Міністерство аграрної політики україни полтавська державна аграрна академія факультет технології виробництва та переробки продукції тваринництва Затверджую: Ректор академії, професор

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 2. ГАЛИЦЬКО – ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА – СПАДКОЄМИЦЯКИЇВСЬКОЇ РУСІ.
Історичне значення Галицько-Волинської держави Тема 3 ДЕРЖАВА – СПАДКОЄМИЦЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.
Виникнення українського козацтва і запорізької січі
Українська національна революція середини xvii ст. і становлення української державності
Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
Економічний та соціально-політичний стан україни в 20-30-х роках хх століття
Профілактика хвороб тварин
Профілактика хвороб органів сечостатевої системи.
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Тема 2. ГАЛИЦЬКО – ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА – СПАДКОЄМИЦЯКИЇВСЬКОЇ РУСІ.


Причини феодальної роздробленості.

Боротьба Русі з татаро-монголами. Оборона Києва

Зміцнення Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

Тема 3 ДЕРЖАВА – СПАДКОЄМИЦЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.


Причини феодальної роздробленості.

Боротьба Русі з татаро-монголами. Оборона Києва

Зміцнення Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький.

Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Тема 4 ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА І ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

Причини виникнення українського козацтва.

Козацька Січ: устрій, господарство.

Боротьба козацтва проти турків і татар.

Козацько - селянські проти польські

війни кінця ХVI- 30 pp. XVI ст.

Тема 5 УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII СТ. І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Україна напередодні визвольної війни. Причини війни.

Організація держави у 1648-1649р.р.

Зовнішня політика Хмельницького.

Воєнні дії у 1650-1653 р. р. Договір з Москвою 1654 р. Та його наслідки.

Україна після смерті Богдана Хмельницького. Посилення Лівобережжя. Гетьманщина.

Зовнішня і внутрішня політика Івана Мазепи.

Обмеження автономії України

Тема 6. УКРАЇНА В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ РОЗВИТКУ КАПІТАЛІЗМУ (друга пол. XIX – поч. ХХст.).

Скасування кріпосного права та його соціально – економічні наслідки.

Орендні відносини в сільському господарстві. Боротьба прусського і

американського шляхів розвитку капіталізму.

Суспільно – політичний рух в Україні у ІІ половині XIX ст.

Тема 7. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ XX СТ. (1900-лютий 1917р) УТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА ЇХ РОЛЬ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ В РОСІЇ.

Революція 1905-1917 рр. Її вплив на активізацію національно – визвольного руху.

Аграрна політика Столипіна в Україні та її соціально-економічні наслідки.

Національно-визвольний рух в Україні. Головна Українська Рада.

Тема 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1920 РР.

Розвиток подій між лютим і жовтнем 1917р. Універсали Центральної Ради.

Брестський мир і Україна. Гетьманування Павла Скоропадського.

Проголошення Західно-Української Народної республіки. Прихід до влади Директорії. Акт об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1918р.

Тема 9. ЕКОНОМІЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ СТАН УКРАЇНИ В 20-30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ

Розвиток України в роки непу. Входження в СРСР.

Згубні наслідки форсованої індустріалізації. Голод 1932-1933рр., його причини і наслідки.

Політичні репресії в Україні в 20-30-х роках і їх насліідки.

Організація націонольно-визвольної боротьби в Західній Україні.

Література:

ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ ТВАРИН

Тема 1 Предмет і задачі дисципліни.

Основи патологічної фізіології і анатомії. Вчення про хворобу. Патологічний процес, стан.

Тема 2 Вчення про хворобу. Патологічний процес, стан.

Перебіг хвороби. Смерть. Агонія. Реактивність організму і його роль в патології. Видова реактивність. Зовнішні та внутрішні захисні пристосування організму. Імунологічна реактивність. Імунітет та його види.

Тема 3. Клінічна діагностика.

Симптоми хвороби.

Загальні та спеціальні методи досліджень. Диспансеризація тварин.

Тема 4. Асептика та антисептика. Знеболювання.

Види знеболення. Кастрація та профілактика після кастраційних ускладнень. Травми та травматизм тварин.

Закриті механічні пошкодження.

Відкриті механічні пошкодження.

Тема 5 Хвороби шкіри. Види хірургічних інфекцій,

Хвороби очей, кінцівок.

Профілактика хвороб органів дихання. Риніт, ларингіт, бронхіт, бронхопневмонія, крупозна пневмонія, емфізема легень, плеврит.

Хвороби серцево-судинної системи: міокардит, міокардоз, перикардит.

