Впровадження передового педагогічного досвіду
Вид материала | Документы |
- Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення,, 96.64kb.
- Вивчення, узагальнення І поширення передового педагогічного досвіду. Впровадження досягнень, 171.98kb.
- Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, 391.35kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 27.21kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
- Перечинський професійний ліцей впровадження у навчально-виховний процес елементів педагогічного, 72.39kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 34.11kb.
- Методичні рекомендації За окремим графіком Керівники мтг, 48.98kb.
- Індивідуальні звіти працівників нмц координації методичної роботи іппо кvgу імені Б/L/Грінченка, 269.04kb.
- Опис передового педагогічного досвіду з проблеми зміст, 470.7kb.
Впровадження передового педагогічного досвіду
(практичний аспект)
У даній роботі ставиться за мету розглянути питання впровадження передового педагогічного досвіду у навчально-виховний процес сільської школи. Процес впровадження передового педагогічного досвіду у навчально-виховний процес відбувається за загальноприйнятими нормами і принципами .
Автор: Гордієнко Н.І., директор Петраківського НВК «Дошкільний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Катеринопільської районної ради Черкаської області
У процесі розбудови української національної школи великого значення набуває опора на науку та передовий педагогічний досвід. Питання теорії та методики вивчення, узагальнення, розповсюдження передового педагогічного досвіду було проаналізовано у роботах Ю.К.Бабанського, І.П.Жерносека, М.Ю.Красовицького, І,П.Підласого, М.М.Скаткіна, А.Я.Розенберга, М.Д.Ярмаченка та ін.
Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи.
Він є важливим елементом загальної культури педагога, в якій відображаються знання, вміння, навички та індивідуальні риси його особистості, постійно розвиваючись, збагачуючись протягом усієї педагогічної діяльності. Оновлюваність педагогічного досвіду зумовлена постійними змінами у практичній педагогічній діяльності та освітніх надбаннях педагога.
Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів .
Здобуті під час навчання у вищих педагогічних закладах знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими, оптимізуючи педагогічні дії вчителя. У процесі педагогічної діяльності досвід осмислюється, оновлюється, спираючись на психолого-педагогічну науку. Активізує і вивчення чужого досвіду, порівняння його з власним.
Педагогічний досвід повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні взаємозалежності його компонентів.
Передовий педагогічний досвід — творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практичній діяльності засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.
Передусім він спрямований на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури школяра, виховання підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.
Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання мають бути перевірені часом. Перспективність передового педагогічного досвіду передбачає, що він «працює» й у практичній діяльності інших педагогів, його можна поширювати, втілювати в життя.
Говорячи про необхідність впровадження у практику роботи школи результатів педагогічних досліджень, залучення вчителів до наукових пошуків, педагог А. Фурман зазначив: «За пересічний, а то й низький рівень навчання у загальноосвітній школі відповідальність несуть передовсім наші науковці, вчені. Школа, яка будує свою роботу на інструкціях чи наказах, ніколи не стане тією соціальною інституцією, в лоні котрої гартується нова продуктивна сила. Шлях до школи XXI століття — через фундаментальний експеримент за участю в ньому творчо мислячого наукового потенціалу країни»[1].
Впровадження в практику досягнень педагогічної науки передбачає оволодіння широким загалом учителів, вихователів і керівників шкіл результатами нових педагогічних досліджень, розробленими на їх основі практичними рекомендаціями і методикою їх застосування. Втілити ідеї педагогічної науки в практику діяльності можуть як окремий педагог (учитель навчального предмета, класний керівник, вихователь, директор школи чи його заступник), так і група осіб (методичне об'єднання класних керівників або вчителів навчального предмета), цілий педагогічний колектив.
Робота над впровадженням передового педагогічного досвіду є складовою внутрішкільної методичної роботи і гармонійно поєднується з роботою над науково-методичною проблемою. Тематика досвіду повинна сприяти вирішенню завдань, які стоять перед школою на сучасному етапі її розвитку. Велике значення для використання досвіду у педагогічній практиці має чітке визначення головної ідеї досвіду і педагогічних умов його впровадження.
