Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення, узагальнення І впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду

Вид материала

Документы

Содержание Мета дослідження Об’єкт дослідження Етапи дослідження Основні компоненти процесу моделювання Модель досвіду може бути Структурні елементи досвіду Застосування учасниками заданих засобів діяльності 3. Коригування діяльності учасників створення досвіду. 4. Виявлення специфічних засобів реалізації завдань моделі 5. Експертна оцінка реального досвіду.

Подобный материал:

• Вивчення, узагальнення І поширення передового педагогічного досвіду. Впровадження досягнень, 171.98kb.
• Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
• Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, 391.35kb.
• Методичні рекомендації За окремим графіком Керівники мтг, 48.98kb.
• Творчий звіт учителя, 641.32kb.
• Кі здатні модернізувати зміст своєї діяльності шляхом критичного, творчого її удосконалення,, 84.66kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 27.21kb.
• Індивідуальні звіти працівників нмц координації методичної роботи іппо кvgу імені Б/L/Грінченка, 269.04kb.
• Аналіз, узагальнення та апробація педагогічного досвіду, 264.75kb.

Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення, узагальнення і впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду. Сьогодні сформувались умови, завдяки яким учитель має змогу досить вільно оперувати методичним матеріалом у навчально-виховному процесі.

Час реформ, що відбуваються в освітньому просторі, потребує не тільки більш інтенсивного використання наявного, вже існуючого передового педагогічного досвіду, а й цілеспрямованої активізації науково-методичного супроводу діяльності педагогів щодо розробки та впровадження нових зразків навчально-методичних матеріалів.

Найбільш оптимальним, мобільним методом проектування передового педагогічного досвіду є моделювання, тобто дедуктивний підхід. Моделювання передбачає створення програми експерименту з проблеми, її апробацію, узагальнення та оформлення матеріалів педагогічного дослідження. Такий підхід до створення ППД потребує короткотривалого терміну, розвиває прогностичні, дослідницькі уміння педагога, допомагає адаптувати інновації до реалій шкільної практики. Моделювання є специфічним дослідницьким методом. який має підвищені прогностичні можливості й дозволяє найбільш економічним шляхом отримати різнопланову прогностичну інформацію.


Мета дослідження: розробка технології моделювання передового

педагогічного досвіду та теоретичне обґрунтування її можливостей у

підвищенні якості освіти у Чорноострівському навчально-виховному

комплексі.

Об’єкт дослідження: педагоги, які мають вищу кваліфікаційну категорію,

їх передовий педагогічний досвід.

Предмет експерименту: методологічні підходи щодо роботи з ППД,

технологія оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду.


Завдання дослідження:

• виявлення реального стану роботи щодо створення ППД;
  
• створення моделі управління дослідницькою діяльністю педагогів;
  
• апробація і відбір найбільш оптимального підходу щодо роботи ППД;
  
• розробка і апробація технології оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду;
  
• отримання інформації про результати впровадження особистісно орієнтованої моделі роботи з педагогами щодо створення інтелектуального творчого продукту.
  

Етапи дослідження

І етап – процес моделювання передового педагогічного досвіду;

ІІ етап – формування моделі передового педагогічного досвіду;

ІІІ етап – створення передового педагогічного досвіду;

ІY етап – впровадження в педагогічну практику створеного ППД.


І етап – процес моделювання

передового педагогічного досвіду


Процес моделювання – це цілеспрямована творча науково-методична діяльність педагогів, активу внутрішкільної науково-методичної роботи, які з урахуванням таких чинників, як соціальна спрямованість, морально-психологічні, науково-теоретичні правові фактори, забезпечують науково обґрунтовану розробку відповідної моделі передового педагогічного досвіду.


Основні компоненти процесу моделювання

1. Визначення мети та завдань створеного ППД:
   
   • планування свідомо організованої, соціально зумовленої, цілеспрямованої системи педагогічної діяльності щодо поліпшення стану й перетворення педагогічної практики на основі науково-педагогічних рекомендацій;
     
   • формування кінцевої організаційно-педагогічної, науково-методичної, управлінської мети організаторів створення досвіду, завдань, які необхідно виконати для її досягнення.
     

2. Аналіз використаних при моделюванні джерел:
   
   • державних і нормативних документів з проблеми, що моделюється;
     
   • результатів сучасних наукових досліджень, теоретичних ідей, положень і рекомендацій щодо даної проблеми;
     
   • наявність матеріалів і відомих елементів досвіду, що моделюється;
     
   • теоретичних і прикладних робіт, в яких аргументується розвиток навчально-виховної діяльності.
     

