Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Верховна Рада України постановля є : Внести до закон, 2479.74kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
Стаття 184. Митний брокер
1. Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, має ліцензію на провадження митної брокерської діяльності. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.
2. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України.
3. Вчиняючи дії, передбачені частиною другою цієї статті, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Стаття 185. Правове регулювання взаємовідносин митного брокера з особою, інтереси якої він представляє
Взаємовідносини митного брокера з особою, інтереси якої він представляє, визначаються відповідним договором.
Стаття 186. Представник митного брокера
1. Представник митного брокера – це фізична особа-резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та оформлення.
2. Представник митного брокера має право виконувати свої функції з пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення у будь-якому митному органі України.
Стаття 187. Інформація, отримана митним брокером та його представниками від особи, яку вони представляють
1. Інформація, отримана митним брокером та його представниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних формальностей, може використовуватися виключно для цілей цих формальностей.
2. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер та його представники несуть відповідальність відповідно до закону.
ГЛАВА 28. Діяльність митного перевізника
Стаття 188. Митний перевізник
1. Митний перевізник – це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів, передбачених главою 53 цього Кодексу (крім випадків перевезення підакцизних товарів та товарів, перевезення яких відповідно до законодавства потребує обов’язкового надання гарантій митним органам).
2. Митним перевізником може бути тільки підприємство-резидент, яке має у власності транспортні засоби, допущені до перевезення товарів під митним забезпеченням, або використовує такі транспортні засоби на підставі договору.
Стаття 189. Правове регулювання взаємовідносин митного перевізника з особою, яка передає йому товари для перевезення
Взаємовідносини митного перевізника з особою, яка передає йому товари для перевезення, визначаються відповідним договором.
Стаття 190. Права, обов’язки та відповідальність митного перевізника
1. Митний перевізник має право:
1) здійснювати на всій митній території України перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без накладення митного забезпечення за умови, що суми митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті (експорті) таких товарів, при одному перевезенні не перевищують 50 тисяч євро;
2) з дозволу митного органу здійснювати перевезення товарів, що не перебувають під митним контролем, разом із товарами, що перебувають під митним контролем;
3) не приймати для перевезення між митними органами товари у випадку оформлення встановлених цим Кодексом документів із порушенням порядку, встановленого цим Кодексом та законодавством України;
4) замінити транспортний засіб із повідомленням митного органу призначення про причини такої заміни (у тому числі технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність тощо);
5) замінити уповноважену перевізником особу (водія, капітана судна, машиніста), відповідальну за доставку товарів у митницю призначення, із повідомленням митного органу призначення про причини такої заміни (у тому числі стан здоров’я, вимоги міжнародної Конвенції щодо роботи екіпажів (ЄУТР), візові питання тощо);
6) з дозволу митного органу призначення вивантажити товар на склад цього органу, якщо доставлені перевізником товари, що перебувають під митним контролем, протягом трьох діб не будуть заявлені відповідальною за це особою до жодного митного режиму;
7) отримати від митного органу письмові пояснення причин відмови у митному оформленні чи у пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України із виключним переліком заходів (дій), за умови виконання яких товари, транспортні засоби комерційного призначення можуть бути пропущені через митний кордон України або оформлені у митному відношенні.
2. Митний перевізник зобов’язаний:
1) надавати послуги з перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, в порядку, встановленому цим Кодексом та законодавством України;
2) перед укладенням договору про надання послуг з перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, перевіряти повноваження особи, яка бажає укласти з ним такий договір, щодо розпорядження зазначеними товарами;
3) під час прийняття відповідно до укладеного договору товарів, що перебувають під митним контролем, для перевезення перевіряти наявність усіх необхідних документів для перевезення цих товарів, кількість вантажних місць, їх розмітку, зовнішній стан та пакування, а у випадку неможливості здійснити таку перевірку внести запис у відповідний внутрішній транзитний документ;
4) забезпечувати своєчасне інформування особи, яка передала йому товари для перевезення, та посадових осіб митних органів про виявлені пошкодження тари й упаковки, а також про невідповідність цих товарів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах;
5) забезпечувати доставку до митного органу призначення прийнятих для перевезення товарів без будь-якої зміни їх упаковки або стану, а також документів на ці товари, забезпечувати їх схоронність під час перевезення;
6) при здійсненні перевезень товарів, що перебувають під митним контролем та товарів, що не перебувають під митним контролем, забезпечувати окреме розміщення цих товарів у транспортному відсіку;
7) забезпечувати дотримання встановлених цим Кодексом заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено;
8) у разі недоставлення товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення сплатити в повному обсязі суми митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті (експорті) таких товарів;
9) вести реєстр договорів про надання послуг із перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем;
10) подавати митному органу на його письмову вимогу необхідну інформацію з питань, пов’язаних зі здійсненням діяльності митного перевізника.
