Geum.ru

Перечинський професійний ліцей впровадження у навчально-виховний процес елементів педагогічного досвіду

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання діагностики
Подобный материал:
ПЕРЕЧИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ


Впровадження у навчально-виховний процес

елементів педагогічного досвіду


(з матеріалів роботи колективу над ЄМП)


Підготувала:

методист Мацо Є.Ю.

Впровадження у навчально-виховний процес

елементів педагогічного досвіду


Нова ситуація в суспільстві диктує нові соціальні завдання, зокрема освітні. Нагальна потреба сьогодення – формування таких педагогічних працівників, які були б не лише компетентними фахівцями, а й прибічниками впровадження інноваційних систем, оволодіння новітніми інноваційними технологіями, професіоналами, готовими до постійного фахового вдосконалення.

Одним із шляхів підвищення майстерності педагогів, а значить, і вирішення завдань подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі - є вивчення, розповсюдження і впровадження педагогічного досвіду.

Завданням методичної служби в цьому плані ми вважаємо:

- створення оптимальних умов для виявлення, розповсюдження і впровадження педагогічного досвіду;

- організація роботи з питань підвищення педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання;

- організація діяльності методичних комісій з питань впровадження педагогічного досвіду;

- забезпечення необхідного контролю за цією ділянкою методичної роботи;

- використання методичного кабінету як центру зосередження педагогічного досвіду.

У практичній діяльності педагогів простежуються два напрямки сприйняття педагогічного досвіду: просте запозичення, коли переймаються окремі елементи досвіду, і творчий, дослідницький підхід, коли педагог, вивчаючи і перевіряючи на практиці передовий досвід, шукає свої більш раціональні шляхи здійснення навчально-виховного процесу.

Творче ставлення до впровадження передового досвіду передбачає подальше удосконалення педагогічної практики. Цікаві методичні знахідки є у кожному педагогічному колективі. Завдання методиста, керівників ліцею – вивчати і розвивати досвід накопичений навчальним закладом.

Зрозуміло, що рівень педагогічної майстерності, творчий потенціал педагогічних працівників неоднаковий. Тому, шукаючи шляхи розвитку творчості викладачів, майстрів виробничого навчання, проводимо роботу з педагогічними кадрами із урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Пішли шляхом організації методичної роботи на діагностичній основі.

Завдання діагностики - виявити сильні сторони педагогічної діяльності кожного педагога і професійні труднощі, які він відчуває в організації навчально-виховного процесу, а також використати можливості досвідчених педагогів для надання конкретної методичної допомоги тим, хто її потребує. Діагностика проводиться шляхом анкетування. Після заповнення анкет складаються зведені карти діагностичного анкетування, які аналізуються головами методичних комісій, методистом, дирекцією ліцею. Детальний аналіз діагностичних карт дає змогу організувати відповідну роботу з різними категоріями педагогів. Порівняння даних карт діагностики педагогічної діяльності впродовж кількох років дозволяє простежити динаміку росту майстерності педагогів, виявити слабкі ланки в навчально-виховній та методичній роботі.

На основі аналізу результатів діагностики педагогічної діяльності викладачів і майстрів виробничого навчання обрана єдина методична проблема, над якою працює педагогічний колектив, а саме – “Впровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій».

Робота над єдиною методичною проблемою є доброю основою для формування педагогічного досвіду, а в подальшому – для його вивчення, узагальнення і впровадження у практику роботи педагогів ліцею.

Щорічно з урахуванням результатів діагностики, планується робота методичних комісій, індивідуальні методичні проблеми над якими працюють викладачі і майстри виробничого навчання, проводиться аналіз самооцінки викладачів.

Працюючи над обраною темою, педагоги виступають з доповідями, рефератами на засіданнях методичних комісій, педагогічних читаннях, проводять відкриті уроки. Якщо викладач має високі і стабільні результати, його досвід узагальнюється і виноситься на обговорювання педагогічної ради, яка пропонує його до впровадження у практичну діяльність.

Так було рекомендовано до впровадження:

- досвід роботи викладача суспільних дисциплін Попович М.І. з проблеми "Інтерактивні методи навчання";

- досвід роботи викладача зарубіжної літератури Герич М.В. з проблеми “Застосування методики інтерактивного навчання на уроках зарубіжної літератири”;

- досвід роботи викладача спец дисциплін Малеш Т.М. з розробки "Різнорівневі тестові завдання".

Робота по вивченню досвіду проводиться за планом:

- Бесіда в кабінеті з метою ознайомлення з навчально-методичною базою.

- Відвідання серії уроків викладача з метою вивчення методики застосування інтерактивних методів навчання.

- Розробка серії дидактичних матеріалів та дискусійних завдань, які уможливлювали б запровадження інтерактивних методів навчання на уроках.

- Апробація розроблених дидактичних матеріалів на уроках.

- Розробка окремих уроків із запровадженням елементів інтерактивних методів навчання.

- Аналіз результативності вивчення і впровадження досвіду, його впливу на якість навчальних досягнень учнів.

