Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон
| Вид материала | Закон |
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 449.74kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 632.52kb.
- Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : I. Внести зміни до таких закон, 208.27kb.
- Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : I. Внести зміни до таких закон, 432.87kb.
- Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : I. Внести зміни до таких закон, 1051.04kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до закон, 1229.8kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести наступні зміни та доповнення до деяких, 34.12kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 424.85kb.
Проект
Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України з питань запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, та фінансуванню тероризму
__________________________________________
З метою удосконалення законодавства з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, впровадження Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF), затверджених у новій редакції на Берлінському засіданні Групи у червні 2003 року, Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінальному кодексі України:
1) у статті 209:
доповнити статтю частиною 11 такого змісту:
“11. Неналежне виконання службовими особами суб’єктів первинного фінансового моніторингу своїх обов’язків, що призвело до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, —
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, чи накладенням на винну особу штрафу у розмірі вартості майна, що є предметом злочину, у разі неможливості його конфіскації, та з конфіскацією майна”;
абзац другий частин першої — третьої після слів “одержаних злочинним шляхом” доповнити словами “чи накладенням на винну особу штрафу у розмірі вартості майна, що є предметом злочину, у разі неможливості його конфіскації”;
у пункті 1 примітки слова “від трьох і більше” замінити словами “від двох і більше”;
2) статтю 2091 викласти у такій редакції:
“Стаття 2091. Порушення законодавства щодо подання інформації
про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу
1. Умисне неподання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу інформації в установлені законодавством строки або подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу,—
карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі діяння, вчинені повторно, —
караються штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Незаконне розголошення інформації про фінансові операції, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту подання такої інформації особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, —
карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років”;
3) в абзаці першому частини четвертої статті 258 слова “а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” виключити;
4) доповнити Кодекс статтею 2581 такого змісту:
“Стаття 2581. Фінансування тероризму
1. Фінансування тероризму, тобто надання коштів або іншого майна чи їх збирання особою, яка знала або свідомо припускала, що їх може бути використано для вчинення будь-якого з діянь, передбачених статтями 112, 147, 258 — 261, 265 — 267, 274, 278, 443 і 444 цього Кодексу, —
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, що є предметом фінансування тероризму.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, чи за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, —
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, що є предметом фінансування тероризму, та з конфіскацією майна у разі вчинення злочину з корисливих мотивів.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, —
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, що є предметом фінансування тероризму, та з конфіскацією майна у разі вчинення злочину з корисливих мотивів.
4. Звільняється від кримінальної відповідальності особа (крім організатора), яка добровільно повідомила правоохоронний орган про вчинене, припинила діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, і сприяла відверненню заподіяння шкоди, якщо в її діях немає складу іншого злочину.
Примітки. 1. Коштами чи іншим майном відповідно до цієї статті є матеріальні або нематеріальні активи незалежно від способу їх придбання, а також юридичні документи або акти у будь-якій формі, в тому числі електронній чи цифровій, які засвідчують право на такі активи або участь у них, включаючи фінансові кредити, чеки, поштові перекази, акції, цінні папери (акції, облігації, векселі, ощадні сертифікати), акредитиви тощо.
2. Фінансування тероризму визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір наданих чи зібраних з наміром надання коштів або іншого майна перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Фінансування тероризму визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір наданих чи зібраних з наміром надання коштів або іншого майна перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;
5) абзац перший частини першої статті 306 викласти у такій редакції:
“1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”.
2. Частину п’яту статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України після цифр “257” доповнити цифрами “2581”.
3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) у статті 1669:
абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
“Невиконання завдань та обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу, передбачених статтею 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, за винятком абзаців п’ятого, шостого і десятого частини першої зазначеної статті”;
частину другу виключити;
2) пункт 1 частини першої статті 255 доповнити абзацами такого змісту:
“Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (стаття 1669);
Державного комітету України по земельних ресурсах (стаття 1669);
Міністерства фінансів України (стаття 1669);
Міністерства юстиції України (стаття 1669);
Міністерства транспорту та зв’язку України (стаття 1669)”.
