Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний університет медичний інститут «актуальні питання теоретичної медицини»
| Вид материала | Документы |
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 6359.55kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут, 738.24kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
ОСОБЛИВОСТІ НИРКОВОЇ ЕКСКРЕЦІЇ МІДІ У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ
Петрашенко В.О.
Науковий керівник – проф. В.Е. Маркевич
СумДУ, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики
Нирки є одним з найважливіших органів, що регулюють мікроелементний баланс. Питання особливостей ниркової екскреції міді у недоношених новонароджених із гіпоксично- ішемічною енцефалопатією в літературі не висвітлено.
Мета роботи: дослідити особливості ниркової екскреції міді (Сu) із сечею у недоношених новонароджених на фоні гіпоксично- ішемічної енцефалопатії.
Для визначення міді у сечі застосовували атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115М1, виробництва НВО "Селмі" (Україна).
Матеріали і методи: вміст міді у сечі визначали у 26 умовно здорових недоношених новонароджених (УЗНН) – група порівняння та 73 недоношених із гіпоксично- ішемічним ураженням ЦНС, які були поділені на три групи: І група - 33 дитини з легкою енцефалопатією, II група - 16 малюків із важкою енцефалопатією та малою масою тіла, III група - 24 дититни із важким ураженням ЦНС та дуже малою масою тіла.
Перинатальна гіпоксія у недоношених новонароджених призводила до значних втрат міді з сечею, порівняно із УЗНН (2,87±0,19 мкмоль/л). Так, у дітей з легкою енцефалопатією вміст цього мікроелемента у сечі був на 67% більшим, ніж у групі порівняння. На фоні тяжкого ураження ЦНС втрати Сu у малюків ІІ групи були майже вдвічі більшими, ніж в УЗНН. Серед дітей ІІІ групи концентрація міді в сечі була у 2,2 рази більшою, ніж у групі порівняння та достовірно (р<0,001) вищою, ніж у дітей з легкою енцефалопатією.
При визначенні добової екскреції Cu виявлено, що у разі гіпоксично- ішемічної енцефалопатії збільшується втрата цього МЕ із сечею. Так, на фоні легкого гіпоксичного ураження ЦНС показник добової екскреції у новонароджених І групи збільшувався майже на 55% порівняно із УЗНН. Важка гіпоксія у малюків ІІ групи призводила до подальшого збільшення втрат міді. Даний показник у дітей ІІ групи зростав у 1,8 рази порівняно з групою порівняння. У недоношених новонароджених з дуже малою масою тіла на фоні важкої гіпоксії добова екскреція міді, навпаки, була меншою ніж у дітей І (р<0,01) та ІІ (р<0,001) групи, але на 21% (р<0,05) збільшувалася порівняно із УЗНН.
Встановлено, що у разі легкої енцефалопатії добові втрати Cu на кг маси тіла збільшувалися на 75% порівняно з УЗНН. У малюків ІІ групи цей показник зростав майже удвічі відносно дітей групи порівняння та достовірно не відрізнявся від новонароджених І групи. Найбільші втрати цього МЕ спостерігалися у малюків з дуже малою масою тіла на фоні тяжкої енцефалопатії. Добова екскреція його на кг маси тіла у недоношених новонароджених ІІІ групи була у 2,2 рази більшою, ніж в УЗНН та зростала майже на 25% (р<0,001), порівняно із дітьми ІІ групи.
