Евої структури місцевому природно − ресурсному потенціалу, а для економіки малих міст залишається сталою залежність від соціально-економічного стану підприємств
| Вид материала | Документы |
- Персонал І трудовий потенціал підприємства. Зарубіжний досвід формування та ефективного, 94.01kb.
- Основи теорії виникнення держави І права, 472.93kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 955.27kb.
- Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006, 1353.57kb.
- Теоретичні І методичні питання оцінки І прогнозування економічного потенціалу соціально-економічних, 1978.53kb.
- Основні заходи щодо виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку, 225.02kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 490.38kb.
- Толіття державою, що динамічно розвивається І прагне більш активно включитися у світові, 2091.07kb.
- Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
- Заголовок Точна назва видання, 373.4kb.
Інформація
про актуальні проблеми соціально-економічного розвитку малих міст,
розв’язання яких може бути забезпечено у період до 2015 року
Аналіз проблем соціально-економічного розвитку малих міст, розв’язання яких може бути забезпечено у період до 2015 року, свідчить, що серед них найбільш актуальними є :
Монофункціональність економіки та недостатні економічні можливості містоутворюючих підприємств.
У своїй більшості малі міста є монофункціональними, з низьким рівнем галузевої диверсифікації, невідповідністю галузевої структури місцевому природно − ресурсному потенціалу, а для економіки малих міст залишається сталою залежність від соціально-економічного стану підприємств.
У малих монофункціональних містах спеціалізацію праці економічно активного населення визначають підприємства здебільшого однієї-двох профілюючих галузей економіки, що формують дохідну частину бюджету міста, забезпечують функціонування соціальної інфраструктури та інших об'єктів життєзабезпечення населення. Зниження обсягів виробництва або його повне закриття веде до збільшення рівня безробіття, зменшення надходжень до місцевого бюджету, негативно впливаючи на всі сфери життя територіальних громад.
Незадовільний стан житлово-комунального господарства, низька якість житлово-комунальних послуг населенню
Погіршення ситуації у житлово-комунальному господарстві малих міст пов’язано із фізичним зносом систем тепло,- водопостачання та водовідведення, які побудовані 30 – 40 років тому без застосування сучасних енергозберігаючих технологій. Низьким залишається і рівень забезпеченості малих міст холодним водопостачанням та каналізацією .
Реалізація програм реформування житлово-комунального господарства малих міст потребує щорічного спрямування централізованих капіталовкладень на впровадження енергозберігаючих технологій, реконструкцію теплових мереж та котелень об’єктів соціальної інфраструктури, нарощення обсягів виконання поточних ремонтів житлового і нежитлового фонду; облаштування прибудинкових територій; виконання завдань щодо будівництва та реконструкції міських систем водопостачання, водовідведення і каналізації .
У останні роки політика у сфері забезпечення населення, підприємств та організацій малих міст якісними житлово-комунальними послугами, спрямовується на вирішення проблем галузі, якими є: збитковість та значне енергоспоживання підприємств, зношеність та незадовільний технічний стан основних фондів, недосконалість управління житловим фондом та створення конкурентного середовища на ринку послуг.
Необхідне переоснащення та зміцнення матеріально-технічної бази міських комунальних підприємств, покращення їх фінансового стану.
Крім того, в малих містах гостро стоїть питання відшкодування з місцевих бюджетів збитків комунальних підприємств, які обумовлені невідповідністю тарифів на житлово-комунальні послуги та витратами на їх виробництво і, як наслідок, підприємства позбавлені можливості здійснювати розрахунки за спожиті енергоносії.
Вирішення проблеми полягає у необхідності проведення невідкладного енергоаудиту, аудиту основних фондів та визначення пріоритетних і першочергових напрямів спрямування бюджетних коштів, використання яких забезпечить найбільшу ефективність.
Зростання безробіття.
За даними Держкомстату у 2004 – 2009 роках в Україні спостерігалося зростання кількості безробітного населення. Особливо ця тенденція посилилась у 2009 році. Ураховуючи, що малі міста найбільш вразливі до економічних потрясінь, вирішення проблем зайнятості у цих адміністративно-територіальних одиницях потребує особливої уваги з боку держави.
