Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції»
| Вид материала | Диплом |
- Дипломна робота на тему: Методи І моделі стратегічного планування діяльності підприємства, 680.3kb.
- Дипломна робота, 721.18kb.
- Дипломна робота на тему "Розрахунки в системі "клієнт-банк" та шляхи, 1501.66kb.
- Дипломна робота складається з трьох розділів: Дипломна робота складається з трьох розділів, 204.46kb.
- Дипломна магістерська робота на тему "Планування рекламної кампанії на підприємстві", 103.39kb.
- Дипломна робота на тему, 994.44kb.
- Дипломна робота на тему:, 508.64kb.
- Психологічні методи корекції заїкання у старших дошкільників, 108kb.
- Успішність у навчанні дітей з грду. Основні труднощі та шляхи їх подолання, 51.48kb.
- Дипломна робота на тему: Глобалізація світогосподарських зв’язків, 1844.31kb.
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Морфофункціональна характеристика відтворної системи телиць та її регуляція
Статевий цикл є складним фізіологічним процесом, який відбувається в організмі тварини в період статевої зрілості і циклічно повторюється через певний відрізок часу [16].
Найбільш повне визначення статевого циклу дав А.П.Студєнцов: "Статевий цикл складний нейрогуморальний ланцюговий рефлекторний процес, який супроводжується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих органах і в усьому організмі самки від однієї стадії збудження до другої. Клінічний симтомокомплекс готовності самки до осіменіння А.П.Студєнцов називає стадією збудження статевого циклу і пропонує розрізняти три стадії статевого циклу: збудження, гальмування і врівноваження. У стадії збудження статевого циклу розрізняють феномен тічки, статевого збудження, охоти і овуляції, які є самостійними процесами [18].
Утворення фолікулів розпочинається до народження теличок, коли клітини епітеліального походження розміщуються довкола мембрани, що обмежує ооцит у кірковій зоні яєчника [19,20]. Розвиток фолікулів розпочинається задовго до настання статевої зрілості [20]. Експериментально доведено, що у 7-ми місячних плодів - теличок близько 0,16 % ооцитів входить до фолікула, а у 9 - ти місячних плодів уже всі ооцити входять до фолікулів різних стадій зрілості [20,21].
У 3,5 - місячних плодів - теличок ооцити оточені одиничними фолікулярними клітинами з великими ядрами, а у 5-ти місячних число фолікулярних клітин збільшується і утворюється слабо виражена прозора зона. У 8 місячних плодів фолікулярні клітини рівномірно розміщені на поверхні прозорої зони ооцитів.
Закінчується фолікулогенез у корів овуляцією одного, рідко - двох або більше фолікулів [20].
У фізіології і біотехнології розмноження великої рогатої худоби користуються двома термінами, які визначають характер прояву функції розмноження тварин, а також початок й інтенсивність використання телиць - це статева та фізіологічна або господарська зрілість [17,18]. Статева зрілість телиць - це стан, коли вони здатні запліднитися. Клінічно час настання статевої зрілості в телиць визначається появою перших статевих циклів [18]. У цей час в організмі тварин синтезується достатня кількість як гонадотропних (гіпофізарних), так і гонадальних (яєчникових) гормонів, які визначають овогенез, тічку (еструс), охоту (лібідо) та загальну реакцію (загальне статеве збудження) [17]. Ці фізіологічні процеси, з'явившись один раз, надалі протікають в організмі самок протягом всього їх репродуктивного життя і можуть гальмуватися лише в разі розвитку патологічних процесів або після досягнення тваринами відповідного віку [22].
У стадії збудження статевого циклу весь організм самки направлений на здійснення процесів відтворення [23]. При цьому всі інші рефлекси, у тому числі такі найсильніші, як харчовий, різко пригнічуються або зникають повністю [24,25].
З моменту овуляції і запліднення яйцеклітини в організмі відбуваються якісні зміни багатьох його функцій. Згідно з А.А.Ухтомським (1923), будь-яка функція організму здійснюється після обов'язкового утворення в ЦНС домінуючого вогнища збудження [26].
На підставі цього положення при здійсненні тваринами відтворної функції (І.А.Армавський, 1957) виділяють чотири домінантні фази: статеву, гестаційну, родову і лактаційну. Гестаційна домінанта існує протягом всієї вагітності і визначає всі функції, пов'язані з розвитком зародку і плоду [24,27,28].