Отже, для недоношених дітей із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією властиві високі показники втрати міді із сечею. Особливо великі втрати цього МЕ спостерігалися у новонароджених з дуже низькою масою тіла на фоні важкої енцефалопатії, що може призводити до виникнення мікроелементозу.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ ЗАЛІЗОМ ТА МІДДЮ ГЛИБОКОНЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Петрашенко В.О.; Панченко О.О., магістрант
Науковий керівник – проф. В.Е. Маркевич
СумДУ, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики
Сьогодні у практичній неонатології особлива увага спеціалістів сконцентрована на дітях, які народилися передчасно Недоношені діти мають підвищений ризик дефіциту мікроелементів. Особливо важливі вони для життєдіяльності недоношених дітей. Мідь є незамінним мікроелементом для будь-якого живого організму. Вона входить до складу багатьох ферментів, визначає їх функцію та регулює їх дію, є важливим елементом окисно-відновлювальних реакцій організму. Залізо – один з найбільш розповсюджених в організмі людини мікроелементів. Воно приймає участь у тканинному диханні, біологічному окисленні, мітозі, біосинтезі колагену, тирозину, катехоламінів та ДНК, впливає на неспецифічні механізми захисту організму, розвиток специфічної імунної відповіді. Особливості забезпечення залізом та міддю глибоко недоношених новонароджених у літературі не висвітлено.
Мета роботи – за показниками концентрації у сироватці крові дослідити забезпеченість організму глибоконедоношених новонароджених міддю та залізом протягом неонатального періоду.
Для визначення вмісту міді та заліза у сироватці крові застосовували атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115М1, виробництва НВО “Селмі” (Україна).
Матеріали і методи. Концентрацію міді та заліза у сироватці крові визначали у 26 глибоконедоношених новонароджених з дуже малою масою тіла при народженні на 1-шу, 8-му, 30-ту добу життя. Групу порівняння склали 31 недоношений новонароджений з малою масою тіла при народженні.
При визначенні рівня заліза у сироватці крові глибоконедоношених новонароджених було встановлено, що у ранньому неонатальному періоді концентрація цього мікроелемента складала 8,81±0,65 мкмоль/л та була у 1,3 рази меншою, ніж у групи порівняння. Протягом неонатального періоду концентрація заліза у сироватці крові малюків обох груп дещо збільшувалася, але навіть на кінець 30-ї доби його вміст у недоношених з дуже малою масою тіла залишався на 22% меншим, ніж у дітей з малою масою тіла.
Крім того, відразу після народження недоношені новонароджені з дуже малою масою тіла мали також і дефіцит міді у порівнянні з дітьми з малою масою тіла. Так, вміст цього мікроелемента у сироватці глибоконедоношених малюків становив 3,03±0,3 мкмоль/л та був на 34% меншим, ніж у групі порівняння. Протягом неонатального періоду концентрація міді у сироватці крові малюків обох груп достовірно не змінювалася, спостерігалася лише тенденція до її збільшення до кінця 30-ї доби. Наприкінці неонатального періоду вміст міді у сироватці крові недоношених з дуже малою масою тіла був у 1,6 рази меншим, ніж у дітей групи порівняння (5,35±0,5 мкмоль/л).
Недоношені діти з дуже малою масою тіла при народженні мають низькі показники концентрації заліза та міді в сироватці крові протягом усього неонатального періоду. Отже цих дітей слід віднести до групи високого ризику розвитку мікроелементозів.
ОСОБЛИВОСТІ МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ГЕМОРАГІЧНИМ УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Тарасова І.В., Кірой О.І.*,Радченко М.Л.*
СумДУ, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики, *Сумська обласна клінічна лікарня
Перинатальні гіпоксичні ураження – важлива проблема неонатології, що визначається їх місцем у структурі захворюваності новонароджених, перинатальної смертності та значенням у формуванні психоневрологічних порушень. Близько 90% загальної кількості гіпоксичних уражень припадають на долю геморагічних. Наслідки перинатальних уражень визначаються формуванням складних структурно-функціональних порушень у ЦНС. Відомо, що важливими каталізаторами біохімічних реакцій є мікроелементи (МЕ). Роль мікроелементів в метаболічній адаптації новонароджених у неонатальному періоді, особливо на фоні крововиливів у ЦНС, залишається не вивченою.
Мета роботи: дослідити мікроелементне забезпечення новонароджених із геморагічним ураженням ЦНС шляхом вивчення балансу заліза (Fe) і міді (Cu) у сироватці крові та еритроцитах.