Потребує державної підтримки реалізація заходів, спрямованих на зниження безробіття шляхом працевлаштування, професійної підготовки, залучення до участі в оплачуваних громадських роботах незайнятого населення малих міст.
Розширення сфери прикладання праці в малих містах стримується через відсутність належних інвестицій, за рахунок яких можна створити високотехнологічні робочі місця або підтримати діяльність діючих підприємств, які є конкурентними. А ті робочі місця, що створюються у даний час, не вирішують проблем зайнятості населення малих міст через їх незначну кількість та низьку конкурентоспроможність.
Однією з головних проблем малих міст є питання забезпечення гідної зайнятості населення.
В умовах зростання попиту на робочу силу, майже у половини вакансій, поданих до служби зайнятості, пропонована роботодавцями заробітна плата менше прожиткового мінімуму. І лише у 8% всіх вакансій її розмір перевищує середню заробітну плату у відповідних регіонах. Як наслідок, знижується мотивація незайнятого населення до праці та мобільність робочої сили, створюються умови до зростання довготривалого безробіття.
Для людей, які мешкають в малих містах, мають бути створені умови для праці та одержання гідної заробітної плати, розвитку їх конкурентоспроможності, зниження обсягів міграційних процесів як в інші міста так і за межі країни.
Низький рівень розвитку міської інфраструктури.
Соціальна політика держави щодо малих міст спрямована на задоволення інтересів та потреб людей у сфері праці, освіти, культури, охорони здоров'я, забезпечення житлом, побутового і торгівельного обслуговування, відпочинку.
На даний час у малих містах не вирішеними залишаються питання ремонту, реконструкції та капітального будівництва об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, туризму. Необхідно створити умови для розвитку закладів торгівлі, громадського харчування, дозвілля та відпочинку.
Потребує особливої уваги виконання заходів щодо розбудови та модернізації матеріально-технічної бази навчальних закладів, оптимізації мережі установ охорони здоров’я з приведенням їх потужностей до потреб малих міст.
Необхідно прискорити вирішення питання запровадження нових ефективних форм медичного обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази лікарень та поліклінік.
Непривабливість для інвестицій
Слабкий розвиток малих міст спричинений проблемами, що впливають на конкурентоспроможність, - незадовільний стан інфраструктури, низький рівень пристосування робочої сили до ринкових умов, недостатня підтримка розвитку підприємництва, відсутність інноваційної спроможності підприємств, деградація навколишнього природного середовища та, як наслідок, низька інвестиційна привабливість територій.
Знос основних фондів, дефіцит власних зворотних коштів на підприємствах, зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, у тому числі простроченої, заборгованість по заробітній платні і, як наслідок, зростання заборгованості населення по комунальних платежах, проблеми екологічного характеру негативно впливають на інвестиційний імідж малих міст.
Для вирішення питань покращення інвестиційного клімату необхідно створити сприятливі умови для вітчизняних та іноземних інвесторів завдяки запровадженню прозорих схем співпраці, подоланню бюрократичних перепон, спрощення системи оподаткування тощо.
Пропозиції
щодо інструментів державної підтримки розвитку малих міст
Чинною Загальнодержавною програмою розвитку малих міст (далі – Програма), затвердженою Законом України від 04.03.2004 № 1580-1V, визначені найбільш гострі загальні проблеми розвитку малих міст. Розв’язання цих проблем на даний час здійснюється за рахунок використання сучасних інструментів регіонального розвитку.
Одним з таких інструментів є розроблення, затвердження та виконання державних цільових програм та регіональних програм соціально-економічного розвитку. У рамках таких програм здійснюється конкретна робота над розв’язанням проблем розвитку малих міст. Наприклад одною з найбільш гострих проблем у малих містах є проблема недостатньо розвинутої системи та аварійний стан об’єктів водо-, енерго-, теплопостачання. Вирішення цієї проблеми здійснюється у рамках виконання Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства на 2004 − 2010 роки. Така проблема, як низький рівень розвитку міської інфраструктури, сфери соціальних послуг, об’єктів культури вирішується шляхом розроблення відповідних регіональних програм, які співфінансуються з державного бюджету (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, Стабілізаційний фонд) та місцевих бюджетів.
