Міністерство аграрної політики україни полтавська державна аграрна академія факультет технології виробництва та переробки продукції тваринництва Затверджую: Ректор академії, професор

Вид материала

Содержание

Тема 9 Бонітування с.-г. птиці
Значення конярства. сучасний стан галузі в країнах світу та в україні
Тема 4. відтворення коней

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Тема 9 Бонітування с.-г. птиці

Мета бонітування.

Особливості бонітування курей яєчного напрямку продуктивності.

Особливості бонітування курей м'ясного напрямку продуктивності.

Мета бонітування - оцінка племінних і продуктивних якостей птиці різних видів і порід, і розділення їх на відповідальні класи.

Бонітування проводиться в племінних птахівничих господарствах, заводах, репродукторах. При бонітуванні оцінку птиці проводять по показниках найбільш важливих продуктивних ознак, одержаних в середньому по кожній племінній і віковій групі птиці.

Птиця, яка перевіряється по якості нащадків, оцінюється індивідуально. Бонітуванню підлягає птиця наступих племінних груп:

а) Сполучні лінії;

б) Окремі заводські лінії;

в) Господарські популяції;

г) Батьківські форми гібридів

Бонітуються стада одновікової, типової за екстер'єром, добре розвинутої і здорової птиці з показниками продуктивності не нижче другого класу відповідальної групи.

По результатах бонітування на кожну племінну групу птиці заповнюється паспорт, який є головним документом, який підтверджує належність птиці до певного бонітувального класу.

Кожний вид птиці (кури, качки, індики і гуси) мають свої особливості бонітування і нараховування балів за певні продуктивні і племінні показники. Але кінцевий бонітувальний бал нараховується для всіх видів, порід, сполучних та заводських ліній птиці по таблиці № 5 "Визначення класу птиці по комплексу ознак".

2. Бонітування курей яєчного напрямку продуктивності.

Ці кури бонітуються:

а) Від 150 до 300-денного віку по показниках продуктивності матерів за 500 днів життя.

б) Від 300 до 500-денного віку по власній продуктивності за цей період часу з враховуванням яйценесучості їх матерів.

в) Переярі бонітуються по показниках продуктивності за 500 днів життя з враховуванням яйценесучості їх дочок.

Тема 10 Годівля сільськогосподарської птиці

Основи годівлі птиці

Годівля дорослої птиці різних видів.

На відміну від решти с.-г. г тварин, у птиці визначається поживність 100 г кормів у вигляді обмінної енергії, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів. Всі ці показники нормуються в залежності від виду, породи, статі і різного віку с/г птиці, а також від її фізіологічного стану.

Типи годівлі.

Існує три типи годівлі птиці.

Сухий тип – коли птиця одержує тільки сухі корми. Частіше всього це комбікорми розсипні, або гранульовані, інколи в поєднанні з зерном. Якщо годівниці заповняють сухими кормами на одну четверту, розсиплеться 2-3% корму, при заповненні на половину – 4-5% розсиплеться, при заповненні на ¾ розсип складає 8-10%. А якщо кормушки засипають до верху, повними, розсип складає 12-20%.

Вологий тип.

Коли подрібнені концентровані кори зволожують водою, сироваткою, бульйоном з відходів м’яса тощо. До мішанки добавляють вітаміни, мікро- і мікроелементи. Мішанка повинна бути розсипчастою, жидкості в мішанці повинно бути не більше 40%. Об’єм мішанки нормують так, щоб вся вона використовувалася за 40-50 хв. Якщо її з’їли швидше, то її добавляють.

Комбінований тип. Коли в годівлі застосовують сухе зерно, сухий комбікорм і вологі мішанки. У фермерських господарствах такий тип годівлі використовується частіше всього.

При любому способі годівлі в окремих годівницях насипають мілкий гравій і ракушняк. В крупних спецгоспах і птахофабриках застосовується тільки сухий тип годівлі. Взагалі птиця охоче поїдає вологу мішанку. Але її роздачу дуже важко механізувати, майже неможливо.

Повнораціонні корми.