З метою пропаганди та інформації про передовий педагогічний досвід у Петраківському НВК в методичному кабінеті розміщений інформаційний стенд «Карта педагогічного досвіду», зібрані матеріали «Зерна педагогічної майстерності» вчителів фізики Дробот Д.Б. , світової літератури Татарчук С.Є. Учителі НВК ознайомлюючись з матеріалами використовують їхні здобутки в своїй роботі. На засіданнях методичних об’єднань учителі отримують науково-методичну допомогу по впровадженню їхнього досвіду, спільно розробляються і проводяться тижні педагогічної майстерності. Вчитель світової літератури Татарчук С.Є. організовує і проводить семінари для учителів гуманітарного циклу, веде спостереження за ходом роботи колег, своєчасно корегує, враховує наслідки, після чого проводить обговорення з адміністрацією НВК на нарадах. Головне завдання таких семінарів - поглиблення у слухачів теоретичних знань з окремих актуальних питань, надання практичної допомоги вчителям певного фаху. Учасники таких семінарів мають змогу не тільки ознайомитись з кращим досвідом навчально- виховної роботи, а й брати активну участь в організації і проведенні запланованих заходів. На практичних заняттях учителі вивчають особливості навчальних програм, розв'язують задачі й приклади, розучують дидактичні ігри, займаються творчою діяльністю, ознайомлюються з новими методами і прийомами роботи з учнями, технічними засобами навчання і т. ін.
В Петраківському НВК широко використовується така ефективна форма передачі та впровадження передового педагогічного досвіду, як наставництво. Вчителі, майстри педагогічної праці за власним бажанням шефствують над молодими спеціалістами (Татарчук С.Є. наставник Квасневського О.В., Дробот Д.Б. наставник Сігіди А.В.) - діляться своїм досвідом і надають педагогічну допомогу. Як показує досвід НВК, добре продумане і організоване наставництво - одна з результативних форм передачі й упровадження у практику передового досвіду, вдосконалення всього навчально-виховного процесу. Однією з ефективних форм методичної роботи, яка сприяє впровадженню передового педагогічного досвіду є проведення вчителем фізики Дробот Д.Б. майстер-класу.
Крім того, існують й інші форми поширення і впровадження передового педагогічного досвіду. Це ознайомлення вчителів з картотекою ППД у райметодкабінеті, матеріалами педагогічних виставок, відвідування засідань методичних об'єднань та вивчення матеріалів з обміну досвідом роботи, проведення фестивалів педагогічної майстерності. Велике значення має публікація матеріалів з досвіду роботи у місцевій або обласній пресі, розповсюдження буклетів. Кожна з форм значною мірою допомагає підвищити педагогічну майстерність учителів, перенесенню в їхню педагогічну діяльність досвіду вчителів-новаторів.
Проблему впровадження передового педагогічного досвіду частково вирішує інтернет, але для організації практичної роботи із застосуванням інтерактивних методик в НВК створена творча група, керівником якої є Татарчук С.Є.Проблема, над якою вона працює уже декілька років,-це „Розвиток творчих здібностей особистості засобами інноваційних технологій ". У викладанні літератури, головним вважає формування творчих здібностей учнів на основі розвитку їхніх почуттів, уміння добувати естетичний смисл із прочитаного художнього твору. Уже має певний досвід щодо використання сучасних освітніх технологій, які найбільше забезпечують розвиток творчої особистості учня. Серед них: „Система творчих завдань", „Елементи дослідницької роботи із змістом тексту", „ Розробки різних видів нестандартних уроків ( урок-гра, урок-суд, урок- подорож, урок-портрет, уроки з використанням комп 'ютерних презентацій. Впроваджує інтерактивні методи та прийоми на різних етапах уроку. Своїми педагогічними ідеями, практичними розробками ділиться з колегами під час роботи шкільного методичного об'єднання.
