачні словники, ресурси Інтернету. Задля більш яскравого та зрозумілого викладання філософського матеріалу вчитель може застосовувати комп’ютерні презентації. Цю ж форму роботи можна пропонувати учням в якості домашнього завдання. Критерії оцінювання такої форми роботи можуть включати наступне: доступність і наочність матеріалу, використаного в презентації, його систематизація; ступінь самостійності учня; можливості практичного використання матеріалу. Родзинкою презентації є наочний матеріал, варто дотримуватись «золотого правилу слайду» – текст не більше трьох абзаців і до трьох рядків у кожному абзаці. При створенні слайдів варто віддавати перевагу схемам, графікам, діаграмам, таблицям, рисункам.

Така форма роботи на уроках з предметів філософського спрямування, як захист рефератів, на наш погляд є цікавою, за умови, що проводиться у форматі захисту власної роботи та супроводжується ілюструванням (наприклад, через комп’ютерну презентацію, міні-виставу, захист гіпотези тощо).

Загальні висновки, пропозиції та рекомендації:

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (наказ Міносвіти і науки № 240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо в навчальних програмах; можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі програм предметів освітньої галузі «Суспільствознавство».

Ще раз звертаємо увагу вчителів, керівників навчальних закладів, працівників міських (районних) методичних служб, працівників управлінь (відділів) освіти міст (районів) на те, що вони не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем, назви окремих уроків.

Програми освітньої галузі «Суспільствознавство» позбавлені жорсткого поурочного поділу; тому педагог на власний розсуд може обирати назви теми уроків; учитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших; на основі календарних планів педагоги розробляють поурочні плани, структура і форма яких обирається ними самостійно, але обов’язково конкретизуються дидактичні цілі уроку у вигляді очікуваних результатів навчання, визначаються основні методи, прийоми діяльності учня під час навчання, певний комплекс (система) завдань. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Учнівські зошити з історії переглядаються вчителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись у журнал. При виставленні тематичних оцінок учитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

У кожному навчальному закладі має бути створена власна дієва система правової, морально-етичної, історичної освіти та виховання, компонентами якої має стати урочна, позаурочна та позакласна робота з правової, морально-етичної, історичної й громадянської освіти та виховання, проектної діяльності, самоосвіти, участі в профільних конкурсах, турнірах, олімпіадах, акціях. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) галузевих та предметних компетентностей учнів.

Першочерговим завданням для закладів освіти є створення дієвої системи оцінювання і моніторингу навчальних досягнень учнів. Запровадження Державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання вимагає здійснення моніторингу якості освіти, перш за все, з історії України, але не повинен залишатися поза увагою моніторинг якості освіти з правознавства, етики, філософії та курсів варіативної складової. Система підготовки учнів протягом навчального року потребує відпрацювання та вдосконалення. Задля систематизації знань школярів за темами, відпрацювання навичок виконання письмових завдань, якісної підготовки до державної підсумкової атестації та ЗНО відділом суспільних дисциплін облІППО разом із вчителями-практиками виданий збірник Моніторинг якості освіти з історії України: контрольні роботи для вхідної, тематичної та підсумкової діагностики навчальних досягнень учнів 10 класу : навчальний посібник / Н.І.Ольхіна, І.М.Рибак, О.В.Хаталах, В.А.Авраменко, О.М.Клименко. – Донецьк: Каштан, 2010 – 238 с. Разом з попередніми виданнями відділу (Моніторинг якості освіти з історії України для 7,8,9 класів), він сприятиме створенню системи відслідкування якості освіти з предмета.

Пропонуємо методичним службам:

проаналізувати результати ЗНО-2010, визначити проблеми та перспективи роботи на новий навчальний рік;
популяризувати інноваційні форми підвищення кваліфікації педагогів (дистанційну, очно-дистанційну, кредитно-модульну системи навчання, стажування та спеціалізацію), скеровувати самоосвітню діяльність педагога, стимулювати розуміння вчителем необхідності його професійного зростання через участь у професійних конкурсах та проектній діяльності;
практикувати внутрішню спеціалізацію в закладах освіти при викладанні певних дисциплін та елективних курсів з етики, правознавства, філософії, які мають викладатися одним і тим же вчителем, відповідно підготовленим через самоосвіту або систему післядипломної освіти;
продовжити вдосконалення системи роботи з обдарованими учнями та їх участі в олімпіадах, конкурсах, спираючись на перспективний педагогічний досвід вчителів області;
активізувати участь у правових та історичних турнірах, взявши до відома те, що підготовка до них потребує певних практичних навичок роботи з історичними та правовими документами, додатковою інформацією, вміння застосовувати набуті знання, зокрема, вести полеміку, аргументовано та переконливо відстоювати власне рішення, розв’язувати питання з наукової точки зору, володіти певною культурою мови тощо;
ознайомитись з матеріалами обговорення концептуальних засад шкільної суспільствознавчої освіти на сторінках фахових видань, проаналізувати його під час серпневих нарад.

Додаток 1

Орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з правознавства (10 клас)

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учень має уявлення з визначеної проблеми, за допомогою вчителя може розпізнати окремі поняття, що стосуються програмного матеріалу
	2	Учень намагається відтворити окремі поняття, за допомогою вчителя або з використанням підручника володіє елементарними знаннями за програмою; обирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні ”так – ні”)
	3	Учень відтворює окремі поняття; називає окремі державно-правові реалії; за допомогою підручника фрагментарно визначає їхні ознаки
Середній	4	Учень з використанням підручника дає визначення окремих понять, називає та неповно характеризує ознаки державно-правових реалій
	5	Учень самостійно дає визначення окремих понять, називає та неповно характеризує ознаки державно-правових реалій; з використанням підручника відтворює навчальний матеріал
	6	Учень самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал; за допомогою вчителя аналізує державно-правові реалії; наводитьприклади; намагається робити окремі висновки
Достатній	7	Учень самостійно і послідовно відтворює навчальний матеріал; розкриває суть понять; формулює неповні висновки
	8	Учень відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику державно-правових реалій; намагається виявляти причиново-наслідкові зв’язки; за допомогою вчителя розв’язує типові правові ситуації
	9	Учень вільно відповідає на поставлені запитання; самостійно розв’язує типові правові ситуації; чітко формулює висновки
Високий	10	Учень обґрунтовано відповідає на запитання, передбачені навчальною програмою; самостійно аналізує і розкриває суть державно-правових реалій, узагальнює, систематизує, виявляє причиново-наслідкові зв’язки; робить логічно побудовані та обґрунтовані висновки; розв’язує правові казуси
	11	Учень логічно, усвідомлено оперує навчальним матеріалом у межах навчальної програми; самостійно аналізує і розкриває ознаки і функції державно-правових реалій; встановлює і обґрунтовує причиново-наслідкові зв’язки; самостійно користується правовими актами; робить логічно побудовані та обґрунтовані висновки
	12	Учень виявляє міцні та глибокі знання за програмою, може вести дискусію з конкретного питання з використанням положень правових актів, виявляє особисту позицію щодо правових ситуацій, вміє їх розв’язувати, самостійно користується різними джерелами інформації; робить логічно побудовані та аргументовані висновки з посиланням на правові акти та інші джерела

Blog

Методичні рекомендації до нового навчального року (2010-2011) підготовлені відділом суспільних дисциплін для вчителів галузі Донецької області Суспільні дисципліни

Содержание