Тема 6 Профілактика хвороб органів травлення.

Стоматит, фарингіт, закупорка стравоходу, взуття рубця, переповнення рубця, гіпотонія і атонія передшлунків, травматичний ретикуліт. Хвороби шлунку і кишок з явищами колік.

Тема 7. Профілактика хвороб органів сечостатевої системи.

Нефрит, пієліт, уретрит, цистит, параліч сечового міхура, сечокам’яна хвороба, метрит, ендометрит, вульвовагініт.

Тема 8 Хвороби обумовлені порушенням обміну речовин:

Кетози, А,Д,Е гіповітамінози, каннібалізм, паракератоз.

Тема 9 Отруєння тварин кормами, отруйними рослинами, пестицидами і добривами.

Отруєння кормовими і цукровими буряками, кукурудзою, кухонною сіллю, сечовиною, бавовниковою макухою, жомом цукрових буряків, лютиком, хвощем, азотистими і калійними добривами.

Тема 10 Профілактика інфекційних хвороб. Специфічна профілактика. Ліквідація інфекційних хвороб. Хвороби загальні для різних видів тварин. Охорона тваринницьких господарств від заносу збудників інфекційних хвороб. Загальні протиепізоотичні заходи у боротьбі з епізоотіями. Інфекційні хвороби молодняку (колібактеріоз, сальманельоз. диплококова інфекція).

Тема 11. Паразитарні хвороби тварин. Трематодози, нематодози, еймеріози. Основні методи лабораторної діагностики. Заходи профілактики та боротьби.

Література

1.Абуладзе К.И. и др. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1982.

2. Бурделев Т.Е., Жильцов.В.Г. Практикум по основам ветеринарии. М.: Колос, 1982.

3. Конопаткин А. А. Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1983.

4. Литвин В. П., Береза В. И. и др. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных. К., Урожай - 1992.

5. Основы ветеринарии Под ред. Т. Е. Бурделева. М.: Колос, 1978.

6. Поляков А. А. Ветеринарная санитария. Учебное пособие. - М., Колос, - 1979.

7. Хорошилов И. Ф., Родин В. И. Ветеринарное обслуживание животноводческих комплексов. М.: Колос, 1983.

8. Шарабрин И. Г. Патология обмена веществ и ее профилактика у животных специализированных хозяйств промышленного типа. М.: Колос, 1983.

Мікробіологія молока

Тема 1.Молочнокислі стрептококи і палички.

Загальна характеристика молочнокислих стрептококів і паличок.

Мезофільні стрептококи, їх форма, розмір, оптимальна температура розвитку, гранична кислотність, використання.

Термофільні стрептококи, їх форма, розмір, оптимальна температура розвитку, гранична кислотність, використання.

Ентерококи.

Термофільні молочнокислі палички, стрептобактерії, бета-бактерії.

Види паличок, які використовують для виробництва заквасок.

Термостійкі молочнокислі палички, мікробактерії, їх кислотоутворення.

Біфідобактерії.

Тема 2. Мікроорганізми - збудники псування молока і молочних продуктів.

Маслянокислі бактерії, їх відмінні ознаки. Вади молочних продуктів, які вони викликають. Джерела обсімінення молока маслянокислими бактеріями.

Протеолітичні і ліполітичні мікроорганізми: гнилісні бактерії і плісняві гриби.

Гнилісні бактерії, які викликають глибокий розпад білків.

Гнилісні аероби і анаероби, їх культуральні і морфологічні властивості.

Плісняві гриби.

Бактеріофаги.

Тема 3. Мікробіологія сирого молока.

Вплив хімічного складу молока на розвиток мікроорганізмів.

Джерела первинного бакобсіменіння молока мікроорганізмами. Кількісний і якісний склад мікрофлори молока.

Вплив умов отримання молока на його мікробіологічні показники.

Бактерицидна фаза молока. Фактори, які впливають на продовження бактерицидної фази.

Зміна мікрофлори молока в процесі зберігання. Фази мікрофлори молока.

Тема 4. Мікробіологія питного молока.

Вимоги діючого стандату до мікробіологічних показників пастеризованого молока і вершків.

Способи зниження бактеріальної забрудненості молока:

Очищення.

Охолодження.

Теплова обробка: пастеризація і стерилізація молока.

Мікробіологічний контроль виробництва пастеризованого і стерилізованого молока.

Тема 5 Закваски

Принцип підбору культур до складу заквасок для різних молочних продуктів.

Вимоги до молока для виробництва закваски.

