Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Верховна Рада України постановля є : Внести до закон, 2479.74kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
Стаття 87. Мета митного оформлення
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Стаття 88. Місце і час здійснення митного оформлення
1. Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.
2. Відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.
3. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред’явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
4. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого починається транзитне переміщення.
5. Місце митного оформлення товарів, що переміщуються трубопроводами та лініями електропередачі, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
6. Місця здійснення митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянами, визначаються відповідно до розділу Х цього Кодексу.
7. За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, встановленим для митних органів, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
8. За здійснення митного оформлення поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, митними органами із заінтересованих осіб справляється плата в порядку та у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
9. У разі об’яви надзвичайного стану в окремих регіонах України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може визначати митні органи, в яких здійснюватиметься митне оформлення товарів.
Стаття 89. Початок митного оформлення та прийняття митної декларації
1. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а у разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта (уповноваженої ним особи) електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
2. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних митних забезпечень (в тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також, у разі їх подання на паперовому носії, на товаросупровідних та товарно-транспортних документах.
3. Митний орган зобов’язаний надати декларанту (уповноваженій ним особі) можливість самостійного фіксування в автоматизованій системі митного оформлення факту і часу подачі митному органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носії, а в разі електронного декларування – можливість одержання від митного органу повідомлення про дату і час отримання митним органом електронної митної декларації (документа, який відповідно до законодавства її замінює). Ненадання митним органом (посадовою особою митного органу) особі такої можливості є бездіяльністю, яка може бути оскаржена відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Стаття 90. Присутність декларантів під час митного оформлення
1. Декларанти або їх представники можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред’являються ними для такого оформлення.
2. У разі застосування заходів, передбачених статтями 52 і 53 цього Кодексу, а також на вимогу митного органу присутність декларантів або їх представників під час митного оформлення є обов’язковою.
Стаття 91. Митне оформлення військових транспортних засобів та військової техніки
1. Військова техніка, укомплектована повністю військовою командою, та бойові повітряні судна, а також військові кораблі, судна забезпечення Військово-Морських Сил, які перетинають митний кордон України, підлягають митному оформленню. Порядок такого оформлення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Митне оформлення військової техніки, військових кораблів (суден), бойових та військово-транспортних повітряних суден іноземних держав здійснюється митним органом за участю представників центрального органу виконавчої влади з питань оборони, а в разі якщо заходи, в рамках яких переміщуються такі товари, перебувають в компетенції іншого центрального органу виконавчої влади – представників такого іншого центрального органу виконавчої влади.
3. Товари, що переміщуються через борти іноземних військових кораблів на митну територію України або у зворотному напрямку, підлягають митному оформленню.
Стаття 92. Подання митним органам актів, складених підприємствами
1. Підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, в присутності посадової особи митного органу складають акти про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у необхідних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування. Зазначені акти подаються відповідним митним органам.
2. Форма акта встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
3. При переміщенні товарів через митний кордон залізничним транспортом митному органу замість акта про невідповідність може подаватись комерційний акт, складений за формами відповідно до міжнародних угод.
4. Невідповідність фактичних вагових характеристик товарів товаросупровідним документам, що пов’язано з особливостями транспортування, зберігання, специфічними характеристиками певних товарів, можливе в межах допустимих норм природного убутку та норм списання втрат таких товарів відповідно до законодавства України.
Стаття 93. Мова документів, які подаються для здійснення митного контролю та митного оформлення
Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад на українську мову документів, складених іншою мовою, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У таких випадках декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Стаття 94. Завершення митного оформлення
1. Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з часу пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює та всіх необхідних документів і відомостей.
2. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час здійснення відповідних формальностей виключно у разі:
1) здійснення митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 88 цього Кодексу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб i зразків товарiв, якщо товари не випускаються відповідно до частини п’ятої цієї статті;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті.
