- Назва курсу.
|
„Фізіологія людини”
Форма(-и) навчання: денна.
Спеціальність (-ості): здоров’я людини.
|
- Код курсу.
|
[ІФВС].[Здор_Люд_07]/[2_2.1_4]
|
- Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).
|
Обов’язковий
|
- Рік (роки) навчання.
|
1-й
|
- Семестр / семестри.
|
3, 4
|
- Кількість кредитів ECTS.
|
3
|
- Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну.
|
Іванюра Іван Олексійович – професор, доктор біологічних наук кафедри анатомії, фізіології людини та тварин. (1 корпус, ауд. 1-227 , e-mail:)
|
- Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).
|
Мета курсу – програма визначає обсяг знань і навичок, які повинні одержати студенти. Рекомендована послідовність вивчення окремих тем пояснюється особливою значущістю розуміння нервових регуляторних механізмів при вивченні любої із систем органів. Вивчаючи функцію живого організму в різних умовах його існування, фізіологія розкриває широкі перспективи для цілеспрямованого на них впливу, що визначає її велике практичне значення. Курс „Фізіологія людини” таким чином є складовою частиною загально біологічної підготовки майбутніх спеціалістів і має сугубо професійну спрямованість.
|
- Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).
|
Курс має сугубо професійну спрямованість.
|
- Зміст курсу.
|
|
|
загальна
|
лекції
|
сем.
пр.зан
|
лаб.
|
самост
|
| ПЕРШИЙ МОДУЛЬ |
48
|
14
|
|
12
|
22
|
| Теми лекцій |
|
|
|
|
|
1
|
Вступ. Предмет, методи і основні етапи розвитку фізіології. Фізіологія на сучасному етапі розвитку науки. Значення фізіології як науки
|
|
2
|
|
|
|
2
|
Загальна фізіологія збудження. Поняття про біологічні реакції: подразники і подразнення, збудливість і збудження. Природа і механізм виникнення біострумів. Ритмічне збудження. Парабіоз і його стадії.
|
|
2
|
|
|
6
|
3
|
Фізіологія системи крові
Функціональна характеристика крові. Зсідання крові. Значення крові. Склад і властивості крові. Зсідання крові.
|
|
2
|
|
|
4
|
4.
|
Кров’яні тільця. Захисна функція крові. Еритроцити, її функції. Лейкоцити, їх види і значення. Групи крові. Нейрогуморальна регуляція кровотворення.
|
|
2
|
|
|
4
|
5.
|
Фізіологія серцево-судинної системи. Загальні властивості серцевого м’яза. Робота серця. Зовнішні прояви діяльності серця. Регуляція серцевої діяльності. Значення і морфо-функціональні особливості серцево-судинної системи. Властивості серцевого м’яза. Робота серця. Серцевий цикл. Систолічний і хвилинний об’єм крові. Зовнішні прояви діяльності серця. Нейрогуморальна регуляція діяльності серця.
|
|
2
|
|
|
|
6.
|
Рух крові по судинах. Кров’яний тиск як фактор, який забезпечує рух крові по судинах. Величина і методи реєстрації руху крові. Об’єм і лінійна швидкість руху крові. Пульс.
|
|
2
|
|
|
4
|
7.
|
Нейрогуморальна регуляція крово-обігу. Рівні регуляції тонусу судин. Іннервація судин. Судиноруховий центр. Рефлекторний механізм регуляції. Ендокринно-гуморальна регуляція тонусу судин. Саморегуляція тиску крові в різних умовах навколишнього середовища.
|
|
2
|
|
|
4
|
|
Теми практичних (лабораторних, семінарських) занять
|
|
|
|
12
|
|
1
|
Вступ. Загальні відомості. Піддос-лідні тварини, методи фіксації і знеболювання. Фізіологічні розчини. Інструменти та апаратура. Система одиниць. Ознайомлення з основними постановками фізіоло-гічного експерименту.
|
|
|
|
|
|
2
|
Загальна фізіологія збудливих тканин. Виготовлення нервово-м’язового препарату. Дослідження збудливості нерва та м’яза жаби. Відтворення першого і другого досліду Гольвані. Вторинний тетанус.
|
|
|
|
2
|
|
3
|
Хронаксія
|
|
|
|
2
|
|
4
|
Фізіологія крові. Визначення кількості кров’яних тілець, вмісту гемоглобіну. Групи крові. Лейкоцитарна формула.
|
|
|
|
2
2
|
|
5.
|
Фізіологія серцево-судинної систе-ми. Вимірювання артеріального тиску людини.