4. У разі аварії, стихійного лиха, дії обставин непереборної сили або виникнення інших обставин, що перешкоджають своєчасній доставці товарів до митного органу призначення, митний перевізник зобов’язаний:
1) терміново повідомити найближчий митний орган про аварію, стихійне лихо або дію обставин непереборної сили, а також про місцезнаходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
2) подати митному органу заяву про призупинення строку доставки товарів до митного органу призначення на час, необхідний для усунення обставин, що перешкоджають їх своєчасній доставці.
5. При здійсненні перевезень між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, митний перевізник та його посадові особи несуть відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
ГЛАВА 29. Відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі
Стаття 191. Магазин безмитної торгівлі
1. Магазин безмитної торгівлі – це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті (пунктах) пропуску через державний кордон України, відкритого для міжнародного сполучення, призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, та має дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі.
2. Утримувачем магазину безмитної торгівлі може бути лише підприємство-резидент.
3. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України, та постачання товарів юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження ними паспортного та митного контролю при виїзді за межі митної території України.
4. Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, крім товарів, які відповідно до законодавства заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі фізичним особам та порядок здійснення митного контролю за товарами, що постачаються магазинами безмитної торгівлі юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів, установлюються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
5. Взаємовідносини утримувача магазину безмитної торгівлі з особою, яка розміщує у цьому магазині товари для реалізації, визначаються відповідним договором.
Стаття 192. Вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі
1. Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе:
1) торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склади магазину, в тому числі склад для товарів, які реалізуються в торговельних залах, розташованих в різних пунктах пропуску та переміщуються між ними виключно під митним контролем.
2. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.
3. В приміщенні магазину безмитної торгівлі створюється зона митного контролю.
Стаття 193. Права, обов’язки та відповідальність утримувача магазину безмитної торгівлі
1. Утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний:
1) своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення цих товарів;
2) виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;
3) дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;
4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і подавати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи
2. Утримувачі магазинів безмитної торгівлі можуть у порядку передбаченому цим Кодексом, отримати дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу закритого типу для зберігання та наступного постачання в ці магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних, крім товарів, ввезення яких на митну територію України, вивезення за межи митної території України та/або переміщення митною територією України транзитом заборонено законом.
3. Утримувачі магазинів безмитної торгівлі несуть передбачену цим Кодексом відповідальність за порушення порядку розміщення та реалізації товарів у цих магазинах, а також за сплату митних платежів у разі порушення цього порядку.
Стаття 194. Розпорядження товарами, що знаходяться в магазині безмитної торгівлі, у разі його ліквідації, анулювання або зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію цього магазину
1. У разі зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі продаж (постачання) товарів цим магазином та розміщення у ньому нових партій товарів забороняються.
2. У разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі чи ліквідації зазначеного магазину продаж (постачання) товарів цим магазином забороняється. Товари, що знаходяться у магазині та перебувають в режимі магазину безмитної торгівлі, підлягають декларуванню утримувачем магазину до іншого митного режиму відповідно до частини другої статті 293 цього Кодексу.
ГЛАВА 30. Відкриття та експлуатація митного складу
Стаття 195. Поняття митного складу
1. Митний склад – це відповідним чином облаштовані складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів під митним контролем.
2. Міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, визначає вимоги щодо облаштування митних складів.
Стаття 196. Типи митних складів
1. Митний склад може бути закритого або відкритого типу.
2. Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно з зовнішньоекономічними договорами (контрактами), що укладаються утримувачем цього складу.
3. Митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно з зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними як утримувачем цього складу, так і будь-якими іншими особами.
4. Дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу надається тільки підприємствам-резидентам. Підприємство, яке отримало такий дозвіл, є утримувачем митного складу.
Стаття 197. Правове регулювання взаємовідносин утримувача митного складу з іншими особами та митними органами
1. Взаємовідносини утримувача митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на митних складах, визначаються відповідним договором.
2. Взаємовідносини утримувача митного складу з митним органом визначаються затвердженою начальником митного органу та погодженою утримувачем митного складу процедурою експлуатації такого складу, яка встановлює:
1) перелік посадових осіб, які будуть мати право доступу на митний склад;
2) особу керуючого митним складом;
3) мінімальну кiлькiсть посадових осіб митного органу, якi будуть залученi до здійснення митного контролю та митного оформлення;
4) режим роботи складу;
5) термiни подання утримувачем митного складу звiтностi про рух товарів;
6) особливості функціонування митного складу (за наявності).