3. У випадках, коли товар декларується з використанням попередньої митної декларації, митне оформлення завершується в строк не перевищує чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення товарів митному органу, якому подана попередня митна декларація, разом з поданням митної декларації з метою завершення митних формальностей.
4. Митне оформлення вважається завершеним після виконання усіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставляння відповідних митних забезпечень (в тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також, у разі їх подання на паперовому носії, товаросупровідних та товарно-транспортних документах.
5. Якщо митний орган приймає рішення про необхідність взяття проб чи зразків товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), ці товари випускаються митним органом до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертизи) за умови, що митному органу представлено всі необхідні гарантії, а зазначені товари не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень.
6. При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:
1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі в процесі провадження у справі;
2) декларант сплачує всі митні платежі або представляє гарантію їх сплати.
Стаття 95. Відмова у митному оформленні та обов’язки митного органу щодо роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення
1. Відмова у митному оформленні – письмове вмотивоване рішення митного органу щодо неможливості здійснення митного оформлення або проведення митних формальностей через невиконання декларантом умов, які визначені цим Кодексом для здійснення митного оформлення або проведення митних формальностей.
2. У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів митний орган зобов’язаний видавати письмове рішення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення (проведення митних процедур) та пропуску цих товарів через митний кордон України. Зазначене письмове рішення також має містити інформацію про право декларанта (уповноваженої особи) оскаржити таке рішення до суду.
3. При ненаданні митним органом такого рішення про відмову у митному оформленні протягом чотирьох робочих годин з моменту подання декларантом документів для митного оформлення, витрати, що виникли внаслідок недотримання строків доставки товарів, та штрафні санкції по контрактним зобов'язанням відшкодовуються митним органом.
4. У випадку прийняття митним органом (посадовою особою митного органу) неправомірного рішення про відмову у митному оформленні, у тому числі внаслідок використання (надання, застосування) недостовірної інформації, наявної у митного органу, що призвело до збитків або завдало шкоди фізичним чи/та юридичним особам, така шкода чи збітки відшкодовуються митним органом (посадовою особою митного органу), який прийняв таке рішення.
5. Посадова особа митного органу, яка прийняла таке рішення про відмову у митному оформленні у корисливих цілях або на користь третіх осіб, також несе відповідальність згідно законодавства України.
Стаття 96. Попередні рішення.
1. За зверненням декларанта або його уповноваженого представника митний орган приймає попереднє рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи.
2. Попереднє рішення є обов’язковим для виконання будь-яким митним органом.
3. Форма попереднього рішення та порядок його прийняття визначаються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
4. Попередні рішення можуть прийматися з питань:
1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об’єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) відповідно до УКТЗЕД;
2) визначення країни походження товарів;
3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу для поміщення товарів в окремі митні режими.
5. Строк прийняття попереднього рішення становить 30 днів з дня отримання митним органом відповідного звернення. Цей строк може бути продовжений керівником митного органу або уповноваженою ним особою, але не більше, ніж на 15 днів, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
6. Строк дії попереднього рішення становить три роки з дати його винесення.
7. Митний орган, який прийняв попереднє рішення, може відкликати зазначене рішення. Попереднє рішення підлягає відкликанню, якщо воно:
1) прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів та/або даних, що суттєво вплинуло на його характер;
2) вступило в суперечність із законодавством України з питань митної справи внаслідок змін в останньому;
3) прийнято з порушенням вимог цього Кодексу.
8. Якщо попереднє рішення відкликано митним органом з причини, зазначеної у пункті 1 частини сьомої цієї статті, підприємство несе передбачену цим Кодексом та іншими законами відповідальність за негативні наслідки застосування такого попереднього рішення з моменту його прийняття.
9. Якщо попереднє рішення відкликано митним органом з причини, зазначеної у пункті 3 частини сьомої цієї статті, підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування такого попереднього рішення з моменту його прийняття і до моменту його відкликання.
