Верховна Рада України постановля є:   I. Внести зміни до Митного кодекс

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 111. Засоби та способи переміщення товарів
Стаття 115. Товари, помилково ввезені на митну територію України
Стаття 116. Права та обов’язки перевізника
Стаття 117. Заходи, що вживаються у разі аварії чи дії непереборної сили під час перевезення товарів
Стаття 120. Пункти пропуску через державний кордон України, у яких товари переміщуються через митний кордон
Стаття 121. Заборона щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України
Стаття 123. Подання документів та відомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України
Стаття 124. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державни
Стаття 125. Доставка товарів та документів у місце, визначене митним органом
Стаття 127. Документи, необхідні для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання
Стаття 128. Операції з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   30
ГЛАВА 14. Загальні положення


Стаття 111. Засоби та способи переміщення товарів


1. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями.


2. Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:

1) вантажних відправленнях;

2) супроводжуваному багажі;

3) несупроводжуваному багажі;

4) ручній поклажі;

5) міжнародних поштових відправленнях;

6) міжнародних експрес-відправленнях.


Стаття 112. Митні формальності на транспорті


1. Транспортні засоби, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

2. Митні формальності, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни – власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та відповідними міжнародними актами, в частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами.


3. Митні органи здійснюють митні формальності в зонах митного контролю, створених відповідно до положень глави 6 цього Кодексу, якщо інше не передбачене цим Кодексом.


Стаття 113. Сприяння посадовим особам митних органів у здійсненні митних формальностей


1. З метою прискорення здійснення митних формальностей під час переміщення транспортних засобів через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту сприяють посадовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов’язків.


2. Адміністрація автомобільних, морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій або інших обладнаних місць, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, на безоплатній основі забезпечує митні органи необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв’язку та створює належні умови для здійснення ними митних формальностей.


3. Перелік приміщень та вимоги до них визначаються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, і центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту України відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.


4. Місця розвантаження та завантаження транспортних засобів комерційного призначення, посадки та висадки пасажирів, а також місця стоянки для здійснення митного контролю визначаються адміністрацією автомобільних, морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій або інших обладнаних місць, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон, з урахуванням функціональної та технологічної діяльності та за поданням відповідного митного органу, погодженим з відповідним органом охорони державного кордону.


5. Зміна місця стоянки суден визначається адміністрацією порту з повідомленням відповідного митного органу та органу охорони державного кордону України.


Стаття 114. Тимчасовий пропуск транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України


1. Транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.


2. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту).


3. Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України,


4. Спеціальне обладнання, призначене для навантаження, вивантаження, захисту і зберігання вантажу, яке переміщується разом з транспортним засобом комерційного призначення через митний кордон України, підлягає пропуску у тому ж порядку, що і транспортний засіб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним засобом.


5. Ввезення спеціального обладнання окремо від транспортного засобу комерційного призначення можливо на тих же умовах, тільки при підтвердженні, що дане обладнання належить конкретному транспортному засобу комерційного призначення, завезеному раніше.


6. Запасні частини та обладнання, призначені для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів комерційного призначення, тимчасово ввезених на митну територію України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) під зобов’язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння митних платежів та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митний орган, що здійснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати заходи гарантування, передбачені цим Кодексом.


7. Замінені запасні частини та обладнання можуть не вивозитися за межі митної території України (не ввозитися на неї), а з дозволу митного органу:

1) бути пред’явлені митному органу та оформлені для вільного обігу на митній території України (за її межами);

2) або бути знищені під контролем митного органу.


Стаття 115. Товари, помилково ввезені на митну територію України


1. Товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо митний орган переконається в тому, що ввезення цих товарів не є результатом навмисних дій. Помилкове ввезення товарів не може розглядатись як порушення митних правил.


2. Помилково ввезеними на митну територію України не можуть вважатися товари, умови та підстави ввезення яких були змінені після перетинання ними митного кордону України.


3. Помилково ввезені на митну територію України товари вивозяться за межі цієї території на підставі товаросупровідних документів, якщо такі товари не пропущені на митну територію України .


4. Помилково ввезені на митну територію України товари, пропущені на митну територію України і які зберігають статус іноземних товарів, вивозяться за межі цієї території на підставі товаросупровідних документів, згідно з якими ці товари були ввезенні, у митному режимі реекспорту.