Має певний досвід із використанням „методу проекту" учнівської діяльності. Дійшла до висновку що, „Захист проектів"- один із проблемно-пошукових методів, який доцільно застосовувати у 7-8, 9-11 класах.
З учнями 7 класу розробила міні-підручник „Зарубіжна література" для 7 класу. В ньому висвітлена тема „Англійські балади про Робіна Гуда".
„ Метод проектів" допомагає учням бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Така учнівська діяльність спрямована на збудження розуму, формування критичного і творчого мислення навчає аналізувати події, розв'язувати пізнавальні і життєві проблеми, заохочує до самостійного здобуття знань.
Процес інформації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Змінюються цілі і завдання освітньої галузі в інформаційному просторі, особистісно орієнтована система навчання приходить на зміну традиційній, інноваційні методи конкурують з класичними, набуває актуальності технологічний підхід у навчанні. Серед педагогічних технологій ( формування творчого учня, дослідницька, проектна) інформаційні технології до складу яких входять комп'ютерні.
Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій , ставить перед собою завдання:
- підвищувати ефективність уроку сучасним викладанням в дусі вимог сьогодення;
- створювати умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу;
- розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, його пізнавальну активність;
- виховувати гармонійно розвинену особистість;
- готувати учнів до життя у високорозвиненому інформаційному середовищі.
Завдяки мультимедіа навіть сухий теоретичний матеріал оживає, видатні постаті перетворюються на живих особистостей, історичні події - на реальну минувшину. До того ж, в процесі засвоєння навчального матеріалу в учнів одночасно працюють кілька видів пам'яті, зокрема, слухова та зорова. Надається можливість проведення різних типів уроків: вивчення нового матеріалу, розвиток зв'язного мовлення, повторення та закріплення вивченого, урок виразного читання, інтегрований урок, урок додаткового читання, контроль засвоєння знань, умінь і навичок та нестандартних уроків ( урок- гра, урок подорож, урок-вікторина).
В учнів 5-7 класів відповідно до їхніх психолого-вікових особливостей ефективність засвоєння нового матеріалу певною мірою залежить від візуалізації отриманої інформації. їм більше подобається розглядати ілюстрації, ніж читати сам текст. До того ж, концентрування уваги на окремому предметі чи явищі- нестійке і швидкоплинне. А це означає , що навчальні мультимедійні програми для учнів цієї вікової категорії варто будувати на основі візуальної інформації (добір ілюстрацій, використання кіно- та відео фрагментів, застосування анімації) у поєднанні з текстом художнього твору.
Наприклад, для п'ятикласників мультимедійні засоби „оживили" текст казки Ш.Перро „Попелюшка".Окрім виразного читання твору з екрана формується образ доброї, працьовитої падчерки.
На вступному уроці за творчістю О.С.Пушкіна учні перетнули кордон простору і часу і побачили письменника на численних портретах, портрети його батьків, дітей, друзів.Переглянули ілюстрації до його казок, почули його вірші та літературні казки мовою оригіналу. В результаті обсяг та насиченість матеріалу, що отримали школярі, можливість урізноманітнення видів і форм їхньої діяльності на уроці сприяли розвитку творчого мислення, розвитку зв'язного мовлення, виразного читання, а також духовно збагатили дітей. Практика засвідчила, що рівень засвоєння програмного матеріалу за даною темою високий.