З урахуванням результатів діагностики розробляються графіки консультацій, які протягом навчального року проводяться в методичному кабінеті як для викладачів, так і для майстрів виробничого навчання з проблем, з яких вони почувають труднощі у роботі. Планується робота шкіл підвищення педагогічної майстерності, які діють в ліцеї.

Девіз ліцею – “Кожному уроку – відмінну підготовку, сучасні методи, високу якість”. Заняття в школах є дієвим засобом вивчення і розповсюдження педагогічного досвіду, під час яких проводиться відпрацювання найбільш результативних методик, методів і прийомів, якими цікавляться педагоги. Діє правило творення позитивного іміджу, згідно з яким кожен педагог є творчою, розумною, високоморальною особистістю, а завдання методиста, дирекції ліцею – створити умови для реалізації цих якостей.

Свій обов’язок вбачаємо в тому, щоб не тільки оновити і розширити знання педагогічних працівників з питань сучасної педагогіки, психології та дидактики, але й зробити кожного педагога активним учасником педагогічного пошуку, запалити в кожному іскру творчості.

Методичних знахідок в ліцеї ніхто не приховує. Запрошення на відкритий урок разом з конспектом уроку заздалегідь вивішується у методичному кабінеті.

Після проведення відкритого уроку його обговорюють, звертається увага на кращі сторони, повідомляється про методичні знахідки. Як відомо, педагогічний досвід народжується і виникає у процесі педагогічної практики. Саме такий досвід живить педагогічну теорію новими фактами та ідеями.

Досвід не може вийти за рамки творчої лабораторії педагога, якщо керівник навчального закладу, методист не помітять у ньому нового і цінного. Головне – вчасно звернути увагу на методичні знахідки одного і зробити їх надбанням усіх.

Загальна творча атмосфера у колективі сприяє розвитку масового позитивного досвіду як з теоретичного, так і з виробничого навчання. Досвід широко представлений у методичному кабінеті ліцею і вміщує методичні розробки:

- дидактичних ігор;

- творчих уроків із спецдисциплін;

- творчих уроків із суспільних дисциплін;

- творчих уроків із природничо-математичних дисциплін;

- творчих уроків з української та зарубіжної літератури;

- бінарних уроків;

- творчих виховних годин;

- творчих уроків з виробничого навчання;

- навчально-дидактичні збірники;

- матеріали творчих звітів педагогів тощо.

Кращий досвід педагогів широко пропагується методичним кабінетом шляхом традиційних виставок.

Так, до науково-практичної конференції “Сучасний урок…Яким йому бути?” було підготовлено виставку дидактичних матеріалів, яка стала презентацією творчих здобутків педагогічного колективу. Тут можна було побачити систему роботи досвідчених викладачів над комплексним методичним забезпеченням предмета, методичні розробки творчих уроків, виховних годин, розробки дидактичних ігор, тестові завдання різного рівня складності, опорні конспекти тощо.

Стимулює педагогів до самостійних методичних пошуків проведення внутріліцейних та обласних конкурсів:

- на кращий дидактичний матеріал, орієнтований на розвиток особистості учня;

- кращий відкритий урок (з запровадженням особистісно-орієнтованих технологій);

- кращий відкритий урок (з впровадженням інтерактивних технологій);

- кращий предметний тиждень.

Участь у конкурсах народжує в колективі дух змагання, адже кожний прагне спробувати власні сили у творчому пошуку. Наприкінці навчального року підводяться підсумки конкурсів, переможці відзначаються у наказі директора ліцею та приймають участь в обласних конкурсах, виставках, тощо.

Сьогодні успішна розбудова професійно-технічної освіти вимагає якісно нових підходів до перебудови сформованих стереотипів мислення педагогів, росту їх професійної компетентності.

За цих умов особливого значення набуває науково-педагогічна інформація, адже той, хто володіє інформацією, домагається успіху. Тому методичною службою ліцею особлива увага надається інформації, яку отримують педагоги про досягнення сучасної педагогічної науки, педагогічний досвід педагогів області та України. На засідання методичних комісій часто запрошується бібліотекар ліцею, який проводить презентацію новинок педагогічної преси.

Досягнення педагогів ліцею пропагуються через “Інформаційний банк кращого педагогічного досвіду”, де у стислій формі викладено суть досвіду окремих педагогів. Така картотека особливо корисна для молодих викладачів і майстрів виробничого навчання, які відразу бачать, до кого з досвідчених педагогів і за яким досвідом можна піти на урок.

Не завжди легко відповісти на питання: з чого починається творчість викладача, майстра виробничого навчання, що є поштовхом до тієї внутрішньої роботи, яка веде до народження нового прийому, нової педагогічної ідеї, проте, коли така ідея народжується, разом з нею з’являється і справжній педагог.

Багатогранна творча діяльність з питань пропаганди, розповсюдження і впровадження у навчально-виховний процес педагогічного досвіду на діагностичній основі, спрямовується на те, щоб наші педагоги стали справжніми фахівцями своєї справи, а учні – спеціалістами-професіоналами.