Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Верховна Рада України постановля є : Внести до закон, 2479.74kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
Стаття 72. Звільнення від окремих форм митного контролю
1. Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Незастосування окремих форм митного контролю не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Стаття 73. Звільнення від митного огляду
1. Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр – міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їх сімей, які прямують разом з ними.
2. Митному огляду не підлягають засоби залізничного та повітряного транспорту, які перевозять офіційні державні делегації. Підставою для звільнення транспортного засобу від митного огляду є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України.
Стаття 74. Здійснення митного контролю та митного оформлення деяких видів товарів у першочерговому порядку
1. У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються за процедурою МДП, митний контроль таких товарів здійснюється першочергово.
2. Законодавством можуть визначатись інші категорії товарів, митний контроль яких здійснюється у першочерговому порядку.
Стаття 75. Митний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою
1. Під товарами, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, в цій статті розуміються:
1) товари, у тому числі транспортні засоби, продукти харчування, медикаменти, одяг, ковдри, намети, збірні будинки, пристрої для очищення та збереження води, інші товари першої необхідності, що направляються як допомога потерпілим від катастрофи природного або/або техногенного походження;
2) транспортні засоби, інструменти та устаткування, спеціально навчені тварини, продукти харчування, припаси, особисті речі та інші товари для осіб, які виконують завдання з ліквідації наслідків катастрофи, необхідної їм для роботи та проживання на території, яка зазнала впливу цієї катастрофи, протягом усього часу виконання зазначених завдань.
2. Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, здійснюється першочергово.
3. На товари, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, допускається подання попередньої, тимчасової чи неповної декларації за правилами, встановленими цим Кодексом.
4. Плата за митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, не справляється.
5. Огляд (переогляд) товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, а також взяття проб та зразків таких товарів, здійснюється тільки за виключних обставин.
6. Товари, що вивозяться за межі митної території України у складі вантажів з допомогою, пропускаються через митний кордон України без сплати митних платежів.
7. Товари, отримані в дарунок уповноваженими організаціями у складі вантажів з допомогою та призначені для використання або безоплатного розповсюдження на митній території України цими організаціями чи під їх наглядом, пропускаються на митну територію України без сплати митних платежів.
ГЛАВА 10. Уповноважений економічний оператор
Стаття 76. Надання уповноваження
1. Статус уповноваженого оператора економічної діяльності надається суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи шляхом видачі свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності про включення його до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності і вид дозволу, який йому надається.
2. Статус уповноваженого оператора економічної діяльності полягає в отриманні одного із таких видів дозволів:
1) на спрощення митних процедур;
2) на спрощення митного контролю щодо надійності і безпеки;
3) на спрощення митних процедур і митного контролю щодо надійності і безпеки.
3. Статус уповноваженого оператора економічної діяльності визнається на всій митній території України.
Стаття 77. Подання заяви та видача свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності
1. З метою отримання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності подає до митного органу за місцем своєї державної реєстрації заяву, підписану керівником і завірену печаткою юридичної особи. Вид статусу уповноваженого оператора економічної діяльності заявник обирає самостійно.
2. До заяви додається анкета з результатами самооцінки, проведеної заявником за критеріями:
1) дотримання положень законодавства, в тому числі, законодавства з питань митної справи;
2) система звітності та обліку товарів, транспортних засобів;
3) платоспроможність;
4) відповідність стандартам безпеки.