10. При внесенні змін до попереднього рішення, таке рішення відкликається, а на його заміну видається нове, з обов’язковим зазначенням посилання на відкликане рішення, та підстави, які стали обґрунтуванням відкликання попереднього рішення.
11. При внесенні змін до попереднього рішення заявнику негайно направляється письмове повідомлення з новим попереднім рішенням.
12. Попереднє рішення вважається відкликаним з дня прийняття рішення про його відкликання. Письмове повідомлення про його відкликання негайно направляється особі, за зверненням якої воно було прийняте.
13. Попередні рішення, за винятком інформації, що є конфіденційною відповідно до цього Кодексу, є загальнодоступними та оприлюднюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 97. Порядок митного оформлення іноземних інвестицій
1. Митне оформлення товарів, що ввозяться як іноземні інвестиції у вигляді рухомого майна, здійснюється в першочерговому порядку.
2. Іноземні інвестиції у вигляді рухомого майна звільняються від сплати мита відповідного до цього Кодексу та податку на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.
3. Митні органи у десятиденний строк від дати митного іноземної інвестиції повідомляють відповідні органи державної податкової служби та Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міську державні адміністрації про факт унесення такої інвестиції.
4. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міська державні адміністрації здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій, внесених у формі рухомого майна виключно на підставі документів та електронних відомостей, отриманих від митних органів.
ГЛАВА 13. Декларування
Стаття 98. Процедура декларування
1. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватись як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
2. Електронна митна декларація подається митному органу як електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом. Електронне декларування передбачає здійснення декларування, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення із використанням електронної митної декларації та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.
3. У сфері управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи створюється акредитований центр сертифікації ключів, який безоплатно надає митним органам послуги у сфері електронного цифрового підпису.
4. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.
5. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення визначаються цим Кодексом. Форми митних декларацій установлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, встановлюється міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
6. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення правильного застосування законодавства.
7. Митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом, залежно від здійснюваних митних формальностей та заявленої мети переміщення, вносяться наступні відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, представника, особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі, якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладений на підставі посередницького договору, також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення, митні органи, через які переміщуються товари, склади, на яких зберігались (зберігатимуться) товари та місце, в якому товари можуть бути пред’явлені митному органу,
4) відомості про транспортні засоби, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та (або) їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари:
а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що мiстить термiни, якi дозволяють однозначно iдентифiкувати та класифiкувати товар;
в) торгівельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г) код товару за УКТЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
д) опис упаковки (кількість, вид, маркування);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість;
ж) митна вартість;
з) метод визначення митної вартості;
и) статистична вартість;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, та застосування заходів гарантування їх сплати:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг по сплаті митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс національної валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації;
ґ) спосіб і особливості нарахування і сплати митних платежів;
д) вид гарантування;
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту) та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання обмежень та заборон щодо товарів;
9) відомості, що підтверджують виконання вимог щодо розміщення товарів у відповідний митний режим;
10) відомості про документи, що надаються для митного контролю та оформлення разом з митною декларацією відповідно до статті 49 цього Кодексу;
11) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
8. Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації відомостей, відмінних від зазначених у цій статті.
9. Перелік товарів, що не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Стаття 99. Митна декларація, заповнена у звичайному порядку
Митна декларація у звичайному порядку - декларація, заповнена із обсягом відомостей (даних), достатніх для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів у заявлений митний режим.
Стаття 100. Попередня митна декларація
1. Декларування товарів, що ввозяться на митну територію України, може бути проведене до ввезення товарів на митну територію України або до прибуття товарів до митного органу, яким здійснюватиметься їх митне оформлення, шляхом подання відповідному митному органу попередньої митної декларації.
2. Попередня митна декларація подається до митного органу з метою проведення аналізу ризиків та прискорення здійснення митних формальностей.
