Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції»
| Вид материала | Диплом |
- Дипломна робота на тему: Методи І моделі стратегічного планування діяльності підприємства, 680.3kb.
- Дипломна робота, 721.18kb.
- Дипломна робота на тему "Розрахунки в системі "клієнт-банк" та шляхи, 1501.66kb.
- Дипломна робота складається з трьох розділів: Дипломна робота складається з трьох розділів, 204.46kb.
- Дипломна магістерська робота на тему "Планування рекламної кампанії на підприємстві", 103.39kb.
- Дипломна робота на тему, 994.44kb.
- Дипломна робота на тему:, 508.64kb.
- Психологічні методи корекції заїкання у старших дошкільників, 108kb.
- Успішність у навчанні дітей з грду. Основні труднощі та шляхи їх подолання, 51.48kb.
- Дипломна робота на тему: Глобалізація світогосподарських зв’язків, 1844.31kb.
1.5. Метод тканинної стимуляції і синхронізації статевого циклу у великої рогатої худоби
У сучасних несприятливих умовах навколишнього середовища та при скрутному матеріальному забезпеченні ветеринарної медицини , велике значення набуває питання підвищення загальної резистентності організму тварин шляхом застосування неспецифічних стимулюючих препаратів [81,157,159].
Дослідженнями на даний період встановлено, що більшість систем у нормі працюють лише на одну третину свого потенціалу. Тому й ведуться активні пошуки різноманітних методів фізіологічної стимуляції організму, спрямованих на активізацію його функціональних можливостей, що підвищують життєдіяльність, і як наслідок, підвищується продуктивність [81,160,161,162].
У зв'язку з цим багато дослідників знову звернули увагу на відомі методи лікування, які застосовували наші предки, а саме: на використання тваринної та рослинної сировини для виготовлення медикаментозних засобів [170,165.166]. Згадування про застосування останніх є в роботах Гіппократа, Колумели, Апсирта.
Увага біологів, фізіологів та клініцистів уже давно направлена на позитивний вплив компонентів плаценти на організм людини та тварин. Проте, на шляху неодноразових спроб використання біологічних властивостей цих тканин,
В амінокислотному складі зависі плаценти виявлено наявність 21 амінокислоти у вільному та зв’язаному стані [173,291]. Той факт, що з усіх амінокислот більш за все цистину (30.64 - 30,90 % від загальної кількості) і глутамінової кислоти, а також наявність незамінних амінокислот, може бути похідником біологічної активності препаратів як стимуляторів біохімічних процесів, що виражаються в індукції біосинтезу ферментів амінокислотного обміну [6,292].
У плаценті всіх вільних амінокислот більше (у середньому 1024,1 мг %), ніж у крові матері в 59 разів. Замінних амінокислот у плаценті – 615,1 мг %, незамінних – 409 мг %, а у ворсяному хоріоні 614,0 та 610,1 мг % відповідно. У плаценті концентрація окремих вільних амінокислот у 16-66 разів більша, ніж у крові матері (Р<0,001) . Усі ділянки планети (материнська, плідна, центральна, периферична) мають приблизно однакову і досить високу концентрацію вільних амінокислот. Їх вміст у навколоплідних оболонках становить 793,02 мг %, що в 45 разів більше, ніж у крові [173,293]. Слід також зазначити, що в консервованій плаценті активно перебігають процеси дезамінування і при цьому аланін утворюється з триптофану і цистину, тирозин із фенілаланіну, цистеїн із метіоніну, глутамінова кислота з проліну.
Активність складових дитячої плаценти дещо вища, ніж материнської. Активність обох підвищується у міру збільшення терміну вагітності. Плацента продукує гормони (білкові та стероїдні), гормоноподібні речовини, нейропептиди, різні ферменти та інші біологічно активні речовини.
Проте провідну роль у механізмі дії тканинних препаратів із плаценти на організм відіграють не гормональні сполуки, а біогенні стимулятори. Вони мають небілкову природу, видонеспецифічні, теплостійкі, так як зберігають біологічну активність при нагріванні до 120ºС протягом однієї години, розчинні. Біогенні стимулятори належать до групи органічних кислот (бікарбонові, оксикислоти, ненасичені, ароматичні) [6,173]. У зависі плаценти виділено 12 карбонових кислот: оцтова, мурашина, янтарна, щавлева, молочна, масляна, миристинова,
Також встановлено, що під впливом тканинних препаратів значно покращується регенерація білків і формених елементів крові, покращується відновлення кількості альбумінів і нормалізація вмісту глобулінів, закономірно посилюється регенерація фібриногену, нормалізується концентрація залишкового азоту і сечовини в крові, поліпшується транспорт амінокислот еритроцитами й елімінація аміноазоту з крові іншими тканинами, підвищується інтенсивність включення амінокислот (метіоніну) у білки печінки, нирок, серця та інших органів. Важливою ланкою біохімічних механізмів дії тканинної терапії є активуючий вплив її на процеси трансамінування, у тому числі трансдезамінування і трансреамінування, які пов’язують білковий обмін із біоенергетикою [164,185,186,187].