4. У Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р.,
№ 1, ст. 1):
1) пункт 2 статті 27 викласти у такій редакції:
“2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг, а також додержанням законодавства у цій сфері, в тому числі з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму”;
2) частину другу статті 32 доповнити реченням такого змісту: “Передбачені обмеження щодо міжнародного обміну інформацією, яка становить професійну таємницю, не поширюються на випадки, коли таке розголошення необхідне для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму”;
3) у першому реченні частини другої статті 34 слово “тільки” замінити словами “фінансовій установі”.
5. Частину четверту статті 40 Закону України “Про страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50) доповнити словами “а також на випадки надання відповідно до законодавства інформації спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу”.
6. В абзаці другому частини п’ятої статті 21 Закону України “Про кредитні спілки” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 101) слова “та органам державної податкової служби” замінити словами “органам державної податкової служби та спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу”.
7. У Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 1, ст. 2, № 5, ст. 48, № 14, ст. 104; 2004 р., № 36, ст. 433):
1) у статті 1:
в абзаці третьому слова “три і більше” замінити словами “два і більше”;
абзаци п’ятий, сімнадцятий і вісімнадцятий викласти у такій редакції:
“фінансова операція — операція з активами будь-якого роду, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків, зокрема”;
“операції за рахунками (зарахування і списання коштів з рахунку, поповнення та зняття коштів з рахунку тощо);
обов’язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, яка надається суб’єктами первинного фінансового моніторингу, органами державної влади, задіяними у сфері запобігання та протидії з легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, відповідними органами іноземних держав, аналізу інформації щодо учасників таких операцій та перевірки такої інформації відповідно до законодавства України”;
в абзаці дев’ятнадцятому:
слово “діяльність” замінити словами „сукупність заходів”;
доповнити абзац словами “та фінансуванням тероризму”;
доповнити статтю абзацами такого змісту:
“активи — національна та іноземна валюта, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі, ощадні сертифікати тощо), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України, іноземній валюті або дорогоцінних металах, рухоме чи нерухоме майно, а також майнові та немайнові права, які можуть бути джерелом прибутку;
банк-оболонка — банк, зареєстрований у країні (на території), де він фактично не знаходиться та не є членом банківського об’єднання;
учасники фінансової операції — клієнт, вигодоодержувач, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їх інтересах;
клієнт — будь-яка фізична чи юридична особа, що звертається за одержанням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
вигодоодержувач — особа, на чию користь проводиться операція, в тому числі особа, що здійснює контроль над клієнтом – юридичною особою;
узагальнені матеріали — підготовлені на основі повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та іншої інформації, одержаної згідно з вимогами цього Закону, Уповноваженим органом до подання в письмовій формі правоохоронним органам згідно з їх компетенцією відомості про фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму;
політичні діячі — особи, які виконують чи виконували важливі політичні функції в Україні або в іноземних державах, а саме: глави держав або урядів, вищі урядові, судові чи військові посадові особи, вищі посадові особи державних органів, особи, які займають або займали керівні посади у політичних партіях, керівники державних підприємств (організацій), що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”;
2) у статті 4:
у частині другій:
в абзаці дев’ятому слова “об’єднання зв’язку” замінити словами “об’єднання поштового зв’язку”;
останній абзац замінити абзацами такого змісту:
“інші юридичні особи, які відповідно до законодавства надають фінансові послуги;
торговці нерухомістю (рієлтери);
торговці дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням;
нотаріуси, адвокати, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги;
аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги із створення та проведення реєстрації підприємств, управління підприємствами та майном”;
абзаци перший та другий частини третьої викласти у такій редакції:
“Суб’єктами державного фінансового моніторингу є:
Національний банк України та центральні органи виконавчої влади, які відповідно до законодавства виконують функції регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу”;
доповнити статтю частиною такого змісту:
“Порядок застосування заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму визначається для банків — Національним банком України, для інших суб’єктів – Кабінетом Міністрів України”;
3) статті 5 — 7 викласти у такій редакції:
“Стаття 5. Завдання та обов’язки суб’єкта
первинного фінансового моніторингу
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов’язаний:
проводити внутрішній фінансовий моніторинг відповідно до вимог законодавства України;
забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, не пізніше одного робочого дня з моменту їх проведення;
забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, не пізніше одного робочого дня з моменту їх проведення, якщо віднесення операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу не потребує додаткового одержання суб’єктом первинного фінансового моніторингу необхідної інформації;
повідомляти Уповноваженому органу про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше трьох робочих днів з моменту їх реєстрації;
повідомляти Уповноваженому органу та визначеним законодавством правоохоронним органам про фінансові операції, щодо яких існують підозри в тому, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, в день їх виявлення;
сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій;
надавати на запит Уповноваженого органу інформацію (у тому числі копії документів), пов’язану з фінансовими операціями та їх учасниками, що стали об’єктом аналізу Уповноваженого органу, для віднесення їх до таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів або фінансуванням тероризму, та встановлення всіх осіб, причетних до проведення цих операцій, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту одержання запиту;
сприяти суб’єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
вживати заходів щодо запобігання розголошенню (в тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт надання такої інформації);
зберігати документи, що стосуються ідентифікації осіб, якими проведено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про проведення фінансової операції протягом п’яти років після проведення такої фінансової операції.
Внутрішній фінансовий моніторинг передбачає вжиття суб’єктом первинного фінансового моніторингу таких заходів обачливості:
проведення аналізу фінансових операцій на предмет наявності в них ознак фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також іншим ознакам, що можуть свідчити про їх проведення з метою легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму;
проведення відповідно до законодавства ідентифікації клієнта, особи, уповноваженої діяти від його імені, особи, від імені або за дорученням якої діє клієнт, та вигодоодержувача;
запит інформації про мету та передбачуваний характер ділових відносин клієнта з відповідним суб’єктом;
проведення аналізу відповідності фінансових операцій клієнта його діяльності, передбаченій статутом.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані самостійно, з урахуванням критеріїв, визначених органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, проводити класифікацію своїх клієнтів відповідно до ймовірності проведення ними операцій з легалізації доходів та фінансування тероризму, та вживати заходів обачливості стосовно клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій. Зокрема, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний:
стосовно політичних діячів:
запровадити процедуру встановлення факту належності особи до політичних діячів згідно з порядком, який визначається Кабінетом Міністрів України;
запровадити порядок одержання дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу на встановлення ділових відносин з такими особами;
вживати заходів для визначення джерел походження доходів таких осіб;
приділяти особливу увагу діловим відносинам з такими особами;
мати на увазі, що ділові відносини з членами сімей та близькими родичами політичного діяча підпадають під ризик, що є ідентичним ризику, під який підпадають політичні діячі;
стосовно іноземних фінансових установ у разі встановлення з ними і здійснення кореспондентських та інших відносин:
забезпечувати через суб’єкт державного фінансового моніторингу, який відповідно до законодавства виконує функції регулювання та нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, збір інформації про фінансову установу, її репутацію, інформацію про те, чи була ця установа об’єктом розслідування або застосування заходів впливу з боку органу, який здійснює регулювання та нагляд за діяльністю таких установ у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів або фінансуванню тероризму;
на підставі одержаної інформації з’ясовувати ймовірність здійснення установою легалізації (відмивання) доходів та фінансування тероризму;
запровадити порядок одержання дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу на встановлення відносин з такими установами;
вживати запобіжних заходів з метою уникнення встановлення ділових відносин з фінансовими установами, які підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані приділяти особливу увагу операціям клієнтів, які проводяться з використанням новітніх технологій, що забезпечують анонімність, або неформальних систем переказу грошей та інших цінностей.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані забезпечити застосування заходів, передбачених законодавством з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, також своїми філіями та іншими відокремленими підрозділами, в тому числі розташованими в державах, де Рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, в межах, що не суперечать законодавству даної держави. У випадках коли застосування зазначених Рекомендацій заборонено законодавством даної держави, суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомити Уповноважений орган та відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу про неможливість застосування зазначених заходів.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення. Відповідальний працівник повинен відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу.