3. Визначення об’єкта. При виборі об’кта створення ППД з провідної педагогічної проблеми необхідно враховувати такі фактори:

• готовність загальноосвітнього навчального закладу до реалізації моделі досвіду з точки зору наявних матеріально-технічних умов;
  
• наявність зацікавленого і компетентного керівництва педагогічного колективу;
  
• науково-методичний рівень педагогічного колективу та його здатність забезпечити досягнення поставлених завдань.
  

4. Розробка структури моделі ППД, плану і методики із забезпеченням можливості під час впровадження здійснення їх регулювання, аналізу, контролю. Під час розробки моделі досвіду слід обов'язково враховувати як об’єктивні вимоги науки та практики, так і суб’єктивні можливості виконавців.


ІІ етап – формування моделі

передового педагогічного досвіду


Формування моделі ППД – це відтворення відповідної системи засобів педагогічної, управлінської, науково-методичної діяльності або окремих її елементів за допомогою понять, схем, рекомендацій, алгоритму дій об’єктів. Процес моделювання завершується створенням моделі досвіду – завершального документу, який прогнозує відповідну систему діяльності певного об’кта.


Модель досвіду може бути:

• оформлена у вигляді науково-методичних рекомендацій, спрямованих на реалізацію відповідних ідей, висновків, положень науки;
  
• подана у вигляді структурної схеми, яка в образній та лаконічній формі відображає дії учасника досвіду.
  

Структурні елементи досвіду

	Елементи досвіду	Зміст
1	Обґрунтування актуальності досвіду	Коротка характеристика змісту досвіду і тих практичних проблем, які розв’язуються за його допомогою.
2	Теоретична база досвіду	Сучасні теоретичні ідеї та положення, які є його науковою основою.
3	Провідна ідея досвіду	Головна думка, що визначає сутність досвіду й передбачає варіативність форм його застосування, реалізацію в сукупності близьких, середніх та далеких перспектив у процесі впровадження, на основі чого забезпечується безперервне поступове поліпшення змісту та організації впровадження.
4	Технологія досвіду	Алгоритм дій об’єкта, який відображається в моделі і включає в себе форми, методи, прийоми роботи, основні педагогічні або управлінські операції, засоби вдосконалення певного виду діяльності.
5	Прогнозовані результати	Передбачення організаторами створення досвіду можливих його результатів (у загальній формі), які можуть бути сформульовані у вигляді якісних показників змін у навчально-виховному процесі і можуть мати комплексний характер.

ІІІ етап – створення передового

педагогічного досвіду

Створення досвіду – це організація дій об’єкта, які сприяють засвоєнню положень моделі та її трансформації в реальну педагогічну діяльність з метою приведення її у відповідність до рівня досягнень педагогічної науки.

Терміни проведення цього етапу залежать від складності та масштабності досвіду, що створюється. Сутність цього процесу можна продемонструвати за допомогою характеристик структурних елементів в організації дій об’єкта створення ППД:

• Озброєння педагогів – практиків теоретичними знаннями;
  
• Застосування учасниками створення досвіду заданих засобів діяльності;
  
• Коригування діяльності учасників створення досвіду;
  
• Виявлення специфічних для учасників створення досвіду засобів реалізації завдань моделі;
  
• Експертна оцінка реального досвіду.
  

Структурні елементи в організації дій об’єкта


1. Залучення до роботи учасників досвіду з метою озброєння педагогів-практиків теоретичними знаннями для оволодіння новими засобами роботи.

Подальша робота зі створення ППД передбачає активне залучення до процесу безпосередніх виконавців (педагогів, адміністрації школи ), тобто всіх тих, хто за своїми функціональними обов’язками забезпечує виконання відповідної ділянки роботи. Здійснюється організаційно-методичне планування: визначаються етапи роботи, конкретні виконавці, терміни надання допомоги, форми контролю тощо.

Учасники створення досвіду озброюються відповідними теоретичними знаннями, осмислюють інформацію про результати дослідження проблем, детально вивчають модель досвіду, здійснюють психологічну підготовку до перебудови своєї діяльності. Вони забезпечуються методичними матеріалами (пам’ятками, інструкціями, рекомендаціями).