Обробка тканинними препаратами суттєво не впливала на засвоєння протеїну і його складових амінокислот [290,291], макро - і мікроелементів кормів [180,254,255,256]. Згодовування сухої плацентарної тканини собакам підвищувало резорбцію глюкози у два рази [173,275,277,289,281,293]. Після введення тканинного препарату собакам протягом 36 днів спостерігали посилення секреції залоз шлунку й підвищення активності шлункового соку [6,173,].
Дія тканинних біостимуляторів проявляється не відразу, а тільки через декілька днів. Вона поступово посилюється, а потім повільно послаблюється. Активний вплив діючих похідників триває біля місяця, а інколи й довше [173,178].
Вплив діючих речовин помірний, тому, звичайно, не відмічається їх токсичність навіть у молодих та слабких тварин. При негативній дії біостимуляторів спостерігається значне подразнення інтерорецепторів, що призводить до посилення дисиміляційних процесів, а також спотворення обміну речовин унаслідок чужинної природи самих речовин.
Ефективною для підшкірних ін'єкцій вважається доза 0,1 мл на 1 кг ваги тіла тварини з п'ятиденними інтервалами для лікування хворих тварин, а для
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Темі стимуляції та синхронізації відтворної функції телиць протягом багатьох років науковці приділяли і приділяють багато уваги, але препарат ПДЕ (плацента денатурована емульсована), виготовлений із тканин плаценти людини, що завдяки великій кількості біологічно активних речовин у своєму складі має, поряд із протизапальною та імуномоделюючою дією, репаративні й антиоксидантні якості, а також є активатором обміну речовин, практично не застосовувався.
Як було зазначено вище, раніше запропоновані препарати та методи стимуляції і синхронізації відтворної функції у телиць парувального віку мали певні обмеження для застосування.
Викликає занепокоєння й екологічний стан в Україні, який також призводить до порушень відтворної функції в телиць. Залишається загальновідомим той факт, що забруднення радіонуклідами оточуючого середовища, накопичення у воді та кормах пестицидів, нітратів та інших токсикантів веде до виклику алергічних явищ, які у свою чергу негативно діють на стан відтворної функції організму.
Постає питання про необхідність підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів, стабілізації статевих циклів, що дасть можливість більш повно реалізувати генетичний потенціал телиць парувального віку.
Тому нами для досліджень і був обраний препарат, який є екологічно чистим, має широкий спектр біологічної дії на організм тварини, а також не викликає сторонніх ефектів і впливів при застосуванні на практиці.
О.О.Боднара., до кінця стійлового періоду в організмі тварин спостерігалися розлади окремих ланцюгів імунної системи [295].
Контакт телиць із бугаями був виключений. Такий спосіб утримання телиць парувального віку за даними Семенченка Н.А. також знижує відсоток телиць, які своєчасно проявляють статеву циклічність. Автор зазначає, що безприв’язне утримання тварин, під час якого останні мають можливість вільно пересуватися, більш за все позитивно впливає на обмінні процеси в організмі, і деякою мірою стимулює статеву функцію [296].
Враховуючи те, що ВАТ “Племзавод, Михайлівка” Лебединського району вирощує племінних телиць із метою продажу, і тому, на нашу думку, має дотримуватися всіх санітарно – гігієнічних норм утримування тварин. Ми на прикладі зимового та літнього раціонів телиць 12 – 18 місячного віку проаналізуємо стан годівлі в дослідних господарствах.
Кормова база господарства представлена кормами місцевого походження.