Це комбікорми, які по поживності відповідають кормовій нормі. Такі комбікорми повністю задовольняють потребу птиці в поживних речовинах. В них стільки, скільки птиця вимагає обмінної енергії, сирого протеїну, сирого жиру, клітковини, а також вітамінів, макро- і мікроелементів. В неповно раціонні комбікорми слід добавляти недостаючі компоненти на місті. Інколи стає потреба перевести корми в сухі, бо нерідко в господарстві немає трав’яного борошна, сухого обрата, рибного борошна і таке інше. А є вологі корми: зелена люцерна, сирий обрат, свіжа риба.

Тема 11. Технологія виробництва харчових яєць і м’яса бройлерів

Технологія виробництва харчових яєць.

Технологія виробництва м’яса бройлерів.

Технологія виробництва харчових яєць.

Література:

Конярство

ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ КОНЯРСТВА. СУЧАСНИЙ СТАН ГАЛУЗІ В КРАЇНАХ СВІТУ ТА В УКРАЇНІ

ТЕМА 2. ПОХОДЖЕННЯ ТА ОДОМАШНЕННЯ КОНЕЙ

ТЕМА 3. КОНСТИТУЦІЯ, ЕКСТЕР'ЄР ТА ІНТЕР'ЄР КОНЕЙ

ТЕМА 4. ВІДТВОРЕННЯ КОНЕЙ

ТЕМА 5. ПОРОДИ КОНЕЙ. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРІД

Характеристика верхових порід

Класифікація порід коней

Література

Алиев К.М. Совершенствование карабахской породы лошадей // Коневодство и конный спорт. — 1980. — № 12. — С.15.
Балакшин О.А. Арабская лошадь // Коневодство и конный спорт. — 2001. — № 4.— С.2-5; №5.— С.8-11.
Балакшин О.А. Арабская лошадь России // Арабская лошадь. — М.: Центрполиграф, 2003. — С.23-339.
Балакшин О.А. Арабская лошадь в породообразовательном процессе // Коневодство и конный спорт. — 1997. — № 5. — С.2-3.
Балакшин О.А. Арабская лошадь в СССР. — М.: Колос, 1978.
Брагина М. Карликовые лошади // Наука и жизнь. — 1973. — № 9. — С.40-41; № 11.— С.49-50.

Витт В.О. Из истории русского коннозаводства. — М.: Сельхозиздат, 1952.

8. Витт В.О. Орловская рысистая порода в историческом развитии ее линий. Введение к 1 тому Госплемкниги орловских рысаков. — М.: Новая деревня, 1927.

Технологія виробництва продукції кролівництва та хутрового звірівництва

Тема 1 Технологія виробництва продукції кролівництва та хутрового звірівництва

Знання основ технології виробництва, умов зберігання та способів переробки продукції цих галузей необхідні спеціалістам факультету. В зв’язку з цим, метою викладення дисципліни є вивчення теоретичних основ та набуття практичних навичок щодо оцінки кролів різних порід, як засобів виробництва продукції – шкурок, пуху, м’яса, а також організації і проведення селекційної роботи та розробки інтенсивних технологій у кролівництві та звірівництві.

Вивчення цього курсу забезпечить у випускників набуття достатніх знань, умінь і навичок для професійного підходу до розв’язування практичних завдань з кролівництва і звірівництва.

Тема 2 Народногосподарське значення кролівництва

Продукція кролівництва

Історія розвитку кролівництва

Біологічні особливості кролів

Тема 3 М’ясна, шкуркова та пухова продуктивність кролів

Оцінка м’ясної продуктивності

Строки забою та категорії вгодованості3. Характеристика хутрової сировини

Вікові та сезонні зміни якості опушення

Первинна обробка шкурок

Характеристика кролячого пуху

Побічна продукція

Тема 4. Породи кролів

Класифікація порід

Характеристика м'ясо-шкуркового напрямку продуктивності.

Характеристика м’ясних порід

Характеристика пухових порід

Тема 5. Племінна робота в кролівництві

Завдання, форми і методи племінної роботи в кролівництві.

Методи розведення кролів.

Тема 6. Відтворення, годівля та утримання кролів

Статева зрілість і вік першого парування кролів.

Відлучення і реалізація молодняку.

Характеристика основних видів кормів.

Норми та типи годівлі кролів.

Зовнішньо-кліткове утримання кролів.

Шедове утримання та утримання в механізованих крільчатниках

Вимоги до мікроклімату.

Тема 7. Звірівництво

Характеристика хутрових звірів.

Продукція звірівництва.

Методи розведення хутрових звірів.