Прикладом раціоналізаторського досвіду є досвід роботи вчителя фізики Петраківського НВК Дробот Д.Б., сконцентрований на вмілу реалізацію в практичній діяльності ідей педагогічної науки з питань диференціації навчання. На основі розроблених структурно-логічних схем Дробот Д.Б., здійснює диференційований підхід до учнів на всіх етапах засвоєння знань. Цьому сприяють диференційовані завдання, дібрані за ступенем складності й ступенем самостійності. Так, наприклад, на етапі закріплення навчального матеріалу диференціація навчальної роботи має таку послідовність: на першому етапі сильні учні виконують основне завдання самостійно, середнім надаються допоміжні матеріали (вказівка на зразок виконання, пам'ятки, додаткова конкретизація, запитання тощо), а слабші учні працюють з учителем; на другому етапі сильні учні виконують творче завдання, середні - основне, слабші - завдання, що супроводжуються допоміжними матеріалами. На третьому етапі сильні учні працюють над виконанням цікавого завдання, середні - творчого завдання, а слабші учні виконують основне завдання. На четвертому етапі всі учні виконують спільне завдання .
Набагато більший ігровий потенціал мають уроки узагальнення знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Тому такі уроки Дробот Д.Б. проводить у вигляді уроків - змагань. Уроки - змагання сприяють поєднанню колективної й індивідуальної форм роботи, урізноманітнюють процес навчання, поліпшують психологічний клімат у класі, створюють вільну творчу атмосферу й одночасно здоровий дух змагання. Дуже жваво й ефективно проходить в ігровій формі підготовка до тематичної атестації, коли учні мають необхідний запас знань і потрібно його актуалізувати й систематизувати.
Процес навчання - не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активності в цьому процесі.
Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема для того, щоб охопити весь необхідаий обсяг матеріалу і глибоко його вивчити, Дробот Д.Б. старанно планує свою роботу, щоб:
- дати завдання учням для попередньої підготовки: продумати, виконати самостійно підготовчі завдання;
- відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які були б пропедевтичними до освоєння нової теми;
- дати учням час подумати над завданнями, щоб вони сприйняли не механічно або „граючись" виконали його.
Найбільше уваги приділяє індивідуальній і колективній (парна, групова) формам, що сприяє диференціації навчання (діти відрізняються своїми задатками, а навчити всіх треба). Часто використовує диференційні заходи (прихована, напівприхована і відкрита диференціація).
На уроках створює сприятливий психологічний клімат (гуманізація стосунків, емоційного стану учнів та оптимізму діяльності). По мірі можливості навчає дітей формам і способам розумової діяльності: уміння спостерігати навколишню дійсність, уміння думати, порівнювати, узагальнювати. Формує творчі можливості дітей, інтерес до творчості.
Наука - дочка здивування і допитливості. Тому на уроках я використовує парадоксальні запитання, які викликають здивування учнів, змушують їх думати, і найголовніше - привертають увагу кожного, сприяють кращому розумінню законів і явищ.
Запровадження у практику передового педагогічного досвіду - справа складна і дає ефект лише при умові, коли цей досвід творчо осмислюється, а не нав'язується вчителю. Керівнику доводиться проявляти особливий такт, застосовувати різноманітні підходи, розвиваючи у вчителів інтерес до інновацій, підходити до проблеми поширення досвіду диференційовано: ознайомлювати з новаціями всіх педагогів, але нікому не нав'язувати їх, "Досвід не можна передавати, якщо свідомістю того, хто хоче запозичити досвід, не оволодіє ідея, яка стала джерелом натхнення для творчої праці... З самого початку використання чужого досвіду є творчою справою" [5]. Тих же вчителів, які зацікавилися і намагаються творчо використати ідеї, треба залучати до поглибленого сприйняття ідей досвіду, підтримувати і заохочувати морально і матеріально. Досягнення стійких результатів залежить від чіткої організації процесу.
Література
1.Карташов П. Й. Внедрение рекомендаций педагогической науки в практику. — М., 1984.
2.Педагогічний пошук / За ред. В.Ф. Беха. — К., 1989.
3.Подымов Л. С. Подготовка учителя к инновационной деятельности. — М., 1995.
4.Радченко Й. П. НОТ учителя. — М., 1982.
5.Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи. - М.: Просвещение, 1982. - 205с.
6.Юсуфбекова Н. Р. Общие основы педагогических инноваций: Опыт разработки теории инновационных процессов образования. — М., 1991.