Годівля телиць здійснювалася за раціоном наведеним у таблицях 2.1 та 2.2
Таблиця 2.1
Середньодобові даванки кормів (кг) та їх поживність для телиць
у зимово-стійловий період
| Корми та показники їх поживності | Одиниці виміру | Кількість показника | Норма | ± до норми |
| Солома ячмінно – вівсяна | кг | | | |
| Сіно злаково – бобове | кг | | | |
| Сінаж конюшини | кг | | | |
| Силос кукурудзяний | кг | | | |
| Буряк кормовий | кг | | | |
| Концентровані корми | кг | | | |
| Патока | кг | | | |
| Сіль кухонна | гр. | | | |
| Діафоній фосфат | гр. | | | |
Продовження табл. 2.1
| У кормах містилося: | | | | |
| Кормових одиниць | | | | |
| Обмінної енергії | мДж | | | |
| Сухої речовини | кг | | | |
| Перетравного протеїну | гр. | | | |
| Сирої клітковини | гр. | | | |
| Крохмалю | гр. | | | |
| Цукрів | гр. | | | |
| Сирого жиру | гр. | | | |
| Кальцію | гр. | | | |
| Фосфору | гр. | | | |
| Магнію | гр. | | | |
| Калію | гр. | | | |
| Сірки | гр. | | | |
| Заліза | мг | | | |
| Міді | мг | | | |
| Цинку | мг | | | |
| Кобальту | мг | | | |
| Марганцю | мг | | | |
| Йоду | мг | | | |
| Каротину | мг | | | |
| Вітамінів: | | | | |
| Д | тис. МО | | | |
| Е | мг | | | |
Аналіз раціону: Конц. енергії = к. од. = 0,74; цукор = 1,2; п. п. = 94,2; Ca = 2,3;
сух. реч. п. п. к. од. Pк
літковина х 100% = 23,5 %сух. речов.
Структура раціону, %: солома – 3,1; сіно – 21,4; сінаж – 18,6; силос – 21.4; буряк – 1,2; концентровані корма – 23,2; патока – 5,8.
Дані таблиць свідчать, що раціон для телиць 12 – 18 місячного віку за показниками енергетичної, протеїнової, вуглеводної поживності був недостатнім щодо забезпечення нормальної підготовки тварин до осіменіння, а також для повноцінного розвитку плодів.
Таблиця 2.2
Середньодобові даванки кормів (кг) та їх поживність для телиць
у літній період
| Корми та показники їх поживності | Одиниці виміру | Кількість показника | Норма | ± до норми |
| Зелена суміш | кг | | | |
| Моно кальцій фосфат | гр. | | | |
| Концентровані корми | кг | | | |
| Патока | кг | | | |
| Сіль кухонна | гр. | | | |
| У кормах містилося: | | | | |
| Кормових одиниць | | | | |
| Обмінної енергії | мДж | | | |
| Сухої речовини | кг | | | |
| Перетравного протеїну | гр. | | | |
| Сирої клітковини | гр. | | | |
| Крохмалю | гр. | | | |
| Цукрів | гр. | | | |
| Сирого жиру | гр. | | | |
| Кальцію | гр. | | | |
| Фосфору | гр. | | | |
| Магнію | гр. | | | |
| Калію | гр. | | | |
| Сірки | гр. | | | |
| Заліза | мг | | | |
| Міді | мг | | | |
| Цинку | мг | | | |
| Кобальту | мг | | | |
| Марганцю | мг | | | |
| Йоду | мг | | | |
| Каротину | мг | | | |
| Вітамінів: | | | | |
| Д | тис. МО | | | |
| Е | мг | | | |
А
наліз раціону: Конц. енергії = к. од. = 0,91; цукор = 0,89; п. п. = 123,7; сух. реч. п. п. к. од. к
літковина х 100% = 24,8 % ; Ca = 1,91;сух. речов. P
Схема дослідів щодо вивчення впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць швіцької породи у ВАТ “Племзавод, Михайлівка” Лебединського району Сумської області.
| Назва препаратів | 2000 рік | |||||||||
| Місце введення | Кратність введення | Доза введення | Вік телиць (місяців, років) | Жива маса телиць | Пора року | Кількість телиць у групі | Дослідження проб крові на показники: | Кількість гістологіч. досл. яєчн. | ||
| біохімічні | гормональні | |||||||||
| Контроль (пр-ти не вводились) | — | — | — | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | 5 |
| В | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Л | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| О | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| ПДЕ | Підшкірно в ділянці шиї | Одноразово | 20 мл | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | 5 |
| В | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Л | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| О | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Естрофан | Внутрішньом’язово в ділянці шиї | Одноразово | 2 мл | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | 5 |
| В | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Л | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| О | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Естрофан у комплексі з тривітаміном | Внутрішньом’язово в ділянці шиї з обох боків | Одноразово | 2 мл + 5 мл | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | 5 |
| В | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Л | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| О | 15 | 5 | 5 | - | ||||||
| Всього за рік: | 240 | 80 | 80 | 20 | ||||||
ранніх етапах формування статевої функції ремонтного молодняка з метою поліпшення показників відтворення телиць парувального віку різних порід.
З цією метою ми розробили та дослідили в порівняльному аспекті метод тканинної біостимуляції телиць парувального віку різних порід за допомогою плацентарного препарату ПДЕ, який давав змогу ефективно вплинути на стан відтворення у вищезазначених господарствах.