Утримання та годівля хутрових звірів.

Література:

1. Тихонов М.П. Кроліководство. – К.: Урожай, 1974. – 192 с.

2.Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство. – М.: Агропомиздат, 1985. – 272 с.

Менеджмент

Тема 1. Сутність та методологічні основи менеджменту.

Менеджмент — специфічна сфера людської діяльності. Соціальне управління як система.

Українське слово «управління» і англійське «менеджмент» вважаються синонімами, але їх зміст певним чином відрізняється.

Управління — це цілеспрямований вплив на певний об'єкт з метою зміни його стану або поведінки

У процесі управління відбувається взаємодія між двома елементами, один із яких перебуває в якості суб'єкта, а інший — об'єкта:

• суб'єкт спрямовує на об'єкт певні команди про те, як повинен діяти останній;

.отримує та усвідомлює ці команди і діє відповідно

до них. Отже, можна констатувати, що в ролі і суб'єкта, і об'єкта управління може виступати будь-що: технічні, природні системи, люди, технології тощо. А менеджмент характерний лише для управління соціально-економічними процесами за допомогою і в рамках організації. Крім того, економічною основою менеджменту є ринковий тип господарювання. Тому менеджмент — це складова управління і його реалізація пов'язана лише із людьми.

Термін «менеджмент» (управляти, керувати, стояти на чолі) походить від латинського, що означає «рука». Ним позначали вміння володіти зброєю та керувати колісницями. З розвитком цивілізації зміст цього поняття трансформувався.

За Оксфордським словником англійської мови, менеджмент означає:

• спосіб та манеру поводження із людьми;

• владу і мистецтво управління;

• особливі вміння і навички;

• орган управління.

Тема 3. Соціальне управління як система.

Сучасну науку управління прийнято поділяти на два рівні знань:

теорії соціального управління, що пояснюють механізм функціонування суспільства на різних історичних етапах;

прикладні теорії організації та управління, що забезпечують науково-методичну базу для розробки практичних рекомендацій по раціоналізації праці та удосконаленню управління.

З наукової точки зору сучасне управління - це цілеспрямована і свідома координація та організація об'єкта управління в різних сферах діяльності людини для досягнення певних цілей. Це дозволяє дати розширену класифікацію процесів управління по його основних класах

Основним об'єктом нашого дослідження і вивчення є управління соціальними системами (людьми) або соціальне управління, а предметом - система управління різними сферами суспільства і галузями організації соціального життя.

Класифікація соціального управління відповідає класифікації основних сфер організації суспільства: політичної, культурної та економічної. Саме тому, прийнято виділяти такі основні поняття загальної науки управління.

Поняття менеджмент, адміністрування і керівництво належать тільки до класу соціального управління і тому можна поставити знак рівняння між поняттями соціальне управління і менеджмент.

Тема 4. Функції менеджменту : планування та організація

Процес менеджменту в організації і його функціональний характер.

Функція менеджменту - планування: сутність, основи планування в організації.

Поняття "організації"" як функції менеджменту і як соціального інституту.

Внутрішнє середовище організації.

Тема 5. Функції менеджменту :мотивація і контроль.

Сутність мотивації її основні елементи і мотиваційний процес

Теорії мотивації: змістовні і процесуальні

Сутність контролю і його значення в процесі управління

Типи, види і методи контролю

Тема 6 Комунікації в управлінні

Сутність і умови комунікацій в управлінні.

Процес комунікацій, види, стилі й мережі.

Комунікаційні бар'єри і шляхи їх, подолання.

Невербальні комунікації і їх практичне використання в діяльності

Тема 7. Управлінські рішення

Поняття управлінських рішень, їх види.

Підходи до прийняття управлінських рішень і вимоги до них.

Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень.

Тема 8. Лідерство як соціально-економічне явище

Сутність лідерства і його основні ознаки.

Теорії лідерства та їх, еволюція.

Стиль управління (діяльності організації керівництва) і його вплив на ефективність.

Германчук П.К., Петрашенко П.Г., Ворона О.І. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупки. НВП "АВТ" К.: 2004 (електронний підручник).
Маляревський Ю.Д., Сітченко Л.М., Ольховська В.В., Бюджетний облік і звітність ВД “Інжек” X.: 2003.

Blog

Содержание

Тема 9 Бонітування с.-г. птиці