Geum.ru

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Математика

Вид материалаДокументы

Содержание


Організація навчально-виховного процесу
Структура курсу математики
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Організація навчально-виховного процесу

Особливістю організації навчально-виховного процесу є орієнтація на досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, хто має здібності, інтерес до предмета. У зв’язку з цим особливу увагу треба приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, під час яких ефективними можуть бути групові форми навчання на уроці в оптимальному поєднанні з фронтальними і додаткова робота з учнями в позаурочний час.

Важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Особлива роль при цьому має відводитися математичним задачам, які є метою і засобом навчання та математичного розвитку школярів. У плануванні й організації уроків і домашньої роботи учнів треба забезпечувати органічний зв’язок теоретичного матеріалу і задач, пам’ятаючи, що перший глибоко усвідомлюється і міцно засвоюється в процесі розв’язування задач. Добір задач має здійснюватися диференційовано для різних типологічних груп учнів.

Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають нові інформаційні технології навчання (НІТН) як системний метод навчання на базі ПЕОМ. Персональний комп’ютер може виконувати функції контролюючих машин, навчальних тренажерів, моделюючих стендів, інформаційно-довідникових систем, ігрових навчальних середовищ, електронних конструкторів, експертних систем тощо. На сьогодні створено багато комп’ютерних програмних засобів, що дають змогу розв’язувати досить широке коло математичних задач різних рівнів складності.

Використання комп’ютера під час вивчення математики дає наочні уявлення про поняття, які вивчаються, сприяє розвитку образного мислення. Всі рутинні обчислювальні операції та побудови виконує комп’ютер, залишаючи учневі час для дослідницької діяльності.

Найбільш придатними для підтримки вивчення курсу математики в загальноосвітніх навчальних закладах є програми DERIVE, EUREKA, GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D. Як допоміжні засоби обчислень, коли вони не виступають як прямий продукт навчання, можуть використовуватися мікрокалькулятори.
Структура курсу математики

Структура курсу математики 5—11-х класів включає предмети «Математика» в 5—6-х класах, «Алгебра» в 7—9-х класах, «Геометрія» в 7—9-х класах, «Алгебра і початки аналізу» в 10—11-х класах, «Геометрія» в 10—11-х класах.
Математика

Мета вивчення предмета «Математика» в 5—6-х класах — повторення, систематизація, розширення і поглиблення відомостей про натуральні числа, вдосконалення навичок дій над ними; введення відомостей про звичайні й десяткові дроби, додатні й від’ємні числа, формування навичок дій з цими числами; формування початкових уявлень про використання букв для запису виразів і властивостей дій над числами; формування навичок розв’язування текстових задач арифметичними способами і складання за умовою текстової задачі нескладних лінійних рівнянь та їх розв’язування, продовження ознайомлення учнів з геометричними фігурами, формування навичок побудови геометричних фігур і вимірювання геометричних величин. Цей предмет має на меті підготовку учнів до вивчення систематичних курсів алгебри та геометрії.

Основний зміст математики 5—6-х класів — раціональні числа (цілі й дробові, додатні й від’ємні). Учні цих класів мають навчитися розрізняти різні види раціональних чисел, додавати, віднімати, множити і ділити їх, знати назви компонентів і результатів дій, а також мати уявлення про квадрат і куб числа, округлення чисел, середнє арифметичне, модуль числа, розкладання чисел на прості множники, НСД, НСК тощо. Крім того, вони мають навчитися розв’язувати задачі на знаходження частини числа, числа за відомою частиною, відсотків від числа, числа за відсотками, відсоткового відношення двох чисел чи значень величин, на пропорційний поділ.

У пропедевтичному плані передбачається ознайомлення учнів з найпростішими і важливими геометричними поняттями: точка, відрізок, промінь, ламана, кут, трикутник, паралелограм, многокутник, прямокутник, квадрат, коло, круг, куб, прямокутний паралелепіпед, пряма призма, циліндр, куля. Вони також мають навчитися вимірювати довжину відрізка, міру кута, обчислювати довжину ламаної, периметр многокутника, довжину кола, площу прямокутника, паралелограма, круга, площу поверхні прямої призми, циліндра, кулі, об’єм прямокутного паралелепіпеда, прямої призми, циліндра, кулі.

З алгебраїчних понять учні 5—6-х класів вивчають такі: буквені вирази, рівняння, корінь рівняння, нерівність; вчаться спрощувати вирази, розв’язувати рівняння та нерівності. Рівняння в 5-му класі можна розв’язувати, користуючись правилами знаходження невідомого доданка чи множника. Якщо рівняння містить дії віднімання чи ділення, то, користуючись означеннями цих дій, можна переходити до рівняння, яке таких дій не містить. Зрозуміло, що коли учні добре пам’ятають правила, за якими знаходять невідомі зменшуване, від’ємник, ділене чи дільник, можна дозволяти їм користуватися такими правилами. Після ознайомлення шестикласників з від’ємними числами рівняння можна розв’язувати способом перенесення його членів з однієї частини рівняння в іншу. За допомогою рівняння бажано розв’язувати задачі на знаходження двох чисел за їх сумою і різницею, за сумою або різницею і відношенням, а також відповідні задачі на рух, на спільну роботу тощо.

У процесі навчання математики бажано поступово привчати учнів до формулювань простих означень і правил. Але не слід вимагати, щоб кожен учень пам’ятав означення кожного поняття. У найпростіших випадках корисно обґрунтовувати, чому правильне те чи інше твердження або правило, але вимагати від учнів цих класів строгих доведень не слід.