Опис передового педагогічного досвіду з проблеми зміст

Вид материала

Урок

Содержание Інструментарій самоосвітньої діяльності Фрагмент уроку творчості Організація заняття. Учні протягом 3-5 хв працюють, обговорюють у групах зроблене і зачитують найбільш оригінальні здобутки. Учитель.

Подобный материал:

• Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
• Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення,, 96.64kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 27.21kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
• Тема досвіду, 114.12kb.
• Вивчення, узагальнення І поширення передового педагогічного досвіду. Впровадження досягнень, 171.98kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 34.11kb.
• Індивідуальні звіти працівників нмц координації методичної роботи іппо кvgу імені Б/L/Грінченка, 269.04kb.
• Опис педагогічного досвіду Гасанової Ірини Михайлівни, 200.05kb.
• Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, 391.35kb.

Інструментарій самоосвітньої діяльності

Одним із прийомів навчання учнів працювати самостійно з новим матеріалом є складання опорних конспектів. Проводжу урок «Типи шпаргалок та прийоми їх складання» й під цим «соусом» розповідаю, як складати та використовувати опорні конспекти. Під час подальшої роботи з учнями пропоную їм самостійно скласти свій особистий опорний конспект за новим матеріалом або за повторюваним чи узагальнювальним.

З метою залучення учнів до самоосвітньої діяльності використовую домашні довгострокові роботи (ДДР).

Дуже часто трапляється так, що випускник має дуже непогані теоретичні знання, але досить нескладні задачі викликають у нього труднощі. Трапляється це з різних причин і одна з них — в учня недостатній досвід самостійного розв'язування задач. Зазвичай більш підготовлені учні пропонують свій шлях розв'язання, або вчитель «підказує» хід розв'язання, а іншим не вистачає часу як слід над нею поміркувати, звернутися до додаткової літератури. Частково розв'язати цю проблему дозволяють завдання, розраховані на довгий строк (схема 3).




Такі завдання зазвичай даю на першому уроці теми й учні виконують упродовж вивчення теми. В домашню довгострокову роботу включаю задачі на найбільш складні й важливі ідеї та методи курсу, демонструючи їх застосування в різних ситуаціях. Багато понять даю з випередженням — до ознайомлення з відповідними поняттями. Іноді це учням зрозуміло з умови задачі, іноді звертаю на це їхню увагу, підкресливши на уроці той момент, коли ці завдання стають доступними. Включаю завдання, які потребують звернення учнів до додаткової літератури.

Слід зазначити, що головне тут — навчання розв'язування задач, тому обстановка секретності в даному разі недоречна. На уроках, консультаціях діти можуть і розв'язують задачі, подібні до тих, які я в ДДР, обговорюють плани розв'язання задач, висловлюють міркування.

Протягом окресленого терміну учні виконують завдання в окремому зошиті, який вчасно здають на перевірку. Я перевіряю розв'язання задач та під час тематичної атестації учень проводить захист домашньої довгострокової роботи, для чого пропоную учневі розв'язати одну чи декілька задач ДДР. Оцінку за ДДР виставляю за результатами перевірки цих «вибраних» задач, перевірки наявності задач у зошиті, поверхового перегляду розв'язаних задач. Якісна перевірка всіх задач не дуже плідна і разом з тим обтяжлива.

Врешті-решт, кожен учень має змогу самостійно розв'язати задачу, витративши на неї стільки часу, скільки необхідно саме йому (15 хвилин чи тиждень); учень змушений користуватися додатковою літературою; в учнів з'являється можливість поговорити не на тему «мильної опери», а на тему навчальну, обмінятися розв'язками. В результаті формується соціальна, комунікативна та інформаційна компетентності учнів.

Ще одним із прийомів залучення учнів до самоосвіти, я вважаю, є проведення уроків-семінарів (схема 4).




Семінари передусім характеризуються двома взаємопов'язаними ознаками: самостійним опрацюванням учнями програмного матеріалу та обговоренням на уроці результатів їхньої пізнавальної діяльності. На цих уроках учні вчаться виступати з самостійними повідомленнями, дискутувати, відстоювати свою точку зору. Семінари сприяють розвитку пізнавальних та дослідницьких умінь учнів, зростанню культури спілкування. Більш поширені семінари-доповіді, семінари-конференції, семінари розв'язування задач. Вважаю, що організовувати уроки-семінари доцільно в таких випадках:

• після проведення вступних лекцій;

• під час узагальнення та систематизації матеріалу за даною темою;

• під час проведення уроків, присвячених різноманітним методам розв'язування задач тощо.