Види заквасок: рідкі і сухі закваски. Способи їх приготування в спеціальних лабораторіях.

Види бактеріальних концентратів.

Культури плісенів і дріжжів.

Виготовлення заквасок на виробництві: лабораторної, виробничої.

Мікробіологічний контроль виробництва і якості закваски.

Тема 6. Мікробіологія кисломолочних продуктів.

Умови розвитку мікроорганізмів у виробництві кисломолочних продуктів.

Мікробіологія кисломолочних продуктів, які обробляються на заквасках мезофільних молочнокислих стрептококів.

Мікробіологія кисломолочних продуктів, які виробляються на заквасках термофільних молочнокислих бактерій.

Мікробіологічний контроль виробництва кисломолочних продуктів.

Тема 7. Мікробіологія масла.

Умови розвитку мікроорганізмів у маслі.

Джерела первинної мікрофлори масла.

Закваска для кисловершкового масла.

Фактори, які обумовлюють аромат масла.

Кількісний і якісний склад мікрофлори масла, його зміна при різних температурах зберігання.

Умови підвищення стійкості масла.

Мікробіологічний контроль виробництва масла.

Тема 8 Мікробіологія сиру.

Фактори, що обумовлюють бакзабрудненість молока, сиропридатність молока.

Роль мікроорганізмів у визріванні молока.

Мікрофлора заквасок для сирів з високою температурою ΙΙ нагрівання, з низькою температурою ΙΙ нагрівання та м’яких сирів.

Розвиток мікрофлори в процесі виробництва сирів.

Особливості мікробіологічних процесів при визріванні сирів.

Література:
  1. Полищук П.К., Дербинова Э.С., Казанцева Н.Н. «Микробиология молока и молочных продуктов». – М.: Пищевая промышленность, 1978.
  2. Полищук П.К., Дербинова Э.С., Казанцева Н.Н. «Лабораторный практикум по микробиологии молока и молочных продуктов». – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.
  3. Инструкция по микробиологическому контролю производства на предприятиях молочной промышленности. – Москва, 1987.
  4. Степаненко П.П. Микробиология молока и молочных продуктов. – Учебник для студентов ВУЗов. – Москва, 2003
  5. Радаева И.А., Гордециани В.С., Шульгина С.П. «Технология молочных консервов и заменителей цельного молока». – М.: Агропромиздат, 1986.
  6. Медузов В.С. и др. «Производство детских молочных продуктов». – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981.

Мікробіологія м’яса і м’ясопродуктів

Тема 1. Характеристика джерел заб-руднення м’яса і м’ясопро-дуктів мікрофлорою

Заходи по зменшенню забруднення. Джерела при-життєвого і післязабійного забруднення тварин і туш мікрофлорою

Заходи по зменшенню забруднення

Тема 2. Характеристика груп мікро-організмів, які забруднюють м’ясо і м’ясопродукти і

Вплив мікробів на їх якість (властивості гнильних бактерій, пліснявих грибів, актиноміцетів, дріжджів та мікрококів,

зміни складу мікрофлори у м’ясі при консервуванні його холодом, солінням та сушінням

Тема 3 Характеристика мікрофлори ковбасних виробів та м’ясних консервів і

Пплив її на якість цих продуктів при зберіганні

Джерела забруднення мікрофлорою консервів і вплив її на їх якість

Література

Сидоров М. А., Корнелаева Р. П. Микробиология мяса и мясопродуктов. – М.: Колос. – 2000.

Степаненко П.П. Микробиология молока и молочных продуктов. Москва, 2003.

Асонов Н. Р. Микробиология. Москва ВО, Агропромиздат, 1989.

Асонов Н. Р. Практикум по микробиологии. Москва, „Колос”, 1974.

Харченко С. М. Мікробіологія. Київ, Сільгоспосвіта, 1994.

Тенхнологія виробництва продукції птахівництва

Тема І. Конституція і екстер’єр с.-г. птиц.

В птахівництві існує дві класифікації типів конституції. Перша і друга. Перша класифікація проводиться по напрямку продуктивності птиці (схема №1). Птиця яєчного типу має не велику живу масу, слабо розвинуті м’язи і високу яйценесучисть. Птиця м’ясного типу навпаки має високий показник живої маси, добре розвинуті грудні м’язи та м’язи задніх кінцівок і низьку яйценесучисть.