Відповідальний працівник є незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу та зобов’язаний не рідше одного разу на місяць письмово інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо:
забезпечення проведення заходів внутрішнього фінансового моніторингу;
розроблення та постійного оновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його проведення з урахуванням вимог законодавства;
підготовки персоналу до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.
Заходи щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, передбачені цією статтею (крім призначення відповідального працівника та встановлення правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу, якщо відповідна діяльність провадиться одноособово, без утворення юридичної особи), застосовуються до нотаріусів, адвокатів, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, аудиторів, аудиторських фірм, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, у разі, коли вони надають особам (клієнтам) допомогу у плануванні або проведенні операцій з:
купівлі — продажу нерухомості;
управління грошима, цінними паперами або іншими активами клієнта;
управління банківським, ощадним рахунком або рахунком з цінними паперами;
організації здійснення внесків для створення, діяльності або управління юридичними особами;
створення, діяльності або управління юридичними особами чи компаніями, а також купівлі і продажу об’єктів підприємницької діяльності.
Нотаріуси, адвокати, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляють про свої підозри у разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх професійної таємниці.
Стаття 6. Ідентифікація осіб, що проводять фінансові операції
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів, інформації, одержаної з державних реєстрів, здійснюють ідентифікацію осіб (клієнтів), що проводять фінансові операції, у разі:
встановлення ділових відносин з ними;
проведення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу;
виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму.
У разі виникнення сумнівів у достовірності чи достатності одержаної інформації про особу (клієнта) суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний вжити заходів до перевірки та уточнення інформації, яка стосується ідентифікації цієї особи (клієнта).
У разі ненадання особою (клієнтом) необхідної інформації суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити їй в обслуговуванні.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають право витребувати, а державні органи зобов’язані протягом десяти робочих днів безоплатно надати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації особи (клієнта).
Ідентифікація особи (клієнта) здійснюється до або під час встановлення ділових відносин, але до проведення фінансової операції.
З метою ідентифікації резидентів визначаються:
для фізичних осіб — прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, номер (у разі наявності), дата видачі (дата запису у реєстраційному журналі) свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку (у разі наявності);
для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; відомості про органи управління та їх склад; особи, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; засновники (власники) цієї юридичної особи, які володіють правом істотної участі в ній; особи, які здійснюють прямий або опосередкований вплив на неї та/або одержують значну частину прибутку від її діяльності, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.
З метою ідентифікації нерезидентів визначаються:
для фізичних осіб — прізвище, ім’я, по батькові (у разі його наявності), дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування;
для юридичних осіб — повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку, відомості про органи управління та їх склад; особи, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; власники цієї юридичної особи, які володіють правом істотної участі в ній; особи, які здійснюють прямий або опосередкований вплив на неї та/або одержують значну частину прибутку від її діяльності. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідчене нотаріально реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.
Для цілей цього Закону під істотною участю розуміється володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного фонду.
Ідентифікація особи не є обов’язковою у разі:
проведення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані;
укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.
У разі коли особа (клієнт) діє як представник іншої особи або діє в інтересах іншої особи чи у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний за правилами цієї статті та положеннями інших законів, які регулюють цю процедуру, ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.
У разі коли особа діє як представник іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.