Визначення МЕ проводилося у сироватці крові та еритроцитах та 23 новонароджених з геморагічним ураженням центральної нервової системи (ЦНС). Групу порівняння склали 30 здорових доношених новонароджених.
Для визначення МЕ у біосубстратах застосовували атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115МІ, оснащений комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ, виробництва HBO Selmi (Україна).
Вже на 5-10 добу життя у дітей з геморагічним ураженням виникав дисбаланс мікроелементів. Так, у новонароджених І групи концентрація заліза була на 27%, більшою, а концентрація міді на 35% нижчою, ніж у групі порівняння (14,04±0,9 мкмоль/л та 2,2±0,36 мкмодль/л відповідно).
У дітей із геморагічним ураженням ЦНС відбувалися зміни мікроелементного балансу також і в еритроцитах крові. Так, виявлено достовірне підвищення вмісту заліза на 16% відносно групи порівняння (9,59±0,46 мкг/мг золи). Вміст міді, навпаки, був на 25% меншим у еритроцитах дітей І групи відносно групи порівняння. 0,28±0,08 мкг/мг золи.
Отже, перинатальна гіпоксія призводить до виникнення значного дисбалансу есенціальних мікроелементів, що є чинником розвитку мікроелементозу у новонароджених.
СТАН НИРКОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
Топчієва І.І., студ. 5-го курсу
Науковий керівник – доц. І.В. Тарасова
СумДУ, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики
Останнім часом проблема затримки внутрішньоутробного розвитку та росту (ЗВУР) набуває все більше актуальності. Доведено, що дефіцит заліза, цинку, міді, хрому та порушення їх балансу можуть призводити до виникнення ЗВУР.
Нирки є одним з найважливіших органів, що регулюють забезпеченість МЕ та їх обмін. Питання вмісту та екскреції з сечею у доношених новонароджених із ЗВУР таких ME як залізо, цинк, мідь, хром, нікель та свинець у літературі не висвітлено.
Мета дослідження: дослідити стан ниркової регуляції забезпечення мікроелементами новонароджених зі ЗВУР протягом неонатального періоду.
Обстежено 30 здорових доношених новонароджених (група порівняння) та 80 новонароджених зі ЗВУР на 5 -9-ту, 11-15-ту та 30-ту добу життя. Встановлено, що новонародженим зі ЗВУР властиві значні втрати із сечею кобальту та заліза поряд із низькими концентраціями вмісту хрому та міді протягом усього неонатального періоду, що може спричиняти їх дефіцит і дисбаланс та потребувати подальшої корекції.
Екскреція токсичних МЕ (нікелю та свинцю) у новонароджених зі ЗВУР була значно нижчою ніж у здорових доношених новонароджених, що є несприятливим у плані реалізації їх токсичної дії.
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ЦИНКОМ СИРОВАТКИ КРОВІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ РІЗНИМИ ВАРІАНТАМИ Звур ПРОТЯГОМ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ
Турова Л.О., Богданова Г.В.*, Кірой О.І.*, Радченко М.Л.*
Сумський державний університет, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики,
*Сумська обласна дитяча клінічна лікарня
Цинк належить до найбільш важливих і незамінних для життєдіяльності організму людини мікроелементів. За поширенням в організмі людини він посідає друге місце після заліза. Оскільки цинк відіграє роль важливого ростового фактора, можливо, саме його недостатність виступає одним з провідних чинників формування ЗВУР.
Мета дослідження – вивчити вміст цинку в сироватці крові новонароджених залежно від варіанта ЗВУР. Обстежено 80 дітей, що розподілили на 3 групи: I – 30 дітей із гіпотрофічним варіантом ЗВУР, II – 30 дітей із гіпопластичним варіантом, III – 20 дітей, які мали диспластичний варіант ЗВУР. Групу порівняння склали 30 здорових новонароджених дітей (ЗН). Для визначення вмісту заліза використовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1, виробництва НВО «Selmi» (Україна).