3. В анкеті має бути зазначено такі відомості:
1) правовий статус заявника, дату його створення, юридичні та банківські реквізити;
2) організаційну та матеріальну характеристику суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності: кількість працюючих, види зовнішньоекономічної діяльності, річний прибуток;
3) країни-торговельні партнери;
4) система обліку товарів, яка дозволяє порівнювати відомості, надані митним органам при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з відомостями про проведення господарської діяльності;
5) наявність автоматизованої системи декларування, контролю та обліку митних декларацій, в тому числі з обов’язковим використанням програмного продукту, сумісного з програмними продуктами, які використовуються митними органами;
6) обсяги експорту/імпорту (в кількісному та грошовому виразі);
7) залучення посередників при здійсненні зовнішньоторговельних операцій;
8) відповідність результатів діяльності вимогам законодавства, в тому числі, законодавства з питань митної справи: кількість та види порушень, заходи, вжиті для їх усунення;
9) ступінь ризику товарів, що імпортуються/експортуються;
10) система ведення бухгалтерського обліку;
11) ступінь безпеки та захисту інформації;
12) наявність/відсутність внутрішньої системи контролю безпеки, система доступу до інформації;
13) проведення аудиту та контроль ступеня безпеки інформації;
14) наявність/відсутність посередника при взаємодії з митними органами;
15) наявність/відсутність програм захисту у користувачів електронної системи обміну даними, особливих заходів безпеки;
16) розробник програмного забезпечення;
17) наявність/відсутність інструкцій щодо безпеки, в тому числі, діловодства в паперовому та електронному вигляді;
18) ступінь фізичної безпеки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності : порядок допуску на територію та в приміщення, ступінь їх захисту, наявність/відсутність системи сигналізації та відеоспостереження;
19) наявність/відсутність навантажувальної техніки, ступінь її безпеки;
20) наявність/відсутність власних/орендованих місць зберігання товарів під митним контролем, система безпеки цих місць, система доступу персоналу до них.
4. Форми заяви про надання статусу уповноваженого економічного оператора та анкети з результатами самооцінки, проведеної заявником, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. Крім зазначених обов’язкових відомостей заявник може надавати митному органу додаткові відомості, зумовлені специфікою тих видів зовнішньоекономічної діяльності, що ним здійснюються.
6. Митний орган проводить попередню (фізичну та документальну) перевірку відомостей, наданих заявником, і передає заяву, Анкету та свій висновок про можливість/неможливість надання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи.
7. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи здійснює остаточну перевірку:
1) дотримання положень законодавства, в тому числі, законодавства з питань митної справи;
2) системи бухгалтерського обліку та логістики;
3) платоспроможності;
4) відповідності стандартам безпеки: фізичної, інформаційної, безпеки персоналу;
5) достовірності відомостей, наданих заявником при самооцінці;
8. До проведення перевірки відповідності зовнішньоекономічної діяльності заявника на отримання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності стандартам безпеки можуть бути залучені посадові особи спеціалізованих митних органів, спеціалісти та експерти галузевих міністерств та відомств за погодженням між їх керівниками та керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
9. Рішення щодо надання/ненадання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності має бути прийнято протягом 90 календарних днів від дня отримання заяви митним органом. Цей термін, в разі необхідності, може бути продовжений на 30 календарних днів.
10. Форма і порядок видачі свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності визначаються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі митної справи.
11. Уповноважений оператор економічної діяльності зобов’язаний інформувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи про зміну відомостей, заявлених ним для отримання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності, протягом п’яти робочих днів від дня зміни таких відомостей.
Стаття 78. Єдиний реєстр уповноважених операторів економічної діяльності
1. Єдиний реєстр уповноважених операторів економічної діяльності складається із трьох розділів відповідно до отриманого уповноваженим оператором економічної діяльності виду дозволу.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде Єдиний реєстр уповноважених операторів економічної діяльності і забезпечує періодичне його опублікування.
Стаття 79. Умови надання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності
Статус уповноваженого оператора економічної діяльності надається суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності за таких умов:
1) надання фінансової гарантії (забезпечення сплати митних платежів) в одній із форм, встановлених розділом ІХ цього Кодексу, на суму, еквівалентну одному мільйону євро, за курсом цієї валюти, до валюти України встановленим Національним банком України на день надання такого забезпечення. В разі здійснення експорту товару відносно якого не застосовується вивізне мито, безпосередньо товаровиробником забезпечення сплати митних платежів надається на суму, еквівалентну ста п’ятдесятьом тисячам євро, за курсом цієї валюти до валюти України, встановленим Національним банком України на день надання такого забезпечення;
2) здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом строку не менше трьох років до дня звернення до митного органу з заявою про надання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності;
3) відсутність на день звернення до митного органу невиконаного обов’язку зі сплати митних платежів та пені;
4) відсутність на день звернення до митного органу заборгованості відповідно до податкового законодавства;
5) відсутність фактів притягнення протягом трьох років до звернення у митний орган до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;
6) наявність такої системи обліку товарів, яка дозволяє проводити звіряння документів і відомостей, що надаються митним органам суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності і є необхідними для здійснення митного контролю, з документами і відомостями про проведення господарської діяльності відповідно до вимог законодавства України.