Тему та мету семінару визначаю заздалегідь, планую його проведення, формулюю питання з даної теми, розподіляю завдання між учнями з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей, добираю літературу, проводжу групові та індивідуальні консультації, перевіряю конспекти.

Отримавши завдання, учні за допомогою пам'яток оформляють результати самостійної роботи у вигляді конспектів, доповідей або рефератів.

У ході семінарського заняття звертаю увагу учнів на те, що потрібно записати в зошит, що треба запам'ятати, тощо. Питання семінару обговорюю у формі дискусії, повідомлень, доповідей, рефератів тощо. Наприкінці уроку обов'язково оцінюю підготовку учнів до семінару, підкреслюю найбільш вдалі моменти, недоліки та шляхи їх подолання.

Такі уроки проводжу не дуже часто — приблизно раз на чверть.

Підготовку своїх учнів до доповіді проводжу в декілька етапів з урахуванням вікових можливостей учнів за наступною технологією (схема 5).

І етап. Карта повідомлень На першому етапі обмежуюся невеликими повідомленнями (не більш як 4 хвилини). Темою для такого повідомлення може бути розповідь цікавого факту, історична довідка (наприклад: «Як виник той чи інший закон», «З історії виникнення термінів інерція, енергія, температура» тощо). Головна мета 1 етапу — навчити складати й користуватися «картою повідомлень», яка містить першу та останню фразу повідомлення плюс опорний конспект (або план) усього повідомлення.

Першу та останню фразу учні повинні вивчити напам'ять. Чому? Та тому, що це типові місця збою доповіді. Хто не чув цих «ну .», з яких починають свою доповідь не тільки учні, а й освічені лектори? Завдання першої фрази — зацікавити слухачів. Закінчити доповідь можна фразою: «Я закінчив повідомлення й передаю слово вчителю» чи «У мене все, я готовий відповісти на ваші запитання».

II етап. Відпрацьовування регламенту.

Цей етап відрізняється від попереднього тільки тим, що я, заздалегідь попередивши учнів, починаю суворо стежити за часом. Якщо було домовлено, що повідомлення має тривати 3 хвилини, то учень має вміститися в цей інтервал + 20 секунд. Мета цього етапу — навчити дітей «відчувати час».

III етап. Доповідь.

Доповідь відрізняється від повідомлення більшим обсягом. Оптимальний час для доповіді 5—7 хвилин. Якщо тема «не вміщується» в цей час, доповідь краще дробити. Наприклад, один учень розповідає про атмосферний тиск, а інший про прилади, за допомогою яких він вимірюється.

IV етап. Доповідь з ускладненнями.

Цей етап не є обов'язковим. Суть його в тому, що учень проходить ускладнений тренінг, який дозволяє йому адаптуватися в реальних умовах. На цьому етапі відбувається репетиція виходу з ситуації, коли учень збився в середині доповіді. Для цього варто опрацювати стандартні фрази: «Вибачте, я продовжу» чи «Вибачте, я збився» .

Ускладнення 1. За 5 хвилин до доповіді учень отримує картку, на якій написано декілька слів, ніяк не пов'язаних із текстом. Ці слова учень має включити в доповідь.

Ускладнення 2. Те ж саме, але замість слів учень отримує приказку, прислів'я або крилатий вираз.

Ускладнення 3. Учня під час доповіді перебивають запитанням, а він має аргументовано відреагувати і зв'язно продовжити доповідь.

Дуже корисні, з точки зору залучення учнів до самоосвіти, завдання на відшукання інших способів розв'язання задачі та завдання на відшукання нових властивостей або ознак фізичних явищ. Домашні практичні роботи дають змогу ще раз підкреслити прикладну значущість фізики. Так, під час вивчення теми «Починаємо вивчати фізику» запропоную учням виміряти висоту свого будинку, площу кімнати, об’єм каструлі. Під час вивчення гармонійних коливань — побудувати графік дихання когось із родини.

З метою формування в особистості здатності до самоконтролю та коригування використовую самостійні роботи «Миттєвий результат» за наступною технологією.

При проведенні роботи кожен учень отримує контрольний талон такої форми: Прізвище, ім'я та номер групи

1

2

3

4


Виконують роботу в робочих зошитах, а відповіді вписують у другий рядок талону під номером відповідного завдання. Розв'язання перевіряю безпосередньо на уроці. Якщо завдання виконано правильно, учень отримує максимальну кількість балів. Якщо учень припустився помилки, він сам повинен її знайти й виправити. Після цього він знову може подати завдання на перевірку, але максимально може отримати за це завдання не більш як 50 % балів. Якщо знову не всі недоліки виправлено, він може пошукати помилки та втретє звернутися на перевірку, але тепер уже отримає не більш як 20 % балів. Якщо і в цьому разі відповідь неправильна, то це завдання учень доопрацьовує вдома самостійно або звертається за консультацією до однокласників або вчителя.