3. Попередня митна декларація подається за формою, встановленою для митної декларації, та може містити відомості достатні для:
1) ввезення на митну територію України товарів(їх переміщення через митний кордон) або попереднього повідомлення митного органу про намір ввезення товарів на митну територію України;
2) необхідні для гарантування доставки до митниці призначення;
3) випуску товарів у вільний обіг при відсутності всієї необхідної інформації для заповнення митної декларації із наступним завершенням митних формальностей за рішенням митного органу із дотриманням вимог статей 118, 374 цього Кодексу;
4) випуску товарів у вільний обіг після завершення митних формальностей.
4. Попередня митна декларація, яка містить всю необхідну інформацію для проведення митного оформлення у заявлений митний режим, має статус митної декларації, заповненої у звичайному порядку, за умови пред’явлення митному органу товарів та документів необхідних для митного оформлення.
5. За рішенням митного органу митне оформлення та випуск товару за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, може бути здійснено після перетину товаром митного кордону без його пред’явлення митному органу. В цьому випадку рішення про можливість випуску товарів приймається митним органом на основі результатів аналізу ризиків.
6. При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації до ввезення товарів на митну територію України з гарантуванням доставки до митниці призначення є обов’язковим.
7. При поданні попередньої митної декларації для випуску товарів відповідальність декларанта (уповноваженої особи) за відомості, наведені в попередній митній декларації, настає з моменту вимоги митного органу призначення щодо пред’явлення товарів і транспортних засобів для здійснення їх митного огляду.
8. При реєстрації митним органом попередньої митної декларації, заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що застосовуються до цих товарів, не відрізняються від тих, які б застосовувалися у разі декларування зазначених товарів у звичайному порядку.
9. Попередня митна декларація приймається митним органом, якщо її перевіркою встановлено, що вона містить необхідні відомості, які мають безпосереднє відношення до товару, і до неї додано документи або їх копії (у тому числі у вигляді електронного документу). У разі відсутності на момент подання попередньої митної декларації оригіналів документів, дозволяється подання їх копій.. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою митного органу, що її прийняла, шляхом проставляння на ній відбитку відповідного митного забезпечення та інших відміток (номеру декларації, дати та часу її прийняття тощо), в тому числі з використанням інформаційних технологій.
10. Попередня митна декларація діє до моменту:
1) подання додаткової декларації на товари з обсягом відомостей, достатніх для випуску товарів у заявлений митний режим;
2) відкликання попередньої митної декларації та подання замість неї митної декларації, заповненої в звичайному порядку;
3) завершення оформлення попередньої митної декларації, що подана з повними, передбаченими статтею 106 цього Кодексу відомостями для випуску товарів
4) повідомлення митного органу про відкликання попередньої митної декларації, за умови що товар не пропущений на митну територію України,
але не довше, ніж 90 днів з моменту прийняття декларації митним органом.
11. Якщо, на момент пред'явлення митному органу товарів і транспортних засобів відповідно до законодавства запроваджені заборона чи обмеження відносно товарів, задекларованих у попередній митній декларації, оформлення попередньої митної декларації не може бути завершене. В такому випадку замість попередньої митної декларації декларант надає митну декларацію, заповнену в звичайному порядку, день подання якої визначає законодавство щодо заходів тарифного та нетарифного регулювання, що застосовуватиметься до переміщуваних товарів.
12. Відмова митного органу в прийнятті попередньої митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту протягом строку, встановленого цим Кодексом.
13. Якщо декларант під час декларування з метою випуску товару не володіє усіма відомостями, необхідними для декларації, заповненої у звичайному порядку, він має право надати митному органу попередню митну декларацію на товари із зобовязанням наступного, в строк не більше 30 днів, надання додаткової декларації з обсягом відомостей (даних), достатніх для завершення митного оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.
14. Митний орган приймає таку попередню митну декларацію, за умови дотриманням вимог статей 118, 374 цього Кодексу.
15. За рішенням митного органу строк дії такої попередньої митної декларації може бути продовженим митним органом, але не більше ніж на 15 днів.