Стаття 7. Право суб’єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від проведення фінансової операції
Перед проведенням або не пізніше одного робочого дня з моменту проведення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу з’ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої операції відомості про неї того ж дня вносяться суб’єктом первинного фінансового моніторингу до реєстру фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму. Для цього в реєстрі фіксуються учасники фінансової операції, вид фінансової операції та підстави для її проведення, інформація про активи, з якими проводиться фінансова операція, дата та сума. Порядок реєстрації фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється для банків Національним банком України, а для інших суб’єктів фінансового моніторингу — Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, коли забезпечення ідентифікації в порядку, передбаченому законодавством, неможливе, і має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі виникнення мотивованої підозри в тому, що вона може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом одного робочого дня повідомити Уповноважений орган про такі операції та осіб, які мають або мали намір їх провести”;
4) у статті 8:
частину першу після слів „що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу” доповнити словами „інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму”;
у частині третій слова “інформації про фінансову операцію” замінити словами “інформації про фінансові операції та їх учасників, зокрема на запит Уповноваженого органу”;
частину четверту викласти у такій редакції:
“Працівникам суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які надіслали Уповноваженому органу повідомлення про фінансову операцію, що підлягає згідно з цим Законом фінансовому моніторингу, або додаткову інформацію (у тому числі копії документів) щодо фінансової операції та/або її учасників, забороняється інформувати про це осіб, які проводять фінансову операцію, та будь-яких третіх осіб”;
доповнити статтю після частини сьомої новими частинами такого змісту:
“Органи державної влади, задіяні у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких існує підозра, що вони проводяться з метою легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму, зобов’язані повідомити Уповноважений орган про ці операції та осіб, які їх проводять. Перелік таких органів та порядок подання інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Державна митна служба України зобов’язана повідомляти про випадки перевезення через державний кордон готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей на суму, визначену статтею 11 цього Закону”.
У зв’язку з цим частини восьму і дев’яту вважати відповідно частинами десятою і одинадцятою;
у другому реченні частини десятої слова “Уповноваженим органом” виключити;
частину одинадцяту викласти у такій редакції:
“Уповноважений орган забезпечує захист та зберігання інформації, одержаної згідно з вимогами цього Закону. Уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому одержану від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, яка стосується фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу або щодо яких існує мотивована підозра, що вони проводяться з метою легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму, за винятком випадків, передбачених статтями 13 і 16 цього Закону. Документи, що зберігаються в Уповноваженому органі та містять інформацію, одержану від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, мають обмежений доступ і не можуть надаватися на запит правоохоронних та інших державних органів. У разі запитування зазначеними державними органами такої інформації (крім тієї, що необхідна для уточнення даних, які містяться в узагальнених матеріалах) Уповноважений орган відсилає їх до власника цієї інформації”;
5) у статті 10:
назву статті викласти у такій редакції:
“Стаття 10. Повноваження суб’єктів державного фінансового
моніторингу (за винятком Уповноваженого органу)”;
у частині першій слова “(за винятком Уповноваженого органу)” виключити, а слова “спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг” замінити словами “Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Державний комітет України по земельних ресурсах, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки та європейської інтеграції України”;
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:
“Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму здійснюються:
щодо банків — Національним банком України;
щодо фондових бірж, інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами, професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
щодо страхових та інших фінансових установ, ломбардів, недержавних пенсійних фондів, інших юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги, — Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
щодо гральних закладів, юридичних осіб, які проводять будь-які лотереї, торговців дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, аудиторів, аудиторських фірм, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, — Міністерством фінансів України;
щодо торговців нерухомістю (рієлтерів) — Державним комітетом України по земельних ресурсах;
щодо нотаріусів, адвокатів, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, та суб’єктів підприємницької діяльності, що надають послуги із створення підприємств та проведення їх реєстрації, управління підприємствами та майном, — Міністерством юстиції України;
щодо операторів поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей) — Міністерством транспорту та зв’язку України;
щодо товарних та інших бірж — Міністерством економіки та європейської інтеграції України”.
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою, яку доповнити абзацами такого змісту:
“вживати заходів відповідно до законодавства для недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу, прямого чи опосередкованого володіння правом істотної участі у таких суб’єктах осіб, що мають непогашену або не зняту в установленому порядку судимість, а також формування статутних капіталів таких суб’єктів за рахунок доходів, джерела походження яких неможливо встановити;
згідно з компетенцією надавати методичну та іншу допомогу щодо застосування законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму;
враховувати в своїй роботі інформацію Уповноваженого органу щодо порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму під час проведення перевірки їх діяльності”;
доповнити статтю частинами такого змісту:
“Інформація Уповноваженого органу щодо порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму враховується суб’єктами державного фінансового моніторингу у процесі планування та проведення перевірки суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу в межах їх компетенції мають право одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу будь-яку інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за цими суб’єктами;
Суб’єкти державного фінансового моніторингу та інші державні органи забезпечують відповідно до законодавства надання Уповноваженому органу своїх інформаційних ресурсів для створення та забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму.