Електрокардіографія.
|
|
|
|
2
2
|
|
| ДРУГИЙ МОДУЛЬ |
37
|
10
|
|
6
|
21
|
| Теми лекцій |
|
|
|
|
|
1
|
Фізіологія дихання. Значення ди-хання. Дихальні рухи. Перенесення газів кров’ю. Регуляція дихання. Значення дихання. Зовнішнє і внутрішнє дихання. Дихальні рухи. Транспорт газів кров’ю. Регуляція дихання. Дихальний центр. Участь відділів головного мозку в регуляції дихання. Особливості дихання при різних умовах навколишнього середовища.
|
|
2
|
|
|
4
|
2
|
Фізіологія травлення. Значення трав-лення і методи дослідження і класифікація травних процесів. Секреторна функція слинних і шлункових залоз. Значення травлення. Методи дослідження. Секреторна функція слинних залоз. Секреторна функція шлункових залоз.
|
|
1
|
|
|
2
|
3
|
Секреторна функція кишечнику. Всмоктування. Рухи травного апарату. Секреторна функція кишечнику. Всмоктувальна функція травного тракту. Рухова функція травного тракту. Травний апарат як єдине ціле. Взаємозв’язок у роботі травних органів.
|
|
1
|
|
|
2
|
4.
|
Обмін речовин і енергії. Обмін речовин. Значення обміну речовин. Обмін білків, ліпідів, вуглеводів. Вітаміни. Мінерально-водний обмін. Регуляція процесів обміну речовин.
|
|
1
|
|
|
4
|
5.
|
Обмін речовин. Перетворення енергії в організмів. Методи дослідження енергетичного балансу в організмі. Основний обмін. Залежність інтенсивності обміну речовин від різних фізіологічних умов. Хімічна і фізична терморегуляція. Фізіологічні основи харчування.
|
|
1
|
|
|
2
|
6.
|
Фізіологія ендокринних залоз. Особливості функціонування різних залоз внутрішньої секреції і їх взаємозв’язок. Поняття про ендокринні залози і гормони. Функція основних ендокринних залоз. Регуляція роботи основних ендокринних залоз.
|
|
1
|
|
|
4
|
7.
|
Виділення. Значення процесів виділення. Видалення продуктів обміну. Процес сечоутворення. Клубочкова фільтрація і реабсорбція. Процес сечовиділення. Регуляція сечоутворення і сечовиділення.
|
|
2
|
|
|
2
|
8.
|
Організм людини в сучасних умовах. Фактори ризику. Гіпокінезія. Аліментарні фактори. Емоційний стрес. Ксенобіотики.
|
|
1
|
|
|
1
|
|
Теми практичних (лабораторних, семінарських) занять
|
|
|
|
4
|
|
1
|
Фізіологія дихання. Спірографія
|
|
|
|
2
|
|
2
|
Фізіологія травлення. Перетворення крохмалю ферментами слини у людини.
|
|
|
|
2
|
|
| ТРЕТІЙ МОДУЛЬ |
46
|
14
|
|
12
|
20
|
| Теми лекцій |
|
|
|
|
|
1
|
Загальна фізіологія нервової системи. Значення нервової системи: основні структури нервової системи. Рефлекс – як основний акт нервової діяльності. Значення нервової системи і методи дослідження. Основні структури нервової системи. Рефлекторний характер нервової діяльності.