16. Попередня митна декларація та додаткова декларація разом становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Стаття 101 Тимчасова та періодична декларації
1. Якщо декларант з поважних причин не володіє точними відомостями та документами, необхідними для випуску товарів, транспортних засобів, він може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення товарів у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації та необхідних документів у строк не більше 30 днів з дати оформлення тимчасової декларації. При цьому застосовуються законодавство та курси валют, чинні на день прийняття для оформлення тимчасової митної декларації.
2. Переліки вищезазначених причин та даних визначаються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
3. Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією митним органом згідно з цим Кодексом бралися проби (зразки) товарів для дослідження (аналізу, експертизи), рішення митного органу за результатами якого не може бути прийнято та надано декларанту в 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, такий строк продовжується митним органом, але не більше ніж на 15 днів.
4. Форма тимчасової митної декларації та порядок її заповнення визначається центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
5. Періодична митна декларація подається за формою, встановленою для вантажної митної декларації.
6. Періодична митна декларація може оформлюватись на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом періоду, не більшого 180 днів, за умови подання додаткової декларації, на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
7. Законодавство щодо заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності застосовується до товарів, що переміщуються за періодичною митною декларацією на день перетинання товарами митного кордону України, а курси валют – на день прийняття для оформлення додаткової декларації на переміщені за періодичною митною декларацією товари.
8. Оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларацій передбачає необхідність виконання вимог законодавства, передбачених для поміщення товарів до обраного митного режиму та сплати митних платежів або надання необхідних гарантій їх сплати. У разі виникнення спірних питань, що впливають на ставку оподаткування, для нарахування сум митних платежів згідно з частиною сьомою цієї статті застосовується найбільша ставка податку з тих, під яку може підпадати товар або операція.
Стаття 102. Додаткова декларація
1. У разі подання попередньої, тимчасової або періодичної декларації відповідно до статей 100 та 101 цього Кодексу, протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, декларант повинен оформити на товари додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, що подавалися б у разі декларування товарів у звичайному порядку, або додаткові необхідні для заповнення митної декларації, що подавалася б у разі декларування товарів у звичайному порядку, точні відомості про товари.
2. Крім випадку застосування періодичної митної декларації та випадків необхідності доповнення попередньої митної декларації даними, що вплинуть на нарахування митних платежів, додаткова декларація до попередньої митної декларації подається шляхом письмового звернення декларанта до відповідного митного органу із зазначенням точних відомостей, необхідних для заповнення митної декларації, що подавалася б у разі декларування товарів у звичайному порядку.
3. В інших випадках митному органу як додаткова декларація подається митна декларація, заповнена в звичайному порядку, що містить всі необхідні відомості і до якої додані всі необхідні документи, передбачені для митного режиму, обраного за тимчасовою, попередньою або періодичною митною декларацією.
Стаття 103. Місце декларування
1. Товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.
2. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України.
4. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України.
Стаття 104. Строки декларування
1. Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення товарів у митний орган призначення.
2. У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.
3. Товари, які протягом 30 днів з дня доставлення їх у митний орган призначення не поміщені у митний режим або не розміщені на складі тимчасового зберігання чи складі митного органу, набувають статусу таких, що зберігаються на складі митного органу.
4. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів.
5. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в’їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше ніж через три години з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України, а у разі виїзду за межі митної території - не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України.
6. Строки, зазначені у частинах першій та п’ятій цієї статті, можуть бути збільшені або продовжені митними органами на прохання декларанта у разі:
1) хвороби власника товарів, транспортних засобів або уповноваженої ним особи, що настала після прибуття у пункт пропуску через державний кордон України та в інші місця, встановлені митними органами для здійснення митного контролю, що підтверджується документом, виданим медичним закладом;
2) коли процедура контролю, який здійснюється іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади (крім митних органів) під час переміщення товарів через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу;
3) виникнення обставин і подій, що перешкоджають рухові транспортного засобу, зокрема:
а) стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях в зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події (непереборна сила);
б) протиправні дії, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи товару, що перевозиться цим транспортним засобом;
в) дорожньо-транспортна пригода, що спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу або повну чи часткову втрату товару;
г) неможливість подальшого руху транспортного засобу внаслідок зсуву, пошкодження або розпакування товару, що унеможливлює пред'явлення або декларування митному органу товарів, транспортних засобів.