Під час проведення самостійних робіт за традиційною технологією, учень, отримавши результати своєї роботи, наступного уроку навряд повернеться до виправлення своїх помилок, бо для нього це вже «пройдений етап». Під час застосування ж цієї технології учень, зацікавлений у виправленні своїх помилок, змушений критично оцінювати результати своєї роботи.

Поточний моніторинг упродовж навчального року дає змогу відслідковувати результати взаємодії з учнями в процесі організації самоосвіти та постійно її коригувати. Остаточна діагностика дає змогу виявити ефективність цієї роботи.


Результатом такої роботи має стати випускник, готовий до самоосвіти, що сприятиме його саморозвитку та самовихованню, А це, в свою чергу, станфундаментом його самореалізації та досягнення життєвого успіху.





Додаток №1

ФРАГМЕНТ УРОКУ ТВОРЧОСТІ

«РОЗШИРЮЮЧИ ГРАНИЦІ МОЖЛИВОГО»

Методичний зміст. Провести урок творчості по темі "Фізика атома й атомного ядра" у 11 класі (2 год). Його задача – включити учнів в активну самостійну роботу з додатковою літературою, з якої вони довідалися б про практичне використання атомної енергії.

Організація заняття. Клас поділяється на групи по 5 чоловік, що я назвала "творчі майстерні". Кожна група працює індивідуально, над запропонованими завданнями. Для уроку підготовлена література по темі. На дошці намальована модель атома, написаний уривок з вірша В.Я. Брюсова "Мир електрона". Весь урок іде на фоні неголосної "функціональної" музики.

Учитель. Давайте думкою перенесемося на століття назад і зануримося у вічність.

Були часи, коли ніби-то нічого не існувало. Крім пітьми. Спробуйте уявити собі її. Придивившись, ви розрізните в цій кромішній темряві часточки, схожі на часточки пилу й іскорки світла. Вони рухаються. Ви спостерігаєте за ними і бачите, що вони рухаються усе швидше і швидше, зіштовхуються, розлітаються, іноді звертаються у вихори і перетворюються в зірки і галактики... І от через мільйони років серед пітьми ми бачимо яскраву кулю, що обертається навколо зірки середньої величини, що знаходиться на краю Чумацького Шляху. Це Земля рухається по орбіті навколо Сонця.

Вона блакитна... Придивившись, ви бачите, що ця блакить – океан. Океан, що хлюпається об берег з мірним заспокійливим шумом. У ньому багато різних хімічних елементів і речовин, що відрізняються одне від одного дрібними частками, іменованими молекулами й атомами. Вони здатні з'єднуватися один з одним різними способами і розпадатися, утворювати нові речовини. "Що таке ці молекули й атоми? Як вони улаштовані?" – ці питання давно задавала собі людина. І шукала відповіді. І відкрила, що атом – це "неспокійне господарство" із протонів, нейтронів і електронів; воно володіє "неприборканою" енергією, що за певних умов може віддати в навколишній простір і стать робітником і вояком, героєм і лиходієм дня.

Вслухаємося і вдумаємося в слова, присвячені атому.

Быть может, эти электроны –

Миры, где пять материков,

Искусства, знанья, войны, троны

И память сорока веков!

Еще, быть может, каждый атом –

Вселенная, где сто планет;

Там все, что здесь, в объеме сжатом,

Но также то, чего здесь нет.

Их меры малы, но все та же

Их бесконечность, как и здесь;

Там скорбь и страсть, как здесь, и даже

Там та же мировая спесь.

Завдання

• Візьміть лист паперу і намалюйте атом таким, яким ви представили його собі, слухаючи мою розповідь (робота над образом).

Учні протягом 3-5 хв працюють, обговорюють у групах зроблене і зачитують найбільш оригінальні здобутки.

Учитель. Наше століття часто називають атомним, тому що ця мала частка матеріального світу стала важливою, вагомою не тільки для науково-технічного прогресу, але і для життя людства.

Прошу вас розділити лист папера навпіл вертикальною лінією і записати "добрі" й "злі" справи атома, тобто заповнити табл. I. Кожна група працює самостійно.

Таблиця I

"Добрі справи" атома		"Злі справи" атома
Справа	Чому вона добра	Справа	Чому вона зла

Учитель. Тепер, коли робота вами закінчена, загальними зусиллями вирішимо: які "добрі справи" залишити і які "злі" ліквідувати. Спільно заповнимо табл. II.

Що з "добрих справ" зберегти	Від чого позбутися чи яке зло зменшити