3. У випадках розміщення товарів на митних складах з ініціативи митного органу, взаємовідносини власника митного складу з митними органами визначаються у відповідному договорі, укладеному згідно з цивільним законодавством України.
Стаття 198. Розміщення товарів на митних складах
На митних складах розміщуються товари:
1) поміщені у митний режим митного складу (у тому числі консолідовані вантажі);
2) поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митній території, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території (без зміни цих митних режимів на митний режим митного складу);
3) призначені для тимчасового зберігання під митним контролем (на умовах, встановлених цим Кодексом для складів тимчасового зберігання).
Стаття 199. Зберігання товарів на митному складі
1. Товари, поміщені в різні митні режими, зберігаються окремо.
2. Товари можуть бути розміщені на митних складах без вивантаження їх з транспортних засобів за згоди утримувача такого складу та за умови погодження власником товару (або уповноваженою ним особою) таких дій із особою, відповідальною за транспортний засіб.
3. Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, не можуть розміщуватися на митних складах, які не забезпечують відповідні умови для зберігання таких товарів.
Стаття 200. Облік товарів на митному складі
1. Утримувач митного складу веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, та подає митному органу звіт про рух товарів за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту не частіше ніж один раз за рік.
2. Облік товарів на митному складі ведеться утримувачем митного складу на рівні підгрупи (чотирьох знаків) згідно з УКТЗЕД з використанням звичайних правил складського обліку.
Стаття 201. Розпорядження товарами, що перебувають на митному складі, в разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу
1. У разі зупинення або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу розміщення нових партій товарів на цьому складі не дозволяється.
2. Товари, які перебувають на митному складі, повинні бути переміщені під митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем митного складу на інший митний склад, вільну митну зону або на склад митного органу чи заявлені в інший митний режим протягом 30 робочих днів з дня анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу.
3. Відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами несе власник товарів або уповноважена ним особа.
ГЛАВА 31. Відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу
Стаття 202. Поняття вільної митної зони
1. Вільна митна зона – це відповідним чином облаштована територія або склад, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки, виробництва нових товарів.
2. Міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, визначає вимоги щодо облаштування вільних митних зон.
Стаття 203. Типи вільних митних зон
1. Вільна митна зона може бути комерційного, сервісного або промислового типу.
2. Вільні митні зони комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків. Дозволені операції з товарами обмежуються тільки тими, які необхідні для забезпечення схоронності товарів, поліпшення упаковки, товарних якостей, що не змінюють характеристик товарів.
3. Вільні митні зони сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, технічного обслуговування, модернізації товарів, а також з будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин.
4. Вільні митні зони промислового типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з переробки та виробництва товарів.
5. Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до цього Кодексу.
6. Відкриття вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюються відповідно до положень цього розділу.
7. Відкриття вільних митних зон промислового типу здійснюються окремими Законами України.
8. Дозволи на відкриття та експлуатацію вільної митної зони комерційного та сервісного типів надаються тільки підприємствам-резидентам. Підприємство, яке отримало такий дозвіл, є утримувачем вільної митної зони.
Стаття 204. Правове регулювання діяльності вільної митної зони комерційного або сервісного типу
1. Вимоги щодо облаштування вільних митних зон визначає міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
2. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони комерційного або сервісного типу з особами, які розміщують товари у вільних митних зонах, визначаються відповідним договором.
3. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони комерційного або сервісного типу з митним органом визначаються затвердженою начальником митного органу та погодженою утримувачем вільної митної зони процедурою експлуатації такої зони, що встановлює:
1) перелік категорій посадових осіб, які будуть мати право доступу у вільну митну зону;
2) особу керуючого вільною митною зоною;
3) мінімальну кiлькiсть посадових осіб митного органу, якi будуть залученi до здійснення митного контролю та митного оформлення;
4) режим роботи вільної митної зони;
6) термiни подання утримувачем вільної митної зони звiтностi про рух товарів;
8) iншi вимоги та умови, пов'язанi з функцiонуванням вільної митної зони.
Стаття 205. Розпорядження товарами, що перебувають у вільній митній зоні комерційного або сервісного типу, в разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію вільної митної зони
1. У разі зупинення або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію вільної митної зони розміщення нових партій товарів у цій вільній митній зоні не дозволяється.
2. Товари, які перебувають у вільній митній зоні, повинні бути переміщені під митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем вільної митної зони у іншу вільну митну зону, митний склад або на склад митного органу чи заявлені в інший митний режим протягом 90 календарних днів з дня анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію вільної митної зони комерційного або сервісного типу.
3. Відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами несе власник товарів або уповноважена ним особа.