Стаття 80. Спеціальні спрощення, що надаються уповноваженому оператору економічної діяльності
1. Уповноваженому оператору економічної діяльності, якому надано дозвіл на спрощення митного контролю щодо надійності і безпеки, можуть бути надані такі спеціальні спрощення:
1) зменшений обсяг відомостей, що необхідно надати митному органу до прибуття на митну територію України та/або вибуття за межі митної території України товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
2) тимчасове зберігання товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у приміщеннях, на відкритих та критих площадках уповноваженого оператора економічної діяльності;
3) зняття митного забезпечення без отримання дозволу митниці;
4) відправка товарів з приміщень, відкритих та критих площадок уповноваженого оператора економічної діяльності без пред’явлення митному органу відправлення.
2. Уповноваженому оператору економічної діяльності, який отримав дозвіл на спрощення митних процедур, можуть бути надані такі спеціальні спрощення:
1) здійснення митного контролю в першочерговому порядку;
2) розміщення товарів на склад тимчасового зберігання закритого типу без отримання дозволу митного органу;
3) звільнення від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту, якщо декларантом є уповноважений оператор економічної діяльності;
4) митне оформлення товарів на об’єктах уповноваженого оператора економічної діяльності;
5) подання однієї митної декларації, якщо протягом певного часу, погодженого з митним органом, товари неодноразово ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією й тією ж особою за одним й тим же зовнішньоекономічним договором. Спеціальні спрощення, передбачені цією статтею, застосовуються як у випадку, коли уповноважений оператор економічної діяльності здійснює декларування товарів самостійно, так і у випадку, коли уповноважений оператор економічної діяльності доручає у встановленому законодавством порядку здійснити декларування товарів від свого імені іншій особі.
3. Уповноваженому оператору економічної діяльності, який отримав дозвіл на спрощення митних процедур і митного контролю щодо надійності і безпеки, можуть бути надані одночасно спеціальні спрощення, визначені частинами першою та другою цієї статті.
4. Спеціальні спрощення, передбачені цією статтею, застосовуються як у випадку, коли уповноважений оператор економічної діяльності здійснює декларування товарів самостійно, так і у випадку, коли уповноважений оператор економічної діяльності доручає у встановленому законодавством порядку здійснити декларування товарів від свого імені іншій особі.
5. Отримання дозволу на спрощення митного контролю надає відповідній особі право на провадження видів діяльності, зазначених у статті 172 цього Кодексу.
Стаття 81. Призупинення дії свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності
1. Дія свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності про включення до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності призупиняється за наявності таких фактів (випадків):
1) виявлення митним органом достовірних фактів та відомостей, які спростовують відомості, надані за результатами самооцінки;
2) подання уповноваженим оператором економічної діяльності митному органу заяви про призупинення дії свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності;
3) заборгованості зі сплати митних платежів та пені більш ніж один податковий період;
4) притягнення до кримінальної відповідальності згідно із Кримінальним кодексом України заявника, засновників, акціонерів, що володіють контрольним пакетом акцій за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності;
5) порушення справи про порушення заявником митних правил;
6) невиконання вимог частини десятої статті 77 цього Кодексу.
2. Строк призупинення дії свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності про включення до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності визначається становить:
1) у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті – до трьох місяців;
2) у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті – згідно з заявою, але не більше трьох місяців;
3) у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті – до усунення заборгованості;
4) у випадках, передбачених пунктами 4 та 5 частини першої цієї статті – до винесення остаточного рішення;
5) у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті – до одного місяця.
3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи протягом п’яти робочих днів з дати призупинення дії свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності про включення до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності письмово інформує цього оператора.
Стаття 82. Відкликання свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності
1. Свідоцтво уповноваженого оператора економічної діяльності про включення до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності відкликається у разі:
1) подання уповноваженим оператором економічної діяльності заяви про виключення його із Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності;
2) припинення юридичної особи – уповноваженого оператора економічної діяльності згідно з законодавством України;
3) реорганізація юридичної особи - уповноваженого оператора економічної діяльності згідно з законодавством України;
4) неподання відомостей, що мають суттєвий вплив на процедури митного контролю та митного оформлення;
5) набрання щодо заявника, засновників, акціонерів, що володіють контрольним пакетом акцій уповноваженого оператора економічної діяльності, законної сили обвинувальним вироком суду за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності;
6) притягнення заявника до адміністративної відповідальності за систематичне порушення митних правил;
7) неподання відомостей, передбачених частиною одинадцятою статті 77 цього Кодексу протягом строку призупинення свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності про включення до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності.
