Geum.ru

Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції»

Вид материалаДиплом
Пропозиції виробництву
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ВИСНОВКИ



1.Найбільш поширеною причиною неплідності телиць (понад 40%) є гіпофункція яєчників, що виникає в наслідок аліментарної гіпотрофії. Комплексне застосування тканинного препарату (ПДЕ), естрофану, декавіту та тривітаміну сприяє відновленню циклічної функції яєчників та відтворної здатності телиць різного віку симентальської, голштінофризької і швіцької порід.

2.Аліментарна гіпотрофія яєчників, яка спричиняє зниження генеративної та ендокринної функції яєчників неплідних телиць, була підтверджена нашими даними, отриманими при проведенні аналізу поживності раціонів годівлі тварин різних вікових груп та біохімічних і морфологічних досліджень крові, які не відповідали фізіологічним параметрам за показниками перетравного протеїну, макро- та мікроелементів у кормах, а також загального білка, вітаміну А, резервної лужності та співвідношення Са:Р крові.

3.Виражене зменшення величини і форми яєчників відсутність в них фолікулів і жовтих тіл при пальпації, викликає розлади ендокринної функції статевих залоз, виражені у зменшенні синтезу естрогенів (0,12±0,01нмоль/л) та прогестерону (1,64±0,40нмоль/л), гальмуванні проявлення статевого циклу з наступною тривалою неплідністю або повною втратою відтворної здатності телиць.

4.Комплексне застосування тканинного препарату ПДЕ, як неспецифічної терапії, а також у поєднанні з тривітаміном на фоні збалансованої годівлі неплідних телиць, проявляє мобілізуючу дію на посилення метаболічних процесів організму, що підтверджує помітне збільшення загального білка від 61,8±2,99 г/л до 85,8±3,51 г/л; вітаміну А від 22,0±1,95 мкг/% до 36,4±6,15 мкг/%, резервної лужності від 46,5±1,00 мкг/% до 60,2±1,87 мкг/%, співвідношення Са:Р від 1,89:1 до 1,90:1 у крові дослідних тварин.

5.Посилення метаболічних процесів в організмі молодих тварин відбувається з участю ендокринної системи, зокрема статевих залоз на що вказує вірогідне збільшення в крові естрогенів від 0,07±0,01 нмоль/л до 0,08±0,02 нмоль/л і прогестерону від 1,64±0,40 нмоль/л до 1,90 ±0,42 нмоль/л, що свідчить про поступове становлення циклічної функції яєчників неплідних тварин.

6.Одноразове підшкірне застосування біостимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини в дозі 20 мл та комплексне його застосування в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл, викликає у 73,4±3,0% - 78,3±3,2% (Р< 0,001) телиць парувального віку різних порід прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу при 82,97±4,5% – 89,75±3,7% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 5,57±0,3 – 6,36±0,28 (Р< 0,001) доби, а також зменшення кількості телиць, які проявляють статевий цикл вдруге після осіменіння від 17,25% до 10,28 %.

7.Комплексне застосування естрофану в дозі 2 мл із тривітаміном в дозі 5 мл викликає прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу у 60,0±2,7% - 65,9±4,5% фізіологічно зрілих телиць голштінофризької та швіцької порід при 66,75,9% – 71,2±6,19% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,15±0,19 – 8,37±0,36 доби, тоді як застосування лише естрофану в дозі 2 мл викликає прояв стадії збудження лише у 36,7±1,9% - 41,2±4,9% телиць при 50,0±4,1% – 53,09±8,23% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,41±0,49 – 8,64±0,57 доби.

8.Сезонна динаміка показника прояву телицями швіцької та голштінофризької порід статевого циклу після введення ПДЕ (зимою 73,3% та 70,0% (відповідно до порід); весною – 73,3% та 76,9%; влітку - 80,0% та 66,7%; восени - 86,6% та 80,0% відповідно) була обумовлена покращенням годівлі літом і восени та утриманням самиць у літніх таборах, що на фоні застосування тканинного препарату було додатковим стимулятором відтворної функції.

9.Показник часу прояву телицями статевого циклу після введення ПДЕ суттєво не відрізнявся в телиць голштінофризької та швіцької порід (зимою – 5,43±0,44 доби та 6,91±0,82 доби відповідно до порід; весною – 5,70±0,35 доби та 5,18±0,35 доби; влітку – 6,80±0,51 доби та 7,75±0,28 доби; восени – 5,83±0,48 доби та5,62±1,39 доби).

10.Найбільша економічна ефективність по кожній групі відносно контрольної (0 грн.) за 365-денний термін досліду, не враховуючи показники затрат праці та заробітної плати персоналу, була отримана після введення ПДЕ і склала 11339,75 грн. - у телиць швіцької породи та 10016,78 грн. - у тварин голштінофризької породи, тоді як після комплексного застосування естрофану та тривітаміну цей показник склав – 8579,9 грн. у телиць швіцької породи, та 7578,91 грн. у тварин голштінофризької породи. Найгірший результат був отриманий після застосування естрофану – 4847 грн. у телиць швіцької породи та 4200,73 грн. у тварин голштінофризької породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ



1.В господарствах із виробництва молока систематично (не рідше одного разу на квартал) проводити гінекологічну диспансеризацію фізіологічно зрілих телиць для встановлення причини неплідності.

2.Для забезпечення проявлення повноцінного статевого циклу при анафродизії, та підвищення заплідненості телиць, рекомендуємо одноразове підшкірне введення біостимулятора ПДЕ (плацента денатурована емульгована) в дозі 20 мл, або комплексне його введення в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл.

3.Матеріали дисертації пропонуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології розмноження сільськогосподарських тварин на зооінженерних та факультетах ветеринарної медицини вищих аграрних навчальних закладів України.