Принциповим питанням у фізіології відтворення є системний підхід до розглядання біологічних процесів у цілісному організмі. Центральним
Також зв’язок між яєчниками і секреторним апаратом шийки матки здійснюється гуморальним шляхом, за допомогою стероїдних гормонів, які виділяють у кров яєчники. Це прогестіни – у період вагітності і естрогени – у період тічки.
Секрет шийки матки, як індикатор гуморального впливу яєчників, дозволяє встановити фізіологічний стан статевого апарату та рівень естрогенної активності яєчників [48].
Наведені дані щодо регуляторних механізмів статевої функції у корів показують, що репродукція відбувається за участю епіфіза, гіпоталамусу, гіпофіза, яєчників і матки. Взаємодія відбувається як у наведеному, так і у зворотному напрямках за принципом саморегуляції. Зовнішні фактори можуть стимулювати або ж гальмувати чи порушувати складний механізм регуляції відтворної функції [3,20,34,35,36,37,38,39,47].
1.2. Вплив умов утримання на відтворювальну здатність телиць
У молочному тваринництві, за останні роки, відтворення поголів'я набуло проблемного характеру. Зменшилась кількість отриманих телят на 100 корів, скоротились строки господарського використання корів, поширилася думка про необхідність використання гормонів, простагландинів та інших лікарських препаратів для регуляції і стимуляції статевої функції [3,36,47].
Проте досвід всесвітнього тваринництва свідчить, що стимуляція відтворної функції ефективна тільки на фоні оптимальних умов годівлі й утримання [3,36,47,49].
Як і будь-яка біосистема, організм існує в складних та мінливих умовах середовища, з яким підтримує безперервні і життєво важливі стосунки, засновані на обмінних процесах [3,36,47,38]. Оточуюче середовище об'єднує ряд факторів, які діють на різні рецептори організму, такі як хімо-, фото-, механо-, термо- та електрорецептори, через нервову та ендокринну системи можуть впливати на
Біологічна (рефлексологічна) стимуляція відтворної функції здійснюється за допомогою бугая - пробника. Останні використовуються дозовано. Пробників утримують в окремих стійлах і годують як бугаїв - плідників. Уранці і ввечері їх випускають у загін до телиць на 1,5 - 2 години [69,70,71,72.262].
За даними досліджень використання бугая - пробника прискорює інволюцію матки, регресію жовтого тіла вагітності, і активність яєчників. Це дозволяє скоротити термін неплідності і на 20 % підвищити заплідненість корів після першого осіменіння [69,70,71,72].
Із настанням стадії збудження статевого циклу стимулююча дія бугая пробника продовжується: підсилюється моторика матки, скорочується охота, прискорюється процес овуляції, більш інтенсивно перебігають морфологічні процеси, які сприяють заплідненості і розвитку зіготи [69,70,73].
Для прискорення статевого дозрівання теличок, бугая-пробника випускають у загін із самками з 6 - 7 місячного віку [69,72,73].
Механічна стимуляція здійснюється шляхом ректального масажу матки і яєчників протягом 5-6 діб по 5 хвилин [74,75,76]. Але існують і протипоказання механічній стимуляції - це фаза еструсу, наявність зрілих фолікулів, гострий ендометрит, інфекційні хвороби. Також цей метод вимагає значних фізичних сил, а ефективність від масажу не перевищує 50 % [77,78]. Механічну стимуляцію слід поєднувати з іншими методами стимуляції статевої функції [74,77,78].
Стимулюючий вплив рослин - фітоестрогенів на організм телиць
Рослини, особливо бобові, містять значну кількість метильованих та неметильованих поліфенолів – фітоестрогенів, які здатні проявляти ідентичну дію до статевих гормонів тваринного походження та регулювати процеси розвитку яйцеклітини, овуляції, запліднення [148,149]. Установлені певні закономірності щодо вмісту окремих фітоестрогенів – ізофлавонів у бобових [149,150].Також виявлена пряма залежність між естрогенністю раціону і концентрацією естрадіолу в крові телиць. Уведення в раціон самкам сільськогосподарських
Застосування синхронізаторів направлене на регуляцію фізіологічних процесів життєдіяльності клітин, фізіологічних систем і організму в цілому [143,144], а дія синхронізуючих засобів залежить від похідного стану організму, годівлі, видових, вікових та індивідуальних особливостей його реактивності, стану здоров'я, активності і дози застосованого препарату [143,144,145,146]. Тому всі заходи щодо синхронізації відтворних процесів потребують створення оптимальних умов годівлі й утримання з урахуванням економічної рентабельності [140,141,142,143,144,145,146].