Триває пошук шляхів подолання суперечностей, які виникають між наявним досвідом і новими знаннями, та інерції діючої практики. У разі потреби можуть створюватися творчі групи.

2. Застосування учасниками заданих засобів діяльності.
   

Мова йде про випробування учасниками створення досвіду через застосування у повсякденній практиці певних засобів діяльності, різних варіантів реалізації моделі досвіду. При цьому кожний етап упровадження аналізується з точки зору потреб педагогічної практики.


3. Коригування діяльності учасників створення досвіду.

У ході накопичення нового досвіду може постати необхідність у наданні допомоги учасникам створення досвіду з метою подолання певних труднощів, розуміння виявлених проблем. І, навпаки, педагогічна практика може стати поштовхом до усвідомлення необхідності виправити недоліки і навіть помилки в самій моделі досвіду, накреслити шляхи її вдосконалення.


4. Виявлення специфічних засобів реалізації завдань моделі.

На застосування учасниками створення досвіду розроблених педагогічною наукою форм, методів, прийомів навчання суттєво впливають їхні суб’єктивні характеристики. Проте ці суб’єктивні характеристики учасників створення досвіду (засоби реалізації заданих форм, методів, прийомів роботи) часто набувають загального характеру у випадку, коли інші педагоги можуть їх успішно наслідувати й застосовувати.

Вивчення таких способів реалізації заданої моделі досвіду є одним з найважливіших завдань у процесі його створення .


5. Експертна оцінка реального досвіду.

Експертна оцінка створеного досвіду здійснюється компетентними працівниками органів управління освітою, науково-методичних служб, педагогами за загальними критеріями. Відомо, що досвід за своєю масштабністю та проблематикою надзвичайно різноманітний. Тому визначити критерії для його оцінювання можна тільки в цілому.


Критеріями оцінювання створеного педагогічного досвіду можуть бути:

• актуальність і перспективність досвіду;
  
• висока результативність і оптимальність;
  
• наукова достовірність;
  
• наявність елементів новизни та оригінальність;
  
• можливість творчого наслідування.
  

Взагалі критерії ППД – це комплекс ознак, наявність яких дозволяє визначити конкретний педагогічний досвід як прогресивний (передовий).


ІY етап – впровадження в педагогічну практику

створеного передового педагогічного досвіду

Упровадження в педагогічну практику створеного ППД – це система науково-методичних організаційних заходів, які забезпечують використання ППД у масовій педагогічній практиці. Використання та впровадження в масову педагогічну практику створеного передового педагогічного досвіду вимагає наявності його опису й розробки методичних рекомендацій.

Опис передового педагогічного досвіду – це:

• всебічне обґрунтування актуальності досвіду, його теоретичної бази, провідної ідеї, технології та результативності;
  
• розкриття переваг створеного досвіду перед існуючою масовою практикою;
  
• надання нових зразків педагогічної діяльності;
  
• визначення умов, за яких найефективніше може застосовуватись досвід;
  
• перелік знань та вмінь, якими мають користуватися педагоги для оволодіння досвідом;
  
• перелік завдань, які покладаються на методичну службу та адміністрацію школи щодо організації впровадження досвіду.
  

Загальна технологія впровадження передового педагогічного досвіду у практику роботи школи стисло виражається у такій послідовності:

1. Ознайомлення вчителів з описом ППД;
   
2. Створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів показ прийомів роботи на практиці;
   
3. Проведення тренінгових занять з учителями з метою оволодіння ними вмінь та навичок;
   
4. Організація внутрішкільного контролю щодо застосування раціональних засобів роботи;
   
5. Моральне та матеріальне заохочення носія ППД.
   

Висновки

Саме від чіткої організації впровадження ППД на основі технології моделювання залежить досягнення стійких високих результатів навчально-виховної роботи педагогічних працівників за умови мінімальної затрати зусиль.


Результатом даної роботи є:

• створення шкільного банку ППД;
  
• активізація роботи майстер-класів та творчих груп;
  
• збільшення педагогічного попиту на методичну роботу дослідницького характеру;
  
• постійне розширення видавничої продукції;
  
• підвищення професійного рівня педагогів у період атестації;
  
• активність учителів, які проводять дослідницьку роботу, у конкурсах педагогічної майстерності.
  

Передовий педагогічний досвід на сучасному етапі повинен бути не формальним стихійним явищем, а головним прогресивним чинником реконструкції школи, продуктом творчої діяльності вчителя і адміністрації.