Встановлено, що в перші дні після народження навіть для здорових доношених новонароджених властивий низький рівень цинку. Відновлення його вмісту до нормативного показника (>13 мкмоль/л) відбувалося у них до кінця неонатального періоду.
У групі дітей з усіма варіантами ЗВУР на 5-9 добу після народження зафіксовано вкрай низький рівень зазначеного мікроелементу (8 мкмоль/л), який був значно нижчим від такого у здорових дітей. Швидке збільшення рівня цинку наприкінці другого тижня життя (9,39 мкмоль/л) характерне для дітей з гіпотрофічним варіантом розвитку ЗВУР – його концентрація була достовірно вищою від показника 5-9 доби (7,73 мкмоль/л), хоча і значно поступалася (р<0,05) вмісту у здорових дітей (12,56 мкмоль/л). У двох інших групах дітей зі ЗВУР достовірне зростання відносно рівня раннього неонатального періоду відбувалося лише на 20-30 добу життя. Але все ж наприкінці першого місяця життя всі діти зі ЗВУР демонстрували наявність цинк - дефіцитного стану.
Отже, дефіцит цинку відіграє ключову роль в розвитку ЗВУР у новонароджених. Його рівень є надзвичайно низьким протягом першого тижня життя дитини, достовірно збільшується до кінця неонатального періоду (більш швидко – при гіпотрофічному варіанті), але не досягає значення здорових і є нижчим від мінімального фізіологічного рівня 13 мкмоль/л. Наявність вказаних мікроелементних порушень та їх вплив на ріст і розвиток плода і новонародженого диктує необхідність проведення їх корекції шляхом призначення раціонального вигодовування та застосування сучасних мікроелементних препаратів.
ВМІСТ СВИНЦЮ У СЕЧІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗІ Звур
Турова Л.О., Богданова Г.В.*, Мороз Т.Д.*, Тресницька Ю.В.*, Атрощенко О.В.*
СумДУ, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики,
*Сумська обласна дитяча клінічна лікарня
Cвинець гальмує нормальний розвиток багатьох метаболічних процесів, якщо його вплив починається у пренатальному періоді. Навіть "м’який" вплив іонів цього металу може значно знижувати здатність до адаптації, що погіршує якість життя новонароджених. Екскреція токсичного свинцю з сечею відображає здатність макроорганізму до самоочищення та засвідчує можливість кумуляції важкого металу. Елімінація свинцю через нирки є основним шляхом його виведення, на частку якого припадає близько 75%. Незрілість ферментативних систем і систем виділення сприяють депонуванню в організмі новонароджених зі ЗВУР (затримкою внутрішньоутробного розвитку) важких металів та особливо свинцю і їх негативному впливу на подальший розвиток дітей.
Мета дослідження – дослідити вміст свинцю у сечі новонароджених залежно від варіанта ЗВУР. Обстежено 80 дітей, що розподілили на 3 групи: I – 30 дітей із гіпотрофічним варіантом ЗВУР, II – 30 дітей із гіпопластичним варіантом, III – 20 дітей, які мали диспластичний варіант ЗВУР. Групу порівняння склали 30 здорових новонароджених дітей. Для визначення вмісту свинцю використовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1, виробництва НВО «Selmi» (Україна).
Для дітей зі ЗВУР у ранньому неонатальному періоді характерна більш низька екскреція свинцю з сечею відносно здорових новонароджених. Достовірно нижче значення зафіксовано лише в групі малюків із диспластичним варіантом ЗВУР (0,086 ± 0,0072 мкмоль/л) проти (0,112 ± 0,01мкмоль/л) здорових новонароджених.