7. Залежно від виду обставин і подій документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, видаються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами та організаціями відповідно до їх компетенції, встановленої законодавством.
8. Для збільшення строку пред'явлення або продовження строків декларування митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу з письмовою заявою. До заяви додаються відповідні документи, що підтверджують виникнення обставин і подій, зазначених у частині шостій цієї статті.
9. Митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів приймає рішення про збільшення строку пред'явлення або продовження строків декларування товарів і транспортних засобів на період, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно пред'явити або задекларувати товари, транспортні засоби комерційного призначення.
10. Декларування товарів митному може бути здійснено до прибуття товарів на митну територію України або до завершення внутрішнього митного транзиту, згідно порядку та умов, визначених статтею 100 цього Кодексу.
Стаття 105. Прийняття митної декларації
1. Митна декларація реєструється та приймається та митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України
2. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу, у тому числі електронних, комерційних супровідних та інших необхідних документів. (крім випадків подання електронної декларації). Перелік таких документів визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. У разі подання електронної декларації оригінали таких документів повинні зберігатися декларантом протягом, не менше ніж 1095 днів.
3. Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.
4. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.
5. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана у встановленій формі, підписана, складена особою з відповідними на те повноваженнями та перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою митного органу, що її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитку відповідного митного забезпечення та інших відміток (номеру декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі із використанням інформаційних технологій.
6. У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
7. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
8. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
9. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Стаття 106. Декларанти
1. Декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічної угоди, укладеної резидентом – резидент, яким або від імені якого укладено цю угоду;
2) в інших випадках – особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів юридично значущі дії від свого імені.
2. Декларантами можуть бути тільки резиденти, за винятком випадків переміщення через митний кордон України:
1) громадянами – особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
2) особами, які мають пільги згідно зі статтями 449 – 452, 454 – 457 цього Кодексу – товарів, у зв’язку з увезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;
3) представництвами іноземних фірм – товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, увезених для власних потреб таких представництв;
4) іноземними перевізниками – товарів і транспортних засобів комерційного призначення у режимі міжнародного митного транзиту;
5) інших випадків переміщення, коли нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території та ввезення (вивезення) товарів не є підприємницькою діяльністю або нерезидент має право на здійснення підприємницької діяльності на території України.
3. Підприємства можуть бути декларантами за умови перебування їх на обліку в митних органах України.
4. Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.
5. Декларант може здійснювати декларування товарів самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
6. Декларування товарів, що належать громадянам, також можуть здійснювати громадяни, уповноважені на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Стаття 107. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та особи, уповноваженої на декларування
1. Декларант зобов’язаний:
1) здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;
2) на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення;
3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;
4) сплатити митні платежі або у випадках, встановлених цим Кодексом, надати гарантію їх сплати.
2. Перед подачею декларації декларант має право на умовах, визначених митним органом, здійснювати огляд товарів, брати їх проби та зразки.
3. У разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил в повному обсязі несе декларант.
4. Особа, уповноважена на декларування товарів, від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, як і декларант.
5. Якщо декларування товарів здійснюється уповноваженою особою, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил в повному обсязі несе декларант або уповноважена особа відповідно до умов укладеного між ними договору, про що обов’язково зазначається в такому договорі.
Стаття 108. Декларування товарів значної кількості найменувань, які надійшли однією партією
1. У разі надходження товарів різних найменувань у кількості більше 10 товарних підкатегорій однією партією, вони за бажанням декларанта можуть декларуватися для вільного обігу на митній території України за одним класифікаційним кодом згідно з УКТЗЕД за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка мита. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, відповідно до законодавства застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта від додержання вказаних заходів щодо цих товарів.