Національний банк України, інші державні органи під час виконання своїх функцій з надання ліцензії (дозволу, іншого документа) для проведення особою операції з валютними цінностями, у разі виявлення факту, що така операція не має очевидної законної мети або може бути пов’язана з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, зобов’язані повідомити Уповноважений орган про таку операцію та мають право відмовити особі, що звернулася за одержанням ліцензії (дозволу, іншого документа), у її видачі.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до законодавства виконують функції з регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, в разі одержання від них запиту стосовно іноземних фінансових установ звертаються до відповідних наглядових органів іноземних держав для задоволення запиту суб’єкта первинного фінансового моніторингу”;
6) у статті 11:
абзац перший доповнити після слів і цифр “дорівнює чи перевищує 80 000 гривень” та “еквівалентну 80 000 гривень” відповідно словами і цифрами “(для казино та інших гральних закладів — 18 000 гривень)”;
у першому реченні абзацу четвертого слова “проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна із сторін” замінити словами “проведення інших фінансових операцій у тому разі, коли хоча б одна із сторін — учасник фінансової операції”;
в абзаці п’ятому слова “з вимогою видати одержувачу кошти готівкою” замінити словами “без відкриття рахунку”;
абзаци шостий — восьмий викласти у такій редакції:
“переказ коштів (або зняття з рахунку готівкових коштів), якщо йому передувало зарахування на цей же рахунок готівкових коштів того самого або попереднього операційного дня, у разі, коли це не відповідає меті діяльності особи;
участь у фінансовій операції юридичної особи (фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності), період діяльності якої не перевищує трьох місяців з моменту її державної реєстрації (перереєстрації) або проведення операції з рахунком, з яким операції не проводилися з моменту його відкриття;
проведення операції з рахунком, відкритим особі без її письмової згоди”;
абзаци одинадцятий — чотирнадцятий замінити абзацами такого змісту:
“проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, не розміщеними в депозитарній системі;
проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред’явника;
проведення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі або у тому разі, коли форма розрахунку не визначена чи розрахунок не передбачається;
одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);
проведення страхової виплати або страхового відшкодування;
передача активів, якщо учасником фінансової операції є благодійна організація;
виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу в казино або в іншому гральному закладі”.
У зв’язку з цим абзац п’ятнадцятий вважати абзацом вісімнадцятим;
доповнити статтю абзацами такого змісту:
“купівля або продаж особою за готівкові кошти дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них;
проведення операції з активами, які розміщені (емітовані, зареєстровані, обліковуються, надаються, виконуються або використовуються) чи будуть розміщені (емітовані, зареєстровані, обліковуватися, надаватися, виконуватися або використовуватися) внаслідок проведення операції за межами митної території України, за умови, якщо не підписано зовнішньоекономічний контракт;
здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, який не передбачає фізичної поставки на митну територію України товарів, робіт, послуг;
передача учасником фінансової операції прав власності на активи, якщо вони були одержані цим учасником протягом одного календарного місяця до моменту їх передачі (за винятком випадків перерахування з рахунку або зарахування на рахунок грошей)”;
7) у статті 12:
у частині першій:
підпункт “ж” пункту 1 виключити;
підпункт “е” пункту 2 доповнити реченням такого змісту: “Для цілей цього Закону під великим пакетом цінних паперів слід розуміти пакет цінних паперів, вартість якого (номінальна або передбачена відповідною угодою) перевищує обсяг, визначений статтею 11 цього Закону”;
доповнити пункт 3 підпунктом “в” такого змісту:
“в) проведення особою протягом одного робочого дня фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на суму, що перевищує обсяг, визначений статтею 11 цього Закону”;
частину другу доповнити текстом такого змісту: “або фінансування тероризму. Внутрішньому фінансовому моніторингу також підлягають будь-які складні, незвичайно великі операції та такі, що проводяться за незвичними схемами, де не можна простежити очевидну законну кінцеву мету”;
8) доповнити Закон статтею 121 такого змісту:
“Стаття 121. Зупинення операцій, пов’язаних з легалізацією
(відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції у разі виникнення мотивованої підозри стосовно того, що вона може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, та зобов’язаний зупинити фінансову операцію, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю, і в той же день повідомити про це Уповноважений орган. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.
Уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення таких операцій на строк до п’яти робочих днів і зобов’язаний повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу та правоохоронні органи, визначені законодавством. У разі неприйняття Уповноваженим органом відповідного рішення протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансової операції.
Порядок зупинення фінансових операцій визначається для банків Національним банком України, а для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу — Кабінетом Міністрів України.
Порядок формування переліку осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю, визначається Кабінетом Міністрів України. Підставою для включення юридичної чи фізичної особи до відповідного переліку є:
вирок суду, що набрав законної сили, про визнання особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258 і 2581 Кримінального кодексу України;
відомості про організації та фізичних осіб, пов’язаних з терористичними організаціями або терористами, що формуються Радою безпеки ООН;
вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій або фізичних осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України”;
9) у статті 13:
у частині другій:
абзац третій після слів “на запит інформацію” доповнити словами “у тому числі копії документів”;
в абзаці п’ятому:
слова “згідно з компетенцією” замінити словами “згідно з їх компетенцією”;
доповнити абзац словами “та одержує інформацію про хід їх опрацювання”;
в абзаці дев’ятому слово “первинного” виключити;
абзац одинадцятий замінити абзацами такого змісту:
“забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму і здійснює координацію діяльності державних органів у цій сфері;
забезпечує ведення обліку фінансових операцій, про які одержано інформацію; наданих правоохоронним органам узагальнених матеріалів та порушених щодо них справ; даних про результати досудового слідства та прийняті судові рішення; конфіскованих активів; одержаних і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму;
надає суб’єктам державного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для здійснення ними нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
надає роз’яснення щодо застосування нормативно-правових актів, виданих Уповноваженим органом, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, крім актів державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють регулювання та нагляд за суб’єктами первинного фінансового моніторингу”.
У зв’язку з цим абзаци дванадцятий і тринадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим і шістнадцятим;
доповнити статтю частиною такого змісту:
“Уповноважений орган для здійснення своїх повноважень може утворювати, реорганізувати та ліквідувати структурні підрозділи”;
10) у статті 14:
абзац третій викласти у такій редакції:
“одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, центральних органів виконавчої влади, які відповідно до законодавства виконують функції з регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, установ та організацій інформацію, довідки, копії документів (у тому числі ті, що становлять банківську або комерційну таємницю), необхідні для виконання покладених на нього завдань”;
доповнити статтю після абзацу третього новим абзацом такого змісту:
“одержує від суб’єктів первинного фінансового моніторингу на запит інформацію, довідки, копії документів (у тому числі ті, що пов’язані з фінансовими операціями та їх учасниками, які стали об’єктом аналізу Уповноваженого органу, для віднесення їх до таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів або фінансуванням тероризму, та встановлення осіб, причетних до проведення цих операцій, зокрема ті, що становлять банківську або комерційну таємницю), необхідні для виконання покладених на нього завдань”.