На 11-15 добу життя достовірно нижчий вміст свинцю в сечі вже був властивим для всіх варіантів перебігу ЗВУР (0,093 ± 0,0054 мкмоль/л) проти (0,127 ± 0,013 мкмоль/л) здорових новонароджених. На кінець неонатального періоду зберігалася тенденція до меншої елімінації свинцю з сечею у обстежених дітей зі ЗВУР порівняно зі здоровими новонародженими, але найнижчою вона була у новонароджених з диспластичним варіантом ЗВУР (0,092 ± 0,008 мкмоль/л) проти (0,134 ± 0,023 мкмоль/л) здорових новонароджених.
Тобто, загальною особливістю вмісту свинцю в сечі новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку є низький його вміст протягом всього неонатального періоду. Незначна елімінація свинцю через нирки сприяє накопиченню його в організмі, що може чинити негативний вплив на організм дитини.
ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЦИНКУ В ОРГАНІЗМІ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ
Василишин Х.І., магістрант
Науковий керівник – проф. В.Е. Маркевич
СумДУ, кафедра педіатрії з курсом медичної генетики
Цинк належить до найбільш важливих і незамінних для життєдіяльності організму людини мікроелементів, який за вмістом у тканинах поступається тільки залізу. Цинк входить до складу багатьох ферментних систем організму, є структурним компонентом біологічних мембран, клітинних рецепторів, та складовою частиною понад 300 металоферментів, таких як РНК- полімераза, ДНК- полімераза, карбоксипептидази А і В, піруваткарбоксилаза, фосфатаза, алкогольдегідрогеназа, супероксиддисмутаза, вугільна ангідраза (Бельмер С.В., 2009). Він впливає на діяльність ретинолдегідрогенази (Лобода А.М., 2009). Цинк незамінний для метаболізму нуклеїнових кислот, приймає участь в обміні білків, жирів, вуглеводів. Встановлено також, що цинк регулює процеси росту, поділу і диференціації клітин, роботу генетичного апарату клітини (Фролова та ін., 2010). Значна роль цинку у впливі на апоптоз, гальмуванні вільнорадикального окислення, формуванні гідроксиапатиту. Ряд важливих гормонів організму є цинкзалежними: інсулін, кортикотропін, соматотропін, гонадотропін.
Цинк необхідний для нормального росту і розвитку дітей, статевого дозрівання, підтримання репродуктивної функції, кровотворення, регенерації шкіри, секреції сальних залоз (Чайка В.К., 2007).
Загальний вміст цинку в організмі становить 1,5-2г. Найбільший вміст мікроелементу у скелетних м’язах, також багаті цинком гіпофіз, простата, підшлункова залоза (Громова О.А. та ін., 2009). Цинк надходить в організм із їжею. До 98-99% цинку всмоктується у тонкій кишці, 1-2% - на рівні шлунка та товстого кишечнику. Виводиться з калом, сечею, потом.
Про дефіцит цинку говорять тоді, коли його рівень у сироватці крові менший 13 мкмоль/л. Недостатність цинку проявляється карликовістю, гіпогонадизмом, атрофією тимусу. Відмічається збій у роботі гуморальної і клітинної ланок імунітету, анемія, збільшення частоти респіраторних та алергічних захворювань, зниження гостроти зору (Коржинський Ю.С. та ін., 2009). Негативний вплив дефіциту мікроелемента на ЦНС виражається зниженням здатності до навчання, сповільненням вироблення умовних рефлексів, зниженням короткочасної пам’яті, просторового мислення.
Новонароджена дитина починає життя без запасів цинку в організмі, тому вона цілком залежить від адекватного надходження мікроелементу з їжею. Наступний розвиток дитини тісно пов’язаний із рівнем забезпеченості організму цинком у період новонародженості.
РОЛЬ ЕЛЕМЕНТОЗІВ У ФОРМУВАННІ ПОРУШЕНЬ НЕЙРОГУМОРАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ДІТЕЙ З АЛЕРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ
Недельська С.М., Шумна Т.Є., Солодова І.В., Мазур В.І., Шевченко О.О., Кізілова І.А., Толмачова Ю.С.