Птиця загальнокористувального типу має проміжні показники. В них більша жива маса ніж у птиці яєчного типу, але нижча яйценесучисть ніж у них. Але менша жива маса ніж у курей м’ясного типу і більша ніж у них яйценесучисть. В свою чергу птиця яєчно-м’ясного типу ухиляється в яєчний тип, а м’ясо-яєчного в м’ясний тип.

Тема 2. Оперення птиці, форми гребеня та будова скелету у курей.

Ті частини тіла, які покриті пір’ям, звуться птерилії, а ті, що не покриті, пір’ями аптерії. Аптерії у індиків, цесарок, голошийних курей тощо.

Пір’я захищають птицю від холоду, спеки і дощу. Пристосована до холоду водоплавна птиця. Її теплонепроникний пух, особливо на боках, животі і грудях, дозволяє їй переносити морози до -25ºС і нижче. Ось чому пір’я і пух водоплавної птиці високо цінуються і використовуються навіть в космонавтиці.

Кожна пір’їна має три назви:
  1. за будовою
  2. за функцією
  3. за місцем знаходження на тілі птиці.

Тема3 Зовнішні ознаки у курей, які визначають хорошу і погану несучку.

Зовнішні ознаки хорошої несучки.

Зовнішні ознаки поганої несучки.

Зовнішні ознаки курки, яка несеться.

Зовнішні ознаки курки яка не несеться.

Розвиток голови курей.

Тема 4 Вивчення статей і промірів сільськогосподарської птиці

Основні проміри с/г птиці.

Індекси тілобудови.

Екстер’єрний профіль.

Статі тіла птиці різних видів.

Тема 5. Відбір яєць для інкубації, морфологічна будова яйця.

Відбір яєць для інкубації.

Зберігання і транспортування яєць.

Морфологічна будова яйця курки.

Хімічний склад яєць різних видів птиці.

Хімічний склад жовтка і білка яєць різних видів птиці.

Тема 6. Облік яєчної продуктивності курей на птахофермі господарства.

Облік яєчної продуктивності курей за різний відрізок часу і при різних показниках.

Облік яєчної продуктивності курей проводиться по різних показниках.

1.1.Валове виробництво яєць. Це виробництво загальної кількості яєць від всього поголів’я курей за певний час. За рік, за місяць, за квартал і т.д.

1.2.Господарський рік – з 1 січня по 31 грудня. Біологічний рік – від першого знесеного яйця до сезонної линьки. Ці періоди не рідко співпадають (по 12 місяців).

1.3.Виробництво яєць на середньорічну несучку. Визначають шляхом ділення валової кількості яєць за рік на середнє поголів’я курей за рік.

1.4. Виробництво яєць на початкову несучку. Визначають шляхом ділення валової кількості яєць за рік на поголів’я курей на початок року. Тим самим визначають життєздатність курей.

1.5.Пік яйце несучості – це місяць коли курка дає найбільшу кількість яєць.

1.6.Інтенсивність яйце несучості – це відсоткове відношення кількості знесених яєць до кількості днів даного періоду.

Тема 7. Визначення м’ясної продуктивності сільськогосподарської птиці”

Поняття про м’ясну скоростиглість.

Зовнішні м’ясні форми екстер’єру птиці.

Забійна маса, забійний вихід, потрошені і напівпотрошені тушки.

Визначення категорій вгодованості птиці різних видів.

Хімічний склад м’яса птиці різних видів.

Здатність птиці до підвищеної енергії росту і досягнення в ранньому забійному віці високих показників живої маси зветься м’ясною скоростиглістю. М’ясна скоростиглість залежить від багатьох факторів.

Водоплавна птиця росте швидше ніж сухопутна і має більшу живу масу в ранньому забійному віці.

Тема 8. Облік індивідуальної продуктивності і індивідуального походження птиці.

Облік індивідуальної продуктивності птиці. Облік індивідуального походження птиці. Види парування.

В племінній роботі велике, рішуче значення має облік індивідуальної яєчної продуктивності птиці (оцінка яйце несучість кожної птиці індивідуально). Недотримання даного параметру унеможливлює відбір і добір птиці за продуктивністю. За даних умов або вся птиця, або тільки самці утримуються в індивідуальних клітках, а закріплені за ними самки в групових клітках. Або частіше за все застосовується гніздове спаровування. Спаровування в селекційних гніздах - це секції в пташнику (селекційному), де в кожній секції знаходиться один самець і закріплені за ним самки. Птиця кожної секції має алюмінієві кільця з інвентарними номерами. Ці кільця надівають їй на лапу, коли переводять в селекційний пташник, в віці за 2 тижні до віку статевої скоростиглості.