Суттєвою допомогою з боку держави є фінансування заходів соціально-економічного розвитку малих міст за рахунок виконання галузевих та окремих бюджетних програм (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, Стабілізаційний фонд тощо). Так, у 2008 році за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток використано на розвиток малих міст 163 259,8 тис. гривень, а за рахунок субвенції на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів – 104 514,8 тис. гривень. Окремо слід зазначити, що і у 2008 році Уряд вже намагався фінансово підтримати соціально-економічний розвиток малих міст шляхом надання цільової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток міст районного значення та селищ міського типу у сумі 1 000 000 тис. гривень, подавши до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 2713 від 07.07.2008) . Така ж субвенція у сумі 666 748,2 тис. гривень була передбачена і у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік) (реєстр. № 3000 від 26.12.2008). Проте зазначені законопроекти не були підтримані Верховною Радою України.
Крім того значна частина конкретних проблем вирішується через фінансування з державного та місцевих бюджетів заходів, що передбачені угодами регіонального розвитку. Так, відповідно до Угоди щодо соціально-економічного розвитку Львівської області між Кабінетом Міністрів України та Львівською обласною радою передбачено у місті Яворів виконати роботи по запобіганню техногенним катастрофам, реабілітації порушених земель (Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка” - правонаступник Новояворівське державне підприємство “Екотрансенерго”) на суму 38 843 тис. гривень, а у м. Бориславі заплановано завершити будівництво центральної міської лікарні на 250 ліжок (обсяг фінансування – 26304 тис. гривень).
Державна підтримка малих міст, які розташовані у гірській місцевості здійснюється відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Населення малих міст відповідно до зазначеного закону має спеціальні пільги, зокрема розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшуються на 20 відсотків.
Сьогодні Мінекономіки разом із заінтересованими органами центральної та місцевої влади працює над вдосконаленням такого інструменту регіонального розвитку, як програми подолання депресивності. Визнання депресивною території малого міста дасть йому можливість отримати державну фінансову допомогу шляхом реалізації програми подолання депресивного стану.
Також дієвим інструментом може стати встановлення територій перспективного розвитку. Закон України “Про території перспективного розвитку”, проект якого схвалено Кабінетом Міністрів України 27 січня цього року, повинен створити умови для активізації підприємницької діяльності на територіях, що в силу об’єктивних обставин мають значні проблеми соціально-економічного розвитку, для створення нових робочих місць, зменшення безробіття, збільшення доходів населення, надходжень до місцевих бюджетів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 № 110-р “Про схвалення Концепції Закону України “Про території перспективного розвитку” території перспективного розвитку встановлюються у першу чергу в монофункціональних містах, малих містах з чисельністю населення до 50 тис. осіб. Це надасть змогу громадянам цих міст ініціювати залучення інвестицій у виробництво товарної продукції, призначеної на експорт, реалізовувати заходи, спрямовані на розвиток сучасної виробничої та ринкової інфраструктури, створення робочих місць.
Вирішення питання здійснення державної підтримки розвитку малих міст у 2011 – 2015 роках через розроблення відповідної Загальнодержавної програми ускладнюється з таких причин.
Відповідно до Закону України від 18.03.2004 № 1621-1V «Про державні цільові програми» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №106 «Про затвердження розроблення та виконання державний цільових програм» для розроблення такої програми необхідно визначити проблему, на розв’язання якої буде спрямована дія цієї програми. Слід зазначити, що соціально-економічний розвиток малих міст це не одна проблема, а комплекс проблем, які охоплюють усі сфери життєдіяльності населення. Більшість зазначених проблем притаманна не тільки малим містам, а і селам та селищам, середнім та великим містам. Вирішення усіх цих проблем можливо тільки за умови підйому економіки країни в цілому.