Запорізький державний медичний університет, кафедра факультетської педіатрії
Сьогодні, в основі катастрофічного погіршання здоров`я дитячого населення лежить цілий комплекс соціально-економічних чинників, серед яких основну роль відіграє «техногенне перевантаження» в результаті промислового забруднення навколишнього середовища, причому особливо суттєве місце посідає забруднення атмосферного повітря та питної води (Антипків Ю.Г., 2005; Воронов М.В., Петрова С.Г., Осичнюк Л.М., 2008).
В адаптації до несприятливих чинників навколишнього середовища важливу роль відіграє стан нейрогуморальної регуляції, спрямований| на підтримку гомеостазу та метаболічних процесів, через опосередкований вплив на активність різних ферментів і рецепторів на молекулярному, клітинному та субклітинному рівнях, здійснюючи, таким чином, координацію обмінних процесів, фізіологічних функцій і морфологічного стану різних структур організму. Тому метою проведеного дослідження було вивчення впливу умов навколишнього середовища, як місця проживання дітей з алергічними захворюваннями, на функцію їх гіпоталамо-гіпофізарної системи та регуляцію гормональної активності наднирників.
У 93 дітей, віком від 6 до 18 років, які були рівномірно розподілені на три групи: хворі діти з м. Запоріжжя (І група), хворі діти з м. Приморськ (ІІ група); клінічно здорові діти (контролю, чи ІІІ група), ми визначили рівень хімічних елементів у волоссі та рівні адренокортикотропного гормону (АКТГ) - у плазмі; кортизолу та тиреотропного гормону (ТТГ) – у сироватці крові. Нижче нормальних показників, рівень АКТГ реєструвався у 12 дітей (31,58%) з алергічними захворюваннями із м. Приморськ. Підвищений рівень кортизолу реєструвався у 13 хворих дітей з м. Запоріжжя (43,3%) та у 2 (6,67%) з м. Приморськ, а знижений – у 1дитини (3,33%) з області. І хоч рівень ТТГ в порівнянні із загальноприйнятими показниками норми був підвищений тільки у 2 міських дітей (6,45%) з алергічними захворюваннями, але у хворих дітей з м. Запоріжжя рівень ТТГ (3,38±0,16) був достовірно вищий, а у хворих дітей з м. Приморськ (0,92±0,04) – достовірно нижчий у порівнянні зі здоровими (1,79±0,06). Проведений аналіз кореляційних взаємозв´язків між рівнем гормонів та рівнем мікро- та макроелементів у обстежених дітей, дозволив встановити, що підвищений синтез кортизолу та ТТГ у дітей стимулюється підвищеним рівнем кальцію (Са) та калію (К). Зниження рівня ТТГ обумовлено недостатністю йоду (І) та цинку (Zn). Від достатньої кількості міді(Cu) та сірки (S) в організмі залежав рівень АКТГ. Різні за своєю силою кореляційні взаємозв´язки простежувалися між рівнем гормонів та такими токсичними елементами, як хлор, кобальт, нікель, рубідій, молібден, стронцій, барій та свинець. Отже, у дітей з алергічними захворюваннями, як з великого промислового м. Запоріжжя, так із м.Приморськ, регуляція гормональної активності порушена. Але частіше порушення нейрогуморальної регуляції реєструвалися у міських дітей, що можна пояснити різними екологічними чинниками у цих містах та більш стресовою ситуацією, у якій перебувають хворі діти з великого промислового м. Запоріжжя.
ЗНАЧЕНИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТОЗОВ В ДИАГНОСТИКЕ ДИСКИНЕЗИЙ ЖЕЛЧЕВЫВОДЯЩИХ ПУТЕЙ У ЖЕНЩИН В МЕНОПАУЗЕ
Филиппов Ю.О., Зыгало Э.В., Ковалева О.В.*
ГУ «Институт гастроэнтерологии АМНУ», г. Днепропетровск,
*Запорожская медицинская академия последипломного образования