|
|
2
|
|
|
4
|
2
|
Проведення збудження і гальмування і центральній нервовій системі. Координація функцій організму. Проведення збудження в центральній нервовій системі. Координація функцій організму. Координація функцій організму. Теоретичні дані про вікові особливості центральної нервової системи і принципи функціонування.
|
|
2
|
|
|
4
|
3
|
Фізіологія центральної нервової системи. Спинний мозок. Функ-ціональне значення відділів головного мозку. Спинний мозок і його функції. Функції довгастого мозку і моста. Мозочок. Функції середнього мозку. Проміжний мозок.
|
|
2
|
|
|
4
|
4.
|
Ретикулярна формація і лімбічна система мозку. Вегетативна нервова система. Ретикулярна формація, її структурна організація і функції. Лімбічна система мозку. Вегетативна нервова система.
|
|
2
|
|
|
4
|
5.
|
Кора великих півкуль головного мозку.Методи дослідження функцій кори головного мозку. Локалізація функцій в корі великих півкуль. Цитоархітектоніка кори. Фонова електрична активність кори.
|
|
2
|
|
|
2
|
6.
|
Фізіологія вищої нервової діяльності. Умовно-рефлокторна діяльність мозку. Механізм утворення умовних рефлексів і методика їх вивчення. Гальмування умовних рефлексів.
Функціональна система організму і її роль в організації акту поведінки.
|
|
2
|
|
|
2
|
7.
|
Вища нервова діяльність. Дві сигнальні системи діяльності та їх єдність. Пам’ять, її види, механізми пам’яті. Нейрофізіологічна організація психічної діяльності.
|
|
2
|
|
|
|
|
Теми практичних (лабораторних, семінарських) занять
|
|
|
12
|
|
|
1
|
Обмін речовин і енергії. Розрахунок основного обміну у людини за таблицями. Обчислення відхилення основного обміну за формулою Ріда у людини.
|
|
|
2
|
|
|
2
|
Фізіологія м’язів. Поодиноке та тетанічне скорочення скелетного м’яза. Визначення сили м’язів. Робота м’язів при різних навантаженнях.
|
|
|
2
|
|
|
3
|
Фізіологія нервової системи. Аналіз рефлекторної дуги. Рефлексометрія.
|
|
|
2
2
|
|
|
4
|
Вища нервова діяльність. Визначення працездатності центральної нервової системи за таблицями Анфімова. Визначення типів ВНД.
|
|
|
2
2
|
|
|
| ЧЕТВЕРТИЙ МОДУЛЬ |
33
|
8
|
|
4
|
21
|
| Теми лекцій |
|
|
|
|
|
1
|
Фізіологія аналізаторів. Загальні закономірності функцій аналізаторів. Зоровий аналізатор. Загальні закономірності функцій аналізаторів. Структура зорового аналізатора: сітківка, провідні шляхи і кірковий відділ. Механізм фото рецепції. Кольоровий зір. Гострота зору і її порушення.
|
|
4
|
|
|
4
|
2
|
Слуховий, нюховий, смаковий аналізатори. Внутрішні аналізатори. Слуховий аналізатор, його структура і теорії сприймання звуку. Нюховий аналізатор, структура і теорії сприйняття запаху. Функції Корнієвого органа. Провідні шляхи та корковий відділ слухового аналізатора. Смаковий аналізатор. Характеристика внутрішніх аналізаторів.
|
|
2
|
|
|
4
3
|
3
|
Фізіологія рухового аналізатора. Структурна організація м’язів. Механізм м’язового скорочення. Сила і робота м’язів. Ієрархічний принцип регуляції роботи м’язів.
|
|
2
|
|
|
10
|
|
Теми практичних (лабораторних, семінарських) занять
|
|
|
|
4
|
|
1
|
Аналізатори. Визначення гостроти зору, поля зору. Аудіометрія.
|
|
|
|
2
2
|
|
|
Загальна кількість годин:
|
162
|
46
|
|
32
|
84
|
11
|
Список рекомендованої навчальної літератури.
|