2. Рішення щодо відкликання дії свідоцтва уповноваженого оператора економічної діяльності про включення до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності оформляється наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи і набуває чинності з дня прийняття наказу.
ГЛАВА 11. Система управління ризиками
Стаття 83. Терміни, що використовуються в цій главі
В цій главі використовуються такі терміни та їх значення:
1) аналіз ризику – систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи;
2) виявлений ризик – факт, який свідчить про те, що порушення митного законодавства України з питань митної справи вже вчинено і митні органи мають інформацію про даний факт;
3) індикатори ризику – критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дозволяє здійснювати вибір об’єкта контролю, що представляє ризик;
4) область ризику – окремі згруповані об’єкти аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного адміністрування;
5) оцінка ризику – систематичне визначення ймовірності виникнення ризику і наслідків порушень законодавства України з питань митної справи у разі проявлення ризику;
6) потенційний ризик – ризик, який не був виявлений, але умови для його виникнення існують;
7) профіль ризику – сукупність відомостей про області ризику, індикатори ризику, а також вказівки про застосування необхідних заходів із запобігання або мінімізації ризиків;
8) ризик – ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи;
9) товари прикриття – товари, які з достатнім ступенем ймовірності можуть декларуватися замість товарів ризику;
10) товари ризику – товари, переміщувані через митний кордон, по відношенню до яких виявлені ризики або є потенційні ризики;
11) управління ризиками – систематична робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заході, направлених на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.
Стаття 84. Цілі застосування системи управління ризиками
1. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, що підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
2. Цілями застосування системи управління ризиками є:
1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань митної справи;
2) зосередження уваги на областях підвищеного ризику і забезпечення більш ефективного використання наявних в розпорядженні ресурсів;
3) забезпечення в межах компетенції митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, навколишнього середовища, інтересів споживачів;
4) прискорення проведення митних формальностей при переміщенні товарів через митний кордон України.
Стаття 85. Об’єкти аналізу ризику
До об’єктів аналізу ризику належать:
1) товари, поміщені в митний режим імпорту, або такі, що перебувають під митним контролем;
2) код товару за УКТЗЕД;
3) країна походження товарів;
4) країна відправлення товарів;
5) країна призначення товарів;
6) транспортний засіб;
7) митна вартість товарів;
8) маршрут переміщення (руху) товарів;
9) учасник зовнішньоекономічної діяльності;
10) діяльність декларантів та інших осіб, що мають повноваження щодо товарів, які знаходяться під митним контролем;
11) документи, що надаються для митного оформлення;
12) відомості у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) або інших документах, які підтверджують право володіння, користування та (або) розпорядження товарами;
13) відомості, що містяться в транспортних, комерційних, митних та інших документах;
14) результати застосування форм митного контролю.
Стаття 86. Діяльність митних органів з оцінки і управління ризиками
1. Діяльність митних органів з оцінки і управління ризиками полягає у виконанні таких задач:
1) формування інформаційної бази даних системи управління ризиками митних органів;
2) аналіз, виявлення та оцінка ризиків, які включають систематичне:
а) виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків;
б) визначення областей ризику;
в) визначення індикаторів ризику;
г) здійснення оцінки ймовірності виникнення ризику та можливої шкоди у разі його проявлення;
3) розробка і реалізація практичних заходів з управління ризиками з урахуванням:
а) результатів аналізу та оцінки ризику;
б) результатів аналізу необхідних ресурсів та очікуваних результатів реалізації запланованих заходів;
4) аналіз результатів та коригування ужитих заходів з управління ризиками, що включає:
а) здійснення контролю за практичною реалізацією заходів;
б) збір, обробку і аналіз інформації про результати вжитих заходів з метою їх коригування та удосконалення системи управління ризиками.
2. Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розробки і реалізації заходів з управління ризиками визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі митної справи.
3. Система управління ризиками передбачає застосування випадкового відбору.
4. Вміст визначених профілів та індикаторів ризику, призначений для використання митними органами, є конфіденційною інформацією і не підлягає розголошенню іншим особам, за виключенням випадків, визначених міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі митної справи.
РОЗДІЛ ІІІ. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