2. З метою перевірки додержання декларантом умов, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган має право вимагати більш детальну інформацію щодо окремих товарів, які декларуються.
3. Положення цієї статті не поширюються на імпорт:
1) підакцизних товарів;
2) товарів, на які законами встановлені кількості обмеження імпорту;
3) товарів, що яких встановлено спеціальні види мита.
Стаття 109. Помилки у митних деклараціях
1. До ненавмисних помилок у заявленій вартості товарів можуть бути віднесені:
1) помилки при перенесенні відомостей; або
2) арифметичні помилки в деклараціях або підтверджуючих документах; або
3) ненавмисний пропуск складових митної вартості при розрахунку; або
4) ненавмисні помилки при перерахунку сум в іноземній валюті; або
5) неправильно здійснені нарахування (наприклад, знижки), про неприпустимість яких не було відомо декларанту, та інші аналогічні помилки, допущені в результаті невірного тлумачення принципів, встановлених положеннями щодо визначення митної вартості; або
6) комбінації зазначених у цій частині статті випадків.
2. Невірне зазначення коду товару в декларації також може розглядатися як ненавмисна помилка за умови, що категорія й інші фізичні характеристики (опис) товарів задекларовані належним чином.
3. Розбіжність між кількістю товарів, зазначених у митній декларації, і фактичною кількістю може розглядатися як ненавмисна помилка, якщо ця розбіжність стала наслідком друкарської помилки чи помилки при перенесенні відомостей.
4. Невідповідність фактичних вагових характеристик товарів товаросупровідним документам, що пов’язано з особливостями транспортування, зберігання, специфічними характеристиками певних товарів може бути визнано за помилку лише в межах допустимих норм природного убутку та норм списання втрат таких товарів відповідно до законодавства України, а також похибок вимірювальних пристроїв.
5. Митний орган не застосовує санкцій за помилки, допущені в митній декларації, якщо вони не є результатом умислу або грубої недбалості й не повторюються регулярно.
6. Митний орган надає декларанту можливість виправляти ненавмисні помилки. У цьому випадку будь-які санкції до осіб, які брали участь у підготовці та перевірці митної декларації, не застосовуються.
7. У випадку, коли особа декларант систематично виявляє недбалість або митним органом виявляються помилки у наданій ним інформації, митний орган може приймати декларацію від такого декларанту тільки у випадку, коли вона містить повну й достовірну інформацію, без будь-яких помилок, або застосовує санкції, передбачені цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
8. Якщо в результаті допущеної помилки виникає зобов’язання по доплаті митних платежів (чи їх поверненню), суми таких платежів стягуються (повертаються) відповідно до вимог цього Кодексу та Податкового кодексу України.
Стаття 110. Зміна, відкликання та визнання митної декларації недійсною
1. Відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, повинні бути змінені або митна декларація відкликана.
2. Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, зазначених у митній декларації.
3. Якщо після випуску у вільний обіг товарів, митний контроль яких здійснювався без проведення митного огляду, декларантом виявлені товари, переміщені через митний кордон України та не зазначені в митній декларації, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, у зв’язку з виявленням незадекларованих товарів.
4. Внесення до митної декларації змін, якi впливають на застосування до товарів заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів.
5. Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів відповідно до заявленого митного режиму.
6. Якщо товари, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта.
7. Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
8. Після відкликання або визнання недійсною митної декларації товари, що в ній задекларовані, повинні бути видані з-під митного контролю за заявою декларанта, якщо до початку митного оформлення цих товарів вони перебували у вільному обігу на митній території України, або бути задекларовані протягом 10 днів до обраного митного режиму.
9. Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.
10. У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант самостійно звернувся до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої – четвертої цієї статті.
РОЗДІЛ IV. ПЕРЕМІЩЕННЯ І ПРОПУСК ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ. МИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