Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції»
| Вид материала | Диплом |
| 3.3. Стимуляція та синхронізація відтворної функції телиць швіцької та голштінофризької порід Розділ 4. аналіз та узагальнення отриманих результатів |
- Дипломна робота на тему: Методи І моделі стратегічного планування діяльності підприємства, 680.3kb.
- Дипломна робота, 721.18kb.
- Дипломна робота на тему "Розрахунки в системі "клієнт-банк" та шляхи, 1501.66kb.
- Дипломна робота складається з трьох розділів: Дипломна робота складається з трьох розділів, 204.46kb.
- Дипломна магістерська робота на тему "Планування рекламної кампанії на підприємстві", 103.39kb.
- Дипломна робота на тему, 994.44kb.
- Дипломна робота на тему:, 508.64kb.
- Психологічні методи корекції заїкання у старших дошкільників, 108kb.
- Успішність у навчанні дітей з грду. Основні труднощі та шляхи їх подолання, 51.48kb.
- Дипломна робота на тему: Глобалізація світогосподарських зв’язків, 1844.31kb.
3.3. Стимуляція та синхронізація відтворної функції телиць швіцької та голштінофризької порід
За даними досліджень багатьох авторів, оптимальним часом для осіменіння телиць є 16 – 17 місяців. [296, 309] Запліднення телиць до 13 - ти місяців не рекомендоване через несформованість і недорозвиненість молочної залози, інтенсивність росту і розвиток якої після запліднення гальмується або неможливий.[296,309]
Виходячи з результатів першого досліду з апробації біологічно активних препаратів на телицях симентальської породи, для проведення клініко-експериментальних досліджень і формування дослідних і контрольних груп, ми відбирали телиць більш ранньої вікової категорії.
Дослід було проведено протягом 2000 року у двох господарствах Сумської області та телицях голштінофризької та швіцької порід, віком від 15-ти до 21-го місяців.
Результати стимуляції та синхронізації статевої охоти наведені в таблицях 3.3.1 та 3.3.2 та рисунках 3.3.1 та 3.3.2.
З даних рисунку 3.3.1 та 3.3.2 видно, що найкращий синхронізуючий результат (враховуючи сезонну динаміку) прояву телицями голштінофризької та швіцької порід першого статевого циклу відмічався після введення препарату ПДЕ, тобто в перших дослідних групах.
Для з’ясування гормонального фону в крові телиць парувального віку голштінофризької та швіцької порід нами протягом року вивчалася динаміка прогестерону та естрадіолу. Матеріалом для даних досліджень була сироватка крові телиць контрольних груп другого досліду (ВАТ “Племзавод “Михайлівського” та ТОВ агрофірма “Косівщина”).
Результати досліджень представлені рисунками 3.5.1 та 3.5.6.
Рис. 3.5.5
Динаміка естрадіолу телиць контрольних груп
У результаті досліджень нами було встановлено, що гормональний фон телиць контрольних груп в обох господарствах не давав достовірних сезонних відхилень та не наближався до показників, сприятливих для запліднення. Цей факт додатково пояснює незадовільний стан відтворення в обох господарствах, спричинений несприятливими умовами утримання ремонтного молодняка.
На підставі отриманих даних за контрольними групами тварин нами було проведено дослідження гормонального фону в дослідних групах після застосування тваринам біологічно активних препаратів.
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Упродовж останніх десятків років скотарство України набуло тенденції до швидкого розвитку. Проте проблеми відтворення великої рогатої худоби є для власників приватних та колективних господарств дуже гострими [1,3,33].
Відтворення тварин – складний фізіологічний процес, який забезпечує певну чисельність поголів’я, за допомогою чого підтримується виробництво продуктів тваринництва, необхідних для людини [129]. Однак неплідність великої рогатої худоби значною мірою обумовлює зниження виробництва яловичини, молока та сировини для іншої переробної промисловості [1,3,33,129].
Велика рогата худоба порівняно швидко набуває здатності до відтворення. У сприятливих умовах утримання та догляду телички вже в 8 – 12 місяців статево дозрівають, а в 16 – 18 місяців нормально розвинених тварин, живою масою 350 – 420 кг з добре вираженими ознаками статевого циклу, вважають фізіологічно дозрілими [1,11,33,129].
Інтенсивна експлуатація та неповноцінні умови утримання телиць парувального віку призводить до пригнічення їх відтворної здатності. В таких умовах властива їм відтворна здатність реалізується не повністю, і значна частина телиць виявляються неплідними [129].
Неплідність завдає значних збитків тваринництву як за рахунок недоотримання приплоду та молока (і як наслідок - зниження виробництва продуктів тваринництва), так і за рахунок непродуктивних затрат на утримання та лікування неплідних тварин [1,11,33,129].
Збитки від неплідності перевищують збитки від усіх заразних і незаразних захворювань разом узятих, оскільки неплідність тварин є практично постійною у