Стаття 116. Права та обов’язки перевізника


1. Перевізники мають право:

1) не приймати для перевезення між митними органами товари у разі оформлення митних і транспортних документів з порушенням порядку, встановленого законодавством України з питань митної справи;

2) замінити механічний транспортний засіб, попередньо повідомивши митницю призначення про причини такої заміни (технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність);

3) замінити уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів у митницю призначення, попередньо повідомивши митницю про причини такої заміни (стан здоровєя, візові питання, вимоги міжнародної конвенції щодо роботи екіпажів (ЄУТР);

4) з дозволу митного органу призначення вивантажити товар на склад цього органу, якщо доставлені перевізником товари, що перебувають під митним контролем, протягом трьох діб не будуть заявлені відповідальною за це особою до жодного митного режиму;

5) отримати роз’яснення причин відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та перелік дій, які необхідно вжити для їх усунення.


2. Перевізники зобов’язані:

1) під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до накладної CMR.

2) у строк, встановлений статтею 242 цього Кодексу, доставити товари у митний орган призначення, а також подати передбачені законодавством документи на них;

3) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу;

4) у разі прибуття до митного органу призначення у неробочий час забезпечити схоронність товарів і вжити визначених митним органом заходів до недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю.


Стаття 117. Заходи, що вживаються у разі аварії чи дії непереборної сили під час перевезення товарів


1. Якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортних засобів;


2. Митні органи не відшкодовують перевізнику витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів, передбачених цією статтею.


Стаття 118. Відповідальність за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом


1. За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до відповідальності в порядку, встановленому цим Кодексом.


2. У разі недоставляння товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, до митного органу призначення перевізник зобов’язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.


3. Перевізник звільняється від обов’язку по сплаті митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому законодавством.


4. Порушення перевізником встановлених строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього обов’язку щодо сплати митних платежів.


ГЛАВА 15. Переміщення товарів через митний кордон України


Стаття 119. Повідомлення митних органів про намір ввезти товари на митну територію України


1. У разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляє уповноважений митний орган, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.


2. Порядок повідомлення митного органу про намір ввезти товари на митну територію України, а також перелік товарів, про намір ввезти які на митну територію України власник або уповноважена ним особа повинні попередньо повідомляти відповідний митний орган, визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.


3. Попереднє повідомлення повинно містити відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.


4. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення, до повідомлення митного органу про намір ввезти товари на митну територію України додаються документи, які підтверджують дотримання заборон щодо ввезення окремих товарів на митну територію України.


5. Попереднє повідомлення може подаватись у формі електронного документа. Формат такого документа, кодування символiв, засоби пересилання визначаються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.


6. Положення цієї статті не застосовуються до морських, річкових та повітряних суден, які під час перебування на митній території України не роблять зупинок в портах чи аеропортах, розташованих на цій території.


Стаття 120. Пункти пропуску через державний кордон України, у яких товари переміщуються через митний кордон


1. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.


2. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися у спеціально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Перелік таких товарів та пунктів пропуску затверджуються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 121. Заборона щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України


1. Не можуть бути пропущені через митний кордон України:

1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;

2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсягах та в порядку, встановлених статтею 401 та частиною другою статті 404 цього Кодексу);

3) товари, які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.


2. Перевізник зобов’язаний здійснити зворотне вивезення товарів, ввезення і транзит яких на митну територію України заборонений.


Стаття 122. Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України


1. Пропуск на митну територію України товарів, на переміщення яких через митний кордон України законом передбачено (запроваджено) обмеження, здійснюється митними органами на підставі отриманих із використанням засобів інформаційних технологій дозволів від органів державної влади, уповноважених здійснювати відповідні контрольні функції.


2. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду за УКТЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу із використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.


3. Обмеження щодо ввезення на митну території України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України встановлюються Національним банком України.


Стаття 123. Подання документів та відомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України


1. Митному органу в пункті пропуску через державний кордон України подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України згідно з положеннями статті 49 цього Кодексу.


2. Товари, що переміщуються через митний кордон України в режимі транзиту, в разі необхідності дозавантаження транспортного засобу або перевантаження з метою транзиту через митний склад, можуть направлятися для митного оформлення в митний орган, в зоні діяльності якого буде здійснено таке перевантаження (дозавантаження). Митному органу в цьому випадку подаються лише заява перевізника і копія договору який є підставою для перевантаження (дозавантаження).


3. Якщо після перетину митного кордону України за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється зі зміною транспортного засобу у пункті пропуску за умовою попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митному органу у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.


Стаття 124. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України


Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не повинен перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту 5 днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.


Стаття 125. Доставка товарів та документів у місце, визначене митним органом


1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів на митну територію, власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу.


2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена в строк, визначений статтею 242 цього Кодексу.


3. Товари та транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю.


4. У місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а у разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.