Крім того, відповідно до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (Антикризова програма), яка подана Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України та схвалена її постановою від 15.04.2010 № 2131- V1, передбачено:
скоротити перелік державних цільових програм, що будуть фінансуватися з державного бюджету, залишивши ті із них, реалізація яких спрямована на вирішення невідкладних проблем у 2010 році (державні цільові програми, які не увійдуть до вказаного переліку, фінансувати переважно за рахунок інших джерел надходження коштів (місцеві бюджети, кошти замовників та ін.);
підготувати проекти нормативно-правових актів стосовно дострокового припинення діючих програм, які фактично не були профінансовані протягом декількох років і отже - втратили свою актуальність; підготувати пропозиції щодо включення діючих (актуальних) програм у укрупнену програму (за основними пріоритетами).
На виконання доручення Уряду свою позицію стосовно розроблення Загальнодержавної програми розвитку малих міст на 2011 – 2015 роки висловили центральні та місцеві органи виконавчої влади.
За розроблення загальнодержавної програми розвитку малих міст на 2011- 2015 роки за умови її обов’язкового цільового фінансування з державного бюджету висловились Запорізька, Львівська, Рівненська, Сумська, Черкаська та Чернігівська облдержадміністрації.
МКТ, Мінжитлокомунгосп, Мінтрансзвязку, Мінвуглепром, Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МНС, МВС, Мінагрополітики та Держводгосп відповідно до компетенції у поданій інформації в деякій мірі окреслили актуальні проблеми розвитку малих міст на 2011 – 2015 роки, проте конкретних пропозицій щодо доцільності розроблення відповідної загальнодержавної програми не надали.
Ураховуючи роботу, яка проводиться на державному рівні з оптимізації та скорочення державних цільових програм, Мінфін, Мінрегіонбуд, Мінприроди, МОН, Держкомзем, Держкомпідприємництво, Донецька та Київська облдержадміністрації розроблення проекту нової Загальнодержавної програми розвитку малих міст на 2011 – 2015 роки вважають недоцільним, а вирішення питання щодо державної підтримки розвитку малих міст пропонують здійснювати шляхом використання сучасних інструментів регіонального розвитку.
Водночас слід прийняти до уваги, що при формуванні основних засад державної політики в частині підтримки соціально-економічного розвитку малих міст у наступних роках необхідно буде дотримуватись загальних напрямів регіональної політики, які будуть визначені Комітетом з економічних реформ, утвореним Указом Президента України. Одним із основних завдань Комітету є підготовка законопроектів щодо визначення напрямів, пріоритетів, механізмів здійснення економічних реформ та, власне, програми економічних реформ.
В цій програмі заплановано передбачити створення умов для економічного розвитку регіонів, перш за все сільських територій та монофункціональних міст. На думку Президента України це завдання вимагає реформи міжбюджетних відносин.
З цією метою у складі Комітету утворено робочу підгрупу “Реформа міжбюджетних відносин”, якою розробляється проект Програми реформи міжбюджетних відносин, у рамках якої передбачається внесення змін до Бюджетного кодексу України. Зазначені зміни будуть направлені на забезпечення виконання стратегічного завдання регіональної політики – створення умов для сталого розвитку регіонів, забезпечення їх самодостатності та підвищення конкурентоспроможності.
Виходячи з наведеного Мінекономіки пропонує:
ураховуючи, що Програма жодного разу не фінансувалася з державного бюджету за окремою бюджетною програмою, а також роботу, яка проводиться на державному рівні з оптимізації та скорочення державних цільових програм, розроблення Загальнодержавної програми розвитку малих міст на 2011 – 2015 роки на даний час вважати передчасним;
здійснювати у 2011 – 2015 роках державну політику щодо підтримки сталого розвитку малих міст шляхом використання сучасних інструментів регіонального розвитку – державних цільових, галузевих, окремих бюджетних і регіональних програм, угод щодо регіонального розвитку програм подолання депресивності, встановлення територій перспективного розвитку;
До наведеного вище слід додати, що у зв’язку із завершенням у грудні поточного року терміну дії Програми глибокий та системний аналіз ефективності її реалізації можна буде зробити в січні 2011 року за підсумками виконання Програми у 2004 – 2010 роках. Результати цього аналізу були б надзвичайно корисними при прийнятті рішення щодо доцільності розроблення подібної програми на наступні роки або реалізації інших механізмів державної підтримки сталого розвитку малих міст у 2011 – 2015 роках у світлі виконання завдань, поставлених Президентом України Януковичем В. Ф. Комітету з економічних реформ.