У зв’язку з цим абзаци четвертий — сьомий вважати відповідно абзацами п’ятим — восьмим;
в абзаці п’ятому слова “центральних органів виконавчої влади та Національного банку України” замінити словами “правоохоронних органів”;
в абзаці шостому слово “інших” виключити;
в абзаці восьмому слово “ним” виключити;
доповнити статтю абзацом такого змісту:
“зупиняти на строк до п’яти робочих днів проведення фінансової операції, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, а також у тому разі, коли її учасником або вигодоодержувачем за ним є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю. Порядок зупинення Уповноваженим органом фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, а також у тому разі, коли їх учасниками або вигодоодержувачами за ними є особи, яких включено до переліку осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю, визначається для банків Національним банком України, а для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу — Кабінетом Міністрів України”;
11) доповнити Закон статтею 141 такого змісту:
“Стаття 141. Розподіл конфіскованих активів, одержаних унаслідок легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму
Кошти та/або майно, що були конфісковані внаслідок провадження у справі про легалізацію (відмивання) доходів або фінансування тероризму і підлягають поверненню в Україну або в іноземну державу, спрямовуються відповідно до міжнародної угоди щодо розподілу конфіскованих активів чи доходів від розміщення цих активів. Кошти, одержані Україною за такою міжнародною угодою, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються на фінансування заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, для правоохоронних цілей, охорони здоров’я, освіти, інших цілей у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України”;
12) у статті 15:
частину першу після слів і цифр „одержаних злочинним шляхом
(1990 рік)” доповнити словами і цифрами “Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (2000 рік)”, а після слів “інших нормативно-правових актів” — словами “та Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)”;
частину другу доповнити словами і цифрами “та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (2000 рік)”;
13) статтю 16 викласти у такій редакції:
“Стаття 16. Повноваження щодо здійснення міжнародного
співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму
Повноваження щодо здійснення співробітництва з відповідними органами іноземних держав з питань збирання, оброблення та аналізу інформації щодо фінансових операцій, стосовно яких існує мотивована підозра в тому, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, пов’язаних з проведенням таких операцій, покладаються на Уповноважений орган.
З метою виконання покладених на нього завдань Уповноважений орган має право запитувати у відповідних органів іноземних держав інформацію щодо фінансових операцій та документи, що її підтверджують, а також передавати зазначену інформацію та документи цим органам на їх запит або за власною ініціативою за умови додержання принципу ефективного взаємного обміну інформацією.
Інформація, надана Уповноваженим органом в рамках міжнародного співробітництва, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, може бути використана для цілей проведення розслідування чи судового розгляду після одержання попередньої згоди Уповноваженого органу за умови подання йому інформації про обставини справи.
Уповноважений орган здійснює співробітництво з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), Егмонтською групою та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму.
Передача інформації відповідним органам іноземних держав та міжнародним організаціям здійснюється за умови попереднього одержання Уповноваженим органом підтвердження, що її одержувач має належну систему захисту персональних даних і використовуватиме одержану інформацію виключно для цілей запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму.
Повноваження щодо здійснення міжнародного співробітництва з питань виконання судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, покладаються на Міністерство юстиції України, а щодо вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ (провадження окремих процесуальних дій щодо справ про виявлення доходів) — на Генеральну прокуратуру України.
Інформація або докази, що одержані за клопотанням органом, зазначеним у частині шостій цієї статті, в рамках міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму без його попередньої згоди, не можуть бути використані або передані органам влади іноземної держави для цілей проведення розслідування чи судового розгляду, не зазначеного у клопотанні.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до законодавства виконують функції з регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, співпрацюють з відповідними державними органами іноземних держав щодо обміну інформацією з питань нагляду за діяльністю фінансових установ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, їх репутації, чи були ці установи об’єктом розслідування або застосування заходів впливу з боку відповідного органу іноземної держави”.
8. У Законі України “Про боротьбу з тероризмом” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 25, ст. 180):
1) у статті 1:
абзац одинадцятий викласти у такій редакції:
“фінансування та інше сприяння тероризму”;
доповнити статтю після абзацу одинадцятого новим абзацом такого змісту:
“фінансування тероризму — надання коштів або іншого майна або збирання з наміром використання чи з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для терористичної діяльності”.
У зв’язку з цим абзаци дванадцятий — двадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим — двадцять першим;
2) частину третю статті 4 доповнити абзацом такого змісту:
“Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу”;
3) статтю 5 доповнити частиною такого змісту:
“Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу веде боротьбу з тероризмом шляхом збирання, оброблення та аналізу інформації про фінансові операції, стосовно яких існує мотивована підозра в тому, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму; створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму; зупинення на строк до п’яти робочих днів проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю; надання правоохоронним органам згідно з їх компетенцією відповідних узагальнених матеріалів за наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція може бути пов’язана з фінансуванням тероризму”.
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.