5. Зміна місця стоянки (прибуття) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів ідентифікації допускаються лише з дозволу митного органу, крім випадків, передбачених главою 10 цього Кодексу.


ГЛАВА 16. Тимчасове зберігання


Стаття 126. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем


1. Товари з моменту пред’явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.


2. Товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного митного органу можуть розміщуватися на складах організацій – отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому керівник організації – отримувача гуманітарної допомоги забезпечує ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складів тимчасового зберігання, та подання митному органу звіту про рух товарів за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту.


3. Території складів тимчасового зберігання, а також складів організацій – отримувачів гуманітарної допомоги на час тимчасового зберігання на них товарів гуманітарної допомоги, що перебувають під митним контролем, є зонами митного контролю.


4. На тимчасове зберігання під митним контролем із застосуванням положень цієї глави, товари можуть розміщуватися на складах тимчасового зберігання, митних складах або на складах митних органів.


5. У разі втрати товарів, що знаходяться на тимчасовому зберіганні, або видачі їх без дозволу митних органів, відповідальність за сплату митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, несе утримувач складу тимчасового зберігання (керівник організації – отримувача гуманітарної допомоги).


Стаття 127. Документи, необхідні для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання


Єдиним документом, який потрібен для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання, є документ, що містить опис цих товарів та використовується при пред’явленні їх митному органу.


Стаття 128. Операції з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем


1. Власник товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити з цими товарами такі операції:

1) операції, необхідні для забезпечення зберігання цих товарів у незмінному стані;

2) оглядові та вимірюванню;

3) усунення пошкодження упаковки;

4) підготовка товарів до продажу (відчуження) та транспортування: сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.


2. З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.


Стаття 129. Строк тимчасового зберігання товарів


1. Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.


2. Товари, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем в межах строку збереження їх якостей, які дають можливість використовувати такі товари за призначенням, але не більше строку, установленого частиною першою цієї статті.


3. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу.


4. До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій – четвертій цієї статті, товари, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:

1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму;

2) або передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією – отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу;

3) або відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення;

4) або вивезені за межі митної території України.


5. Митний орган встановлює строк для вивезення товарів зі складу, виходячи з можливостей наявних засобів для транспортування цих товарів та навантажувально-розвантажувальної техніки.


Стаття 130. Митне оформлення товарів, які протягом строку тимчасового зберігання під митним контролем прийшли у непридатність, зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили


Митне оформлення товарів, які протягом строку тимчасового зберігання під митним контролем прийшли у непридатність, зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, здійснюється як товарів, що надійшли на митну територію України у непридатному, зіпсованому або ушкодженому стані.


Стаття 131. Тимчасове зберігання товарів на складах розташованих на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів у межах яких є пункти пропуску через державний кордон України


1. У випадках, коли доставка товарів кінцевому одержувачу через умови перевезення (або з будь-яких інших причин) переривається, товари можуть розміщуватися на складах тимчасового зберігання, розташованих на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів, у межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, та у яких здійснюється прийняття, навантаження, перевантаження, вивантаження й видача товарів, що переміщуються через митний кордон України.


2. Дозволом для розміщення товарів на склад тимчасового зберігання є дозвіл митного органу на вивантаження товару з транспортного засобу.


3. Товари, розміщенні на складах тимчасового зберігання, розташованих на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів, у межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, до їх випуску зі складу вважаються такими, що не пропущені на митну територію України.


4. Вивезення товарів зі складу тимчасового зберігання здійснюється на підставі рішення митного органу про пропуск товарів на митну територію України або про відмову в такому пропуску, крім випадків, зазначених в частині сьомій цієї статті.


5. У разі рішення митного органу про пропуск товарів на митну територію України митному органу для подальшої доставки з метою виконання зобов'язань перевезення подаються транспортні документи, що містять відомості про товари, та комерційні документи за їх наявності.


6. Зворотне вивезення зі складу тимчасового зберігання товарів, щодо яких митним органом прийнято рішення про відмову в пропуску на митну територію України, здійснюється перевізником, який здійснював ввезення такого товару .


7. Випуск товарів зі складу тимчасового зберігання за межі митної території України в межах одного пункту пропуску здійснюється на підставі товаросупровідних документів та дозволу, якій надавав митний орган на вивантаження товару з транспортного засобу.


8. Здійснювати з вантажем будь-які інші дії без дозволу митного органу забороняється.


9. Переміщення товарів між складами тимчасового зберігання в межах однієї зони митного контролю проводиться з повідомленням та під контролем митного органу.


10. У разі втрати або видачі без дозволу митних органів товарів, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, відповідальність за сплату мита та податків, несе власник складу тимчасового зберігання.